Село
Аксманичі у Вікісховищі |
Аксманичі (пол. Aksmanice) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 282 особи (2011).
Географія
Село розташоване неподалік від польсько-українського кордону, за 4 км на південь від центру гміни Фредрополя, за 10 км на південь від центру повіту міста Перемишля, 66 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва і за 4 км на захід від Нижанкович.
Через село протікає річка Залісся. Поверхня нерівна, зі сходу рівнинна, а в напрямку заходу та півдня горбиста аж до гори Хиб (423 м) і Лисої гори (461 м). Терен безлісий, орні поля, пасовища і поля без ужитку.
Назва
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Вітольдув (пол. Witoldów).
Історія
Перша згадка про село Яксманичі (Аксманичі) походить з 1407 року, з документа Владислава Ягайла, який підтверджує належність цієї місцевості до православного єпископства в Перемишлі. Є також згадки дещо пізніші, наприклад з 1424 року.
Село було власністю роду Яксманицьких гербу Леліва. У 1542 році перейшло до володіння Кмітів, які приєднали його до володінь Баховських. У 1602 році Кмітовичі продали село Іванові Томашеві Дрогойовському. Від 1617 року власником села був Микола Вольський, великий маршалок корони. На початку XVIII століття Аксманичі стали власністю Потоцьких. У 1787 році Станіслав Потоцький продав село Констянтинові Дверницькому, який не мав доброї репутації серед мешканців села. Пізніше село ставало власністю графа Котовського, графа Олександра Круковецького і графів Дєдушинських. З переказів знаємо, що графиня Круковецька мала добру репутацію серед мешканців, була доброзичлива, допомагала бідним, дбала про школу.
У 1880 році в селі було помістя, яке мало 112 моргів землі (1 морг = 0,57 га). Селянам належало 268 моргів. Село нараховувало 515 мешканців, з них: 492 греко-католики, 16 римо-католиків і 7 осіб євреїв, що визнавали юдаїзм. Римо-католики обслуговували помістя (двір), євреї займалися торгівлею і дрібним ремеслом (кравецтво). Одна єврейська сім'я вела корчму.
До Аксманич належав також присілок Гаї. До присілку прилягав маєток, що лежав на горі Хиб, у міжвоєнному періоді належав єврейському власнику Флюгеру Меінліху.
З 1867 р. Аксманичі входили до Перемишльського повіту. Під час реорганізації ґмін 1868 року до Аксманич приєднано сусіднє село Берендьовичі. Перед Першою світовою війною Берендьовичі знову було відділено і стало самостійним селом.
Частина села була спалена 1915 року під час підготовки до оборони фортеці Перемишль.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею в результаті кровопролитної війни.
У 1921 році в селі було 86 господарств і 480 мешканців, у тому числі 466 греко-католиків, 2 римо-католики і 12 євреїв. Греко-католицька громада входила до парафії села Клоковичі, яка з 1930 р. належала до Нижанківського деканату Перемишльської єпархії.
На 1 січня 1939-го в селі з 820 жителів було 790 українців, 15 поляків і 15 євреїв.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. За кілька місяців село ввійшло до Перемишльського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.
У березні 1945 року західна частина Дрогобицької області включно з Аксманичами віддана Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини., Перед виселенням 1945–1947 pp. Аксманичі мали 102 господарства, а присілок Гаї — 11. Разом адміністративна одиниця мала 113 господарств. Тоді в селі і присілку було 593 українців (греко-католиків). Тільки три сім'ї були мішані — українсько-польські.
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
Згодом з північних та західних земель Польщі частина виселених мешканців повернулась до рідного села.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Городище в Аксманичах
На відстані близько 1 кілометра на захід від села, за присілком Гаї і горою Хиб було знайдено сліди ранньосередньовічного городища з трьома насипаними колами валів. Наукові дослідження городища почалися 1968 року групою практикантів Краківської гірничої академії. Докладніше вивчення об'єкта підтвердило існування великого і добре укріпленого городища раннього середньовіччя. Час виникнення городища допомогли встановити фрагменти орнаментів глиняного посуду. Будова виникла, правдоподібно, в X–XI ст. і є характерною для укріплень часів Київської Русі. Подібні городища знайдено в Перемишлі і в Кописно.
Демографія
- 1785 — 220 греко-католиків, 10 римо-католиків, 15 юдеїв
- 1840 — 402 греко-католики
- 1879 — 358 греко-католиків
- 1880 — 515 мешканців, з них 492 греко-католики (більше 95,5%), 16 римо-католиків (3%) і 7 юдеїв (менше 1,5%)
- 1899 — 406 греко-католиків
- 1921 — 480 мешканців, у тому числі 466 греко-католиків (більше 97%), 2 римо-католики (менше 0,5%) і 12 юдеїв (2,5%)
- 1938 — 579 греко-католиків
- 2005 — 250 мешканців
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 134 | 31 | 92 | 11 |
Жінки | 148 | 31 | 89 | 28 |
Разом | 282 | 62 | 181 | 39 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
- «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010
- Aksmanice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 25. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaksmanickij YachkoSelo Aksmanichi pol Aksmanice Koordinati 49 42 pn sh 22 45 sh d 49 700 pn sh 22 750 sh d 49 700 22 750 Koordinati 49 42 pn sh 22 45 sh d 49 700 pn sh 22 750 sh d 49 700 22 750 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina FredropolPersha zgadka 1407Visota centru 269 mNaselennya 282 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 734Avtomobilnij kod RPRSIMC 0602207GeoNames 776762OSM r6851824 R AksmanichiAksmanichi Polsha AksmanichiAksmanichi Pidkarpatske voyevodstvo Aksmanichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaksmanichi Aksmanichi pol Aksmanice selo v Polshi u gmini Fredropol Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Nadsyannya Naselennya 282 osobi 2011 GeografiyaSelo roztashovane nepodalik vid polsko ukrayinskogo kordonu za 4 km na pivden vid centru gmini Fredropolya za 10 km na pivden vid centru povitu mista Peremishlya 66 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva i za 4 km na zahid vid Nizhankovich Cherez selo protikaye richka Zalissya Poverhnya nerivna zi shodu rivninna a v napryamku zahodu ta pivdnya gorbista azh do gori Hib 423 m i Lisoyi gori 461 m Teren bezlisij orni polya pasovisha i polya bez uzhitku NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Vitolduv pol Witoldow IstoriyaPersha zgadka pro selo Yaksmanichi Aksmanichi pohodit z 1407 roku z dokumenta Vladislava Yagajla yakij pidtverdzhuye nalezhnist ciyeyi miscevosti do pravoslavnogo yepiskopstva v Peremishli Ye takozh zgadki desho piznishi napriklad z 1424 roku Selo bulo vlasnistyu rodu Yaksmanickih gerbu Leliva U 1542 roci perejshlo do volodinnya Kmitiv yaki priyednali jogo do volodin Bahovskih U 1602 roci Kmitovichi prodali selo Ivanovi Tomashevi Drogojovskomu Vid 1617 roku vlasnikom sela buv Mikola Volskij velikij marshalok koroni Na pochatku XVIII stolittya Aksmanichi stali vlasnistyu Potockih U 1787 roci Stanislav Potockij prodav selo Konstyantinovi Dvernickomu yakij ne mav dobroyi reputaciyi sered meshkanciv sela Piznishe selo stavalo vlasnistyu grafa Kotovskogo grafa Oleksandra Krukoveckogo i grafiv Dyedushinskih Z perekaziv znayemo sho grafinya Krukovecka mala dobru reputaciyu sered meshkanciv bula dobrozichliva dopomagala bidnim dbala pro shkolu U 1880 roci v seli bulo pomistya yake malo 112 morgiv zemli 1 morg 0 57 ga Selyanam nalezhalo 268 morgiv Selo narahovuvalo 515 meshkanciv z nih 492 greko katoliki 16 rimo katolikiv i 7 osib yevreyiv sho viznavali yudayizm Rimo katoliki obslugovuvali pomistya dvir yevreyi zajmalisya torgivleyu i dribnim remeslom kravectvo Odna yevrejska sim ya vela korchmu Do Aksmanich nalezhav takozh prisilok Gayi Do prisilku prilyagav mayetok sho lezhav na gori Hib u mizhvoyennomu periodi nalezhav yevrejskomu vlasniku Flyugeru Meinlihu Z 1867 r Aksmanichi vhodili do Peremishlskogo povitu Pid chas reorganizaciyi gmin 1868 roku do Aksmanich priyednano susidnye selo Berendovichi Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu Berendovichi znovu bulo viddileno i stalo samostijnim selom Chastina sela bula spalena 1915 roku pid chas pidgotovki do oboroni forteci Peremishl Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu v rezultati krovoprolitnoyi vijni U 1921 roci v seli bulo 86 gospodarstv i 480 meshkanciv u tomu chisli 466 greko katolikiv 2 rimo katoliki i 12 yevreyiv Greko katolicka gromada vhodila do parafiyi sela Klokovichi yaka z 1930 r nalezhala do Nizhankivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Na 1 sichnya 1939 go v seli z 820 zhiteliv bulo 790 ukrayinciv 15 polyakiv i 15 yevreyiv 12 veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu Za kilka misyaciv selo vvijshlo do Peremishlskogo rajonu Drogobickoyi oblasti V chervni 1941 z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu U berezni 1945 roku zahidna chastina Drogobickoyi oblasti vklyuchno z Aksmanichami viddana Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Pered viselennyam 1945 1947 pp Aksmanichi mali 102 gospodarstva a prisilok Gayi 11 Razom administrativna odinicya mala 113 gospodarstv Todi v seli i prisilku bulo 593 ukrayinciv greko katolikiv Tilki tri sim yi buli mishani ukrayinsko polski Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistka pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Zgodom z pivnichnih ta zahidnih zemel Polshi chastina viselenih meshkanciv povernulas do ridnogo sela U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Gorodishe v AksmanichahDokladnishe Na vidstani blizko 1 kilometra na zahid vid sela za prisilkom Gayi i goroyu Hib bulo znajdeno slidi rannoserednovichnogo gorodisha z troma nasipanimi kolami valiv Naukovi doslidzhennya gorodisha pochalisya 1968 roku grupoyu praktikantiv Krakivskoyi girnichoyi akademiyi Dokladnishe vivchennya ob yekta pidtverdilo isnuvannya velikogo i dobre ukriplenogo gorodisha rannogo serednovichchya Chas viniknennya gorodisha dopomogli vstanoviti fragmenti ornamentiv glinyanogo posudu Budova vinikla pravdopodibno v X XI st i ye harakternoyu dlya ukriplen chasiv Kiyivskoyi Rusi Podibni gorodisha znajdeno v Peremishli i v Kopisno Demografiya1785 220 greko katolikiv 10 rimo katolikiv 15 yudeyiv 1840 402 greko katoliki 1879 358 greko katolikiv 1880 515 meshkanciv z nih 492 greko katoliki bilshe 95 5 16 rimo katolikiv 3 i 7 yudeyiv menshe 1 5 1899 406 greko katolikiv 1921 480 meshkanciv u tomu chisli 466 greko katolikiv bilshe 97 2 rimo katoliki menshe 0 5 i 12 yudeyiv 2 5 1938 579 greko katolikiv 2005 250 meshkanciv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 134 31 92 11 Zhinki 148 31 89 28 Razom 282 62 181 39PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 55 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 3 lipnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literatura Aksmanichi Selo u Klokovickij parafiyi Peremishlskogo povitu Lviv 2010 Aksmanice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 25 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi