Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бере́зка (пол. Brzuska) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 260 осіб (2011).
Село  Координати 49°46′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.467° сх. д.Координати: 49°46′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.467° сх. д.
 Березка у Вікісховищі |
Назва
У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977 р. перейменовано на Brzuska.
Географія
Село розташоване на території Західних Карпат, над річкою Ступниця (пол. Stupnica), правої притоки Сяну, на відстані 9 кілометрів на північ від центру гміни села Бірчі, 21 кілометр на захід від центру повіту міста Перемишля і 46 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшева.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею село в 1340–1772 роках входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
Перші письмові згадки про село Березка відносяться до 1418 року.
У 18 столітті тут збудовано гуту по виробництву скла, працівники якої утворили поряд з селом новий населений пункт — Гута-Березка (пол. Huta Brzuska).
У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Березка відійшла до імперії Габсбургів.
У «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських земель», виданому у Варшаві в 1880—1914 роках, у томі 1 (дозволено цензурою царської Росії 28 листопада 1879 року) село Березка згадується двічі: перший раз на сторінці 142, як Berezka obacz Brzozka, потім на сторінці 424, як Brzozka, obacz Berezka i Brzuska, крім того на сторінці 428 є Brzuska huta, Brzozka huta (Гута-Березка), але, крім назв, нема ніяких інших доповнень. Ймовірно, ці дані про село, що знаходилось в іншій країні (Австро-Угорщина) були недоступні упорядникам словника, або вони були їм нецікаві через малу кількість там поляків. Але на сторінці 230 в статті про Бірчу є згадка про наявність там бірчанського деканату греко-католицької церкви, який належав до Перемишльської дієцезії, що об'єднував 19 парафій, серед котрих названо і парафію в селі Березка (Brzozka), та налічував 22 тисячі 428 вірних. Парафія в Бірчі налічувала 2 тисячі 067 осіб, тобто на решту 18 парафій припадає 20 тисяч 361 особа, або в середньому — 1 тисячу 131 греко-католик на парафію.
Після розпаду Австро-Угорщини й утворення Другої Польської Республіки це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина й Холмщина), опинилося в польському володінні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
Перед початком Другої світової війни село належало до Добромильського повіту, населення Березки становило приблизно 1 500 осіб. Абсолютну більшість з них (близько 90 %) складали українці, або, як вони самі себе називали в пам'ять про Червону русь, русини. У селі проживала також невелика кількість поляків (близько 80 осіб, або менше 6 %) та євреїв (50, або менше 4 %). Мешканці Березки займались сільським господарством. Значною часткою землі в селі володіла єврейська родина Рінгель, яка була арештована й вивезена радянськими каральними органами під час Другої світової.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року Березка, розташована на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту. Молодь Березки відправляли на примусові роботи до Третього Рейху.
31 липня 1944 року село знову зайняла більшовицька Червона армія.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
У березні 1945 року Березка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Ліськом і західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
11 квітня 1945 року село стала місцем трагічних подій: підрозділами Армії Крайової, Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл були замордовані близько 180 мешканців Березки, майже половина з яких були жінки й діти.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було примусово виселено на ті території у західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині. З села Березка в рамках акції переселено 82 українці.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 135 | 24 | 95 | 16 |
| Жінки | 125 | 24 | 72 | 29 |
| Разом | 260 | 48 | 167 | 45 |
- 1785 — 360 греко-католиків, 90 римо-католик, 30 юдеїв;
- 1840 — 750 осіб в тому числі 512 греко-католиків;
- 1859 — 669 осіб в тому числі 526 греко-католиків;
- 1879 — 779 осіб в тому числі 618 греко-католиків;
- 1899 — 1004 осіб в тому числі 845 греко-католиків;
- 1926 — 1235 осіб в тому числі 900 греко-католиків;
- 1938 — близько 1500 осіб, з них близько 436 римо-католиків, 63 євреїв, решта — греко-католики.
Церква
У 1792 році в селі збудовано греко-католицьку церкву святого Миколи, яку в 1930 році відновлено. Належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. В 1984 році рештки церкви спалено, залишився тільки греко-католицький цвинтар. Крім неї, у Березці був ще храм Преображення Господнього, побудований в 1868 році та реконструйований в 1920 році, згодом також знищений.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березка (Польща)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. — . (пол.)
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 11 липня 2012.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 19 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 4 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 18 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- [. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 23 листопада 2012.
{{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Руський апокриф — Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)] - Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
Джерела, посилання та література
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914 [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Петро Мірчук Українська повстанська армія 1942—1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
- Сторінка села Березка на вебсайті гміни Бірча [ 3 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Попередній список жертв різні в Березці (165 осіб), складений 15 квітня 1945 року
- Carpatho-Rusyn Knowledge Base [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Березка (фото) [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- У нашому селі Березки протягом однієї години було спалено 45 хат й убито понад 280 осіб! Українці Закерзоння. Матер. Міжнар. наук.-прак. конф.- Львів: ЛНАМ-СПОЛОМ, 2007. — 292 стор. Автор: Ярослава ЯЦКІВ-ВОЙТОВИЧ м. Київ, 1933 р.н., уродженка с. Березки Ярославського повіту [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Berezka: ginęli Ci na literę U [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bere zka pol Brzuska selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 260 osib 2011 Selo Berezka pol Brzuska Koordinati 49 46 pn sh 22 28 sh d 49 767 pn sh 22 467 sh d 49 767 22 467 Koordinati 49 46 pn sh 22 28 sh d 49 767 pn sh 22 467 sh d 49 767 22 467 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1418Naselennya 260 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599095GeoNames 775028OSM r6854771 RBerezkaBerezka Polsha BerezkaBerezka Pidkarpatske voyevodstvo Berezka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezka NazvaU hodi kampaniyi perejmenuvannya ukrayinskih nazv na polski selo v 1977 r perejmenovano na Brzuska GeografiyaSelo roztashovane na teritoriyi Zahidnih Karpat nad richkoyu Stupnicya pol Stupnica pravoyi pritoki Syanu na vidstani 9 kilometriv na pivnich vid centru gmini sela Birchi 21 kilometr na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 46 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryasheva IstoriyaTitulnij arkush metriki sela Berezka za 1754 1805 roki V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu selo v 1340 1772 rokah vhodilo do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Pershi pismovi zgadki pro selo Berezka vidnosyatsya do 1418 roku Cerkva sv Mikolaya pislya chastkovoyi rujnaci u 1950 h rokah Ruyini cerkvi svyatogo Mikolaya u Berezci foto 1982 83 r U 18 stolitti tut zbudovano gutu po virobnictvu skla pracivniki yakoyi utvorili poryad z selom novij naselenij punkt Guta Berezka pol Huta Brzuska Berezka Pechatka sela 1876 1918 rokiv U 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi Berezka vidijshla do imperiyi Gabsburgiv U Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih zemel vidanomu u Varshavi v 1880 1914 rokah u tomi 1 dozvoleno cenzuroyu carskoyi Rosiyi 28 listopada 1879 roku selo Berezka zgaduyetsya dvichi pershij raz na storinci 142 yak Berezka obacz Brzozka potim na storinci 424 yak Brzozka obacz Berezka i Brzuska krim togo na storinci 428 ye Brzuska huta Brzozka huta Guta Berezka ale krim nazv nema niyakih inshih dopovnen Jmovirno ci dani pro selo sho znahodilos v inshij krayini Avstro Ugorshina buli nedostupni uporyadnikam slovnika abo voni buli yim necikavi cherez malu kilkist tam polyakiv Ale na storinci 230 v statti pro Birchu ye zgadka pro nayavnist tam birchanskogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi yakij nalezhav do Peremishlskoyi diyeceziyi sho ob yednuvav 19 parafij sered kotrih nazvano i parafiyu v seli Berezka Brzozka ta nalichuvav 22 tisyachi 428 virnih Parafiya v Birchi nalichuvala 2 tisyachi 067 osib tobto na reshtu 18 parafij pripadaye 20 tisyach 361 osoba abo v serednomu 1 tisyachu 131 greko katolik na parafiyu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini j utvorennya Drugoyi Polskoyi Respubliki ce ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina j Holmshina opinilosya v polskomu volodinni sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni selo nalezhalo do Dobromilskogo povitu naselennya Berezki stanovilo priblizno 1 500 osib Absolyutnu bilshist z nih blizko 90 skladali ukrayinci abo yak voni sami sebe nazivali v pam yat pro Chervonu rus rusini U seli prozhivala takozh nevelika kilkist polyakiv blizko 80 osib abo menshe 6 ta yevreyiv 50 abo menshe 4 Meshkanci Berezki zajmalis silskim gospodarstvom Znachnoyu chastkoyu zemli v seli volodila yevrejska rodina Ringel yaka bula areshtovana j vivezena radyanskimi karalnimi organami pid chas Drugoyi svitovoyi Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi z 17 veresnya 1939 roku Berezka roztashovana na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Dokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu Molod Berezki vidpravlyali na primusovi roboti do Tretogo Rejhu 31 lipnya 1944 roku selo znovu zajnyala bilshovicka Chervona armiya 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev U berezni 1945 roku Berezka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Liskom i zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi 11 kvitnya 1945 roku selo stala miscem tragichnih podij pidrozdilami Armiyi Krajovoyi Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil buli zamordovani blizko 180 meshkanciv Berezki majzhe polovina z yakih buli zhinki j diti Dokladnishe Riznya v Berezci Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo primusovo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Z sela Berezka v ramkah akciyi pereseleno 82 ukrayinci U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 135 24 95 16Zhinki 125 24 72 29Razom 260 48 167 451785 360 greko katolikiv 90 rimo katolik 30 yudeyiv 1840 750 osib v tomu chisli 512 greko katolikiv 1859 669 osib v tomu chisli 526 greko katolikiv 1879 779 osib v tomu chisli 618 greko katolikiv 1899 1004 osib v tomu chisli 845 greko katolikiv 1926 1235 osib v tomu chisli 900 greko katolikiv 1938 blizko 1500 osib z nih blizko 436 rimo katolikiv 63 yevreyiv reshta greko katoliki CerkvaU 1792 roci v seli zbudovano greko katolicku cerkvu svyatogo Mikoli yaku v 1930 roci vidnovleno Nalezhala do Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi V 1984 roci reshtki cerkvi spaleno zalishivsya tilki greko katolickij cvintar Krim neyi u Berezci buv she hram Preobrazhennya Gospodnogo pobudovanij v 1868 roci ta rekonstrujovanij v 1920 roci zgodom takozh znishenij PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berezka Polsha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 10 lipnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 pol Arhiv originalu za 15 veresnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2012 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 29 travnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 19 serpnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 13 lipnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 19 serpnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 3 veresnya 2017 Arhiv originalu za 19 veresnya 2011 Procitovano 23 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Ruskij apokrif Vidkriti ukrayinski naukovi dani pol APOKRYF RUSKI Otwarte Ukrainskie Zasoby Naukowe Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 7 bereznya 2012 Procitovano 19 serpnya 2012 Dzherela posilannya ta literaturaSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 15 veresnya 2014 u Wayback Machine Petro Mirchuk Ukrayinska povstanska armiya 1942 1952 Chastina II Druga bolshevicka okupaciya Na Zakerzonni Myunhen 1953 repr Lviv 1991 Storinka sela Berezka na vebsajti gmini Bircha 3 travnya 2012 u Wayback Machine Poperednij spisok zhertv rizni v Berezci 165 osib skladenij 15 kvitnya 1945 roku Carpatho Rusyn Knowledge Base 7 bereznya 2012 u Wayback Machine Berezka foto 19 veresnya 2011 u Wayback Machine U nashomu seli Berezki protyagom odniyeyi godini bulo spaleno 45 hat j ubito ponad 280 osib Ukrayinci Zakerzonnya Mater Mizhnar nauk prak konf Lviv LNAM SPOLOM 2007 292 stor Avtor Yaroslava YaCKIV VOJTOVICh m Kiyiv 1933 r n urodzhenka s Berezki Yaroslavskogo povitu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Berezka gineli Ci na litere U 20 kvitnya 2013 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi