Новоторзький повіт, іноді Новотарзький повіт або Новотарський повіт (пол. Powiat nowotarski) — один з 19 земських повітів Малопольського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи. Адміністративний центр — м. Новий Торг (пол. Nowy Targ).
Новоторзький повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat nowotarski | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Малопольське | ||||||||||
Адміністративний центр | Новий Торг | ||||||||||
Населення: | 183 069 (2008) | ||||||||||
Площа: | 1474,99 | ||||||||||
Густота: | 124 | ||||||||||
Урбанізація: | 29,71 % | ||||||||||
Номери автомобілів: | KNT | ||||||||||
TERYT: 2.12.16.11.00.0 | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Загальні дані
Повіт розташовується в південній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Новий Торг. Станом на 1.01.2008 населення становить 183 069 осіб, площа 1474,99 км².
Межі
Повіт з півдня межує Татшанським повітом і Словаччиною, на півночі — з Суським, Мисленицьким, Лімановським і Новосондецьким повітами.
Адміністративний поділ
- міська ґміна: Новий Торг
- місько-сільські ґміни: Рабка-Здрій, Чорний Дунаєць, Щавниця
- сільські ґміни: Коростенко-над-Дунайцем, Ліпниця-Велька, Лапше-Нижнє, Новий Торг, Охотниця-Дольна, Раба-Вижна, Спитковіце, Чорштин, Шафляри, Яблонка
Історія
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Новий Торг (адміністративно-судовий орган влади) був створений у складі коронного краю Королівства Галичини та Володимирії наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).
Сам Новоторзький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі .
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Новоторзького повіту (з 50 самоврядних громад-гмін) приєднана частина повіту Кросцєнко (з 13 гмін). У повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Новий Торг, Кросцєнко і Чорний Дунаєць. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Новоторзький повіт існував 72 роки.
У 1880 р. населення повіту налічувало 70 241 мешканець. Повіт включав 76 населених пунктів, поділявся на 75 кадастральних гмін.
В 1900 році населення становило 78 995 осіб. Новосондецький повіт за переписом 1910 р. налічував 123 гміни (самоврядні громади) і 1 фільварок та займав площу 1306 км², населення становило 80 767 осіб.
Після утворення Другої Польської республіки повіт 23 грудня 1920 був включений до новоствореного Краківського воєводства.
1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості):
- Рабка-Здрій,
- Косьцєліско,
- Буковіна,
- Поронін,
- ,
- ,
- Чорний Дунаєць,
- Чорштин,
- Яблонка,
- Кросьценко,
- ,
- Лапше-Нижнє,
- ,
- Охотниця,
- ,
- Раба-Вижна,
- Шафляри,
- Щавниця Вижна.
На території повіту (ґміна Щавниця) розташовувалися чотири найзахідніші лемківські села — Біла Вода, Чорна Вода, Шляхтова і Явірки, в яких до 1945 року були церкви греко-католицьких парафій Мушинського деканату і з 2250 мешканців яких — 2155 українців, 80 поляків і 15 євреїв. З метою етноциду українців ПНР здійснила виселення більшості лемків у 1945 році в СРСР (оприлюднені поіменні списки виселених в СРСР налічують 1876 осіб).
У липні 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з 4 сіл Новоторзького повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 821 українця. У 1950 році додатково виселили осіб, забутих при проведенні операції «Вісла».
Демографія
Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:
Всього | Жінки | Чоловіки | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
осіб | % | осіб | % | осіб | % | |
Повіт | 180 987 | 100 | 92 402 | 51,1 | 88 585 | 48,9 |
Міста | 53 746 | 100 | 28 237 | 52,5 | 25 509 | 47,5 |
Села | 127 241 | 100 | 64 165 | 50,4 | 63 076 | 49,6 |
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- Новоторзький повіт // Прадідівська слава.
- Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: „Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867“
- Powiat nowotarski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 309. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu nowotarskiego w województwie krakowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 594 (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 54.
- Ярослава Галик. Книга пам"яті Лемківщини 1944-1946. — Львів : Тріада Плюс. 2015. — Т. 1. — С. 28, 316—346. — .
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 414-417. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novotorzkij povit inodi Novotarzkij povit abo Novotarskij povit pol Powiat nowotarski odin z 19 zemskih povitiv Malopolskogo voyevodstva Polshi Utvorenij 1 sichnya 1999 roku v rezultati administrativnoyi reformi Administrativnij centr m Novij Torg pol Nowy Targ Novotorzkij povit Powiat nowotarski Povit na mapi voyevodstva Gerb Prapor Krayina Polsha Voyevodstvo Malopolske Administrativnij centr Novij Torg Naselennya 183 069 2008 Plosha 1474 99 Gustota 124 Urbanizaciya 29 71 Nomeri avtomobiliv KNT TERYT 2 12 16 11 00 0 Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 1 misko silski 3 silski 10 Administraciya Starosta Kshishtof Faber 2006 Adresa al Tysiaclecia 35 34 400 Nowy Targ Mapa Zagalni daniPovit roztashovuyetsya v pivdennij chastini voyevodstva Administrativnij centr misto Novij Torg Stanom na 1 01 2008 naselennya stanovit 183 069 osib plosha 1474 99 km MezhiPovit z pivdnya mezhuye Tatshanskim povitom i Slovachchinoyu na pivnochi z Suskim Mislenickim Limanovskim i Novosondeckim povitami Administrativnij podilmiska gmina Novij Torg misko silski gmini Rabka Zdrij Chornij Dunayec Shavnicya silski gmini Korostenko nad Dunajcem Lipnicya Velka Lapshe Nizhnye Novij Torg Ohotnicya Dolna Raba Vizhna Spitkovice Chorshtin Shaflyari YablonkaIstoriyaNovotarzkij povit 1938 Provisnik piznishogo povitu Sudovij povit Novij Torg administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij u skladi koronnogo krayu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Novotorzkij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Novotorzkogo povitu z 50 samovryadnih gromad gmin priyednana chastina povitu Kroscyenko z 13 gmin U poviti isnuvali tri okremi sudovi okrugi poviti Novij Torg Kroscyenko i Chornij Dunayec Praktichno v nabutomu v 1867 r viglyadi Novotorzkij povit isnuvav 72 roki U 1880 r naselennya povitu nalichuvalo 70 241 meshkanec Povit vklyuchav 76 naselenih punktiv podilyavsya na 75 kadastralnih gmin V 1900 roci naselennya stanovilo 78 995 osib Novosondeckij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 123 gmini samovryadni gromadi i 1 filvarok ta zajmav ploshu 1306 km naselennya stanovilo 80 767 osib Pislya utvorennya Drugoyi Polskoyi respubliki povit 23 grudnya 1920 buv vklyuchenij do novostvorenogo Krakivskogo voyevodstva 1 serpnya 1934 roku vikonano ob yednannya gmin cya administrativna odinicya do togo chasu obmezhuvalasya selom chi mistom iz prisilkami i hutorami u veliki silski gmini rivnoznachni volosti Rabka Zdrij Koscyelisko Bukovina Poronin Chornij Dunayec Chorshtin Yablonka Kroscenko Lapshe Nizhnye Ohotnicya Raba Vizhna Shaflyari Shavnicya Vizhna Na teritoriyi povitu gmina Shavnicya roztashovuvalisya chotiri najzahidnishi lemkivski sela Bila Voda Chorna Voda Shlyahtova i Yavirki v yakih do 1945 roku buli cerkvi greko katolickih parafij Mushinskogo dekanatu i z 2250 meshkanciv yakih 2155 ukrayinciv 80 polyakiv i 15 yevreyiv Z metoyu etnocidu ukrayinciv PNR zdijsnila viselennya bilshosti lemkiv u 1945 roci v SRSR oprilyudneni poimenni spiski viselenih v SRSR nalichuyut 1876 osib U lipni 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila z 4 sil Novotorzkogo povitu na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 821 ukrayincya U 1950 roci dodatkovo viselili osib zabutih pri provedenni operaciyi Visla DemografiyaDemografichni dani povitu stanom na 30 06 2005 Vsogo Zhinki Choloviki osib osib osib Povit 180 987 100 92 402 51 1 88 585 48 9 Mista 53 746 100 28 237 52 5 25 509 47 5 Sela 127 241 100 64 165 50 4 63 076 49 6PrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 nedostupne posilannya Novotorzkij povit Pradidivska slava Reichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Jahrgang 1867 IX Stuck Nr 17 Verordnung des Staatsministeriums vom 23 Janner 1867 Powiat nowotarski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 309 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu nowotarskiego w wojewodztwie krakowskiem na gminy wiejskie Dz U 1934 nr 68 poz 594 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 54 Yaroslava Galik Kniga pam yati Lemkivshini 1944 1946 Lviv Triada Plyus 2015 T 1 S 28 316 346 ISBN 978 966 789 147 4 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 414 417 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi