Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шеги́ні — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області, адміністративний центр Шегинівської сільської громади. Населення становить 1100 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шегинівська сільська рада.
| село Шегині | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Яворівський район | ||||
| Громада | Шегинівська сільська громада | ||||
| Облікова картка | Шегині | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1402 | ||||
| Населення | 1073 (01.01.2019) | ||||
| Площа | 2,239 км² | ||||
| Густота населення | 491,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81321 | ||||
| Телефонний код | +380 3234 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°47′56″ пн. ш. 22°58′22″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 22.97278° сх. д.Координати: 49°47′56″ пн. ш. 22°58′22″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 22.97278° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 204 м | ||||
| Відстань до обласного центру | 79,2 км | ||||
| Відстань до районного центру | 13,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Шегині | ||||
| Карта | |||||
  Шегині | |||||
 Шегині | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Відстань до міста Мостиська становить близько 13,5 км і проходить автошляхом М11. Розташоване поблизу кордону з Польщею. Діє міжнародний пункт пропуску через державний кордон Шегині—Медика.
Назва
Існує дві легенди щодо етимології назви села:
- перша легенда говорить, що монголо-татари ідучи на захід, зустріли великий опір галицьких воїнів і на горі Шаленій відбувся бій. В цьому бою загинув монголо-татарський вождь Шах. Тут на горі його поховали і насипали курган. Від словосполучення Шах гине назвали місце Шахиня – Шегиня.
- друга легенда стверджує, що першоназвою було Чигині походить від дієслова "чигати" (чекати): "...давним давно, коли при дорозі ріс ліс, розбійники тут чигали на торговців. З часом назва трансформувалася у Чегині, а далі — Шигині."
Історія
В документі 1566 року війтівство у Шегинях було пожиттєво надано православному Перемиському єпископу Антонію Радиловському. В XVI ст. село належало одному з польських феодалів, який одержав його від Королівства Польського. На цей час в селі жили люди різного соціального стану. Були, так звані, Кметі (kmiec′), Загородники (Zagrodnicki) і люди, що служили при панському дворі.
Кметів нараховувалось п’ять сімей, вони вважалися заможнішими і здавали данину: вівса - на пів колоди, по одній курці, 10 штук яєць, й робили те, що їм наказували і виходили на роботу до панського двора. До них належали: Федір Кудко, Іван Брінцелович, Яцько Бусько. Платили вони податки і грішми, сума яких становила: 2 злотих 17 грош і 14 динар.
Власників корчми було два, які теж сплачували податок.
Крім цих людей в селі нараховувалось 24 загородники, вони володіли невеликими городами, не платили за нього, а лише відбували панщину по два дні в тиждень. До них належали: Матвій Куліп, Іван Торський, Гнат Волошин, Іван Гук та інші.
Раз у рік в селі скликали збори Перемишльського староства, на яких був присутній представник уряду Перемишльського староства. В той час жителі села складали станціонний податок для утримування війська, яке прибувало під час зборів і розміщалось по дворах. Війська могли стояти на утриманні селян до року.
На цей час в с. Шегині був став, який винаймав пан Орлік на 3 роки за 48 злотих, а коли приїжджав урядовий староста, то із ставу спускали воду і він вибирав рибу.
У XVII ст. село далі перебувало під владою польських панів, які жорстоко експлуатували селян. У 1787 р. село належало княжній Софії Любомирській, яка походила з роду Красінських. Вона розпоряджалася всіма справами села.
На час скасування панщини (1848 р.) в селі було 202 селянських двори, а землі – 734 морга, 4 двори володіли 10-14 моргами землі, а було ще 12 халупників, які нічого не мали. Всі відбували повинність. Здавали 117 мотків волокна, 60 кірців вівса, 90 штук птиці, 1134 штук яєць. За те, що було звільнено їх від кріпацтва, селяни заплатили 16326 флоринів.
На кінець XIX ст. на північний захід від села знаходився фільварок Копань, що належав Мечиславу Павліковському, який мав 150 моргів орного поля, лук і городів, пасовищ – 21 моргів, лісу – 615 моргів. Дрібних власників нараховувалось 182 двори, в яких жило 1036 чоловік.
У 1918 році в селі відкрито школу коли австрійську конюшню переобладнали у навчальні класи. Навчали у школі граматики, арифметики і релігії всіх дітей села віком від 7 до 10 років.
У 1925 році в Шегинях діяла 5-класна школа.
До початку II Світової війни в Шегинівській школі вже навчалися діти у 6 класах.
Покоління панів Павліковських зберігало свої володіння на території с. Шегині до 1939р.
У вересні 1939 р. в селі була встановлена Радянська окупаційна влада. На захід від села були побудовані міцні залізобетонні військові укріплення для захисту кордону, який проходив на той час по р. Сян за 14 км. від села.
22 червня 1941р. прикордонні війська дали перший бій німцям. Опір був настільки сильним, що німецькі війська не змогли прямим ударом захопити укріплення. Село було загарбане лише в обхід через Львів.
У липні 1944 р. Шегині змінили загарбників на рядянські війська.
За радянських часів школа була реорганізована в семилітню і восьмилітню.
В 1947 в с. Шегині було організовано колгосп „Прикордонник”. Перший протокол засідання правління загальних зборів колгоспників зберігався в музеї революції в Москві. Протягом свого існування в колгоспі вирощували зернові культури, цукровий буряк. Окрема галузь-тваринництво. Було побудовано три великі ферми і сучасний тваринницький комплекс.
У 1978-1979 рр. в селі було побудовано нову триповерхову школу на 320 місць.
19 вересня 1989 року села і Шегині об'єднано в одне село Шегині - рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів.
Сучасність
В селі знаходиться 314 приватних садиб.
Систематично їздять маршрутні таксі Шегині – Мостиська, Львів, Яворів, Трускавець, Самбір.
У селі є церква Преображення Господнього місцевої громади ПЦУ.
У 1996р. школу реорганізовано в середню, де навчаються 227 учнів не лише із Шегині, але із Бикова та Буцева.
З 2003р.-2005р. село повністю газифіковано. Відкрито новий Укртелеком, працює поштове відділення, побудовано два готелі, чотири АЗС, чотири філіали банків, вісім продуктових гуртівень, два ресторани, три бари, двадцять одна торгова точка.
Населення
- 900 осіб (1959)
- 1100 осіб (2001)
Інфраструктура
За радянських часів у селі розташовувався колгосп «Прикордонник», який мав З тис. га земельних угідь. Провідна зернова культура — жито, з технічних — цукрові буряки і льон-довгунець.
У селі є восьмирічна школа, а також школа сільської молоді, бібліотека, клуб. Відкрито шевську та кравецьку майстерні.
Уродженці
- — військовик. Народився 04.01.1956 р. у прикордонному селі Шегині, Мостиський район, Львівська область, в родині офіцера-прикордонника. З 1977 року, після закінчення Московського Вищого прикордонного військово-політичного училища, проходив службу в Чернівецькому прикордонному загоні. З посади начальника 6-ї прикордонної застави, яка розташовується в селищі Селятин Путильського району Чернівецької області, був направлений на війну в Афганістані. Багато з тих подій сьогодні бачаться по-іншому. А тоді… Тоді «по той бік річки» йшла справжня війна, кривава та жорстока, неоголошена, а тому невідома. Сергій Махліновський особисто брав участь в 4-х бойових операціях. 29.06.1986 р. при проведенні бойової операції десантно-штурмова група, яку очолював майор, потрапила в засідку. Офіцер-прикордонник зумів вселити впевненість підлеглим. Чіткими і умілими діями організував оборону, а потім - миттєву контратаку. Прикордонники із боєм зайняли вигідну позицію. Десантно-штурмова група забезпечила висадку і вступ у бій головних сил прикордонників. Махліновський в цьому бою був тяжко поранений. Під час евакуації від розриву міни загинув. Майора Маліновського солдати поважали і називали просто Даниловичем. Ім’я Сергія Махліновського присвоєно прикордонній заставі в с. Селятин Чернівецького прикордонного загону 10 лютого 1999 року. Його ім'я літератор, бібограф В'ячеслав Шинкарь ввів до історико-краєзнавчого видання "І чорніли тюльпани..." (м. Вернівці : Відавничо-інформаційний центр "Місто" , 2020. - С. 124). Юхим Гусар.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Sigismundus Augustus, Poloniae rex, concedit Antonio Radyłowski, principi Premisliensi, Sambor, ut vogtum ad vitam suam in villa Szechina pertinente Premisliensi starosty teneret /Державний Архів у Перемишлі з Архіву Перемиської греко-католицької єпархії, Sygnatura 56/142/0/0/49D
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 5 травня 2016.
Посилання
- Погода в селі Шегині [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Шегині, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shegi ni selo v Ukrayini v Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti administrativnij centr Sheginivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1100 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Sheginivska silska rada selo SheginiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Sheginivska silska gromadaOblikova kartka Shegini Osnovni daniZasnovane 1402Naselennya 1073 01 01 2019 Plosha 2 239 km Gustota naselennya 491 29 osib km Poshtovij indeks 81321Telefonnij kod 380 3234Geografichni daniGeografichni koordinati 49 47 56 pn sh 22 58 22 sh d 49 79889 pn sh 22 97278 sh d 49 79889 22 97278 Koordinati 49 47 56 pn sh 22 58 22 sh d 49 79889 pn sh 22 97278 sh d 49 79889 22 97278Serednya visota nad rivnem morya 204 mVidstan do oblasnogo centru 79 2 kmVidstan do rajonnogo centru 13 5 kmMisceva vladaAdresa radi 81321 Lvivska obl Yavorivskij r n s SheginiKartaSheginiSheginiMapa Shegini u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shegini znachennya GeografiyaVidstan do mista Mostiska stanovit blizko 13 5 km i prohodit avtoshlyahom M11 Roztashovane poblizu kordonu z Polsheyu Diye mizhnarodnij punkt propusku cherez derzhavnij kordon Shegini Medika NazvaIsnuye dvi legendi shodo etimologiyi nazvi sela persha legenda govorit sho mongolo tatari iduchi na zahid zustrili velikij opir galickih voyiniv i na gori Shalenij vidbuvsya bij V comu boyu zaginuv mongolo tatarskij vozhd Shah Tut na gori jogo pohovali i nasipali kurgan Vid slovospoluchennya Shah gine nazvali misce Shahinya Sheginya druga legenda stverdzhuye sho pershonazvoyu bulo Chigini pohodit vid diyeslova chigati chekati davnim davno koli pri dorozi ris lis rozbijniki tut chigali na torgovciv Z chasom nazva transformuvalasya u Chegini a dali Shigini IstoriyaV dokumenti 1566 roku vijtivstvo u Sheginyah bulo pozhittyevo nadano pravoslavnomu Peremiskomu yepiskopu Antoniyu Radilovskomu V XVI st selo nalezhalo odnomu z polskih feodaliv yakij oderzhav jogo vid Korolivstva Polskogo Na cej chas v seli zhili lyudi riznogo socialnogo stanu Buli tak zvani Kmeti kmiec Zagorodniki Zagrodnicki i lyudi sho sluzhili pri panskomu dvori Kmetiv narahovuvalos p yat simej voni vvazhalisya zamozhnishimi i zdavali daninu vivsa na piv kolodi po odnij kurci 10 shtuk yayec j robili te sho yim nakazuvali i vihodili na robotu do panskogo dvora Do nih nalezhali Fedir Kudko Ivan Brincelovich Yacko Busko Platili voni podatki i grishmi suma yakih stanovila 2 zlotih 17 grosh i 14 dinar Vlasnikiv korchmi bulo dva yaki tezh splachuvali podatok Krim cih lyudej v seli narahovuvalos 24 zagorodniki voni volodili nevelikimi gorodami ne platili za nogo a lishe vidbuvali panshinu po dva dni v tizhden Do nih nalezhali Matvij Kulip Ivan Torskij Gnat Voloshin Ivan Guk ta inshi Raz u rik v seli sklikali zbori Peremishlskogo starostva na yakih buv prisutnij predstavnik uryadu Peremishlskogo starostva V toj chas zhiteli sela skladali stancionnij podatok dlya utrimuvannya vijska yake pribuvalo pid chas zboriv i rozmishalos po dvorah Vijska mogli stoyati na utrimanni selyan do roku Na cej chas v s Shegini buv stav yakij vinajmav pan Orlik na 3 roki za 48 zlotih a koli priyizhdzhav uryadovij starosta to iz stavu spuskali vodu i vin vibirav ribu U XVII st selo dali perebuvalo pid vladoyu polskih paniv yaki zhorstoko ekspluatuvali selyan U 1787 r selo nalezhalo knyazhnij Sofiyi Lyubomirskij yaka pohodila z rodu Krasinskih Vona rozporyadzhalasya vsima spravami sela Na chas skasuvannya panshini 1848 r v seli bulo 202 selyanskih dvori a zemli 734 morga 4 dvori volodili 10 14 morgami zemli a bulo she 12 halupnikiv yaki nichogo ne mali Vsi vidbuvali povinnist Zdavali 117 motkiv volokna 60 kirciv vivsa 90 shtuk ptici 1134 shtuk yayec Za te sho bulo zvilneno yih vid kripactva selyani zaplatili 16326 floriniv Na kinec XIX st na pivnichnij zahid vid sela znahodivsya filvarok Kopan sho nalezhav Mechislavu Pavlikovskomu yakij mav 150 morgiv ornogo polya luk i gorodiv pasovish 21 morgiv lisu 615 morgiv Dribnih vlasnikiv narahovuvalos 182 dvori v yakih zhilo 1036 cholovik U 1918 roci v seli vidkrito shkolu koli avstrijsku konyushnyu pereobladnali u navchalni klasi Navchali u shkoli gramatiki arifmetiki i religiyi vsih ditej sela vikom vid 7 do 10 rokiv U 1925 roci v Sheginyah diyala 5 klasna shkola Do pochatku II Svitovoyi vijni v Sheginivskij shkoli vzhe navchalisya diti u 6 klasah Pokolinnya paniv Pavlikovskih zberigalo svoyi volodinnya na teritoriyi s Shegini do 1939r U veresni 1939 r v seli bula vstanovlena Radyanska okupacijna vlada Na zahid vid sela buli pobudovani micni zalizobetonni vijskovi ukriplennya dlya zahistu kordonu yakij prohodiv na toj chas po r Syan za 14 km vid sela 22 chervnya 1941r prikordonni vijska dali pershij bij nimcyam Opir buv nastilki silnim sho nimecki vijska ne zmogli pryamim udarom zahopiti ukriplennya Selo bulo zagarbane lishe v obhid cherez Lviv U lipni 1944 r Shegini zminili zagarbnikiv na ryadyanski vijska Za radyanskih chasiv shkola bula reorganizovana v semilitnyu i vosmilitnyu V 1947 v s Shegini bulo organizovano kolgosp Prikordonnik Pershij protokol zasidannya pravlinnya zagalnih zboriv kolgospnikiv zberigavsya v muzeyi revolyuciyi v Moskvi Protyagom svogo isnuvannya v kolgospi viroshuvali zernovi kulturi cukrovij buryak Okrema galuz tvarinnictvo Bulo pobudovano tri veliki fermi i suchasnij tvarinnickij kompleks U 1978 1979 rr v seli bulo pobudovano novu tripoverhovu shkolu na 320 misc 19 veresnya 1989 roku sela i Shegini ob yednano v odne selo Shegini rishennyam vikonavchogo komitetu Lvivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ SuchasnistV seli znahoditsya 314 privatnih sadib Sistematichno yizdyat marshrutni taksi Shegini Mostiska Lviv Yavoriv Truskavec Sambir U seli ye cerkva Preobrazhennya Gospodnogo miscevoyi gromadi PCU U 1996r shkolu reorganizovano v serednyu de navchayutsya 227 uchniv ne lishe iz Shegini ale iz Bikova ta Buceva Z 2003r 2005r selo povnistyu gazifikovano Vidkrito novij Ukrtelekom pracyuye poshtove viddilennya pobudovano dva goteli chotiri AZS chotiri filiali bankiv visim produktovih gurtiven dva restorani tri bari dvadcyat odna torgova tochka Naselennya900 osib 1959 1100 osib 2001 InfrastrukturaZa radyanskih chasiv u seli roztashovuvavsya kolgosp Prikordonnik yakij mav Z tis ga zemelnih ugid Providna zernova kultura zhito z tehnichnih cukrovi buryaki i lon dovgunec U seli ye vosmirichna shkola a takozh shkola silskoyi molodi biblioteka klub Vidkrito shevsku ta kravecku majsterni Urodzhenci vijskovik Narodivsya 04 01 1956 r u prikordonnomu seli Shegini Mostiskij rajon Lvivska oblast v rodini oficera prikordonnika Z 1977 roku pislya zakinchennya Moskovskogo Vishogo prikordonnogo vijskovo politichnogo uchilisha prohodiv sluzhbu v Cherniveckomu prikordonnomu zagoni Z posadi nachalnika 6 yi prikordonnoyi zastavi yaka roztashovuyetsya v selishi Selyatin Putilskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti buv napravlenij na vijnu v Afganistani Bagato z tih podij sogodni bachatsya po inshomu A todi Todi po toj bik richki jshla spravzhnya vijna krivava ta zhorstoka neogoloshena a tomu nevidoma Sergij Mahlinovskij osobisto brav uchast v 4 h bojovih operaciyah 29 06 1986 r pri provedenni bojovoyi operaciyi desantno shturmova grupa yaku ocholyuvav major potrapila v zasidku Oficer prikordonnik zumiv vseliti vpevnenist pidleglim Chitkimi i umilimi diyami organizuvav oboronu a potim mittyevu kontrataku Prikordonniki iz boyem zajnyali vigidnu poziciyu Desantno shturmova grupa zabezpechila visadku i vstup u bij golovnih sil prikordonnikiv Mahlinovskij v comu boyu buv tyazhko poranenij Pid chas evakuaciyi vid rozrivu mini zaginuv Majora Malinovskogo soldati povazhali i nazivali prosto Danilovichem Im ya Sergiya Mahlinovskogo prisvoyeno prikordonnij zastavi v s Selyatin Cherniveckogo prikordonnogo zagonu 10 lyutogo 1999 roku Jogo im ya literator bibograf V yacheslav Shinkar vviv do istoriko krayeznavchogo vidannya I chornili tyulpani m Vernivci Vidavnicho informacijnij centr Misto 2020 S 124 Yuhim Gusar Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 9 veresnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2021 Sigismundus Augustus Poloniae rex concedit Antonio Radylowski principi Premisliensi Sambor ut vogtum ad vitam suam in villa Szechina pertinente Premisliensi starosty teneret Derzhavnij Arhiv u Peremishli z Arhivu Peremiskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Sygnatura 56 142 0 0 49D Arhiv originalu za 9 veresnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2021 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2016 PosilannyaPogoda v seli Shegini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Shegini Mostiskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi