Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віденський штадтбан (нім. Wiener Stadtbahn) — колишня система громадського транспорту Відня, що функціонувала під цією назвою з 1898 по 1989 рік. Сьогодні лінії віденського метро (нім. U-Bahn) U4 і U6, а також місцева швидкісна залізниця що використовує інфраструктуру колишнього штадтбану. Назва «штадтбан» походить від використання даного терміна межі XIX—XX століть для позначення «повномасштабної» залізниці у межах міста, відокремленої від інших видів транспорту; інший сенс має такий же термін "Stadtbahn", який став використовуватися в Німеччині після Другої світової війни. Віденський штадтбан є одним із найвідоміших зразків міської архітектури в стилі ар-нуво. Найбільш відомими будинками є два колишні входи на станції Карлсплац, які в даний час використовуються як кафе та музей, а також окремий павільйон Хофпавілон, побудований спеціально для імператора Франца Йосифа і розташований у східній частині станції Хітцінг; збереглися й деякі інші історичні станції, у тому числі у передмісті Відня.
 | |
| 48°11′50″ пн. ш. 16°20′20″ сх. д. / 48.19731500002777835° пн. ш. 16.33906600002777765° сх. д.Координати: 48°11′50″ пн. ш. 16°20′20″ сх. д. / 48.19731500002777835° пн. ш. 16.33906600002777765° сх. д. | |
| Тип | метрополітен |
|---|---|
| Закриття (ліквідація) | 1989 |
| Штаб-квартира | Відень Австрія |
| Власник(и) | Wiener Linien |
 Віденський штадтбан у Вікісховищі | |
Історія
Віденський штадтбан був збудований у період між 1894 і 1901 роком — одночасно з проведенням робіт з регулювання русла річки Відня та Дунайського каналу. Фактично було прокладено лише п'ять ліній із значно більшої запланованої мережі: нім. Wientallinie (лінія Віденської долини), лінія Дунайського каналу, лінія Другого округу, лінія Гюртель (нім. Gürtel) та приміська лінія Форортеліні (нім. Vorortelinie). Крім того, була побудована невелика ділянка траси, що з'єднує лінії Гюртель і Дунай між станціями Нуссдорферштрассе та Фріденсбрюке.
Із ліній, які були побудовані, дві мали перетнути центр міста, а одна мала продовжити лінію Гюртель вздовж південного шляху. Це могло б зробити штадтбан як привабливішим для пасажирів, так і кориснішим для транспортування товарів — але фінансові обмеження стали на заваді продовженню будівництва. Структура віденської мережі штадтбану також передбачала її військове використання — це вимагало повного дотримання правил, створених для магістральних залізниць та інтеграції штадтбан зі звичайним залізничним сполученням, що, у свою чергу, збільшувало витрати. Коли лінії поступово відкривалися (у чотири етапи між 1898 і 1901 роком), вони не змогли залучити передбачувану кількість пасажирів: простих громадян — через високу вартість проїзду, заможних городян — через гар та бруд, що виробляються паровозами (що використовувалися на лініях за вимоги військових), а також через невисоку швидкість руху.
Під час Першої світової війни, в 1918 році, експлуатацію штадтбану було припинено через брак вугілля. Згодом три лінії: Вінталь, Донауканаль і Гюртель — були орендовані міською владою. Вони були електрифіковані і знову відкрилися в 1925 році, під назвою «Віденська електрична столична залізниця» (нім. Wiener Elektrische Stadtbahn).
Відповідно до нової схеми міського транспорту, лінії штадтбану отримали однолітерні позначення: «D» — Donaukanal, «G» — Gürtel, «W» — Wienfluss. При складанні маршрутів, їх можна було поєднувати між собою для позначення ліній, що обслуговуються (наприклад: «GD», «DG» або «WD»). До 1945 року в експлуатації знаходилася і лінія 18G, від Хайлігенштадта до станції Гумпендорферштрассе.
Під час Другої світової війни багато станцій та дільниць колій серйозно постраждали або були повністю зруйновані. Їхня реконструкція тривала до 1955 року, при цьому низка історичних станцій не була відновлена. У 1968 році було прийнято рішення про включення ліній штадтбану до нової міської системи метро. Перетворення лінії «WD» на гілку метро «U4» було завершено в 1981 році, а лінії «G» і «GD» на U6 — в 1989 році. З того часу сам термін «штадтбан» перестав використовуватися офіційно.
Рухомий склад
Спеціально для використання на Віденському штатбані австрійським інженером Карлом Гельсдорфом (1861—1916) був розроблений спеціальний тип паровоза — клас «kkStB 30». Його двигун був удосконалений для прискорення набору швидкості, можливості слідувати по крутих ухилах, а також випускати мінімум диму. Двохосні вагони будувалися на основі дизайну Отто Вагнера.
Новий тип рухомого складу, введений після електрифікації ліній, був спроектований так, щоб він міг також використовуватися і на трамвайній мережі. Нові поїзди перебували в експлуатації до 1964 року; з середини 1950-х років вагони були суттєво перебудовані — з використанням сталевих рам та нового електроустаткування — та прослужили до 1980-х років.
Перетворення на метро
З 1976 року штадтбан був інтегрований в нещодавно створену систему віденського метро: платформи були підняті, на коліях з'явилася третя (контактна) рейка. У той же час, деякі павільйони та станції значною мірою збереглися у своєму первісному вигляді. На лініях стали курсувати нові метропоїзди (клас «U»), збудовані австрійською компанією SGP. Лінія U6 — колишня Gürtel — залишилася практично незмінною: архітектура її станцій, також створена Отто Вагнером, була збережена, де це тільки було можливо. При цьому на лінії змінився напрямок руху: з лівого на правосторонній.
Примітки
- Horn, 1988, с. 13.
- Horn, 1988, с. 19.
- Horn, 1988, с. 9.
- Graf, 1994, с. 134–248.
- Horn, 1988, с. 15, 19.
Література
- Otto Antonia Graf. Otto Wagner: Das Werk des Architekten 1860–1902. — 2. Auflage. — Wien : Böhlau, 1994. — Т. 1. — (Schriften des Instituts für Kunstgeschichte. Akademie der Bildenden Künste Wien) — .
- Alfred Horn. Wiener Stadtbahn. 90 Jahre Stadtbahn, 10 Jahre U-Bahn. — Wien : Bohmann-Verlag, 1988. — .
- Alfred Horn. 75 Jahre Wiener Stadtbahn. Zwischen 30er Bock und Silberpfeil. — Wien : Bohmann-Verlag, 1974. — .
- Andreas Lehne, Stefan Oláh. Stadtbahnbogen. — Wien : Metroverlag, 2012. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Videnskij shtadtban nim Wiener Stadtbahn kolishnya sistema gromadskogo transportu Vidnya sho funkcionuvala pid ciyeyu nazvoyu z 1898 po 1989 rik Sogodni liniyi videnskogo metro nim U Bahn U4 i U6 a takozh misceva shvidkisna zaliznicya sho vikoristovuye infrastrukturu kolishnogo shtadtbanu Nazva shtadtban pohodit vid vikoristannya danogo termina mezhi XIX XX stolit dlya poznachennya povnomasshtabnoyi zaliznici u mezhah mista vidokremlenoyi vid inshih vidiv transportu inshij sens maye takij zhe termin Stadtbahn yakij stav vikoristovuvatisya v Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Videnskij shtadtban ye odnim iz najvidomishih zrazkiv miskoyi arhitekturi v stili ar nuvo Najbilsh vidomimi budinkami ye dva kolishni vhodi na stanciyi Karlsplac yaki v danij chas vikoristovuyutsya yak kafe ta muzej a takozh okremij paviljon Hofpavilon pobudovanij specialno dlya imperatora Franca Josifa i roztashovanij u shidnij chastini stanciyi Hitcing zbereglisya j deyaki inshi istorichni stanciyi u tomu chisli u peredmisti Vidnya Videnskij shtadtban48 11 50 pn sh 16 20 20 sh d 48 19731500002777835 pn sh 16 33906600002777765 sh d 48 19731500002777835 16 33906600002777765 Koordinati 48 11 50 pn sh 16 20 20 sh d 48 19731500002777835 pn sh 16 33906600002777765 sh d 48 19731500002777835 16 33906600002777765TipmetropolitenZakrittya likvidaciya 1989Shtab kvartiraViden AvstriyaVlasnik i Wiener Linien Videnskij shtadtban u VikishovishiIstoriyaVidenskij shtadtban liniyi Peretin linij videnskogo shtadtbana na Langenfeldgasse Sogodni U4 znahoditsya vnizu a U6 ugori Videnskij shtadtban buv zbudovanij u period mizh 1894 i 1901 rokom odnochasno z provedennyam robit z regulyuvannya rusla richki Vidnya ta Dunajskogo kanalu Faktichno bulo prokladeno lishe p yat linij iz znachno bilshoyi zaplanovanoyi merezhi nim Wientallinie liniya Videnskoyi dolini liniya Dunajskogo kanalu liniya Drugogo okrugu liniya Gyurtel nim Gurtel ta primiska liniya Forortelini nim Vorortelinie Krim togo bula pobudovana nevelika dilyanka trasi sho z yednuye liniyi Gyurtel i Dunaj mizh stanciyami Nussdorfershtrasse ta Fridensbryuke Iz linij yaki buli pobudovani dvi mali peretnuti centr mista a odna mala prodovzhiti liniyu Gyurtel vzdovzh pivdennogo shlyahu Ce moglo b zrobiti shtadtban yak privablivishim dlya pasazhiriv tak i korisnishim dlya transportuvannya tovariv ale finansovi obmezhennya stali na zavadi prodovzhennyu budivnictva Struktura videnskoyi merezhi shtadtbanu takozh peredbachala yiyi vijskove vikoristannya ce vimagalo povnogo dotrimannya pravil stvorenih dlya magistralnih zaliznic ta integraciyi shtadtban zi zvichajnim zaliznichnim spoluchennyam sho u svoyu chergu zbilshuvalo vitrati Koli liniyi postupovo vidkrivalisya u chotiri etapi mizh 1898 i 1901 rokom voni ne zmogli zaluchiti peredbachuvanu kilkist pasazhiriv prostih gromadyan cherez visoku vartist proyizdu zamozhnih gorodyan cherez gar ta brud sho viroblyayutsya parovozami sho vikoristovuvalisya na liniyah za vimogi vijskovih a takozh cherez nevisoku shvidkist ruhu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1918 roci ekspluataciyu shtadtbanu bulo pripineno cherez brak vugillya Zgodom tri liniyi Vintal Donaukanal i Gyurtel buli orendovani miskoyu vladoyu Voni buli elektrifikovani i znovu vidkrilisya v 1925 roci pid nazvoyu Videnska elektrichna stolichna zaliznicya nim Wiener Elektrische Stadtbahn Vidpovidno do novoyi shemi miskogo transportu liniyi shtadtbanu otrimali odnoliterni poznachennya D Donaukanal G Gurtel W Wienfluss Pri skladanni marshrutiv yih mozhna bulo poyednuvati mizh soboyu dlya poznachennya linij sho obslugovuyutsya napriklad GD DG abo WD Do 1945 roku v ekspluataciyi znahodilasya i liniya 18G vid Hajligenshtadta do stanciyi Gumpendorfershtrasse Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato stancij ta dilnic kolij serjozno postrazhdali abo buli povnistyu zrujnovani Yihnya rekonstrukciya trivala do 1955 roku pri comu nizka istorichnih stancij ne bula vidnovlena U 1968 roci bulo prijnyato rishennya pro vklyuchennya linij shtadtbanu do novoyi miskoyi sistemi metro Peretvorennya liniyi WD na gilku metro U4 bulo zaversheno v 1981 roci a liniyi G i GD na U6 v 1989 roci Z togo chasu sam termin shtadtban perestav vikoristovuvatisya oficijno Ruhomij skladSpecialno dlya vikoristannya na Videnskomu shtatbani avstrijskim inzhenerom Karlom Gelsdorfom 1861 1916 buv rozroblenij specialnij tip parovoza klas kkStB 30 Jogo dvigun buv udoskonalenij dlya priskorennya naboru shvidkosti mozhlivosti sliduvati po krutih uhilah a takozh vipuskati minimum dimu Dvohosni vagoni buduvalisya na osnovi dizajnu Otto Vagnera Novij tip ruhomogo skladu vvedenij pislya elektrifikaciyi linij buv sproektovanij tak shob vin mig takozh vikoristovuvatisya i na tramvajnij merezhi Novi poyizdi perebuvali v ekspluataciyi do 1964 roku z seredini 1950 h rokiv vagoni buli suttyevo perebudovani z vikoristannyam stalevih ram ta novogo elektroustatkuvannya ta prosluzhili do 1980 h rokiv Peretvorennya na metroZ 1976 roku shtadtban buv integrovanij v neshodavno stvorenu sistemu videnskogo metro platformi buli pidnyati na koliyah z yavilasya tretya kontaktna rejka U toj zhe chas deyaki paviljoni ta stanciyi znachnoyu miroyu zbereglisya u svoyemu pervisnomu viglyadi Na liniyah stali kursuvati novi metropoyizdi klas U zbudovani avstrijskoyu kompaniyeyu SGP Liniya U6 kolishnya Gurtel zalishilasya praktichno nezminnoyu arhitektura yiyi stancij takozh stvorena Otto Vagnerom bula zberezhena de ce tilki bulo mozhlivo Pri comu na liniyi zminivsya napryamok ruhu z livogo na pravostoronnij PrimitkiHorn 1988 s 13 Horn 1988 s 19 Horn 1988 s 9 Graf 1994 s 134 248 Horn 1988 s 15 19 LiteraturaOtto Antonia Graf Otto Wagner Das Werk des Architekten 1860 1902 2 Auflage Wien Bohlau 1994 T 1 Schriften des Instituts fur Kunstgeschichte Akademie der Bildenden Kunste Wien ISBN 3 205 98224 X Alfred Horn Wiener Stadtbahn 90 Jahre Stadtbahn 10 Jahre U Bahn Wien Bohmann Verlag 1988 ISBN 3 7002 0678 X Alfred Horn 75 Jahre Wiener Stadtbahn Zwischen 30er Bock und Silberpfeil Wien Bohmann Verlag 1974 ISBN 3 7002 0415 9 Andreas Lehne Stefan Olah Stadtbahnbogen Wien Metroverlag 2012 ISBN 978 3 99300 085 1