Округ | |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Грибів |
Створений | 1854 |
Площа | 585 км² (1910) |
Населення | 53 240 (1910) |
Найбільші міста | Грибів |
Грибівський повіт (нім. Bezirk Grybów; пол. Powiat grybowski) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини (у 1854—1948 рр.) і Краківського воєводства Польської республіки (у 1920—1932 рр.). Центром повіту було м. Грибів.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Грибів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).
Сам Грибівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі .
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Грибівського повіту (з 26 самоврядних громад-гмін) приєднані більші частини повітів Криниця (з 20 гмін) і Цежковиці (з 20 гмін) та одна гміна повіту Ной-Сандек (Мисткув). Однак у повіті існували й надалі два окремі судові округи (повіти) — Грибівський і Ценжковицький. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Грибівський повіт існував 65 років — до 1 квітня 1932 року.
У 1870 р. площа повіту становила 546,02 км², населення — 42 368 осіб, повіт включав 1 місто (Грибів), 2 містечка (Ценжковиці й Бобова) та 70 сіл і 45 фільварків. Почались у повіті видобуток нафти і нафтопереробка.
Грибівський повіт за переписом 1910 р. налічував 77 гмін (самоврядних громад) і 58 фільварків та займав площу 585 км². В 1900 році населення становило 50 919 осіб. За переписом 1910 р. населення становило 53 240 осіб, з них 13 % греко-католиків, 82 % римо-католиків, 5 % юдеїв. У південній частині повіту проживало автохтонне українське населення — лемки.
Польща
Грибівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Краківське |
Утворений: | 1867 |
Населення: | 51 932 |
Площа: | 585 км² |
Густота: | 88,8 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | м. Грибів |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства.
1 квітня 1932 р. повіт ліквідовано, а його територія приєднана до повітів:
Новосондецького — сільські гміни Бжана Гурна, Ліпніца Вєлька, Ліпнічка, Коженнна, Войнарова, Ходорова, Кружльова Вижна, Кружльова Ніжна, Посадова, Могільно, Конюшова, Стара Вєсь, Сюлкова, Бяла Ніжна, Бяла Вижна, Канцльова, Пташкова, Ценява, Мшальніца, Крульова Польска, Мисткув, Камьонка Вєлька, Крульова Руска, Богушна, Бінчарова, Вавжка, Фльоринка Камєнна, Поляни, Берест, Пьорунка, Чирна і місто Грибув
Горлицького — сільські гміни Оструша, Сєдліска, Сєндзішова, Зборовіце, Стружна, Польна, Вискітне, Бердехув коло Бугая, Грудек, Плава, Бердехув коло Бобовей, Бжана Дольна, Бобова, Янкова, Вільчиска, Струже Вижне, Струже Ніжне, Брунари Ніжне, Брунари Вижне, Яшкова, Чарна, Снєтніца, Ставіша, Баніца, Чертинне, Ізби і Бєлічна.
Тарновського — сільські гміни Богоньовіце, Турско, Кіпшна, Кансьна Дольна, Кансьна Гурна, Ястшембє, Брусьнік, Сєкєрчина, Ямна, Буковєц, Фалькова і місто Ценжковиці.
Див. також
Примітки
- Powiat grybowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 882. (пол.)
- Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gribivskij povit Okrug Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Gribiv Stvorenij 1854 Plosha 585 km 1910 Naselennya 53 240 1910 Najbilshi mista Gribiv Gribivskij povit nim Bezirk Grybow pol Powiat grybowski administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini u 1854 1948 rr i Krakivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki u 1920 1932 rr Centrom povitu bulo m Gribiv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Gribiv administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Gribivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Gribivskogo povitu z 26 samovryadnih gromad gmin priyednani bilshi chastini povitiv Krinicya z 20 gmin i Cezhkovici z 20 gmin ta odna gmina povitu Noj Sandek Mistkuv Odnak u poviti isnuvali j nadali dva okremi sudovi okrugi poviti Gribivskij i Cenzhkovickij Praktichno v nabutomu v 1867 r viglyadi Gribivskij povit isnuvav 65 rokiv do 1 kvitnya 1932 roku U 1870 r plosha povitu stanovila 546 02 km naselennya 42 368 osib povit vklyuchav 1 misto Gribiv 2 mistechka Cenzhkovici j Bobova ta 70 sil i 45 filvarkiv Pochalis u poviti vidobutok nafti i naftopererobka Gribivskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 77 gmin samovryadnih gromad i 58 filvarkiv ta zajmav ploshu 585 km V 1900 roci naselennya stanovilo 50 919 osib Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 53 240 osib z nih 13 greko katolikiv 82 rimo katolikiv 5 yudeyiv U pivdennij chastini povitu prozhivalo avtohtonne ukrayinske naselennya lemki PolshaGribivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Krakivske Utvorenij 1867 Naselennya 51 932 Plosha 585 km Gustota 88 8 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Gribiv Mapa povitu Povitova vlada U 1920 r buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva 1 kvitnya 1932 r povit likvidovano a jogo teritoriya priyednana do povitiv Novosondeckogo silski gmini Bzhana Gurna Lipnica Vyelka Lipnichka Kozhennna Vojnarova Hodorova Kruzhlova Vizhna Kruzhlova Nizhna Posadova Mogilno Konyushova Stara Vyes Syulkova Byala Nizhna Byala Vizhna Kanclova Ptashkova Cenyava Mshalnica Krulova Polska Mistkuv Kamonka Vyelka Krulova Ruska Bogushna Bincharova Vavzhka Florinka Kamyenna Polyani Berest Porunka Chirna i misto Gribuv Gorlickogo silski gmini Ostrusha Syedliska Syendzishova Zborovice Struzhna Polna Viskitne Berdehuv kolo Bugaya Grudek Plava Berdehuv kolo Bobovej Bzhana Dolna Bobova Yankova Vilchiska Struzhe Vizhne Struzhe Nizhne Brunari Nizhne Brunari Vizhne Yashkova Charna Snyetnica Stavisha Banica Chertinne Izbi i Byelichna Tarnovskogo silski gmini Bogonovice Tursko Kipshna Kansna Dolna Kansna Gurna Yastshembye Brusnik Syekyerchina Yamna Bukovyec Falkova i misto Cenzhkovici Div takozhPolska Respublika 1918 1939 PrimitkiPowiat grybowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 882 pol Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi