Лозинський Йосип Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозинський.

Йосип (Йосиф) Іванович Лозинський (20 грудня 1807 — 11 липня 1889) — український греко-католицький священник, етнограф, мовознавець, публіцист. Діяч українського національного відродження в Австрії. Народився в галицькому селі Гурко. Випускник Львівської духовної семінарії (1830, Львівського університету). Прийнявши таїнство священства (1831), працював парафіяльним священником на Галичині, зокрема у Яворові (з 1848). Депутат Яворівської повітової ради. Автор українського «Букваря» (1838) та «Граматики руської мови» (1845). Один з авторів української латинки (1834), яка спричинила так звану азбучну війну. Опонент Маркіяна Шашкевича. Помер у Яворові.

Лозинський Йосип Іванович
Народився	20 грудня 1807(1807-12-20) с. Гірко, Перемиський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині Польща)
Помер	11 липня 1889(1889-07-11) (81 рік) Яворів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Поховання	Яворів
Громадянство	Австрійська імперія→  Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	етнограф, мовознавець, публіцист.
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Посада	посол до Галицького сейму^[d]
Автор абецадла
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Праця «Ruskoje wesile» о. Й. Лозинського, в якій він першим використав абетку, що згодом отримала назву «абецадло»

Є різні версії місця його народження. Згідно з однією із них — в селі Гурку (Вірко) біля Перемишля (тепер Польща), а згідно з іншою — у селі Вірко (нині село Ничко Ряшівського воєводства Польщі) в сім'ї священника (пароха Вірки).

У 1830 закінчив богословський факультет Львівського університету (або Львівську духовну семінарію 1830 року, висвячений 1831-го), після чого був священником у селах Ліски (або міста Лісько, Радохинці (нині село Мостиського району Львівської області), Медиці (з 1836) та в Яворові (з 1848 року, довгі роки — парох міста, депутат Яворівської повітової ради).

Автор статей на етнографічну, історичну, політичну, філологічну тематики, популярних публікацій у календарях. Автор меморіалу «Руського клубу», врученого цісареви Францу Йозефу І після закінчення 1-ї каденції Галицького сейму. З 1834 року пропагував впровадження в українську писемність Галичини латинського алфавіту замість кириличного, для цього видав латинкою в 1835 році збірку пісень і весільних обрядів «Руське весілля». Це викликало незадоволення москвофілів і спричинило «Азбучну війну» в Галичині.

Одним із перших у Галичині порушив питання про використання народної мови в письменстві, написав рукописний «Буквар» (1838) та польською мовою «Граматику руської мови» (1845).

У 1848: крилошанин Перемиської капітули, заступник голови Перемиської руської ради, учасник Першого з'їзду української інтелігенції (Собору руських вчених) у Львові. У 1850-х роках боронив народну мову й фонетичний правопис, але в 60-х роках перейшов на москвофільські позиції, очолював Яворівську філію «Общества ім Качковського».

Посол до Галицького крайового сейму 1-го скликання від округу Яворів — Краковець (IV курія; спочатку в окрузі було обрано отця Григорія Гинилевича, який прийняв мандат в окрузі Перемишль — Нижанковичі).

Галерея

• Могила Йосипа Лозинського в Яворові
• Будинок на вул. Святоюрській у Яворові, де жив і працював Йосип Лозинський
• Меморіальна дошка на будинку

Праці

• Łozynśkyj, Josyp. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego [Про впровадження польського абецадла до українського письменства] // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29.
• Lozinskiy, J. Ruskoje wesile. Peremyszł, 1835 (переклад: Лозинський Й. І. Українське весілля. Київ, 1992).

Примітки

1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 155.
2. Дату смерті наведено за німецьким джерелом [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. У джерелі «Українська мова. Енциклопедія» вказано дату 30 липня.
3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—104.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ., Т. 4, С. 1374.
• Наулко, В. Лозинський Йосип Іванович [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 259. — .
• Райківський І. Розвиток українського народознавства в Галичині у першій третині ХІХ ст. — С. 283—285.
• Худаш, М. Л. Алфавітно-правописні принципи Й. І. Лозинського // Лозинський Й. І. Українське весілля. Київ, 1992.
• Худаш, М. Л. Із маловідомої мовознавчої спадщини Й. І. Лозинського // Мовознавство, 1989, № 4.
• Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму. Львів: Тріада плюс, 2010, С. 155.

Посилання

• М. Л. Худаш. Лозинський Йосип Іванович [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.].
• Ф. Стеблій (Львів). [ 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Йосип Лозинський [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Інституті історії України Національної академії наук України [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.].
• Ruskoje wesile, Lozynskyj, Josyp.
• До 205-річчя від дня народження о. Й. І. Лозинського (1807—1889) [ 29 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• ПЕРША «азбучна війна» в Галичині [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.]