Го́рлиці (пол. Gorlice ɡɔrˈlʲit͡sɛ, Ґорлі́це; нім. Görlitz; їд. גאָרליץ Gorlitz) — один з центрів Лемківщини, місто в південній Польщі. Адміністративний центр Горлицького повіту (центр повіту з 1865 року) Малопольського воєводства. До 1945 року Горлиці належали до Краківського воєводства, після закінчення ІІ Світової війни увійшли до складу новоутвореного Ряшівського воєводства. У 1975—1998 роках місто адміністративно належало до Новосандецького воєводства. Розташоване на північній межі Низьких Бескидів, прилегла західна частина гірського масиву називається Горлицькі Бескиди. Найвищою точкою є гора Мусялівка (379 метрів над рівнем моря). За даними перепису населення з 31 грудня 2011 року, у Горлицях мешкає 28 977 осіб. У місті розташований завод гірничих машин «Ґлінік».
Горлиці Gorlice | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
49°39′ пн. ш. 21°10′ сх. д. / 49.650° пн. ш. 21.167° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Малопольське воєводство | ||||
Столиця для | Горлицький повіт і Гміна Горлиці | ||||
Засновано | 1354 | ||||
Магдебурзьке право | 1354 | ||||
Площа | 23,53 км² | ||||
Населення | 28819 (2011) | ||||
· густота | 1206 (2008) осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Папа Бардіїв Ньїредьгаза Калуш | ||||
Телефонний код | (48) 18 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | KGR | ||||
GeoNames | 771804 | ||||
OSM | ↑2668409 ·R (Горлицький повіт) | ||||
SIMC | 0959903 | ||||
Поштові індекси | 38-300 i 38-320 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Вітольд Кохан | ||||
Вебсайт | gorlice.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Горлиці у Вікісховищі |
У місті діє та Руська бурса.
Географія
У місті річка Сенкувка впадає у річку Ропу.
Клімат
Клімат Горлиць | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,7 | 2,0 | 7,1 | 12,7 | 18,4 | 21,2 | 22,8 | 22,9 | 18,2 | 12,8 | 4,9 | 0,3 | 11,9 |
Середня температура, °C | −4,3 | −2,5 | 1,8 | 7,0 | 12,1 | 15,0 | 16,5 | 15,8 | 12,0 | 7,3 | 1,5 | −2,7 | 6,6 |
Середній мінімум, °C | −8,1 | −6,7 | −2,9 | 1,6 | 6,0 | 9,2 | 10,7 | 10,1 | 7,0 | 2,9 | −1,7 | −6,1 | 1,8 |
Днів з опадами | 7 | 6 | 7 | 9 | 11 | 12 | 11 | 9 | 8 | 7 | 8 | 8 | 103 |
Джерело: www.yr.no |
Історія
Точна дата заснування міста невідома. Мартін Кромер вважав 1355 роком заснування міста. У його хроніці вказано, що 1354 року Дерслав Карвацян отримав від короля Казимира ІІІ привілей заснування міста Горлиці у місці з'єднання річок Ропи і Сєнкувки. Згідно із записами, що є у хроніці Кромера, перші мешканці Горлиць прибули сюди з міста Герліц, що в Лужицях.
У другій половині XVI століття власниками Горлиць була родина Пеньонжків з роду Одровонжів. 1625 року половину міста викупила родина Рильських, яка під час «Потопу» виступала на стороні коаліції, натомість Пеньонжки були прихильниками короля Яна Казимира. Під владою Пеньонжків та Рильських Горлиці були одним із важливих осередків кальвінізму в Польщі. Місто швидко стало осередком розвитку промисловості й торгівлі в регіоні.
У XIX столітті Горлицький регіон став колискою нафтового промислу. У 1853—1858 роках своє підприємство тут мав Ігнатій Лукасевич, фармацевт, винахідник гасової лампи, «батько» нафтового промислу. У Горлиці була в той час змонтована перша в світі вулична гасова лампа.
1895 року в Горлицях засновано підприємство «Берггайм і МакГарві» — канадець Вільям Генрі МакГарві та австрійський банкір Йоган Берггайм уклали концесію на заснування Галицького Карпатського Нафтового Акціонерного Товариства з головним офісом у Горлицях, а їхнє товариство розпочало функціонувати як Фабрика Машин і Причепів у Глініку Маріампольському.
1865 року Горлиці стали повітовим містом. Відтоді починається процес розвитку міста, що ознаменувався закладанням Міського парку (відкритий у 1900 році), будівництвом шпиталю та перших середніх шкіл (Семінарія навчальна для дівчат — 1904 рік, Гімназія — 1906 рік.)
І Світова війна
Активний розвиток міста перервала І світова війна. Після великого бою 2 травня 1915 року прорвана лінія російського фронту під Горлицями. Генерал Тадеуш Розвадовський як командувач 12 Артилерійської Бригади у складі 12 «Краківської» Піхотної Дивізії відіграв ключову роль у тих травневих боях. Командуючи значними силами піхоти та артилерії, він застосував новий спосіб спільного їх застосування, який полягав у артилерійському обстрілі ворожих сил артилерією перед наступом піхоти. Такий метод ведення бойових дій надовго увійшов до арсеналу німецької армії, де отримав назву Feuerwalze. 17 травня Розвадовський таким самим способом, як і під Горлицями, відбив контратаку російських військ у бою під Ярославом, що справило враження на німецького короля Вільгельма II.
Проте, результатом битви під Горлицями було також і те, що у місті було знищено значну частину забудови.
ІІ Світова війна
7 вересня 1939 року на теренах Горлицького повіту розпочались бойові дії Другої світової війни. Під час війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету. Бурмістром Горлиць став Анжей Кваськовський, активіст руху опору. Населення міста було піддано репресіям різної форми з боку окупантів. Вже 21 серпня 1940 року була організована перша облава вулицями міста, під час якої було заарештовано 60 мешканців Горлиць, яких було відправлено до концентраційного табору в Освенцимі. В 1942 році затримано та згодом відправлено до Німеччини учнів колишньої гімназії.
Трагічною також була доля горлицьких євреїв. У жовтні 1941 року створене гетто, яке було ліквідовано у серпні 1942.
Одночасно серед мешканців не забракло волі для самоорганізації на збройний опір гітлерівським окупантам. У 1939 році був утворений осередок Союзу збройної боротьби, який у 1942 році був реорганізований у Штаб округу Армії Крайової Горлиці. 19 січня 1945 року о 16:30 Горлиці були зайняті радянськими військами. У безпосередніх боях за місто загинуло 60 червоноармійців.
Відносини з УПА
До Другої світової війни українці проживали на землях, що лежали східніше та південніше лінії Влодава-Холм-Замостя-Березів-Горлиці. Частина цих земель, котра залишилась на захід від лінії Керзона, (названа «Закерзонням») відійшла до складу Польщі після Ялтинської конференції 1945 року. На цих теренах за сприяння УПА українці чинили опір терору з боку Армії Крайової та Війська Польського.
В межах Горлицького повіту у 1945 році діяли 3 сотні армії УПА:
- Сотня «Лиса» — 180 вояків;
- Сотня «Бродича» (Романа Горобельського) — 100;
- Сотня «Смирного» (Михайла Федака) — 70-120.
Значна частина цих вояків походила з дивізії «Галичина» (Зброї СС «Галичина»). До лав УПА окрім того також вступили приблизно 1000 місцевих чоловіків, переважно лемків. Через нерівність сил у 1946 році з України сюди було скеровано сотню «Горислава» (Модеста Рипецького), яка тероризувала частину місцевих жителів, проводячи каральні акції для осіб, приязних до поляків. Згодом ця сотня попрямувала на Санчивщину. У ніч з 27 на 28 червня 1946 року напала на Уряд Гміни у Лабові, палячи будівлі та знущаючись з місцевих мешканців. Проте під тиском армії сотня змушена була відійти назад на територію Горлицького повіту, де 6 липня атакувала та ліквідувала прикордонний пост.
Сотня «Бродича» під час своєї діяльності на території Горлицького повіту виконала:
- напад на приміщення виборчої дільниці у Снітниці;
- триразовий напад на Регєтув Вишній;
- напад на приміщення виборчої дільниці у Усті Руськім;
- спалила село Чарне;
- підпалила села Ждиня та Смерековці;
- напала на село Гладишів;
- напала та спалила село Клімувка.
Партизани «Смирного» організовували засідки на менші військові частини Війська Польського й грабіжницькі банди, що не давали спокою лемківським селам, атакували пости міліції.
У 1947 р. внаслідок проведення операції «Вісла» всіх українців було ув'язнено (концтабір Явожно і численні в'язниці) або депортовано з рідних теренів на понімецькі землі, це унеможливило поповнення загонів УПА вояками з числа місцевих жителів, сотні Бродича та Смирного в боях зазнали численних втрат, а їх рештки відійшли до Чехословаччини. Сотня «Лиса» відійшла на схід.
Промисловість
Місто є осередком нафтового промислу, машинобудування та деревообробки. Горлиці входять до складу спеціальної економічної зони EURO-PARK MIELEC. Зокрема, у рамках дії СЕЗ, тут працює:
- Gór-Stal Sp. z o. o. — підприємство з виробництва сендвіч-панелей;
- Severt Polska Sp. z o.o. — підприємство з виробництва металопродукції;
- «WERONICA» Sp. z o.o. — хлібопекарське підприємство;
До найбільших підприємств міста, річний оборот яких перевмщує 25 млн.злотих, відносяться:
- фінансова група «Глінік», яка є власником підприємства «GLINIK», що виробляє машини і установки для гірничодобувної промисловості;
- виробництво ізоляційних матеріалів «Матізол» (входить до складу Групи «Боришев»);
- представництво деревообробного підприємства «Форест».
Останнім часом у регіоні набуває розвитку агротуризм.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13830 | 2592 | 9742 | 1496 |
Жінки | 14989 | 2352 | 9170 | 3467 |
Разом | 28819 | 4944 | 18912 | 4963 |
Телебачення
У Горлицях є студія телебачення.
Панорама
Відомі люди
- Народилися
- Антоній Райхенберґ (1825—1903) — польський священник, єзуїт, художник.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горлиці |
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=18578&from=FBC[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.
- http://www.glinik.pl/ [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.] Глінік — група компаній
- Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
- http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/327-2011-02-19-18-46-02.html[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.severt.pl/en/home-page[недоступне посилання з липня 2019]
- http://www.weronica.pl/piekarnia/index.html[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 2 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 2 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Кабачій Р. Лемків край // Український тиждень. — 2010. — № 12(125) (26 березня—1 квітня). — С. 62—65.
- Boczoń W. Za ziemię ojców. — 1989. — S. 144.
- Halczak B., Šmigeľ M. Działalność oddziału UPA Mychajło Fedaka «Smyrnego» w Beskidzie Niskim w latach 1945—1948 [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Gremium. Studia nad historią, kulturą i polityką. — Zielona Góra, 2007. — T. 1. — S. 74.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorlici znachennya Go rlici pol Gorlice ɡɔrˈlʲit sɛ Gorli ce nim Gorlitz yid גא רליץ Gorlitz odin z centriv Lemkivshini misto v pivdennij Polshi Administrativnij centr Gorlickogo povitu centr povitu z 1865 roku Malopolskogo voyevodstva Do 1945 roku Gorlici nalezhali do Krakivskogo voyevodstva pislya zakinchennya II Svitovoyi vijni uvijshli do skladu novoutvorenogo Ryashivskogo voyevodstva U 1975 1998 rokah misto administrativno nalezhalo do Novosandeckogo voyevodstva Roztashovane na pivnichnij mezhi Nizkih Beskidiv prilegla zahidna chastina girskogo masivu nazivayetsya Gorlicki Beskidi Najvishoyu tochkoyu ye gora Musyalivka 379 metriv nad rivnem morya Za danimi perepisu naselennya z 31 grudnya 2011 roku u Gorlicyah meshkaye 28 977 osib U misti roztashovanij zavod girnichih mashin Glinik Gorlici GorliceGerb PraporOsnovni dani49 39 pn sh 21 10 sh d 49 650 pn sh 21 167 sh d 49 650 21 167Krayina PolshaRegion Malopolske voyevodstvoStolicya dlya Gorlickij povit i Gmina GorliciZasnovano 1354Magdeburzke pravo 1354Plosha 23 53 km Naselennya 28819 2011 gustota 1206 2008 osib km Mista pobratimi Papa Bardiyiv Nyiredgaza KalushTelefonnij kod 48 18Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KGRGeoNames 771804OSM 2668409 R Gorlickij povit SIMC 0959903Poshtovi indeksi 38 300 i 38 320Miska vladaMer mista Vitold KohanVebsajt gorlice plMapa Gorlici u Vikishovishi U misti diye ta Ruska bursa GeografiyaU misti richka Senkuvka vpadaye u richku Ropu Klimat Klimat GorlicPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 7 2 0 7 1 12 7 18 4 21 2 22 8 22 9 18 2 12 8 4 9 0 3 11 9Serednya temperatura C 4 3 2 5 1 8 7 0 12 1 15 0 16 5 15 8 12 0 7 3 1 5 2 7 6 6Serednij minimum C 8 1 6 7 2 9 1 6 6 0 9 2 10 7 10 1 7 0 2 9 1 7 6 1 1 8Dniv z opadami 7 6 7 9 11 12 11 9 8 7 8 8 103Dzherelo www yr noIstoriyaPam yatnik zasnovniku mista Derslavu Karvacyanu Tochna data zasnuvannya mista nevidoma Martin Kromer vvazhav 1355 rokom zasnuvannya mista U jogo hronici vkazano sho 1354 roku Derslav Karvacyan otrimav vid korolya Kazimira III privilej zasnuvannya mista Gorlici u misci z yednannya richok Ropi i Syenkuvki Zgidno iz zapisami sho ye u hronici Kromera pershi meshkanci Gorlic pribuli syudi z mista Gerlic sho v Luzhicyah U drugij polovini XVI stolittya vlasnikami Gorlic bula rodina Penonzhkiv z rodu Odrovonzhiv 1625 roku polovinu mista vikupila rodina Rilskih yaka pid chas Potopu vistupala na storoni koaliciyi natomist Penonzhki buli prihilnikami korolya Yana Kazimira Pid vladoyu Penonzhkiv ta Rilskih Gorlici buli odnim iz vazhlivih oseredkiv kalvinizmu v Polshi Misto shvidko stalo oseredkom rozvitku promislovosti j torgivli v regioni U XIX stolitti Gorlickij region stav koliskoyu naftovogo promislu U 1853 1858 rokah svoye pidpriyemstvo tut mav Ignatij Lukasevich farmacevt vinahidnik gasovoyi lampi batko naftovogo promislu U Gorlici bula v toj chas zmontovana persha v sviti vulichna gasova lampa 1895 roku v Gorlicyah zasnovano pidpriyemstvo Berggajm i MakGarvi kanadec Vilyam Genri MakGarvi ta avstrijskij bankir Jogan Berggajm uklali koncesiyu na zasnuvannya Galickogo Karpatskogo Naftovogo Akcionernogo Tovaristva z golovnim ofisom u Gorlicyah a yihnye tovaristvo rozpochalo funkcionuvati yak Fabrika Mashin i Prichepiv u Gliniku Mariampolskomu 1865 roku Gorlici stali povitovim mistom Vidtodi pochinayetsya proces rozvitku mista sho oznamenuvavsya zakladannyam Miskogo parku vidkritij u 1900 roci budivnictvom shpitalyu ta pershih serednih shkil Seminariya navchalna dlya divchat 1904 rik Gimnaziya 1906 rik I Svitova vijna Aktivnij rozvitok mista perervala I svitova vijna Pislya velikogo boyu 2 travnya 1915 roku prorvana liniya rosijskogo frontu pid Gorlicyami General Tadeush Rozvadovskij yak komanduvach 12 Artilerijskoyi Brigadi u skladi 12 Krakivskoyi Pihotnoyi Diviziyi vidigrav klyuchovu rol u tih travnevih boyah Komanduyuchi znachnimi silami pihoti ta artileriyi vin zastosuvav novij sposib spilnogo yih zastosuvannya yakij polyagav u artilerijskomu obstrili vorozhih sil artileriyeyu pered nastupom pihoti Takij metod vedennya bojovih dij nadovgo uvijshov do arsenalu nimeckoyi armiyi de otrimav nazvu Feuerwalze 17 travnya Rozvadovskij takim samim sposobom yak i pid Gorlicyami vidbiv kontrataku rosijskih vijsk u boyu pid Yaroslavom sho spravilo vrazhennya na nimeckogo korolya Vilgelma II Prote rezultatom bitvi pid Gorlicyami bulo takozh i te sho u misti bulo znisheno znachnu chastinu zabudovi II Svitova vijna 7 veresnya 1939 roku na terenah Gorlickogo povitu rozpochalis bojovi diyi Drugoyi svitovoyi vijni Pid chas vijni v misti diyala delegatura Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu Burmistrom Gorlic stav Anzhej Kvaskovskij aktivist ruhu oporu Naselennya mista bulo piddano represiyam riznoyi formi z boku okupantiv Vzhe 21 serpnya 1940 roku bula organizovana persha oblava vulicyami mista pid chas yakoyi bulo zaareshtovano 60 meshkanciv Gorlic yakih bulo vidpravleno do koncentracijnogo taboru v Osvencimi V 1942 roci zatrimano ta zgodom vidpravleno do Nimechchini uchniv kolishnoyi gimnaziyi Tragichnoyu takozh bula dolya gorlickih yevreyiv U zhovtni 1941 roku stvorene getto yake bulo likvidovano u serpni 1942 Odnochasno sered meshkanciv ne zabraklo voli dlya samoorganizaciyi na zbrojnij opir gitlerivskim okupantam U 1939 roci buv utvorenij oseredok Soyuzu zbrojnoyi borotbi yakij u 1942 roci buv reorganizovanij u Shtab okrugu Armiyi Krajovoyi Gorlici 19 sichnya 1945 roku o 16 30 Gorlici buli zajnyati radyanskimi vijskami U bezposerednih boyah za misto zaginulo 60 chervonoarmijciv Vidnosini z UPA Do Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinci prozhivali na zemlyah sho lezhali shidnishe ta pivdennishe liniyi Vlodava Holm Zamostya Bereziv Gorlici Chastina cih zemel kotra zalishilas na zahid vid liniyi Kerzona nazvana Zakerzonnyam vidijshla do skladu Polshi pislya Yaltinskoyi konferenciyi 1945 roku Na cih terenah za spriyannya UPA ukrayinci chinili opir teroru z boku Armiyi Krajovoyi ta Vijska Polskogo V mezhah Gorlickogo povitu u 1945 roci diyali 3 sotni armiyi UPA Sotnya Lisa 180 voyakiv Sotnya Brodicha Romana Gorobelskogo 100 Sotnya Smirnogo Mihajla Fedaka 70 120 Znachna chastina cih voyakiv pohodila z diviziyi Galichina Zbroyi SS Galichina Do lav UPA okrim togo takozh vstupili priblizno 1000 miscevih cholovikiv perevazhno lemkiv Cherez nerivnist sil u 1946 roci z Ukrayini syudi bulo skerovano sotnyu Gorislava Modesta Ripeckogo yaka terorizuvala chastinu miscevih zhiteliv provodyachi karalni akciyi dlya osib priyaznih do polyakiv Zgodom cya sotnya popryamuvala na Sanchivshinu U nich z 27 na 28 chervnya 1946 roku napala na Uryad Gmini u Labovi palyachi budivli ta znushayuchis z miscevih meshkanciv Prote pid tiskom armiyi sotnya zmushena bula vidijti nazad na teritoriyu Gorlickogo povitu de 6 lipnya atakuvala ta likviduvala prikordonnij post Sotnya Brodicha pid chas svoyeyi diyalnosti na teritoriyi Gorlickogo povitu vikonala napad na primishennya viborchoyi dilnici u Snitnici trirazovij napad na Regyetuv Vishnij napad na primishennya viborchoyi dilnici u Usti Ruskim spalila selo Charne pidpalila sela Zhdinya ta Smerekovci napala na selo Gladishiv napala ta spalila selo Klimuvka Partizani Smirnogo organizovuvali zasidki na menshi vijskovi chastini Vijska Polskogo j grabizhnicki bandi sho ne davali spokoyu lemkivskim selam atakuvali posti miliciyi U 1947 r vnaslidok provedennya operaciyi Visla vsih ukrayinciv bulo uv yazneno konctabir Yavozhno i chislenni v yaznici abo deportovano z ridnih tereniv na ponimecki zemli ce unemozhlivilo popovnennya zagoniv UPA voyakami z chisla miscevih zhiteliv sotni Brodicha ta Smirnogo v boyah zaznali chislennih vtrat a yih reshtki vidijshli do Chehoslovachchini Sotnya Lisa vidijshla na shid PromislovistMisto ye oseredkom naftovogo promislu mashinobuduvannya ta derevoobrobki Gorlici vhodyat do skladu specialnoyi ekonomichnoyi zoni EURO PARK MIELEC Zokrema u ramkah diyi SEZ tut pracyuye Gor Stal Sp z o o pidpriyemstvo z virobnictva sendvich panelej Severt Polska Sp z o o pidpriyemstvo z virobnictva metaloprodukciyi WERONICA Sp z o o hlibopekarske pidpriyemstvo Do najbilshih pidpriyemstv mista richnij oborot yakih perevmshuye 25 mln zlotih vidnosyatsya finansova grupa Glinik yaka ye vlasnikom pidpriyemstva GLINIK sho viroblyaye mashini i ustanovki dlya girnichodobuvnoyi promislovosti virobnictvo izolyacijnih materialiv Matizol vhodit do skladu Grupi Borishev predstavnictvo derevoobrobnogo pidpriyemstva Forest Ostannim chasom u regioni nabuvaye rozvitku agroturizm DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 13830 2592 9742 1496Zhinki 14989 2352 9170 3467Razom 28819 4944 18912 4963TelebachennyaUkrayinska studentka zhurnalistka u studiyi telebachennya Gorlice U Gorlicyah ye studiya telebachennya PanoramaPanorama mistaVidomi lyudiNarodilisyaAntonij Rajhenberg 1825 1903 polskij svyashennik yezuyit hudozhnik PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GorliciGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www polona pl dlibra doccontent id 18578 amp from FBC nedostupne posilannya Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya navchalnij posibnik Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2019 302 s http www glinik pl 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine Glinik grupa kompanij Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 http www molodlem org ua 2010 12 21 19 12 00 327 2011 02 19 18 46 02 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www severt pl en home page nedostupne posilannya z lipnya 2019 http www weronica pl piekarnia index html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaKabachij R Lemkiv kraj Ukrayinskij tizhden 2010 12 125 26 bereznya 1 kvitnya S 62 65 Boczon W Za ziemie ojcow 1989 S 144 Halczak B Smigeľ M Dzialalnosc oddzialu UPA Mychajlo Fedaka Smyrnego w Beskidzie Niskim w latach 1945 1948 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Gremium Studia nad historia kultura i polityka Zielona Gora 2007 T 1 S 74