Біли чна пол Bieliczna колишнє лемківське село в Польщі ґміна Устя Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства

Біли́чна (пол. Bieliczna) — колишнє лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства.

Білична

пол. Bieliczna
русин. Білична

Церква святого Архангела Михаїла

Координати 49°26′28″ пн. ш. 21°05′50″ сх. д. / 49.44111111113877399° пн. ш. 21.09722222224977983° сх. д.Координати: 49°26′28″ пн. ш. 21°05′50″ сх. д. / 49.44111111113877399° пн. ш. 21.09722222224977983° сх. д.

Країна	Республіка Польща Республіка Польща
Воєводство	Малопольське
Повіт	Горлицький
Гміна	Устя-Горлицьке
Село	Ізби
Географічна зона	Низькі Бескиди, Q11703127?
Водойма	Бяла
Населення	0 осіб, 230 осіб (1 січня 1939)
Часовий пояс
OSM	↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке, Ізби)

Білична

Білична (Польща)

Білична

Білична (Малопольське воєводство)

Білична у Вікісховищі

Географія

Було розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунаєць.

фрагмент карти «Криниця», виданої Військовим Географічним Інститутом в 1936 року в масштабі 1:100 000

Історія

Село закріпачене Іваном Ізбянським і 1595 р. за привілеєм краківського кардинала Єжи Радзивіла. Метричні книги провадились від 1784 р. В селі була дочірня церква святого Архангела Михаїла (мурована в 1792 р.) — належала до парохії Ізби Грибівського деканату Перемиської єпархії.

До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 230 жителів села — 225 лемків і 5 євреїв.

В ході тилявської схизми усі жителі сіл Ізби і Білична на чолі зі священиком перейшли до Польської православної церкви і збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована після виселення лемків. В 1947 р. в результаті операції Вісла всі лемки були депортовані на понімецькі землі.

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

Церква святого Архангела Михаїла збудована в 1792 р.
Поряд збереглося кладовище, зараз недіюче.

Сучасність

Після виселення українців село Білична ліквідовано, а його землі приєднано до Ізбів.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24
. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 24 липня 2016.

Джерела

Apokryf Ruski [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
Biliczna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 226. (пол.)(пол.)

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24

[3] . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 24 липня 2016.