Віндобона лат Vindobona кельтське поселення на Дунаї попередник сучасного Відня Віндобона48 12 39 пн ш 16 22 13 сх д 48

Віндобона (лат. Vindobona) — кельтське поселення на Дунаї, попередник сучасного Відня.

Віндобона

48°12′39″ пн. ш. 16°22′13″ сх. д. / 48.21083333336077459° пн. ш. 16.370277777805779° сх. д.Координати: 48°12′39″ пн. ш. 16°22′13″ сх. д. / 48.21083333336077459° пн. ш. 16.370277777805779° сх. д.
Країна	Австрія
Тип	^d і археологічна пам'ятка


Віндобона Віндобона (Австрія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історичні відомості

План римського табору Віндобони біля 250 року

«Дунай» і «Віндобона» — алегорична презентація Дунаю та міста Відня (ХІХ століття), (Відень, Австрія)

Ще Птолемей згадував Віндобону у своїй «Географії». Римський історіограф Аврелій Віктор повідомляв, що імператор Марк Аврелій, який протягом Маркоманської війни розміщував тут свою ставку, помер 17 березня 180 року у Віндобоні. Сьогоднішня вулиця Марк-Аурель-Штрасе, яка розташована неподалік від Гоер Маркт, нагадує про цей випадок.

Біля 15 року до Р. Х. плем'я нориків увійшло до складу Римської імперії, і Дунай став римським кордоном. Віндобона слугувала табором римського легіону, який був захисним укріпленням і поселенням на паннонському прикордонні вздовж Дунаю. Тоді Віндобона відносилася до римської провінції Паннонія, адміністративний центр якої містився в Карнунті на Південному Сході від сучасного Відня.

Біля римського табору з середини І ст. за правління імператорів Клавдія й Нерона розвивається цивільне поселення (канаба). На іншій стороні Дунаю з ІІ ст. розвивається поселення германців. Існування Віндобони забезпечувалося постачаннями з сільської околиці.

212 року Віндобона піднялася до рангу муніціпії та посилила свої позиції перед Карнунтом, який був колонією.

Віндобона лишалася в руках римлян до V століття, коли міграції германців призвели до краху тодішнього світу. Через тисячоліття Віндобона стала європейською столицею.

Назва

Назва Віндобона походить з кельтських мов: «uindo», що означає «білий» і «bona» — «джерело (?), основа, місто». Римські ойконіми Віндіш (Vindonissa), Регенсбург (Ratisbona), Лілльбонн (Iuliobona) містять ті самі елементи.

Примітки

у перекладі з нім. Marc-Aurel-Straße дослівно означає «вулиця Марка Аврелія»
у перекладі з нім. Hoher Markt дослівно означає «високий ринок»; площа в історичній частині Відня
Канаба (від лат. canabae) — цивільне поселення поряд з римським війським табором, де жили люди, як правило, тісно пов'язані з римськими військами (ремісники, торговці та ін.)

Джерела

Herwig Friesinger. Der römische Limes in Österreich. Führer zu den archäologischen Denkmälern.. — Zweite, korrigierte Auflage. — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 2002. — (нім.)
Michaela Kronberger Siedlungschronologische Forschungen zu den canabae legionis von Vindobona. Die Gräberfelder (Monographien der Stadtarchäologie Wien Band 1). — Wien: Phoibos Verlag, 2005. (нім.)
Michaela Müller, Ingrid Mader, Rita Chinelli Entlang des Rennwegs. Die römische Zivilsiedlung von Vindobona (Wien Archäologisch 8). — Wien: Phoibos Verlag, 2011. (нім.)
Christine Ranseder Michaelerplatz. Die archäologischen Ausgrabungen. Wien Archäologisch 1. — Wien, 2006. — (нім.)

[1] у перекладі з нім. Marc-Aurel-Straße дослівно означає «вулиця Марка Аврелія»

[2] у перекладі з нім. Hoher Markt дослівно означає «високий ринок»; площа в історичній частині Відня

[3] Канаба (від лат. canabae) — цивільне поселення поряд з римським війським табором, де жили люди, як правило, тісно пов'язані з римськими військами (ремісники, торговці та ін.)