Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Омелянович Щигельський (псевдо: «Бурлака»; 8 серпня 1921, Львів — 7 квітня 1949, Ряшів) — військовий і політичний діяч, поручник УПА, командир сотні «Ударники-4», що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко», ВО-6 «Сян», оперативної групи «УПА-Захід».
| Володимир Щигельський | |||
|---|---|---|---|
 Поручник | |||
 Сотенний «Бурлака» | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 8 серпня 1921 м. Львів | ||
| Смерть | 7 квітня 1949 (27 років) м. Ряшів, Польська Республіка | ||
| Псевдо | «Бурлака» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1938—1947 | ||
| Приналежність |  Карпатська Україна Українська держава (1941) | ||
| Вид ЗС |  Карпатська Січ УПА | ||
| Формування |  ТВ-26 «Лемко» | ||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
 | |||
Життєпис
Щигельський Володимир Омелянович народився 8 серпня 1921 року у м. Львові. Батько Омелян Щегельський (1892 р.н.) походив із села Янковичі на Тернопільщині — взуттяр, мати — Марія (уроджена Прус) (1906 р.н.). У 1927 році вступає до початкової української школи імені Короля Данила, котру закінчує 1931 році. У 1931 році Володимир вступає до Львівської Філії Академічної Ґімназії. В тому ж році він вступає до лав спортивно-патріотичної організації «Сокіл».
Наприкінці 1938 року Щигельський вступає до лав «Карпатської Січі», і після нетривалого навчання отримує звання вістуна з прикріпленням до «Летючої бриґади», основним завданням котрої була пропаганда серед населення Закарпаття. Після захоплення Карпатської України угорськими військами, Володимир переїжджає до Німеччини, де вступає до «Військових Відділів Націоналістів», під керівництвом полковника Романа Сушка. З початком війни Володимир Щигельський переїжджає до Польщі і в листопаді 1939 року вступає до української поліції. 25 листопада його прикріплюють до станиці села Команчі Сяноцького повіту. Після навчання у поліційній школі, Володимир у квітні 1941 року їде до Балигорода. Четвертого жовтня 1941 року, Володимир одружується із Теодозією Тріцєцькою, а 4 лютого 1943 в них народжується син — Лев. З 1942 року по липень 1943 року, Володимир служить комендантом у селі Войткове ґміни Устрики-Долішні. Деякий час служив також комендантом поліції села Явірник-Руський ґміни Бірча.
25 червня 1944 року, Володимир Щигельський разом з особовим складом поліційної станції йде у ліси до повстанців.
Боротьба у лавах УПА
У червні 1944 року, Володимир зустрічається із заступником командира Військової Округи УПА «Буг» Мирославом Онишкевичем, котрий призначає його керівником новосформованого відділу. Після вступу до УПА, Щигельський обирає собі псевдонім «Бурлака». Після проходження вишкільного табору, сотня «Бурлаки» була прикріплена до куреня Мізерного Василя-«Рена». Наприкінці літа 1944 року, сотня «Бурлаки» здійснила напад на німецький табір, внаслідок чого вдалось врятувати 50 полонених українців. Наприкінці жовтня 1944 року Василь Мізерний отримав наказ повертатися разом зі своїм куренем в Західні Карпати на Лемківщину.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Сотенний УПА Бурлака |
У грудні 1944 року сотня «Бурлаки» перейшла польсько-радянський кордон і зупинилась в селі Ступосяни Ліського повіту. Навесні 1945 року Щигельський, провів успішну операцію з ліквідації постів так званої Громадянської міліції (Milicja Obywatelska) в районі Перемишля.
Після проведення операції, сотню «Бурлаки» перепідпорядкували до куреня Михайла Галя-«Коника», а тереном діяльності визначено околиці між Сяноцьким та Перемиським повітами.
6 вересня «Бурлака» проводить операцію проти польських військ у селі Тисова, внаслідок котрої 20 ворогів вбито, в тому числі 1 капітан та двох взято у полон. Проте під час виконання акції, Володимир Щигельський отримав кульове поранення в ногу, але вже за три тижні він приєднується до свого відділу. Наступним завданням було спалення нафтових копалень в Тиряві Сольній. Для його виконання «Буралаці» додали відділ Григорія Янківського-«Ластівки». Враховуючи те, що копальні добре охоронялися, «Бурлака» відправляє сотню «Ластівки» на спалення копалень, в той час як його сотня стримувала польські війська. Протягом 45-хвилинної атаки, акція була успішно виконана.
Наприкінці 1945 — січні 1946 року сотня «Бурлаки» брала участь у боях за Бірчу.
31 січня відділ «Бурлаки» знищує станцію Залужне на шляху Нове Загір'я-Лісько, що призвело до припинення залізничного руху на цій ділянці на кілька тижнів. 20 січня 1946 року, за проявлену активність та особистий героїзм, командування військової округи «Сян» присвоїло Володимиру Щигельському звання хорунжого та нагородило Срібним Хрестом бойової заслуги 2-го класу.
16 листопада 1946 року, відділ «Бурлаки», разом з усіма іншими сотнями другого Перемиського куреня здійснили напад на містечко Динів. Протягом дня повстанці утримували контроль над містом. Після поповнення припасів амуніції та медикаментів, повстанці залишили Динів і попрямували в Дилягівські ліси.
З початку 1947 року, польська влада вирішує будь-яким коштом знищити повстанський рух. Лише протягом березня сотня «Бурлаки» мала шість великих боїв з польськими військами. 25 травня, заступник провідника ОУН на Закерзонні Василь Галаса-«Орлан», видає наказ про відхід сотень на Захід. Для виконання цього завдання, сотні «Ударники-4», «Ударники-6» та «Ударники-7» об'єднуються в один курінь, під командуванням Володимира Щигельського.
Після чисельних боїв, в ніч з 21 на 22 червня 1947 року курінь переходить на словацьку територію.
Протягом літа 1947 року загін успішно просувався територією Словаччини і в середині серпня 1947 року відділ «Бурлаки» вийшов в долину річки Ваг. Проте через несприятливі погодні умови повстанці не змогли перейти річку і потрапили в оточення чехословацьких військ. 16 серпня, «Бурлака» приймає рішення про поділ відділу (68 осіб) на сім окремих груп. У ніч з 3 на 4 вересня сотенний Володимир Щигельський-«Бурлака», потрапляє у полон.
Ув'язнення та смерть
У ніч проти 4 вересня у хуторі Яношіково сотенний Володимир Щигельський-«Бурлака», разом із чотирма іншими членами своєї групи потрапив у полон. Оскільки довший час обставини захоплення сотенного в полон були невідомі, то ця подія обросла легендами. За найбільш правдоподібною версією «Бурлака» був оточений у будинку, де він зупинився на постій, в очікуванні лісоруба Ільчука, який мав перевести повстанців на другу сторону річки Ваг. О 23:15 поручник чехословацького війська Викидал обсадив вибраними вояками вікна хати, а з іншими вдерся через двері до середини.
Захоплення у полон «Бурлаки» чехи вважали великою перемогою. Того ж дня командувач «Тепліце» Юліуш Носко привітав з успішним завершенням операції:
 | всіх офіцерів, ротмістрів, курсантів, вояків, всіх службовців СНБ, підпорядкованих Тепліце, які в шеститижневих бойових умовах успішно завершили ліквідацію банди Бурлаки.. |  |
Одразу після арешту Володимира Щигельського в супроводі генерала Носка відвезли до Жиліни. Тут він зустрівся з міністром внутрішніх справ Чехословаччини. Розмова стосувалася тих українських повстанців, що ще пробували пробитись до Німеччини. Міністр запевнив, що вирватись з оточення у них немає шансів, а подальші спроби це зробити принесуть тільки непотрібні втрати з обох сторін. Він запропонував Щигельському написати звернення до вояків УПА із закликом здатися. Сотник висунув наступні умови: полонені повстанці будуть трактовані як військовополонені з усіма гарантованими цій категорії міжнародними угодами правами, і, що було дуже важливо для повстанців, їх не передадуть до Польщі. Міністр дав обіцянку дотриматися цих вимог, і 5 вересня 1947 року «Бурлака» написав звернення «До членів УПА на території Чехословаччини».
Першим місцем ув'язнення Володимира Щигельського була тюрма Брезно над Гроном. Саме тут 7 і 14 вересня відбулися допити «Бурлаки». Під час їх проведення він, розповідаючи про себе та український визвольний рух, намагався пояснити тюремникам, чим насправді була УПА, за що і проти кого вона бореться. Після допитів його перевезли до Жиліни, а потім і до Кошиць, де помістили до так званих Штефанкових казарм.
Приязне ставлення до українських повстанців з боку тюремників різко змінилося з приходом до влади в Чехословаччині в лютому 1948 року комуністів. Вже незабаром «Бурлаку» було переведено з казарми до тюрми військового суду в Кошицях, де він сидів у IV відділенні, в камері № 4.
Розпочалося слідство у справі полонених вояків УПА. У судовому обвинуваченні, що підсумовувало цей процес, Володимирові Щигельському як командирові сотні було висунуто більш ніж 50 пунктів звинувачення. Першим з них було: «Добровільно вступив до військової організації УПА, хоч і знав, що метою тієї організації є створення самостійної Української Держави, до якої має бути приєднана, між іншим східна частина Чехословаччини до річки Попрад». Після цього він разом з чотирма товаришами вирішив втікати з в'язниці. Стимулом до втечі було те, що словацькі офіцери, які симпатизували «Бурлаці», повідомили його про можливе переправлення упівців до Польщі або СРСР.
12 лютого 1948 року о 20:00, на вечірній перевірці полонених з'ясувалось, що бракує п'ятьох з них, а саме: Володимира Щигельського-«Бурлаки», Богдана Кашубинського-«Нестора», Теодора Бойчука-«Юри», Михайла Сіхлицького-«Галайди» і Володимира Духника-«Шуліги». Проте, через сильні морози та глибокий сніг, його незабаром знову захоплює чехословацька поліція. За іншою версією, вже наступного дня він вирішив сам здатися поліції.
Незабаром, у квітні 1948, слідство проти українських повстанців було припинено, але не для того, щоб звільнити, а тільки, щоб передати Польщі. 28 липня 1948 року Володимира Щигельського перевели до Моравської Остряниці, де передали польській поліції. До 12 жовтня «Бурлака» перебував в Мокотовській тюрмі у Варшаві, після цього його, згідно зі зверненням Військової районної прокуратури в Ряшеві від 28 вересня 1948 року перевели до Ряшева. Переведення до цього міста аргументувалося тим, що
| | Щегельський Володимир, будучи командиром, проявив свою діяльність на теренах Ряшівського воєводства.. | |
1 січня 1949 року розпочався суд над Володимиром Щигельським, і через три дні, 4 січня суд оголосив вирок — смертна кара. Ще три місяці він перебував у Ряшівській в'язниці на Замку, очікуючи виконання вироку.
7 квітня 1949 року в 20:15 вирок був виконаний на подвір'ї ряшівської в'язниці.
Див. також
Примітки
- Володимир В'ятрович. Сотенний «Бурлака». — Львів : "Літопис", 2000. — 150 с. — ("Герої УПА") з джерела 4 березня 2016
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2017. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Protokol, spisany dnia 7.9.1947. — C.1. // The Peter J. Potichnyj collection on Insurgency Counter-Insurgency in Ukraine Box 79 "Протоколи допитів Володимира Щигельського-«Бурлаки»
- Protokol, spisany dnia 7.9.1947. — C.9.; Wasnorczne zeznanie. Rzeszów, dnia 1.11.48. // The Peter J. Potichnyj collection on Insurgency Counter-Insurgency in Ukraine Box 79 "Протоколи допитів Володимира Щигельського-«Бурлаки».
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
- Ріпецький М. Санітарна Служба УПА куреня В. Мізерного-«Рена». // Літопис Української Повстанської Армії. — Львів, 1992. — Т.23. — С.104.
- Protoko przesuchania podejrzanego. Rzeszów dnia 23 listopada 1948. — C.3.
- Інформатор. — 1946. — Ч.1. // Літопис Української Повстанської Армії.- Торонто, 1987. — Т.16. — С.163-164.
- Операційний звіт командування 26 Тактичного Відтинка УПА «Лемко» за січень 1946 року. // Repatriacja czy deportacja. — С.31.
- Центральний Державний Архів Вищих Органів Влади і Управління в Україні. Фонд. 3838, опис1, справа 95а, аркуші 14зв.-15.; також Szczeniak A. Szota W. Вказ. пр. — С.265.
- Dalszy cig protokou przesuchania podejrzanego. Rzeszów, dnia 24.XI.1948. — С.6.
- Protokol. Utvar «Slovensko». 14 septembra 1947. — C.6. // The Peter J. Potichnyj collection on Insurgency Counter-Insurgency in Ukraine Box 79 "Протоколи допитів Володимира Щигельського-«Бурлаки».
- Protokol. Utvar «Slovensko». 14 septembra 1947. — C.22.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 18 серпня 2012.
- Chnoupek B. Banderovci. — Bratislava, 1989. - s.483
- Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — с.57-60
- Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — с.63
- Warszawa, dnia 23 wresnia 1948 r. Do Naczelnej Prokuratury W.P. w Warszawie. Wniosek // The Peter J. Potichnyj collection on Insurgency Counter-Insurgency in Ukraine Box 79 «Протоколи допитів Володимира Щиґельського-„Бурлаки“».
- Potichnyi (Peter J.) Collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine. Box 79. "Протоколи допитів Володимира Щигельського-«Бурлаки»
Посилання
- Щигельський на чеській кінохроніці після взяття в полон [ 23 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Родовід. Володимир Омелянович Щегельський [ 25 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Omelyanovich Shigelskij psevdo Burlaka 8 serpnya 1921 Lviv 7 kvitnya 1949 Ryashiv vijskovij i politichnij diyach poruchnik UPA komandir sotni Udarniki 4 sho vhodila do 2 go Peremiskogo kurenya 26 go Teritorialnogo vidtinku Lemko VO 6 Syan operativnoyi grupi UPA Zahid Volodimir Shigelskij PoruchnikSotennij Burlaka Zagalna informaciyaNarodzhennya8 serpnya 1921 1921 08 08 m LvivSmert7 kvitnya 1949 1949 04 07 27 rokiv m Ryashiv Polska RespublikaPsevdo Burlaka Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1938 1947PrinalezhnistKarpatska Ukrayina Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS Karpatska Sich UPAFormuvannyaTV 26 Lemko Komanduvannyacherven 1944 veresen 1947 Sotnya Udarniki 4 Nagorodi ta vidznakiZhittyepisShigelskij Volodimir Omelyanovich narodivsya 8 serpnya 1921 roku u m Lvovi Batko Omelyan Shegelskij 1892 r n pohodiv iz sela Yankovichi na Ternopilshini vzuttyar mati Mariya urodzhena Prus 1906 r n U 1927 roci vstupaye do pochatkovoyi ukrayinskoyi shkoli imeni Korolya Danila kotru zakinchuye 1931 roci U 1931 roci Volodimir vstupaye do Lvivskoyi Filiyi Akademichnoyi Gimnaziyi V tomu zh roci vin vstupaye do lav sportivno patriotichnoyi organizaciyi Sokil Naprikinci 1938 roku Shigelskij vstupaye do lav Karpatskoyi Sichi i pislya netrivalogo navchannya otrimuye zvannya vistuna z prikriplennyam do Letyuchoyi brigadi osnovnim zavdannyam kotroyi bula propaganda sered naselennya Zakarpattya Pislya zahoplennya Karpatskoyi Ukrayini ugorskimi vijskami Volodimir pereyizhdzhaye do Nimechchini de vstupaye do Vijskovih Viddiliv Nacionalistiv pid kerivnictvom polkovnika Romana Sushka Z pochatkom vijni Volodimir Shigelskij pereyizhdzhaye do Polshi i v listopadi 1939 roku vstupaye do ukrayinskoyi policiyi 25 listopada jogo prikriplyuyut do stanici sela Komanchi Syanockogo povitu Pislya navchannya u policijnij shkoli Volodimir u kvitni 1941 roku yide do Baligoroda Chetvertogo zhovtnya 1941 roku Volodimir odruzhuyetsya iz Teodoziyeyu Tricyeckoyu a 4 lyutogo 1943 v nih narodzhuyetsya sin Lev Z 1942 roku po lipen 1943 roku Volodimir sluzhit komendantom u seli Vojtkove gmini Ustriki Dolishni Deyakij chas sluzhiv takozh komendantom policiyi sela Yavirnik Ruskij gmini Bircha 25 chervnya 1944 roku Volodimir Shigelskij razom z osobovim skladom policijnoyi stanciyi jde u lisi do povstanciv Borotba u lavah UPABijci sotni Volodimira Shigelskogo Burlaki U chervni 1944 roku Volodimir zustrichayetsya iz zastupnikom komandira Vijskovoyi Okrugi UPA Bug Miroslavom Onishkevichem kotrij priznachaye jogo kerivnikom novosformovanogo viddilu Pislya vstupu do UPA Shigelskij obiraye sobi psevdonim Burlaka Pislya prohodzhennya vishkilnogo taboru sotnya Burlaki bula prikriplena do kurenya Mizernogo Vasilya Rena Naprikinci lita 1944 roku sotnya Burlaki zdijsnila napad na nimeckij tabir vnaslidok chogo vdalos vryatuvati 50 polonenih ukrayinciv Naprikinci zhovtnya 1944 roku Vasil Mizernij otrimav nakaz povertatisya razom zi svoyim kurenem v Zahidni Karpati na Lemkivshinu Zovnishni videofajli Sotennij UPA Burlaka U grudni 1944 roku sotnya Burlaki perejshla polsko radyanskij kordon i zupinilas v seli Stuposyani Liskogo povitu Navesni 1945 roku Shigelskij proviv uspishnu operaciyu z likvidaciyi postiv tak zvanoyi Gromadyanskoyi miliciyi Milicja Obywatelska v rajoni Peremishlya Pislya provedennya operaciyi sotnyu Burlaki perepidporyadkuvali do kurenya Mihajla Galya Konika a terenom diyalnosti viznacheno okolici mizh Syanockim ta Peremiskim povitami 6 veresnya Burlaka provodit operaciyu proti polskih vijsk u seli Tisova vnaslidok kotroyi 20 vorogiv vbito v tomu chisli 1 kapitan ta dvoh vzyato u polon Prote pid chas vikonannya akciyi Volodimir Shigelskij otrimav kulove poranennya v nogu ale vzhe za tri tizhni vin priyednuyetsya do svogo viddilu Nastupnim zavdannyam bulo spalennya naftovih kopalen v Tiryavi Solnij Dlya jogo vikonannya Buralaci dodali viddil Grigoriya Yankivskogo Lastivki Vrahovuyuchi te sho kopalni dobre ohoronyalisya Burlaka vidpravlyaye sotnyu Lastivki na spalennya kopalen v toj chas yak jogo sotnya strimuvala polski vijska Protyagom 45 hvilinnoyi ataki akciya bula uspishno vikonana Naprikinci 1945 sichni 1946 roku sotnya Burlaki brala uchast u boyah za Birchu 31 sichnya viddil Burlaki znishuye stanciyu Zaluzhne na shlyahu Nove Zagir ya Lisko sho prizvelo do pripinennya zaliznichnogo ruhu na cij dilyanci na kilka tizhniv 20 sichnya 1946 roku za proyavlenu aktivnist ta osobistij geroyizm komanduvannya vijskovoyi okrugi Syan prisvoyilo Volodimiru Shigelskomu zvannya horunzhogo ta nagorodilo Sribnim Hrestom bojovoyi zaslugi 2 go klasu 16 listopada 1946 roku viddil Burlaki razom z usima inshimi sotnyami drugogo Peremiskogo kurenya zdijsnili napad na mistechko Diniv Protyagom dnya povstanci utrimuvali kontrol nad mistom Pislya popovnennya pripasiv amuniciyi ta medikamentiv povstanci zalishili Diniv i popryamuvali v Dilyagivski lisi Sotennij Burlaka Z pochatku 1947 roku polska vlada virishuye bud yakim koshtom znishiti povstanskij ruh Lishe protyagom bereznya sotnya Burlaki mala shist velikih boyiv z polskimi vijskami 25 travnya zastupnik providnika OUN na Zakerzonni Vasil Galasa Orlan vidaye nakaz pro vidhid soten na Zahid Dlya vikonannya cogo zavdannya sotni Udarniki 4 Udarniki 6 ta Udarniki 7 ob yednuyutsya v odin kurin pid komanduvannyam Volodimira Shigelskogo Pislya chiselnih boyiv v nich z 21 na 22 chervnya 1947 roku kurin perehodit na slovacku teritoriyu Protyagom lita 1947 roku zagin uspishno prosuvavsya teritoriyeyu Slovachchini i v seredini serpnya 1947 roku viddil Burlaki vijshov v dolinu richki Vag Prote cherez nespriyatlivi pogodni umovi povstanci ne zmogli perejti richku i potrapili v otochennya chehoslovackih vijsk 16 serpnya Burlaka prijmaye rishennya pro podil viddilu 68 osib na sim okremih grup U nich z 3 na 4 veresnya sotennij Volodimir Shigelskij Burlaka potraplyaye u polon Uv yaznennya ta smertU nich proti 4 veresnya u hutori Yanoshikovo sotennij Volodimir Shigelskij Burlaka razom iz chotirma inshimi chlenami svoyeyi grupi potrapiv u polon Oskilki dovshij chas obstavini zahoplennya sotennogo v polon buli nevidomi to cya podiya obrosla legendami Za najbilsh pravdopodibnoyu versiyeyu Burlaka buv otochenij u budinku de vin zupinivsya na postij v ochikuvanni lisoruba Ilchuka yakij mav perevesti povstanciv na drugu storonu richki Vag O 23 15 poruchnik chehoslovackogo vijska Vikidal obsadiv vibranimi voyakami vikna hati a z inshimi vdersya cherez dveri do seredini Zahoplennya u polon Burlaki chehi vvazhali velikoyu peremogoyu Togo zh dnya komanduvach Teplice Yuliush Nosko privitav z uspishnim zavershennyam operaciyi vsih oficeriv rotmistriv kursantiv voyakiv vsih sluzhbovciv SNB pidporyadkovanih Teplice yaki v shestitizhnevih bojovih umovah uspishno zavershili likvidaciyu bandi Burlaki Odrazu pislya areshtu Volodimira Shigelskogo v suprovodi generala Noska vidvezli do Zhilini Tut vin zustrivsya z ministrom vnutrishnih sprav Chehoslovachchini Rozmova stosuvalasya tih ukrayinskih povstanciv sho she probuvali probitis do Nimechchini Ministr zapevniv sho virvatis z otochennya u nih nemaye shansiv a podalshi sprobi ce zrobiti prinesut tilki nepotribni vtrati z oboh storin Vin zaproponuvav Shigelskomu napisati zvernennya do voyakiv UPA iz zaklikom zdatisya Sotnik visunuv nastupni umovi poloneni povstanci budut traktovani yak vijskovopoloneni z usima garantovanimi cij kategoriyi mizhnarodnimi ugodami pravami i sho bulo duzhe vazhlivo dlya povstanciv yih ne peredadut do Polshi Ministr dav obicyanku dotrimatisya cih vimog i 5 veresnya 1947 roku Burlaka napisav zvernennya Do chleniv UPA na teritoriyi Chehoslovachchini Pershim miscem uv yaznennya Volodimira Shigelskogo bula tyurma Brezno nad Gronom Same tut 7 i 14 veresnya vidbulisya dopiti Burlaki Pid chas yih provedennya vin rozpovidayuchi pro sebe ta ukrayinskij vizvolnij ruh namagavsya poyasniti tyuremnikam chim naspravdi bula UPA za sho i proti kogo vona boretsya Pislya dopitiv jogo perevezli do Zhilini a potim i do Koshic de pomistili do tak zvanih Shtefankovih kazarm Priyazne stavlennya do ukrayinskih povstanciv z boku tyuremnikiv rizko zminilosya z prihodom do vladi v Chehoslovachchini v lyutomu 1948 roku komunistiv Vzhe nezabarom Burlaku bulo perevedeno z kazarmi do tyurmi vijskovogo sudu v Koshicyah de vin sidiv u IV viddilenni v kameri 4 Memorialna tablicya na vul Pekarskij 19 u Lvovi Rozpochalosya slidstvo u spravi polonenih voyakiv UPA U sudovomu obvinuvachenni sho pidsumovuvalo cej proces Volodimirovi Shigelskomu yak komandirovi sotni bulo visunuto bilsh nizh 50 punktiv zvinuvachennya Pershim z nih bulo Dobrovilno vstupiv do vijskovoyi organizaciyi UPA hoch i znav sho metoyu tiyeyi organizaciyi ye stvorennya samostijnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi do yakoyi maye buti priyednana mizh inshim shidna chastina Chehoslovachchini do richki Poprad Pislya cogo vin razom z chotirma tovarishami virishiv vtikati z v yaznici Stimulom do vtechi bulo te sho slovacki oficeri yaki simpatizuvali Burlaci povidomili jogo pro mozhlive perepravlennya upivciv do Polshi abo SRSR 12 lyutogo 1948 roku o 20 00 na vechirnij perevirci polonenih z yasuvalos sho brakuye p yatoh z nih a same Volodimira Shigelskogo Burlaki Bogdana Kashubinskogo Nestora Teodora Bojchuka Yuri Mihajla Sihlickogo Galajdi i Volodimira Duhnika Shuligi Prote cherez silni morozi ta glibokij snig jogo nezabarom znovu zahoplyuye chehoslovacka policiya Za inshoyu versiyeyu vzhe nastupnogo dnya vin virishiv sam zdatisya policiyi Nezabarom u kvitni 1948 slidstvo proti ukrayinskih povstanciv bulo pripineno ale ne dlya togo shob zvilniti a tilki shob peredati Polshi 28 lipnya 1948 roku Volodimira Shigelskogo pereveli do Moravskoyi Ostryanici de peredali polskij policiyi Do 12 zhovtnya Burlaka perebuvav v Mokotovskij tyurmi u Varshavi pislya cogo jogo zgidno zi zvernennyam Vijskovoyi rajonnoyi prokuraturi v Ryashevi vid 28 veresnya 1948 roku pereveli do Ryasheva Perevedennya do cogo mista argumentuvalosya tim sho Shegelskij Volodimir buduchi komandirom proyaviv svoyu diyalnist na terenah Ryashivskogo voyevodstva 1 sichnya 1949 roku rozpochavsya sud nad Volodimirom Shigelskim i cherez tri dni 4 sichnya sud ogolosiv virok smertna kara She tri misyaci vin perebuvav u Ryashivskij v yaznici na Zamku ochikuyuchi vikonannya viroku 7 kvitnya 1949 roku v 20 15 virok buv vikonanij na podvir yi ryashivskoyi v yaznici Div takozhLicari OUN ta UPA Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Komandiri UPAPrimitkiVolodimir V yatrovich Sotennij Burlaka Lviv Litopis 2000 150 s Geroyi UPA z dzherela 4 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 8 grudnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Protokol spisany dnia 7 9 1947 C 1 The Peter J Potichnyj collection on Insurgency Counter Insurgency in Ukraine Box 79 Protokoli dopitiv Volodimira Shigelskogo Burlaki Protokol spisany dnia 7 9 1947 C 9 Wasnorczne zeznanie Rzeszow dnia 1 11 48 The Peter J Potichnyj collection on Insurgency Counter Insurgency in Ukraine Box 79 Protokoli dopitiv Volodimira Shigelskogo Burlaki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2012 Ripeckij M Sanitarna Sluzhba UPA kurenya V Mizernogo Rena Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Lviv 1992 T 23 S 104 Protoko przesuchania podejrzanego Rzeszow dnia 23 listopada 1948 C 3 Informator 1946 Ch 1 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Toronto 1987 T 16 S 163 164 Operacijnij zvit komanduvannya 26 Taktichnogo Vidtinka UPA Lemko za sichen 1946 roku Repatriacja czy deportacja S 31 Centralnij Derzhavnij Arhiv Vishih Organiv Vladi i Upravlinnya v Ukrayini Fond 3838 opis1 sprava 95a arkushi 14zv 15 takozh Szczeniak A Szota W Vkaz pr S 265 Dalszy cig protokou przesuchania podejrzanego Rzeszow dnia 24 XI 1948 S 6 Protokol Utvar Slovensko 14 septembra 1947 C 6 The Peter J Potichnyj collection on Insurgency Counter Insurgency in Ukraine Box 79 Protokoli dopitiv Volodimira Shigelskogo Burlaki Protokol Utvar Slovensko 14 septembra 1947 C 22 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2012 Chnoupek B Banderovci Bratislava 1989 s 483 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 57 60 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 63 Warszawa dnia 23 wresnia 1948 r Do Naczelnej Prokuratury W P w Warszawie Wniosek The Peter J Potichnyj collection on Insurgency Counter Insurgency in Ukraine Box 79 Protokoli dopitiv Volodimira Shigelskogo Burlaki Potichnyi Peter J Collection on Insurgency and Counter Insurgency in Ukraine Box 79 Protokoli dopitiv Volodimira Shigelskogo Burlaki PosilannyaShigelskij na cheskij kinohronici pislya vzyattya v polon 23 veresnya 2014 u Wayback Machine Rodovid Volodimir Omelyanovich Shegelskij 25 serpnya 2020 u Wayback Machine