Ґладишів (пол. Gładyszów) — лемківське село у Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 372 особи (2011).
Село Церква Вознесіння Господнього Координати 49°31′15″ пн. ш. 21°15′50″ сх. д. / 49.52083333336111082° пн. ш. 21.26388888891666795° сх. д.Координати: 49°31′15″ пн. ш. 21°15′50″ сх. д. / 49.52083333336111082° пн. ш. 21.26388888891666795° сх. д.
Ґладишів у Вікісховищі |
Історія
Поселення Квочень було засновано в кінці XVI століття, а перша письмова згадка датується 1629 роком. Відколи започаткували село, тут діяла греко-католицька парафія. Коли село перейшло у власність Ґладишів, воно дістало теперішню назву.
До 1834 р. Ґладишів становив одну парохію зі Смерековцем. Метричні книги провадились від 1776 р.
1881 року тут жило 760 осіб, здебільшого лемків.
У 1914 р. за москвофільство 21 жителя села заарештовано й вислано до Талергофу.
У роки Першої світової війни більша частина села і дерев'яна церква XVIII століття разом із документами історії села й парохії згоріли. 27 листопада 1918 р. в Гладишеві відбулося велике віче лемків, де засновано Руську Раду, яка підпорядковувалась т. зв. Лемко-Русинській Республіці у Флоринці.
В 1921 р. в селі жили 491 греко-католик, 11 римо-католиків і 5 юдеїв. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
У міжвоєнний період село було відбудоване заново, а 1938 року гуцульськими теслями був зведений новий дерев'яний храм в українському національному стилі. На 01.01.1939 тут було переважно лемківське населення: з 670 жителів села Гладишів — 630 українців, 35 поляків і 5 євреїв, а у Вірхні всі 200 жителів були українцями. До 1947 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належало також віддалене на 1,5 км село Вірхня, зникле після виселення лемків. В ході Тилявської схизми коло 70 осіб перейшли до Польської православної церкви.
8 червня 1947 р. в рамках операції «Вісла» 634 українців-лемків депортовано на понімецькі землі, залишено 42 українці та 18 поляків, згодом завезено поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 187 | 48 | 126 | 13 |
Жінки | 185 | 46 | 96 | 43 |
Разом | 372 | 94 | 222 | 56 |
Пам'ятки
- Греко-католицький храм Вознесіння Господнього з головним і двома бічними вівтарями XVIII ст., зведений 1938 року. До 1985 р. використовувався місцевою римо-католицькою парафією, а потім передана греко-католицькій громаді.
- Колишня греко-католицька каплиця Різдва Івана Хрестителя 1857 р., після виселення лемків поляки вживали її під стайню, в 1967 р. передана православній громаді.
- 3 військові кладовища з Першої світової війни: № 55, № 60, № 61.
Народилися
- Вірхнянський Іван (Вірхня, 2 серпня 1919, с. Гладишів Новосандецького повіту, теп. РП — 12 вересня 1996, Гнєвонєж, РП) — народний лемківський поет, публіцист.
Сучасність
Загальна площа поселення становить 1693 га (16,93 км²), у тому числі:
- площа лісів — 917 гектарів;
- площа сільськогосподарських угідь — 704 гектари.
Село поділяється на частини: Бенювка, Коло Косцьола, Ніжни Конєц, Вєрхня (колишнє лемківське село Вірхня), Вижні Конєц.
В селі працює 19 дрібних підприємців, діє 58 селянських господарств.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Муніципальний сайт Устя-Горлицьке [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24-25.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 липня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 23 липня 2016.
Джерела
- Gładyszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 595. (пол.)
- Wierchnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 382. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґладишів
- Apokryf Ruski [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Cmentarz nr 55 — Gładyszów [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Cmentarz nr 55 Gładyszów [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gladishiv pol Gladyszow lemkivske selo u Polshi u gmini Ustya Gorlicke Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 372 osobi 2011 Selo Gladishiv pol Gladyszow Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Koordinati 49 31 15 pn sh 21 15 50 sh d 49 52083333336111082 pn sh 21 26388888891666795 sh d 49 52083333336111082 21 26388888891666795 Koordinati 49 31 15 pn sh 21 15 50 sh d 49 52083333336111082 pn sh 21 26388888891666795 sh d 49 52083333336111082 21 26388888891666795 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Ustya GorlickePersha zgadka 1629Plosha 16 9 km Naselennya 372 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 315Avtomobilnij kod KGRSIMC 0467991GeoNames 772183OSM 2668411 R Gmina Ustya Gorlicke GladishivGladishiv Polsha GladishivGladishiv Malopolske voyevodstvo Gladishiv u VikishovishiIstoriyaPoselennya Kvochen bulo zasnovano v kinci XVI stolittya a persha pismova zgadka datuyetsya 1629 rokom Vidkoli zapochatkuvali selo tut diyala greko katolicka parafiya Koli selo perejshlo u vlasnist Gladishiv vono distalo teperishnyu nazvu Do 1834 r Gladishiv stanoviv odnu parohiyu zi Smerekovcem Metrichni knigi provadilis vid 1776 r 1881 roku tut zhilo 760 osib zdebilshogo lemkiv U 1914 r za moskvofilstvo 21 zhitelya sela zaareshtovano j vislano do Talergofu U roki Pershoyi svitovoyi vijni bilsha chastina sela i derev yana cerkva XVIII stolittya razom iz dokumentami istoriyi sela j parohiyi zgorili 27 listopada 1918 r v Gladishevi vidbulosya velike viche lemkiv de zasnovano Rusku Radu yaka pidporyadkovuvalas t zv Lemko Rusinskij Respublici u Florinci V 1921 r v seli zhili 491 greko katolik 11 rimo katolikiv i 5 yudeyiv V seli bula moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo U mizhvoyennij period selo bulo vidbudovane zanovo a 1938 roku guculskimi teslyami buv zvedenij novij derev yanij hram v ukrayinskomu nacionalnomu stili Na 01 01 1939 tut bulo perevazhno lemkivske naselennya z 670 zhiteliv sela Gladishiv 630 ukrayinciv 35 polyakiv i 5 yevreyiv a u Virhni vsi 200 zhiteliv buli ukrayincyami Do 1947 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi nalezhalo takozh viddalene na 1 5 km selo Virhnya znikle pislya viselennya lemkiv V hodi Tilyavskoyi shizmi kolo 70 osib perejshli do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi 8 chervnya 1947 r v ramkah operaciyi Visla 634 ukrayinciv lemkiv deportovano na ponimecki zemli zalisheno 42 ukrayinci ta 18 polyakiv zgodom zavezeno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 187 48 126 13Zhinki 185 46 96 43Razom 372 94 222 56Pam yatkiGreko katolickij hram Voznesinnya Gospodnogo z golovnim i dvoma bichnimi vivtaryami XVIII st zvedenij 1938 roku Do 1985 r vikoristovuvavsya miscevoyu rimo katolickoyu parafiyeyu a potim peredana greko katolickij gromadi Pravoslavna cerkva Rizdva svyatogo Ivana HrestitelyaKolishnya greko katolicka kaplicya Rizdva Ivana Hrestitelya 1857 r pislya viselennya lemkiv polyaki vzhivali yiyi pid stajnyu v 1967 r peredana pravoslavnij gromadi 3 vijskovi kladovisha z Pershoyi svitovoyi vijni 55 60 61 NarodilisyaVirhnyanskij Ivan Virhnya 2 serpnya 1919 s Gladishiv Novosandeckogo povitu tep RP 12 veresnya 1996 Gnyevonyezh RP narodnij lemkivskij poet publicist SuchasnistZagalna plosha poselennya stanovit 1693 ga 16 93 km u tomu chisli plosha lisiv 917 gektariv plosha silskogospodarskih ugid 704 gektari Selo podilyayetsya na chastini Benyuvka Kolo Koscola Nizhni Konyec Vyerhnya kolishnye lemkivske selo Virhnya Vizhni Konyec V seli pracyuye 19 dribnih pidpriyemciv diye 58 selyanskih gospodarstv PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Municipalnij sajt Ustya Gorlicke 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine pol PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 25 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 22 lipnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 5 bereznya 2012 Procitovano 23 lipnya 2016 DzherelaGladyszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 595 pol Wierchnia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 382 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gladishiv Apokryf Ruski 3 lipnya 2017 u Wayback Machine pol Cmentarz nr 55 Gladyszow 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Cmentarz nr 55 Gladyszow 25 serpnya 2016 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi