Загі́р'я (пол. Zagórz) — місто в південно-східній Польщі, коло річки Сян. Належить до Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.
Загір'я Zagórz | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
49°31′ пн. ш. 22°16′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.267° сх. д.Координати: 49°31′ пн. ш. 22°16′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.267° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
Засновано | 1412 | |||
Магдебурзьке право | 1977 | |||
Площа | 22,3 км² | |||
Населення | ▼ 5 251 (01.01.2020) | |||
· густота | 223 (2008) осіб/км² | |||
Телефонний код | (48) 13 | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | RSA | |||
GeoNames | 754195 | |||
OSM | ↑2906835 ·R (Гміна Загір'я) | |||
SIMC | 0953881 | |||
Поштові індекси | 38-540 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | zagorz.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Загір'я у Вікісховищі |
Розташування
Місто розташоване на історичних українських теренах Перемишльської землі Руського королівства — Лемківщини, з яких в 1946-1947 рр. було виселено все українське населення. Лежить на лівому березі Сяну на історичному шляху на Закарпаття через Радошицький і Лупківський перевали.
Історія
Давнє лемківське село, згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1412 р.
Чисто лемківський склад села різко змінився після 1869 р. внаслідок напливу працівників у зв’язку з будівництвом Першої угорсько-галицької залізниці. Після введення Галицької Трансверсальної залізниці в 1884 р. Загір’я стало великим залізничним вузлом з трьома тисячами працівників. У 1895 р. в селі було 205 будинків і 1639 мешканців (953 римо-католики, 470 греко-католиків, 207 юдеїв і 9 протестантів).
У 1914 р. за москвофільство 20 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.
Саме поляки-залізничники виступили зі зброєю на українській землі в листопаді 1918 р. проти утворення української держави і перешкодили наміру Команчанської республіки з’єднатися з ЗУНРом, обладнали два бронепоїзди, постачали озброєння, припаси і війська. У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
В 1939 р. в селі було 3400 жителів села — 890 українців, 2100 поляків і 300 євреїв.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі.
У 1972 р. Загір’я і ряд довколишніх сіл приєднали до міста Сянік, але 1 лютого 1977 р. від’єднали і з них утворили місто Загір’я.
Церква
Церква св. Apx. Михаїла збудована в 1836 р., є мурованою на відміну від відомих двох попередніх дерев’яних церков. У 1936 р. налічувала 1695 парафіян (в селі — 890), була парафіяльною також і для сіл Долини і Заслав’є, парафія належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Після заборони греко-католицької церкви в 1947 р. віддана Польській православній церкві.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 6469 | 1370 | 4479 | 620 |
Жінки | 6527 | 1263 | 3962 | 1302 |
Разом | 12996 | 2633 | 8441 | 1922 |
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
-->
Див. також
- Zagórz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 262. (пол.) (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загір'я (Польща) |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagi r ya pol Zagorz misto v pivdenno shidnij Polshi kolo richki Syan Nalezhit do Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Zagir ya Zagorz opis zobrazhennya GerbZagir yaOsnovni dani49 31 pn sh 22 16 sh d 49 517 pn sh 22 267 sh d 49 517 22 267 Koordinati 49 31 pn sh 22 16 sh d 49 517 pn sh 22 267 sh d 49 517 22 267Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoZasnovano 1412Magdeburzke pravo 1977Plosha 22 3 km Naselennya 5 251 01 01 2020 gustota 223 2008 osib km Telefonnij kod 48 13Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv RSAGeoNames 754195OSM 2906835 R Gmina Zagir ya SIMC 0953881Poshtovi indeksi 38 540Miska vladaVebsajt zagorz plMapa Zagir ya u VikishovishiRoztashuvannyaMisto roztashovane na istorichnih ukrayinskih terenah Peremishlskoyi zemli Ruskogo korolivstva Lemkivshini z yakih v 1946 1947 rr bulo viseleno vse ukrayinske naselennya Lezhit na livomu berezi Syanu na istorichnomu shlyahu na Zakarpattya cherez Radoshickij i Lupkivskij perevali IstoriyaDavnye lemkivske selo zgaduyetsya v pershomu zh nayavnomu masivi dokumentiv u 1412 r Chisto lemkivskij sklad sela rizko zminivsya pislya 1869 r vnaslidok naplivu pracivnikiv u zv yazku z budivnictvom Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici Pislya vvedennya Galickoyi Transversalnoyi zaliznici v 1884 r Zagir ya stalo velikim zaliznichnim vuzlom z troma tisyachami pracivnikiv U 1895 r v seli bulo 205 budinkiv i 1639 meshkanciv 953 rimo katoliki 470 greko katolikiv 207 yudeyiv i 9 protestantiv U 1914 r za moskvofilstvo 20 zhiteliv sela zaareshtovano i vislano do Talergofu Same polyaki zaliznichniki vistupili zi zbroyeyu na ukrayinskij zemli v listopadi 1918 r proti utvorennya ukrayinskoyi derzhavi i pereshkodili namiru Komanchanskoyi respubliki z yednatisya z ZUNRom obladnali dva bronepoyizdi postachali ozbroyennya pripasi i vijska U mizhvoyennij chas selo nalezhalo do Syanickogo povitu Lvivskogo voyevodstva V 1939 r v seli bulo 3400 zhiteliv sela 890 ukrayinciv 2100 polyakiv i 300 yevreyiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu Chastina pereselena na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr Rodini yakim vdalos uniknuti viselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli deportovani na ponimecki zemli U 1972 r Zagir ya i ryad dovkolishnih sil priyednali do mista Syanik ale 1 lyutogo 1977 r vid yednali i z nih utvorili misto Zagir ya CerkvaCerkva sv Apx Mihayila Cerkva sv Apx Mihayila zbudovana v 1836 r ye murovanoyu na vidminu vid vidomih dvoh poperednih derev yanih cerkov U 1936 r nalichuvala 1695 parafiyan v seli 890 bula parafiyalnoyu takozh i dlya sil Dolini i Zaslav ye parafiya nalezhala do Syanickogo dekanatu Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Pislya zaboroni greko katolickoyi cerkvi v 1947 r viddana Polskij pravoslavnij cerkvi DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 6469 1370 4479 620Zhinki 6527 1263 3962 1302Razom 12996 2633 8441 1922PrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 76 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 10 lipnya 2017 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 gt Div takozhZagorz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 262 pol pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zagir ya Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi