Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква святої Варвари Це рква Свято ї Великому чениці Варва ри грек

Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень)

Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святої Варвари.

Це́рква Свято́ї Великому́чениці Варва́ри — греко-католицький храм у столиці Австрії, місті Відень. 17 червня 1784 року тут було засновано центральну парафію Греко-католицької церкви у Австрії.

Церква Святої Великомучениці Варвари
image
Церква Святої Великомучениці Варвари у Відні
48°12′34″ пн. ш. 16°22′44″ сх. д. / 48.209611° пн. ш. 16.379028° сх. д. / 48.209611; 16.379028Координати: 48°12′34″ пн. ш. 16°22′44″ сх. д. / 48.209611° пн. ш. 16.379028° сх. д. / 48.209611; 16.379028
Тип споруди парафіяльна церква і церква[1]
Розташування Австрія, Відень
Початок будівництва 16 століття
Стиль бароко
Належність УГКЦ
Стан пам'ятка культурної спадщини[d][1]
Адреса Відень 1, Постґассе 8
Епонім Варвара
image
image
Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень) (Австрія)
image Церква Святої Великомучениці Варвари у Вікісховищі

Історія храму

У XVI столітті єзуїти збудували біля та розширили його в 1652—1654 роках. У 1573 році заснували конгрегацію маріоністів, які отримали в конвікті каплицю для вшанування святої Варвари, що і дала назву всім церковним спорудам збудованим пізніше. Основні розміри каплиці, тобто церкви святої Варвари, збільшувалися до XIX століття, але вже потім зазнали значних змін.

Після закриття єзуїтського конвікту в 1773 році церковні споруди перейшли у власність Греко-католицької семінарії (з 15 жовтня 1775 року — дата заснування церкви, а з 17 червня 1784 року — дата заснування парафії), але покровителькою і надалі залишилася Свята Варвара.

Перший греко-католицький колегіум проіснував усього кілька років. У 1852 році заснували новий конвікт Греко-католицької центральної семінарії, що проіснував 40 років. З цієї семінарії до 1893 року було випущено понад 463 священнослужителів та науковців.

Чинний архієпископ Відня є також архієпископом для всіх католиків візантійського обряду, до яких належить і центральна парафія св. Варвари у Відні. Тому тут проводять літургії у візантійському обряді греко-католики різних національностей. Основною громадою є українська, але відправлять служби також і для інших, менш чисельних громад: румунів, болгар, македонців, словаків, угорців, а віднедавна і для мелхітських арабів (сирійців, ліванців), що живуть у Відні.

Фасад церкви

image
Меморіальна дошка

Зовнішній вигляд церкви є унікальним у віденському церквобудуванні. Фасад є частиною великої епохальної будівлі Пауля Шпренгера (1852), що початково використовувалася головною поштою та торговельним відомством. Пауль Шпренгер (Paul Sprenger) (1798—1854), як державний радник із будівництва, мав значний вплив на містобудування. З 1849 року, працюючи в міністерстві торгівлі, незабаром почав очолювати також відділ архітектури в генеральному будівельному управлінні. Його вважають дійсно видатним архітектором цісарського містобудування до-березневого періоду (до революції в Німеччині 1848 року). Цій епосі притаманні раціоналізм та функціональність разом з економічністю, які поєднані з формами історизму попередньої епохи. Трохи манірні, романизовані фасадні форми відображають також офіційний стиль часів попереднього правління, кайзера Франца Йосифа. Попри те, що ззовні церква виглядає досить великою, насправді внутрішня частина є значно меншою. Верхні яруси фасаду і надалі належать головній пошті.

Напис на меморіальній дошці біля входу, грецькою та церковно-слов'янською мовами, говорить таке:

Йосиф ІІ та Марія Терезія, самодержці Австрії, великодушно передали церкву Св. Варвари у власність конвікту, з метою підготовки молодих духівників візантійського обряду 1775

Сучасна мозаїка (1956) над входом зображає св. Варвару з вежею та гілкою пальми, знаком мучеництва. У 1999 році праворуч церкви було встановлено погруддя на честь українського національного поета та вченого Івана Франка.

На верхньому ярусі фасаду, праворуч та ліворуч, можна побачити статуї Святого Василія Великого, вчителя церкви, та святої Варвари. Статуї не є загальноприйнятими в традиції візантійського церквобудування, де зазвичай тільки ікони, як намальовані молитви, прикрашають східні церкви. Все ж сильний вплив західного стилю 19-го століття відобразився на фасадних формах церкви.

Інтер'єр

Іконостас та внутрішнє оформлення

image
Іконостас Церкви Св. Варвари

Оформленням інтер'єру церкви займався знавець східного мистецтвознавства Йосафат Бастазіх. А кошти, необхідні для архітектурної та літургічної адаптації візантійського обряду, надала імператриця Марія Терезія. Пропозиція комісії придворного культурного фонду відносно митців не знайшла підтримки у Бастазіха. Він відмовився від відомого художника Фраца Цоллєра, учня Пауля Трогера, що займався цісарськими замовленнями і був на вершині своєї творчої слави, а також від скульптора Гріглєра. Причиною цієї відмови був стиль в якому працювали обоє митців — класицизм. З цього приводу Йосафат Бастазіх був змушений дати Марії Терезії аргументовану відповідь, детально обґрунтувавши свою позицію. Він сам звернувся до художника Мойсея Суботича (? — 1789), представника сербського бароко, та скульптора Арсенія Марковича.

Перші ознаки впливу сербського барокового мистецтва почали з'являтися у часи великої міграції 1690 року, відтоді як серби масово почали залишати Косово і селитися в південній частині Угорщини. Незвичайно високі іконостаси цього часу продовжують мистецькі традиції 17 століття, що беруть початок в монастирі з гори Атос. Подібні іконостаси є характерними для всіх придунайських держав. Відтоді, як стиль бароко з'явився у мистецтві, почали проявлятися його ознаки і в оформленні інтер'єрів. Різьбарі за допомогою гірлянд, колон, ваз та численних похідних від цих форм варіантів змінили внутрішнє оформлення церкви Святої Варвари. Фарбування стін «під мармур», у світлих пастельних тонах, доповнило цю концепцію та створило цілісність розпису церкви. Це яскраво видно на прикладі єпископського трону та хорів. У тогочасному мистецтві почали повільно проявлятися тенденції переходу від традиційного іконопису до західного мистецтва з його глибоким і насиченим колоритом. Барокізація сербського мистецтва здійснювалась не тільки через прямий вплив тобто, через австрійське бароко та італійсько-кретське мистецтво, але перш за все через українське мистецтво, що принесли з собою єзуїти в другій половині 17-го століття. Якраз в цей час відбувалися сильні зміни в релігійному мистецтві, здійснювався інтенсивний обмін з культурними центрами України.

Ікона Святої Варвари у вівтарній частині (на тильній стіні), написана Суботичем, вражає своєю подібністю з юною Марією Терезією. В той час Марія Терезія мала вже 58 років і не хотіла усвідомлювати свого віку. Так, за її наказом була знищена ікона Божої Матері у францисканській церкві в Інсбруці, написана з неї.

Суботич написав також ще 16 малих ікон на основні свята, що призначені для візантійської літургії. У 1979 році австрійська пошта використала ікону «Різдво Христове» з цієї збірки як зразок для річної поштової марки з нагоди цього свята. Ці ікони можна побачити у вівтарі, а одна з них завжди лежить на столику (тетраподі), де також стоїть хрест та запалені свічки. Ікони з цієї збірки змінюють почергово, протягом року, згідно із церковним календарем. Скульптурні роботи Арсенія Марковича також можна побачити в церкві. У 1780 році Єфрем Кляйн написав ікони Дванадцяти апостолів (використані для іконостасу каплиці Святого Йосафата).

Іконостас церкви не є розділюючим елементом, адже не закриває від огляду ні вівтарну частину, ні розписану підкупольну, де Христос-Пантократор символічно об'єднує земний та небесний (божественний) космоси.

Структура. Троє воріт: середні, так звані «царські ворота», що прямують до самого вівтаря. Через ці ворота священики мають право входити тільки під час служби Божої, а єпископи завжди. Праворуч від царських воріт знаходиться ікона Христа, а ліворуч — Марії. На самих царських воротах встановлена ікона, що зображає «Благовіщення Марії». Над царськими воротами знаходиться ікона «Тайної Вечері», на якій Ісус зображений разом зі своїми апостолами. Царські ворота відкриваються тільки під час богослужінь, а також, як особливий знак, у Великодній тиждень.

Малі бічні ворота праворуч та ліворуч, що називаються «дияконськими», служать для входу до вівтарної частини дияконам та решті духовенства. На цих воротах знаходяться ікони з зображеннями святого архидиякона Стефана (праворуч) та архангела Михаїла (ліворуч). Крім цього над воротами є ікони святих, особливо шанованих покровителів церкви, Івана Хрестителя та Миколая Мирлікійського.

Увінчує іконостас розп'яття, а під ним ікони з зображеннями: ліворуч — Марія, праворуч — апостол-заступник Іван.

Оздоблення іконостасу здійснювалося поетапно, тому різноманітність якостей та стилів потребує детальнішого пояснення. Затримка початку оформлення виникла внаслідок занадто самовільної поведінки Бастазіха, що вибрав вищезгаданих митців, Суботіча та Марковича, адже Марії Терезії довелося виплатити аванс раніше вибраним художникам. Але в подальшому, імператриця сприяла будівництву та прикрашенню церкви. Дорогоцінні подарунки нагадують про це ще сьогодні: Євангеліє із розкішною кованою палітуркою та унікальними емалевими зображеннями, філігранний хрест, виготовлений в монастирі на горі Атос, й прикрашений емалями та гірським кришталем процесійний хрест. Посередині цього хреста, є зображення Ісуса, ручної роботи в стилі «Petit-Point-Technik», яке було зроблене і подароване Марією-Антуанеттою, дочкою Марії Терезії, королевою Франції.

Дві ікони на зворотній стороні іконостасу були подаровані церкві графом Карлом Коуденхофе в 1834 році і зображають Святого Миколая та святого Спиридона. Два ангели, що тримають підсвічники (по обох сторонах іконостасу), походять з часів перебудови церкви за Пауля Шпренгера. Тільки ікона над царськими воротами «Тайна вечеря» походить з часу оновлення церкви в 1850 році, так само, як і крісло-трон для єпископа. Під час цієї перебудови споруджено троноподібну катедру із зображенням Христа-Пантократора, як глави церкви, царя та учителя, на іконі над самим троном. З цієї епохи походить також і хорова ніша (крилос), що навпроти трону. В ній знаходяться ікони святого Афанасія та святого Івана Золотоустого (на передній стінці) та Святого Василія і Святого Григорія (на тильній стіні крилосу). У крилосі є також вхід до проповідальниці. На самій проповідальниці є ікона з зображенням Христа, що навчає в храмі.

Захристія

У захристії зберігаються священичий одяг та церковні приладдя, а також плащаниці з 18 та 19-го століть. Весільні корони церкви Св. Варвари є копіями корон з василіянського монастиря, висіченого у печерах недалеко Риму (Grottaferata). Дві великі ікони, роботи Юрія Балли (1902), що займають всю ліву стіну в захристії, є зразками стилю пізнього історизму, притаманного кінцю 19-го, початку 20-го століть. На них зображені: на одній слов'янські апостоли Кирило та Мефодій, на іншій князь Володимир та княгиня Ольга.

Монограма Марії Терезії, що прикрашає Євангеліє, також використовувалась як офіційна емблема виставок присвячених Марії Терезії. Саме Марія Терезія вибрала 15 жовтня 1775, день Св. Терези, як день заснування семінарії та церкви.

Підкупольні та настінні ікони

У 1983 —1985 роках було зроблено повне оновлення церкви. Для настельного розпису підкупольної частини вівтаря та настельних і настінних ікон в самій церкві було вибрано іконописця, професора Святослава Гординського. Зображення Христа-Пантократора серед ангелів в підкупольній вівтарній частині церкви було зроблено за участі Христини Ціммерман-Куріци. У кожній настельній ніші, вздовж всієї церкви, зображено по двоє святих Східної Церкви. А під ними, вздовж лівої сторони церкви, ікони Богородиці на всі її свята в році, а вздовж правої сторони — Христа, основні події з його життя. На хорах є ікона з зображенням «Хрещення Русі-України» князем Володимиром Великим у 988 році та навпроти, «Визволення Відня від турків» в 1683 році, з допомогою українських козаків, що були у складі війська польського короля Яна Собєского. Ці ікони написані в нео-візантійському стилі з доданими українськими елементами.

Каплиця Святого Йосафата

Навпроти ніші для хору, праворуч іконостасу, є вхід до каплиці Св. Йосафата. Відносно сучасне оформлення нагадує не тільки про долю найбільшого мученика за єдність Церков, Св. Йосафата Кунцевича, але також і про віднайдення його мощей, перенесених до Відня за наказом цісаря Карла в 1915 році, і відкритих для почитання до кінця Другої світової війни. З 1963 року мощі святого покояться (у скляному саркофазі, одягнуті в літургічні ризи архієпископа) у соборі Св. Петра в Римі, в правому крилі під вівтарем Св. Василія Великого.

У кінці 30-тих років, за планом церковного архітектора Карла Холея (1879 —1955), була зроблена реконструкція каплиці. Тоді ж і мала захристія, праворуч капличного вівтаря, що належала дирекції пошти, була передана для потреб церкви. Кована решітка іконостасу та потовщена арка над ним, що є його складовою частиною, походять з цього часу. Карл Холей використав арку для іконостастасу, він вбудував туди ікони з зображеннями 12-х апостолів (друга половина 19-го століття), що були вже у церкві. У 1963-му році, віденський знавець церковного права, професор Віллібальд  М. Пльохль (Plöchl W.) (1907—1984) подарував ковані ворота, схожі на ті, що служать іконостасом, для входу до самої каплиці. Професор Пльохль першим написав повну історію церкви Св. Варвари. Вівтарна ікона 1963-го року, роботи професора Пауля Рекендорфера, зображає Св. Йосафата як архієпископа Полоцька, зодягненого в мантію та омофор, знаки єпископського сану.

Ліворуч катедрального собору Полоцька, на цій же ж іконі, є зображення собору Св. Юра у Львові, а праворуч — собор Св. Софії Київської. Тіара з ключами є символами Унії та вірності Папі, вогняний язик в правій частині — герб василіянського чину, до якого належав Св. Йосафат. На стіні, що навпроти вівтаря, є ікона Рекендорфера «Покликання Йосафата». Вона є копією ікони українського художника Браїловського, що знаходиться у Римі, конгрегації східних церков. У віконній ніші розміщено «Різдвяну шопку» богемської роботи, стилю пізнього Бідермайєра. Старі фани нагадують про перше Буковинське ветеранське братство та українських солдатів австрійської армії часів австро-угорської монархії (Галичина та Буковина).

Гріб у скляному саркофазі походить з часу перенесення мощей Св. Йосафата до Відня у 1915 році. Пізніше гріб було оббито червоним дамастом і скріплено єпископською печаткою, що підтверджує автентичність реліквії.

При вході до каплиці можна побачити бронзовий рельєф, встановлений з нагоди святкування 1000-ліття хрещення Київської Русі, італійського майстра Уго Маццеі. На ньому зображено князя Володимира і княгиню Ольгу та сцену хрещення народу.

Меморіальні дошки

image
Меморіальна дошка Василю Вишиваному

Ліворуч від головного входу розташована дошка, встановлена на честь українських (русинських) піхотних полків. На ній вказано назви полків та їх командирів. Також тут вказані місця великих битв Першої світової війни. Дошка, що праворуч входу, встановлена на знак пам'яті про загиблих під час Другої світової війни. Також встановлена дошка на пам'ять про загиблих за волю України під час визвольних змагань 1918 — 1928 років. Є меморіальна дошка, встановлена на честь 50-річного ювілею Українського Вільного Університету, що був заснований у Відні у 1921 році, а пізніше перенесений до Праги і Мюнхена. Ще одна, праворуч входу, встановлена на згадку про 100-літній ювілей українського академічного товариства «Січ» (1868 — 1968). Емаль Марії Недбаль-Дольницької в центрі гравюри зображає архангела Михаїла, покровителя України. Над гравюрою можна побачити зображення тризуба, герба України. Герби по обох боках, у верхній частині гравюри та в центрі внизу, вказують на походження студентів (Лев — герб Львова та Галичини, Бик — Буковини, Ведмідь — Закарпаття).

image
Портрет Марії Терезії

На лівій стіні можна побачити дві дошки, на яких зображені ікони Св. Йосифа і далі Св. Юди-Тадея. На правій стороні є ікона Божої Матері з 17-го століття «Утоли болізни», пожертвувана товариством українських робітників у Відні «Родина» на честь 40-го ювілею цього товариства (1896 — 1936).

При вході на хори, за отця Ореста Курпанця, в 1961 році була встановлена подячна таблиця керівнику хору професору Андрію Гнатишину та інженеру Роману Щуровському:

«Старанням дириґента хору Андрія Гнатишина перебудував і побільшив хори інж. Роман Щуровський

В р. 1961 за пароха о. Д-ра Ореста Купранця»

Якщо дивитись на хори зі середини церкви, то можна побачити портрети Марії Терезії та Йосифа ІІ, встановлені на знак шани до їх заслуг перед греко-католицькою традицією. Про це також вказував двоголовий цісарський орел, який був на старому фасаді, до реконструкції церкви Паулем Шпренгером.

Список священиків

Див. також

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. Так називали членів католицької общини, які шанували Діву Марію; див.: [1]
  3. ця парафія — територія Австрії
  4. ще: Св. Миколай Мирійський Чудотворець
  5. Plöchl W., St. Barbara zu Wien: die Geschichte der griechisch-katholischen Kirche und Zentralpfarre St. Barbara (2 vols), 1975.
  6. папська корона
  7. цей стиль був типовим для Австрії та Німеччини у першій половині XIX століття

Джерела

  • Вольфганг Й. Бандіон. Церква Святої Великомучениці Варвари у Відні [2]
  • «Українська душа в австрійській столиці» — автор Безгачнюк Володимир [3]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень)
  • Розташування на Google Earth
  • Сайт Парафії
  • Сторінка парафії на Facebook


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatoyi Varvari Ce rkva Svyato yi Velikomu chenici Varva ri greko katolickij hram u stolici Avstriyi misti Viden 17 chervnya 1784 roku tut bulo zasnovano centralnu parafiyu Greko katolickoyi cerkvi u Avstriyi Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici VarvariCerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari u Vidni48 12 34 pn sh 16 22 44 sh d 48 209611 pn sh 16 379028 sh d 48 209611 16 379028 Koordinati 48 12 34 pn sh 16 22 44 sh d 48 209611 pn sh 16 379028 sh d 48 209611 16 379028Tip sporudi parafiyalna cerkva i cerkva 1 Roztashuvannya Avstriya VidenPochatok budivnictva 16 stolittyaStil barokoNalezhnist UGKCStan pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Adresa Viden 1 Postgasse 8Eponim VarvaraCerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari Viden Avstriya Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari u VikishovishiIstoriya hramuU XVI stolitti yezuyiti zbuduvali bilya ta rozshirili jogo v 1652 1654 rokah U 1573 roci zasnuvali kongregaciyu marionistiv yaki otrimali v konvikti kaplicyu dlya vshanuvannya svyatoyi Varvari sho i dala nazvu vsim cerkovnim sporudam zbudovanim piznishe Osnovni rozmiri kaplici tobto cerkvi svyatoyi Varvari zbilshuvalisya do XIX stolittya ale vzhe potim zaznali znachnih zmin Pislya zakrittya yezuyitskogo konviktu v 1773 roci cerkovni sporudi perejshli u vlasnist Greko katolickoyi seminariyi z 15 zhovtnya 1775 roku data zasnuvannya cerkvi a z 17 chervnya 1784 roku data zasnuvannya parafiyi ale pokrovitelkoyu i nadali zalishilasya Svyata Varvara Pershij greko katolickij kolegium proisnuvav usogo kilka rokiv U 1852 roci zasnuvali novij konvikt Greko katolickoyi centralnoyi seminariyi sho proisnuvav 40 rokiv Z ciyeyi seminariyi do 1893 roku bulo vipusheno ponad 463 svyashennosluzhiteliv ta naukovciv Chinnij arhiyepiskop Vidnya ye takozh arhiyepiskopom dlya vsih katolikiv vizantijskogo obryadu do yakih nalezhit i centralna parafiya sv Varvari u Vidni Tomu tut provodyat liturgiyi u vizantijskomu obryadi greko katoliki riznih nacionalnostej Osnovnoyu gromadoyu ye ukrayinska ale vidpravlyat sluzhbi takozh i dlya inshih mensh chiselnih gromad rumuniv bolgar makedonciv slovakiv ugorciv a vidnedavna i dlya melhitskih arabiv sirijciv livanciv sho zhivut u Vidni Fasad cerkviMemorialna doshka Zovnishnij viglyad cerkvi ye unikalnim u videnskomu cerkvobuduvanni Fasad ye chastinoyu velikoyi epohalnoyi budivli Paulya Shprengera 1852 sho pochatkovo vikoristovuvalasya golovnoyu poshtoyu ta torgovelnim vidomstvom Paul Shprenger Paul Sprenger 1798 1854 yak derzhavnij radnik iz budivnictva mav znachnij vpliv na mistobuduvannya Z 1849 roku pracyuyuchi v ministerstvi torgivli nezabarom pochav ocholyuvati takozh viddil arhitekturi v generalnomu budivelnomu upravlinni Jogo vvazhayut dijsno vidatnim arhitektorom cisarskogo mistobuduvannya do bereznevogo periodu do revolyuciyi v Nimechchini 1848 roku Cij eposi pritamanni racionalizm ta funkcionalnist razom z ekonomichnistyu yaki poyednani z formami istorizmu poperednoyi epohi Trohi manirni romanizovani fasadni formi vidobrazhayut takozh oficijnij stil chasiv poperednogo pravlinnya kajzera Franca Josifa Popri te sho zzovni cerkva viglyadaye dosit velikoyu naspravdi vnutrishnya chastina ye znachno menshoyu Verhni yarusi fasadu i nadali nalezhat golovnij poshti Napis na memorialnij doshci bilya vhodu greckoyu ta cerkovno slov yanskoyu movami govorit take Josif II ta Mariya Tereziya samoderzhci Avstriyi velikodushno peredali cerkvu Sv Varvari u vlasnist konviktu z metoyu pidgotovki molodih duhivnikiv vizantijskogo obryadu 1775 Suchasna mozayika 1956 nad vhodom zobrazhaye sv Varvaru z vezheyu ta gilkoyu palmi znakom muchenictva U 1999 roci pravoruch cerkvi bulo vstanovleno pogruddya na chest ukrayinskogo nacionalnogo poeta ta vchenogo Ivana Franka Na verhnomu yarusi fasadu pravoruch ta livoruch mozhna pobachiti statuyi Svyatogo Vasiliya Velikogo vchitelya cerkvi ta svyatoyi Varvari Statuyi ne ye zagalnoprijnyatimi v tradiciyi vizantijskogo cerkvobuduvannya de zazvichaj tilki ikoni yak namalovani molitvi prikrashayut shidni cerkvi Vse zh silnij vpliv zahidnogo stilyu 19 go stolittya vidobrazivsya na fasadnih formah cerkvi Inter yerIkonostas ta vnutrishnye oformlennya Ikonostas Cerkvi Sv Varvari Oformlennyam inter yeru cerkvi zajmavsya znavec shidnogo mistectvoznavstva Josafat Bastazih A koshti neobhidni dlya arhitekturnoyi ta liturgichnoyi adaptaciyi vizantijskogo obryadu nadala imperatricya Mariya Tereziya Propoziciya komisiyi pridvornogo kulturnogo fondu vidnosno mitciv ne znajshla pidtrimki u Bastaziha Vin vidmovivsya vid vidomogo hudozhnika Fraca Collyera uchnya Paulya Trogera sho zajmavsya cisarskimi zamovlennyami i buv na vershini svoyeyi tvorchoyi slavi a takozh vid skulptora Griglyera Prichinoyu ciyeyi vidmovi buv stil v yakomu pracyuvali oboye mitciv klasicizm Z cogo privodu Josafat Bastazih buv zmushenij dati Mariyi Tereziyi argumentovanu vidpovid detalno obgruntuvavshi svoyu poziciyu Vin sam zvernuvsya do hudozhnika Mojseya Suboticha 1789 predstavnika serbskogo baroko ta skulptora Arseniya Markovicha Pershi oznaki vplivu serbskogo barokovogo mistectva pochali z yavlyatisya u chasi velikoyi migraciyi 1690 roku vidtodi yak serbi masovo pochali zalishati Kosovo i selitisya v pivdennij chastini Ugorshini Nezvichajno visoki ikonostasi cogo chasu prodovzhuyut mistecki tradiciyi 17 stolittya sho berut pochatok v monastiri z gori Atos Podibni ikonostasi ye harakternimi dlya vsih pridunajskih derzhav Vidtodi yak stil baroko z yavivsya u mistectvi pochali proyavlyatisya jogo oznaki i v oformlenni inter yeriv Rizbari za dopomogoyu girlyand kolon vaz ta chislennih pohidnih vid cih form variantiv zminili vnutrishnye oformlennya cerkvi Svyatoyi Varvari Farbuvannya stin pid marmur u svitlih pastelnih tonah dopovnilo cyu koncepciyu ta stvorilo cilisnist rozpisu cerkvi Ce yaskravo vidno na prikladi yepiskopskogo tronu ta horiv U togochasnomu mistectvi pochali povilno proyavlyatisya tendenciyi perehodu vid tradicijnogo ikonopisu do zahidnogo mistectva z jogo glibokim i nasichenim koloritom Barokizaciya serbskogo mistectva zdijsnyuvalas ne tilki cherez pryamij vpliv tobto cherez avstrijske baroko ta italijsko kretske mistectvo ale persh za vse cherez ukrayinske mistectvo sho prinesli z soboyu yezuyiti v drugij polovini 17 go stolittya Yakraz v cej chas vidbuvalisya silni zmini v religijnomu mistectvi zdijsnyuvavsya intensivnij obmin z kulturnimi centrami Ukrayini Ikona Svyatoyi Varvari u vivtarnij chastini na tilnij stini napisana Subotichem vrazhaye svoyeyu podibnistyu z yunoyu Mariyeyu Tereziyeyu V toj chas Mariya Tereziya mala vzhe 58 rokiv i ne hotila usvidomlyuvati svogo viku Tak za yiyi nakazom bula znishena ikona Bozhoyi Materi u franciskanskij cerkvi v Insbruci napisana z neyi Subotich napisav takozh she 16 malih ikon na osnovni svyata sho priznacheni dlya vizantijskoyi liturgiyi U 1979 roci avstrijska poshta vikoristala ikonu Rizdvo Hristove z ciyeyi zbirki yak zrazok dlya richnoyi poshtovoyi marki z nagodi cogo svyata Ci ikoni mozhna pobachiti u vivtari a odna z nih zavzhdi lezhit na stoliku tetrapodi de takozh stoyit hrest ta zapaleni svichki Ikoni z ciyeyi zbirki zminyuyut pochergovo protyagom roku zgidno iz cerkovnim kalendarem Skulpturni roboti Arseniya Markovicha takozh mozhna pobachiti v cerkvi U 1780 roci Yefrem Klyajn napisav ikoni Dvanadcyati apostoliv vikoristani dlya ikonostasu kaplici Svyatogo Josafata Ikonostas cerkvi ne ye rozdilyuyuchim elementom adzhe ne zakrivaye vid oglyadu ni vivtarnu chastinu ni rozpisanu pidkupolnu de Hristos Pantokrator simvolichno ob yednuye zemnij ta nebesnij bozhestvennij kosmosi Struktura Troye vorit seredni tak zvani carski vorota sho pryamuyut do samogo vivtarya Cherez ci vorota svyasheniki mayut pravo vhoditi tilki pid chas sluzhbi Bozhoyi a yepiskopi zavzhdi Pravoruch vid carskih vorit znahoditsya ikona Hrista a livoruch Mariyi Na samih carskih vorotah vstanovlena ikona sho zobrazhaye Blagovishennya Mariyi Nad carskimi vorotami znahoditsya ikona Tajnoyi Vecheri na yakij Isus zobrazhenij razom zi svoyimi apostolami Carski vorota vidkrivayutsya tilki pid chas bogosluzhin a takozh yak osoblivij znak u Velikodnij tizhden Mali bichni vorota pravoruch ta livoruch sho nazivayutsya diyakonskimi sluzhat dlya vhodu do vivtarnoyi chastini diyakonam ta reshti duhovenstva Na cih vorotah znahodyatsya ikoni z zobrazhennyami svyatogo arhidiyakona Stefana pravoruch ta arhangela Mihayila livoruch Krim cogo nad vorotami ye ikoni svyatih osoblivo shanovanih pokroviteliv cerkvi Ivana Hrestitelya ta Mikolaya Mirlikijskogo Uvinchuye ikonostas rozp yattya a pid nim ikoni z zobrazhennyami livoruch Mariya pravoruch apostol zastupnik Ivan Ozdoblennya ikonostasu zdijsnyuvalosya poetapno tomu riznomanitnist yakostej ta stiliv potrebuye detalnishogo poyasnennya Zatrimka pochatku oformlennya vinikla vnaslidok zanadto samovilnoyi povedinki Bastaziha sho vibrav vishezgadanih mitciv Suboticha ta Markovicha adzhe Mariyi Tereziyi dovelosya viplatiti avans ranishe vibranim hudozhnikam Ale v podalshomu imperatricya spriyala budivnictvu ta prikrashennyu cerkvi Dorogocinni podarunki nagaduyut pro ce she sogodni Yevangeliye iz rozkishnoyu kovanoyu paliturkoyu ta unikalnimi emalevimi zobrazhennyami filigrannij hrest vigotovlenij v monastiri na gori Atos j prikrashenij emalyami ta girskim krishtalem procesijnij hrest Poseredini cogo hresta ye zobrazhennya Isusa ruchnoyi roboti v stili Petit Point Technik yake bulo zroblene i podarovane Mariyeyu Antuanettoyu dochkoyu Mariyi Tereziyi korolevoyu Franciyi Dvi ikoni na zvorotnij storoni ikonostasu buli podarovani cerkvi grafom Karlom Koudenhofe v 1834 roci i zobrazhayut Svyatogo Mikolaya ta svyatogo Spiridona Dva angeli sho trimayut pidsvichniki po oboh storonah ikonostasu pohodyat z chasiv perebudovi cerkvi za Paulya Shprengera Tilki ikona nad carskimi vorotami Tajna vecherya pohodit z chasu onovlennya cerkvi v 1850 roci tak samo yak i krislo tron dlya yepiskopa Pid chas ciyeyi perebudovi sporudzheno tronopodibnu katedru iz zobrazhennyam Hrista Pantokratora yak glavi cerkvi carya ta uchitelya na ikoni nad samim tronom Z ciyeyi epohi pohodit takozh i horova nisha krilos sho navproti tronu V nij znahodyatsya ikoni svyatogo Afanasiya ta svyatogo Ivana Zolotoustogo na perednij stinci ta Svyatogo Vasiliya i Svyatogo Grigoriya na tilnij stini krilosu U krilosi ye takozh vhid do propovidalnici Na samij propovidalnici ye ikona z zobrazhennyam Hrista sho navchaye v hrami Zahristiya U zahristiyi zberigayutsya svyashenichij odyag ta cerkovni priladdya a takozh plashanici z 18 ta 19 go stolit Vesilni koroni cerkvi Sv Varvari ye kopiyami koron z vasiliyanskogo monastirya visichenogo u pecherah nedaleko Rimu Grottaferata Dvi veliki ikoni roboti Yuriya Balli 1902 sho zajmayut vsyu livu stinu v zahristiyi ye zrazkami stilyu piznogo istorizmu pritamannogo kincyu 19 go pochatku 20 go stolit Na nih zobrazheni na odnij slov yanski apostoli Kirilo ta Mefodij na inshij knyaz Volodimir ta knyaginya Olga Monograma Mariyi Tereziyi sho prikrashaye Yevangeliye takozh vikoristovuvalas yak oficijna emblema vistavok prisvyachenih Mariyi Tereziyi Same Mariya Tereziya vibrala 15 zhovtnya 1775 den Sv Terezi yak den zasnuvannya seminariyi ta cerkvi Pidkupolni ta nastinni ikoni U 1983 1985 rokah bulo zrobleno povne onovlennya cerkvi Dlya nastelnogo rozpisu pidkupolnoyi chastini vivtarya ta nastelnih i nastinnih ikon v samij cerkvi bulo vibrano ikonopiscya profesora Svyatoslava Gordinskogo Zobrazhennya Hrista Pantokratora sered angeliv v pidkupolnij vivtarnij chastini cerkvi bulo zrobleno za uchasti Hristini Cimmerman Kurici U kozhnij nastelnij nishi vzdovzh vsiyeyi cerkvi zobrazheno po dvoye svyatih Shidnoyi Cerkvi A pid nimi vzdovzh livoyi storoni cerkvi ikoni Bogorodici na vsi yiyi svyata v roci a vzdovzh pravoyi storoni Hrista osnovni podiyi z jogo zhittya Na horah ye ikona z zobrazhennyam Hreshennya Rusi Ukrayini knyazem Volodimirom Velikim u 988 roci ta navproti Vizvolennya Vidnya vid turkiv v 1683 roci z dopomogoyu ukrayinskih kozakiv sho buli u skladi vijska polskogo korolya Yana Sobyeskogo Ci ikoni napisani v neo vizantijskomu stili z dodanimi ukrayinskimi elementami Kaplicya Svyatogo Josafata Navproti nishi dlya horu pravoruch ikonostasu ye vhid do kaplici Sv Josafata Vidnosno suchasne oformlennya nagaduye ne tilki pro dolyu najbilshogo muchenika za yednist Cerkov Sv Josafata Kuncevicha ale takozh i pro vidnajdennya jogo moshej perenesenih do Vidnya za nakazom cisarya Karla v 1915 roci i vidkritih dlya pochitannya do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Z 1963 roku moshi svyatogo pokoyatsya u sklyanomu sarkofazi odyagnuti v liturgichni rizi arhiyepiskopa u sobori Sv Petra v Rimi v pravomu krili pid vivtarem Sv Vasiliya Velikogo U kinci 30 tih rokiv za planom cerkovnogo arhitektora Karla Holeya 1879 1955 bula zroblena rekonstrukciya kaplici Todi zh i mala zahristiya pravoruch kaplichnogo vivtarya sho nalezhala direkciyi poshti bula peredana dlya potreb cerkvi Kovana reshitka ikonostasu ta potovshena arka nad nim sho ye jogo skladovoyu chastinoyu pohodyat z cogo chasu Karl Holej vikoristav arku dlya ikonostastasu vin vbuduvav tudi ikoni z zobrazhennyami 12 h apostoliv druga polovina 19 go stolittya sho buli vzhe u cerkvi U 1963 mu roci videnskij znavec cerkovnogo prava profesor Villibald M Plohl Plochl W 1907 1984 podaruvav kovani vorota shozhi na ti sho sluzhat ikonostasom dlya vhodu do samoyi kaplici Profesor Plohl pershim napisav povnu istoriyu cerkvi Sv Varvari Vivtarna ikona 1963 go roku roboti profesora Paulya Rekendorfera zobrazhaye Sv Josafata yak arhiyepiskopa Polocka zodyagnenogo v mantiyu ta omofor znaki yepiskopskogo sanu Livoruch katedralnogo soboru Polocka na cij zhe zh ikoni ye zobrazhennya soboru Sv Yura u Lvovi a pravoruch sobor Sv Sofiyi Kiyivskoyi Tiara z klyuchami ye simvolami Uniyi ta virnosti Papi vognyanij yazik v pravij chastini gerb vasiliyanskogo chinu do yakogo nalezhav Sv Josafat Na stini sho navproti vivtarya ye ikona Rekendorfera Poklikannya Josafata Vona ye kopiyeyu ikoni ukrayinskogo hudozhnika Brayilovskogo sho znahoditsya u Rimi kongregaciyi shidnih cerkov U vikonnij nishi rozmisheno Rizdvyanu shopku bogemskoyi roboti stilyu piznogo Bidermajyera Stari fani nagaduyut pro pershe Bukovinske veteranske bratstvo ta ukrayinskih soldativ avstrijskoyi armiyi chasiv avstro ugorskoyi monarhiyi Galichina ta Bukovina Grib u sklyanomu sarkofazi pohodit z chasu perenesennya moshej Sv Josafata do Vidnya u 1915 roci Piznishe grib bulo obbito chervonim damastom i skripleno yepiskopskoyu pechatkoyu sho pidtverdzhuye avtentichnist relikviyi Pri vhodi do kaplici mozhna pobachiti bronzovij relyef vstanovlenij z nagodi svyatkuvannya 1000 littya hreshennya Kiyivskoyi Rusi italijskogo majstra Ugo Maccei Na nomu zobrazheno knyazya Volodimira i knyaginyu Olgu ta scenu hreshennya narodu Memorialni doshki Memorialna doshka Vasilyu Vishivanomu Livoruch vid golovnogo vhodu roztashovana doshka vstanovlena na chest ukrayinskih rusinskih pihotnih polkiv Na nij vkazano nazvi polkiv ta yih komandiriv Takozh tut vkazani miscya velikih bitv Pershoyi svitovoyi vijni Doshka sho pravoruch vhodu vstanovlena na znak pam yati pro zagiblih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Takozh vstanovlena doshka na pam yat pro zagiblih za volyu Ukrayini pid chas vizvolnih zmagan 1918 1928 rokiv Ye memorialna doshka vstanovlena na chest 50 richnogo yuvileyu Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu sho buv zasnovanij u Vidni u 1921 roci a piznishe perenesenij do Pragi i Myunhena She odna pravoruch vhodu vstanovlena na zgadku pro 100 litnij yuvilej ukrayinskogo akademichnogo tovaristva Sich 1868 1968 Emal Mariyi Nedbal Dolnickoyi v centri gravyuri zobrazhaye arhangela Mihayila pokrovitelya Ukrayini Nad gravyuroyu mozhna pobachiti zobrazhennya trizuba gerba Ukrayini Gerbi po oboh bokah u verhnij chastini gravyuri ta v centri vnizu vkazuyut na pohodzhennya studentiv Lev gerb Lvova ta Galichini Bik Bukovini Vedmid Zakarpattya Portret Mariyi Tereziyi Na livij stini mozhna pobachiti dvi doshki na yakih zobrazheni ikoni Sv Josifa i dali Sv Yudi Tadeya Na pravij storoni ye ikona Bozhoyi Materi z 17 go stolittya Utoli bolizni pozhertvuvana tovaristvom ukrayinskih robitnikiv u Vidni Rodina na chest 40 go yuvileyu cogo tovaristva 1896 1936 Pri vhodi na hori za otcya Oresta Kurpancya v 1961 roci bula vstanovlena podyachna tablicya kerivniku horu profesoru Andriyu Gnatishinu ta inzheneru Romanu Shurovskomu Starannyam dirigenta horu Andriya Gnatishina perebuduvav i pobilshiv hori inzh Roman Shurovskij V r 1961 za paroha o D ra Oresta Kuprancya Yaksho divitis na hori zi seredini cerkvi to mozhna pobachiti portreti Mariyi Tereziyi ta Josifa II vstanovleni na znak shani do yih zaslug pered greko katolickoyu tradiciyeyu Pro ce takozh vkazuvav dvogolovij cisarskij orel yakij buv na staromu fasadi do rekonstrukciyi cerkvi Paulem Shprengerom Spisok svyashenikivotec Yeronim Illya Strileckij ChSVV pershij paroh cerkvi sv Varvari 1784 1804 otec Ivan Olshavskij 1804 1813 otec Ivan Snigurskij 1813 1818 piznishij Peremishlskij yepiskop otec Ivan Fogorashij 1818 1834 otec Petro Paslavskij 1834 1847 otec Spiridon Litvinovich 1848 1857 piznishij Lvivskij mitropolit otec Mikola Nod 1857 1862 otec Yakiv Cipanovskij 1863 1874 otec Yulian Pelesh 1874 1883 piznishij Stanislavivskij a vid 1891 roku Peremishlskij yepiskop otec Teofil Sembratovich 1883 1899 otec Domet Sadovskij 1899 1903 zavidatel otec Ivan Shih 1903 1911 otec Josif Zhuk 1914 1920 otec Miron Gornikevich 1923 1958 otec Teofil Gornikevich 1940 1944 dushpastir otec Volodimir Gavlich ChSVV 1958 1960 otec Orest Kupranec ChSVV 1960 1964 otec Venedikt Syutik ChSVV 1964 1971 otec Oleksandr Ostgajm Dzerovich 1969 2001 otec Taras Shagala veresen 2000 do sogodni Div takozhBazilika Mariacell Cerkva svyatih Borisa i Gliba Sanlis Cerkva Svyatogo Marka Zalcburg Kostel svyatogo Yana Nepomuckogo Myunhen PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Tak nazivali chleniv katolickoyi obshini yaki shanuvali Divu Mariyu div 1 cya parafiya teritoriya Avstriyi she Sv Mikolaj Mirijskij Chudotvorec Plochl W St Barbara zu Wien die Geschichte der griechisch katholischen Kirche und Zentralpfarre St Barbara 2 vols 1975 papska korona cej stil buv tipovim dlya Avstriyi ta Nimechchini u pershij polovini XIX stolittyaDzherelaVolfgang J Bandion Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari u Vidni 2 Ukrayinska dusha v avstrijskij stolici avtor Bezgachnyuk Volodimir 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari Viden Roztashuvannya na Google Earth Sajt Parafiyi Storinka parafiyi na Facebook

Дата публікації:
Топ