Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гнатковичі пол Hnatkowice село на Закерзонні в Польщі у гміні Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Нас

Гнатковичі

Гнатковичі

Гнатковичі (пол. Hnatkowice) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 416 осіб (2011).

Село
Гнатковичі
пол. Hnatkowice


Координати 49°52′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.767° сх. д. / 49.867; 22.767Координати: 49°52′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.767° сх. д. / 49.867; 22.767

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Орли
Перша згадка 1353
Водойма Рада
Населення 416 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-714
Автомобільний код RPR
SIMC 0607363
GeoNames 771055
OSM r6816387  ·R
image
image
Гнатковичі
Гнатковичі (Польща)
image
image
Гнатковичі
Гнатковичі (Підкарпатське воєводство)
image Гнатковичі у Вікісховищі

Назва

У 1977—1981 роках під час кампанії з ліквідації українських назв серед 120 сіл були перейменовані й Гнатковичі на Іґнацув (пол. Ignaców).

Розташування

Село розташоване за 10 км на північ від Перемишля та 59 км на схід від Ряшева. Через село тече річка Рада — ліва притока Сяну.

Історія

Виникли як боярське дворище давньоруські часи. Перша згадка про Гнатковичі є у грамоті Оти Пілецького від 1353 року.

До 1772 року село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1869 році село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 54 будинки та 334 мешканці, а на землях фільварку 2 будинки та 39 мешканців. У 1881 році за даними шематизмів 325 були греко-католиками, 81 — римо-католиками.

24 травня 1915 року 11-та армія генерала Макензена звільнила село від 8-ї армії генерала Брусилова, після чого на території села залишились поховання австрійських вояків.

У 1934—1939 роках село належало до ґміни Оріхівці Перемишльського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 650 осіб, з них 590 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 30 поляків та 10 євреїв.

У липні 1944 року радянські війська захопили село і незабаром оголосили про передачу території Польщі, українські родини у 1945 році добровільно-примусово виселяли до СРСР. Решту українців у 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 215 51 142 22
Жінки 201 36 121 44
Разом 416 87 263 66

Церква

У 1919 році замість зруйнованої під час війни українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву св. Димитрія, яка мала статус філіяльної, належавши до парафії Дрогоїв Перемиського деканату (після першої світової війни — Радимнянського деканату) Перемишльської єпархії. Знищена у 1946 році.

Люди

В селі народилися:

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. (пол.)
  2. Пастернак Я. Княжий город Перемишль. Перемишль — західний бастіон України [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк-Філадельфія, 1961. — С. 16.
  3. Олег Купчинський Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — с. 342—343.
  4. Hnatkowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 80. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 55.
  6. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 24 березня 2018.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. (пол.)
  8. Michniewska M. Cerkwie drewniane Karpat: Polska i Słowacja: przewodnik: 211 obiektów. — Piastów: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2011. — S. 300. (пол.)


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gnatkovichi pol Hnatkowice selo na Zakerzonni v Polshi u gmini Orli Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 416 osib 2011 Selo Gnatkovichi pol Hnatkowice Koordinati 49 52 pn sh 22 46 sh d 49 867 pn sh 22 767 sh d 49 867 22 767 Koordinati 49 52 pn sh 22 46 sh d 49 867 pn sh 22 767 sh d 49 867 22 767 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina OrliPersha zgadka 1353Vodojma RadaNaselennya 416 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 714Avtomobilnij kod RPRSIMC 0607363GeoNames 771055OSM r6816387 R GnatkovichiGnatkovichi Polsha GnatkovichiGnatkovichi Pidkarpatske voyevodstvo Gnatkovichi u VikishovishiNazvaU 1977 1981 rokah pid chas kampaniyi z likvidaciyi ukrayinskih nazv sered 120 sil buli perejmenovani j Gnatkovichi na Ignacuv pol Ignacow RoztashuvannyaSelo roztashovane za 10 km na pivnich vid Peremishlya ta 59 km na shid vid Ryasheva Cherez selo teche richka Rada liva pritoka Syanu IstoriyaVinikli yak boyarske dvorishe davnoruski chasi Persha zgadka pro Gnatkovichi ye u gramoti Oti Pileckogo vid 1353 roku Do 1772 roku selo vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva U 1869 roci selo nalezhalo do Peremishlskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 54 budinki ta 334 meshkanci a na zemlyah filvarku 2 budinki ta 39 meshkanciv U 1881 roci za danimi shematizmiv 325 buli greko katolikami 81 rimo katolikami 24 travnya 1915 roku 11 ta armiya generala Makenzena zvilnila selo vid 8 yi armiyi generala Brusilova pislya chogo na teritoriyi sela zalishilis pohovannya avstrijskih voyakiv U 1934 1939 rokah selo nalezhalo do gmini Orihivci Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1939 roci v seli prozhivalo 650 osib z nih 590 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv 30 polyakiv ta 10 yevreyiv U lipni 1944 roku radyanski vijska zahopili selo i nezabarom ogolosili pro peredachu teritoriyi Polshi ukrayinski rodini u 1945 roci dobrovilno primusovo viselyali do SRSR Reshtu ukrayinciv u 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla bulo viseleno na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 215 51 142 22 Zhinki 201 36 121 44 Razom 416 87 263 66CerkvaU 1919 roci zamist zrujnovanoyi pid chas vijni ukrayinci zbuduvali derev yanu greko katolicku cerkvu sv Dimitriya yaka mala status filiyalnoyi nalezhavshi do parafiyi Drogoyiv Peremiskogo dekanatu pislya pershoyi svitovoyi vijni Radimnyanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Znishena u 1946 roci LyudiV seli narodilisya Baluh Yulian Josipovich nar 1940 ukrayinskij dirigent docent kafedri orkestrovogo diriguvannya Lvivskoyi konservatoriyi Kudlak Ivan Vasilovich 1913 1983 ukrayinskij majster rizblennya na derevi PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 pol Pasternak Ya Knyazhij gorod Peremishl Peremishl zahidnij bastion Ukrayini 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Nyu Jork Filadelfiya 1961 S 16 Oleg Kupchinskij Zabuti ta nevidomi staroukrayinski gramoti XIV pershoyi polovini XV st 30 listopada 2018 u Wayback Machine s 342 343 Hnatkowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 80 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 55 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 pol Michniewska M Cerkwie drewniane Karpat Polska i Slowacja przewodnik 211 obiektow Piastow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2011 S 300 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ