Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (Жовтень 2023) |
Перемишльщина — історична українська етнічна територія на теренах сучасної Польщі. Історичний центр — місто Перемишль. В етнографічному та адміністративному плані була частиною Галичини.
Перемишльщина | |
Прапор | Герб |
Країна | Республіка Польща |
---|
Зовнішні зображення | |
---|---|
Перемишльщина в оголошених кордонах ЗУНР. |
Складовими частинами Перемишльщини можна вважати доволі відмінні Надсяння та Лемківщину, яких об'єднувала належність до Перемишльської єпархії. Разом з Холмщиною та Підляшшям Перемишльщина складає так зване Закерзоння — загальний масив українських земель у складі сучасної Польщі. Головна історична відмінність Перемишльщини від Холмщини полягає в тому, що з розпадом Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. Перемишльщина стала частиною Габсбурзької монархії, а Холмщина відійшла до складу Російської імперії, і на Перемишльщині збереглася греко-католицька церква, а Холмська єпархія була анексована Російською православною церквою.
У 1945—1946 рр. та під час проведення Операції «Вісла», українське населення Перемишльщини було виселено в УРСР та західну Польщу.
Адміністративно-державні утворення на теренах Перемишльщини
В добу Київської Русі
У складі Речі Посполитої
У складі Габсбурзької монархії
- Королівство Галичини та Володимирії
- Східна Галичина
- Перемишльська руська рада (1848 рік)
У складі Російської імперії
- Під час окупації російськими військами в роки Першої світової війни Перемишльська губернія Галицько-Буковинського генерал-губернаторства (квітень-травень 1915 р.)
В епоху Визвольних Змагань
- Західноукраїнська Народна Республіка.
- Команчанська Республіка. Центр республіки — село Команча.
- Лемко-Русинська Республіка. Центр республіки — село Флоринка.
У складі Польської Республіки (1918—1939)
- Львівське воєводство (повіти Березівський, Добромильський, Кросненський, Ліський, Любачівський, Перемишльський, Сяніцький, Ярославський).
- Краківське воєводство (повіти Горлицький, Грибівський, Новосончівський, Ясельський і Новоторзький).
- Люблінське воєводство (Томашівський повіт).
У складі Української РСР
- Львівська область (райони Горинецький, Любачівський, Ляшківський, Сенявський).
- Дрогобицька область (райони Бірчанський, Ліськівський, Медиківський, Нижньо-Устрицький, Перемишльський).
У роки Другої світової війни
- У складі УПА: у 1942—1943 рр. округи Перемишль, Сянік області Перемишль Західних українських земель (ЗУЗ); у 1945—1947 рр. надрайони Перемишль, Сянік, Коросно Перемишльської округи та надрайон Любачів Любачівської округи Закерзонського краю Західних українських земель (ЗУЗ)
- Марш ветеранів УПА у Перемишлі.
-
У сучасній Польщі
Відомі українці, пов'язані з Перемишльщиною
Народилися на Перемишльщині
- Володимирко Володарович (1104, Перемишль, Перемишльське князівство — 1153) — князь перемишльський у 1128—1146 рр. Переніс столицю князівства до Галича, і став першим князем єдиного Галицького князівства.
- Григорій Сяноцький (1406, Сянік, Сяноцька земля, Королівство Польське — 1477) — українсько-польський церковний і політичний діяч, гуманіст, латинський архієпископ Львівський. Засновник першого гуманістичного гуртка на українських землях та в тогочасній Польщі.
- Русин Павло (бл. 1470, Коросно, Сяноцька земля, Руське воєводство, Королівство Польське — 1517, Сянік, Руське воєводство, Королівство Польське) — український, польський поет і мислитель доби Відродження, автор книги поезій «Пісні Павла Русина з Кросна», писав латинською мовою. Літературознавці вважають його першим гуманістичним поетом України, а також одним з основоположників гуманістичної поезії в Польському королівстві, зокрема краківської школи.
- Станіслав Оріховський (1513, Оріхівці, Перемишльська земля, Руське воєводство, Королівство Польське — 1566, Журавиця, Перемишльська земля, Руське воєводство, Королівство Польське) — український і польський релігійний діяч та мислитель доби Відродження, письменник, оратор, філософ, історик, полеміст, гуманіст.
- Копистенський Захарія (друга половина XVI ст., Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське — 1627) — український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря, мав походження роду з села Кописно.
- Лозинський Йосип Іванович (1807, Гурко, Перемишльський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 1889) — український етнограф, мовознавець, публіцист, діяч українського національного відродження, автор так званого абецадла — варіанту латинської абетки для запису української мови. Першу працю абецадлом — збірку пісень та весільних обрядів «Руське весілля» видав у Перемишлі. У 1848 році заступник голови Перемишльської руської ради.
- Вербицький Михайло Михайлович (1815, Явірник-Руський, Сяноцький округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 1870, Млини, Яворівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
- Вахнянин Анатоль Климович (1841, Сенява, Перемишльський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 1908) — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст. Один з перших провідників ідеї української ідентичності на Галичині. Навчався і викладав українську мову в гімназії Перемишля.
- Йосафат (Коциловський) (1876, Пакошівка, Сяноцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1947) — священик, український громадсько-політичний діяч, останній єпископ Перемишльський перед знищенням комуністичною владою Польщі Української греко-католицької церкви (1917—1947). Загинув у київській в'язниці НКВС. Беатифікований Папою Іваном Павлом ІІ 2001 року.
- Рудницький Степан Львович (1877, Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1937) — український географ і картограф, академік ВУАН. Основопорядник української політичної та військової географії.
- Крушельницький Антін Владиславович (1878, Ланьцут, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1937) — український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог, міністр освіти УНР (1919 р.). Дружина А. Крушельницького — Марія Крушельницька (Слобода) (1876—1935), українська акторка, письменниця, громадська діячка, уродженка села Ульгівка Рава-Руського повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорської імперії.
- Людкевич Станіслав Пилипович (1879, Ярослав, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1979) — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, голова музикологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка.
- Качмарчик Ярослав Теофілович (1885, Більцарева, Грибівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1944) — політичний і громадський діяч, Президент Центральної Національної Ради Лемко-Русинської Республіки у 1918—1921 рр.
- Никифор Дровняк (1895, Криниця, Новосончівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1968, Фолюш, Ряшівське воєводство, Польська Народна Республіка) — український художник-примітивіст, що розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини — Лемківщини.
- Кубійович Володимир Михайлович (1900, Новий Сонч, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1985) — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Ґеоґрафія українських і сумежних земель». Займався вивченням українських етнічних земель у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. Автор праці «Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя. Географічний нарис».
- Богдан-Ігор Антонич (1909, Новиця, Горлицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 1937) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, один з найвідоміших творів зі спадщини — колядка «Народився Бог на санях» присвячена лемківському містечку Дукля.
- Стахів Євген Павлович (1918, Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 2014) — діяч українського підпілля на Донбасі, в Маріуполі й у місті Луганську в роки Другої Світової війни. За твердженнями самого Стахіва, він був прототипом Євгена Стаховича, головного негативного персонажу роману Олександра Фадєєва «Молода гвардія».
- Адам (Дубець) (1926, Флоринка, Грибівський повіт, Краківське воєводство, Польська Республіка) — український церковний діяч, від 1983 р. єпископ, а з 1996 р. архієпископ Перемишльський і Новосончівський Польської православної церкви. Став першим православним єпископом Перемишльським з 1692 року, коли єпархія прийняла Берестейську унію.
Пов'язані з Перемишльщиною життям та працею
- Володар Ростиславич (? — 1124, Перемишль, Перемишльське князівство) — князь перемишльський у 1092—1124 рр. Заклав підвалини майбутньої величі Галицького князівства. Його онуком був Ярослав Осмомисл.
- Данило Галицький (1201—1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, король Русі. 17 серпня 1245 р. в битві під Ярославом розбив війська польських і угорських загарбників.
- Митуса (XIII ст.) — славетний співець з Перемишля, який згадується в Галицько-Волинському літопису, та якому присвятили свої поезії Микола Костомаров (балада «Співець Митуса») і Іван Франко (поема «Бунт Митуси»).
- Бортнянський Дмитро Степанович (1751—1825) — український композитор, співак і диригент, що в своїй творчості використовував інтонації української народної пісенності. Батько композитора, Стефан Шкурат, емігрував на Гетьманщину з лемківського села Бортне, від якого і узяв своє нове прізвище.
- Григорій (Яхимович) (1792—1863) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1860 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. У 1849—1860 рр. єпископ Перемишльський. У 1848 р. очільник Головної Руської Ради. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей.
- Костянтин (Чехович) (1847—1915, Перемишль, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія) — український церковний і громадський діяч, Єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяніцький УГКЦ у 1897—1915 рр. Підтримував український рух на Галичині, сприяв створенню «Української Щадниці», Українського Банку «Віра» і «Міщанської Каси». Під час окупації російськими військами Перемишля в роки Першої світової війни зазнав переслідувань, що привели до смерті.
- Уляна Кравченко (1860—1947, Перемишль, Ряшівське воєводство, Польська Республіка) — українська письменниця, активістка українського жіночого руху, в своїх поезіях закликала до об'єднання усіх частин української землі в єдиній Українські державі. З 1920 р. жила і працювала у Перемишлі.
- Семенюк Осип (1883—1937) — український громадський та військовий діяч, співавтор першого військового підручника українською мовою (1914), командант сотні Українських січових стрільців. У вересні 1914 р. сотня Семенюка, першою із січових стрільців, прийняла бойове «хрещення» у війні проти російських військ, захищаючи переправу через Сян в районі села Сянки.
- Євшан Микола (1889—1919) — український літературний критик, літературознавець і перекладач. Під час Першої світової війни добровільно зголосився до австрійського війська. 30 жовтня 1918 р. став на чолі зукраїнізованого 9-го полку, та оголосив про перехід Перемишля до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
- Ірина Вільде (1907—1982) — українська письменниця, перше оповідання «Марічка» було надруковане в тижневику «Український голос» у Перемишлі в 1926 році.
- Іван (Мартиняк) (1939) — перший очільник Української греко-католицької церкви у Польщі після повалення комуністичного режиму. Єпископ Перемишльський у 1991—1996 рр. Митрополит Перемишльсько-Варшавський з 1996 року.
Історичні події
- Битва над Вягром (1099 рік)
- Битва під Ярославом (1245 рік)
- Битва за Перемишль (1918 рік)
- Трагедія села Павлокоми (1945 рік)
- Різня в Горайці (1945 рік)
- Різня в Бахові (1945 рік)
- Різня в Березці (1945 рік)
- Різня в Сівчині (1945 рік)
- Бої в Бірчі та околицях (1945 рік)
- Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951 рік)
Перемишльщина і сучасна Україна
- Суспільно-культурне товариство «Надсяння»
- Моє рідне Надсяння. Пісня у виконанні гурту «Світозари».
Примітки
- Петро Содоль. Організаційна структура УПА. // Українська повстанча армія, 1943-49, довідник другий, Нью-Йорк, Пролог, 1995. [ 30 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Василь Микитась. Українська література XIV—XVI ст.— К.: Наукова думка, 1988.— 600 с.— С. 13.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Zhovten 2023 Peremishlshina istorichna ukrayinska etnichna teritoriya na terenah suchasnoyi Polshi Istorichnij centr misto Peremishl V etnografichnomu ta administrativnomu plani bula chastinoyu Galichini PeremishlshinaPraporGerbKrayina Respublika PolshaGreko katolicka cerkva u seli Bilcareva de narodivsya Yaroslav Kachmarchik Ukrayinci Pryashivshini livoruch i Peremishlshini pravoruch v tradicijnih narodnih kostyumah Festival u seli Mokre Zovnishni zobrazhennyaPeremishlshina v ogoloshenih kordonah ZUNR Skladovimi chastinami Peremishlshini mozhna vvazhati dovoli vidminni Nadsyannya ta Lemkivshinu yakih ob yednuvala nalezhnist do Peremishlskoyi yeparhiyi Razom z Holmshinoyu ta Pidlyashshyam Peremishlshina skladaye tak zvane Zakerzonnya zagalnij masiv ukrayinskih zemel u skladi suchasnoyi Polshi Golovna istorichna vidminnist Peremishlshini vid Holmshini polyagaye v tomu sho z rozpadom Rechi Pospolitoyi naprikinci XVIII st Peremishlshina stala chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi a Holmshina vidijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi i na Peremishlshini zbereglasya greko katolicka cerkva a Holmska yeparhiya bula aneksovana Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu U 1945 1946 rr ta pid chas provedennya Operaciyi Visla ukrayinske naselennya Peremishlshini bulo viseleno v URSR ta zahidnu Polshu Administrativno derzhavni utvorennya na terenah PeremishlshiniVelika Horvatiya V dobu Kiyivskoyi Rusi Peremishlske knyazivstvo Galicke knyazivstvo Galicko Volinska derzhavaU skladi Rechi Pospolitoyi Ruske voyevodstvo Peremishlska zemlya Syanocka zemlya U skladi Gabsburzkoyi monarhiyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Shidna Galichina Peremishlska ruska rada 1848 rik U skladi Rosijskoyi imperiyi Pid chas okupaciyi rosijskimi vijskami v roki Pershoyi svitovoyi vijni Peremishlska guberniya Galicko Bukovinskogo general gubernatorstva kviten traven 1915 r V epohu Vizvolnih Zmagan Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Komanchanska Respublika Centr respubliki selo Komancha Lemko Rusinska Respublika Centr respubliki selo Florinka U skladi Polskoyi Respubliki 1918 1939 Lvivske voyevodstvo poviti Berezivskij Dobromilskij Krosnenskij Liskij Lyubachivskij Peremishlskij Syanickij Yaroslavskij Krakivske voyevodstvo poviti Gorlickij Gribivskij Novosonchivskij Yaselskij i Novotorzkij Lyublinske voyevodstvo Tomashivskij povit U skladi Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast rajoni Gorineckij Lyubachivskij Lyashkivskij Senyavskij Drogobicka oblast rajoni Birchanskij Liskivskij Medikivskij Nizhno Ustrickij Peremishlskij U roki Drugoyi svitovoyi vijni U skladi UPA u 1942 1943 rr okrugi Peremishl Syanik oblasti Peremishl Zahidnih ukrayinskih zemel ZUZ u 1945 1947 rr nadrajoni Peremishl Syanik Korosno Peremishlskoyi okrugi ta nadrajon Lyubachiv Lyubachivskoyi okrugi Zakerzonskogo krayu Zahidnih ukrayinskih zemel ZUZ Marsh veteraniv UPA u Peremishli Pochesna varta ukrayinskih plastuniv pered mogilami povstanciv UPA v seli Pikulichi U suchasnij Polshi Pidkarpatske voyevodstvoVidomi ukrayinci pov yazani z PeremishlshinoyuNarodilisya na Peremishlshini Volodimirko Volodarovich 1104 Peremishl Peremishlske knyazivstvo 1153 knyaz peremishlskij u 1128 1146 rr Perenis stolicyu knyazivstva do Galicha i stav pershim knyazem yedinogo Galickogo knyazivstva Grigorij Syanockij 1406 Syanik Syanocka zemlya Korolivstvo Polske 1477 ukrayinsko polskij cerkovnij i politichnij diyach gumanist latinskij arhiyepiskop Lvivskij Zasnovnik pershogo gumanistichnogo gurtka na ukrayinskih zemlyah ta v togochasnij Polshi Rusin Pavlo bl 1470 Korosno Syanocka zemlya Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske 1517 Syanik Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske ukrayinskij polskij poet i mislitel dobi Vidrodzhennya avtor knigi poezij Pisni Pavla Rusina z Krosna pisav latinskoyu movoyu Literaturoznavci vvazhayut jogo pershim gumanistichnim poetom Ukrayini a takozh odnim z osnovopolozhnikiv gumanistichnoyi poeziyi v Polskomu korolivstvi zokrema krakivskoyi shkoli Stanislav Orihovskij 1513 Orihivci Peremishlska zemlya Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske 1566 Zhuravicya Peremishlska zemlya Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske ukrayinskij i polskij religijnij diyach ta mislitel dobi Vidrodzhennya pismennik orator filosof istorik polemist gumanist Kopistenskij Zahariya druga polovina XVI st Peremishl Ruske voyevodstvo Korolivstvo Polske 1627 ukrayinskij pismennik kulturnij i cerkovnij diyach arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya mav pohodzhennya rodu z sela Kopisno Lozinskij Josip Ivanovich 1807 Gurko Peremishlskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya 1889 ukrayinskij etnograf movoznavec publicist diyach ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya avtor tak zvanogo abecadla variantu latinskoyi abetki dlya zapisu ukrayinskoyi movi Pershu pracyu abecadlom zbirku pisen ta vesilnih obryadiv Ruske vesillya vidav u Peremishli U 1848 roci zastupnik golovi Peremishlskoyi ruskoyi radi Verbickij Mihajlo Mihajlovich 1815 Yavirnik Ruskij Syanockij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya 1870 Mlini Yavorivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya ukrayinskij kompozitor horovij dirigent gromadskij diyach avtor muziki derzhavnogo gimnu Ukrayini She ne vmerla Ukrayina Vahnyanin Anatol Klimovich 1841 Senyava Peremishlskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya 1908 ukrayinskij gromadsko politichnij diyach kompozitor pedagog i zhurnalist Odin z pershih providnikiv ideyi ukrayinskoyi identichnosti na Galichini Navchavsya i vikladav ukrayinsku movu v gimnaziyi Peremishlya Josafat Kocilovskij 1876 Pakoshivka Syanockij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1947 svyashenik ukrayinskij gromadsko politichnij diyach ostannij yepiskop Peremishlskij pered znishennyam komunistichnoyu vladoyu Polshi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 1917 1947 Zaginuv u kiyivskij v yaznici NKVS Beatifikovanij Papoyu Ivanom Pavlom II 2001 roku Rudnickij Stepan Lvovich 1877 Peremishl Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1937 ukrayinskij geograf i kartograf akademik VUAN Osnovoporyadnik ukrayinskoyi politichnoyi ta vijskovoyi geografiyi Krushelnickij Antin Vladislavovich 1878 Lancut Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1937 ukrayinskij pismennik literaturnij kritik i literaturoznavec pedagog ministr osviti UNR 1919 r Druzhina A Krushelnickogo Mariya Krushelnicka Sloboda 1876 1935 ukrayinska aktorka pismennicya gromadska diyachka urodzhenka sela Ulgivka Rava Ruskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Lyudkevich Stanislav Pilipovich 1879 Yaroslav Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1979 ukrayinskij kompozitor muzikoznavec folklorist pedagog golova muzikologichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Kachmarchik Yaroslav Teofilovich 1885 Bilcareva Gribivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1944 politichnij i gromadskij diyach Prezident Centralnoyi Nacionalnoyi Radi Lemko Rusinskoyi Respubliki u 1918 1921 rr Nikifor Drovnyak 1895 Krinicya Novosonchivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1968 Folyush Ryashivske voyevodstvo Polska Narodna Respublika ukrayinskij hudozhnik primitivist sho rozgornuv pered glyadachami sotni kartin yaki rozpovidayut pro zhittya ukrayinskih lemkiv ta yihnoyi batkivshini Lemkivshini Kubijovich Volodimir Mihajlovich 1900 Novij Sonch Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1985 ukrayinskij istorik geograf enciklopedist vidavec gromadsko politichnij diyach organizator vidannya ta golovnij redaktor Enciklopediyi ukrayinoznavstva ta fundamentalnoyi praci Geografiya ukrayinskih i sumezhnih zemel Zajmavsya vivchennyam ukrayinskih etnichnih zemel u skladi Polshi Chehoslovachchini ta Rumuniyi Avtor praci Lemkivshina Posyannya Holmshina i Pidlyashshya Geografichnij naris Bogdan Igor Antonich 1909 Novicya Gorlickij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 1937 ukrayinskij poet prozayik perekladach literaturoznavec odin z najvidomishih tvoriv zi spadshini kolyadka Narodivsya Bog na sanyah prisvyachena lemkivskomu mistechku Duklya Stahiv Yevgen Pavlovich 1918 Peremishl Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya 2014 diyach ukrayinskogo pidpillya na Donbasi v Mariupoli j u misti Lugansku v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Za tverdzhennyami samogo Stahiva vin buv prototipom Yevgena Stahovicha golovnogo negativnogo personazhu romanu Oleksandra Fadyeyeva Moloda gvardiya Adam Dubec 1926 Florinka Gribivskij povit Krakivske voyevodstvo Polska Respublika ukrayinskij cerkovnij diyach vid 1983 r yepiskop a z 1996 r arhiyepiskop Peremishlskij i Novosonchivskij Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Stav pershim pravoslavnim yepiskopom Peremishlskim z 1692 roku koli yeparhiya prijnyala Berestejsku uniyu Pov yazani z Peremishlshinoyu zhittyam ta praceyu Volodar Rostislavich 1124 Peremishl Peremishlske knyazivstvo knyaz peremishlskij u 1092 1124 rr Zaklav pidvalini majbutnoyi velichi Galickogo knyazivstva Jogo onukom buv Yaroslav Osmomisl Danilo Galickij 1201 1264 ruskij knyaz z dinastiyi Romanovichiv pravitel Galicko Volinskogo knyazivstva korol Rusi 17 serpnya 1245 r v bitvi pid Yaroslavom rozbiv vijska polskih i ugorskih zagarbnikiv Mitusa XIII st slavetnij spivec z Peremishlya yakij zgaduyetsya v Galicko Volinskomu litopisu ta yakomu prisvyatili svoyi poeziyi Mikola Kostomarov balada Spivec Mitusa i Ivan Franko poema Bunt Mitusi Bortnyanskij Dmitro Stepanovich 1751 1825 ukrayinskij kompozitor spivak i dirigent sho v svoyij tvorchosti vikoristovuvav intonaciyi ukrayinskoyi narodnoyi pisennosti Batko kompozitora Stefan Shkurat emigruvav na Getmanshinu z lemkivskogo sela Bortne vid yakogo i uzyav svoye nove prizvishe Grigorij Yahimovich 1792 1863 yepiskop Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi z 1860 roku Mitropolit Galickij ta Arhiyepiskop Lvivskij predstoyatel Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi U 1849 1860 rr yepiskop Peremishlskij U 1848 r ochilnik Golovnoyi Ruskoyi Radi Dobivavsya zaprovadzhennya vikladannya ukrayinskoyi movi u shkolah Galichini vimagav vid duhovenstva vzhivannya ukrayinskoyi movi pid chas propovidej Kostyantin Chehovich 1847 1915 Peremishl Galicko Bukovinske general gubernatorstvo Rosijska imperiya ukrayinskij cerkovnij i gromadskij diyach Yepiskop Peremishlskij Sambirskij i Syanickij UGKC u 1897 1915 rr Pidtrimuvav ukrayinskij ruh na Galichini spriyav stvorennyu Ukrayinskoyi Shadnici Ukrayinskogo Banku Vira i Mishanskoyi Kasi Pid chas okupaciyi rosijskimi vijskami Peremishlya v roki Pershoyi svitovoyi vijni zaznav peresliduvan sho priveli do smerti Ulyana Kravchenko 1860 1947 Peremishl Ryashivske voyevodstvo Polska Respublika ukrayinska pismennicya aktivistka ukrayinskogo zhinochogo ruhu v svoyih poeziyah zaklikala do ob yednannya usih chastin ukrayinskoyi zemli v yedinij Ukrayinski derzhavi Z 1920 r zhila i pracyuvala u Peremishli Semenyuk Osip 1883 1937 ukrayinskij gromadskij ta vijskovij diyach spivavtor pershogo vijskovogo pidruchnika ukrayinskoyu movoyu 1914 komandant sotni Ukrayinskih sichovih strilciv U veresni 1914 r sotnya Semenyuka pershoyu iz sichovih strilciv prijnyala bojove hreshennya u vijni proti rosijskih vijsk zahishayuchi perepravu cherez Syan v rajoni sela Syanki Yevshan Mikola 1889 1919 ukrayinskij literaturnij kritik literaturoznavec i perekladach Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dobrovilno zgolosivsya do avstrijskogo vijska 30 zhovtnya 1918 r stav na choli zukrayinizovanogo 9 go polku ta ogolosiv pro perehid Peremishlya do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Irina Vilde 1907 1982 ukrayinska pismennicya pershe opovidannya Marichka bulo nadrukovane v tizhneviku Ukrayinskij golos u Peremishli v 1926 roci Ivan Martinyak 1939 pershij ochilnik Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi u Polshi pislya povalennya komunistichnogo rezhimu Yepiskop Peremishlskij u 1991 1996 rr Mitropolit Peremishlsko Varshavskij z 1996 roku Istorichni podiyiBitva nad Vyagrom 1099 rik Bitva pid Yaroslavom 1245 rik Bitva za Peremishl 1918 rik Tragediya sela Pavlokomi 1945 rik Riznya v Gorajci 1945 rik Riznya v Bahovi 1945 rik Riznya v Berezci 1945 rik Riznya v Sivchini 1945 rik Boyi v Birchi ta okolicyah 1945 rik Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 rik Peremishlshina i suchasna UkrayinaSuspilno kulturne tovaristvo Nadsyannya Moye ridne Nadsyannya Pisnya u vikonanni gurtu Svitozari PrimitkiPetro Sodol Organizacijna struktura UPA Ukrayinska povstancha armiya 1943 49 dovidnik drugij Nyu Jork Prolog 1995 30 travnya 2012 u Wayback Machine Vasil Mikitas Ukrayinska literatura XIV XVI st K Naukova dumka 1988 600 s S 13 ISBN 5 12 009282 9 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi