Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Різанина в Бере зці винищення українського населення села Березка здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайо

Різня в Березці

Різня в Березці

Різанина в Бере́зці — винищення українського населення села Березка, здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл.

image
Могила жертв різні

Географічні відомості

Березка (пол. Brzuska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі. Знаходиться на території Західних Карпат, над річкою Ступниця (пол. Stupnica), правого притоку Сяну, на відстані 9 кілометрів на північ від Бірчі, 21 кілометр на захід від Перемишля і 46 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історичні дані

Перші письмові згадки про село Березка відносяться до 1418 року. Перед початком Другої світової війни населення Березки становило приблизно 1500 осіб. Абсолютну більшість із них складали українці, або, як вони самі себе називали в пам'ять про Галицько-Волинську Русь, русини. В селі проживала також невелика кількість поляків (близько 80 осіб) та євреїв (50). В Березці була парафія греко-католицької церкви, яка належала до бірчанського деканату Перемишльської дієцезії. Парафіяльну церкву святого Миколая збудовано в 1792 році, в 1930 році відновлено. Крім неї, в Березці була ще храм Преображення Господнього, побудований в 1868 році та реконструйований в 1920 році.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Березка разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

Передумови

Починаючи з 1942 року польське як прокомуністичне, так і антикомуністичне підпілля за підтримки місцевого польського населення тероризувало українське населення Лемківщини, Холмщини та Посяння, винищуючи при першій-ліпшій можливості патріотично настроєних українців разом з сім'ями та залякуючи всіх решта. Взимку 1943—1944 років ця активність тільки посилюється, причому особливо з боку підрозділів Армії Крайової. Керівництво УПА, прагнучи порозуміння, видало кілька звернень до поляків, в яких, зокрема, пригадуючи Катинський розстріл, смерть генерала Сікорського, виселення поляків у Казахстан та Сибір, українські та польські жертви комуністичного режиму в тюрмах «Бригідки», «Лонцького», гетто «Замарстинів», пропонувало польській стороні не конфронтацію та взаємопоборювання, а боротьбу пліч-о-пліч проти спільного ворога — московського імперіалізму. А для захисту українського населення на допомогу місцевому підпіллю в квітні 1944 року з Волині на Холмщину передислоковано сотню «Вовки» під командуванням Ягоди-Черника та два курені із загону полковника Острожського, а власне на Посяння — з Карпатських лісів сотню УПА з куреня «Сіроманці» під командуванням Яструба. Під захистом цих підрозділів та під керівництвом прибулих старшин УПА на Закерзонні в українських селах було створено Самооборонні Кущові Відділи й місцеві відділи УПА, об'єднані в 11 сотень Закерзоння, а саме: сотні Байди, Громенка, Нечая, Остапа, Чорного, курені Евгена та Рена, (кожен у складі трьох сотень). З наближенням лінії фронту, ймовірно, щоб уникнути протистояння з великими військовими підрозділами Червоної армії та Вермахту, та згідно з інструкцією Головного Командування, ці 11 сотень під загальним керівництвом Василя Мізерного (Рена) здійснюють рейд у Карпати до Чорного лісу. Повернулись у волинські й карпатські ліси й прибулі підрозділи. І тоді збройні формування поляків, котрі на час перебування загонів УПА припинили свої напади, знову відновили акції проти українського населення теренів.

31 липня 1944 року село було захоплене Червоною армією, 6 серпня захоплено обласний центр місто Дрогобич, а вже за тиждень, 13 серпня, розпочато примусову мобілізацію до Червоної армії чоловічого українського населення в місті та області (Облвоєнком підполковник Карличев). Це підтверджує і попередній список жертв різні: 36. Руснак Іван, син Михайла, 1922 року народження (червоноармієць, інвалід); 91. Доротяк Марія Гр.(игорівна), 1905 (чоловік у Червоній Армії, осиротіло двоє дітей); 143. Горбовий Мирон Ів.(анович), 1923 (червоноармієць — інвалід) (пол. 36. Rusnak Iwan, s. Mychajła, 1922 (czerwonoarmista, inwalida); 91. Dorotiak Marija Hr., 1905 (mąż w Armii Czerwonej, osierociła dwoje dzieci); 143. Horbowyj Myron Iw., 1923 (czerwonoarmista – inwalida)). В селі залишились переважно жінки, діти та люди похилого віку, які й стали жертвами різанини.

У березні 1945 року села Березка, Сівчина, як і весь Бірчанський район із районним центром Бірча, а також Ліськівський район із районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області УРСР передано Польщі.

Як пише Петро Мірчук:

З ініціятиви та під опікою польських комуністичних властей організуються відомі зі своїх звірств у відношенні до українського населення польські банди в польських селах: Волутянки, Климківка, Любатів, Дошно, Глубоке, Войтушова Довге. Під час погромницьких нападів тих банд замордовано: в с. Синява — 22 особи, в с. Вороблик — 15 осіб, в с. Босько — 10 осіб, в с. Одрехова — 6 осіб, в селі Вислічок — 5 осіб та велика кількість по інших селах. При пізніших зударах УПА з тими бандами було стверджено шляхом утотожнювання вбитих та переслухування полонених, що членами банд були теж члени польської МО, тобто державної поліції, а командирами банд дуже часто члени УБП — польського Уряду Публічної Безпеки. Характеристичне теж, що з бандами тісно співпрацювала АК, якої командантом на Сяніччину став літом 1945 р. пор. Коссаковскі, недавній повітовий шеф УБП в Сяноці.

Про репресії з боку польської міліції до українського населення в Польщі свідчить і доповідна записка начальника НКДБ Львівської області секретарю Львівського обкому КП(б)У під назвою «Про становище в Польщі» від 2 квітня 1945 року, тобто за 9 днів до різні.

Весна 1945 року на цих теренах була періодом найбільшого терору проти українського цивільного населення, в якому брали участь підрозділи польського підпілля, армії, прикордонних військ (пол. Wojska Ochrony Pogranicza, WOP) та міліції (пол. Milicja Obywatelska, МО) Польщі. Спацифіковано понад 80 українських сіл, замордовано понад п'ять тисяч цивільних осіб.

image
Табличка на могилі вбитих рідних Станіслава Сенечка під час різні 11 квітня 1945 року

Обставини трагедії

11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл здійснено напад на Березку. Пацифікація села тривала від 2 до 3 годин. Наступного дня, 12 квітня, член ОУН та УПА Іван Кривицький (пол. Iwan Krywućkyj) склав список замордованих, в якому фігурує 187 осіб. Список жертв різні, який для польської влади склав солтис Березки Костянтин Пелех (пол. Konstanty Pełech) на четвертий день, 15 квітня 1945 року, налічує 161 особу. З цього списку близько 50 % осіб становлять жінки, 35 % — особи, старші 65-літнього віку та близько 20 % — діти, молодші 15-річного віку. Іван Оліжар у своїх спогадах називає 173 жертви трагедії. М. Ясяк (пол. M. Jasiak) називає таку кількість жертв — 187 осіб. Тижневик «Наше слово» за 30 квітня 2006 року писав, що внаслідок різні були замордовані близько 180 українських мешканців Березки.

Серед жертв трагедії — мешканець села на прізвище Деревенко Микола, № 124 в списку, (пол. 124. Derewenko Mykołaj D., 1904), якого поставили на коліна й примусили під дулами повзти дорогою, а коли впав, знесилений, то йому відрізали геніталії, та місцевий греко-католицький священик Олексій Білик, якого разом із родиною (пол. 52. ojciec Biłyk Ołeksa, s. Mychajła, 1892; 53. Biłyk Marija, c. Iwana, 1891) порубано сокирами.

Того самого дня замордовано також велику кількість українців у сусідніх селах: Сівчина — 26 осіб (Різня в Сівчині), Бахові — від 70 до 100 осіб (Різня в Бахові).

Одним із тих, кого звинувачують у вбивстві українців у Березці та Бахові, є Роман Кісель (пол. Roman Kisiel ps. Sęp, Korfanty) та очолюваний ним, створений на основі батальйонів хлопських, підрозділ польських партизанів (пол. Ludowa Straż Bezpieczeństwa, LSB). Їх також звинувачують у інших багатьох вбивствах українців на території Польщі, серед інших, зокрема, в Малковичах (138 осіб), Скопові (принаймні 67 осіб, за написом на надгробку 150—180 осіб), Коритниках (53 особи), Тройжичах (28 осіб), Волі-Кривецькій (27 осіб), Дубецьку (8 осіб) та інших (пол. w Małkowicach (138 osób), Bachowie i Brzusce (69 osób), Skopowie (67 osób), Bachowie (54 osoby)[1], Korytnikach (53 osoby), Trójczycach (28 osób), Woli Krzywieckiej (27 osób), Słonnem (16 osób), Ujkowicach (15 osób), Olszanach (11 osób), Dubiecku (8 osób), Kosztowej (5 osób).

Спогади очевидців

Фрагмент на ту тему в спогадах Івана Оліжара з Сівчини — псевдо «Кум»:

image Як раз того часу 14 квітня (тут помилка — 11 квітня) стався напад банди з Гути-Березки, польського села, на Бахів. Вбито 24 особи. Пограбувавши маєток і підпаливши хати, банда рушила на Березку. В Березці вбили 173 особи. На плебанії загинув, забитий сокирами, парох отець Білик разом з родиною. Перейшовши Березку, рушили на Сівчину. Вбили 26 осіб. Від Софії Гутман вимагали 500 злотих. Взяла всі гроші, віддала, й вижила. В Павла Гутмана забракло до суми, яку вимагали, 20 злотих — в зв'язку з тим він не пережив (тієї різні), а гроші все одно забрали. Мешканці втікали в ліс, банда дійшла вже до половини села, коли надійшли наші стрільці з УПА. Поляки повернули. Я перебував в той час на вишколі (навчанні) в котовськомі лісі з новоствореною чотою. Прибіг лісник з Сівчини з повідомленням про безчинства бандитів. Чота рушила негайно, але поляків в селі вже не застала.
Оригінальний текст (пол.)
fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny - pseudonim "Kum": "Jak raz w tym czasie 14 (?) kwietnia odbył się napad bandy z Huty Brzuski, polskiej wsi, na Bachów. Zabito 184 osoby. Ograbiwszy majątek i podpaliwszy chaty, banda ruszyła na Brzuskę. W Brzusce zabili 173 osoby. Na plebanii zginął, zabity siekierą, proboszcz ojciec Biłyk wraz z rodziną. Przeszedłszy Brzuskę, ruszyli na Sufczynę. Zabili 26 osób. U Sofii Hutman zażądali 500 zł. Zabrała wszystkie pieniądze, dała, i przeżyła. U Pawła Hutman zabrakło do żądanej sumy 20 zł - w związku z tym on nie przeżył, a pieniądze i tak zabrali. Mieszkańcy uciekali w las, banda doszła już do połowy wsi, kiedy nadbiegli nasi striłci z UPA. Polacy zawrócili. Ja przebywałem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstałą czotą. Przybiegł łącznik z Sufczyny z wiadomością o bestialstwie bandytów. Czota ruszyła bezwłocznie, ale Polaków we wsi już nie zastała".
 image

Спогади Станіслава Сенечка, котрий народився в 1919 році в Березці:

image "В квітні 1945 року напала на село озброєна банда. Перевіряли (документи) людей. Хто мав кенкарту (видану ще німецькою владою посвідку особистості) з «U» (українець), того вбивали на місці, хто з «P» (поляк), того не вбивали. То були люди з сусіднього села, але і з-за Сяну, і переселенці з Волині. В Березці вбили тоді 182 людей, в Сівчині, мені здається, 80, в Бахові теж приблизно стільки. Поховано їх в загальній могилі, люди порахували, щоб знати, скільки було вбитих. Я повернувся в село у вересні 1946 року, але жили ще мої мама і брат, все то повністю розказали. Під час того нападу вбили мого батька й брата. Лежать вони в великій старій могилі за могилами отців Білика і Хадзяка. Поруч лежать батько й брат, а якісь три метри за ними викопана була яма, і в тій ямі лежать 182 людини, то довга яма, довша 10 метрів. Стояв там колись хрест. Тепер тим ніхто не цікавиться. Раз за комуни (комуністичної влади) село отримало якісь гроші, прислали п'яниць, які обгородили територію колючим дротом. Це вся допомога й пам'ять. Мама була полька, то її не вбили. Прийшли з-за Сяну." Інтерв'ю за 24 серпня 1999 року.
Оригінальний текст (пол.)
Wspomnienia Stanisława Seneczka, urodzonego w 1919 roku w Brzusce: "W kwietniu 1945 roku wpadła do wioski uzbrojona banda. Legitymowali ludzi. Kto miał kennkartę z "U", tego zastrzelili na miejscu, kto z "P", tego nie zabijali. To byli ludzie z sąsiedniej wioski, ale i za Sanu, i wysiedleńcy z Wołynia. W Brzusce zabili wtedy 182 ludzi, w Sufczynie, wydaje mi się, 80, w Bachowie też około tylu. Pochowano ich w zbiorczej mogile, ludzie policzyli, więc wiedzieli, ilu było zabitych. Ja wróciłem do wioski we wrześniu 1946 roku, ale żyła moja mama i brat, to wszystko dokładnie opowiedzieli. Podczas tego napadu zabili mojego ojca i brata. Leżą oni w wielkiej, starej mogile za mogiłami ojców Biłyka i Hadziaka. Obok leżąmój ojciec i brat, a jakieś trzy metry za nimi wybrana była jama, i w tej jamie leży 182 ludzi, to długa jama, dłuższa niż 10 metrów. Stał tam kiedyś krzyż. Teraz tym nikt się nie interesuje. Raz za komuny gmina dostała jakieś pieniądze, przysłali pijaków, którzy ogrodzili teren drutem kolczastym. To cała opieka i pamięć. Mama była Polka, to jej nie zabili. Przyszli zza Sanu." wywiad z dnia 24 sierpnia 1999 roku.
 image

Реакція на трагедію

Влада Польщі

15 квітня 1945 року, на четвертий день, представниками місцевої влади був складений попередній список жертв різні, який налічує 161 особу. Його підписали староста (солтис) села К. Пелех, та мешканці Пелех Дмитро, Сенечко Іван, Моспан Іван. З правої сторони документу є доповнення —

image «За свідченями мордованих людей, міліціонер з Лещави-Долішньої знущався над пораненими українськими мешканцями. Прохання втрутитися в цю справу й арештувати цього міліціонера.»
Оригінальний текст (пол.)
Sołtys K. Pełech, Pełech Dmytro,Seneczko Iwan,Mospan Iwan. Po prawej stronie dokumentu znajduje się dopisek – „Wykaz ludzi pomordowanych, milicjant z Leszczawy dolnej znęcał się nad mieszkańcami Ukraińcami rannymi. Prosi się o interwencje w tej sprawie i zamknięcie tego milicjanta.”
 image

Як реагувала на різню влада прокомуністичної Польщі в подальшому, видно зі спогадів Станіслава Сенечка.

Влада Польської Республіки (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) розсекретила архівну справу про різню в Березці. Документи були надруковані в тижневику «Наше слово» за 30 квітня 2006 року. А також проведено опитування та запис показів свідків тих подій.

Керівництво СРСР

Влада СРСР використала факти мордувань для дискредитації поляків та, одночасно, як один з аргументів на користь переселення українців із території Закерзоння в СРСР. Як твердить Петро Мірчук:

image «Польський терор беззастережно піддержує московське НКВД, щоб могти вказувати на нього і давати переслідуваним українцям єхидну „пораду“: Тікайте перед польськими бандитами в Україну, переселюйтесь до УССР.» image

Українська Повстанська Армія

14 квітня 1945 року УПА випускає своє звернення, в якому говориться:

"ПОЛЯКАМ! Ліського й Сивіцького повітів — до загального відома. Останнім часом здавалося, що українсько-польські взаємини на цьому терені вже на добрій дорозі, що вже польське суспільство цього терену при допомозі чесних поляків-патріотів вплинула на поведінку розбещеної дотепер сучасної адміністрації, а головно «Міліції Обивательської» (МО); здавалось, що вже й тут, на місце сталінських агентів, прийшли до голосу поляки, яким дороге майбутнє їхнього народу. Та, на жаль, воно не так! Після короткої перерви, по наших відплатних акціях під Середнім Селом 7. 2., у Завадці 5. 3., у Станковій 6. 3., та в Пашівському Лісі 5. 3. 1945 р., непоправні бандити з «Міліції Обивательської», вірні слуги кровожадного Кремля почали знову продовжувати грабіж і палення наших сіл: Березка 23. 3 і 10. 4., Бібрка 5. 4., а дня 13. 4. вандальським актом у Волі Матіяшовій (Ліський повіт) припечатали свою неминучу загибіль. Тому ПОВІДОМЛЯЄМО все польське суспільство, що за вандалізм, який поповнили бандити з польської «Міліції Обивательської» дня 13. 4. У Волі Матіяшовій над раненим молодим українцем, жителем цього ж села (людину легко ранену в ногу, масакрували ці обер-бандити прикладами крісів й недобитого закопали в землю живцем) — за цей обер-бандитизм, за всі попередні та вище наведені грабіжницько-бандитські акції, проведені над українським населенням, оголошуємо «Міліції Обивательській» (МО) відплатну акцію. Цю акію переводитимемо масово і в залежності від потреби будемо стосувати всякі форми відплати (засідки, індивідуальний терор і інші). Постараємося карати тільки винних, та зазначуємо, що куля не розбирає, і що спеціяльних слідств теж вести не будемо, бо відповідальність за ці звірства падає на цілу організацію, під маркою якої діють ці банди, а, передусім, на ті станиці «Міліції Обивательської», що за їх почином і на їхньому терені ці бандитські акції провадяться. Будемо справедливі та при цьому консеквентні, чого можете бути певні. Тільки ще раз робимо застереження, що коли в часі наших відплатних акцій впали б випадково невинні, то хай польське суспільство не винує в цьому нас, тільки своїх бандитів-провокаторів.

А після виходу вищезгаданої листівки УПА перейшла до активних дій проти міліції, співробітники якої брали участь у мордуваннях:

Вслід за повідомленням пішли заповіджені відплатні акції. Впродовж одного місяця, від 15 квітня до 15 травня 1945 р. відділи УПА розгромили понад 20 станиць польської міліції (, Риботичі, Тисова, Вільшани, Жапалів, Старе Село, Брусно, , і ін.), спалено польські села Борівницю (село знаходиться на відстані близько 25 кілометрів від Березки) й В'язовницю та покарано мешканців того села за багатократну участь у мордуванні українців по сусідніх селах; обстріляно гарнізони ВП в Конюші, Берендьовичах. А одночасно майже в кожному мішаному селі переведено збори польського населення, на яких представники УПА давали український погляд на витворену ситуацію.

Аж після пацифікації відділами УПА Борівниці дійшло до переговорів та певного порозуміння між УПА та підпіллям польської Армії Крайової про припинення взаємних атак на цивільне населення на тих теренах.

Джерела

  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914
  • Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach»
  • Omelian Płeczeń — «9 lat w bunkrze»
  • «Закерзоння», tom 4, wspomnienia Iwana Olijara, Warszawa 1998.
  • Berezka: ginęli Ci na literę U

Див. також

Примітки

  1. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  2. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  3. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 15 липня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
  5. Визволення міст СРСР на СОЛДАТ.RU
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 11 серпня 2012.
  7. Список жертв різні, частина 1
  8. Список жертв різні, частина 2
  9. Berezka: ginęli Ci na literę U
  10. . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 18 серпня 2012.
  11. «Закерзоння», tom 4, wspomnienia Iwana Olijara, Warszawa 1998
  12. M. Jasiak, Działalność OUN-UPA w południowo-wschodnich powiatach dzisiejszej Polski w latach 1944—1946 [w:] Polska-Ukraina: Trudne pytania, t. 7, KARTA, Warszawa 2000
  13. Archiwum Państwowe w Przemyślu, SPP 1944—1950, Teczka: Sprawy ogólne bezpieczeństwa Sygn. 64, k. 41. Тижневик «Наше слово» за 30 квітня 2006 року
  14. Список жертв різні
  15. Релігійно-суспільний часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії № 2(42) за червень-серпень 2010 року
  16. Carpatho-Rusyn Knowledge Base
  17. Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach», стор. 254
  18. Ян Пісулінський — «Польсько-український конфлікт в Перемиському повіті зимою і весною 1945 року й участь в ньому групи Романа Кіселя Sępa»(пол. Jan Pisuliński — «Konflikt polsko-ukraiński w powiecie przemyskim zimą i wiosną 1945 roku i udział w nim grupy Romana Kisiela Sępa», w:Pamięć i Sprawiedliwość nr 2 (2005))
  19. Повідомлення в інтернет-газеті Gazeta.pl Forum на гілці Гута-Березка — Березка
  20. Попередній список жертв різні в інтернет-газеті Gazeta.pl Forum на гілці Гута-Березка — Березка

Посилання

  • У нашому селі Березки протягом однієї години було спалено 45 хат й убито понад 280 осіб! Українці Закерзоння. Матер. Міжнар. наук.-прак. конф.- Львів: ЛНАМ-СПОЛОМ, 2007. — 292 стор. Автор: Ярослава ЯЦКІВ-ВОЙТОВИЧ м. Київ, 1933 р. н., уродженка с. Березки Ярославського повіту

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rizanina v Bere zci vinishennya ukrayinskogo naselennya sela Berezka zdijsnene 11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil Mogila zhertv rizniGeografichni vidomostiBerezka pol Brzuska selo v gmini Bircha Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Znahoditsya na teritoriyi Zahidnih Karpat nad richkoyu Stupnicya pol Stupnica pravogo pritoku Syanu na vidstani 9 kilometriv na pivnich vid Birchi 21 kilometr na zahid vid Peremishlya i 46 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Istorichni daniPershi pismovi zgadki pro selo Berezka vidnosyatsya do 1418 roku Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni naselennya Berezki stanovilo priblizno 1500 osib Absolyutnu bilshist iz nih skladali ukrayinci abo yak voni sami sebe nazivali v pam yat pro Galicko Volinsku Rus rusini V seli prozhivala takozh nevelika kilkist polyakiv blizko 80 osib ta yevreyiv 50 V Berezci bula parafiya greko katolickoyi cerkvi yaka nalezhala do birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi diyeceziyi Parafiyalnu cerkvu svyatogo Mikolaya zbudovano v 1792 roci v 1930 roci vidnovleno Krim neyi v Berezci bula she hram Preobrazhennya Gospodnogo pobudovanij v 1868 roci ta rekonstrujovanij v 1920 roci Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Berezka razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 4 grudnya 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich PeredumoviPochinayuchi z 1942 roku polske yak prokomunistichne tak i antikomunistichne pidpillya za pidtrimki miscevogo polskogo naselennya terorizuvalo ukrayinske naselennya Lemkivshini Holmshini ta Posyannya vinishuyuchi pri pershij lipshij mozhlivosti patriotichno nastroyenih ukrayinciv razom z sim yami ta zalyakuyuchi vsih reshta Vzimku 1943 1944 rokiv cya aktivnist tilki posilyuyetsya prichomu osoblivo z boku pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi Kerivnictvo UPA pragnuchi porozuminnya vidalo kilka zvernen do polyakiv v yakih zokrema prigaduyuchi Katinskij rozstril smert generala Sikorskogo viselennya polyakiv u Kazahstan ta Sibir ukrayinski ta polski zhertvi komunistichnogo rezhimu v tyurmah Brigidki Lonckogo getto Zamarstiniv proponuvalo polskij storoni ne konfrontaciyu ta vzayemopoboryuvannya a borotbu plich o plich proti spilnogo voroga moskovskogo imperializmu A dlya zahistu ukrayinskogo naselennya na dopomogu miscevomu pidpillyu v kvitni 1944 roku z Volini na Holmshinu peredislokovano sotnyu Vovki pid komanduvannyam Yagodi Chernika ta dva kureni iz zagonu polkovnika Ostrozhskogo a vlasne na Posyannya z Karpatskih lisiv sotnyu UPA z kurenya Siromanci pid komanduvannyam Yastruba Pid zahistom cih pidrozdiliv ta pid kerivnictvom pribulih starshin UPA na Zakerzonni v ukrayinskih selah bulo stvoreno Samooboronni Kushovi Viddili j miscevi viddili UPA ob yednani v 11 soten Zakerzonnya a same sotni Bajdi Gromenka Nechaya Ostapa Chornogo kureni Evgena ta Rena kozhen u skladi troh soten Z nablizhennyam liniyi frontu jmovirno shob uniknuti protistoyannya z velikimi vijskovimi pidrozdilami Chervonoyi armiyi ta Vermahtu ta zgidno z instrukciyeyu Golovnogo Komanduvannya ci 11 soten pid zagalnim kerivnictvom Vasilya Mizernogo Rena zdijsnyuyut rejd u Karpati do Chornogo lisu Povernulis u volinski j karpatski lisi j pribuli pidrozdili I todi zbrojni formuvannya polyakiv kotri na chas perebuvannya zagoniv UPA pripinili svoyi napadi znovu vidnovili akciyi proti ukrayinskogo naselennya tereniv 31 lipnya 1944 roku selo bulo zahoplene Chervonoyu armiyeyu 6 serpnya zahopleno oblasnij centr misto Drogobich a vzhe za tizhden 13 serpnya rozpochato primusovu mobilizaciyu do Chervonoyi armiyi cholovichogo ukrayinskogo naselennya v misti ta oblasti Oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev Ce pidtverdzhuye i poperednij spisok zhertv rizni 36 Rusnak Ivan sin Mihajla 1922 roku narodzhennya chervonoarmiyec invalid 91 Dorotyak Mariya Gr igorivna 1905 cholovik u Chervonij Armiyi osirotilo dvoye ditej 143 Gorbovij Miron Iv anovich 1923 chervonoarmiyec invalid pol 36 Rusnak Iwan s Mychajla 1922 czerwonoarmista inwalida 91 Dorotiak Marija Hr 1905 maz w Armii Czerwonej osierocila dwoje dzieci 143 Horbowyj Myron Iw 1923 czerwonoarmista inwalida V seli zalishilis perevazhno zhinki diti ta lyudi pohilogo viku yaki j stali zhertvami rizanini U berezni 1945 roku sela Berezka Sivchina yak i ves Birchanskij rajon iz rajonnim centrom Bircha a takozh Liskivskij rajon iz rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti URSR peredano Polshi Yak pishe Petro Mirchuk Z iniciyativi ta pid opikoyu polskih komunistichnih vlastej organizuyutsya vidomi zi svoyih zvirstv u vidnoshenni do ukrayinskogo naselennya polski bandi v polskih selah Volutyanki Klimkivka Lyubativ Doshno Gluboke Vojtushova Dovge Pid chas pogromnickih napadiv tih band zamordovano v s Sinyava 22 osobi v s Voroblik 15 osib v s Bosko 10 osib v s Odrehova 6 osib v seli Vislichok 5 osib ta velika kilkist po inshih selah Pri piznishih zudarah UPA z timi bandami bulo stverdzheno shlyahom utotozhnyuvannya vbitih ta peresluhuvannya polonenih sho chlenami band buli tezh chleni polskoyi MO tobto derzhavnoyi policiyi a komandirami band duzhe chasto chleni UBP polskogo Uryadu Publichnoyi Bezpeki Harakteristichne tezh sho z bandami tisno spivpracyuvala AK yakoyi komandantom na Syanichchinu stav litom 1945 r por Kossakovski nedavnij povitovij shef UBP v Syanoci Pro represiyi z boku polskoyi miliciyi do ukrayinskogo naselennya v Polshi svidchit i dopovidna zapiska nachalnika NKDB Lvivskoyi oblasti sekretaryu Lvivskogo obkomu KP b U pid nazvoyu Pro stanovishe v Polshi vid 2 kvitnya 1945 roku tobto za 9 dniv do rizni Vesna 1945 roku na cih terenah bula periodom najbilshogo teroru proti ukrayinskogo civilnogo naselennya v yakomu brali uchast pidrozdili polskogo pidpillya armiyi prikordonnih vijsk pol Wojska Ochrony Pogranicza WOP ta miliciyi pol Milicja Obywatelska MO Polshi Spacifikovano ponad 80 ukrayinskih sil zamordovano ponad p yat tisyach civilnih osib Tablichka na mogili vbitih ridnih Stanislava Senechka pid chas rizni 11 kvitnya 1945 rokuObstavini tragediyi11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil zdijsneno napad na Berezku Pacifikaciya sela trivala vid 2 do 3 godin Nastupnogo dnya 12 kvitnya chlen OUN ta UPA Ivan Krivickij pol Iwan Krywuckyj sklav spisok zamordovanih v yakomu figuruye 187 osib Spisok zhertv rizni yakij dlya polskoyi vladi sklav soltis Berezki Kostyantin Peleh pol Konstanty Pelech na chetvertij den 15 kvitnya 1945 roku nalichuye 161 osobu Z cogo spisku blizko 50 osib stanovlyat zhinki 35 osobi starshi 65 litnogo viku ta blizko 20 diti molodshi 15 richnogo viku Ivan Olizhar u svoyih spogadah nazivaye 173 zhertvi tragediyi M Yasyak pol M Jasiak nazivaye taku kilkist zhertv 187 osib Tizhnevik Nashe slovo za 30 kvitnya 2006 roku pisav sho vnaslidok rizni buli zamordovani blizko 180 ukrayinskih meshkanciv Berezki Spisok zhertv rizni 11 kvitnya 1945 roku v Berezci skladenij 15 kvitnya pol Lista osob pomordowanych w Brzusce Berezce 11 kwietnia 1945 roku 1 Doskocz Wasyl s Stepana 1888 Doskoch Vasil sin Stepana s skorochennya vid pol syn sin 2 Doskocz Petronela 1899 Doskoch Petronela 3 Doskocz Anna c Dmytra 1902 Doskoch Anna dochka Dmitra c skorochennya vid pol corka dochka 4 Mrudz Kateryna c Pietra 1882 Mrudz Moroz Katerina dochka Petra 5 Mrudz Anna c Wasyla 1911 Mrudz Moroz Anna dochka Vasilya 6 Bodnar Kateryna c Iwana 1902 Bodnar Katerina dochka Ivana 7 Bodnar Stefania c Wolodymyra 1940 Bodnar Stefaniya dochka Volodimira 8 Bodnar Jaroslaw s Wolodymyra 1945 Bodnar Yaroslav sin Volodimira 9 Kopka Julia c Iwana 1905 Kopka Yuliya dochka Ivana 10 Kopka Kateryna c Mychajla 1926 Kopka Katerina dochka Mihajla 11 Kopka Iwanna c Mychajla 1929 Kopka Ivanna dochka Mihajla 12 Kopka Tadej s Mychajla 1937 Kopka Tadej sin Mihajla 13 Kopka Wolodymyr s Mychajla 1944 Kopka Volodimir sin Mihajla 14 Kopka Helena c Mychajla 1931 Kopka Olena dochka Mihajla 15 Sztur Adolf s Mychajla 1934 Shtur Adolf sin Mihajla 16 Czubak Nestor s Mychajla 1922 Chubak Nestor sin Mihajla 17 Filwarskyj Mychajlo Iwan 1899 Filvarskij Mihajlo Ivan 18 Popowycz Marta c Hrycia 1905 Popovich Marta dochka Gricya 19 Konowal Kateryna c Dmytra 1879 Konoval Katerina dochka Dmitra ciezko ranna tyazhko poranena 20 Duda Kateryna c Iwana 1895 Duda Katerina dochka Ivana 21 Czubak Marija 1886 Chubak Mariya 22 Doskocz Kateryna 1874 Doskoch Katerina spalona w ogniu spalena v vogni 23 Roman Oleksa s Wolodymyra 1888 Roman Oleksa sin Volodimira 24 Roman Iwan 1923 Roman Ivan 25 Czubak Anna c Hrycia 1891 Chubak Anna dochka Gricya 26 Dzwinyk Julia c Iwana 1903 Dzvinik Yuliya dochka Ivana 27 Dzwinyk Maria c Mychajla 1940 Dzvinik Mariya dochka Mihajla 28 Derewenko Mychajlo s Mykoly 1893 Derevenko Mihajlo sin Mikoli 29 Kaczmarska Maria c Iwana 1890 Kachmarska Mariya dochka Ivana 30 Kaczmarska Maria c Mychajla 1923 Kachmarska Mariya dochka Mihajla 31 Horbowyj Andrij s Mychajla 1884 Gorbovij Andrij sin Mihajla 32 Kaczmarska Kateryna c Iwana 1905 Kachmarska Katerina dochka Ivana 33 Rusnak Iwan s Oleksy 1881 Rusnak Ivan sin Oleksi 34 Tymoczko Julija 1880 Timochko Yuliya 35 Szewczyk Maria c Danyly 1906 Shevchuk Mariya dochka Danila 36 Rusnak Iwan s Mychajla 1922 Rusnak Ivan sin Mihajla czerwonoarmista inwalida chervonoarmiyec invalid 37 Rusnak Kateryna c Iwana 1868 Rusnak Katerina dochka Ivana 38 Dmytriw Iwan s Wasyla 1926 Dmitriv Ivan sin Vasilya 39 Bekasz Pawlina c Wasyla 1919 Bekas Pavlina dochka Vasilya 40 Artym Roman 1899 Artim Roman 41 Artym Kateryna c Iwana 1905 Artim Katerina dochka Ivana 42 Artym Tadej s Romana 1930 Artim Tadej sin Romana 43 Mrudz Anna c Iwana 1881 Mrudz Moroz Anna dochka Ivana ranna poranena 44 Melnyk Mychajlo 1874 Melnik Mihajlo 45 Melnyk Olha 1909 Melnik Olga 46 Rusnak Mychajlo s Jurka 1874 Rusnak Mihajlo sin Yurka 47 Rusnak Iwan s Kateryna c Pietra 1884 Rusnak Ivan sin Katerini dochki Petra 48 Rusnak Kateryna 1906 Rusnak Katerina 49 Rusnak Iwan s Iwana 1942 Rusnak Ivan sin Ivana 50 Rusnak Wira c Iwan 1943 Rusnak Vira dochka Ivana 51 Rusnak Iwan s Mychajla 1914 Rusnak Ivan sin Mihajla ranny poranenij 52 ojciec Bilyk Oleksa s Mychajla 1892 otec Oleksa Bilik sin Mihajla svyashenik 53 Bilyk Marija c Iwana 1891 Bilik Mariya dochka Ivana druzhina svyashenika 54 Kwasnickyj Stefan Hr 1931 Kvasnickij Stefan Gr igorovich 55 Czubak Iwan Andr 1900 Chubak Ivan Andr ijovich 56 Czubak Anna Dm 1906 Chubak Anna Dm itrivna 57 Czubak Mikolaj Mich 1919 Chubak Mikolaj Mih ajlovich niemy nimij 58 Czubak Kateryna Iw 1874 Chubak Katerina Iv anivna 59 Dzwinyk Iwan Mich 1898 Dzvinik Ivan Mih ajlovich 60 uszkodzenie arkusza nazwisko nie do odczytania poshkodzhenij arkush prizvishe ne chitabelne 61 Dzwinyk Iw 1925 Dzvinik Iv anovich chi anivna 62 Dzwinyk Nadija Iw 1930 Dzvinik Nadiya Iv anivna 63 Dzwinyk Dmytro W 1895 Dzvinik Dmitro V 64 Dzwinyk Julija Luk 1906 Dzvinik Yuliya Luk yanivna 65 Dzwinyk Myron W 1939 Dzvinik Miron V 66 Dzwinyk Marijan W 1939 Dzvinik Mar yan V 67 Dzwinyk Iwan W 1898 Dzvinik Ivan V 68 Dzwinyk Marija Dmytr 1901 Dzvinik Mariya Dmitr ivna 69 Dzwinyk Marija Iw 1928 Dzvinik Mariya Iv anivna 70 Bodnar Anna Ol 1913 Bodnar Anna Ol eksandrivna 71 Horbowyj Wasyl Iw 1874 Gorbovij Vasil Iv anovich 72 Kapustianska Anna Luk 1900 Kapustyanska Anna Luk yanivna 73 Kapustianskyj Iwan Dm 1926 Kapustyanskij Ivan Dm itrovich 74 Kapustianskyj Teodor Dm 1870 Kapustyanskij Teodor Dm itrovich ranny poranenij 75 Kocka Pietro Pawl 1880 Koska Petro Pavl ovich 76 Birak Oleksa M 1906 Birak Oleksa M 77 Birak Anna And 1903 Birak Anna And riyivna ranna poranena 78 Birak Kateryna Ol 1937 Birak Katerina Ol eksiyivna 79 Birak Iwanka Ol 1940 Birak Ivanka Ol eksiyivna 80 Horbowyj Mykola Iw 1882 Gorbovij Mikola Iv anovich 81 Sawka Marija Iw 1878 Savka Mariya Iv anivna 82 Sawka Kateryna Onuf 1910 Savka Katerina Onuf riyivna 83 Sawka Roman Onuf 1941 Savka Roman Onuf rijovich 84 Kozubskyj Stefan Hr 1902 Kozubskij Stefan Gr igorovich 85 Kozubska Kateryna Iw 1899 Kozubska Katerina Iv anivna 86 Kozubska Anna Stef 1929 Kozubska Anna Stef anivna 87 Kozubska Kateryna T 1874 Kozubska Katerina T 88 Kozubska Marija Stef 1919 Kozubska Mariya Stef anivna 89 Bal Dmytro Andr 1879 Bal Bal Dmitro Andr ijovich 90 Bal Kateryna B 1882 Bal Bal Katerina V ciezko ranna tyazhko poranena 91 Dorotiak Marija Hr 1905 Dorotyak Mariya Gr igorivna maz w Armii Czerwonej osierocila dwoje dzieci cholovik u Chervonij armiyi osirotilo dvoye ditej 92 Piszczacyk Julija St 1905 Pizhchasik Yuliya St 93 Piszczacyk Anna St 1929 Pizhchasik Anna St 94 Piszczacyk Leontija St 1931 Pizhchasik Leontiya St 95 Piszczacyk Marija St 1943 Pizhchasik Mariya St 96 Piszczacyk Wolodymyr St 1927 Pizhchasik Volodimir St 97 Piszczacyk Kateryna St 1877 Pizhchasik Katerina St 98 Piszczacyk Ksenia Iw 1918 Pizhchasik Kseniya Iv anivna 99 Czmil Iwan W 1883 Chmil Ivan V 100 Trybala Paraskewia F 1886 Tribala Paraskeviya F 101 Trybala Kateryna F 1915 Tribala Katerina F 102 Seneczko Ilko And 1874 Senechko Ilko And rijovich 103 Seneczko Senklia Iw 1874 Senechko Senkliya Iv anivna 104 Trybala Ewstachia 1936 Tribala Yevstahiya 105 Worobel Zofija Hr 1869 Vorobel Sofiya Gr igorivna 106 Duda Anna Hr 1905 Duda Anna Gr igorivna 107 Duda Kateryna W 1891 Duda Katerina V 108 Bodnar Justyna Stef 1885 Bodnar Yustina Stef anivna 109 Serniak Marija Iw 1890 Sernyak Mariya Iv anivna 110 Seneczko Wasyl Hr 1894 Senechko Vasil Gr igorovich 111 Seneczko Anna Mych 1905 Senechko Anna Mih ajlivna 112 Seneczko Mychajlo Ilko 1883 Senechko Mihajlo Ilko vich 113 Seneczko Wolodymyr Iw 1908 Senechko Volodimir Iv anovich 114 Chomyk Pietro Iw 1896 Homik Chomik Petro Iv anovich 115 Serniak Mykola Dm 1894 Sernyak Mikola Dm itrovich inwalida invalid 116 Serniak Anna Andr 1897 Sernyak Anna Andr iyivna ranna poranena 117 Lazar Emilija Mych 1920 Lazar Emiliya Mih ajlivna 118 Lazar Liubom Iw 1940 Lazar Lyubom ir Iv anovich 119 Lazar Marija Iw 1943 Lazar Mariya Iv anivna 120 Serniak Marija Dm 1866 Sernyak Mariya Dm itrivna 121 Czmil Iwan Stef 1896 Chmil Ivan Stef anovich 122 Czmil Marija Sem 1898 Chmil Mariya Sem enivna 123 Czmil Kateryna Iw 1873 Chmil Katerina Iv anivna 124 Derewenko Mykolaj D 1904 Derevenko Mikola D 125 Derewenko Olha Hr 1912 Derevenko Olga Gr igorivna 126 Czmil Kateryna Hr 1886 Chmil Katerina Gr igorivna 127 Czmil Anna Hr 1909 Chmil Anna Gr igorivna 128 Sawka Jaroslaw Andr 1945 Savka Yaroslav Andr ijovich 129 Jurczyszyn Luka Hr 1870 Yurchishin Luka Gr igorovich 130 Seneczko Marija Dm 1890 Senechko Mariya Dm itrivna 131 Dzwinyk Iwan Iw 1871 Dzvinik Ivan Iv anovich 132 Czubak Wolodymyr 1930 Chubak Volodimir 133 Chudzkewycz Justyna Iw 1880 Chudkevich Yustina Iv anivna 134 Tymoczko Wasyl Ser 1879 Timochko Vasil Ser gijovich 135 Derewenko Mykolaj Sen 1906 Derevenko Mikola Sen 136 Paranczak Stefan Jur 1906 Paranchak Stefan Yur iyevich 137 Bal Wasyl M 1889 Bal Vasil M 138 Filwarskyj Andrij Andr 1878 Filvarskij Andrij Andr ijovich 139 Filwarska Marija Iw 1887 Filvarska Mariya Iv anivna 140 Horbowyj Wasyl And 1880 Gorbovij Vasil And rijovich 141 Horbowyj Iwan And 1877 Gorbovij Ivan And rijovich 142 Horbowyj Olha Sen 1874 Gorbovij a Olga Sen 143 Horbowyj Myron Iw 1923 Gorbovij Miron Iv anovich czerwonoarmista inwalida chervonoarmiyec invalid 144 Kczyk Marija Dmit 1881 Kzhik Krik Mariya Dmit rivna 145 Filwarska Justyna Iw 1879 Filvarska Yustina Iv anivna 146 Filwarskyj Andrij M 1873 Filvarskij Andrij M 147 Pankiewycz Marija M 1909 Pankevich Mariya M 148 Kuras Anna Dm 1931 Kuras Anna Dm itrivna 149 Szpak Olha Iw 1916 Shpak Olga Iv anivna 150 Radwanska Anna And 1881 Radvanska Anna And riyivna 151 Krajewskyj Iwan M 1886 Krayevskij Ivan M 152 Sokil Iwan And 1877 Sokil Ivan And rijovich 153 Sokil Marija Iw 1882 Sokil Mariya Iv anivna 154 Bal Iwan Ilko 1864 Bal Ivan Ilko vich 155 Bal Anna W 1874 Bal Anna V 156 Kaczmarska Paraskewia Iw 1900 Kachmarska Paraskeviya Iv anivna 157 Pankiewycz Tadej W 1933 Pankevich Tadej V 158 Pankiewycz Julian W 1941 Pankevich Yulian V 159 Bodnar Kateryna An 1880 Bodnar Katerina An 160 Swatyk Mykolaj 1859 Svatik Mikola 161 Melnyk Antoni M 1861 Melnik Anton i na M Sered zhertv tragediyi meshkanec sela na prizvishe Derevenko Mikola 124 v spisku pol 124 Derewenko Mykolaj D 1904 yakogo postavili na kolina j primusili pid dulami povzti dorogoyu a koli vpav znesilenij to jomu vidrizali genitaliyi ta miscevij greko katolickij svyashenik Oleksij Bilik yakogo razom iz rodinoyu pol 52 ojciec Bilyk Oleksa s Mychajla 1892 53 Bilyk Marija c Iwana 1891 porubano sokirami Togo samogo dnya zamordovano takozh veliku kilkist ukrayinciv u susidnih selah Sivchina 26 osib Riznya v Sivchini Bahovi vid 70 do 100 osib Riznya v Bahovi Odnim iz tih kogo zvinuvachuyut u vbivstvi ukrayinciv u Berezci ta Bahovi ye Roman Kisel pol Roman Kisiel ps Sep Korfanty ta ocholyuvanij nim stvorenij na osnovi bataljoniv hlopskih pidrozdil polskih partizaniv pol Ludowa Straz Bezpieczenstwa LSB Yih takozh zvinuvachuyut u inshih bagatoh vbivstvah ukrayinciv na teritoriyi Polshi sered inshih zokrema v Malkovichah 138 osib Skopovi prinajmni 67 osib za napisom na nadgrobku 150 180 osib Koritnikah 53 osobi Trojzhichah 28 osib Voli Kriveckij 27 osib Dubecku 8 osib ta inshih pol w Malkowicach 138 osob Bachowie i Brzusce 69 osob Skopowie 67 osob Bachowie 54 osoby 1 Korytnikach 53 osoby Trojczycach 28 osob Woli Krzywieckiej 27 osob Slonnem 16 osob Ujkowicach 15 osob Olszanach 11 osob Dubiecku 8 osob Kosztowej 5 osob Spogadi ochevidcivFragment na tu temu v spogadah Ivana Olizhara z Sivchini psevdo Kum Yak raz togo chasu 14 kvitnya tut pomilka 11 kvitnya stavsya napad bandi z Guti Berezki polskogo sela na Bahiv Vbito 24 osobi Pograbuvavshi mayetok i pidpalivshi hati banda rushila na Berezku V Berezci vbili 173 osobi Na plebaniyi zaginuv zabitij sokirami paroh otec Bilik razom z rodinoyu Perejshovshi Berezku rushili na Sivchinu Vbili 26 osib Vid Sofiyi Gutman vimagali 500 zlotih Vzyala vsi groshi viddala j vizhila V Pavla Gutmana zabraklo do sumi yaku vimagali 20 zlotih v zv yazku z tim vin ne perezhiv tiyeyi rizni a groshi vse odno zabrali Meshkanci vtikali v lis banda dijshla vzhe do polovini sela koli nadijshli nashi strilci z UPA Polyaki povernuli Ya perebuvav v toj chas na vishkoli navchanni v kotovskomi lisi z novostvorenoyu chotoyu Pribig lisnik z Sivchini z povidomlennyam pro bezchinstva banditiv Chota rushila negajno ale polyakiv v seli vzhe ne zastala Originalnij tekst pol fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny pseudonim Kum Jak raz w tym czasie 14 kwietnia odbyl sie napad bandy z Huty Brzuski polskiej wsi na Bachow Zabito 184 osoby Ograbiwszy majatek i podpaliwszy chaty banda ruszyla na Brzuske W Brzusce zabili 173 osoby Na plebanii zginal zabity siekiera proboszcz ojciec Bilyk wraz z rodzina Przeszedlszy Brzuske ruszyli na Sufczyne Zabili 26 osob U Sofii Hutman zazadali 500 zl Zabrala wszystkie pieniadze dala i przezyla U Pawla Hutman zabraklo do zadanej sumy 20 zl w zwiazku z tym on nie przezyl a pieniadze i tak zabrali Mieszkancy uciekali w las banda doszla juz do polowy wsi kiedy nadbiegli nasi strilci z UPA Polacy zawrocili Ja przebywalem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstala czota Przybiegl lacznik z Sufczyny z wiadomoscia o bestialstwie bandytow Czota ruszyla bezwlocznie ale Polakow we wsi juz nie zastala Spogadi Stanislava Senechka kotrij narodivsya v 1919 roci v Berezci V kvitni 1945 roku napala na selo ozbroyena banda Pereviryali dokumenti lyudej Hto mav kenkartu vidanu she nimeckoyu vladoyu posvidku osobistosti z U ukrayinec togo vbivali na misci hto z P polyak togo ne vbivali To buli lyudi z susidnogo sela ale i z za Syanu i pereselenci z Volini V Berezci vbili todi 182 lyudej v Sivchini meni zdayetsya 80 v Bahovi tezh priblizno stilki Pohovano yih v zagalnij mogili lyudi porahuvali shob znati skilki bulo vbitih Ya povernuvsya v selo u veresni 1946 roku ale zhili she moyi mama i brat vse to povnistyu rozkazali Pid chas togo napadu vbili mogo batka j brata Lezhat voni v velikij starij mogili za mogilami otciv Bilika i Hadzyaka Poruch lezhat batko j brat a yakis tri metri za nimi vikopana bula yama i v tij yami lezhat 182 lyudini to dovga yama dovsha 10 metriv Stoyav tam kolis hrest Teper tim nihto ne cikavitsya Raz za komuni komunistichnoyi vladi selo otrimalo yakis groshi prislali p yanic yaki obgorodili teritoriyu kolyuchim drotom Ce vsya dopomoga j pam yat Mama bula polka to yiyi ne vbili Prijshli z za Syanu Interv yu za 24 serpnya 1999 roku Originalnij tekst pol Wspomnienia Stanislawa Seneczka urodzonego w 1919 roku w Brzusce W kwietniu 1945 roku wpadla do wioski uzbrojona banda Legitymowali ludzi Kto mial kennkarte z U tego zastrzelili na miejscu kto z P tego nie zabijali To byli ludzie z sasiedniej wioski ale i za Sanu i wysiedlency z Wolynia W Brzusce zabili wtedy 182 ludzi w Sufczynie wydaje mi sie 80 w Bachowie tez okolo tylu Pochowano ich w zbiorczej mogile ludzie policzyli wiec wiedzieli ilu bylo zabitych Ja wrocilem do wioski we wrzesniu 1946 roku ale zyla moja mama i brat to wszystko dokladnie opowiedzieli Podczas tego napadu zabili mojego ojca i brata Leza oni w wielkiej starej mogile za mogilami ojcow Bilyka i Hadziaka Obok lezamoj ojciec i brat a jakies trzy metry za nimi wybrana byla jama i w tej jamie lezy 182 ludzi to dluga jama dluzsza niz 10 metrow Stal tam kiedys krzyz Teraz tym nikt sie nie interesuje Raz za komuny gmina dostala jakies pieniadze przyslali pijakow ktorzy ogrodzili teren drutem kolczastym To cala opieka i pamiec Mama byla Polka to jej nie zabili Przyszli zza Sanu wywiad z dnia 24 sierpnia 1999 roku Reakciya na tragediyuVlada Polshi 15 kvitnya 1945 roku na chetvertij den predstavnikami miscevoyi vladi buv skladenij poperednij spisok zhertv rizni yakij nalichuye 161 osobu Jogo pidpisali starosta soltis sela K Peleh ta meshkanci Peleh Dmitro Senechko Ivan Mospan Ivan Z pravoyi storoni dokumentu ye dopovnennya Za svidchenyami mordovanih lyudej milicioner z Leshavi Dolishnoyi znushavsya nad poranenimi ukrayinskimi meshkancyami Prohannya vtrutitisya v cyu spravu j areshtuvati cogo milicionera Originalnij tekst pol Soltys K Pelech Pelech Dmytro Seneczko Iwan Mospan Iwan Po prawej stronie dokumentu znajduje sie dopisek Wykaz ludzi pomordowanych milicjant z Leszczawy dolnej znecal sie nad mieszkancami Ukraincami rannymi Prosi sie o interwencje w tej sprawie i zamkniecie tego milicjanta Yak reaguvala na riznyu vlada prokomunistichnoyi Polshi v podalshomu vidno zi spogadiv Stanislava Senechka Vlada Polskoyi Respubliki pol Polska Rzeczpospolita Polska rozsekretila arhivnu spravu pro riznyu v Berezci Dokumenti buli nadrukovani v tizhneviku Nashe slovo za 30 kvitnya 2006 roku A takozh provedeno opituvannya ta zapis pokaziv svidkiv tih podij Kerivnictvo SRSR Vlada SRSR vikoristala fakti morduvan dlya diskreditaciyi polyakiv ta odnochasno yak odin z argumentiv na korist pereselennya ukrayinciv iz teritoriyi Zakerzonnya v SRSR Yak tverdit Petro Mirchuk Polskij teror bezzasterezhno pidderzhuye moskovske NKVD shob mogti vkazuvati na nogo i davati peresliduvanim ukrayincyam yehidnu poradu Tikajte pered polskimi banditami v Ukrayinu pereselyujtes do USSR Ukrayinska Povstanska Armiya 14 kvitnya 1945 roku UPA vipuskaye svoye zvernennya v yakomu govoritsya POLYaKAM Liskogo j Sivickogo povitiv do zagalnogo vidoma Ostannim chasom zdavalosya sho ukrayinsko polski vzayemini na comu tereni vzhe na dobrij dorozi sho vzhe polske suspilstvo cogo terenu pri dopomozi chesnih polyakiv patriotiv vplinula na povedinku rozbeshenoyi doteper suchasnoyi administraciyi a golovno Miliciyi Obivatelskoyi MO zdavalos sho vzhe j tut na misce stalinskih agentiv prijshli do golosu polyaki yakim doroge majbutnye yihnogo narodu Ta na zhal vono ne tak Pislya korotkoyi perervi po nashih vidplatnih akciyah pid Serednim Selom 7 2 u Zavadci 5 3 u Stankovij 6 3 ta v Pashivskomu Lisi 5 3 1945 r nepopravni banditi z Miliciyi Obivatelskoyi virni slugi krovozhadnogo Kremlya pochali znovu prodovzhuvati grabizh i palennya nashih sil Berezka 23 3 i 10 4 Bibrka 5 4 a dnya 13 4 vandalskim aktom u Voli Matiyashovij Liskij povit pripechatali svoyu neminuchu zagibil Tomu POVIDOMLYaYeMO vse polske suspilstvo sho za vandalizm yakij popovnili banditi z polskoyi Miliciyi Obivatelskoyi dnya 13 4 U Voli Matiyashovij nad ranenim molodim ukrayincem zhitelem cogo zh sela lyudinu legko ranenu v nogu masakruvali ci ober banditi prikladami krisiv j nedobitogo zakopali v zemlyu zhivcem za cej ober banditizm za vsi poperedni ta vishe navedeni grabizhnicko banditski akciyi provedeni nad ukrayinskim naselennyam ogoloshuyemo Miliciyi Obivatelskij MO vidplatnu akciyu Cyu akiyu perevoditimemo masovo i v zalezhnosti vid potrebi budemo stosuvati vsyaki formi vidplati zasidki individualnij teror i inshi Postarayemosya karati tilki vinnih ta zaznachuyemo sho kulya ne rozbiraye i sho speciyalnih slidstv tezh vesti ne budemo bo vidpovidalnist za ci zvirstva padaye na cilu organizaciyu pid markoyu yakoyi diyut ci bandi a peredusim na ti stanici Miliciyi Obivatelskoyi sho za yih pochinom i na yihnomu tereni ci banditski akciyi provadyatsya Budemo spravedlivi ta pri comu konsekventni chogo mozhete buti pevni Tilki she raz robimo zasterezhennya sho koli v chasi nashih vidplatnih akcij vpali b vipadkovo nevinni to haj polske suspilstvo ne vinuye v comu nas tilki svoyih banditiv provokatoriv A pislya vihodu vishezgadanoyi listivki UPA perejshla do aktivnih dij proti miliciyi spivrobitniki yakoyi brali uchast u morduvannyah Vslid za povidomlennyam pishli zapovidzheni vidplatni akciyi Vprodovzh odnogo misyacya vid 15 kvitnya do 15 travnya 1945 r viddili UPA rozgromili ponad 20 stanic polskoyi miliciyi Ribotichi Tisova Vilshani Zhapaliv Stare Selo Brusno i in spaleno polski sela Borivnicyu selo znahoditsya na vidstani blizko 25 kilometriv vid Berezki j V yazovnicyu ta pokarano meshkanciv togo sela za bagatokratnu uchast u morduvanni ukrayinciv po susidnih selah obstrilyano garnizoni VP v Konyushi Berendovichah A odnochasno majzhe v kozhnomu mishanomu seli perevedeno zbori polskogo naselennya na yakih predstavniki UPA davali ukrayinskij poglyad na vitvorenu situaciyu Azh pislya pacifikaciyi viddilami UPA Borivnici dijshlo do peregovoriv ta pevnogo porozuminnya mizh UPA ta pidpillyam polskoyi Armiyi Krajovoyi pro pripinennya vzayemnih atak na civilne naselennya na tih terenah DzherelaSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach Omelian Pleczen 9 lat w bunkrze Zakerzonnya tom 4 wspomnienia Iwana Olijara Warszawa 1998 Berezka gineli Ci na litere UDiv takozhBoyi v Birchi ta okolicyah Volinska tragediya Piskorovichi Rizanina v Gorajci Rizanina v Sagrini Tragediya sela Pavlokomi Riznya v Skopovi Bijnya u Verhovini Riznya v Zavadci MorohivskijPrimitkiCentral Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 19 serpnya 2012 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 15 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012 Vizvolennya mist SRSR na SOLDAT RU Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 11 serpnya 2012 Spisok zhertv rizni chastina 1 Spisok zhertv rizni chastina 2 Berezka gineli Ci na litere U Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2012 Zakerzonnya tom 4 wspomnienia Iwana Olijara Warszawa 1998 M Jasiak Dzialalnosc OUN UPA w poludniowo wschodnich powiatach dzisiejszej Polski w latach 1944 1946 w Polska Ukraina Trudne pytania t 7 KARTA Warszawa 2000 Archiwum Panstwowe w Przemyslu SPP 1944 1950 Teczka Sprawy ogolne bezpieczenstwa Sygn 64 k 41 Tizhnevik Nashe slovo za 30 kvitnya 2006 roku Spisok zhertv rizni Religijno suspilnij chasopis Slovo Drogobickoyi duhovnoyi seminariyi 2 42 za cherven serpen 2010 roku Carpatho Rusyn Knowledge Base Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach stor 254 Yan Pisulinskij Polsko ukrayinskij konflikt v Peremiskomu poviti zimoyu i vesnoyu 1945 roku j uchast v nomu grupi Romana Kiselya Sepa pol Jan Pisulinski Konflikt polsko ukrainski w powiecie przemyskim zima i wiosna 1945 roku i udzial w nim grupy Romana Kisiela Sepa w Pamiec i Sprawiedliwosc nr 2 2005 Povidomlennya v internet gazeti Gazeta pl Forum na gilci Guta Berezka Berezka Poperednij spisok zhertv rizni v internet gazeti Gazeta pl Forum na gilci Guta Berezka BerezkaPosilannyaU nashomu seli Berezki protyagom odniyeyi godini bulo spaleno 45 hat j ubito ponad 280 osib Ukrayinci Zakerzonnya Mater Mizhnar nauk prak konf Lviv LNAM SPOLOM 2007 292 stor Avtor Yaroslava YaCKIV VOJTOVICh m Kiyiv 1933 r n urodzhenka s Berezki Yaroslavskogo povitu

Дата публікації:
Топ