Лучичі (Польща)

Лучичі (пол. Łuczyce) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 375 осіб (2011).

село Лучичі пол. Łuczyce Церква Координати 49°44′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 49.733° пн. ш. 22.817° сх. д. / 49.733; 22.817Координати: 49°44′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 49.733° пн. ш. 22.817° сх. д. / 49.733; 22.817 Країна ПольщаПольща [[Воєводство]] Підкарпатське воєводство [[Повіт]] Перемишльський повіт Гміна Перемишль Населення 375 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-705 Автомобільний код RPR SIMC 0608760 OSM ↑1748161 ·R (Гміна Перемишль) Лучичі Лучичі (Польща) Лучичі Лучичі (Підкарпатське воєводство)  Лучичі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лучичі (значення).

Розташування

Село розташоване за 5 км на південний схід від Перемишля та 66 км на південний схід від Ряшева.

Історія

У 1880 році Лучичі належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-угорської імперії, у селі було 209 жителів і 40 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 30 римо-католиків).

У 1939 році в селі мешкало 370 осіб, з них 320 українців-греко-католиків, 15 українців-римокатоликів, 25 поляків і 10 євреїв. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців (33 особи) у травні 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» з села було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави. Кілька родин пізніше повернулося в село і в 1991 р. відновило греко-католицьку парафію.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	189	43	131	15
Жінки	186	34	113	39
Разом	375	77	244	54

Церква

У 1856 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву Введення Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Коровники Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лучичі (Польща)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Łuczyce 5(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 797. (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 56. — .
4. Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

• SOŁECTWO ŁUCZYCE [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Apokryf Ruski [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)