Фред Циннеманн (нім. Fred Zinnemann; нар. 29 квітня 1907 — пом. 14 березня 1997) — американський кінорежисер австрійського походження, лауреат премії «Оскар».
Фред Циннеманн | |
---|---|
англ. Fred Zinnemann | |
Фред Циннеманн у 1940 | |
Ім'я при народженні | Alfred Zinnemann |
Дата народження | 29 квітня 1907 |
Місце народження | Відень, Австрія |
Дата смерті | 14 березня 1997 (89 років) |
Місце смерті | Лондон, Велика Британія |
Громадянство | США |
Alma mater | Віденський університет і Національна вища школа імені Луї Люм'єра |
Професія | кінорежисер, кінопродюсер |
Magnum opus | Джулія, День Шакала, Людина на всі часи, d, d, Відтепер і на віки віків, Рівно ополудні, d, d і d |
Нагороди | «Оскар» (1953) |
IMDb | ID 0003593 |
Фред Циннеманн у Вікісховищі |
Біографія
Фред Циннеманн народився у Відні в єврейській родині, його батько був лікарем. Він хотів стати музикантом, але вступив до Віденського університету, де навчався на юриста. Кінокар'єру розпочав як оператор, а 1930 року став одним із режисерів фільму «Недільні люди», над яким також працювали майбутні голлівудські режисери Біллі Вайлдер та Роберт Сьодмак.
Приїхавши до США, Циннеманн став помічником та перекладачем іншого емігранта з Австрії — письменника та режисера Бертольда Фіртеля. Завдяки Фіртелю Циннеманн познайомився з актрисою Гретою Гарбо, режисерами Сергієм Ейзенштейном, Фрідріхом Мурнау, Робертом Флаерті. Роботу з документалістом Флаерті над незавершеним проєктом Циннеманн назве «найважливішою подією у моєму професійному житті» (the most important event of my professional life).
Циннеманн грав у масовці у фільмі "На західному фронті без змін" (1930; за романом Ремарка), а перший повнометражний фільм зняв у 1935 році в Мексиці. Це був документальний фільм про рибалок «Хвиля», поставлений на замовлення міністерства сільського господарства. В 1936 році Циннеманн отримав американське громадянство й одружився з Рене Бартлет, шлюб з якою триватиме до його смерті. Через чотири роки у них народився син Тім, у майбутньому кінопродюсер.
Після повернення з Мексики Циннеманн поставив вісімнадцять короткометражок для компанії Metro-Goldwyn-Mayer. За одну з них, «Ці матері могли б жити» (1938), він отримав премію «Оскар». У 1942 році він зняв повнометражні детективи «Очі в ночі» та «Вбивця у рукавичках». Його першим відомим фільмом стала знята у роки Другої світової війни військова драма «Сьомий хрест» зі Спенсером Трейсі у головній ролі. У повоєнні роки Циннеманн відкрив двох акторів, які стануть зірками: «Пошук» (1948) став дебютом у повнометражному кіно для Монтгомері Кліфта, а «Чоловіки» (1950) — для Марлона Брандо. 1951 року режисер зняв останню у своєму житті короткометражку «Бенджі», за яку знову був удостоєний «Оскара».
1952 року вийшов один із найвідоміших фільмів Циннеманна — вестерн «Рівно опівдні». Знятий за сценарієм опального Карла Формана і розповідає про шерифа, який залишився віч-на-віч із бандитами, оскільки городяни побоялися йому допомогти, він був сприйнятий як алегорія американського суспільства епохи маккартизму. Консервативно настроєні Говард Голос та Джон Вейн критикували фільм, їхній вестерн «Ріо-Браво» став своєрідною відповіддю на картину Циннеманна. Драма «Звідси — у вічність», що вийшла в 1953 році, за романом Джеймса Джонса була удостоєна восьми «Оскарів», включаючи призи за найкращу режисуру і найкращий фільм.
Попри визнання та активну зайнятість, режисер був незадоволений атмосферою «полювання на відьом», що панувала в США, і 1963 року поїхав до Великобританії. Тут він зняв кілька фільмів, найвідомішим з яких стала біографія Томаса Мора «Людина на всі часи» (1966), яка здобула безліч нагород. Історія про католика Море, який вступив у конфлікт з королем Генріхом VIII, отримала схвалення Ватикану, а 1994 року посіла перше місце у списку кращих консервативних фільмів, попри ліберальну репутацію режисера.
Останній фільм Фреда Циннеманна вийшов у 1982 році, після цього він відійшов від кіно. 1992 року вийшла його автобіографічна книга «Фред Циннеманн про кіно». Фред Циннеманн помер у 1997 році у віці 89 років від серцевого нападу.
Фільмографія
- 1944 — Сьомий хрест / The Seventh Cross
- 1948 — Пошук / The Search
- 1950 — Чоловіки / The Men
- 1952 — Рівно опівдні / High Noon
- 1953 — Звідси ‒ у вічність (From Here to Eternity)
- 1955 — / Oklahoma!
- 1959 — Історія черниці / The Nun's Story
- 1960 — Бродяги / The Sundowners
- 1966 — Людина на всі часи / A Man For All Seasons
- 1973 — День шакала / The Day of the Jackal
- 1977 — Джулія / Julia
Нагороди
- 1952 — премія "Оскар" за найкращий документальний короткометражний фільм ("Бенджі")
- 1954 — премія "Золотий глобус" за кращу режисуру ("Звідси — у вічність")
- 1954 — премія "Оскар" за кращу режисуру ("Звідси — у вічність")
- 1954 — спеціальний приз Каннського кінофестивалю (Звідси — у вічність)
- 1957 — приз ФІПРЕСІ на Венеціанському кінофестивалі («Капелюх, повний дощ»)
- 1959 — "Золота раковина" Сан-Себастьянського кінофестивалю ("Історія черниці")
- 1967 — премія "Золотий глобус" за кращу режисуру ("Людина на всі часи")
- 1967 — премія «Оскар» за найкращу режисуру та найкращий фільм («Людина на всі часи»)
- 1967 — особлива згадка на Московському кінофестивалі ("Людина на всі часи")
- 1968 — премія BAFTA за найкращий британський фільм ("Людина на всі часи")
- 1978 — премія "Давід ді Донателло" ("Джулія")
Посилання
- Ціннеманн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фред Ціннеман на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Keser, Robert (20 грудня 2010). Zinnemann, Fred – Senses of Cinema (амер.). Процитовано 25 квітня 2024.
- Weidhorn, Manfred (31 January 2005). High Noon: Liberal Classic? Conservative Screed?. Bright lights film journal (англ.).
- . web.archive.org. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 25 квітня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fred Cinnemann nim Fred Zinnemann nar 29 kvitnya 1907 pom 14 bereznya 1997 amerikanskij kinorezhiser avstrijskogo pohodzhennya laureat premiyi Oskar Fred Cinnemannangl Fred ZinnemannFred Cinnemann u 1940Fred Cinnemann u 1940Im ya pri narodzhenni Alfred ZinnemannData narodzhennya 29 kvitnya 1907 1907 04 29 Misce narodzhennya Viden AvstriyaData smerti 14 bereznya 1997 1997 03 14 89 rokiv Misce smerti London Velika BritaniyaGromadyanstvo SShAAlma mater Videnskij universitet i Nacionalna visha shkola imeni Luyi Lyum yeraProfesiya kinorezhiser kinoprodyuserMagnum opus Dzhuliya Den Shakala Lyudina na vsi chasi d d Vidteper i na viki vikiv Rivno opoludni d d i dNagorodi Oskar 1953 IMDb ID 0003593 Fred Cinnemann u VikishovishiBiografiyaFred Cinnemann narodivsya u Vidni v yevrejskij rodini jogo batko buv likarem Vin hotiv stati muzikantom ale vstupiv do Videnskogo universitetu de navchavsya na yurista Kinokar yeru rozpochav yak operator a 1930 roku stav odnim iz rezhiseriv filmu Nedilni lyudi nad yakim takozh pracyuvali majbutni gollivudski rezhiseri Billi Vajlder ta Robert Sodmak Priyihavshi do SShA Cinnemann stav pomichnikom ta perekladachem inshogo emigranta z Avstriyi pismennika ta rezhisera Bertolda Firtelya Zavdyaki Firtelyu Cinnemann poznajomivsya z aktrisoyu Gretoyu Garbo rezhiserami Sergiyem Ejzenshtejnom Fridrihom Murnau Robertom Flaerti Robotu z dokumentalistom Flaerti nad nezavershenim proyektom Cinnemann nazve najvazhlivishoyu podiyeyu u moyemu profesijnomu zhitti the most important event of my professional life Cinnemann grav u masovci u filmi Na zahidnomu fronti bez zmin 1930 za romanom Remarka a pershij povnometrazhnij film znyav u 1935 roci v Meksici Ce buv dokumentalnij film pro ribalok Hvilya postavlenij na zamovlennya ministerstva silskogo gospodarstva V 1936 roci Cinnemann otrimav amerikanske gromadyanstvo j odruzhivsya z Rene Bartlet shlyub z yakoyu trivatime do jogo smerti Cherez chotiri roki u nih narodivsya sin Tim u majbutnomu kinoprodyuser Pislya povernennya z Meksiki Cinnemann postaviv visimnadcyat korotkometrazhok dlya kompaniyi Metro Goldwyn Mayer Za odnu z nih Ci materi mogli b zhiti 1938 vin otrimav premiyu Oskar U 1942 roci vin znyav povnometrazhni detektivi Ochi v nochi ta Vbivcya u rukavichkah Jogo pershim vidomim filmom stala znyata u roki Drugoyi svitovoyi vijni vijskova drama Somij hrest zi Spenserom Trejsi u golovnij roli U povoyenni roki Cinnemann vidkriv dvoh aktoriv yaki stanut zirkami Poshuk 1948 stav debyutom u povnometrazhnomu kino dlya Montgomeri Klifta a Choloviki 1950 dlya Marlona Brando 1951 roku rezhiser znyav ostannyu u svoyemu zhitti korotkometrazhku Bendzhi za yaku znovu buv udostoyenij Oskara 1952 roku vijshov odin iz najvidomishih filmiv Cinnemanna vestern Rivno opivdni Znyatij za scenariyem opalnogo Karla Formana i rozpovidaye pro sherifa yakij zalishivsya vich na vich iz banditami oskilki gorodyani poboyalisya jomu dopomogti vin buv sprijnyatij yak alegoriya amerikanskogo suspilstva epohi makkartizmu Konservativno nastroyeni Govard Golos ta Dzhon Vejn kritikuvali film yihnij vestern Rio Bravo stav svoyeridnoyu vidpoviddyu na kartinu Cinnemanna Drama Zvidsi u vichnist sho vijshla v 1953 roci za romanom Dzhejmsa Dzhonsa bula udostoyena vosmi Oskariv vklyuchayuchi prizi za najkrashu rezhisuru i najkrashij film Popri viznannya ta aktivnu zajnyatist rezhiser buv nezadovolenij atmosferoyu polyuvannya na vidom sho panuvala v SShA i 1963 roku poyihav do Velikobritaniyi Tut vin znyav kilka filmiv najvidomishim z yakih stala biografiya Tomasa Mora Lyudina na vsi chasi 1966 yaka zdobula bezlich nagorod Istoriya pro katolika More yakij vstupiv u konflikt z korolem Genrihom VIII otrimala shvalennya Vatikanu a 1994 roku posila pershe misce u spisku krashih konservativnih filmiv popri liberalnu reputaciyu rezhisera Ostannij film Freda Cinnemanna vijshov u 1982 roci pislya cogo vin vidijshov vid kino 1992 roku vijshla jogo avtobiografichna kniga Fred Cinnemann pro kino Fred Cinnemann pomer u 1997 roci u vici 89 rokiv vid sercevogo napadu Filmografiya1944 Somij hrest The Seventh Cross 1948 Poshuk The Search 1950 Choloviki The Men 1952 Rivno opivdni High Noon 1953 Zvidsi u vichnist From Here to Eternity 1955 Oklahoma 1959 Istoriya chernici The Nun s Story 1960 Brodyagi The Sundowners 1966 Lyudina na vsi chasi A Man For All Seasons 1973 Den shakala The Day of the Jackal 1977 Dzhuliya JuliaNagorodi1952 premiya Oskar za najkrashij dokumentalnij korotkometrazhnij film Bendzhi 1954 premiya Zolotij globus za krashu rezhisuru Zvidsi u vichnist 1954 premiya Oskar za krashu rezhisuru Zvidsi u vichnist 1954 specialnij priz Kannskogo kinofestivalyu Zvidsi u vichnist 1957 priz FIPRESI na Venecianskomu kinofestivali Kapelyuh povnij dosh 1959 Zolota rakovina San Sebastyanskogo kinofestivalyu Istoriya chernici 1967 premiya Zolotij globus za krashu rezhisuru Lyudina na vsi chasi 1967 premiya Oskar za najkrashu rezhisuru ta najkrashij film Lyudina na vsi chasi 1967 osobliva zgadka na Moskovskomu kinofestivali Lyudina na vsi chasi 1968 premiya BAFTA za najkrashij britanskij film Lyudina na vsi chasi 1978 premiya David di Donatello Dzhuliya PosilannyaCinnemann Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fred Cinneman na sajti IMDb angl Ce nezavershena stattya pro kinorezhisera abo kinorezhiserku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Keser Robert 20 grudnya 2010 Zinnemann Fred Senses of Cinema amer Procitovano 25 kvitnya 2024 Weidhorn Manfred 31 January 2005 High Noon Liberal Classic Conservative Screed Bright lights film journal angl web archive org 16 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2008 Procitovano 25 kvitnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya