KkStB 40 вантажні тендерні паротяги, що використовувались на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці (нім. Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn) (LCJE), Галицькій залізниці імені Карла Людвіга (нім. Galizische Carl Ludwig-Bahn) (CLB) і Богемською західною залізницею (нім. Böhmische Westbahn) (BWB).
Історія
Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця
На замовлення залізниці віденська фабрика Sigl декількома партіями впродовж 1866-1887 років. Вони утворили серію IVd з №1–17, 35–39, 58–63, 68-69, 81–83. На перший період паротяги отримали власні назви від прилеглих до залізниці міст "CZERNOWITZ","STANISLAU","JEZUPOL", "CHODORÓW", "BORYNICZE", "BURSZTYN", "OTTYNIA", "ZABLOTÓW", "PRUT","LWÓW", "ODESSA", "SNIATYN", "LIPA", "BYSTZYCA", "DERELUI","JACUBENI","KIMPOLUNG", "GURA HUMORA", "DORNA", "SADAGORA", "RADAUTZ", "CZEREMOSZ","KAŁUSZ", "STRYJ", "KIRLIBABA","DNIESTR (ŻOŁKIEW)", "LUŻAN (RAWRUSKA)", "KOLOMIYA (BEŁZEK)", "GALAŢI (GIUMALEU)", "BUCURESCI (RAREU)". Після одержавлення залізниці паротяги отримали позначення kkStB 40.01–30, на які під час модернізації встановили нові котли (1880-1891). Паротяги з №68, 69 (kkStB 40.29–30) передали на Буковинську локальну залізницю (нім. Bukowinaer Lokalbahnen) (BLB), де вони отримали №020 і 021. Невідома кількість паротягів, що використовувалась румунській ділянці LCJE, після війни дісталась Румунським залізницям (C.F.R).
Галицька залізниця імені Карла Людвіга
Для залізниці фабрики Wiener Neustädter Lokomotivfabrik та Sigl виготовили паротяги (1859-1864), яким в залежності від типу котла присвоїли номери CLB 43-70 імена "TREMBOWINA", "DELATYN", "SKIT", "ŁOBZÓW", "HALICZ", "SUCHA", "CZORSTYN", "KAŁUSZ", "POPRAD", "WISŁOK", "DUNAJEC", "BOCHNIA", "KROSNO", "RADA", "SERET", "SWICA", "OJCÓW", "IWONICZ", "TYNIEC", "USZWICA", "WAWEL", "MOŁDAWA", "BIELANY", "LANCKORONA", "PILZNO", "PEŁTEW", "SOLA", "ZATOR" і згодом серії IIIa (№28-29),IIIb (№43–50, 52–70),ІІІс (51). Після одержавлення залізниці паротяги отримали позначення kkStB 40.51–65. При модернізації на них встановили котли, які в залежності від типу котлів виробляли різний тиск пару. Одночасно після 1892 розпочалось списання паротягів. .
Богемська західна залізниця
Залізниця купила 30 паротягів (1861-1872), які спочатку виготовляла віденська фабрика Sigl, а згодом мюнхенська Maffei. Паротяги Sigl отримали позначення серії BWB ІІ і №4–8, 16–25 Після одержавлення залізниці 1894 паротяги отримали позначення kkStB 40.70–99. Після завершення війни декілька паротягів потрапило до ÖBB, де їх вивели з експлуатації без присвоєння нового позначення, а 10 паротягів дісталось ČSD (Чехословацька державна залізниця), де з позначенням серії 312.4 використовувались до 1931 року.
Технічні дані паротяга KkStB 40
Розміри | Параметри | Параметри | Параметри |
---|---|---|---|
Залізниці | LCJE | CLB | BWB |
Роки випуску | 1866-1887 | 1859, 1861–1862, 1864 | 1861-1872 |
Країна-виробник | Австро | Угорська | імперія |
Завод-виробник | Sigl.Відень | Sigl • W N L. Відень | Sigl • Maffei. Мюнхен |
Осьова формула | C n2 | C n2 | C n2 |
Ширина колії | 1435 mm | 1435 mm | 1435 mm |
Кількість циліндрів | 2 | 2 | 2 |
Діаметр циліндрів | 420 мм | 422 мм | 435 - 422мм |
Хід поршня | 632 мм | 632 мм | 632 мм |
Діаметр рушійних коліс | 1.264 мм | 1.258 мм | 1.258 мм |
Загальна колісна база | 3.320 мм | 3.320 мм | 3.318 мм |
Загальна колісна база×Тендер | 10.300 мм | 10.300 мм | 10.186 мм |
Тиск пари | 8,0 атм. | 6,5 / 7.0 / 8,0 атм. | 10 атм. |
Випаровуюча поверхня котла | 112,0 м² | 107,3 / 110,2 м² | 110,5 м² |
Площа труб нагріву | м² | 7,2 / 7,4 м² | 7,9 м² |
Площа колосникових ґрат | 1,4 м² | 1,27 / 1 м² | 1,63 м² |
Тендер | 20 | 20, 21 | |
Маса паротяга порожнього | 31,5 т | 31,3 - 33,8 т | |
Маса паротяга робоча | 30,0 т | 36,5 т | 35,2 - 37,4 т |
Швидкість | км/год | км/год | км/год |
Зчіпна маса локомотива | 30,0 т | 36,5 т | 35,2 - 37,4 т |
Джерела
- Verzeichnis der Locomotiven und Tender der unter der k.k. General-Direction der österreichischen Staatsbahnen vereinigten Linien. Verlag der k.k. General-Direction der österreichischen Staatsbahnen, Wien 1892.
- Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Triebwagen der k.k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 31. Dezember 1897. Verlag der k.k. österreichischen Staatsbahnen, Wien 1898.
- Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Triebwagen der k. k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 30. Juni 1917, 14. Auflage, Verlag der k. k. österreichischen Staatsbahnen, Wien, 1918
- Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918, Verlag Slezak, 1978,
- Griebl, Slezak, Sternhart: BBÖ Lokomotiv-Chronik 1923–1938, Verlag Slezak, 1985,
- Richard von Helmholtz, Wilhelm Staby: Die Entwicklung der Lokomotive im Gebiete des Vereins deutscher Eisenbahnverwaltungen. 1. Band, Oldenbourg, München und Berlin 1930.
- Johann Stocklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979,
Примітки
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KkStB 40 vantazhni tenderni parotyagi sho vikoristovuvalis na Lvivsko Chernivecko Yasskij zaliznici nim Lemberg Czernowitz Jassy Eisenbahn LCJE Galickij zaliznici imeni Karla Lyudviga nim Galizische Carl Ludwig Bahn CLB i Bogemskoyu zahidnoyu zalizniceyu nim Bohmische Westbahn BWB IstoriyaLvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya Na zamovlennya zaliznici videnska fabrika Sigl dekilkoma partiyami vprodovzh 1866 1887 rokiv Voni utvorili seriyu IVd z 1 17 35 39 58 63 68 69 81 83 Na pershij period parotyagi otrimali vlasni nazvi vid prileglih do zaliznici mist CZERNOWITZ STANISLAU JEZUPOL CHODORoW BORYNICZE BURSZTYN OTTYNIA ZABLOToW PRUT LWoW ODESSA SNIATYN LIPA BYSTZYCA DERELUI JACUBENI KIMPOLUNG GURA HUMORA DORNA SADAGORA RADAUTZ CZEREMOSZ KALUSZ STRYJ KIRLIBABA DNIESTR ZOLKIEW LUZAN RAWRUSKA KOLOMIYA BELZEK GALAŢI GIUMALEU BUCURESCI RAREU Pislya oderzhavlennya zaliznici parotyagi otrimali poznachennya kkStB 40 01 30 na yaki pid chas modernizaciyi vstanovili novi kotli 1880 1891 Parotyagi z 68 69 kkStB 40 29 30 peredali na Bukovinsku lokalnu zaliznicyu nim Bukowinaer Lokalbahnen BLB de voni otrimali 020 i 021 Nevidoma kilkist parotyagiv sho vikoristovuvalas rumunskij dilyanci LCJE pislya vijni distalas Rumunskim zaliznicyam C F R Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Dlya zaliznici fabriki Wiener Neustadter Lokomotivfabrik ta Sigl vigotovili parotyagi 1859 1864 yakim v zalezhnosti vid tipu kotla prisvoyili nomeri CLB 43 70 imena TREMBOWINA DELATYN SKIT LOBZoW HALICZ SUCHA CZORSTYN KALUSZ POPRAD WISLOK DUNAJEC BOCHNIA KROSNO RADA SERET SWICA OJCoW IWONICZ TYNIEC USZWICA WAWEL MOLDAWA BIELANY LANCKORONA PILZNO PELTEW SOLA ZATOR i zgodom seriyi IIIa 28 29 IIIb 43 50 52 70 IIIs 51 Pislya oderzhavlennya zaliznici parotyagi otrimali poznachennya kkStB 40 51 65 Pri modernizaciyi na nih vstanovili kotli yaki v zalezhnosti vid tipu kotliv viroblyali riznij tisk paru Odnochasno pislya 1892 rozpochalos spisannya parotyagiv Bogemska zahidna zaliznicya Zaliznicya kupila 30 parotyagiv 1861 1872 yaki spochatku vigotovlyala videnska fabrika Sigl a zgodom myunhenska Maffei Parotyagi Sigl otrimali poznachennya seriyi BWB II i 4 8 16 25 Pislya oderzhavlennya zaliznici 1894 parotyagi otrimali poznachennya kkStB 40 70 99 Pislya zavershennya vijni dekilka parotyagiv potrapilo do OBB de yih viveli z ekspluataciyi bez prisvoyennya novogo poznachennya a 10 parotyagiv distalos CSD Chehoslovacka derzhavna zaliznicya de z poznachennyam seriyi 312 4 vikoristovuvalis do 1931 roku Tehnichni dani parotyaga KkStB 40 Rozmiri Parametri Parametri ParametriZaliznici LCJE CLB BWBRoki vipusku 1866 1887 1859 1861 1862 1864 1861 1872Krayina virobnik Avstro Ugorska imperiyaZavod virobnik Sigl Viden Sigl W N L Viden Sigl Maffei MyunhenOsova formula C n2 C n2 C n2Shirina koliyi 1435 mm 1435 mm 1435 mmKilkist cilindriv 2 2 2Diametr cilindriv 420 mm 422 mm 435 422mmHid porshnya 632 mm 632 mm 632 mmDiametr rushijnih kolis 1 264 mm 1 258 mm 1 258 mmZagalna kolisna baza 3 320 mm 3 320 mm 3 318 mmZagalna kolisna baza Tender 10 300 mm 10 300 mm 10 186 mmTisk pari 8 0 atm 6 5 7 0 8 0 atm 10 atm Viparovuyucha poverhnya kotla 112 0 m 107 3 110 2 m 110 5 m Plosha trub nagrivu m 7 2 7 4 m 7 9 m Plosha kolosnikovih grat 1 4 m 1 27 1 m 1 63 m Tender 20 20 21Masa parotyaga porozhnogo 31 5 t 31 3 33 8 tMasa parotyaga robocha 30 0 t 36 5 t 35 2 37 4 tShvidkist km god km god km godZchipna masa lokomotiva 30 0 t 36 5 t 35 2 37 4 tDzherelaVerzeichnis der Locomotiven und Tender der unter der k k General Direction der osterreichischen Staatsbahnen vereinigten Linien Verlag der k k General Direction der osterreichischen Staatsbahnen Wien 1892 Verzeichnis der Lokomotiven Tender Wasserwagen und Triebwagen der k k osterreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 31 Dezember 1897 Verlag der k k osterreichischen Staatsbahnen Wien 1898 Verzeichnis der Lokomotiven Tender Wasserwagen und Triebwagen der k k osterreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 30 Juni 1917 14 Auflage Verlag der k k osterreichischen Staatsbahnen Wien 1918 Karl Golsdorf Lokomotivbau in Alt Osterreich 1837 1918 Verlag Slezak 1978 ISBN 3 900134 40 5 Griebl Slezak Sternhart BBO Lokomotiv Chronik 1923 1938 Verlag Slezak 1985 ISBN 3 85416 026 7 Richard von Helmholtz Wilhelm Staby Die Entwicklung der Lokomotive im Gebiete des Vereins deutscher Eisenbahnverwaltungen 1 Band Oldenbourg Munchen und Berlin 1930 Johann Stocklausner Dampfbetrieb in Alt Osterreich Verlag Slezak Wien 1979 ISBN 3 900134 41 3PrimitkiDiv takozhParotyagi Galickoyi zaliznici imeni Karla Lyudviga Parotyagi Lvivsko Chernivecko Yasskoyi zaliznici Parotyagi Bukovinskoyi lokalnoyi zaliznici