Низини

Низини (пол. Niziny), раніше Дусівці — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 967 осіб (2011).

Село Низини (Дусівці) пол. Niziny Церква Покрови Богородиці Збудована у 1641 р. (або 1630 р.), розібрана у 1952 р. Координати 49°52′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.867° сх. д. / 49.867; 22.867Координати: 49°52′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.867° сх. д. / 49.867; 22.867 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Орли Населення 967 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-716 Автомобільний код RPR SIMC 0607506 OSM ↑3012368 ·R (Гміна Орли) Низини (Дусівці) Низини (Дусівці) (Польща) Низини (Дусівці) Низини (Дусівці) (Підкарпатське воєводство)  Низини (Дусівці) у Вікісховищі

Назва

Понад півтисячоліття село називалося Дусівці. В 1977 р. в ході кампанії ліквідації українських назв серед 120 сіл були перейменовані й Дусівці, хоча на 5 років у 1981—1986 рр. селу повертали історичну назву.

Розташування

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 16 км на північний схід від Перемишля та 67 км на схід від Ряшева.

Історія

Вперше згадуються Дусівці 15 вересня 1388 р., коли король Владислав Ягайло на прохання Яська зі Спрови гербу Одровонж перевів село з польського права на магдебурзьке.

До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

15 листопада 1860 р. через село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга зі станцією в селі.

У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 752 жителі, 736 були греко-католиками, 6 — римо-католиками, а 10 — юдеями.

У 1934—1939 рр. село належало до ґміни Стубно Перемишльського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 670 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 15 євреїв.

У липні 1944 року радянські війська оволоділи селом і незабаром оголосили про передачу території Польщі. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР, понад тиждень тримали під відкритим небом на станції Журавиця за 8 км від Дусівців. Коли скінчилися харчі, дусівчани поїхали до своїх стодол за залишеними припасами, однак їх зустріли приїжджі з-під Львова поляки, які заявили, що тут уже все польське, і нічого не дозволили взяти українцям. Українці про сутичку повідомили УПА і 17 вересня 1945 р. село серед ночі було спалене дощенту, а польські переселенці змушені були виїхати під Вроцлав. А 1947 року тут поселились поляки з Ганзлювки з-під Ланцута. Планування та забудова села зазнали значних змін.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	491	118	339	34
Жінки	476	90	310	76
Разом	967	208	649	110

Церква

У 1641 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка мала статус парафіяльної. Будівничим був тесля Щірб'явий Іван. З 1822 року і до виселення українців вона мала філіяльний статус, належавши до парафії Валява Перемиського деканату (після Першої світової війни — Радимнянського деканату) Перемишльської єпархії. Після виселення українців, церква занепала, а у 1952 році розібрана на будматеріали.

• Вигляд храму у 1930-х роках.
• Вигляд споруди перед руйнацією.
• Церква Покрови у Дусівцях в середині ХХ ст.
• Церква Покрови Богородиці у Дусівцях під час руйнаціїу 1952 році
• Руїни церкви у 1952 році

Відомі люди

Уродженці

• Альфонс Созанський (1755—1817) — церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, проповідник.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Dusowce (z Chałupkami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 231. (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
5. Щірб'явий Іван//Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Посилання

• Strona miejscowości Niziny [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
• Фото церкви в Дусівцях [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] (пол.)