Дубецько (пол. Dubiecko) — місто на Закерзонні в Польщі, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 871 особа (2011).
Місто Колишня церква Воздвиження Святого Хреста
Координати 49°49′ пн. ш. 22°23′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.383° сх. д.Координати: 49°49′ пн. ш. 22°23′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.383° сх. д.
Дубецько у Вікісховищі |
Через Дубецько проходить воєводська дорога № 884.
1 січня 2021 року поновлено міські права.
Географія
Місто розташоване на лівому березі річки Сян за 27 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 38 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Назва
Впродовж століть Дубецько зберегло українську назву.
Історія
У 1953 р. над давнім руслом Сяну були знайдені дві неолітичні кам’яні сокири. Археологічні розкопки Городища в 1959 і 1963 рр. встановили, що тут проживали люди в епоху неоліту і бронзи. Численні знахідки римських монет свідчать про наявність тут селища в часи Римської імперії.
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського. З початком польської колонізації Галичини в 1358 р. вперше згадується Дубецько в акті надання Казимиром Великим довколишніх земель якомусь Яцьку Сонечку. В 1389 році Владислав Ягайло віддав королівське село Дубецько в довічне володіння Петру Кміті, який у 1407 році отримав від короля права міста для Дубецько, переніс його на лівий берег Сяну і заснував костел.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Дубецько відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу Перемишльського повіту австрійської провінції Галіція. Попри півтисячолітню державну політику полонізації у 1880 році ще 114 місцевих українців зберігали свою національну ідентичність.
У 1934 році Дубецько позбавлене статусу міста. В 1939 році ще 10 українців зберегли традицію спілкування українською мовою та коло ста українців зберегли усвідомлення своєї українськості попри перехід на побутове спілкування польською мовою (крім того було 720 поляків і 980 євреїв). Місцева парохіяльна церква належала до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. Це частково населене українцями село Надсяння за Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона (так званому Закерзонні). Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 8 українців. Селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решта українців села попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була виселена на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. До 1947 р. в околицях діяли відділи УПА.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
1 січня 2021 року поновлено міські права.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 436 | 100 | 296 | 40 |
Жінки | 435 | 73 | 267 | 95 |
Разом | 871 | 173 | 563 | 135 |
- 1880 — 1505 мешканців, з них 114 греко-католиків, 690 римо-католиків, 700 юдеїв.
- 1939 — 1810 мешканців, з них 120 греко-католиків, 720 римо-католиків, 980 юдеїв.
Пам’ятки
В селі збереглася греко-католицька церква Воздвиження Святого Хреста, змурована в 1927 році на місці колишньої дерев'яної 1774 року. Після Другої світової війни використовувалася під склад, а тепер використовується під художню галерею. Парафія належала до Бірчанського деканату, а після Першої світової — до Порохницького.
Зберігся замок Красицьких-Конарських.
Відомі люди
- Олександр Добрянський — греко-католицький священник, громадський діяч, посол Австрійського парламенту (1848—1849), Галицького сойму і Райхсрату (1861—1866).
Джерела, посилання та література
- Strona Dubiecka [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубецько
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Projekt z 20 lipca 2020 rozporządzenia Rady Ministrów w sprawie ustalenia granic niektórych gmin i miast, nadania niektórym miejscowościom statusu miasta, zmiany nazwy gminy oraz siedziby władz gminy
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 111.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Дубецько // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 187. (пол.)
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubecko pol Dubiecko misto na Zakerzonni v Polshi u gmini Dubecko Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 871 osoba 2011 Misto Dubecko pol Dubiecko Kolishnya cerkva Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Gerb Koordinati 49 49 pn sh 22 23 sh d 49 817 pn sh 22 383 sh d 49 817 22 383 Koordinati 49 49 pn sh 22 23 sh d 49 817 pn sh 22 383 sh d 49 817 22 383 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina DubeckoData zasnuvannya 1407Persha zgadka 1358Visota centru 280 370 mNaselennya 871 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 750Avtomobilnij kod RPRSIMC 0600496GeoNames 772897OSM 3012667 R Gmina Dubecko Syanocka zemlya Oficijnij sajt dubiecko pl DubeckoDubecko Polsha DubeckoDubecko Pidkarpatske voyevodstvo Dubecko u Vikishovishi Cherez Dubecko prohodit voyevodska doroga 884 1 sichnya 2021 roku ponovleno miski prava GeografiyaMisto roztashovane na livomu berezi richki Syan za 27 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 38 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva NazvaVprodovzh stolit Dubecko zbereglo ukrayinsku nazvu IstoriyaU 1953 r nad davnim ruslom Syanu buli znajdeni dvi neolitichni kam yani sokiri Arheologichni rozkopki Gorodisha v 1959 i 1963 rr vstanovili sho tut prozhivali lyudi v epohu neolitu i bronzi Chislenni znahidki rimskih monet svidchat pro nayavnist tut selisha v chasi Rimskoyi imperiyi V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Z pochatkom polskoyi kolonizaciyi Galichini v 1358 r vpershe zgaduyetsya Dubecko v akti nadannya Kazimirom Velikim dovkolishnih zemel yakomus Yacku Sonechku V 1389 roci Vladislav Yagajlo viddav korolivske selo Dubecko v dovichne volodinnya Petru Kmiti yakij u 1407 roci otrimav vid korolya prava mista dlya Dubecko perenis jogo na livij bereg Syanu i zasnuvav kostel V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi Dubecko vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv i vvijshlo do skladu Peremishlskogo povitu avstrijskoyi provinciyi Galiciya Popri pivtisyacholitnyu derzhavnu politiku polonizaciyi u 1880 roci she 114 miscevih ukrayinciv zberigali svoyu nacionalnu identichnist U 1934 roci Dubecko pozbavlene statusu mista V 1939 roci she 10 ukrayinciv zberegli tradiciyu spilkuvannya ukrayinskoyu movoyu ta kolo sta ukrayinciv zberegli usvidomlennya svoyeyi ukrayinskosti popri perehid na pobutove spilkuvannya polskoyu movoyu krim togo bulo 720 polyakiv i 980 yevreyiv Misceva parohiyalna cerkva nalezhala do Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili selom Radyanski okupanti nasilno mobilizuvali cholovikiv u Chervonu armiyu Ce chastkovo naselene ukrayincyami selo Nadsyannya za Lyublinskoyu ugodoyu vid 9 veresnya 1944 roku opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona tak zvanomu Zakerzonni Polskim vijskom i bandami civilnih polyakiv pochalis pograbuvannya i vbivstva u 1945 r banda polskih shovinistiv komandir Roman Kisyel Semp vbila v seli shonajmenshe 8 ukrayinciv Selyani gurtuvalis v zagoni UPA i viddili samooboroni Ukrayinciv u 1945 r dobrovilno primusovo viselyali v SRSR Reshta ukrayinciv sela popala v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bula viselena na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Do 1947 r v okolicyah diyali viddili UPA U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva 1 sichnya 2021 roku ponovleno miski prava NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 436 100 296 40 Zhinki 435 73 267 95 Razom 871 173 563 135 1880 1505 meshkanciv z nih 114 greko katolikiv 690 rimo katolikiv 700 yudeyiv 1939 1810 meshkanciv z nih 120 greko katolikiv 720 rimo katolikiv 980 yudeyiv Pam yatkiV seli zbereglasya greko katolicka cerkva Vozdvizhennya Svyatogo Hresta zmurovana v 1927 roci na misci kolishnoyi derev yanoyi 1774 roku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vikoristovuvalasya pid sklad a teper vikoristovuyetsya pid hudozhnyu galereyu Parafiya nalezhala do Birchanskogo dekanatu a pislya Pershoyi svitovoyi do Porohnickogo Zberigsya zamok Krasickih Konarskih Vidomi lyudiOleksandr Dobryanskij greko katolickij svyashennik gromadskij diyach posol Avstrijskogo parlamentu 1848 1849 Galickogo sojmu i Rajhsratu 1861 1866 Dzherela posilannya ta literaturaStrona Dubiecka 14 sichnya 2018 u Wayback Machine pol PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dubecko GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Projekt z 20 lipca 2020 rozporzadzenia Rady Ministrow w sprawie ustalenia granic niektorych gmin i miast nadania niektorym miejscowosciom statusu miasta zmiany nazwy gminy oraz siedziby wladz gminy Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 111 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dubecko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 187 pol Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi