Ві́день (нім. Wien [ˈviːn], бавар. Wean, лат. Vindobona або Metropolis civitas Viennensium, угор. Bécs, сербохорв. Беч / Beč) — федеральна столиця Австрії. Є одночасно однією з 9 земель Австрії, зусібіч оточеною територією іншої землі — Нижньої Австрії. На 2020 рік населення становить 1 911 191 мешканця; разом із передмістями — близько 2,6 млн (понад 25 % відсотків жителів Австрії); таким чином, Відень є найнаселенішим містом в Австрії, посідає одинадцяте місце серед найбільших міст Європейського Союзу за чисельністю населення і друге місце серед німецькомовних міст за тим же показником, поступаючись Берліну. Культурний, економічний і політичний центр Австрії.
Відень нім. Wien | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
вид на Донау Сіті | ||||||||
Основні дані | ||||||||
48°07′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 48.117° пн. ш. 16.183° сх. д. | ||||||||
Країна | Австрія | |||||||
Регіон | Відень | |||||||
Столиця для | Австрія, Священна Римська імперія, Австро-Угорщина, Нижня Австрія, Австрійська імперія, Габсбурзька монархія, Федеративна держава Австрія, Перша Австрійська Республіка, Угорське королівство, Ерцгерцогство Австрія, Герцогство Австрія, Німецька Австрія, Долитавщина і Райхсгау Відень | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 1 століття до н. е. | |||||||
Перша згадка | 1 століття до н. е. | |||||||
Статус міста | 1221 | |||||||
Площа | 414,75 км² | |||||||
Населення | 1 897 491(1.01.2019) | |||||||
Агломерація | ~ 2 300 000 | |||||||
Висота НРМ | 151 м | |||||||
Найвища точка | d | |||||||
Водойма | Дунай, Відень (річка), d, Дунайський канал | |||||||
Назва мешканців | есп. Vienano, англ. Viennese, фр. viennois, фр. viennoise, ісп. vienés, ісп. vienesa, нім. Wiener, італ. viennesi, менс. Veenagh, пол. wiedeńczyk, порт. vienense, кат. vienès, кат. vienesa, дан. wiener, чеськ. Vídeňan, фін. wieniläinen, фін. wienitär, грец. Βιεννέζος, угор. bécsi, лат. Vindoboniennse, лат. Vindoboniennse, рос. ве́нец, рос. ве́нка, тур. Viyanalı, ві́денець, ві́денка, швед. wienare, швед. wienska, русин. відня́н, русин. відня́нка, пол. wiedenka, фр. Viennoise[1], фр. Viennois[1], аст. vienés[2], аст. vienesa[2], аст. vienés[2], аст. vieneso[2], словен. Dunajčan і словен. Dunajčanka | |||||||
Міста-побратими | Белград, Братислава, Будапешт, Варшава, Загреб, Київ, Любляна, Тель-Авів | |||||||
Телефонний код | 01 | |||||||
Часовий пояс | , і CET | |||||||
Номери автомобілів | W | |||||||
GeoNames | 2761369 | |||||||
OSM | r109166 ·R | |||||||
Поштові індекси | 1010—1239, 1400, 1450 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | Міхаель Людвіг | |||||||
Вебсайт | Офіційний вебсайт | |||||||
Мапа | ||||||||
Відень Відень (Австрія) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Відень у Вікісховищі | ||||||||
Відень у Вікіцитатах |
Відень є третім містом — резиденцією ООН після Нью-Йорка і Женеви. Міжнародний Віденський Центр (так званий UNO-City) включає МАГАТЕ, УНЗ ООН, Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) тощо. У Відні містяться штаб-квартири інших міжнародних організацій: ОПЕК, ОБСЄ тощо.
Протягом багатьох століть Відень був містом-резиденцією Габсбургів, а за часів їхнього правління і столицею Священної Римської імперії, завдяки цьому він перетворився в культурний і політичний центр Європи. У 1910 році у Відні проживало два мільйони людей, воно займало четверте місце серед найбільших міст світу, поступаючись лише Лондону, Нью-Йорку і Парижу. Після Першої світової війни, що призвела до остаточного розвалу імперії, населення Відня скоротилося майже на чверть і рости перестало.
Старе місто Відня в грудні 2001 р. було внесене до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО.
Згідно з результатами міжнародного дослідження агентства Mercer, опублікованого в березні 2019 року, у якому порівнювалася якість життя в 231 місті, Відень посів перше місце у світі за якістю життя. Журнал The Economist у 2019 році також поставив Відень на перше місце у світі за комфортністю проживання.
Назва
Оригінальна назва Wien походить від назви однойменної річки. Традиційно вважається, що перша згадка цієї назви міститься в від 881 року: ad Uueniam («при Відні»), причому про наявність поселення на її берегах не повідомляється. Давньоверхньонімецька назва Wenia, від якої і походить сучасна, сходить до кельтського Vedunia («Лісовий Струмок»), при цьому можливе слов'янське посередництво при засвоєнні кельтської назви. До Wenia сходять англ. і італ. Vienna, ісп. Viena, фр. Vienne, а також болг. Виена, біл. і рос. Вена.
Прийняті в деяких слов'янських мовах назви (чеськ. Vídeň, словац. Viedeň, пол. Wiedeń, укр. Відень) сходять до назви римського поселення Vindobona, яке розташовувалося на березі Венії і теж має кельтську етимологію, здогадно означаючи «ясне, біле поселення»: vindo- («яскравий, ясний»; пор. ірл. fionn, валл. gwyn) + -bona («поселення»). У словенській мові Відень називається Dunaj — за ім'ям однойменної річки.
Прийнята в деяких інших мовах назва «Беч» (угор. Bécs, сербохорв. Beč/Беч, тур. Beç) має, здогадно слов'янське походження і первісно вживалася щодо однієї з аварських фортець, розташованої в цій місцевості.
Географія
Площа Відня становить 414,75 км². Таким чином, Відень є найменшою федеральною землею Австрії.
Місто розташоване в північно-східній частині Австрії біля підніжжя Альп, за 60 км від кордону зі Словаччиною.
Через місто протікає Дунай з своїм рукавом Донауканалом і річка Відень. Історично місто розвивалося на південь від Дунаю, проте в останні два сторіччя, Відень ріс обабіч річки.
Найбільша висота міста над рівнем моря в районі (542 м), а найменша — в Еслінґу (155 м). Місто оточує Віденський ліс.
Географічно вигідне розташування робить Відень зручним місцем для розвитку відносин з іншими країнами Центрально-Східної Європи. Це стало особливо відчутно після 1989 р., коли впала т. зв. «залізна завіса». Наприклад, до столиці Словаччини Братислави від Відня лише 60 км — це найкоротша відстань між двома європейськими столицями (за винятком Ватикану та Рима).
Структура міста
За формою Відень нагадує коло, перетнуте хордою річки Дунай.
З часів Римської імперії місто розширювалося концентричними колами. Його центральна частина, т. зв. «внутрішнє місто» (нім. Innere Stadt), майже збігається з адміністративними межами 1-го міського округу.
Рінґ є кільцеподібним ланцюжком бульварів. Історія Рінґу почалася 1857 року, коли цісар ухвалив зруйнувати вже непотрібні фортифікаційні споруди.
, який утворює концентричне коло навколо Рінґу, виник 1890 року. Він поглинув навколишні села. За Ґюртелем розташований т. зв. «червоний Відень» (робітничі квартали, збудовані соціалістичним урядом у 1923–1934 рр.).
Адміністративний поділ
Місто Відень розділене на 23 райони:
- Внутрішнє місто (Innere Stadt)
- Леопольдштадт (Leopoldstadt)
- Ландштрасе (Landstraße)
- Віден (Wieden)
- Марґаретен (Margareten)
- Маріагільф (Mariahilf)
- Нойбау (Neubau)
- Йозефштадт (Josefstadt)
- Альзерґрунд (Alsergrund)
- Фаворітен (Favoriten)
- Зіммерінґ (Simmering)
- Майдлінґ (Meidling)
- Гітцинґ (Hietzing)
- Пенцинґ (Penzing)
- Рудольфсгайм-Фюнфгаус (Rudolfsheim-Fünfhaus)
- Оттакрінґ (Ottakring)
- Гернальс (Hernals)
- Верінґ (Währing)
- Дьоблінґ (Döbling)
- Бріґіттенау (Brigittenau)
- Флорідсдорф (Floridsdorf)
- Донауштадт (Donaustadt)
- Лізінґ (Liesing).
Клімат
Загальна характеристика для Відня — клімат субальпійський, на його формування істотно впливає сусідство з горами, взимку середня температура повітря −1,5 °C, рідко бувають морози від −12 до −18 °C, часті снігопади, влітку середня температура повітря біля +20 °C., кількість атмосферних опадів — 700—2000 мм на рік.
За класифікацією Кьоппена (Köppen), Відень розташований в континентальному поясі вологого підтипу. У місті є тепле літо з високою середньою температурою 22 — 26 °C, з максимумами, що, деколи, перевищують 30 °C і їх падіння становить близько 15 °C. Зима порівняно холодна з середньою температурою близькою до точки замерзання, із снігопадами в період з грудня по березень. Весна і осінь помірні — прохолодно-м'які.
Клімат Відня | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,8 | 19,5 | 25,4 | 27,4 | 31,5 | 36,5 | 36,1 | 37,0 | 31,8 | 24,8 | 21,3 | 16,4 | 37,0 |
Середній максимум, °C | 3,8 | 6,1 | 11,5 | 16,1 | 21,3 | 24,0 | 26,7 | 26,6 | 21,1 | 15,3 | 8,1 | 4,6 | 15,3 |
Середня температура, °C | 1,2 | 2,9 | 6,4 | 11,5 | 16,5 | 19,1 | 21,7 | 21,6 | 16,8 | 11,6 | 5,5 | 2,4 | 11,4 |
Середній мінімум, °C | −0,8 | 0,3 | 3,5 | 7,8 | 12,5 | 15,1 | 17,4 | 17,5 | 13,6 | 8,8 | 3,6 | 0,5 | 8,3 |
Абсолютний мінімум, °C | −17,6 | −16,4 | −10,4 | −2,1 | 4,9 | 6,8 | 10,9 | 10,1 | 5,6 | −1,8 | −7 | −15,4 | −17,6 |
Норма опадів, мм | 21.3 | 29.3 | 39.1 | 39.2 | 60.9 | 63.3 | 66.6 | 66.5 | 50.4 | 32.8 | 43.9 | 34.6 | 547.9 |
Кількість | 70,1 | 101,6 | 142,9 | 197,5 | 238,5 | 237,9 | 263,1 | 251,6 | 181,6 | 132,3 | 66,7 | 51,8 | 1935,5 |
Кількість днів з опадами | 5,3 | 6,0 | 8,1 | 6,3 | 8,3 | 9,3 | 8,2 | 8,5 | 6,9 | 6,0 | 7,5 | 7,6 | 88
|
Джерело: Central Institute for Meteorology and Geodynamics |
Історія
Спочатку Відень був кельтським поселенням під назвою Віндобона, заснованим близько 500 року до н. е. на місці сучасного центрального округу міста. У 15 році до н. е. місто завоював XIII римський легіон «Gemina», воно перетворилося на форпост Римської імперії на шляху германських племен з півночі.
Після відходу римлян навколо руїн Віндабони згодом виникли оселі, а близько 800 року збудували церкву Св. Рупрехта — найстарішу зі збережених церков Відня. 881 року місто вперше згадується під назвою Веніа (Wenia). Наступні згадки датують 1030-ми роками. Витримавши декілька нападів слов'ян і угорців, до X століття Відень став важливим торговим містом.
До середини XII століття Відень — резиденція австрійських герцогів Бабенберґів. 1155 року герцог Генріх II Бабенберґ побудував будинок на площі Am Hof. У 1137—1147 роках збудували першу церкву на місці собору Святого Стефана. Сучасний собор споруджено в XIII—XV століттях.
З 1278 року Відень став форпостом династії Габсбурґів. 1469 року імператор Фрідріх III домігся від папи Павла II заснування у Відні дієцезії (доти Австрія була духовно підпорядкована єпископові Пассау).
У 1529 і 1683 роках Відень безуспішно брали в облогу турки.
1679 року вибухнула епідемія чуми. 100-тисячне населення міста зменшилося на третину.
Із XVI століття Відень — столиця багатонаціональної держави австрійських Габсбургів; з XVII століття і особливо у XVIII столітті місто стало осереддям численної придворної бюрократії. З XVIII століття тут розвивається мануфактурна промисловість (текстильне виробництво і виробництво предметів розкоші). У XVIII — початку XIX століття Відень — важливий центр світової культури, особливо музичної. У 1805 і 1809 роках місто перебувало під окупацією військ Наполеона. 1814 року тут пройшов Віденський конгрес, що сформував політичну карту Європи на 100 наступних років.
У першій половині XIX століття бурхливо розвивалися культура та мистецтво — виник стиль бідермаєр, засновниками якого стали відомі віденські композитори, художники і театральні діячі. Відень перетворився на всеєвропейський музичний центр. Епоха бідермаєра завершилася революцією 1848 року, у якій віденці брали активну участь.
Наприкінці XIX століття у Відні тривало процвітання культури, науки й освіти. Світовою популярністю користувалися Віденський університет і Академія наук. 1897 року представники віденської богеми створили групу «Secession» (Коломан Мозер, Ґустав Клімт і Отто Ваґнер.
На початку XX століття Відень — найбільше місто в Європі (понад 2 млн населення; зараз — 1,67 млн). Проте з поразкою Австро-Угорщини в Першій світовій війні місто втратило свій вплив.
Війна призвела до падіння Габсбурґів і спричинила занепад Відня, породжений інфляцією та політичною боротьбою між соціалістами та консерваторами. У 1918—1934 роках в міській раді Відня переважали соціал-демократи, через що місто отримало умовну назву «Червоний Відень». Муніципалітет, що балансував між інтересами мас і капіталу, реалізував обширну програму будівництва доступного житла і міської інфраструктури, але не міг запобігти зіткненню між партіями. 1928 року у Відні почалися масові заворушення, які забрали 89 життів; 1934 року спалахнуло Лютневе повстання. Режим австрофашизму, що прийшов до влади 1934 року, не зміг зберегти незалежність країни, і в ніч проти 12 березня 1938 року до Відня ввійшли гітлерівські війська.
Відень було звільнено в ході Віденської наступальної операції 13 квітня 1945 року спільними діями 3-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу Федір Толбухін та Австрійського руху опору, очолюваного майором Карлом Соколом (нім. Carl Szokoll).
Згідно з угодою про зони окупації в Австрії і про управління Віднем (липень 1945 р.), місто розділили на 4 сектори окупації: радянський, американський, англійський і французький; центр перебував під спільною 4-сторонньою окупацією. Окупаційні війська залишили місто 1955 року. У 2-й половині 1950-х рр. Відень знов розгорнув масове будівництво муніципального житла, в 1970—1980-ті рр. істотно реконструювали центр міста, уникнувши при цьому небезпек «брюсселізації».
2004 року у Відні вперше був скликаний Віденський економічний форум, створений для розвитку економічного співробітництва і просування інвестицій у країнах від Адріатики до Чорного моря.
Демографія
Населення
У зв'язку з індустріалізацією та імміграцією з інших частин Австрійської імперії у 1910 році, у Відні мешкало ніж 2 мільйони жителів, і це було одне з шести найбільших міст у світі. На рубежі століть у Відні було дуже багато чеського та угорського населення, однак, після першої світової війни, багато чехів і угорців повернулися у свої споконвічні країни, що призвело до зниження віденської громади. В самий розпал міграції, близько однієї третини населення столиці імперії було слов'янського або угорського походження.
До 2001 року 16 % містян, при перепису населення, що проживали в Австрії були іншої національності, ніж австрійської, майже половина з яких були з колишньої Югославії, перш за все серби, а далі турки (39000 або 2,5 %), поляки (13600, або 0,9 %) і німці (12700, або 0,8 %).
Рік | 1754 | 1800 | 1850 | 1900 | 1910 | 1923 | 1939 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна чисельність населення | 175,460 | 271,800 | 551,300 | 1,769,137 | 2,083,630 | 1,918,720 | 1,770,938 |
Рік | 1951 | 1961 | 1971 | 1981 | 1991 | 2001 | 2008 |
Загальна чисельність населення | 1,616,125 | 1,627,566 | 1,619,885 | 1,531,346 | 1,539,848 | 1,550,123 | 1,678,435 |
Мови міста
Відень є центром австрійської групи (діалекту) німецької мови. Австрійським діалектом говорять всі жителі міста, він є за своєю лексикою близький до баварського діалекту (баварська мова), а іноді із значною кількістю мовних запозичень періоду Монархії Габсбургів, особливо з чеської та угорської мов. Значна частина мешканців сьогоднішнього міста володіє класичною німецькою мовою, а також деякими етнічними мовами меншин, що переселилися до міста. Зокрема, це угорська, чеська, словацька, сербська, турецька, боснійська та хорватські мови, а також окремо слід виділити ромів, що населяють Відень та його околиці.
Релігія
Відень є центром єпархії Римо-Католицької церкви. За переписом населення 2001 року, населення міста розподіляється за релігіями так:
- Католицизм 49,2 %
- Небоговірні 25,7 %
- Іслам 7,8 %
- Православ'я 6,0 %
- Протестантизм (в основному лютеранство) 4,7 %
- Юдаїзм 0,5 %
- Інше або без відповіді 6,3 %
Україніка
Історія
Про значну роль українців в історії Відня свідчить участь козаків у битві 1683 року та заснування у 1784 році центральної греко-католицької парафії при церкві святої великомучениці Варвари на Постґассе, яка дотепер є осередком українського життя в Австрії. 24 березня 1923 р. відбулись загальні збори представників української та білоруської громад (600 осіб; зокрема, М.Левицький, С.Русова, О.Терлецький), на яких було засуджено рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.
Відомі люди
Народились
- Гуґо Противенський (*1882 — †?) — командир 11-тої Стрийської бригади УГА.
- Август-Йосип Кучера (*1887 — †?) — підполковник Армії УНР.
- Альфонс Ерле (*1888 — †1939) — начальник штабу I-го корпусу Української Галицької Армії, згодом Бригадефюрер СА.
- Рудольф Странський (*1893 — †1965) — командир 14-тої бригади УГА.
- Едвард Бернгубер (*1897 — †1920) — військовий льотчик Повітряного флоту УНР.
- Франц Рудорфер (*1897 — †1919) — військовий льотчик-ас Української Галицької Армії
- Оскар Гомолка (1898—1978) — австрійський актор
- Ярослава Поповська— (*1914 — †1995) — громадська та культурна діячка післявоєнної Перемишльщини
- Тетяна Антонович (*1915 — †2001) — лікарка, громадська діячка.
- Борис Левицький(*1915 — †1984) — журналіст, публіцист і політичний діяч.
- Віктор Поспішіл — (*1915 — †2006) — релігійний діяч, священник УГКЦ, доктор канонічного права.
- Олена Весоловська (*1917 — †2003) — громадська діячка.
- Осип Хома (*1917 — †1958) — боксер, стрілець УПА.
- Іван Лисяк-Рудницький (*1919 — †1984) — історик, політолог, публіцист.
- Руслана Антонович (*1938) — американська піаністка українського походження.
- Роман Купчинський (*1944 — †2010) — український і американський журналіст, розвідник.
- Ігор Пясковський (*1946 — †2012) — музикознавець, доктор мистецтвознавства.
- Сергій Сінченко (*1946) — політик.
- Георгій Казаков (*1947 — †2013) — графік і живописець.
- Валентин Соколовський (*1947) — кінодокументаліст, сценарист, письменник, драматург.
- Оксана Славова (*2001) — австрійська художня гімнастка українського походження.
Померли
- Броніслав Абель — начальник штабу 11-тої Стрийської бригади УГА.
- Володимир Бучацький — суддя, актор, письменник.
- Олександр Греків — генерал-хорунжий Армії УНР, Начальний командант УГА.
- Андрій Жук — громадсько-політичний діяч, дипломат і публіцист.
- Дмитро Катамай — військовик (четар Легіону УСС), публіцист і редактор, громадський діяч.
- Василь Колотило — публіцист, громадсько-культурний діяч.
- Еміль Клюн — командир вишколу Української Галицької армії.
- Юрій-Франц Кульчицький — шляхтич гербу Сас, перекладач та розвідник польського короля Яна Собеського, герой Віденської битви 1683 року; згодом — віденський підприємець, власник однієї з перших віденських кав'ярень, вважається автором рецепту .
- Йоганн Куніш — начальник штабу Першого корпусу УГА.
- Антон Легар — перший командир бойової групи «Наварія» Української Галицької Армії.
- Фердинанд Льонер — начальник штабу I-го корпусу Української Галицької армії.
- Галя Мороз — діячка молодіжного і національно-визвольного руху, членкиня Організації українських націоналістів.
- Микола Нодь — літератор, музикант, громадський діяч.
- Підляшецький Орест-Омелян — отаман УГА, судовий референт Державного секретаріату військових справ.
- Клавдія Радкевич — драматична артистка і співачка (альт).
- Герман Рілінґ — австрійський, український та німецький військовий діяч, поручник УГА, командир підрозділу жандармерії ЗУНР.
- Андрій Розумовський — російський граф, пізніше — князь, дипломат, дійсний таємний радник 1-го класу українського походження, син останнього українського гетьмана Кирила Розумовського, приятель і меценат Людвіга вана Бетховена.
- Єронім Стрілецький — церковний діяч, письменник, ієромонах-василіянин.
- Петро Терещук — скульптор.
- Василь Черський — командир 3-ї Бережанської та Гірської бригад УГА.
Перебували в місті
- Українець Ю. Кульчицький започаткував традицію славетної віденської кави. На його честь перейменована колишня вулиця Лінієнгассе (Liniengasse) на Колшіцкіґассе (Kolschitzkygasse). На розі вулиць Kolschitzkygasse і Favoritenstrasse, 46 на фасаді будинку 12 вересня 1885 року у річницю битви на горі Каленберг було встановлено пам'ятник Юрію Кульчицькому.
- З осені 1892 року Іван Франко працював у Відні над завершенням своєї докторської дисертації про духовний роман (під керівництвом Ватрослава Ягича), яку 1 липня 1893 р. захистив у Віденському університеті. Згодом І.Франко активно співпрацював у віденській пресі (збірка його німецькомовних праць складає книгу обсягом 700 сторінок).. У місті є 2 меморіальні таблиці на його честь, а також погруддя роботи львівського скульптора Любомира Яремчука, встановлене у 1999 році праворуч церкви Святої Великомучениці Варвари. Відкриття пам'ятника відбулося 28 травня 1999 року. Проєкт цього пам'ятника створили архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.
У Відні є пам'ятник І.Мазепі, пам'ятник українським козакам — учасникам «Віденської відсічі» у парку (Türkenschanzpark) 19-го адміністративного району Відня, Лесі Українки, Л.Курбаса, М.Грушевського, І.Пулюя та П.Куліша (саме у Відні вони видали 1903 року свій український переклад Біблії), І.Горбачевського, А.Гнатишина, К.Томащука. В період 1916—1918 років у Відні друкувався часопис Ukrainische Blätter.
Освіта
В Інституті славістики Віденського університету діє відділення україністики, де навчаються 20-30 студентів.
Інфраструктура міста
Медицина
Освіта
У Відні є: 283 початкові школи (Volksschulen), з яких 217 є державними школами; 120 шкіл (Hauptschulen), з яких 96 є державними; 46 спеціальних шкіл (Sonderschulen), з яких 40 є державними школами; та 95 загальноосвітніх шкіл (Allgemeinbildende höhere Schulen), з яких 67 є державними школами. Також у Відні є 28 професійно-технічних училищ (Berufsschulen), з яких 25 державних, 22 професійно-технічних училищ та коледжів (technische und gewerbliche mittlere und höhere Schulen), з яких 11 державних, 21 вузькоспеціалізована середня школа, з яких 8 державно-громадські і 16 комерційних шкіл і коледжів (kaufmännische mittlere und höhere Schulen), з яких 6 державно-громадські.
Віденський університет є також найбільшим і найстарішим університетом в сучасному німецькомовному світі (найперший старий німецький університет був в Празі). Він був заснований у 1365 році як «Alma Mater Rudolphina» і був відомий в основному через свою медичну школу (з 2004 року існує вже як незалежний університет під назвою Медичний Університет Відня). У 1692 році була створена Академія витончених мистецтв у Відні, заснована як приватна академія (Hofkammermalers Peter Strudl); у 1765 році був заснований заклад Марії Терезії, який, згодом, став Університетом Ветеринарної медицини Відня. Загалом, місто славиться своєю вищою школою, у Відні багато історичних та відомих в світі університетів:
- Академія образотворчих мистецтв
- Віденський медичний університет
- Університет прикладних мистецтв у Відні
- Віденський університет музики й виконавського мистецтва
- Віденський університет
- Віденський економічний університет
- Віденський технічний університет
Відомі ще численні міжнародні школи у Відні:
Наукові заклади
Парки
Торгівля
Транспорт
У Відні добре розвинений громадський транспорт. Його основу складають:
- мережа швидкісних поїздів S-Bahn, що підпорядковується австрійській федеральній залізниці;
- віденський метрополітен U-Bahn, трамваї та автобуси, що входять до складу компанії Wiener Linien;
- місцева залізниця Відень-Баден);
- швидкісні поїзди City Airport Train (CAT), що йдуть із міжнародного аеропорту Швехат до центру Відня;
- інші приватні автобусні лінії.
Трамвайне сполучення у Відні існує з 1865 року і зараз нараховує близько 179 км залізничної колії. Таким чином, у Відні знаходиться одна з найстаріших та найдовша трамвайна мережа у світі. У 1898 році було відкрите сполучення швидкісних поїздів Stadtbahn, яке зараз відоме як U-Bahn та S-Bahn. Автобусні маршрути почали працювати у Відні з 23 березня 1907 року. Мережа автобанів і залізниць сполучає Відень з іншими містами Австрії і Європи. Єдиний Головний вокзал знаходиться на стадії будівництва, дальні рейси обслуговують три головні вокзали: Південний, Західний і вокзал імені Франца Йосипа. Віденський міжнародний аеропорт Швехат розташований за 18 кілометрів на південний схід від центру міста і є найбільшим і найважливішим аеропортом Австрії. Центр міста — пішохідна зона, у якій єдиний вид транспорту — .
Культура, визначні пам'ятки
У Відні розташований міжнародний центр ООН — VIC. Віденська опера — одна з найвідоміших у світі. Гундертвассергаус — шедевр архітектора Гундертвассера. Гофбурґ — резиденція імператорів Священної Римської імперії. Палац Бельведер — розкішний бароковий палацовий комплекс. Будинок парламенту Австрії — один з найяскравіших прикладів неогреку в Європі.
Театри
Музеї Відня
- Музейний квартал
- Музей історії мистецтв
- Альбертіна — один із найвизначніших музеїв образотворчого мистецтва у світі.
- Військово-історичний музей — один з найстаріших військово-історичних музеїв у світі.
- Палац Бельведер
- Віденський будинок мистецтв
- Музей декоративно-ужиткового мистецтва
- Музей сучасного мистецтва
- Музей Леопольда (заснував Рудольф Леопольд, твори Егона Шиле, Густава Клімта, дизайнерські твори від Йозефа Хофмана до Коломана Мозера)
- Технічний музей.
Зоопарк
Шенбруннський зоологічний парк віденської аристократії був започаткований у 1752 році при резиденції Габсбурґів палацу Шенбрунн, що заступив невеликий, відомий ще від 1540 року, звіринець. Він містився просто в парку палацу Шенбрунн у районі Гітцинґ.
Музика
Відень славний своїми музичними традиціями. Окрім Віденської опери тут функціонує відомий на весь світ Віденський філармонічний оркестр, який щорічно проводить традиційний Новорічний концерт у Золотому залі Віденської філармонії. Місто також славиться на весь світ Хором хлопчиків.
Кіно
Щороку у жовтні з 1960 року в місті відбувається міжнародний «Віденський кінофестиваль». Переможці нагороджуються «Кінопремією Відня» (Vienna Film Prize). Традиційно демонстрування фільмів відбувається у кіноцентрах: Gartenbaukino, Urania, Metro-Kino, Filmmuseum, Stadtkino.
Спорт
Відень є місцем проведення різних спортивних заходів, включаючи (Vienna City Marathon), який залучає більше 10000 учасників-марафонців щорічно і зазвичай проводиться у травні. У 2005 році в місті проводився Чемпіонат світу з хокею із шайбою, фінал якого також відбувся у Відні. Найбільший футбольний стадіон Австрії — «Ернст-Гаппель-Штадіон» став місцем проведення чотирьох фіналів Ліги Чемпіонів і Кубка європейських чемпіонів (1964, 1987, 1990 і 1995 років), а 29 червня 2008 року у столиці Австрії провели фінал європейського футбольного форуму Євро-2008. У віденців улюбленим видом спорту є плавання, яке поступається за популярністю лише футболу. Для цієї мети споруджено численні басейни є, а також користаються наявністю упорядкованих природних вод, особливо пляжі (Gänsehäufel) і піщані острови в Старому Дунаї.
В столиці Австрії зосереджено найбільше спортовців та спортивних команд країни. Найвідоміші місцеві клуби — футбольні: «Рапід» (SK Rapid Wien) — 32 австрійських чемпіонських звань, «Аустрія» (FK Austria Wien) — з 23 титулами чемпіона і 26 разів володар Кубка країни) і найстаріша команда Австрії — (First Vienna FC). Інші відомі спортивні клуби: (Dodge Vikings Vienna) — американський футбол, який вигравав європейський форум (Eurobowl) між 2004 і 2007 роками 4 рази підряд; (Aon hotVolleys Vienna) одна з провідних волейбольних команд Європи, (Superfund Wanderers) — бейсбол, і «Відень Кепіталс» (Vienna Capitals) — хокей з шайбою. Популярна жіноча гандбольна команда (Margareten Fivers) та чоловіча дружина (SG Handball West Wien), адже саме в Відні, була створена і розташована Європейська федерація гандболу.
На додаток до командних видів спорту, є у Відні розвивається широкий спектр індивідуальних видів спорту. Численні бігові доріжки у Пратері або на набережні Дунаю чи його островів є дуже популярними серед громади міста та її спортовців. Значні змагання відбуваються на («Ferry-Dusika») критому стадіоні. Для велосипедистів прокладені більше 1000 кілометрів маршрутів, на додаток до численних гірські велосипедних ділянок в горах поблизу міста. На Старий Дунай і Дунай виходять численні веслувальники, у цілому, тут налічується 11 різних клубів веслування. У Відні є чисельні гольф-клуби, які є асоційованими членами австрійської Асоціації гольфу. А Фехтувальний клуб Відня один з найвідоміших в Європі. В місті також розвиваються й зимові види спорту, через близькість альпійських гір та розгалуженої мережі та інфраструктури гірськолижного спорту.
Політика
До 1918 року політику Відня формувала Християнсько-соціалістична партія (нині не існує), особливо Карл Люґер, багаторічний міський голова. В наші дні Відень є форпостом австрійських соціал-демократів. Вони прийшли до влади ще в період Першої республіки (1918–1934) і провели безліч давно назрілих соціальних реформ, поліпшивши якість життя сотень тисяч робітників. Політику тогочасної мерії поважали соціалісти всієї Європі, які називали місто «Червоним Віднем» (Rotes Wien). Єдиною перервою в правлінні соціал-демократів у місті були 1934–1945 роки, коли в країні запанував австрофашизм, а потім і нацизм (після аншлюсу).
Персоналії
У Відні жили і працювали композитори Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг Бетховен, Ф.Шуберт, Й.Штраус, Йоганес Рукґабер, психолог Фройд — і багато інших видатних діячів науки і культури.
- Марія-Луїза Австрійська (1791—1847) — дочка імператора Священної Римської імперії Франца II (з 1806 — імператора Австрії Франца I), внучата племінниця Марії Антуанетти
- Каетан фон Фельдер (1814—1894) — австрійський ентомолог
- Фрідріх Оман (1858—1927) — австрійський архітектор
- Артур Шніцлер (1862—1931) — австрійський прозаїк та драматург
- Марія фон Вечера (1871—1889) — австрійська дворянка, коханка австрійського кронпринца Рудольфа
- Фріц Крейслер (1875—1962) — австрійський композитор і скрипаль
- Джое Май (1880—1954) — німецький і американський кінорежисер і продюсер австрійського походження
- Стефан Цвейг (1881—1942) — австрійський письменник, критик
- Еріх фон Штрогейм (1885—1957) — американський кінорежисер, актор, сценарист
- Макс Стайнер (1888—1971) — американський кінокомпозитор
- Фріц Ланг (1890—1976) — австрійсько-німецько-американський кінорежисер, сценарист, продюсер і актор
- Маді Кристіянс (1896—1951) — австрійська акторка
- Йозеф Шильдкраут (1896—1964) — австрійський актор
- Антон Волбрук (1896—1967) — австрійський актор
- Фред Циннеманн (1907—1997) — американський кінорежисер австрійського походження
- Ґертруда Прессбурґер — австрійська жертва Голокосту
- Міклош Іжо — угорський скульптор, працював у скульптурній майстерні. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв
- Паула Весселі (1907—2000) — австрійська акторка театру і кіно, кінопродюсер
- Отто Скорцені (1908—1975) — австрійський інженер і підприємець, оберштурмбанфюрер СС
- Кац Сигізмунд Абрамович (1908—1984) — радянський композитор
- Луїза Райнер (1910—2014) — німецька актриса
- Ернест Голд (1921—1999) — американський кінокомпозитор
- Оскар Вернер (1922—1984) — австрійський актор
- Марія Шелл (1926—2005) — швейцарська актриса австрійського походження
- Зента Бергер (* 1941) — австрійська і німецька актриса та продюсер
- Марія Ром (1945—2018) — австрійська актриса
- Купченко Ірина Петрівна (* 1948) — радянська і російська акторка театру і кіно
- Удовиченко Лариса Іванівна (* 1955) — радянська та російська акторка театру і кіно.
Зовнішні відносини
Відень є однією з неофіційних столиць світу (в питаннях зовнішніх відносин і дипломатії). Віками, за містом закріпилася слава дипломатичних урегульовувань та місця міждержавних відносин. Завдяки цьому в світовому політикумі закріпилися певні дефініції-поняття, притаманні тільки з Віднем:
- Віденський конгрес — (Congress of Vienna)
- (Vienna Conference)
- (Treaty of Vienna)
- (Vienna Convention):
Міжнародні організації в Відні
Відень було проголошено в 1979 році, третім містом перебування численних світових координаційних структур, нарівні з і . Тому й постав на північ від річки Дунай (згодом тут «виріс» цілий представницький комплекс з назвою ), крім того, місто є домівкою для багатьох інших міжнародних організацій:
- (раніше ЕЦМРК — )
- МПІ (IPI) —
- МКОРД (IKSD) —
- ОПЕК — Організація держав-експортерів нафти
- ФМРО (OFID) —
- ОБСЄ — Організація з безпеки і співробітництва в Європі
- Підрозділи ООН — Організації Об'єднаних Націй
- МАГАТЕ — Міжнародне агентство з атомної енергії (Нобелівська премія миру в 2005 року)
- ЮНІДО (UNIDO) — Комітет з промислового розвитку
- ЮНОДК (UNODC) — Управління з наркотиків та злочинності
- ЮНДКП (UNDCP) — Міжнародна програма з контролю над наркотиками
- УВКБ (UNHCR) ООН — Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
- ОДВЗЯВ (CTBTO) —
- ЮНСІТРАЛ (UNCITRAL) — Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі
- УВКП (UNOOSA) —
- НКДАР (UNSCEAR) ООН —
- ЮНПА (UNPA) — Поштова адміністрація ООН
Благодійні організації у Відні
Поряд з міжнародними та міжурядовими організаціями, існують десятки благодійних організацій, що базуються у Відні, ці організації надають допомогу товарами і фінансову допомоги десяткам тисяч знедоленим дітям і нужденним людям в країнах, що розвиваються.
Однією з таких організацій є мережа «SOS Children's Villages», заснована Германом Гмайнером в 1949 році. Сьогодні, села «SOS-Children's» діють у 132 країнах і територіях світу. Серед інших організацій слід відмітити і (Childrens Bridge of Hope).
Міста-побратими
- Сербія, Белград — 2003
- Словаччина, Братислава — 1993 (2003)
- Угорщина, Будапешт — 1990
- Польща, Варшава — 2001
- Хорватія, Загреб — 1994
- Україна, Київ — 1991
- Словенія, Любляна
- Росія, Москва — 1991
- Ізраїль, Тель-Авів — 2005
- Чехія, Брно
- Туніс, Туніс
- Туреччина, Стамбул — 2007
- Іран, Тебриз — 2009
- Сербія, Ніш — відносини, схожі з «побратимством»:
Дружні-побратимські відносини між районами
Окремі райони Відня є побратимами й розвивають дружні культурно-мистецькі відносини з японськими містами чи районами-містами:
- Alsergrund з Takarazuka, Hyōgo (з 1994 року)
- Döbling з Сетагава, Токіо (з 1985 року)
- Donaustadt з Аракава, Токіо (з 1996 року)
- Floridsdorf з Кацусіка, Токіо (з 1987 року)
- Hernals з Футю, Токіо (з 1992 року)
- Hietzing з Габікіно, Осака (з 1995 року)
- Innere Stadt з Таїто, Токіо (з 1989 року)
- Meidling з Гіфу (з 1992 року)
Крім того, віденський район Леопольдштадт (Leopoldstadt) і район Нью-Йорка — Бруклін вступили в партнерські відносини в 2007 році.
Примітки
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php
- . www.wien.gv.at (нім.). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- Рейтинг Mercer 2019: худший и лучший города в мире для проживания — Викиновости. ru.wikinews.org (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 7 травня 2020.
- . LIGA. 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- : Das Werden Wiens — Die siedlungsgeschichtlichen Grundlagen, in: Peter Csendes, Ferdinand Opll (Hrsg.): Wien — Geschichte einer Stadt. Band 1: Von den Anfängen zur Ersten Türkenbelagerung. Böhlau, Wien 2001, , S. 55–94, (a) S. 62 f, (b) S. 57, (c) S. 64. (нім.)
- Article Vienna in Online Etymology Dictionary [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Retrieved 18 May 2016. (англ.)
- Johanna Haberl: Favianis, Vindobona und Wien, eine archäologisch-historische Illustration zur Vita S. Severini des Eugippius. Brill Academic, Leiden 1976, , p. 125. (нім.)
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 52. (англ.)
- (German) . Central Institute for Meteorology and Geodynamics. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 16 лютого 2015.
- Statistik Austria, Bevölkerung 2001 nach Umgangssprache, Staatsangehörigkeit und Geburtsland [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Beč: Božić na gastarbajterski način | Evropa | Deutsche Welle | 07.01.2010. Dw-world.de. Архів оригіналу за 22.06.2013. Процитовано 22 січня 2010.
- Volkszählung. Hauptergebnisse I - Wien (PDF) (German) . Statistik Austria. 2003.[недоступне посилання з квітня 2019]
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. с. 348
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 234 с. —
- . Архів оригіналу за 27.04.2014. Процитовано 10.07.2010.
- . Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 22 травня 2011.
- Пам'ятники та меморіальні дошки видатним українцям в Австрії // Сайт Посольства України в Австрійській Республіці
- . Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 23 січня 2010.
Бібліографія
- Jean-Paul Bled: Wien. Residenz, Metropole, Hauptstadt. Böhlau, Wien 2002, .
- Christian Brandstätter u. a.: Stadtchronik Wien. 2000 Jahre in Daten, Dokumenten und Bildern. Brandstätter, Wien und München 1986, .
- Felix Czeike: Historisches Lexikon der Stadt Wien. 5 Bände. Wien 1997.
- Alexander Glück, Marcello La Speranza, Peter Ryborz: Unter Wien — Auf den Spuren des Dritten Mannes durch Kanäle, Grüfte und Kasematten. Christoph Links Verlag, Berlin 2001, .
- Wilhelm Hebenstreit: Der Fremde in Wien; und Der Wiener in der Heimath. 4. Auflage. Armbruster, Wien 1840, (Reiseführer von 1840).
- Willy Puchner, Wien. Vergnügen und Melancholie, Wien 2008, .
- Johannes Sachslehner: Wien — Eine Geschichte der Stadt. Pichler Verlag, Wien-Graz-Klagenfurt 2006, .
- Die österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild. Band 1. Wien und Niederösterreich. 1. Abtheilung: Wien. . K. k. Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1886, Digitalisat [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.].
- Fundort Wien. Berichte zur Archäologie Bd. 1 / 98 ff., .
- Витман Борис: Шпион, которому изменила Родина. М., ЭЛКО-С, 1993, .
Див. також
- 397 Відень, 231 Віндобона — астероїди, названі на честь міста.
- Сміттєспалювальний завод Шпіттелау з дизайном авторства Хундертвассера.
Посилання
- О. В. Ясь. Відень [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 527. — .
- О. М. Горникевич, А. І. Жуковський. Відень [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- (нім.)
- Відень [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Світ очима українців — Відень
- Віденська імперія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Визначні пам'ятки Відня (рос.)
- Громадський транспорт Відня: запитання та відповіді [ 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Відень на сайті tokatema [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Viden Vi den nim Wien ˈviːn bavar Wean lat Vindobona abo Metropolis civitas Viennensium ugor Becs serbohorv Bech Bec federalna stolicya Avstriyi Ye odnochasno odniyeyu z 9 zemel Avstriyi zusibich otochenoyu teritoriyeyu inshoyi zemli Nizhnoyi Avstriyi Na 2020 rik naselennya stanovit 1 911 191 meshkancya razom iz peredmistyami blizko 2 6 mln ponad 25 vidsotkiv zhiteliv Avstriyi takim chinom Viden ye najnaselenishim mistom v Avstriyi posidaye odinadcyate misce sered najbilshih mist Yevropejskogo Soyuzu za chiselnistyu naselennya i druge misce sered nimeckomovnih mist za tim zhe pokaznikom postupayuchis Berlinu Kulturnij ekonomichnij i politichnij centr Avstriyi Viden nim Wien Gerb Vidnya Prapor Vidnyavid na Donau Sitivid na Donau SitiOsnovni dani48 07 pn sh 16 11 sh d 48 117 pn sh 16 183 sh d 48 117 16 183 Krayina AvstriyaRegion VidenStolicya dlya Avstriya Svyashenna Rimska imperiya Avstro Ugorshina Nizhnya Avstriya Avstrijska imperiya Gabsburzka monarhiya Federativna derzhava Avstriya Persha Avstrijska Respublika Ugorske korolivstvo Ercgercogstvo Avstriya Gercogstvo Avstriya Nimecka Avstriya Dolitavshina i Rajhsgau VidenMezhuye z susidni nas punktiNizhnya Avstriya Genzerndorf Bruk an der Lajta Medling Sankt Pelten Tulln Kornojburg Podil 23 administrativnih rajoniZasnovano 1 stolittya do n e Persha zgadka 1 stolittya do n e Status mista 1221Plosha 414 75 km Naselennya 1 897 491 1 01 2019 Aglomeraciya 2 300 000Visota NRM 151 mNajvisha tochka dVodojma Dunaj Viden richka d Dunajskij kanalNazva meshkanciv esp Vienano angl Viennese fr viennois fr viennoise isp vienes isp vienesa nim Wiener ital viennesi mens Veenagh pol wiedenczyk port vienense kat vienes kat vienesa dan wiener chesk Videnan fin wienilainen fin wienitar grec Biennezos ugor becsi lat Vindoboniennse lat Vindoboniennse ros ve nec ros ve nka tur Viyanali vi denec vi denka shved wienare shved wienska rusin vidnya n rusin vidnya nka pol wiedenka fr Viennoise 1 fr Viennois 1 ast vienes 2 ast vienesa 2 ast vienes 2 ast vieneso 2 sloven Dunajcan i sloven DunajcankaMista pobratimi Belgrad Bratislava Budapesht Varshava Zagreb Kiyiv Lyublyana Tel AvivTelefonnij kod 01Chasovij poyas UTC 1 UTC 2 i CETNomeri avtomobiliv WGeoNames 2761369OSM r109166 RPoshtovi indeksi 1010 1239 1400 1450 Miska vlada d Mihael LyudvigVebsajt Oficijnij vebsajt Mapa VidenViden Avstriya Viden u Vikishovishi Viden u Vikicitatah Viden ye tretim mistom rezidenciyeyu OON pislya Nyu Jorka i Zhenevi Mizhnarodnij Videnskij Centr tak zvanij UNO City vklyuchaye MAGATE UNZ OON Organizaciyi OON z promislovogo rozvitku YuNIDO tosho U Vidni mistyatsya shtab kvartiri inshih mizhnarodnih organizacij OPEK OBSYe tosho Protyagom bagatoh stolit Viden buv mistom rezidenciyeyu Gabsburgiv a za chasiv yihnogo pravlinnya i stoliceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zavdyaki comu vin peretvorivsya v kulturnij i politichnij centr Yevropi U 1910 roci u Vidni prozhivalo dva miljoni lyudej vono zajmalo chetverte misce sered najbilshih mist svitu postupayuchis lishe Londonu Nyu Jorku i Parizhu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni sho prizvela do ostatochnogo rozvalu imperiyi naselennya Vidnya skorotilosya majzhe na chvert i rosti perestalo Stare misto Vidnya v grudni 2001 r bulo vnesene do pereliku Kulturnoyi spadshini YuNESKO Zgidno z rezultatami mizhnarodnogo doslidzhennya agentstva Mercer opublikovanogo v berezni 2019 roku u yakomu porivnyuvalasya yakist zhittya v 231 misti Viden posiv pershe misce u sviti za yakistyu zhittya Zhurnal The Economist u 2019 roci takozh postaviv Viden na pershe misce u sviti za komfortnistyu prozhivannya NazvaOriginalna nazva Wien pohodit vid nazvi odnojmennoyi richki Tradicijno vvazhayetsya sho persha zgadka ciyeyi nazvi mistitsya v vid 881 roku ad Uueniam pri Vidni prichomu pro nayavnist poselennya na yiyi beregah ne povidomlyayetsya Davnoverhnonimecka nazva Wenia vid yakoyi i pohodit suchasna shodit do keltskogo Vedunia Lisovij Strumok pri comu mozhlive slov yanske poserednictvo pri zasvoyenni keltskoyi nazvi Do Wenia shodyat angl i ital Vienna isp Viena fr Vienne a takozh bolg Viena bil i ros Vena Prijnyati v deyakih slov yanskih movah nazvi chesk Viden slovac Vieden pol Wieden ukr Viden shodyat do nazvi rimskogo poselennya Vindobona yake roztashovuvalosya na berezi Veniyi i tezh maye keltsku etimologiyu zdogadno oznachayuchi yasne bile poselennya vindo yaskravij yasnij por irl fionn vall gwyn bona poselennya U slovenskij movi Viden nazivayetsya Dunaj za im yam odnojmennoyi richki Prijnyata v deyakih inshih movah nazva Bech ugor Becs serbohorv Bec Bech tur Bec maye zdogadno slov yanske pohodzhennya i pervisno vzhivalasya shodo odniyeyi z avarskih fortec roztashovanoyi v cij miscevosti GeografiyaPlosha Vidnya stanovit 414 75 km Takim chinom Viden ye najmenshoyu federalnoyu zemleyu Avstriyi Misto roztashovane v pivnichno shidnij chastini Avstriyi bilya pidnizhzhya Alp za 60 km vid kordonu zi Slovachchinoyu Cherez misto protikaye Dunaj z svoyim rukavom Donaukanalom i richka Viden Istorichno misto rozvivalosya na pivden vid Dunayu prote v ostanni dva storichchya Viden ris obabich richki Najbilsha visota mista nad rivnem morya v rajoni 542 m a najmensha v Eslingu 155 m Misto otochuye Videnskij lis Geografichno vigidne roztashuvannya robit Viden zruchnim miscem dlya rozvitku vidnosin z inshimi krayinami Centralno Shidnoyi Yevropi Ce stalo osoblivo vidchutno pislya 1989 r koli vpala t zv zalizna zavisa Napriklad do stolici Slovachchini Bratislavi vid Vidnya lishe 60 km ce najkorotsha vidstan mizh dvoma yevropejskimi stolicyami za vinyatkom Vatikanu ta Rima Struktura mistaZa formoyu Viden nagaduye kolo peretnute hordoyu richki Dunaj Z chasiv Rimskoyi imperiyi misto rozshiryuvalosya koncentrichnimi kolami Jogo centralna chastina t zv vnutrishnye misto nim Innere Stadt majzhe zbigayetsya z administrativnimi mezhami 1 go miskogo okrugu Ring ye kilcepodibnim lancyuzhkom bulvariv Istoriya Ringu pochalasya 1857 roku koli cisar uhvaliv zrujnuvati vzhe nepotribni fortifikacijni sporudi yakij utvoryuye koncentrichne kolo navkolo Ringu vinik 1890 roku Vin poglinuv navkolishni sela Za Gyurtelem roztashovanij t zv chervonij Viden robitnichi kvartali zbudovani socialistichnim uryadom u 1923 1934 rr Administrativnij podil Dokladnishe Rajoni Vidnya Administrativnij podil Vidnya Misto Viden rozdilene na 23 rajoni Vnutrishnye misto Innere Stadt Leopoldshtadt Leopoldstadt Landshtrase Landstrasse Viden Wieden Margareten Margareten Mariagilf Mariahilf Nojbau Neubau Jozefshtadt Josefstadt Alzergrund Alsergrund Favoriten Favoriten Zimmering Simmering Majdling Meidling Gitcing Hietzing Pencing Penzing Rudolfsgajm Fyunfgaus Rudolfsheim Funfhaus Ottakring Ottakring Gernals Hernals Vering Wahring Dobling Dobling Brigittenau Brigittenau Floridsdorf Floridsdorf Donaushtadt Donaustadt Lizing Liesing KlimatKlimatichnij grafik Zagalna harakteristika dlya Vidnya klimat subalpijskij na jogo formuvannya istotno vplivaye susidstvo z gorami vzimku serednya temperatura povitrya 1 5 C ridko buvayut morozi vid 12 do 18 C chasti snigopadi vlitku serednya temperatura povitrya bilya 20 C kilkist atmosfernih opadiv 700 2000 mm na rik Za klasifikaciyeyu Koppena Koppen Viden roztashovanij v kontinentalnomu poyasi vologogo pidtipu U misti ye teple lito z visokoyu serednoyu temperaturoyu 22 26 C z maksimumami sho dekoli perevishuyut 30 C i yih padinnya stanovit blizko 15 C Zima porivnyano holodna z serednoyu temperaturoyu blizkoyu do tochki zamerzannya iz snigopadami v period z grudnya po berezen Vesna i osin pomirni proholodno m yaki Klimat Vidnya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 16 8 19 5 25 4 27 4 31 5 36 5 36 1 37 0 31 8 24 8 21 3 16 4 37 0 Serednij maksimum C 3 8 6 1 11 5 16 1 21 3 24 0 26 7 26 6 21 1 15 3 8 1 4 6 15 3 Serednya temperatura C 1 2 2 9 6 4 11 5 16 5 19 1 21 7 21 6 16 8 11 6 5 5 2 4 11 4 Serednij minimum C 0 8 0 3 3 5 7 8 12 5 15 1 17 4 17 5 13 6 8 8 3 6 0 5 8 3 Absolyutnij minimum C 17 6 16 4 10 4 2 1 4 9 6 8 10 9 10 1 5 6 1 8 7 15 4 17 6 Norma opadiv mm 21 3 29 3 39 1 39 2 60 9 63 3 66 6 66 5 50 4 32 8 43 9 34 6 547 9 Kilkist 70 1 101 6 142 9 197 5 238 5 237 9 263 1 251 6 181 6 132 3 66 7 51 8 1935 5 Kilkist dniv z opadami 5 3 6 0 8 1 6 3 8 3 9 3 8 2 8 5 6 9 6 0 7 5 7 6 88 Dzherelo Central Institute for Meteorology and GeodynamicsIstoriyaVidenska ratusha Spochatku Viden buv keltskim poselennyam pid nazvoyu Vindobona zasnovanim blizko 500 roku do n e na misci suchasnogo centralnogo okrugu mista U 15 roci do n e misto zavoyuvav XIII rimskij legion Gemina vono peretvorilosya na forpost Rimskoyi imperiyi na shlyahu germanskih plemen z pivnochi Pislya vidhodu rimlyan navkolo ruyin Vindaboni zgodom vinikli oseli a blizko 800 roku zbuduvali cerkvu Sv Ruprehta najstarishu zi zberezhenih cerkov Vidnya 881 roku misto vpershe zgaduyetsya pid nazvoyu Venia Wenia Nastupni zgadki datuyut 1030 mi rokami Vitrimavshi dekilka napadiv slov yan i ugorciv do X stolittya Viden stav vazhlivim torgovim mistom Do seredini XII stolittya Viden rezidenciya avstrijskih gercogiv Babenbergiv 1155 roku gercog Genrih II Babenberg pobuduvav budinok na ploshi Am Hof U 1137 1147 rokah zbuduvali pershu cerkvu na misci soboru Svyatogo Stefana Suchasnij sobor sporudzheno v XIII XV stolittyah Chumnij stovp Z 1278 roku Viden stav forpostom dinastiyi Gabsburgiv 1469 roku imperator Fridrih III domigsya vid papi Pavla II zasnuvannya u Vidni diyeceziyi doti Avstriya bula duhovno pidporyadkovana yepiskopovi Passau U 1529 i 1683 rokah Viden bezuspishno brali v oblogu turki Dokladnishe Oborona Vidnya 1679 roku vibuhnula epidemiya chumi 100 tisyachne naselennya mista zmenshilosya na tretinu Iz XVI stolittya Viden stolicya bagatonacionalnoyi derzhavi avstrijskih Gabsburgiv z XVII stolittya i osoblivo u XVIII stolitti misto stalo osereddyam chislennoyi pridvornoyi byurokratiyi Z XVIII stolittya tut rozvivayetsya manufakturna promislovist tekstilne virobnictvo i virobnictvo predmetiv rozkoshi U XVIII pochatku XIX stolittya Viden vazhlivij centr svitovoyi kulturi osoblivo muzichnoyi U 1805 i 1809 rokah misto perebuvalo pid okupaciyeyu vijsk Napoleona 1814 roku tut projshov Videnskij kongres sho sformuvav politichnu kartu Yevropi na 100 nastupnih rokiv U pershij polovini XIX stolittya burhlivo rozvivalisya kultura ta mistectvo vinik stil bidermayer zasnovnikami yakogo stali vidomi videnski kompozitori hudozhniki i teatralni diyachi Viden peretvorivsya na vseyevropejskij muzichnij centr Epoha bidermayera zavershilasya revolyuciyeyu 1848 roku u yakij videnci brali aktivnu uchast Naprikinci XIX stolittya u Vidni trivalo procvitannya kulturi nauki j osviti Svitovoyu populyarnistyu koristuvalisya Videnskij universitet i Akademiya nauk 1897 roku predstavniki videnskoyi bogemi stvorili grupu Secession Koloman Mozer Gustav Klimt i Otto Vagner Na pochatku XX stolittya Viden najbilshe misto v Yevropi ponad 2 mln naselennya zaraz 1 67 mln Prote z porazkoyu Avstro Ugorshini v Pershij svitovij vijni misto vtratilo svij vpliv Vijna prizvela do padinnya Gabsburgiv i sprichinila zanepad Vidnya porodzhenij inflyaciyeyu ta politichnoyu borotboyu mizh socialistami ta konservatorami U 1918 1934 rokah v miskij radi Vidnya perevazhali social demokrati cherez sho misto otrimalo umovnu nazvu Chervonij Viden Municipalitet sho balansuvav mizh interesami mas i kapitalu realizuvav obshirnu programu budivnictva dostupnogo zhitla i miskoyi infrastrukturi ale ne mig zapobigti zitknennyu mizh partiyami 1928 roku u Vidni pochalisya masovi zavorushennya yaki zabrali 89 zhittiv 1934 roku spalahnulo Lyutneve povstannya Rezhim avstrofashizmu sho prijshov do vladi 1934 roku ne zmig zberegti nezalezhnist krayini i v nich proti 12 bereznya 1938 roku do Vidnya vvijshli gitlerivski vijska Div takozh Anshlyus Monument zagiblim 1945 roku soldatam radyanskoyi armiyi Viden bulo zvilneno v hodi Videnskoyi nastupalnoyi operaciyi 13 kvitnya 1945 roku spilnimi diyami 3 go Ukrayinskogo frontu komanduvach Marshal Radyanskogo Soyuzu Fedir Tolbuhin ta Avstrijskogo ruhu oporu ocholyuvanogo majorom Karlom Sokolom nim Carl Szokoll Zgidno z ugodoyu pro zoni okupaciyi v Avstriyi i pro upravlinnya Vidnem lipen 1945 r misto rozdilili na 4 sektori okupaciyi radyanskij amerikanskij anglijskij i francuzkij centr perebuvav pid spilnoyu 4 storonnoyu okupaciyeyu Okupacijni vijska zalishili misto 1955 roku U 2 j polovini 1950 h rr Viden znov rozgornuv masove budivnictvo municipalnogo zhitla v 1970 1980 ti rr istotno rekonstruyuvali centr mista uniknuvshi pri comu nebezpek bryusselizaciyi 2004 roku u Vidni vpershe buv sklikanij Videnskij ekonomichnij forum stvorenij dlya rozvitku ekonomichnogo spivrobitnictva i prosuvannya investicij u krayinah vid Adriatiki do Chornogo morya DemografiyaNaselennya Demografichnij grafik zrostu naselennya Vidnya U zv yazku z industrializaciyeyu ta immigraciyeyu z inshih chastin Avstrijskoyi imperiyi u 1910 roci u Vidni meshkalo nizh 2 miljoni zhiteliv i ce bulo odne z shesti najbilshih mist u sviti Na rubezhi stolit u Vidni bulo duzhe bagato cheskogo ta ugorskogo naselennya odnak pislya pershoyi svitovoyi vijni bagato chehiv i ugorciv povernulisya u svoyi spokonvichni krayini sho prizvelo do znizhennya videnskoyi gromadi V samij rozpal migraciyi blizko odniyeyi tretini naselennya stolici imperiyi bulo slov yanskogo abo ugorskogo pohodzhennya Do 2001 roku 16 mistyan pri perepisu naselennya sho prozhivali v Avstriyi buli inshoyi nacionalnosti nizh avstrijskoyi majzhe polovina z yakih buli z kolishnoyi Yugoslaviyi persh za vse serbi a dali turki 39000 abo 2 5 polyaki 13600 abo 0 9 i nimci 12700 abo 0 8 Rik 1754 1800 1850 1900 1910 1923 1939 Zagalna chiselnist naselennya 175 460 271 800 551 300 1 769 137 2 083 630 1 918 720 1 770 938 Rik 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2008 Zagalna chiselnist naselennya 1 616 125 1 627 566 1 619 885 1 531 346 1 539 848 1 550 123 1 678 435 Movi mista Viden ye centrom avstrijskoyi grupi dialektu nimeckoyi movi Avstrijskim dialektom govoryat vsi zhiteli mista vin ye za svoyeyu leksikoyu blizkij do bavarskogo dialektu bavarska mova a inodi iz znachnoyu kilkistyu movnih zapozichen periodu Monarhiyi Gabsburgiv osoblivo z cheskoyi ta ugorskoyi mov Znachna chastina meshkanciv sogodnishnogo mista volodiye klasichnoyu nimeckoyu movoyu a takozh deyakimi etnichnimi movami menshin sho pereselilisya do mista Zokrema ce ugorska cheska slovacka serbska turecka bosnijska ta horvatski movi a takozh okremo slid vidiliti romiv sho naselyayut Viden ta jogo okolici Religiya Viden ye centrom yeparhiyi Rimo Katolickoyi cerkvi Za perepisom naselennya 2001 roku naselennya mista rozpodilyayetsya za religiyami tak Katolicizm 49 2 Nebogovirni 25 7 Islam 7 8 Pravoslav ya 6 0 Protestantizm v osnovnomu lyuteranstvo 4 7 Yudayizm 0 5 Inshe abo bez vidpovidi 6 3 UkrayinikaIstoriya Pro znachnu rol ukrayinciv v istoriyi Vidnya svidchit uchast kozakiv u bitvi 1683 roku ta zasnuvannya u 1784 roci centralnoyi greko katolickoyi parafiyi pri cerkvi svyatoyi velikomuchenici Varvari na Postgasse yaka doteper ye oseredkom ukrayinskogo zhittya v Avstriyi 24 bereznya 1923 r vidbulis zagalni zbori predstavnikiv ukrayinskoyi ta biloruskoyi gromad 600 osib zokrema M Levickij S Rusova O Terleckij na yakih bulo zasudzheno rishennya Radi posliv derzhav Antanti shodo shidnih kordoniv Polshi vid 15 bereznya 1923 r pro aneksiyu Shidnoyi Galichini Polsheyu Vidomi lyudi Pogruddya I Franka u Vidni Narodilis Gugo Protivenskij 1882 komandir 11 toyi Strijskoyi brigadi UGA Avgust Josip Kuchera 1887 pidpolkovnik Armiyi UNR Alfons Erle 1888 1939 nachalnik shtabu I go korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi zgodom Brigadefyurer SA Rudolf Stranskij 1893 1965 komandir 14 toyi brigadi UGA Edvard Bernguber 1897 1920 vijskovij lotchik Povitryanogo flotu UNR Franc Rudorfer 1897 1919 vijskovij lotchik as Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Oskar Gomolka 1898 1978 avstrijskij aktor Yaroslava Popovska 1914 1995 gromadska ta kulturna diyachka pislyavoyennoyi Peremishlshini Tetyana Antonovich 1915 2001 likarka gromadska diyachka Boris Levickij 1915 1984 zhurnalist publicist i politichnij diyach Viktor Pospishil 1915 2006 religijnij diyach svyashennik UGKC doktor kanonichnogo prava Olena Vesolovska 1917 2003 gromadska diyachka Osip Homa 1917 1958 bokser strilec UPA Ivan Lisyak Rudnickij 1919 1984 istorik politolog publicist Ruslana Antonovich 1938 amerikanska pianistka ukrayinskogo pohodzhennya Roman Kupchinskij 1944 2010 ukrayinskij i amerikanskij zhurnalist rozvidnik Igor Pyaskovskij 1946 2012 muzikoznavec doktor mistectvoznavstva Sergij Sinchenko 1946 politik Georgij Kazakov 1947 2013 grafik i zhivopisec Valentin Sokolovskij 1947 kinodokumentalist scenarist pismennik dramaturg Oksana Slavova 2001 avstrijska hudozhnya gimnastka ukrayinskogo pohodzhennya Pomerli Bronislav Abel nachalnik shtabu 11 toyi Strijskoyi brigadi UGA Volodimir Buchackij suddya aktor pismennik Oleksandr Grekiv general horunzhij Armiyi UNR Nachalnij komandant UGA Andrij Zhuk gromadsko politichnij diyach diplomat i publicist Dmitro Katamaj vijskovik chetar Legionu USS publicist i redaktor gromadskij diyach Vasil Kolotilo publicist gromadsko kulturnij diyach Emil Klyun komandir vishkolu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Yurij Franc Kulchickij shlyahtich gerbu Sas perekladach ta rozvidnik polskogo korolya Yana Sobeskogo geroj Videnskoyi bitvi 1683 roku zgodom videnskij pidpriyemec vlasnik odniyeyi z pershih videnskih kav yaren vvazhayetsya avtorom receptu Jogann Kunish nachalnik shtabu Pershogo korpusu UGA Anton Legar pershij komandir bojovoyi grupi Navariya Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Ferdinand Loner nachalnik shtabu I go korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Galya Moroz diyachka molodizhnogo i nacionalno vizvolnogo ruhu chlenkinya Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Mikola Nod literator muzikant gromadskij diyach Pidlyasheckij Orest Omelyan otaman UGA sudovij referent Derzhavnogo sekretariatu vijskovih sprav Klavdiya Radkevich dramatichna artistka i spivachka alt German Riling avstrijskij ukrayinskij ta nimeckij vijskovij diyach poruchnik UGA komandir pidrozdilu zhandarmeriyi ZUNR Andrij Rozumovskij rosijskij graf piznishe knyaz diplomat dijsnij tayemnij radnik 1 go klasu ukrayinskogo pohodzhennya sin ostannogo ukrayinskogo getmana Kirila Rozumovskogo priyatel i mecenat Lyudviga vana Bethovena Yeronim Strileckij cerkovnij diyach pismennik iyeromonah vasiliyanin Petro Tereshuk skulptor Vasil Cherskij komandir 3 yi Berezhanskoyi ta Girskoyi brigad UGA Perebuvali v misti Ukrayinec Yu Kulchickij zapochatkuvav tradiciyu slavetnoyi videnskoyi kavi Na jogo chest perejmenovana kolishnya vulicya Liniyengasse Liniengasse na Kolshickigasse Kolschitzkygasse Na rozi vulic Kolschitzkygasse i Favoritenstrasse 46 na fasadi budinku 12 veresnya 1885 roku u richnicyu bitvi na gori Kalenberg bulo vstanovleno pam yatnik Yuriyu Kulchickomu Z oseni 1892 roku Ivan Franko pracyuvav u Vidni nad zavershennyam svoyeyi doktorskoyi disertaciyi pro duhovnij roman pid kerivnictvom Vatroslava Yagicha yaku 1 lipnya 1893 r zahistiv u Videnskomu universiteti Zgodom I Franko aktivno spivpracyuvav u videnskij presi zbirka jogo nimeckomovnih prac skladaye knigu obsyagom 700 storinok U misti ye 2 memorialni tablici na jogo chest a takozh pogruddya roboti lvivskogo skulptora Lyubomira Yaremchuka vstanovlene u 1999 roci pravoruch cerkvi Svyatoyi Velikomuchenici Varvari Vidkrittya pam yatnika vidbulosya 28 travnya 1999 roku Proyekt cogo pam yatnika stvorili arhitektori Vasil Kamenshik ta Volodimir Tureckij U Vidni ye pam yatnik I Mazepi pam yatnik ukrayinskim kozakam uchasnikam Videnskoyi vidsichi u parku Turkenschanzpark 19 go administrativnogo rajonu Vidnya Lesi Ukrayinki L Kurbasa M Grushevskogo I Pulyuya ta P Kulisha same u Vidni voni vidali 1903 roku svij ukrayinskij pereklad Bibliyi I Gorbachevskogo A Gnatishina K Tomashuka V period 1916 1918 rokiv u Vidni drukuvavsya chasopis Ukrainische Blatter Osvita V Instituti slavistiki Videnskogo universitetu diye viddilennya ukrayinistiki de navchayutsya 20 30 studentiv Infrastruktura mistaMedicina Osvita Akademiya obrazotvorchih mistectv Golovnij korpus Videnskogo universitetu Videnskij ekonomichnij universitet U Vidni ye 283 pochatkovi shkoli Volksschulen z yakih 217 ye derzhavnimi shkolami 120 shkil Hauptschulen z yakih 96 ye derzhavnimi 46 specialnih shkil Sonderschulen z yakih 40 ye derzhavnimi shkolami ta 95 zagalnoosvitnih shkil Allgemeinbildende hohere Schulen z yakih 67 ye derzhavnimi shkolami Takozh u Vidni ye 28 profesijno tehnichnih uchilish Berufsschulen z yakih 25 derzhavnih 22 profesijno tehnichnih uchilish ta koledzhiv technische und gewerbliche mittlere und hohere Schulen z yakih 11 derzhavnih 21 vuzkospecializovana serednya shkola z yakih 8 derzhavno gromadski i 16 komercijnih shkil i koledzhiv kaufmannische mittlere und hohere Schulen z yakih 6 derzhavno gromadski Videnskij universitet ye takozh najbilshim i najstarishim universitetom v suchasnomu nimeckomovnomu sviti najpershij starij nimeckij universitet buv v Prazi Vin buv zasnovanij u 1365 roci yak Alma Mater Rudolphina i buv vidomij v osnovnomu cherez svoyu medichnu shkolu z 2004 roku isnuye vzhe yak nezalezhnij universitet pid nazvoyu Medichnij Universitet Vidnya U 1692 roci bula stvorena Akademiya vitonchenih mistectv u Vidni zasnovana yak privatna akademiya Hofkammermalers Peter Strudl u 1765 roci buv zasnovanij zaklad Mariyi Tereziyi yakij zgodom stav Universitetom Veterinarnoyi medicini Vidnya Zagalom misto slavitsya svoyeyu vishoyu shkoloyu u Vidni bagato istorichnih ta vidomih v sviti universitetiv Akademiya obrazotvorchih mistectv Videnskij medichnij universitet Universitet prikladnih mistectv u Vidni Videnskij universitet muziki j vikonavskogo mistectva Videnskij universitet Videnskij ekonomichnij universitet Videnskij tehnichnij universitet Vidomi she chislenni mizhnarodni shkoli u Vidni Naukovi zakladi Avstrijska nacionalna biblioteka Avstrijskij literaturnij arhiv Avstrijskij derzhavnij arhiv Parki Torgivlya Transport U Vidni dobre rozvinenij gromadskij transport Jogo osnovu skladayut merezha shvidkisnih poyizdiv S Bahn sho pidporyadkovuyetsya avstrijskij federalnij zaliznici videnskij metropoliten U Bahn tramvayi ta avtobusi sho vhodyat do skladu kompaniyi Wiener Linien misceva zaliznicya Viden Baden shvidkisni poyizdi City Airport Train CAT sho jdut iz mizhnarodnogo aeroportu Shvehat do centru Vidnya inshi privatni avtobusni liniyi Tramvajne spoluchennya u Vidni isnuye z 1865 roku i zaraz narahovuye blizko 179 km zaliznichnoyi koliyi Takim chinom u Vidni znahoditsya odna z najstarishih ta najdovsha tramvajna merezha u sviti U 1898 roci bulo vidkrite spoluchennya shvidkisnih poyizdiv Stadtbahn yake zaraz vidome yak U Bahn ta S Bahn Avtobusni marshruti pochali pracyuvati u Vidni z 23 bereznya 1907 roku Merezha avtobaniv i zaliznic spoluchaye Viden z inshimi mistami Avstriyi i Yevropi Yedinij Golovnij vokzal znahoditsya na stadiyi budivnictva dalni rejsi obslugovuyut tri golovni vokzali Pivdennij Zahidnij i vokzal imeni Franca Josipa Videnskij mizhnarodnij aeroport Shvehat roztashovanij za 18 kilometriv na pivdennij shid vid centru mista i ye najbilshim i najvazhlivishim aeroportom Avstriyi Centr mista pishohidna zona u yakij yedinij vid transportu Kultura viznachni pam yatkiDokladnishe Viznachni pam yatki Vidnya Dokladnishe Videnska porcelyana Augarten Gundertvassergaus budinok iz nerivnimi pidlogami dahom vkritim zemleyu i travoyu derevami sho rostut iz seredini kvartir Muzej Leopolda Shtrudlgofski shodi U Vidni roztashovanij mizhnarodnij centr OON VIC Videnska opera odna z najvidomishih u sviti Gundertvassergaus shedevr arhitektora Gundertvassera Gofburg rezidenciya imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Palac Belveder rozkishnij barokovij palacovij kompleks Budinok parlamentu Avstriyi odin z najyaskravishih prikladiv neogreku v Yevropi Dokladnishe Ispanska shkola verhovoyi yizdi Teatri Videnskij teatr Uraniya Muzeyi Vidnya Dokladnishe Muzeyi Vidnya Muzejnij kvartal Muzej istoriyi mistectv Albertina odin iz najviznachnishih muzeyiv obrazotvorchogo mistectva u sviti Vijskovo istorichnij muzej odin z najstarishih vijskovo istorichnih muzeyiv u sviti Palac Belveder Videnskij budinok mistectv Muzej dekorativno uzhitkovogo mistectva Muzej suchasnogo mistectva Muzej Leopolda zasnuvav Rudolf Leopold tvori Egona Shile Gustava Klimta dizajnerski tvori vid Jozefa Hofmana do Kolomana Mozera Tehnichnij muzej Videnskij hor hlopchikiv vistupaye v zali Videnskogo muzichnogo tovaristva Zoopark Dokladnishe Zoopark Shenbrunn Shenbrunnskij zoologichnij park videnskoyi aristokratiyi buv zapochatkovanij u 1752 roci pri rezidenciyi Gabsburgiv palacu Shenbrunn sho zastupiv nevelikij vidomij she vid 1540 roku zvirinec Vin mistivsya prosto v parku palacu Shenbrunn u rajoni Gitcing Muzika Viden slavnij svoyimi muzichnimi tradiciyami Okrim Videnskoyi operi tut funkcionuye vidomij na ves svit Videnskij filarmonichnij orkestr yakij shorichno provodit tradicijnij Novorichnij koncert u Zolotomu zali Videnskoyi filarmoniyi Misto takozh slavitsya na ves svit Horom hlopchikiv Kino Shoroku u zhovtni z 1960 roku v misti vidbuvayetsya mizhnarodnij Videnskij kinofestival Peremozhci nagorodzhuyutsya Kinopremiyeyu Vidnya Vienna Film Prize Tradicijno demonstruvannya filmiv vidbuvayetsya u kinocentrah Gartenbaukino Urania Metro Kino Filmmuseum Stadtkino SportErnst Gappel Shtadion Viden ye miscem provedennya riznih sportivnih zahodiv vklyuchayuchi Vienna City Marathon yakij zaluchaye bilshe 10000 uchasnikiv marafonciv shorichno i zazvichaj provoditsya u travni U 2005 roci v misti provodivsya Chempionat svitu z hokeyu iz shajboyu final yakogo takozh vidbuvsya u Vidni Najbilshij futbolnij stadion Avstriyi Ernst Gappel Shtadion stav miscem provedennya chotiroh finaliv Ligi Chempioniv i Kubka yevropejskih chempioniv 1964 1987 1990 i 1995 rokiv a 29 chervnya 2008 roku u stolici Avstriyi proveli final yevropejskogo futbolnogo forumu Yevro 2008 U videnciv ulyublenim vidom sportu ye plavannya yake postupayetsya za populyarnistyu lishe futbolu Dlya ciyeyi meti sporudzheno chislenni basejni ye a takozh koristayutsya nayavnistyu uporyadkovanih prirodnih vod osoblivo plyazhi Gansehaufel i pishani ostrovi v Staromu Dunayi V stolici Avstriyi zoseredzheno najbilshe sportovciv ta sportivnih komand krayini Najvidomishi miscevi klubi futbolni Rapid SK Rapid Wien 32 avstrijskih chempionskih zvan Austriya FK Austria Wien z 23 titulami chempiona i 26 raziv volodar Kubka krayini i najstarisha komanda Avstriyi First Vienna FC Inshi vidomi sportivni klubi Dodge Vikings Vienna amerikanskij futbol yakij vigravav yevropejskij forum Eurobowl mizh 2004 i 2007 rokami 4 razi pidryad Aon hotVolleys Vienna odna z providnih volejbolnih komand Yevropi Superfund Wanderers bejsbol i Viden Kepitals Vienna Capitals hokej z shajboyu Populyarna zhinocha gandbolna komanda Margareten Fivers ta cholovicha druzhina SG Handball West Wien adzhe same v Vidni bula stvorena i roztashovana Yevropejska federaciya gandbolu Na dodatok do komandnih vidiv sportu ye u Vidni rozvivayetsya shirokij spektr individualnih vidiv sportu Chislenni bigovi dorizhki u Prateri abo na naberezhni Dunayu chi jogo ostroviv ye duzhe populyarnimi sered gromadi mista ta yiyi sportovciv Znachni zmagannya vidbuvayutsya na Ferry Dusika kritomu stadioni Dlya velosipedistiv prokladeni bilshe 1000 kilometriv marshrutiv na dodatok do chislennih girski velosipednih dilyanok v gorah poblizu mista Na Starij Dunaj i Dunaj vihodyat chislenni vesluvalniki u cilomu tut nalichuyetsya 11 riznih klubiv vesluvannya U Vidni ye chiselni golf klubi yaki ye asocijovanimi chlenami avstrijskoyi Asociaciyi golfu A Fehtuvalnij klub Vidnya odin z najvidomishih v Yevropi V misti takozh rozvivayutsya j zimovi vidi sportu cherez blizkist alpijskih gir ta rozgaluzhenoyi merezhi ta infrastrukturi girskolizhnogo sportu PolitikaDo 1918 roku politiku Vidnya formuvala Hristiyansko socialistichna partiya nini ne isnuye osoblivo Karl Lyuger bagatorichnij miskij golova V nashi dni Viden ye forpostom avstrijskih social demokrativ Voni prijshli do vladi she v period Pershoyi respubliki 1918 1934 i proveli bezlich davno nazrilih socialnih reform polipshivshi yakist zhittya soten tisyach robitnikiv Politiku togochasnoyi meriyi povazhali socialisti vsiyeyi Yevropi yaki nazivali misto Chervonim Vidnem Rotes Wien Yedinoyu perervoyu v pravlinni social demokrativ u misti buli 1934 1945 roki koli v krayini zapanuvav avstrofashizm a potim i nacizm pislya anshlyusu PersonaliyiU Vidni zhili i pracyuvali kompozitori Volfgang Amadej Mocart Lyudvig Bethoven F Shubert J Shtraus Joganes Rukgaber psiholog Frojd i bagato inshih vidatnih diyachiv nauki i kulturi Mariya Luyiza Avstrijska 1791 1847 dochka imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca II z 1806 imperatora Avstriyi Franca I vnuchata pleminnicya Mariyi Antuanetti Kaetan fon Felder 1814 1894 avstrijskij entomolog Fridrih Oman 1858 1927 avstrijskij arhitektor Artur Shnicler 1862 1931 avstrijskij prozayik ta dramaturg Mariya fon Vechera 1871 1889 avstrijska dvoryanka kohanka avstrijskogo kronprinca Rudolfa Fric Krejsler 1875 1962 avstrijskij kompozitor i skripal Dzhoe Maj 1880 1954 nimeckij i amerikanskij kinorezhiser i prodyuser avstrijskogo pohodzhennya Stefan Cvejg 1881 1942 avstrijskij pismennik kritik Erih fon Shtrogejm 1885 1957 amerikanskij kinorezhiser aktor scenarist Maks Stajner 1888 1971 amerikanskij kinokompozitor Fric Lang 1890 1976 avstrijsko nimecko amerikanskij kinorezhiser scenarist prodyuser i aktor Madi Kristiyans 1896 1951 avstrijska aktorka Jozef Shildkraut 1896 1964 avstrijskij aktor Anton Volbruk 1896 1967 avstrijskij aktor Fred Cinnemann 1907 1997 amerikanskij kinorezhiser avstrijskogo pohodzhennya Gertruda Pressburger avstrijska zhertva Golokostu Miklosh Izho ugorskij skulptor pracyuvav u skulpturnij majsterni Z 1859 roku navchavsya u Videnskij akademiyi obrazotvorchih mistectv Paula Vesseli 1907 2000 avstrijska aktorka teatru i kino kinoprodyuser Otto Skorceni 1908 1975 avstrijskij inzhener i pidpriyemec obershturmbanfyurer SS Kac Sigizmund Abramovich 1908 1984 radyanskij kompozitor Luyiza Rajner 1910 2014 nimecka aktrisa Ernest Gold 1921 1999 amerikanskij kinokompozitor Oskar Verner 1922 1984 avstrijskij aktor Mariya Shell 1926 2005 shvejcarska aktrisa avstrijskogo pohodzhennya Zenta Berger 1941 avstrijska i nimecka aktrisa ta prodyuser Mariya Rom 1945 2018 avstrijska aktrisa Kupchenko Irina Petrivna 1948 radyanska i rosijska aktorka teatru i kino Udovichenko Larisa Ivanivna 1955 radyanska ta rosijska aktorka teatru i kino Zovnishni vidnosiniViden ye odniyeyu z neoficijnih stolic svitu v pitannyah zovnishnih vidnosin i diplomatiyi Vikami za mistom zakripilasya slava diplomatichnih uregulovuvan ta miscya mizhderzhavnih vidnosin Zavdyaki comu v svitovomu politikumi zakripilisya pevni definiciyi ponyattya pritamanni tilki z Vidnem Videnskij kongres Congress of Vienna Vienna Conference Treaty of Vienna Vienna Convention Videnska konvenciya pro pravo mizhnarodnih dogovoriv Videnska konvenciya pro diplomatichni vidnosini Videnska konvenciya pro dorozhnij ruh Videnska konvenciya pro dorozhni znaki ta signali Videnska konvenciya pro ohoronu ozonovogo sharu Mizhnarodni organizaciyi v Vidni Viden bulo progolosheno v 1979 roci tretim mistom perebuvannya chislennih svitovih koordinacijnih struktur narivni z i Tomu j postav na pivnich vid richki Dunaj zgodom tut viris cilij predstavnickij kompleks z nazvoyu krim togo misto ye domivkoyu dlya bagatoh inshih mizhnarodnih organizacij ranishe ECMRK MPI IPI MKORD IKSD OPEK Organizaciya derzhav eksporteriv nafti FMRO OFID dd OBSYe Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Pidrozdili OON Organizaciyi Ob yednanih Nacij MAGATE Mizhnarodne agentstvo z atomnoyi energiyi Nobelivska premiya miru v 2005 roku YuNIDO UNIDO Komitet z promislovogo rozvitku YuNODK UNODC Upravlinnya z narkotikiv ta zlochinnosti YuNDKP UNDCP Mizhnarodna programa z kontrolyu nad narkotikami UVKB UNHCR OON Upravlinnya Verhovnogo komisara OON u spravah bizhenciv ODVZYaV CTBTO YuNSITRAL UNCITRAL Komisiya OON z prav mizhnarodnoyi torgivli UVKP UNOOSA NKDAR UNSCEAR OON YuNPA UNPA Poshtova administraciya OON dd Blagodijni organizaciyi u Vidni Poryad z mizhnarodnimi ta mizhuryadovimi organizaciyami isnuyut desyatki blagodijnih organizacij sho bazuyutsya u Vidni ci organizaciyi nadayut dopomogu tovarami i finansovu dopomogi desyatkam tisyach znedolenim dityam i nuzhdennim lyudyam v krayinah sho rozvivayutsya Odniyeyu z takih organizacij ye merezha SOS Children s Villages zasnovana Germanom Gmajnerom v 1949 roci Sogodni sela SOS Children s diyut u 132 krayinah i teritoriyah svitu Sered inshih organizacij slid vidmititi i Childrens Bridge of Hope Mista pobratimi Serbiya Belgrad 2003 Slovachchina Bratislava 1993 2003 Ugorshina Budapesht 1990 Polsha Varshava 2001 Horvatiya Zagreb 1994 Ukrayina Kiyiv 1991 Sloveniya Lyublyana Rosiya Moskva 1991 Izrayil Tel Aviv 2005 Chehiya Brno Tunis Tunis Turechchina Stambul 2007 Iran Tebriz 2009 Serbiya Nish vidnosini shozhi z pobratimstvom Druzhni pobratimski vidnosini mizh rajonami Okremi rajoni Vidnya ye pobratimami j rozvivayut druzhni kulturno mistecki vidnosini z yaponskimi mistami chi rajonami mistami Alsergrund z Takarazuka Hyōgo z 1994 roku Dobling z Setagava Tokio z 1985 roku Donaustadt z Arakava Tokio z 1996 roku Floridsdorf z Kacusika Tokio z 1987 roku Hernals z Futyu Tokio z 1992 roku Hietzing z Gabikino Osaka z 1995 roku Innere Stadt z Tayito Tokio z 1989 roku Meidling z Gifu z 1992 roku Krim togo videnskij rajon Leopoldshtadt Leopoldstadt i rajon Nyu Jorka Bruklin vstupili v partnerski vidnosini v 2007 roci Primitkihttp cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http www academiadelallingua com diccionariu index php www wien gv at nim Arhiv originalu za 15 lyutogo 2021 Procitovano 2 travnya 2021 Rejting Mercer 2019 hudshij i luchshij goroda v mire dlya prozhivaniya Vikinovosti ru wikinews org ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 7 travnya 2020 LIGA 4 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 7 travnya 2020 Das Werden Wiens Die siedlungsgeschichtlichen Grundlagen in Peter Csendes Ferdinand Opll Hrsg Wien Geschichte einer Stadt Band 1 Von den Anfangen zur Ersten Turkenbelagerung Bohlau Wien 2001 S 55 94 a S 62 f b S 57 c S 64 nim Article Vienna in Online Etymology Dictionary 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Retrieved 18 May 2016 angl Johanna Haberl Favianis Vindobona und Wien eine archaologisch historische Illustration zur Vita S Severini des Eugippius Brill Academic Leiden 1976 ISBN 9004 04548 1 p 125 nim Hugh Chisholm red 1911 Vienna Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 28 Cambridge University Press s 52 angl German Central Institute for Meteorology and Geodynamics Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 16 lyutogo 2015 Statistik Austria Bevolkerung 2001 nach Umgangssprache Staatsangehorigkeit und Geburtsland 13 listopada 2010 u Wayback Machine Bec Bozic na gastarbajterski nacin Evropa Deutsche Welle 07 01 2010 Dw world de Arhiv originalu za 22 06 2013 Procitovano 22 sichnya 2010 Volkszahlung Hauptergebnisse I Wien PDF German Statistik Austria 2003 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 348 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 234 s ISBN 966 8201 26 4 Arhiv originalu za 27 04 2014 Procitovano 10 07 2010 Arhiv originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 22 travnya 2011 Pam yatniki ta memorialni doshki vidatnim ukrayincyam v Avstriyi Sajt Posolstva Ukrayini v Avstrijskij Respublici Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 23 sichnya 2010 BibliografiyaJean Paul Bled Wien Residenz Metropole Hauptstadt Bohlau Wien 2002 ISBN 3 205 99077 3 Christian Brandstatter u a Stadtchronik Wien 2000 Jahre in Daten Dokumenten und Bildern Brandstatter Wien und Munchen 1986 ISBN 3 85447 229 3 Felix Czeike Historisches Lexikon der Stadt Wien 5 Bande Wien 1997 Alexander Gluck Marcello La Speranza Peter Ryborz Unter Wien Auf den Spuren des Dritten Mannes durch Kanale Grufte und Kasematten Christoph Links Verlag Berlin 2001 ISBN 3 86153 238 7 Wilhelm Hebenstreit Der Fremde in Wien und Der Wiener in der Heimath 4 Auflage Armbruster Wien 1840 Reisefuhrer von 1840 Willy Puchner Wien Vergnugen und Melancholie Wien 2008 ISBN 3 85033 159 8 Johannes Sachslehner Wien Eine Geschichte der Stadt Pichler Verlag Wien Graz Klagenfurt 2006 ISBN 3 85431 399 3 Die osterreichisch ungarische Monarchie in Wort und Bild Band 1 Wien und Niederosterreich 1 Abtheilung Wien K k Hof und Staatsdruckerei Wien 1886 Digitalisat 27 bereznya 2008 u Wayback Machine Fundort Wien Berichte zur Archaologie Bd 1 98 ff ISBN 3 9500492 2 3 Vitman Boris Shpion kotoromu izmenila Rodina M ELKO S 1993 ISBN 5 87513 005 9 Div takozh397 Viden 231 Vindobona asteroyidi nazvani na chest mista Smittyespalyuvalnij zavod Shpittelau z dizajnom avtorstva Hundertvassera PosilannyaViden u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Viden u Vikimandrah Viden u Vikishovishi O V Yas Viden 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 527 ISBN 966 00 0734 5 O M Gornikevich A I Zhukovskij Viden 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X nim Viden 21 listopada 2008 u Wayback Machine angl Svit ochima ukrayinciv Viden Videnska imperiya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Viznachni pam yatki Vidnya ros Gromadskij transport Vidnya zapitannya ta vidpovidi 17 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Viden na sajti tokatema 12 sichnya 2021 u Wayback Machine ros