Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Йо́сипович Євша́н (справжнє прізвище — Федюшка; 19 травня 1889, смт Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область — 23 листопада 1919, Вінниця) — український літературний критик, літературознавець і перекладач; започаткував власний напрямок у критиці, заснований на філософії Фрідріха Ніцше та Йоганна Ґотліба Фіхте; дослідник творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського тощо.
| Микола Йосипович Євшан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Микола Федюшка | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Микола Йосипович Федюшка | |||
| Псевдонім | Микола Євшан | |||
| Народився | 19 травня 1889 Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область | |||
| Помер | 23 листопада 1919 (30 років) Вінниця ·тиф | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Діяльність | літературознавець | |||
| Сфера роботи | літературознавство[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | Віденський університет | |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Загальні відомості
За короткий період діяльності (10 років) написав і опублікував понад 170 літературно-критичних та публіцистичних творів, переклав українською мовою цілий ряд філософських та літературознавчих праць німецьких, польських, чеських, італійських авторів.
Найплідніший період у творчій біографії критика від 1909 року до початку Першої світової війни. Він видав у Києві книжку «Під прапором мистецтва», у якій сформулював основні естетичні засади та здійснив аналіз творчості молодомузівців Петра Карманського, Василя Пачовського, Богдана Лепкого, а також Ольги Кобилянської, Василя Стефаника.
Можна стверджувати, що жодне більш-менш помітне явище тогочасного літературного процесу не пройшло повз його увагу. В багатьох статтях, зокрема «Листах з Галичини», відбита атмосфера літературного життя краю, дано своє прочитання — переважно нетрадиційне — багатьох сторінок української класики.
Біографія
Народився 1889 року в містечку Войнилові Калуського повіту (Галичина). Батько його Осип, малоземельний рільник, мав ще двох дітей. Миколу, який змалку був слабкого здоров'я і виявляв нахил лише до книжки, батько, за порадою вчителів і священника, вислав до Станиславівської гімназії.
Закінчивши гімназію, студіював германістику й україністику у Львівському університеті, де професор Михайло Грушевський звернув увагу на талановитого студента й подбав про його працевлаштування. Так Микола Федюшка став працівником бібліотеки Наукового Товариства імені Шевченка, потім адміністратором (українського студентського гуртожитку), урядником «Видавничої Спілки», секретарем НТШ та на деякий час особистим секретарем Михайла Грушевського.
Завершувати вищу освіту довелося у Віденському університеті, бо 1910 року він взяв участь у боротьбі студентської молоді за український університет, через що був позбавлений можливості продовжувати освіту. Саме тоді розгорнулася активна літературно-критична діяльність Євшана, він публікувався в журналах , «Будучність», «Літературно-науковий вістник», став одним із провідних авторів журналу «Українська хата».
1910 року також відвідав Київ, познайомився з Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським, Ганною Барвінок, Миколою Сріблянським.
Під час Першої світової війни працював деякий час в українських виданнях Відня, а потім добровільно подався до австрійського війська. Воював на російському, потім румунському та італійському фронтах. У бою над річкою Ізонцо був тяжко поранений. Тоді ж почалася його діяльність як публіциста і громадського діяча.
У перші дні виникнення Західноукраїнської Народної Республіки поручик Федюшка-Євшан одразу ж став її оборонцем. Став за покликом серця, оскільки залишатись осторонь тих бурхливих подій, що стрімко відбувалися навколо, не міг.
Занепад Австро-Угорщини застав Федюшку в кадрі 9-го полку в Журавиці. Він нав'язав контакт з українськими військовими частинами в Ряшеві, Ярославі та Перемишлі, таємно змовився вночі зі старшинами-українцями свого полку, і весь склад того полку став під наказ поручника Федюшки. Вояки-українці склали присягу на вірність ЗУНР, роззброїли поляків 9-го полку, заарештували польських офіцерів. Полк передислокувався у Перемишль і став на західних кордонах України, готовий обороняти їх збройною силою.
Але Українська Національна Рада в Перемишлі почала переговори з поляками й на їх вимогу дала Федюшці наказ розпустити українських військовиків і звільнити заарештованих польських офіцерів. Цей наказ здеморалізував 9-й полк. Микола Федюшка мусив пішки вночі тікати, щоби не потрапити полякам у руки.
У своєму рідному Войнилові він був призначений комендантом військової міліції округи. Незабаром президія Державного Секретаріату ЗУНР покликала Євшана до участі в урядовому часописі «Республіка». Але згодом Євшан пристав до опозиційного табору — «Селянсько-робітничого союзу», сформованого після соціалістичного конгресу в Станіславові взимку 1919 року. В опозиційних часописах «Нове Життя» й «Народ» він різко критикував уряд ЗУНР, а коли з'явилися чутки, що «Селянсько-робітничий союз» організує державний переворот, комендант міста Станіслава заарештував Євшана разом з Микитою Шаповалом та Василем Пачовським (хоча сам Євшан згодом згадував, що заарештували його більше через непорозуміння).
Далі Федюшка служив в УГА, працюючи головою архіву Начальної Команди, перейшов з нею за Збруч. У цей час як критик і публіцист Євшан замовк зовсім. Лише у роковини проголошення ЗУНР (31 жовтня 1919) він виголосив на святі Галицької Армії у Вінниці свою відому промову «Великі роковини України». Це була вершина його творчості, популярності й останнє слово.
23 листопада 1919 року Микола Євшан помер від епідемічного висипного тифу у Вінниці (у цей час тут померли від цієї хвороби майже 10 тисяч вояків УГА). Був похований на горі за казармами у Вінниці.
Творчість
Микола Євшан не належить до академічних типів учених і фахових професорів від літератури: він не методичний, часто хаотичний імпресіоніст, він менше аналізує, секціонує твори, а більше синтезує, відчуває і передає враження, а часто стає на межі публіцистики.
Євшан прожив лише 30 років, але й те, що залишив у своїй спадщині, дає нам право бачити в його особі першого (українського) літературного критика, який вважав критику своїм покликанням, своїм одиноким літературним і життєвим шляхом, на якому він кинув весь свій талант, труд і любов. В останні десятиліття перед війною Микола Євшан — це, безперечно, центральна постать серед наших критиків.
«Вибити вікно в Европу для української літератури» — це був головний клич Євшана як критика. Зв'язати нашу літературу з європейськими напрямками, влити в душі наших поетів ширший і глибший світогляд, філософічну думку, дати їм вищу естетичну освіту і вивести понад примітивну побутовщину на верхи справжньої творчості, «придбати Україні справжні культурні цінності» — ось провідна думка всіх його праць…
Ідеал Євшана це: «Ідеал великої та гармонійної індивідуальності, прекрасної в своїх бажаннях, творчої і прагнучої нового життя».
Микола Євшан за світоглядом ідеаліст, натура пристрасна, войовнича, приклонник і оборонець творчої свободи одиниці, апологет індивідуалізму і речник гарячого патріотизму. I не даром переклав він «Die Reden an die deutsche Nation» Фіхте.
Євшан був людиною наскрізь бойового, полемічного характеру, і тому його естетика ніколи не мала в собі нічого апатичного, мертвого, догматичного ані абстрактного:
«Всякий ідеал, щоби він був корисний, щоби був дійсною силою, мусить виходити тільки з життя, мусить звертатись до життя, кінцеву ціль покласти в житті»
(«Під прапором мистецтва»).
Серед українських літераторів мало є типів таких строгих супроти себе й других, як Євшан. Серед знайомих він залишав враження людини твердої, різкої, безкомпромісної, замкнутої, хоч тонкої, ніжної на дні душі. Він свідомо вбивав у своїй душі українське безсилля, слабість, кволість та душевну сентиментальність.
М.Федюшка політично як громадянин у молодості стоїть безперечно під впливом свого професора й мецената М. Грушевського, що зближувало його в дечому до радикальної партії в Галичині. Проте він дуже критично дивився на батька радикалізму М.Драгоманова та був індивідуальністю, яку як громадянина важко втягнути в які-небудь вузькопартійні рамки, а як критика — теж не вдасться схарактеризувати одним шаблоном «естецизму» чи «модернізму», як це стало у нас звичаєм. Вважали Євшана борцем «за вищу індивідуалістичну культуру», за «мистецтво для мистецтва», що нібито довело його до певної відірваности від життя.
Усією своєю творчістю, життям і смертю доказав Євшан, що він ніколи не був відірваний від суспільного життя, але, очевидно, хто уявляє собі суспільне життя лише в формах примітивного комуністичного колективізму, для того оборонець одиниці, нації та вищої естетичної культури Євшан — відірваний від життя.
Євшан до смерті любив селян і в політичному світогляді був усе демократом, але крайній демократизм об'єднував із тугою за аристократизмом. І тому так любив Кобилянську, бо вона одна з тих творців, що з любові до народу хочуть, аби він переміг у собі зло, некультурність, «хамство», а не ідеалізували його, не виносили на п'єдестал «національних святощів», як це чинили наші народники.
Твори
- Вибрані праці М. Євшана в е-бібліотеці ЧТИВО [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- М. Євшан. Під прапором Мистецтва. Літературно-критичні статті. — Київ, 1910
Література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Євшан Микола |
- Олесь Бабій. Микола Євшан (Федюшка). Життя і творчість. В десятиліття його смерти. 1919–1929.
- Євшан, Микола // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Федюшка Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1978. — 1000 екз.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 18 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Jo sipovich Yevsha n spravzhnye prizvishe Fedyushka 19 travnya 1889 smt Vojniliv Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 23 listopada 1919 Vinnicya ukrayinskij literaturnij kritik literaturoznavec i perekladach zapochatkuvav vlasnij napryamok u kritici zasnovanij na filosofiyi Fridriha Nicshe ta Joganna Gotliba Fihte doslidnik tvorchosti Lesi Ukrayinki Olgi Kobilyanskoyi Mihajla Kocyubinskogo tosho Mikola Josipovich YevshanMikola FedyushkaIm ya pri narodzhenniMikola Josipovich FedyushkaPsevdonimMikola YevshanNarodivsya19 travnya 1889 1889 05 19 Vojniliv Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer23 listopada 1919 1919 11 23 30 rokiv Vinnicya tifGromadyanstvoUkrayinaDiyalnistliteraturoznavecSfera robotiliteraturoznavstvo 1 i literaturna kritika 1 Alma materVidenskij universitet Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZagalni vidomostiZa korotkij period diyalnosti 10 rokiv napisav i opublikuvav ponad 170 literaturno kritichnih ta publicistichnih tvoriv pereklav ukrayinskoyu movoyu cilij ryad filosofskih ta literaturoznavchih prac nimeckih polskih cheskih italijskih avtoriv Najplidnishij period u tvorchij biografiyi kritika vid 1909 roku do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Vin vidav u Kiyevi knizhku Pid praporom mistectva u yakij sformulyuvav osnovni estetichni zasadi ta zdijsniv analiz tvorchosti molodomuzivciv Petra Karmanskogo Vasilya Pachovskogo Bogdana Lepkogo a takozh Olgi Kobilyanskoyi Vasilya Stefanika Mozhna stverdzhuvati sho zhodne bilsh mensh pomitne yavishe togochasnogo literaturnogo procesu ne projshlo povz jogo uvagu V bagatoh stattyah zokrema Listah z Galichini vidbita atmosfera literaturnogo zhittya krayu dano svoye prochitannya perevazhno netradicijne bagatoh storinok ukrayinskoyi klasiki BiografiyaNarodivsya 1889 roku v mistechku Vojnilovi Kaluskogo povitu Galichina Batko jogo Osip malozemelnij rilnik mav she dvoh ditej Mikolu yakij zmalku buv slabkogo zdorov ya i viyavlyav nahil lishe do knizhki batko za poradoyu vchiteliv i svyashennika vislav do Stanislavivskoyi gimnaziyi Zakinchivshi gimnaziyu studiyuvav germanistiku j ukrayinistiku u Lvivskomu universiteti de profesor Mihajlo Grushevskij zvernuv uvagu na talanovitogo studenta j podbav pro jogo pracevlashtuvannya Tak Mikola Fedyushka stav pracivnikom biblioteki Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka potim administratorom ukrayinskogo studentskogo gurtozhitku uryadnikom Vidavnichoyi Spilki sekretarem NTSh ta na deyakij chas osobistim sekretarem Mihajla Grushevskogo Zavershuvati vishu osvitu dovelosya u Videnskomu universiteti bo 1910 roku vin vzyav uchast u borotbi studentskoyi molodi za ukrayinskij universitet cherez sho buv pozbavlenij mozhlivosti prodovzhuvati osvitu Same todi rozgornulasya aktivna literaturno kritichna diyalnist Yevshana vin publikuvavsya v zhurnalah Buduchnist Literaturno naukovij vistnik stav odnim iz providnih avtoriv zhurnalu Ukrayinska hata 1910 roku takozh vidvidav Kiyiv poznajomivsya z Leseyu Ukrayinkoyu Mihajlom Kocyubinskim Gannoyu Barvinok Mikoloyu Sriblyanskim Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav deyakij chas v ukrayinskih vidannyah Vidnya a potim dobrovilno podavsya do avstrijskogo vijska Voyuvav na rosijskomu potim rumunskomu ta italijskomu frontah U boyu nad richkoyu Izonco buv tyazhko poranenij Todi zh pochalasya jogo diyalnist yak publicista i gromadskogo diyacha U pershi dni viniknennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki poruchik Fedyushka Yevshan odrazu zh stav yiyi oboroncem Stav za poklikom sercya oskilki zalishatis ostoron tih burhlivih podij sho strimko vidbuvalisya navkolo ne mig Zanepad Avstro Ugorshini zastav Fedyushku v kadri 9 go polku v Zhuravici Vin nav yazav kontakt z ukrayinskimi vijskovimi chastinami v Ryashevi Yaroslavi ta Peremishli tayemno zmovivsya vnochi zi starshinami ukrayincyami svogo polku i ves sklad togo polku stav pid nakaz poruchnika Fedyushki Voyaki ukrayinci sklali prisyagu na virnist ZUNR rozzbroyili polyakiv 9 go polku zaareshtuvali polskih oficeriv Polk peredislokuvavsya u Peremishl i stav na zahidnih kordonah Ukrayini gotovij oboronyati yih zbrojnoyu siloyu Ale Ukrayinska Nacionalna Rada v Peremishli pochala peregovori z polyakami j na yih vimogu dala Fedyushci nakaz rozpustiti ukrayinskih vijskovikiv i zvilniti zaareshtovanih polskih oficeriv Cej nakaz zdemoralizuvav 9 j polk Mikola Fedyushka musiv pishki vnochi tikati shobi ne potrapiti polyakam u ruki U svoyemu ridnomu Vojnilovi vin buv priznachenij komendantom vijskovoyi miliciyi okrugi Nezabarom prezidiya Derzhavnogo Sekretariatu ZUNR poklikala Yevshana do uchasti v uryadovomu chasopisi Respublika Ale zgodom Yevshan pristav do opozicijnogo taboru Selyansko robitnichogo soyuzu sformovanogo pislya socialistichnogo kongresu v Stanislavovi vzimku 1919 roku V opozicijnih chasopisah Nove Zhittya j Narod vin rizko kritikuvav uryad ZUNR a koli z yavilisya chutki sho Selyansko robitnichij soyuz organizuye derzhavnij perevorot komendant mista Stanislava zaareshtuvav Yevshana razom z Mikitoyu Shapovalom ta Vasilem Pachovskim hocha sam Yevshan zgodom zgaduvav sho zaareshtuvali jogo bilshe cherez neporozuminnya Dali Fedyushka sluzhiv v UGA pracyuyuchi golovoyu arhivu Nachalnoyi Komandi perejshov z neyu za Zbruch U cej chas yak kritik i publicist Yevshan zamovk zovsim Lishe u rokovini progoloshennya ZUNR 31 zhovtnya 1919 vin vigolosiv na svyati Galickoyi Armiyi u Vinnici svoyu vidomu promovu Veliki rokovini Ukrayini Ce bula vershina jogo tvorchosti populyarnosti j ostannye slovo 23 listopada 1919 roku Mikola Yevshan pomer vid epidemichnogo visipnogo tifu u Vinnici u cej chas tut pomerli vid ciyeyi hvorobi majzhe 10 tisyach voyakiv UGA Buv pohovanij na gori za kazarmami u Vinnici TvorchistMikola Yevshan ne nalezhit do akademichnih tipiv uchenih i fahovih profesoriv vid literaturi vin ne metodichnij chasto haotichnij impresionist vin menshe analizuye sekcionuye tvori a bilshe sintezuye vidchuvaye i peredaye vrazhennya a chasto staye na mezhi publicistiki Yevshan prozhiv lishe 30 rokiv ale j te sho zalishiv u svoyij spadshini daye nam pravo bachiti v jogo osobi pershogo ukrayinskogo literaturnogo kritika yakij vvazhav kritiku svoyim poklikannyam svoyim odinokim literaturnim i zhittyevim shlyahom na yakomu vin kinuv ves svij talant trud i lyubov V ostanni desyatilittya pered vijnoyu Mikola Yevshan ce bezperechno centralna postat sered nashih kritikiv Vibiti vikno v Evropu dlya ukrayinskoyi literaturi ce buv golovnij klich Yevshana yak kritika Zv yazati nashu literaturu z yevropejskimi napryamkami vliti v dushi nashih poetiv shirshij i glibshij svitoglyad filosofichnu dumku dati yim vishu estetichnu osvitu i vivesti ponad primitivnu pobutovshinu na verhi spravzhnoyi tvorchosti pridbati Ukrayini spravzhni kulturni cinnosti os providna dumka vsih jogo prac Ideal Yevshana ce Ideal velikoyi ta garmonijnoyi individualnosti prekrasnoyi v svoyih bazhannyah tvorchoyi i pragnuchoyi novogo zhittya Mikola Yevshan za svitoglyadom idealist natura pristrasna vojovnicha priklonnik i oboronec tvorchoyi svobodi odinici apologet individualizmu i rechnik garyachogo patriotizmu I ne darom pereklav vin Die Reden an die deutsche Nation Fihte Yevshan buv lyudinoyu naskriz bojovogo polemichnogo harakteru i tomu jogo estetika nikoli ne mala v sobi nichogo apatichnogo mertvogo dogmatichnogo ani abstraktnogo Vsyakij ideal shobi vin buv korisnij shobi buv dijsnoyu siloyu musit vihoditi tilki z zhittya musit zvertatis do zhittya kincevu cil poklasti v zhitti Pid praporom mistectva Sered ukrayinskih literatoriv malo ye tipiv takih strogih suproti sebe j drugih yak Yevshan Sered znajomih vin zalishav vrazhennya lyudini tverdoyi rizkoyi bezkompromisnoyi zamknutoyi hoch tonkoyi nizhnoyi na dni dushi Vin svidomo vbivav u svoyij dushi ukrayinske bezsillya slabist kvolist ta dushevnu sentimentalnist M Fedyushka politichno yak gromadyanin u molodosti stoyit bezperechno pid vplivom svogo profesora j mecenata M Grushevskogo sho zblizhuvalo jogo v dechomu do radikalnoyi partiyi v Galichini Prote vin duzhe kritichno divivsya na batka radikalizmu M Dragomanova ta buv individualnistyu yaku yak gromadyanina vazhko vtyagnuti v yaki nebud vuzkopartijni ramki a yak kritika tezh ne vdastsya sharakterizuvati odnim shablonom estecizmu chi modernizmu yak ce stalo u nas zvichayem Vvazhali Yevshana borcem za vishu individualistichnu kulturu za mistectvo dlya mistectva sho nibito dovelo jogo do pevnoyi vidirvanosti vid zhittya Usiyeyu svoyeyu tvorchistyu zhittyam i smertyu dokazav Yevshan sho vin nikoli ne buv vidirvanij vid suspilnogo zhittya ale ochevidno hto uyavlyaye sobi suspilne zhittya lishe v formah primitivnogo komunistichnogo kolektivizmu dlya togo oboronec odinici naciyi ta vishoyi estetichnoyi kulturi Yevshan vidirvanij vid zhittya Yevshan do smerti lyubiv selyan i v politichnomu svitoglyadi buv use demokratom ale krajnij demokratizm ob yednuvav iz tugoyu za aristokratizmom I tomu tak lyubiv Kobilyansku bo vona odna z tih tvorciv sho z lyubovi do narodu hochut abi vin peremig u sobi zlo nekulturnist hamstvo a ne idealizuvali jogo ne vinosili na p yedestal nacionalnih svyatoshiv yak ce chinili nashi narodniki TvoriVibrani praci M Yevshana v e biblioteci ChTIVO 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine M Yevshan Pid praporom Mistectva Literaturno kritichni statti Kiyiv 1910LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Yevshan Mikola Oles Babij Mikola Yevshan Fedyushka Zhittya i tvorchist V desyatilittya jogo smerti 1919 1929 Yevshan Mikola Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaFedyushka Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1978 1000 ekz Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 18 serpnya 2020