Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Римо католицька базиліка в м Маріацелль один з найважливіших паломницьких шляхів не лише в Австрії а й в Європі Починаюч

Базиліка Маріацелль

Базиліка Маріацелль

Римо-католицька базиліка в м. Маріацелль – один з найважливіших паломницьких шляхів не лише в Австрії, а й в Європі. Починаючи з 12 століття тут вшановується зображення милостивої Божої Матері (Марії). У 1103 землі поблизу Маріацелль подарували приходові монастиря Св. Ламбрехта, який збудував там чернечі келії для місіонерських потреб. За переказами, заснування місця паломництва відбулося 21 грудня 1157. Документальні згадки про маріацелль з‘являються у 1243 р. Вівтар Діви Марії урочисто відкрито у 1266 р.

Базиліка Маріацелль
image
47°46′22″ пн. ш. 15°19′07″ сх. д. / 47.77277777780577850° пн. ш. 15.318611111138778824° сх. д. / 47.77277777780577850; 15.318611111138778824Координати: 47°46′22″ пн. ш. 15°19′07″ сх. д. / 47.77277777780577850° пн. ш. 15.318611111138778824° сх. д. / 47.77277777780577850; 15.318611111138778824
Тип спорудиd і d
Розташуванняimage Австрія[1][2], Маріацелль[1][2]
Перша згадка1243
Початок будівництва1683
Стильготика
Належністькатолицтво
Єпархіяd
Станпам'ятка культурної спадщини[d][1]
АдресаBenedictus-Platz 1[1]
ПрисвяченняРіздво Пресвятої Богородиці
Вебсайтbasilika-mariazell.at
image
image
Базиліка Маріацелль (Австрія)
image Базиліка Маріацелль у Вікісховищі
image
Чудотворна статуя Діви Марії

Церковна будівля

image
Головний вівтар базиліки Різдва Діви Марії у м. Маріацелль, Австрія
image
Портал базиліки Різдва Діви Марії у м. Маріацелль, Австрія
image
Базиліка Різдва Діви Mарії у м. Маріацелль, Австрія

Базиліка Різдва Діви Марії (Basilika Mariä Geburt)

У 14 столітті на цьому місці постала готична церква зі стрільчастим порталом та 90-метровою баштою, яка сьогодні є середньою баштою. У цій башті з 1950 р. висить найбільший у Штирії дзвін вагою 5702 кг.

Готичний головний портал показує у тимпані третю легенду заснування Маріацеллю: перемога короля Людвіга І Угорського над чисельною турецькою армією, а також принесення королем вотивних дарів Богородиці. У 1420 і 1474 базиліка дуже пошкоджується пожежами.

З 1644 по 1683 будівництво церкви очолює Доменіко Шашша (Domenico Sciassia), церква набуває яскравих барокових ознак. Зліва і справа від готичної башти добудовується башта барокова, церква подовжується, розширюється, у східній частині добудовується приміщення під куполом. Головний вівтар освячується у 1704 р., його створює Йоган Бернерд Фішер фон Ерлах.

У дванадцятьох бічних капелах розміщені барокові вівтарі. Пластичне оздоблення органного приміщення виконано у 1740 р. віденським скульптором Йоганом Вагнером.

Перед головним вівтарем стоять дві свинцеві статуї людського зросту (роботи Бальтазара Молля). Зліва – угорський король Людвіг І, справа – моравський маркграф Гайнріх.


У 1907 р. паломницька церква отримує титул малої базиліки. Протягом 1992 - 2007 рр. у церкві проводяться генеральні реставраційні роботи.

Легенди

Три основні легенди про виникнення церкви

  • Легенда про заснування розповідає про чернця Магнуса, якого у 1157 р. надіслали душпастирем у сьогоднішнє місце паломництва. Коли дорогу йому перегородила скеля, він вдарив її фігуркою Діви Марії, яку мав з собою. Скеля розкололася і звільнила прохід. На одному з пагорбів поблизу цього місця він зупинився, встановив фігурку Діви Марії на дерев‘яну підставку й збудував над нею дерев‘яний навіс, який служив йому і капелою, і житлом.
  • У другій легенді йдеться про моравського Маркграфа Гайнріха та його дружину, які за допомогою Божої Матері з Маріацеллю були з цілені від тяжкої хвороби – подарги. На знак подяки за їх розпорядженням на цьому місці збудовано дерев‘яну каплицю, а близько 1200 р. і першу кам‘яну церкву.
  • Третя легенда повідомляє про перемогу угорського короля Людвіга І над чисельною турецькою армією. Вдячний монарх будує готичну церкву  на цьому місці.

Органи

У базиліці є чотири органи: віденський орган (Wiener Orgel), маріацелльський орган (Mariazeller Orgel) і два менших органа -- орган Конрада й орган Марії (Konrad- und Marienorgel).

Виникнення паломництва

Припускають, що паломницький шлях до святині Діви Марії був ходженим ще у 12 столітті. Документально підтверджено велику кількість прочан у 1330 р. Деякі світські суди виносили вироки злочинцям із покаранням "похід до келії". У наступні роки зростає кількість прочан із сусідніх країн. Після контрреформації Маріацелль стає для Габсбурґів національною святинею.

Імператор Йозеф ІІ у 1783 р. скасовує братства у Маріацелль і в 1787 р. повністю забороняє паломництво. Після швидкого скасування обмежень Маріацелль відвідує щорічно близько мільйона прочан.

У травні 2004 року тут проводився середньоєвропейський католицький день.

Під час апостольської поїздки у 2007 р. до Австрії Папи Бенедикта XVI з нагоди 850-ї річниці заснування місця паломництва, Маріацелль отримує Золоту троянду – найвищу відзнаку від Папи.

Корисні посилання

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rimo katolicka bazilika v m Mariacell odin z najvazhlivishih palomnickih shlyahiv ne lishe v Avstriyi a j v Yevropi Pochinayuchi z 12 stolittya tut vshanovuyetsya zobrazhennya milostivoyi Bozhoyi Materi Mariyi U 1103 zemli poblizu Mariacell podaruvali prihodovi monastirya Sv Lambrehta yakij zbuduvav tam chernechi keliyi dlya misionerskih potreb Za perekazami zasnuvannya miscya palomnictva vidbulosya 21 grudnya 1157 Dokumentalni zgadki pro mariacell z yavlyayutsya u 1243 r Vivtar Divi Mariyi urochisto vidkrito u 1266 r Bazilika Mariacell47 46 22 pn sh 15 19 07 sh d 47 77277777780577850 pn sh 15 318611111138778824 sh d 47 77277777780577850 15 318611111138778824 Koordinati 47 46 22 pn sh 15 19 07 sh d 47 77277777780577850 pn sh 15 318611111138778824 sh d 47 77277777780577850 15 318611111138778824Tip sporudid i dRoztashuvannya Avstriya 1 2 Mariacell 1 2 Persha zgadka1243Pochatok budivnictva1683StilgotikaNalezhnistkatolictvoYeparhiyadStanpam yatka kulturnoyi spadshini d 1 AdresaBenedictus Platz 1 1 PrisvyachennyaRizdvo Presvyatoyi BogorodiciVebsajtbasilika mariazell atBazilika Mariacell Avstriya Bazilika Mariacell u Vikishovishi Chudotvorna statuya Divi MariyiCerkovna budivlyaGolovnij vivtar baziliki Rizdva Divi Mariyi u m Mariacell Avstriya Portal baziliki Rizdva Divi Mariyi u m Mariacell Avstriya Bazilika Rizdva Divi Mariyi u m Mariacell Avstriya Bazilika Rizdva Divi Mariyi Basilika Maria Geburt U 14 stolitti na comu misci postala gotichna cerkva zi strilchastim portalom ta 90 metrovoyu bashtoyu yaka sogodni ye serednoyu bashtoyu U cij bashti z 1950 r visit najbilshij u Shtiriyi dzvin vagoyu 5702 kg Gotichnij golovnij portal pokazuye u timpani tretyu legendu zasnuvannya Mariacellyu peremoga korolya Lyudviga I Ugorskogo nad chiselnoyu tureckoyu armiyeyu a takozh prinesennya korolem votivnih dariv Bogorodici U 1420 i 1474 bazilika duzhe poshkodzhuyetsya pozhezhami Z 1644 po 1683 budivnictvo cerkvi ocholyuye Domeniko Shashsha Domenico Sciassia cerkva nabuvaye yaskravih barokovih oznak Zliva i sprava vid gotichnoyi bashti dobudovuyetsya bashta barokova cerkva podovzhuyetsya rozshiryuyetsya u shidnij chastini dobudovuyetsya primishennya pid kupolom Golovnij vivtar osvyachuyetsya u 1704 r jogo stvoryuye Jogan Bernerd Fisher fon Erlah U dvanadcyatoh bichnih kapelah rozmisheni barokovi vivtari Plastichne ozdoblennya organnogo primishennya vikonano u 1740 r videnskim skulptorom Joganom Vagnerom Pered golovnim vivtarem stoyat dvi svincevi statuyi lyudskogo zrostu roboti Baltazara Mollya Zliva ugorskij korol Lyudvig I sprava moravskij markgraf Gajnrih U 1907 r palomnicka cerkva otrimuye titul maloyi baziliki Protyagom 1992 2007 rr u cerkvi provodyatsya generalni restavracijni roboti LegendiTri osnovni legendi pro viniknennya cerkvi Legenda pro zasnuvannya rozpovidaye pro cherncya Magnusa yakogo u 1157 r nadislali dushpastirem u sogodnishnye misce palomnictva Koli dorogu jomu peregorodila skelya vin vdariv yiyi figurkoyu Divi Mariyi yaku mav z soboyu Skelya rozkololasya i zvilnila prohid Na odnomu z pagorbiv poblizu cogo miscya vin zupinivsya vstanoviv figurku Divi Mariyi na derev yanu pidstavku j zbuduvav nad neyu derev yanij navis yakij sluzhiv jomu i kapeloyu i zhitlom U drugij legendi jdetsya pro moravskogo Markgrafa Gajnriha ta jogo druzhinu yaki za dopomogoyu Bozhoyi Materi z Mariacellyu buli z cileni vid tyazhkoyi hvorobi podargi Na znak podyaki za yih rozporyadzhennyam na comu misci zbudovano derev yanu kaplicyu a blizko 1200 r i pershu kam yanu cerkvu Tretya legenda povidomlyaye pro peremogu ugorskogo korolya Lyudviga I nad chiselnoyu tureckoyu armiyeyu Vdyachnij monarh buduye gotichnu cerkvu na comu misci OrganiU bazilici ye chotiri organi videnskij organ Wiener Orgel mariacellskij organ Mariazeller Orgel i dva menshih organa organ Konrada j organ Mariyi Konrad und Marienorgel Viniknennya palomnictvaPripuskayut sho palomnickij shlyah do svyatini Divi Mariyi buv hodzhenim she u 12 stolitti Dokumentalno pidtverdzheno veliku kilkist prochan u 1330 r Deyaki svitski sudi vinosili viroki zlochincyam iz pokarannyam pohid do keliyi U nastupni roki zrostaye kilkist prochan iz susidnih krayin Pislya kontrreformaciyi Mariacell staye dlya Gabsburgiv nacionalnoyu svyatineyu Imperator Jozef II u 1783 r skasovuye bratstva u Mariacell i v 1787 r povnistyu zaboronyaye palomnictvo Pislya shvidkogo skasuvannya obmezhen Mariacell vidviduye shorichno blizko miljona prochan U travni 2004 roku tut provodivsya serednoyevropejskij katolickij den Pid chas apostolskoyi poyizdki u 2007 r do Avstriyi Papi Benedikta XVI z nagodi 850 yi richnici zasnuvannya miscya palomnictva Mariacell otrimuye Zolotu troyandu najvishu vidznaku vid Papi Korisni posilannyahttps uk pointerst com at showplace bazilika rozhdestva devy marii nedostupne posilannya z chervnya 2019 http www basilika mariazell at 19 veresnya 2009 u Wayback Machine Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049

Дата публікації:
Топ