Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бахів (пол. Bachów) — село в Польщі, у гміні Кривча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 754 особи (2011).
Село  Координати 49°48′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.800° пн. ш. 22.500° сх. д.Координати: 49°48′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.800° пн. ш. 22.500° сх. д.
 Бахів у Вікісховищі |
Географія
Село лежить на південному березі Сяну, на відстані 4 кілометри на захід від центру гміни села Кривча, 20 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишль та 44 кілометри на південний схід від центру воєводства міста Ряшів. З південно-східного кута ринку села Бабичі починається дорога до Бахова. По дорозі за Бабичами знаходиться поромна переправа через Сян. По другій стороні ріки дорога біжить вздовж Сяну. Друга дорога проходить через присілок Кружки (пол. Krążki), територіально пов'язаний з Баховом, а потім через кладку на ріці Сян.
Історія
зведена 1842 року, зруйнована у 1948 році
Історичні назви: до кінця XIV ст - Ступниця; 1441 — Bachow; 1460— Bachowa; 1851— Бахів.
Назва села походить, ймовірно, з німецької чи польської мови від власної назви Бах (нім. Bach, пол. Bach) або топографічної нім. Bach, котра перекладається на українську як потік. В другому випадку це пов'язано з організацією населеного пункту на основі німецького магдебурзького права.
Руський період
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства. В цей час на місті Бахова розташовувалось поселення Ступниця.
Польське панування
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
Руське поселення Ступниця (пол. Stupnica), надане в 1389 Кмітам (пол. Kmitom). Після його знищення монголо-татарами виникло поселення Бахів — Могила (пол. Bachów - Mogiła). Пам'ять про Ступницю або Ступники (пол. Stupniku) пережила до наших часів: називають так присілок Бахова ще в 1890 році, а також ріку Ступниця, що пливе через село. У словниках функціонував також присілок Стебника (пол. Stebnica).
Назва Бахів згадується вперше в 1441 році. Кміті розміщували в його сусідстві кілька нових поселень, які пізніше утворили так званий бахівський ключ. По смерті Петра Кмітя і поділі майна в 1580 році бахівський ключ набув нових власників — Баржич і Стадницьких (пол. Barzych і Stadnickich). Впродовж наступних років село було по черзі власністю: Дрогожовських, Вольских, Гроховських, Оссолінських, Грабеньських, Горшковських, Пініньських, Гумніцких, Дембіньських (пол. Drohojowskich, Wolskich, Grochowskich, Ossolińskich, Grabieńskich, Gorzkowskich, Pinińskich, Humnickich, Dembińskich).
Про існування в Бахові православної парафії вперше згадується в 1510 році.
Австрійський період
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Бахів відійшов до імперії Габсбургів.
У половині XVIII століття Сяноцький каштелян Юзеф Войцех Грабенський (пол. Józef Wojciech Grabieński), утворив греко-католицьку парафію, яка діяла до II світової війни. Дерев'яну церкву Непорочного Зачаття Дівчини Марії, збудовану в 1848 році, розібрано під час війни. Та церква була побудована на місці більш ранньої каплиці, збудованої коштом графині Кароліни Дембінської (пол. Karolinę Dembińską). Парафія належала до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
Період міжвоєнної Польщі та ІІ Світової війни
Після розпаду Австро-Угорщини це переважно українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), було окуповане польськими військами. Поляки проводили колонізацію захоплених земель, зокрема у міжвоєнний період у Бахові поселили 150 .
Перед початком Другої світової війни (дані 1938 року) населення Бахова становило 2 112 осіб. Більшість з них (близько 65%) складали українці, або, як вони самі себе називали в пам'ять про Червону русь, русини. В селі проживала також поляки (660 осіб, або 31%) та євреїв (74, або менше 4%). Село належало до гміни Кривча Перемишльського повіту Львівського воєводства Другої Речі Посполитої.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Бахів разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР, включений до Бірчанського району (районний центр — Бірча) у складі утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
Післявоєнний час
У березні 1945 року західна частина Дрогобицької області включно з Баховом віддана Польщі, село опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні. 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл здійснено напад на Бахів, внаслідок якого були замордовані близько 100 українських мешканців Бахова. Того самого дня замордовано також велику кількість українців в сусідніх селах: Березка — 180 осіб (Різанина в Березці), Сівчина — 26 осіб (Різанина в Сівчині).
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що
 | «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», |  |
виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселене на ті території у західній та північній частині тогочасної польської держави, що до 1945 року належали Німеччині (так звані «повернені території»).
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Перша згадка про православну парафію в Бахові походять з 1448 та 1510 років. Привілей на неї був наданий священику із Ступниці від Миколи Кміти у його бахівській садибі. Дерев’яна церква св. Собор Пресвятої Богородиці була зведена в 1842 році, на прямокутному плані з двосхилим дахом, покритим гонтом. Стіни церкви вертикально обшиті дерев'яним шалюванням. Побудована на місці попередньої каплиці, яку фінансувала графиня Кароліна Дембінська. Після вбивства та депортації українського населення споруда у 1948 р. була знищена.
Демографія
- 1785 — 600 греко-католиків, 150 римо-католиків, 21 єврей
- 1840 — 679 греко-католиків
- 1859 — 705 греко-католиків
- 1879 — 756 греко-католиків i 363 римо-католики
- 1899 — 931 греко-католик
- 1921 — 327 будинків i 1667 жителів (981 греко-католик, 604 римо-католики, 82 юдеї)
- 1926 — 1250 греко-католиків
- 1938 — 1378 греко-католиків, 660 римо-католиків, 74 євреї
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 381 | 90 | 241 | 50 |
| Жінки | 373 | 77 | 213 | 83 |
| Разом | 754 | 167 | 454 | 133 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахів (Польща)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Pisuliński згадує про два напади — в першому в Бахові і Березці загинуло разом 69 осіб, у той же час в другому нападі тільки в Бахові 54 особи. M. Jasiak подає загальну кількість 95 замордаваних.
- В книзі «Przesiedlenie ludności ukraińskiej z Polski do USRR w latach 1944–1947» Pisuliński подає загальну кількість щонайменше 73 смертельні випадки (стор. 265)
- Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach», стор. 254
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 11 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 11 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- Kubal G. 1999, Miejscowości Gminy Krzywcza na przestrzeni wieków
- Kusal P. 2011, Zapomniane cerkwie
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
- Бахів в книзі Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914 [ 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- пол. Trzy Kultury - Bachów)
Див. також
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bahiv Bahiv pol Bachow selo v Polshi u gmini Krivcha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 754 osobi 2011 Selo Bahiv pol Bachow Koordinati 49 48 pn sh 22 30 sh d 49 800 pn sh 22 500 sh d 49 800 22 500 Koordinati 49 48 pn sh 22 30 sh d 49 800 pn sh 22 500 sh d 49 800 22 500 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina KrivchaPersha zgadka 1441Poperedni nazvi Bachow Bachowa BahivNaselennya 754 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 754Avtomobilnij kod RPRSIMC 0605080GeoNames 776539OSM r6860388 RBahivBahiv Polsha BahivBahiv Pidkarpatske voyevodstvo Bahiv u VikishovishiGeografiyaSelo lezhit na pivdennomu berezi Syanu na vidstani 4 kilometri na zahid vid centru gmini sela Krivcha 20 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishl ta 44 kilometri na pivdennij shid vid centru voyevodstva mista Ryashiv Z pivdenno shidnogo kuta rinku sela Babichi pochinayetsya doroga do Bahova Po dorozi za Babichami znahoditsya poromna pereprava cherez Syan Po drugij storoni riki doroga bizhit vzdovzh Syanu Druga doroga prohodit cherez prisilok Kruzhki pol Krazki teritorialno pov yazanij z Bahovom a potim cherez kladku na rici Syan IstoriyaDavnoruske gorodishe u BahoviCerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici u s Bahiv zvedena 1842 roku zrujnovana u 1948 roci Istorichni nazvi do kincya XIV st Stupnicya 1441 Bachow 1460 Bachowa 1851 Bahiv Nazva sela pohodit jmovirno z nimeckoyi chi polskoyi movi vid vlasnoyi nazvi Bah nim Bach pol Bach abo topografichnoyi nim Bach kotra perekladayetsya na ukrayinsku yak potik V drugomu vipadku ce pov yazano z organizaciyeyu naselenogo punktu na osnovi nimeckogo magdeburzkogo prava Ruskij period V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva V cej chas na misti Bahova roztashovuvalos poselennya Stupnicya Polske panuvannya Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Ruske poselennya Stupnicya pol Stupnica nadane v 1389 Kmitam pol Kmitom Pislya jogo znishennya mongolo tatarami viniklo poselennya Bahiv Mogila pol Bachow Mogila Pam yat pro Stupnicyu abo Stupniki pol Stupniku perezhila do nashih chasiv nazivayut tak prisilok Bahova she v 1890 roci a takozh riku Stupnicya sho plive cherez selo U slovnikah funkcionuvav takozh prisilok Stebnika pol Stebnica Nazva Bahiv zgaduyetsya vpershe v 1441 roci Kmiti rozmishuvali v jogo susidstvi kilka novih poselen yaki piznishe utvorili tak zvanij bahivskij klyuch Po smerti Petra Kmitya i podili majna v 1580 roci bahivskij klyuch nabuv novih vlasnikiv Barzhich i Stadnickih pol Barzych i Stadnickich Vprodovzh nastupnih rokiv selo bulo po cherzi vlasnistyu Drogozhovskih Volskih Grohovskih Ossolinskih Grabenskih Gorshkovskih Pininskih Gumnickih Dembinskih pol Drohojowskich Wolskich Grochowskich Ossolinskich Grabienskich Gorzkowskich Pininskich Humnickich Dembinskich Pro isnuvannya v Bahovi pravoslavnoyi parafiyi vpershe zgaduyetsya v 1510 roci Avstrijskij period V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi Bahiv vidijshov do imperiyi Gabsburgiv U polovini XVIII stolittya Syanockij kashtelyan Yuzef Vojceh Grabenskij pol Jozef Wojciech Grabienski utvoriv greko katolicku parafiyu yaka diyala do II svitovoyi vijni Derev yanu cerkvu Neporochnogo Zachattya Divchini Mariyi zbudovanu v 1848 roci rozibrano pid chas vijni Ta cerkva bula pobudovana na misci bilsh rannoyi kaplici zbudovanoyi koshtom grafini Karolini Dembinskoyi pol Karoline Dembinska Parafiya nalezhala do Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Period mizhvoyennoyi Polshi ta II Svitovoyi vijni Pislya rozpadu Avstro Ugorshini ce perevazhno ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina bulo okupovane polskimi vijskami Polyaki provodili kolonizaciyu zahoplenih zemel zokrema u mizhvoyennij period u Bahovi poselili 150 Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni dani 1938 roku naselennya Bahova stanovilo 2 112 osib Bilshist z nih blizko 65 skladali ukrayinci abo yak voni sami sebe nazivali v pam yat pro Chervonu rus rusini V seli prozhivala takozh polyaki 660 osib abo 31 ta yevreyiv 74 abo menshe 4 Selo nalezhalo do gmini Krivcha Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Bahiv razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshov do SRSR vklyuchenij do Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha u skladi utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Pislyavoyennij chas U berezni 1945 roku zahidna chastina Drogobickoyi oblasti vklyuchno z Bahovom viddana Polshi selo opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni 11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil zdijsneno napad na Bahiv vnaslidok yakogo buli zamordovani blizko 100 ukrayinskih meshkanciv Bahova Togo samogo dnya zamordovano takozh veliku kilkist ukrayinciv v susidnih selah Berezka 180 osib Rizanina v Berezci Sivchina 26 osib Rizanina v Sivchini Dokladnishe Rizanina v Bahovi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viselene na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini togochasnoyi polskoyi derzhavi sho do 1945 roku nalezhali Nimechchini tak zvani poverneni teritoriyi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Cerkva Soboru Presvyatoyi BogorodiciPersha zgadka pro pravoslavnu parafiyu v Bahovi pohodyat z 1448 ta 1510 rokiv Privilej na neyi buv nadanij svyasheniku iz Stupnici vid Mikoli Kmiti u jogo bahivskij sadibi Derev yana cerkva sv Sobor Presvyatoyi Bogorodici bula zvedena v 1842 roci na pryamokutnomu plani z dvoshilim dahom pokritim gontom Stini cerkvi vertikalno obshiti derev yanim shalyuvannyam Pobudovana na misci poperednoyi kaplici yaku finansuvala grafinya Karolina Dembinska Pislya vbivstva ta deportaciyi ukrayinskogo naselennya sporuda u 1948 r bula znishena Demografiya1785 600 greko katolikiv 150 rimo katolikiv 21 yevrej 1840 679 greko katolikiv 1859 705 greko katolikiv 1879 756 greko katolikiv i 363 rimo katoliki 1899 931 greko katolik 1921 327 budinkiv i 1667 zhiteliv 981 greko katolik 604 rimo katoliki 82 yudeyi 1926 1250 greko katolikiv 1938 1378 greko katolikiv 660 rimo katolikiv 74 yevreyi Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 381 90 241 50Zhinki 373 77 213 83Razom 754 167 454 133PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bahiv Polsha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 55 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2012 Pisulinski zgaduye pro dva napadi v pershomu v Bahovi i Berezci zaginulo razom 69 osib u toj zhe chas v drugomu napadi tilki v Bahovi 54 osobi M Jasiak podaye zagalnu kilkist 95 zamordavanih V knizi Przesiedlenie ludnosci ukrainskiej z Polski do USRR w latach 1944 1947 Pisulinski podaye zagalnu kilkist shonajmenshe 73 smertelni vipadki stor 265 Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach stor 254 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Kubal G 1999 Miejscowosci Gminy Krzywcza na przestrzeni wiekow Kusal P 2011 Zapomniane cerkwie Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaBahiv v knizi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 26 zhovtnya 2012 u Wayback Machine pol Trzy Kultury Bachow Div takozhRiznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPortal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi