Залізнична лінія Львів — Здолбунів — одна з основних ліній Укрзалізниці. Пролягає від Львова в північно-східному напрямку через Броди до Здолбунова, міста в Рівненській області. Крім того, є відгалуження до Кременця та Мізоча, усі лінії мають колію 1520 м, основна лінія є двоколійною та електрифікованою, відгалуження одноколійні та не електрифіковані. Компанією керує Укрзалізниця, зокрема Львівська залізниця.
Залізнична лінія Львів — Здолбунів | |
---|---|
Залізнична станція у Бродах | |
Огляд | |
Країна | Україна |
Розташування | Львівська область, Рівненська область, Тернопільська область Україна |
Кінцеві станції | Здолбунів |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 1869 |
Оператори | Укрзалізниця |
Технічні дані | |
Протяжність | 68 км |
Ширина колії | 1435 / 1520 мм |
Вид електрифікації | змінний струм |
Історія
Південно-західна частина нинішньої залізничної лінії між Львовом і Бродами (86 кілометрів) була відкрита для руху 12 липня 1869 р. як Галицька залізниця імені Карла Людвіга. Лінія, яка тоді розташовувалася в австрійській Галичині, була ліцензована ще 15 травня 1867 року.
На підросійській території будівництво лінії Бердичів — Радивилів Києво-Берестейської залізниці було завершено 1874 року. Хоча рух до кордону був можливим з австрійської сторони ще з 28 серпня 1873 року. Паралельно дві колії (європейська колія 1435 мм і російська широка колія 1520 мм) йшли до наступної прикордонної станції.
Дві гілки до тодішнього Кременця (1896) та до цукрового заводу в Мізочі також були побудовані Російською залізницею до першої світовової війни та існують й донині.
Після закінчення Першої світової війни лінію обслуговувала Польська державна залізниця (пол. Polskie Koleje Państwowe), яка перевела російські ширококолійні лінії на європейську колію та об'єднала дві залізничні лінії, в 1939 році вона мала назву Львів — Красне — Здолбунів з номером 405.
У результаті окупації Східної Польщі Радянським Союзом незабаром після початку Другої світової війни в 1939 році залізнична лінія стала складовою . відразу ж розпочалося переоснащення окремих ліній на широку колію (1520 мм), але це було зупинено в результаті нападу Німеччини на Радянський Союз у червні 1941 року. Після окупації залізнична лінія увійшла до складу Східної залізниці Великого Рейху. Маршрут Лемберг — Красне — Броди отримав номер 535. Після закінчення війни лінія була повернута Радянською залізницею, яка перевела всю лінію на широку колію та інтегрувала її в свою мережу, яку з 1991 року входить до складу Української залізниці.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 5 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Участок Тернополь — Львов [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Участок Красне — Здолбунов [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Участок Каменица-Волынская — Кременец [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Участок Озеряны — Мизоч [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaliznichna liniya Lviv Zdolbuniv odna z osnovnih linij Ukrzaliznici Prolyagaye vid Lvova v pivnichno shidnomu napryamku cherez Brodi do Zdolbunova mista v Rivnenskij oblasti Krim togo ye vidgaluzhennya do Kremencya ta Mizocha usi liniyi mayut koliyu 1520 m osnovna liniya ye dvokolijnoyu ta elektrifikovanoyu vidgaluzhennya odnokolijni ta ne elektrifikovani Kompaniyeyu keruye Ukrzaliznicya zokrema Lvivska zaliznicya Zaliznichna liniya Lviv ZdolbunivZaliznichna stanciya u BrodahZaliznichna stanciya u BrodahOglyadKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivska oblast Rivnenska oblast Ternopilska oblast UkrayinaKincevi stanciyiZdolbunivObslugovuvannyaRik vidkrittya1869OperatoriUkrzaliznicyaTehnichni daniProtyazhnist68 kmShirina koliyi1435 1520 mmVid elektrifikaciyizminnij strumIstoriyaPivdenno zahidna chastina ninishnoyi zaliznichnoyi liniyi mizh Lvovom i Brodami 86 kilometriv bula vidkrita dlya ruhu 12 lipnya 1869 r yak Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Liniya yaka todi roztashovuvalasya v avstrijskij Galichini bula licenzovana she 15 travnya 1867 roku Na pidrosijskij teritoriyi budivnictvo liniyi Berdichiv Radiviliv Kiyevo Berestejskoyi zaliznici bulo zaversheno 1874 roku Hocha ruh do kordonu buv mozhlivim z avstrijskoyi storoni she z 28 serpnya 1873 roku Paralelno dvi koliyi yevropejska koliya 1435 mm i rosijska shiroka koliya 1520 mm jshli do nastupnoyi prikordonnoyi stanciyi Dvi gilki do todishnogo Kremencya 1896 ta do cukrovogo zavodu v Mizochi takozh buli pobudovani Rosijskoyu zalizniceyu do pershoyi svitovovoyi vijni ta isnuyut j donini Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni liniyu obslugovuvala Polska derzhavna zaliznicya pol Polskie Koleje Panstwowe yaka perevela rosijski shirokokolijni liniyi na yevropejsku koliyu ta ob yednala dvi zaliznichni liniyi v 1939 roci vona mala nazvu Lviv Krasne Zdolbuniv z nomerom 405 U rezultati okupaciyi Shidnoyi Polshi Radyanskim Soyuzom nezabarom pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci zaliznichna liniya stala skladovoyu vidrazu zh rozpochalosya pereosnashennya okremih linij na shiroku koliyu 1520 mm ale ce bulo zupineno v rezultati napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz u chervni 1941 roku Pislya okupaciyi zaliznichna liniya uvijshla do skladu Shidnoyi zaliznici Velikogo Rejhu Marshrut Lemberg Krasne Brodi otrimav nomer 535 Pislya zakinchennya vijni liniya bula povernuta Radyanskoyu zalizniceyu yaka perevela vsyu liniyu na shiroku koliyu ta integruvala yiyi v svoyu merezhu yaku z 1991 roku vhodit do skladu Ukrayinskoyi zaliznici Primitki Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 5 lipnya 2021 Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 5 lipnya 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 5 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaUchastok Ternopol Lvov 11 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Uchastok Krasne Zdolbunov 11 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Uchastok Kamenica Volynskaya Kremenec 11 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Uchastok Ozeryany Mizoch 12 lipnya 2021 u Wayback Machine ros