Галицька залізниця імені Карла Людвіга нім Galizische Carl Ludwig Bahn CLB залізнична лінія в Галичині за часів Австро У

Галицька залізниця імені Карла Людвіга (нім. Galizische Carl Ludwig-Bahn, CLB) — залізнична лінія в Галичині, за часів Австро-Угорської монархії. Збудована у 1856–1861 рр. під патронатом Леона Сапєги, який отримав концесію на її будівництво 7 квітня 1858 р. від цісаря Франца Йозефа. Залізниця мала проходити із заходу на схід теренами, що лежать північніше Карпатських гір. Вартість початкового капіталу 1862 р. становила 73,7 мільйонів корон, 1891 р. вартість капіталу — 186 мільйонів корон.

Позика на 100 гульденів для Галицької залізниці Карла Людвіга від 1 липня 1890 р.

Історія будови

Вокзал Галицької Залізниці імені Карла-Людвіга у Львові. Фото 1894 року

Залізниця починалась у Кракові і проходила через Бохню, Тарнів, Дембицю (1856), Ропчице, Сендзішув-Малопольський, Ряшів (1858), Ланьцут, Переворськ (1859), Ярослав, Радимно, Перемишль (1860), Мостиська, Судова Вишня, Городок і Львів (1861). До Львова перший поїзд прибув 4 листопада 1861 р. о 14.30.

Печатка дирекції компанії "Галицької залізниці Карла Людвіга"
Каєтан Коб, генеральний інспектор приватної Галицької залізниці Карла Людвіга. Літографія Йозефа Кригубера, 1859р.

Зі Львова залізницю продовжил до Красного і Бродів (1869). З Красного було прокладено відгалуження до Золочева, Зборова, Тернополя і Підволочиська (1871). У південному напрямку залізниця вела з Кракова до Цешина і далі до Угорщини. Були збудовані ще інші короткі й довгі відгалуження Галицької залізниці. Тому її загальна довжина постійно зростала: 168 км (1858 р.), 353 км (1861 р.), 587 км (1871 р.) і 848 км (1887 р.). У 1872 р. в Перемишлі до Галицької залізниці була приєднана Перша угорсько-галицька залізниця. Це дало змогу безпосередньо поєднати залізницею Львів з Будапештом, замість того, щоб їхати аж через Краків. До 1873 паротяги на залізниці носили власні імена.

Паротяг **KkStB 18** "Жовква", Галицької Залізниці імені Карла Людвіга, 1860р

У 1862 р. на Галицькій залізниці ім. Карла Людвига працювало 130 паротягів (CLB 71-72, , 2 , 2 , 32 серій IIa, IIb, IIc), 103 пасажирські вагони i 1393 товарні вагони. Через 10 років кількість паровозів майже не змінилась, але зросло число вагонів: 233 пасажирських i 3273 товарних. У 1874–1891 рр. рухомий склад майже не змінювався. Тоді працювало 165–175 паротягів (12 CLB I, 18 CLB IId, 6 серії IIg, 8 CLB IIf, 2 ІІІа, 26 ІІІb, 1 IIIc, 95 серій IIId, IIIe, IIIf, IIIg, 5 серії V), 255–345 пасажирських вагонів i 3320—3755 товарних вагонів. У 1860 р. Галицька залізниця перевезла 271 тисячу пасажирів, через 6 років це число зросло до 422 тисяч. У 1870 р. було вже 594 тисяч, а в 1873 р. — 945 тисяч. Наступних 10 років тримався рівень у 820–970 тисяч пасажирів. Злет пасажиропотоку припав на кінець XIX сторіччя — 1891 р. було перевезено 1,5 мільйона осіб. Пасажири могли вибирати, з яким комфортом подорожувати: у вагонах 1, 2 чи 3 класу. Так у 1869–1891 рр. вагонами 1 класу користувалось лише 1,0—2,3% пасажирів; 9—16% вибирало 2 клас, а переважна більшість (70—82%) воліла їхати вагонами 3 класу. У 1860 р. було перевезено 248 тисяч тонн різних товарів, через 4 роки — 349 тисяч тонн, а 1870 р. — 543 тисяч тонн. У 1874 р. товарні перевезення різко зросли, і досягнули 1,1 мільйона тонн.

У 1880 році залізницею ^[pl] цесар Австрії Франц Йосиф I

Від 1 січня 1892 р. новим власником залізниці стала організація за назвою Австрійські державні залізниці.

Ділянки Галицької залізниці

Відтинки на території сучасної України

Українська частина давньої Галицької залізниці починається на польсько-українському кордоні, біля села Шегині, і проходить через Львів до Красного, звідти до Бродів, а також до Тернополя і Підволочиська. Відтинок від кордону до Львова вважається першою на території України залізницею.

Час відкриття і відстані деяких відтинків

15 листопада 1861: Перемишль — Львів, 98,20 км
12 липня 1869:
- Львів — Красне — Золочів, 75,29 км
- Красне — Броди, 42,01 км
1871
- 1 серпня: Золочів — Тернопіль, 64,04 км
- 4 листопада: Тернопіль — Підволочиськ, 52 км
27 серпня 1873: Броди — Радивилів, 7 км
6 липня 1884: Ярослав — Сокаль, 146,94 км
12 серпня 1896: Бірки-Великі — Гримайлів через Скалат, 33,025 км

Відтинки на території сучасної Польщі

20 лютого 1856: Краків — Дембиця, 110,52 км
26 січня 1857: — Величка-Копальня, 5,34 км
1858
- 16 вересня: — , 4,81 км
- 15 листопада: Дембиця — Ряшів, 46,90 км
15 листопада 1859: Ряшів — Переворськ, 36,74 км
15 листопада 1860: Переворськ — Перемишль-Головний, 50,02 км
30 жовтня 1887: Дембиця — — Надбжеже, 107,45 км

Див. також

Фотографії

Переворськ у Закерзонні (сучасна Польща), залізничний вузол, 1908
Вузлова станція Загуж на Лемківщині (сучасна Польща), 1915
Ярослав (сучасна Польща), 1914
Тернопіль, 1914
Бірки-Великі, 90-і рр. ХІХ ст.

Примітки

Stanisław Szuro: Informator statystyczny do dziejów społeczno-gospodarczych Galicji. Koleje żelazne w Galicji w latach 1847–1914. Kraków: Historia Iagellonica, 1997, ss. 53–64. .
Aleksander Nowolecki: Pamiątka podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi i dwudziesto-dniowego pobytu jego w tym kraju. Kraków: Wydawnictwo Czytelni Ludowej H. Nowoleckiego, 1881, s. 23.

Посилання

Розвиток вокзального комплексу м. Львова, від минулого до майбутнього [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також

Література

Geschichte der Eisenbahnen der Österreich-Ungarischen Monarchie. Band 1, 1898.
Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, .
Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, .

[1] Stanisław Szuro: Informator statystyczny do dziejów społeczno-gospodarczych Galicji. Koleje żelazne w Galicji w latach 1847–1914. Kraków: Historia Iagellonica, 1997, ss. 53–64. .

[2] Aleksander Nowolecki: Pamiątka podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi i dwudziesto-dniowego pobytu jego w tym kraju. Kraków: Wydawnictwo Czytelni Ludowej H. Nowoleckiego, 1881, s. 23.