Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скопів пол Skopów село в Польщі у гміні Кривча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 467 осіб 2011

Скопів

Скопів

Скопів (пол. Skopów) — село в Польщі, у гміні Кривча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 467 осіб (2011).

Село
Скопів
пол. Skopów
image

Координати 49°49′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.500° сх. д. / 49.817; 22.500Координати: 49°49′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.500° сх. д. / 49.817; 22.500

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Кривча
Населення 467 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-754
Автомобільний код RPR
SIMC 0605269
GeoNames 759082
OSM r6860390  ·R
image
image
Скопів
Скопів (Польща)
image
image
Скопів
Скопів (Підкарпатське воєводство)
image Скопів у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на відстані 6 кілометрів на північний захід від центру гміни села Кривча, 20 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишль та 42 кілометри на південний схід від центру воєводства міста Ряшів.

Історія

image
Могила українців, замордованих в Скопові польськими партизанськими відділами

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.

В 1900 році в Скопові збудовано муровану греко-католицьку церкву Преображення ГНІХ на місці своєї попередниці, дерев'яної церкви, яку ще в 1828 році відвідав перемиський греко-католицький єпископ Іван (Снігурський). Була парафіяльною церквою Порохницького деканату Перемишльської єпархії, в 1936 р. налічувала 1010 парафіян. В 80-х роках 20 століття церкву відновлено й перетворено на римо-католицьку (пол. Cerkiew Przemienienia Pańskiego w Skopowie).

Докладніше:

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина, Холмщина) окупувала Польща, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

У 1939 році в селі проживало 1240 мешканців, з них 900 українців — греко-католиків, 275 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду і 15 євреїв

Хоча українці становили більшість у селі (і в повіті), та після Другої світової війни воно опинилося по польському боці розмежування лінією Керзона, у так званому Закерзонні.

В 1945 році село зазнало нападу утвореного на основі батальйонів хлопських підрозділу польських партизан (пол. Ludowa Straż Bezpieczeństwa, LSB), під керівництвом Романа Кіселя. Під час різні у Скопові замордовано принаймні 67 осіб (за написом на надгробку 150—180 осіб). (Ймовірно, однією з жертв того нападу став греко-католицький священик отець Іван Дем'янчик, якого замордовано 15 квітня 1945). Збройні формування, якими керував Роман Кісель (пол. Roman Kisiel ps. Sęp, Korfanty) звинувачують також у багатьох вбивствах українців на території Польщі, серед інших, зокрема, в Малковичах (138 осіб), Бахові та Березці (69 осіб), вдруге в Бахові (54 особи), Коритниках (53 особи), Трійчичах (28 осіб), Волі-Кривецькій (27 осіб), Солоному (16 осіб), Вуйковичах (15 осіб), Вільшанах (11 осіб), Дубецьку (8 осіб), Костевій (5 осіб) та інших.

Докладніше: Різня в Скопові

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, прикривалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, не зважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

В 1945–1946 роках частину українських мешканців села вивезено до СРСР, 360 жителів переселено до села Бичківці на Чортківщині. Решту українців у 1947 році під час етнічної чистки — так званої Операції «Вісла» було депортовано і розсіяно на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

В 1938 році на терені греко-католицької парафії Скопів проживало 2009 греко-католиків, 1380 римо-католиків (у 2 парафіях), 84 євреї. Парафія включала м. Бабичі і с. Рушельчичі, входила до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 236 46 165 25
Жінки 231 71 120 40
Разом 467 117 285 65

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скопів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
  5. Релігійно-суспільний часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії № 2(42) за червень-серпень 2010 року
  6. Ян Пісулінський — «Польсько-український конфлікт в Перемиському повіті зимою і весною 1945 року й участь в ньому групи Романа Кіселя Sępa»(пол. Jan Pisuliński — «Konflikt polsko-ukraiński w powiecie przemyskim zimą i wiosną 1945 roku i udział w nim grupy Romana Kisiela Sępa», w:Pamięć i Sprawiedliwość nr 2 (2005))
  7. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2012.
  8. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 26 листопада 2012.
  9. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
  10. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
  11. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 26 листопада 2012.
  12. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 жовтня 2019.
  13. Блажейовський Дмитро «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939)». — Львів, 1995, , стор. 438
  14. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

  • пол. Krzywcza - Trzy Kultury)
  • Скопів в книзі Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Блажейовський Дмитро «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939)». — Львів, 1995, , стор. 438

Див. також


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skopiv pol Skopow selo v Polshi u gmini Krivcha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 467 osib 2011 Selo Skopiv pol Skopow Koordinati 49 49 pn sh 22 30 sh d 49 817 pn sh 22 500 sh d 49 817 22 500 Koordinati 49 49 pn sh 22 30 sh d 49 817 pn sh 22 500 sh d 49 817 22 500 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina KrivchaNaselennya 467 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 754Avtomobilnij kod RPRSIMC 0605269GeoNames 759082OSM r6860390 R SkopivSkopiv Polsha SkopivSkopiv Pidkarpatske voyevodstvo Skopiv u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 6 kilometriv na pivnichnij zahid vid centru gmini sela Krivcha 20 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishl ta 42 kilometri na pivdennij shid vid centru voyevodstva mista Ryashiv IstoriyaMogila ukrayinciv zamordovanih v Skopovi polskimi partizanskimi viddilami V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi teritoriya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv V 1900 roci v Skopovi zbudovano murovanu greko katolicku cerkvu Preobrazhennya GNIH na misci svoyeyi poperednici derev yanoyi cerkvi yaku she v 1828 roci vidvidav peremiskij greko katolickij yepiskop Ivan Snigurskij Bula parafiyalnoyu cerkvoyu Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi v 1936 r nalichuvala 1010 parafiyan V 80 h rokah 20 stolittya cerkvu vidnovleno j peretvoreno na rimo katolicku pol Cerkiew Przemienienia Panskiego w Skopowie Dokladnishe Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina Holmshina okupuvala Polsha sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku U 1939 roci v seli prozhivalo 1240 meshkanciv z nih 900 ukrayinciv greko katolikiv 275 polyakiv 50 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu i 15 yevreyiv Hocha ukrayinci stanovili bilshist u seli i v poviti ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni vono opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyeyu Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni V 1945 roci selo zaznalo napadu utvorenogo na osnovi bataljoniv hlopskih pidrozdilu polskih partizan pol Ludowa Straz Bezpieczenstwa LSB pid kerivnictvom Romana Kiselya Pid chas rizni u Skopovi zamordovano prinajmni 67 osib za napisom na nadgrobku 150 180 osib Jmovirno odniyeyu z zhertv togo napadu stav greko katolickij svyashenik otec Ivan Dem yanchik yakogo zamordovano 15 kvitnya 1945 Zbrojni formuvannya yakimi keruvav Roman Kisel pol Roman Kisiel ps Sep Korfanty zvinuvachuyut takozh u bagatoh vbivstvah ukrayinciv na teritoriyi Polshi sered inshih zokrema v Malkovichah 138 osib Bahovi ta Berezci 69 osib vdruge v Bahovi 54 osobi Koritnikah 53 osobi Trijchichah 28 osib Voli Kriveckij 27 osib Solonomu 16 osib Vujkovichah 15 osib Vilshanah 11 osib Dubecku 8 osib Kostevij 5 osib ta inshih Dokladnishe Riznya v Skopovi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR prikrivalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ne zvazhayuchi na tekst ugodi v yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv V 1945 1946 rokah chastinu ukrayinskih meshkanciv sela vivezeno do SRSR 360 zhiteliv pereseleno do sela Bichkivci na Chortkivshini Reshtu ukrayinciv u 1947 roci pid chas etnichnoyi chistki tak zvanoyi Operaciyi Visla bulo deportovano i rozsiyano na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaV 1938 roci na tereni greko katolickoyi parafiyi Skopiv prozhivalo 2009 greko katolikiv 1380 rimo katolikiv u 2 parafiyah 84 yevreyi Parafiya vklyuchala m Babichi i s Rushelchichi vhodila do Porohnickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 236 46 165 25 Zhinki 231 71 120 40 Razom 467 117 285 65PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skopiv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 57 Religijno suspilnij chasopis Slovo Drogobickoyi duhovnoyi seminariyi 2 42 za cherven serpen 2010 roku Yan Pisulinskij Polsko ukrayinskij konflikt v Peremiskomu poviti zimoyu i vesnoyu 1945 roku j uchast v nomu grupi Romana Kiselya Sepa pol Jan Pisulinski Konflikt polsko ukrainski w powiecie przemyskim zima i wiosna 1945 roku i udzial w nim grupy Romana Kisiela Sepa w Pamiec i Sprawiedliwosc nr 2 2005 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2019 Blazhejovskij Dmitro Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 X stor 438 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturapol Krzywcza Trzy Kultury Skopiv v knizi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Blazhejovskij Dmitro Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 X stor 438Div takozhRiznya v Berezci Riznya v Bahovi Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ