Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йога́нн Рукґа́бер, справжнє ім'я Жан де Монтальбо́ (нім. Johann Ruckgaber, фр. Jean de Montalbeau); нар. 21 листопада 1799, Відень — пом. 5 січня 1876, Львів) — австрійський музикант французького походження, композитор, піаніст, педагог і диригент.
| Йоганн Рукґабер (Жан де Монтальбо) | |
|---|---|
| нім. Johann Ruckgaber (фр. Jean de Montalbeau) | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean de Montalban |
| Народився | 21 листопада 1799 Відень |
| Помер | 5 січня 1876 (76 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  Австрійська імперія→ Австро-Угорщина |
| Національність | француз |
| Діяльність | диригент, композитор, музичний педагог, піаніст |
| Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Знання мов | французька |
| |
Біографія
Батьком Йоганна Рукґабера був французький офіцер Жан де Монтальбо, який у 1790-х роках емігрував із Франції, щоб уникнути якобінського терору й оселився у Відні. 1809 року він загинув у битві під Ваграмом, воюючи як австрійський військовий проти французької армії. Десятилітнього Йоганна усиновив його гувернер, віденець Йозеф Рукґабер і дав йому своє прізвище.
Рукґабер навчався у Віденській і Паризькій консерваторіях. Зокрема, його вчителем був австрійський композитор Йоганн Непомук Гуммель. У січні 1818 року молодий музикант переїхав із Відня до Львова, де успішно виступив із серією концертів. Після того він мандрував по Галичині, концертуючи й навчаючи гри на фортепіано в поміщицьких маєтках. Осівши у Львові, він розпочав жваву діяльність піаніста-віртуоза, педагога і композитора. Найбільшою заслугою Рукґабера стала організація музичного життя у Львові. Він зумів заохотити любителів із кіл інтелігенції та чиновництва до гуртового музикування. З 1835 року він провадив щотижневі «музичні вправи» для близько ста аматорів у Карнавальному залі тодішнього німецького театру. Вони виконували, зокрема, твори Вольфганга Амадея Моцарта й Людвіга ван Бетховена. На основі цієї групи оркестрантів-любителів 1838 року Йоганн Рукґабер заснував Товариство друзів музики і до 1848 року був його музичним керівником, диригував оркестром та хорами, а також керував музичною школою товариства, відкритою в 1839 році (згодом, у 1853-му, на її базі засновано консерваторію товариства).
Після застою у 1848—1851 роках і після періоду, коли товариством керували аматори, настало відродження. У 1854-му установу реорганізовали й перейменовали на Товариство розвитку музики в Галичині. У ньому Рукґабер виконував ті самі обов'язки, що й перед тим. Під його керівництвом виконано багато симфонічних, ораторіальних творів і фрагментів з опер, серед інших ораторію Йозефа Гайдна «Створення світу» та симфонічну поему «Пустеля» [fr].
У 1857 році Рукґабер через поганий стан здоров'я звільнився з посади голови товариства і присвятив себе викладацькій та композиторській діяльності. У 1862—1867 роках він працював приватним учителем музики у Валахії, а коли занедужав, повернувся до Львова. За майже п'ятдесят років діяльності у цьому місті Рукґабер виховав три покоління музикантів. До його учнів належав, зокрема, піаніст і композитор Марцелій Мадейський. Останні роки життя Рукґабер провів у львівському помешканні зятя і дочки. Поки була змога, давав уроки музики. Приятелював із Ференцом Лістом, знався з Фридериком Шопеном, з яким познайомився в одній зі своїх багатьох поїздок до Франції.
Був одружений з Марією Маркль, з якою мав шестеро дітей: Ернест (капітан австрійської армії), Віктор, Фердинанд, Яніна (у шлюбі Шір), Стефанія (у шлюбі Коб'ялкевич) та Анеля. Помер у Львові 5 січня 1876 року. Похований на 2 полі Личаківського цвинтаря.
Зі слів Збігнева Казимира Рукґабера, композиторового правнука, портрет Йоганна Рукґабера роботи художника Анджея Грабовського — родинна власність — втрачено. Родина має копію погруддя композитора, яке 1855 року створив скульптор П'єр-Жозеф Шардіні.
Творчість
Крім фортепіанної музики салонного характеру, в Рукґабера були твори за народними мотивами — українськими, польськими і румунськими. Доробок композитора налічує близько 90 робіт, серед них «Меса». Автограф її партитури зберігається у бібліотеці Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Були також оркестрові та камерні твори, зокрема музичні ілюстрації до пантоміми «Роздуми Арлекіна, або Явління духів» (1826), музика до драми «Спаситель» (1837), увертюра до відкриття Скарбківського театру (1842) і дует соль мінор для скрипки та фортепіано (оп. 41). Серед 40 опусів, що охоплюють понад 60 творів, надрукованих упродовж 1826—1873 років у вітчизняних та зарубіжних виданнях, є фантазії, попурі та варіації на оригінальну тематику або ж узяті з популярних опер та інших творів. Рукґабер написав також два ноктюрни (оп. 47 і 90), каватину (оп. 66), експромт (оп. 25), скерцо (оп. 71) та два похоронні марші (оп. 48 та 80), перший з яких присвячений пам'яті повстанця Теофіля Висньовського. Крім того, він створив численні ліричні мініатюри та характерні образки (оп. 25, 53, 67, 71, 72, 81). Заголовки відображають програмний зміст. Наприклад, «Найгарніші очі» (оп. 67), «Моє бажання» (оп. 71), «Спогад з-над берегів Серету» (оп. 81). Значну частину доробку становлять мелодії на основі фольклору, як-от в'язанка польських мелодій (оп. 29), два полонези (оп. 26 і 42), транскрипція польської пісні (оп. 46), чотири польки і 29 мазурок (оп. 56, 39, 42, 43, 54, 57 та інші). Деякі мають назви — наприклад, «Львів'янка» і «Спогади про Корчину». Композитор також писав пісні для голосу та фортепіано. Багато творів Рукґабера, які сам автор, за твердженнями сучасників, майстерно виконував на концертах, залишилися в рукописах. Ці матеріали зберігаються у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника.
Твори
- Варіації на руську тему/ Variationes sur un thème russe
- Спомин про Карпати: Алегоричні й національні ідеї / Souvenir des Karpates: Pensées Allegoriques et nationales
- Спомин про молдовський край: сюїта вальсів для фортепіано в чотири руки / Souvenir des Bords de la Moldova: Suite des Valses: Piano à 4 mains
- В'язанка на різні польські теми: фортепіано на вісім рук / Melange sur differents thèmes polonais: Piano à 8 mains
- Дивертисмент соль мінор для скрипки і фортепіано / Divertissement g+moll, op. 41: pour Violino mit Pianoforte
Примітки
- [Osadcja Olga. Privatarchiv Johann (Jan) Ruckgaber. Wissenschaftliche Stefanyk Bibliothek der Akademie der Wissenschaft Ukraine // Musik Sammlungen — Speicher interkultureller Prozesse. Internationaler Kongress. — Bonn: Musikwissenschaftliches Seminar an der Universitat Bonn, 2005. — S. 48-50]
- Тут і далі — дані взято з електронного словника Internetowy Polski Słownik Biograficzny на основі видання Polski Słownik Biograficzny, опублікованого в 1989—1991. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
Література
- Токарчук В. Забуте ім'я (про Й. Рукгабера) / В. Токарчук // Музика. — 1996. — № 2. — С. 25.
- Błaszczyk M. J. Dyrygenci
- Hofmeister A. Handbuch der musikalischen Literatur, Leipzig 1845–74 II—IX
- Pazdirek F. Universal Handbuch der Musikliteratur, T. 10, Hilversum 1967
- Schubert J. Kleines musikalisches Konversations-Lexikon für Tonkünstler und Musikfreunde, 9 Aufl., Leipzig–New York 1971
- Słownik Muzyków Polskich, II; Burchardt S., Polonez. Katalog tematyczny, Kr. 1973 II
- Okońska A. Spotkania z ludźmi niezwykłymi, Ł. 1983 s. 9–16
- Allgemeiner musikalischer Anzeiger (Wien) 1833 s. 87, 1837 nr 2, 3
- Gazeta Lwowska, 1818 nr 1, 1828 nr 19, 67, 1829 nr 9, 1836 nr 148, 1876 nr 12
- Gazeta Muzyczna i Teatralna, 1865 nr 5 (Ruckhaber!)
- Kurier Warszawski, 1825 nr 52, 1827 nr 309, 1828 nr 52, 1829 nr 29, 1830 nr 69
- Mnemosyne, 1839
- Rozmaitości, 1820 nr 32, 1822 nr 7, 62, 1825 nr 16, 25, 1830 nr 10, 1833 nr 30
- Ruch Muzyczny, 1857 nr 16, 18, 26, 33, 34, 1858 nr 19, 21, 1859 nr 35
- Wędrowiec, 1876 nr 317; — B. Jag.: rkp. 5322, 5333 (Peter L., Materiały do dziejów muzyki w Polsce, a w szczególności do polskiej bibliografii muzycznej)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joga nn Rukga ber spravzhnye im ya Zhan de Montalbo nim Johann Ruckgaber fr Jean de Montalbeau nar 21 listopada 1799 Viden pom 5 sichnya 1876 Lviv avstrijskij muzikant francuzkogo pohodzhennya kompozitor pianist pedagog i dirigent Jogann Rukgaber Zhan de Montalbo nim Johann Ruckgaber fr Jean de Montalbeau Im ya pri narodzhennifr Jean de MontalbanNarodivsya21 listopada 1799 1799 11 21 VidenPomer5 sichnya 1876 1876 01 05 76 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistfrancuzDiyalnistdirigent kompozitor muzichnij pedagog pianistAlma materVidenskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaZnannya movfrancuzka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatkom Joganna Rukgabera buv francuzkij oficer Zhan de Montalbo yakij u 1790 h rokah emigruvav iz Franciyi shob uniknuti yakobinskogo teroru j oselivsya u Vidni 1809 roku vin zaginuv u bitvi pid Vagramom voyuyuchi yak avstrijskij vijskovij proti francuzkoyi armiyi Desyatilitnogo Joganna usinoviv jogo guverner videnec Jozef Rukgaber i dav jomu svoye prizvishe Rukgaber navchavsya u Videnskij i Parizkij konservatoriyah Zokrema jogo vchitelem buv avstrijskij kompozitor Jogann Nepomuk Gummel U sichni 1818 roku molodij muzikant pereyihav iz Vidnya do Lvova de uspishno vistupiv iz seriyeyu koncertiv Pislya togo vin mandruvav po Galichini koncertuyuchi j navchayuchi gri na fortepiano v pomishickih mayetkah Osivshi u Lvovi vin rozpochav zhvavu diyalnist pianista virtuoza pedagoga i kompozitora Najbilshoyu zaslugoyu Rukgabera stala organizaciya muzichnogo zhittya u Lvovi Vin zumiv zaohotiti lyubiteliv iz kil inteligenciyi ta chinovnictva do gurtovogo muzikuvannya Z 1835 roku vin provadiv shotizhnevi muzichni vpravi dlya blizko sta amatoriv u Karnavalnomu zali todishnogo nimeckogo teatru Voni vikonuvali zokrema tvori Volfganga Amadeya Mocarta j Lyudviga van Bethovena Na osnovi ciyeyi grupi orkestrantiv lyubiteliv 1838 roku Jogann Rukgaber zasnuvav Tovaristvo druziv muziki i do 1848 roku buv jogo muzichnim kerivnikom diriguvav orkestrom ta horami a takozh keruvav muzichnoyu shkoloyu tovaristva vidkritoyu v 1839 roci zgodom u 1853 mu na yiyi bazi zasnovano konservatoriyu tovaristva Pislya zastoyu u 1848 1851 rokah i pislya periodu koli tovaristvom keruvali amatori nastalo vidrodzhennya U 1854 mu ustanovu reorganizovali j perejmenovali na Tovaristvo rozvitku muziki v Galichini U nomu Rukgaber vikonuvav ti sami obov yazki sho j pered tim Pid jogo kerivnictvom vikonano bagato simfonichnih oratorialnih tvoriv i fragmentiv z oper sered inshih oratoriyu Jozefa Gajdna Stvorennya svitu ta simfonichnu poemu Pustelya fr U 1857 roci Rukgaber cherez poganij stan zdorov ya zvilnivsya z posadi golovi tovaristva i prisvyativ sebe vikladackij ta kompozitorskij diyalnosti U 1862 1867 rokah vin pracyuvav privatnim uchitelem muziki u Valahiyi a koli zaneduzhav povernuvsya do Lvova Za majzhe p yatdesyat rokiv diyalnosti u comu misti Rukgaber vihovav tri pokolinnya muzikantiv Do jogo uchniv nalezhav zokrema pianist i kompozitor Marcelij Madejskij Ostanni roki zhittya Rukgaber proviv u lvivskomu pomeshkanni zyatya i dochki Poki bula zmoga davav uroki muziki Priyatelyuvav iz Ferencom Listom znavsya z Friderikom Shopenom z yakim poznajomivsya v odnij zi svoyih bagatoh poyizdok do Franciyi Buv odruzhenij z Mariyeyu Markl z yakoyu mav shestero ditej Ernest kapitan avstrijskoyi armiyi Viktor Ferdinand Yanina u shlyubi Shir Stefaniya u shlyubi Kob yalkevich ta Anelya Pomer u Lvovi 5 sichnya 1876 roku Pohovanij na 2 poli Lichakivskogo cvintarya Zi sliv Zbigneva Kazimira Rukgabera kompozitorovogo pravnuka portret Joganna Rukgabera roboti hudozhnika Andzheya Grabovskogo rodinna vlasnist vtracheno Rodina maye kopiyu pogruddya kompozitora yake 1855 roku stvoriv skulptor P yer Zhozef Shardini TvorchistKrim fortepiannoyi muziki salonnogo harakteru v Rukgabera buli tvori za narodnimi motivami ukrayinskimi polskimi i rumunskimi Dorobok kompozitora nalichuye blizko 90 robit sered nih Mesa Avtograf yiyi partituri zberigayetsya u biblioteci Lvivskoyi nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi imeni Mikoli Lisenka Buli takozh orkestrovi ta kamerni tvori zokrema muzichni ilyustraciyi do pantomimi Rozdumi Arlekina abo Yavlinnya duhiv 1826 muzika do drami Spasitel 1837 uvertyura do vidkrittya Skarbkivskogo teatru 1842 i duet sol minor dlya skripki ta fortepiano op 41 Sered 40 opusiv sho ohoplyuyut ponad 60 tvoriv nadrukovanih uprodovzh 1826 1873 rokiv u vitchiznyanih ta zarubizhnih vidannyah ye fantaziyi popuri ta variaciyi na originalnu tematiku abo zh uzyati z populyarnih oper ta inshih tvoriv Rukgaber napisav takozh dva noktyurni op 47 i 90 kavatinu op 66 ekspromt op 25 skerco op 71 ta dva pohoronni marshi op 48 ta 80 pershij z yakih prisvyachenij pam yati povstancya Teofilya Visnovskogo Krim togo vin stvoriv chislenni lirichni miniatyuri ta harakterni obrazki op 25 53 67 71 72 81 Zagolovki vidobrazhayut programnij zmist Napriklad Najgarnishi ochi op 67 Moye bazhannya op 71 Spogad z nad beregiv Seretu op 81 Znachnu chastinu dorobku stanovlyat melodiyi na osnovi folkloru yak ot v yazanka polskih melodij op 29 dva polonezi op 26 i 42 transkripciya polskoyi pisni op 46 chotiri polki i 29 mazurok op 56 39 42 43 54 57 ta inshi Deyaki mayut nazvi napriklad Lviv yanka i Spogadi pro Korchinu Kompozitor takozh pisav pisni dlya golosu ta fortepiano Bagato tvoriv Rukgabera yaki sam avtor za tverdzhennyami suchasnikiv majsterno vikonuvav na koncertah zalishilisya v rukopisah Ci materiali zberigayutsya u Lvivskij nacionalnij naukovij biblioteci Ukrayini imeni Vasilya Stefanika TvoriVariaciyi na rusku temu Variationes sur un theme russe Spomin pro Karpati Alegorichni j nacionalni ideyi Souvenir des Karpates Pensees Allegoriques et nationales Spomin pro moldovskij kraj syuyita valsiv dlya fortepiano v chotiri ruki Souvenir des Bords de la Moldova Suite des Valses Piano a 4 mains V yazanka na rizni polski temi fortepiano na visim ruk Melange sur differents themes polonais Piano a 8 mains Divertisment sol minor dlya skripki i fortepiano Divertissement g moll op 41 pour Violino mit PianofortePrimitki Osadcja Olga Privatarchiv Johann Jan Ruckgaber Wissenschaftliche Stefanyk Bibliothek der Akademie der Wissenschaft Ukraine Musik Sammlungen Speicher interkultureller Prozesse Internationaler Kongress Bonn Musikwissenschaftliches Seminar an der Universitat Bonn 2005 S 48 50 Tut i dali dani vzyato z elektronnogo slovnika Internetowy Polski Slownik Biograficzny na osnovi vidannya Polski Slownik Biograficzny opublikovanogo v 1989 1991 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 7 zhovtnya 2015 LiteraturaTokarchuk V Zabute im ya pro J Rukgabera V Tokarchuk Muzika 1996 2 S 25 Blaszczyk M J Dyrygenci Hofmeister A Handbuch der musikalischen Literatur Leipzig 1845 74 II IX Pazdirek F Universal Handbuch der Musikliteratur T 10 Hilversum 1967 Schubert J Kleines musikalisches Konversations Lexikon fur Tonkunstler und Musikfreunde 9 Aufl Leipzig New York 1971 Slownik Muzykow Polskich II Burchardt S Polonez Katalog tematyczny Kr 1973 II Okonska A Spotkania z ludzmi niezwyklymi L 1983 s 9 16 Allgemeiner musikalischer Anzeiger Wien 1833 s 87 1837 nr 2 3 Gazeta Lwowska 1818 nr 1 1828 nr 19 67 1829 nr 9 1836 nr 148 1876 nr 12 Gazeta Muzyczna i Teatralna 1865 nr 5 Ruckhaber Kurier Warszawski 1825 nr 52 1827 nr 309 1828 nr 52 1829 nr 29 1830 nr 69 Mnemosyne 1839 Rozmaitosci 1820 nr 32 1822 nr 7 62 1825 nr 16 25 1830 nr 10 1833 nr 30 Ruch Muzyczny 1857 nr 16 18 26 33 34 1858 nr 19 21 1859 nr 35 Wedrowiec 1876 nr 317 B Jag rkp 5322 5333 Peter L Materialy do dziejow muzyki w Polsce a w szczegolnosci do polskiej bibliografii muzycznej