Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гута Березка або Гута Березка пол Huta Brzuska село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєвод

Гута-Березка

Гута-Березка

Гута-Березка або Гута Березка (пол. Huta Brzuska) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 307 осіб (2011).

Село
Гута-Березка
пол. Huta Brzuska
image

Координати 49°43′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.717; 22.517Координати: 49°43′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.717; 22.517

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Населення 307 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
SIMC 0599103
GeoNames 770884
OSM r6854768  ·R
image
image
Гута-Березка
Гута-Березка (Польща)
image
image
Гута-Березка
Гута-Березка (Підкарпатське воєводство)
image Гута-Березка у Вікісховищі
image
Вид на село Гута-Березка

Географія

Село розташоване на відстані 6 кілометрів на північний схід від центру гміни села Бірчі, 19 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 50 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва. Через село протікає річка Березка — притока річки Ступниця.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 18 столітті в селі Березка збудовано гуту по виробництву скла, працівники якої утворили поряд з селом новий населений пункт — Гута-Березка (пол. Huta Brzuska).

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.

В Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських земель, виданому в Варшаві в 1880–1914 роках, у томі 1 (дозволено цензурою царської Росії 28 листопада 1879 року) село Гута-Березка згадується на сторінці 428 як Brzuska huta, Brzozka huta, але, крім назв, нема ніяких інших доповнень, лише згадка, що мешканці села належали до двох парафій (римо-католицької та греко-католицької) в селі Бірча, тобто там проживали й поляки, і українці. Ймовірно, більше даних про село Гута-Березка, що знаходилось в іншій країні (Австро-Угорщина), були недоступно упорядникам словника, або вони були їм нецікаві через малу кількість проживаючих там поляків. Але на сторінці 230 в статті про Бірчу є згадка про наявність там римо-католицькій парафії, яка налічувала 2579 вірних, та бірчанського деканату греко-католицької церкви, який належав до Перемишльської дієцезії, що об'єднував 19 парафій, серед котрих названо і парафію в селі Березка (Brzozka), та налічував 22 тисячі 428 вірних. Парафія в Бірчі налічувала 2 тисячі 067 осіб, тобто на решту 18 парафій припадає 20 тисяч 361 особа, або в середньому — 1 тисячу 131 греко-католик на парафію.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 1050 жителів, з них 25 українців, 1015 поляків і 10 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Гута-Березка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

31 липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Гута-Березка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл, серед яких сучасники тих подій називають і мешканців села Гута-Березка, здійснено напад на Березку, внаслідок якого були замордовані близько 180 українських мешканців Березки, майже половина з яких були жінки й діти.

Докладніше: Різня в Березці

Того самого дня замордовано також велику кількість українців в сусідніх селах: Сівчина — 26 осіб (Різня в Сівчині), Бахові — від 70 до 100 осіб (Різня в Бахові).

Фрагмент на ту тему в спогадах Івана Оліжара з Сівчини — псевдо «Кум»: « Як раз того часу 14 квітня (тут помилка — 11 квітня) стався напад банди з Гути-Березки, польського села, на Бахів. Вбито 24 особи. Пограбувавши маєток і підпаливши хати, банда рушила на Березку. В Березці вбили 173 особи. На плебанії загинув, забитий сокирами, парох отець Білик разом з родиною. Перейшовши Березку, рушили на Сівчину. Вбили 26 осіб. Від Софії Гутман вимагали 500 злотих. Взяла всі гроші, віддала, й вижила. В Павла Гутмана забракло до суми, яку вимагали, 20 злотих — в зв'язку з тим він не пережив (тієї різні), а гроші все одно забрали. Мешканці втікали в ліс, банда дійшла вже до половини села, коли надійшли наші стрільці з УПА. Поляки повернули. Я перебував в той час на вишколі (навчанні) в котовськомі лісі з новоствореною чотою. Прибіг лісник з Сівчини з повідомленням про безчинства бандитів. Чота рушила негайно, але поляків в селі вже не застала.»

(пол. fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny - pseudonim "Kum": "Jak raz w tym czasie 14 (?) kwietnia odbył się napad bandy z Huty Brzuski, polskiej wsi, na Bachów. Zabito 184 osoby. Ograbiwszy majątek i podpaliwszy chaty, banda ruszyła na Brzuskę. W Brzusce zabili 173 osoby. Na plebanii zginął, zabity siekierą, proboszcz ojciec Biłyk wraz z rodziną. Przeszedłszy Brzuskę, ruszyli na Sufczynę. Zabili 26 osób. U Sofii Hutman zażądali 500 zł. Zabrała wszystkie pieniądze, dała, i przeżyła. U Pawła Hutman zabrakło do żądanej sumy 20 zł - w związku z tym on nie przeżył, a pieniądze i tak zabrali. Mieszkańcy uciekali w las, banda doszła już do połowy wsi, kiedy nadbiegli nasi striłci z UPA. Polacy zawrócili. Ja przebywałem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstałą czotą. Przybiegł łącznik z Sufczyny z wiadomością o bestialstwie bandytów. Czota ruszyła bezwłocznie, ale Polaków we wsi już nie zastała".)

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення по лінії Керзона українсько-польського кордону та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками. Вночі з 21 на 22 жовтня 1945 року дві сотні УПА сотників «Бурлаки» і «Ластівки» під командою курінного «Коника» виконали акцію на село Гута-Березка і Сівчина, яка упівцям цілком вдалась. Як результат — погромлено ВП та спалено села.

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 159 28 105 26
Жінки 148 34 69 45
Разом 307 62 174 71

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гута-Березка

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 27 вересня 2012.
  3. . Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 27 вересня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2012.
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
  6. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 27 вересня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. Archiwum Państwowe w Przemyślu, SPP 1944–1950, Teczka: Sprawy ogólne bezpieczeństwa Sygn. 64, k. 41. Тижневик «Наше слово» за 30 квітня 2006 року
  11. Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach», стор. 254
  12. Повідомлення в інтернет-газеті Gazeta.pl Forum на гілці Гута-Березка — Березка
  13. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 3 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 27 вересня 2012.
  15. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  16. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  17. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  18. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Гута Березка, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 2012-05-05 у Wayback Machine.]
  19. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914 [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  • Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
  • Сторінка села Гута-Березка на вебсайті ґміни Бірча [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Попередній список жертв різні в Березці (165 осіб), складений 15 квітня 1945 року

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Guta Berezka abo Guta Berezka pol Huta Brzuska selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 307 osib 2011 Selo Guta Berezka pol Huta Brzuska Koordinati 49 43 pn sh 22 31 sh d 49 717 pn sh 22 517 sh d 49 717 22 517 Koordinati 49 43 pn sh 22 31 sh d 49 717 pn sh 22 517 sh d 49 717 22 517 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 307 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599103GeoNames 770884OSM r6854768 RGuta BerezkaGuta Berezka Polsha Guta BerezkaGuta Berezka Pidkarpatske voyevodstvo Guta Berezka u VikishovishiVid na selo Guta BerezkaGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 6 kilometriv na pivnichnij shid vid centru gmini sela Birchi 19 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 50 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Cherez selo protikaye richka Berezka pritoka richki Stupnicya IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V 18 stolitti v seli Berezka zbudovano gutu po virobnictvu skla pracivniki yakoyi utvorili poryad z selom novij naselenij punkt Guta Berezka pol Huta Brzuska V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi teritoriya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih zemel vidanomu v Varshavi v 1880 1914 rokah u tomi 1 dozvoleno cenzuroyu carskoyi Rosiyi 28 listopada 1879 roku selo Guta Berezka zgaduyetsya na storinci 428 yak Brzuska huta Brzozka huta ale krim nazv nema niyakih inshih dopovnen lishe zgadka sho meshkanci sela nalezhali do dvoh parafij rimo katolickoyi ta greko katolickoyi v seli Bircha tobto tam prozhivali j polyaki i ukrayinci Jmovirno bilshe danih pro selo Guta Berezka sho znahodilos v inshij krayini Avstro Ugorshina buli nedostupno uporyadnikam slovnika abo voni buli yim necikavi cherez malu kilkist prozhivayuchih tam polyakiv Ale na storinci 230 v statti pro Birchu ye zgadka pro nayavnist tam rimo katolickij parafiyi yaka nalichuvala 2579 virnih ta birchanskogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi yakij nalezhav do Peremishlskoyi diyeceziyi sho ob yednuvav 19 parafij sered kotrih nazvano i parafiyu v seli Berezka Brzozka ta nalichuvav 22 tisyachi 428 virnih Parafiya v Birchi nalichuvala 2 tisyachi 067 osib tobto na reshtu 18 parafij pripadaye 20 tisyach 361 osoba abo v serednomu 1 tisyachu 131 greko katolik na parafiyu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 1050 zhiteliv z nih 25 ukrayinciv 1015 polyakiv i 10 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Guta Berezka sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu 31 lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Guta Berezka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi 11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil sered yakih suchasniki tih podij nazivayut i meshkanciv sela Guta Berezka zdijsneno napad na Berezku vnaslidok yakogo buli zamordovani blizko 180 ukrayinskih meshkanciv Berezki majzhe polovina z yakih buli zhinki j diti Dokladnishe Riznya v Berezci Togo samogo dnya zamordovano takozh veliku kilkist ukrayinciv v susidnih selah Sivchina 26 osib Riznya v Sivchini Bahovi vid 70 do 100 osib Riznya v Bahovi Fragment na tu temu v spogadah Ivana Olizhara z Sivchini psevdo Kum Yak raz togo chasu 14 kvitnya tut pomilka 11 kvitnya stavsya napad bandi z Guti Berezki polskogo sela na Bahiv Vbito 24 osobi Pograbuvavshi mayetok i pidpalivshi hati banda rushila na Berezku V Berezci vbili 173 osobi Na plebaniyi zaginuv zabitij sokirami paroh otec Bilik razom z rodinoyu Perejshovshi Berezku rushili na Sivchinu Vbili 26 osib Vid Sofiyi Gutman vimagali 500 zlotih Vzyala vsi groshi viddala j vizhila V Pavla Gutmana zabraklo do sumi yaku vimagali 20 zlotih v zv yazku z tim vin ne perezhiv tiyeyi rizni a groshi vse odno zabrali Meshkanci vtikali v lis banda dijshla vzhe do polovini sela koli nadijshli nashi strilci z UPA Polyaki povernuli Ya perebuvav v toj chas na vishkoli navchanni v kotovskomi lisi z novostvorenoyu chotoyu Pribig lisnik z Sivchini z povidomlennyam pro bezchinstva banditiv Chota rushila negajno ale polyakiv v seli vzhe ne zastala pol fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny pseudonim Kum Jak raz w tym czasie 14 kwietnia odbyl sie napad bandy z Huty Brzuski polskiej wsi na Bachow Zabito 184 osoby Ograbiwszy majatek i podpaliwszy chaty banda ruszyla na Brzuske W Brzusce zabili 173 osoby Na plebanii zginal zabity siekiera proboszcz ojciec Bilyk wraz z rodzina Przeszedlszy Brzuske ruszyli na Sufczyne Zabili 26 osob U Sofii Hutman zazadali 500 zl Zabrala wszystkie pieniadze dala i przezyla U Pawla Hutman zabraklo do zadanej sumy 20 zl w zwiazku z tym on nie przezyl a pieniadze i tak zabrali Mieszkancy uciekali w las banda doszla juz do polowy wsi kiedy nadbiegli nasi strilci z UPA Polacy zawrocili Ja przebywalem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstala czota Przybiegl lacznik z Sufczyny z wiadomoscia o bestialstwie bandytow Czota ruszyla bezwlocznie ale Polakow we wsi juz nie zastala Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya po liniyi Kerzona ukrayinsko polskogo kordonu ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Vnochi z 21 na 22 zhovtnya 1945 roku dvi sotni UPA sotnikiv Burlaki i Lastivki pid komandoyu kurinnogo Konika vikonali akciyu na selo Guta Berezka i Sivchina yaka upivcyam cilkom vdalas Yak rezultat pogromleno VP ta spaleno sela Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 159 28 105 26Zhinki 148 34 69 45Razom 307 62 174 71PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Guta Berezka GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2009 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 15 veresnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Archiwum Panstwowe w Przemyslu SPP 1944 1950 Teczka Sprawy ogolne bezpieczenstwa Sygn 64 k 41 Tizhnevik Nashe slovo za 30 kvitnya 2006 roku Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach stor 254 Povidomlennya v internet gazeti Gazeta pl Forum na gilci Guta Berezka Berezka Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 27 veresnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Guta Berezka Povit PEREMIShL 2012 05 05 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 15 veresnya 2014 u Wayback Machine Petro Mirchuk Ukrayinska povstanska armiya 1942 1952 Chastina II Druga bolshevicka okupaciya Na Zakerzonni Myunhen 1953 repr Lviv 1991 Storinka sela Guta Berezka na vebsajti gmini Bircha 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Poperednij spisok zhertv rizni v Berezci 165 osib skladenij 15 kvitnya 1945 rokuDiv takozhRiznya v Bahovi Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ