Герман Гмайнер (нім. Hermann Gmeiner; 23 червня 1919, Альбершвенде, Австрія — 26 квітня 1986, Інсбрук, Австрія) — австрійський педагог, громадський діяч, засновник міжнародної організації SOS-Kinderdorf.
Герман Гмайнер | |
---|---|
Hermann Gmeiner | |
Народився | 23 червня 1919[1][2][…] Альбершвенде, Брегенц, Форарльберг, Австрія |
Помер | 26 квітня 1986[1][2][…] (66 років) Інсбрук, Австрія |
Країна | Австрія |
Діяльність | філантроп |
Знання мов | німецька |
Членство | Австрійська академія наук |
Нагороди | |
|
Біографія
Герман Гмайнер народився в багатодітній сім'ї, яка виживала з гірської ферми. Коли йому було п'ятнадцять років померла мати. У 1936 році після занять з своєю сестрою Ідою та її подругою Ірмою, які навчалися на педагогів в університеті Інсбрука, підготувався та поступив до другого класу гімназії у Фельдкірх. У гімназії навчався до лютого 1940 року, коли його призвали на військову службу.
У війську він перебував на території Фінляндії, СРСР, Румунії та Угорщини. Після місячного перебування на фронті в лісах Фінляндії, куди він потрапив у червні 1941, його перекинули до Росії, де незабаром отримав перше поранення — куля потрапила йому в руку. Декілька місяців перебував у лазареті в Клагенфурті. У 1942 році в складі високогірного батальйону воював на Кавказі. У 1943 році перебував на Кубані, у Румунії. У травні 1944 року був важко поранений і декілька місяців пролежав у лазареті. Після цього його відправили до Угорщини, але через поганий стан здоров'я опинився в лікарні м. Брегенц.
Додому повернувся у листопаді 1945 року. Записався слухачем медицини університету м. Інсбрук, оскільки не мав атестата про закінчення гімназії. Для його отримання почав відвідувати вечерні однорічні курси. У вересні 1946 року його зарахували до університету.
В університеті, крім занять з медицини, паралельно відвідував лекції з педагогіки та філософії. Під час відвідування відділення гінекології в лікарні зіткнувся з випадками коли жінки відмовлялися від небажаних дітей. Гмайнер задумався над тим чи справді потрібно рятувати життя цих новонароджених дітей, якщо їх ніхто не чекає. Перед ним постав вибір: лікарська практика чи допомога беззахисним дітям. Він вибрав останнє, хоча викладачі покладали на нього великі надії.
У 1947 році він заснував молодіжну групу «Прорив». Члени групи проводили зустрічі з дітьми які проживали на вулицях в Інсбруку. Згодом з ними почав проводити короткі поїздки, зокрема для навчанню катання на лижах. Проте він зрозумів, що це не робить їх щасливими, бо знову поверталися на вулицю.
У Гмайнер сформувався задум про створення дитячого містечка для дітей, які залишилися без батьківського турбування. З лютого 1948 року почав звертатися до багатьох державних, релігійних та приватних установ, які могли б допомогти йому у втіленню задуму. Але його ідею не сприймали серйозно.
Лише в 1949 році він отримав дозвіл від мера австрійського містечка Імст на будівництво котеджів. Виділена ділянка була на горі, без електрики та води. Для будівництва йому не вистачало власних коштів, тому йому їх доводилося шукати. На початку грудня 1949 завдяки коштам, які зібрали прихильники його ідеї, був побудований перший будинок. До збирання коштів долучилася молодь, яка організувала виготовлення та реалізацію різдвяних листівок. Зібрані кошти дали змогу розпочати будівництво другого будинку. Його ініціатива здобула визнання. Третій будинок фінансувався місцевою промисловістю; четвертий — за рахунок пожертвувань влади та громадян зі Східного Тіролю; п'ятий — завдяки акції «Великодні листівки».
Для того, щоб новозбудоване містечко відрізнялося від інших соціальних установ, Гмайнер назвав його «SOS-Kinderdorf». 1 грудня 1950 у дитячому містечку відбулося свято на честь завершення будівництва 4 будинків. Влітку 1951 року в п'яти будинках вже мешкало 45 дітей.
Збільшення постійних учасників збору по всій країні майже до 100 тис. дозволило побудувати в Імсті ще два будинки дитячого містечка та будинок для медичного пункту, кімнат для шиття і майстрування, кухонь та підсобних приміщень.
Для відпочинку дітей Гмайнер у 1953 році організував табір відпочинку на березі озера в італійському місті Кальдонаццо. Згодом табір став місцем зустрічі дітей всіх дитячих містечок, у ньому навчалися педагоги-послідовники. Дитячі містечка відкривалися в інших містах Австрії. Свій досвід Гмайнер став поширювати на інші країн. З 1955 по 1957 рік дитячі містечка відкрилися в Німеччині, Франції, Італії.
26 листопада 1960 року у французькому Страсбурзі Гмайнер заснував «Європейський союз Дитячих містечок SOS». До нього ввійшли всі раніше створені товариства Дитячих містечок. Гмайнера одноголосно обрали президентом цього Союзу. З цього часу створення дитячих містечок стало поширюватися по всьому світі. Гмайнер під час відвідання сприяв відкриттю містечок. Вони були відкритті у Південній Кореї (1965), Південному В'єтнамі (1966), в Індії для тибетських дітей-біженців, які жили в засланні, у Латинській Америці й Африці. За ініціативою Гмайнера Головний союз у 1965 році був змінений на «Міжнародне Дитяче містечко SOS» з резиденцією у Відні.
В Імст Герман Гмайнер повернувся після численних закордонних подорожей. Тамтешнє дитяче містечко в було для нього родиною, бо був неодруженим і не мав власних дітей.
Герман Гмайнер помер від раку 26 квітня 1986 року в Інсбруці. За його заповітом був похований у Дитячому містечку в Імсті.
Концепція Германа Гмайнера про дитячі містечка
Основні положення виховання дітей Гмайнера вбачав у тому, що тільки сімейне виховання зможе забезпечити всебічний розвитку дитини. На його переконання чинна на той час система опіки дітей застаріла. Адже за нею над сиротою опікувалися вихователі чи наглядачі; рідні брати та сестер були розподілені по вікових групах хлопців і дівчат; було відсутнє індивідуальне виховання; про досягненні повноліття вихованець залишав виховний заклад без підготовки для проживання в нових умовах.
Гмайнер сформулював чотири принципи виховання:
Наявність мами або батьків. У містечку кожна дитина повинна маму або батьків, які турбуються про них. Вони знають їх історію, умови в яких вони раніше проживали. Від батьків діти переймають навички господарювання й догляду за собою, отримують емоційний досвід.
Брати і сестри. У родині проживають діти різних статей та віку. Рідних братів і сестер не розлучають.
Дім. Кожна родина проживає в окремому будинку. У домівках можуть бути різні звичаї. Діти навчаються розподіляти хатні обов'язки. Отримують від дому почуття захищеності, належності до родини, відчуття особливої атмосферу свого дому, можуть ділитися радощами й турботами.
Село. У селі родини живуть в атмосфері взаємної підтримки, діляться досвідом та допомагають одні одним.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118539906 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Discogs — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- Карпенко О. Є. Маловідомі факти з біографії Германа Гмайнера (1919—1986) / О. Є. Карпенко // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. — Серія: Психологія і педагогіка. — 2011. — Вип. 18. — С. 95—104.
- Карпенко О. Є. З історії заснування дитячого містечка в Імсті / О. Є. Карпенко // Педагогічна освіта: теорія і практика. — 2012. — Вип. 10. — С. 260—265.
- Озерська В. Урахування педагогічного досвіду дитячих містечок SOS австрійського педагога Германа Гмайнера у процесі здійснення інноваційної діяльності педагога [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / В. Озерська // Нова пед. думка. — 2012. — № 2. — С. 89—92.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герман Гмайнер |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German Gmajner nim Hermann Gmeiner 23 chervnya 1919 Albershvende Avstriya 26 kvitnya 1986 Insbruk Avstriya avstrijskij pedagog gromadskij diyach zasnovnik mizhnarodnoyi organizaciyi SOS Kinderdorf German GmajnerHermann GmeinerNarodivsya23 chervnya 1919 1919 06 23 1 2 Albershvende Bregenc Forarlberg AvstriyaPomer26 kvitnya 1986 1986 04 26 1 2 66 rokiv Insbruk AvstriyaKrayina AvstriyaDiyalnistfilantropZnannya movnimeckaChlenstvoAvstrijska akademiya naukNagorodid 1983 d Q48753442 1969 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGerman Gmajner narodivsya v bagatoditnij sim yi yaka vizhivala z girskoyi fermi Koli jomu bulo p yatnadcyat rokiv pomerla mati U 1936 roci pislya zanyat z svoyeyu sestroyu Idoyu ta yiyi podrugoyu Irmoyu yaki navchalisya na pedagogiv v universiteti Insbruka pidgotuvavsya ta postupiv do drugogo klasu gimnaziyi u Feldkirh U gimnaziyi navchavsya do lyutogo 1940 roku koli jogo prizvali na vijskovu sluzhbu U vijsku vin perebuvav na teritoriyi Finlyandiyi SRSR Rumuniyi ta Ugorshini Pislya misyachnogo perebuvannya na fronti v lisah Finlyandiyi kudi vin potrapiv u chervni 1941 jogo perekinuli do Rosiyi de nezabarom otrimav pershe poranennya kulya potrapila jomu v ruku Dekilka misyaciv perebuvav u lazareti v Klagenfurti U 1942 roci v skladi visokogirnogo bataljonu voyuvav na Kavkazi U 1943 roci perebuvav na Kubani u Rumuniyi U travni 1944 roku buv vazhko poranenij i dekilka misyaciv prolezhav u lazareti Pislya cogo jogo vidpravili do Ugorshini ale cherez poganij stan zdorov ya opinivsya v likarni m Bregenc Dodomu povernuvsya u listopadi 1945 roku Zapisavsya sluhachem medicini universitetu m Insbruk oskilki ne mav atestata pro zakinchennya gimnaziyi Dlya jogo otrimannya pochav vidviduvati vecherni odnorichni kursi U veresni 1946 roku jogo zarahuvali do universitetu V universiteti krim zanyat z medicini paralelno vidviduvav lekciyi z pedagogiki ta filosofiyi Pid chas vidviduvannya viddilennya ginekologiyi v likarni zitknuvsya z vipadkami koli zhinki vidmovlyalisya vid nebazhanih ditej Gmajner zadumavsya nad tim chi spravdi potribno ryatuvati zhittya cih novonarodzhenih ditej yaksho yih nihto ne chekaye Pered nim postav vibir likarska praktika chi dopomoga bezzahisnim dityam Vin vibrav ostannye hocha vikladachi pokladali na nogo veliki nadiyi U 1947 roci vin zasnuvav molodizhnu grupu Proriv Chleni grupi provodili zustrichi z ditmi yaki prozhivali na vulicyah v Insbruku Zgodom z nimi pochav provoditi korotki poyizdki zokrema dlya navchannyu katannya na lizhah Prote vin zrozumiv sho ce ne robit yih shaslivimi bo znovu povertalisya na vulicyu U Gmajner sformuvavsya zadum pro stvorennya dityachogo mistechka dlya ditej yaki zalishilisya bez batkivskogo turbuvannya Z lyutogo 1948 roku pochav zvertatisya do bagatoh derzhavnih religijnih ta privatnih ustanov yaki mogli b dopomogti jomu u vtilennyu zadumu Ale jogo ideyu ne sprijmali serjozno Lishe v 1949 roci vin otrimav dozvil vid mera avstrijskogo mistechka Imst na budivnictvo kotedzhiv Vidilena dilyanka bula na gori bez elektriki ta vodi Dlya budivnictva jomu ne vistachalo vlasnih koshtiv tomu jomu yih dovodilosya shukati Na pochatku grudnya 1949 zavdyaki koshtam yaki zibrali prihilniki jogo ideyi buv pobudovanij pershij budinok Do zbirannya koshtiv doluchilasya molod yaka organizuvala vigotovlennya ta realizaciyu rizdvyanih listivok Zibrani koshti dali zmogu rozpochati budivnictvo drugogo budinku Jogo iniciativa zdobula viznannya Tretij budinok finansuvavsya miscevoyu promislovistyu chetvertij za rahunok pozhertvuvan vladi ta gromadyan zi Shidnogo Tirolyu p yatij zavdyaki akciyi Velikodni listivki Dlya togo shob novozbudovane mistechko vidriznyalosya vid inshih socialnih ustanov Gmajner nazvav jogo SOS Kinderdorf 1 grudnya 1950 u dityachomu mistechku vidbulosya svyato na chest zavershennya budivnictva 4 budinkiv Vlitku 1951 roku v p yati budinkah vzhe meshkalo 45 ditej Zbilshennya postijnih uchasnikiv zboru po vsij krayini majzhe do 100 tis dozvolilo pobuduvati v Imsti she dva budinki dityachogo mistechka ta budinok dlya medichnogo punktu kimnat dlya shittya i majstruvannya kuhon ta pidsobnih primishen Dlya vidpochinku ditej Gmajner u 1953 roci organizuvav tabir vidpochinku na berezi ozera v italijskomu misti Kaldonacco Zgodom tabir stav miscem zustrichi ditej vsih dityachih mistechok u nomu navchalisya pedagogi poslidovniki Dityachi mistechka vidkrivalisya v inshih mistah Avstriyi Svij dosvid Gmajner stav poshiryuvati na inshi krayin Z 1955 po 1957 rik dityachi mistechka vidkrilisya v Nimechchini Franciyi Italiyi 26 listopada 1960 roku u francuzkomu Strasburzi Gmajner zasnuvav Yevropejskij soyuz Dityachih mistechok SOS Do nogo vvijshli vsi ranishe stvoreni tovaristva Dityachih mistechok Gmajnera odnogolosno obrali prezidentom cogo Soyuzu Z cogo chasu stvorennya dityachih mistechok stalo poshiryuvatisya po vsomu sviti Gmajner pid chas vidvidannya spriyav vidkrittyu mistechok Voni buli vidkritti u Pivdennij Koreyi 1965 Pivdennomu V yetnami 1966 v Indiyi dlya tibetskih ditej bizhenciv yaki zhili v zaslanni u Latinskij Americi j Africi Za iniciativoyu Gmajnera Golovnij soyuz u 1965 roci buv zminenij na Mizhnarodne Dityache mistechko SOS z rezidenciyeyu u Vidni V Imst German Gmajner povernuvsya pislya chislennih zakordonnih podorozhej Tamteshnye dityache mistechko v bulo dlya nogo rodinoyu bo buv neodruzhenim i ne mav vlasnih ditej German Gmajner pomer vid raku 26 kvitnya 1986 roku v Insbruci Za jogo zapovitom buv pohovanij u Dityachomu mistechku v Imsti Koncepciya Germana Gmajnera pro dityachi mistechkaOsnovni polozhennya vihovannya ditej Gmajnera vbachav u tomu sho tilki simejne vihovannya zmozhe zabezpechiti vsebichnij rozvitku ditini Na jogo perekonannya chinna na toj chas sistema opiki ditej zastarila Adzhe za neyu nad sirotoyu opikuvalisya vihovateli chi naglyadachi ridni brati ta sester buli rozpodileni po vikovih grupah hlopciv i divchat bulo vidsutnye individualne vihovannya pro dosyagnenni povnolittya vihovanec zalishav vihovnij zaklad bez pidgotovki dlya prozhivannya v novih umovah Gmajner sformulyuvav chotiri principi vihovannya Nayavnist mami abo batkiv U mistechku kozhna ditina povinna mamu abo batkiv yaki turbuyutsya pro nih Voni znayut yih istoriyu umovi v yakih voni ranishe prozhivali Vid batkiv diti perejmayut navichki gospodaryuvannya j doglyadu za soboyu otrimuyut emocijnij dosvid Brati i sestri U rodini prozhivayut diti riznih statej ta viku Ridnih brativ i sester ne rozluchayut Dim Kozhna rodina prozhivaye v okremomu budinku U domivkah mozhut buti rizni zvichayi Diti navchayutsya rozpodilyati hatni obov yazki Otrimuyut vid domu pochuttya zahishenosti nalezhnosti do rodini vidchuttya osoblivoyi atmosferu svogo domu mozhut dilitisya radoshami j turbotami Selo U seli rodini zhivut v atmosferi vzayemnoyi pidtrimki dilyatsya dosvidom ta dopomagayut odni odnim PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118539906 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Discogs 2000 d Track Q504063 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227DzherelaKarpenko O Ye Malovidomi fakti z biografiyi Germana Gmajnera 1919 1986 O Ye Karpenko Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Psihologiya i pedagogika 2011 Vip 18 S 95 104 Karpenko O Ye Z istoriyi zasnuvannya dityachogo mistechka v Imsti O Ye Karpenko Pedagogichna osvita teoriya i praktika 2012 Vip 10 S 260 265 Ozerska V Urahuvannya pedagogichnogo dosvidu dityachih mistechok SOS avstrijskogo pedagoga Germana Gmajnera u procesi zdijsnennya innovacijnoyi diyalnosti pedagoga 20 grudnya 2016 u Wayback Machine V Ozerska Nova ped dumka 2012 2 S 89 92 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu German Gmajner