Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Перемиський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Перемишль |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1002 км² (1910) |
| Населення | 159 991 (1910) |
 | |
| Найбільші міста | Перемишль, Нижанковичі, Дубецько, Красічин |
Перемишльський повіт (нім. Bezirk Przemyśl; пол. Powiat przemyski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР. Центром повіту було м. Перемишль.
У складі Австро-Угорщини
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Перемишль (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Перемишльський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Перемишль.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Перемишльського повіту (з 47 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Нижанковичі (з 46 гмін), 19 гмін повіту Радимно, 5 гмін (Буців, Медика, Шегині, Поздяч, Торки) повіту Мостиська та 1 гміна (Саночани) повіту Стара Сіль. Однак у повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Перемишль, Нижанковичі й Дубецько.
Перемишльський повіт за переписом 1910 р. налічував 133 гміни (самоврядні громади) і 108 фільварків та займав площу 1002 км². В 1900 році населення становило 144 875 осіб, в 1910 році — 159 991 особа. Більшість населення — 79 924 українці-грекокатолики (50 %), 56 623 римокатоликів (35 %) складали поляки і латинники, 22 543 юдеї становили близько 14 % населення.
Українська більшість населення повіту початково стабільно обирала українців послами до Галицького сейму від повіту за IV курією (1861 р. — Григорій Гинилевич, 1867 р. — Василь Ковальський, 1870 р. — Григорій Шашкевич), однак після 1877 року польська влада протягувала поляків силовим пресингом, який іноді українцям вдавалося подолати (1895 р. — Степан Новаківський, 1913 р. — Теофіл Кормош).
У складі ЗУНР
З першого листопада 1918 р. в Перемишлі діяла змішана українсько-польська комісія (по 4 особи з кожного боку), але 4 листопада місто опинилось поділеним: українцям дісталось правобережжя, а полякам — Засяння. Після прибуття військової підмоги поляки 10 листопада захопили все місто й ув'язнили членів повітової ради.
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Головою Повітової УНРади обраний адвокат д-р Теофіль Кормош (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — директор гімназії Андрій Алиськевич, від повіту — професор гімназії Михайло Демчук.
Під польською окупацією
| Перемишльський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 162.500 |
| Площа: | 1 002 км² |
| Густота: | 162 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Перемишль |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Включений до складу Львівського воєводства Польщі після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Українська більшість населення повіту обирала послом до Польського сейму від повіту Володимира Загайкевича у 1928 і 1930 роках.
Зміни адміністративного поділу
1 липня 1924 р. з території земель фільварку Буців утворена гміна Польська Маринка для польських колоністів.
1 жовтня 1927 р. з частин територій сільських громад (гмін) Дрогоїв, Гнатковичі і Малковичі утворено сільську гміну Орли, а з земель села Трійчичі — гміну Вацлавичі.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 11 квітня 1929 р. вилучено присілок Залісся з гміни Красічин і частину гміни Рікшиці та з них утворено самоврядну гміну Залісся.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- Перемишль
- містечко Нижанковичі — міська ґміна до 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1924 рр. — 121
1924—1927 рр. — 122
1927—1929 рр. — 124
1929—1934 рр. — 125
1934—1939 рр. — 13
* Виділено місто та містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 51 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 167 340 мешканців (78 915 українців-грекокатоликів (47,16 %), 2 800 польськомовних українців-грекокатоликів (1,67 %), 4 475 українців-латинників (2,67 %), 54 695 поляків (32,68 %), 4 140 польських колоністів міжвоєнного періоду (2,47 %), 22 215 євреїв (13,28 %) і 100 німців та інших національностей (0,06 %)).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 162 544 населення ніби-то було аж 86 393 (53,15 %) поляків при 60 005 (36,91 %) українців, 15 891 (9,78 %) євреїв і 76 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
У складі СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Перемишльський повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 року територія повіту поділена на Медиківський, Нижанковицький і Перемишльський райони.
Територія колишнього повіту в складі сучасної України
Сьогодні в межах України перебувають: колишня ґміни Міжинєц та Нижанковичі повністю, ґміна Поповичі — села Биків, Новосілки, Плешевичі, Поповичі, Тишковичі, Хідновичі, Циків, ґміна Германовичі — села Заболотці (нині в межах Нижанковичів) та Підмостичі, ґміна Медика — село Шегині, ґміна Стібно — село Буців.
Див. також
Примітки
- Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 335(нім.)
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 czerwca 1924 r. o utworzeniu samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą «Polska Marynka» w powiecie przemyskim. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 czerwca 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Orły w powiecie przemyskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1927 r. o utworzeniu w powiecie przemyskim, województwie lwowskiem, gminy wiejskiej pod nazwą «Wacławice». (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 kwietnia 1929 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zalesie w powiecie przemyskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 548 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Перемишльського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 58, 111
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peremishlskij povit Okrug Peremiskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr PeremishlStvorenij 1854Plosha 1002 km 1910 Naselennya 159 991 1910 Najbilshi mista Peremishl Nizhankovichi Dubecko KrasichinNe plutati z Peremishlskim povitom suchasnoyi Polshi Peremishlskij povit nim Bezirk Przemysl pol Powiat przemyski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi ta URSR Centrom povitu bulo m Peremishl U skladi Avstro UgorshiniProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Peremishl administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Peremishlskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Peremishl Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Peremishlskogo povitu z 47 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Nizhankovichi z 46 gmin 19 gmin povitu Radimno 5 gmin Buciv Medika Shegini Pozdyach Torki povitu Mostiska ta 1 gmina Sanochani povitu Stara Sil Odnak u poviti isnuvali tri okremi sudovi okrugi poviti Peremishl Nizhankovichi j Dubecko Peremishlskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 133 gmini samovryadni gromadi i 108 filvarkiv ta zajmav ploshu 1002 km V 1900 roci naselennya stanovilo 144 875 osib v 1910 roci 159 991 osoba Bilshist naselennya 79 924 ukrayinci grekokatoliki 50 56 623 rimokatolikiv 35 skladali polyaki i latinniki 22 543 yudeyi stanovili blizko 14 naselennya Ukrayinska bilshist naselennya povitu pochatkovo stabilno obirala ukrayinciv poslami do Galickogo sejmu vid povitu za IV kuriyeyu 1861 r Grigorij Ginilevich 1867 r Vasil Kovalskij 1870 r Grigorij Shashkevich odnak pislya 1877 roku polska vlada protyaguvala polyakiv silovim presingom yakij inodi ukrayincyam vdavalosya podolati 1895 r Stepan Novakivskij 1913 r Teofil Kormosh U skladi ZUNRZ pershogo listopada 1918 r v Peremishli diyala zmishana ukrayinsko polska komisiya po 4 osobi z kozhnogo boku ale 4 listopada misto opinilos podilenim ukrayincyam distalos pravoberezhzhya a polyakam Zasyannya Pislya pributtya vijskovoyi pidmogi polyaki 10 listopada zahopili vse misto j uv yaznili chleniv povitovoyi radi Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Golovoyu Povitovoyi UNRadi obranij advokat d r Teofil Kormosh UNDP Delegatami do UNRadi obrani vid mista direktor gimnaziyi Andrij Aliskevich vid povitu profesor gimnaziyi Mihajlo Demchuk Pid polskoyu okupaciyeyuPeremishlskij povitOsnovni daniKrayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo LvivskeUtvorenij 1867Naselennya 162 500Plosha 1 002 km Gustota 162 osib km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr m PeremishlMapa povituPovitova vlada Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polshi pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Ukrayinska bilshist naselennya povitu obirala poslom do Polskogo sejmu vid povitu Volodimira Zagajkevicha u 1928 i 1930 rokah Zmini administrativnogo podilu Peremishlskij povit 1 lipnya 1924 r z teritoriyi zemel filvarku Buciv utvorena gmina Polska Marinka dlya polskih kolonistiv 1 zhovtnya 1927 r z chastin teritorij silskih gromad gmin Drogoyiv Gnatkovichi i Malkovichi utvoreno silsku gminu Orli a z zemel sela Trijchichi gminu Vaclavichi Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 11 kvitnya 1929 r vilucheno prisilok Zalissya z gmini Krasichin i chastinu gmini Rikshici ta z nih utvoreno samovryadnu gminu Zalissya 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini Peremishl mistechko Nizhankovichi miska gmina do 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1924 rr 121 1924 1927 rr 122 1927 1929 rr 124 1929 1934 rr 125 1934 1939 rr 13 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Germanovichi Aksmanichi Vitoshinci Gorohivci Germanovichi Darovichi Zabolotci Klokovichi Knyazhichi Konyusha Konyushki Kormanichi Kup yatichi Luchichi Malgovichi Molodovichi Negribka Pikulichi Pidmostichi Silec Serakizci Silcha Stanislavchik Fredropol 232 Gmina Dubecko Bahorec Gutisko Nenadovske Drogobichka m Dubecko Iskanya Kosteva Pivhova Peredmistya Dubecke Ruske Selo Silnicya Slivnicya 113 Gmina Zhuravicya Bolestrashichi Bushkovichi Bushkovichki Vovche Vishatichi Zhuravicya 64 Gmina Krivcha Babichi Bahiv Volya Krivecka Kupna Krivcha Nenadova Rechpil Rushelchichi Skopiv Seredna Hirina 115 Gmina Kinkivci Belvin Vapivci Vujkovichi Koritniki Kinkivci Lutivnya Ostriv 76 Gmina Medika Medika Shegini 27 Gmina Mizhenec Boratichi Borshevichi Biblo Vilyunichi Grushatichi Deshichi Drozdovichi Zorotovichi Mizhenec Packovichi Sanochani Storonevichi 128 Gmina Nizhankovichi Nizhankovichi z 1934 19 Gmina Olshani Brilinci Vilshani Krasichi Krechkova Milniv Rikshici Tisova Holovichi 810 Gmina Orihivci Batichi Vaclavichi z 01 10 1927 Gnatkovichi Drogoyiv Dunkovichki Kusenichi Mackovichi Malkovichi Orli z 01 10 1927 Orihivci Trijchichi 1111 Gmina Popovichi Bikiv Gurechko Gurko Korovniki Novosilki Pleshevichi Popovichi Perekopan Rozhubovichi Seliska Tishkovichi Hidnovichi Hraplichi Cikiv Yaksmanichi 1512 Gmina Pralkivci Zalissya z 11 04 1929 Krasichin Krugel Malij Krugel Velikij Pralkivci Slivnicya Ternivci 713 Gmina Stibno Barich Buciv Valyava Dusivci Naklo Polska Marinka z 01 07 1924 Pozdyach Sklad Silnij Stibenec Stibno Torki Halupki Dusivski 12 Vidileno misto ta mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 51 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 167 340 meshkanciv 78 915 ukrayinciv grekokatolikiv 47 16 2 800 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 1 67 4 475 ukrayinciv latinnikiv 2 67 54 695 polyakiv 32 68 4 140 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 47 22 215 yevreyiv 13 28 i 100 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 06 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 162 544 naselennya nibi to bulo azh 86 393 53 15 polyakiv pri 60 005 36 91 ukrayinciv 15 891 9 78 yevreyiv i 76 0 0 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami U skladi SRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Peremishlskij povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku teritoriya povitu podilena na Medikivskij Nizhankovickij i Peremishlskij rajoni Teritoriya kolishnogo povitu v skladi suchasnoyi UkrayiniSogodni v mezhah Ukrayini perebuvayut kolishnya gmini Mizhinyec ta Nizhankovichi povnistyu gmina Popovichi sela Bikiv Novosilki Pleshevichi Popovichi Tishkovichi Hidnovichi Cikiv gmina Germanovichi sela Zabolotci nini v mezhah Nizhankovichiv ta Pidmostichi gmina Medika selo Shegini gmina Stibno selo Buciv Div takozhLvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 PrimitkiAllgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 335 nim Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 czerwca 1924 r o utworzeniu samoistnej gminy administracyjnej pod nazwa Polska Marynka w powiecie przemyskim pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 czerwca 1927 r o utworzeniu gminy wiejskiej Orly w powiecie przemyskim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 czerwca 1927 r o utworzeniu w powiecie przemyskim wojewodztwie lwowskiem gminy wiejskiej pod nazwa Waclawice pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 11 kwietnia 1929 r o utworzeniu gminy wiejskiej Zalesie w powiecie przemyskim wojewodztwie lwowskiem pol Dz U z 1934 r Nr 64 poz 548 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Peremishlskogo povitu v Lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 58 111 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi