Округ | Перемиський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Лісько |
Створений | 1854 |
Площа | 1832 км² (1910) |
Населення | 98 462 (1910) |
Найбільші міста | Лісько, Балигород, Літовищі, Устрики-Долішні |
Ліський повіт (нім. Bezirk Lisko; пол. powiat liski), від 4 березня 1931 Лєський повіт (пол. powiat leski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНРу, Польщі та СРСР. Центром повіту було м. Лісько.
У складі Австро-Угорщини
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Перемишль (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Перемишльський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Перемишль.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до частини попереднього Ліського повіту (з 18 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Балигород (з 62 гмін, повіт Лютовиська (з 24 гмін), повіт Устрики Дольні (з 39 гмін), 8 гмін повіту Добромиль (Оберсдорф, Смольниця, Волиця, Рудавка, Нанова, Штейнфельс, Стебник та Смеречна з Принценталем) та 1 гміна повіту Березів (Вороблик Королівський). Однак у повіті існували чотири окремі судові округи (повіти) — Лісько, Балигород, Лютовиська й Устрики Дольні.
Перемишльський повіт за переписом 1910 р. налічував 159 гмін (самоврядні громади) і 146 фільварків та займав площу 1832 км². В 1900 році населення становило 95 362 особи, в 1910 році — 98 462 особи. Більшість населення були українцями-грекокатоликами (69 %), євреї становили близько 14 % населення.
У складі ЗУНР
Головою Повітової УНРади був обраний о. Василій Мисик, парох у Ваньковій. Українцям до 18 листопада 1918 р. вдавалося утримувати владу в місті Ліську. Після втрати Ліська владу утримували на теренах сіл повіту до 23 січня 1919 р. Для цього були призначені повітові комісари по судових округах: Судовий округ Балигород — повітовий комісар нотаріус Теодозій Будзиновський, Судовий округ Лютовиська — повітовий комісар суддя Йосафат Рубинович, його змінив суддя Михайло Присташ, потім був Антін Старух, селянин із Бережниці (УНДП). Делегатом до УНРади від повіту був обраний Антін Старух.
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства.
Ліський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Населення: | 111 600 |
Площа: | 1 832 км² |
Густота: | 61 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | м. Лісько |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Зміни адміністративного поділу
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Станом на 1934 рік:
Сільські ґміни
- Ґміна Балигород
- Ґміна Тісна
- Ґміна Чорна
- Ґміна Гочев
- Ґміна Лісько
- Ґміна Літовищі
- Ґміна Лобізва
- Ґміна Лукове
- Ґміна Вільшаниця
- Ґміна Поляна
- Ґміна Ропєнка
- Ґміна Ступосяни
- Ґміна Устрики-Долішні
- Ґміна Воля Мигова
- Ґміна Вовковия
- Ґміна Затварниця
Міста
СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити за Сян, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Сяніцького повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Ліського повіту. 17 січня 1940 року підрадянська територія повіту поділена на райони:
- Ліськівський — з міської ґміни Лісько і сільських ґмін Лісько, Вільшаниця, Ропєнка та правобережних сіл Сяніцького повіту;
- Нижньо-Устрицький — з міської ґміни Устрики-Долішні і сільських ґмін Устрики-Долішні, Лобізва, Чорна, Поляна, Літовищі та правобережні частини ґмін Вовковия, Затварниця і Ступосяни.
У червні 1941 року, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. У липні 1944 року радянські війська заволоділи цією територією. У березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 71 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 124 780 мешканців (92 245 україномовних українців-грекокатоликів (73,97 %) і 810 польськомовних українців-грекокатоликів 0,65 %), 6105 українців-латинників (4,89 %), 13 910 поляків (11,15 %), 50 польських колоністів міжвоєнного періоду (0,04 %), 10 995 євреїв (8,81 %) і 665 німців та інших національностей (0,53 %)).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 111 575 населення ніби-то було аж 31 840 (28,54 %) поляків при 70 346 (63,05 %) українців, 8 475 (7,6 %) євреїв і 547 (0,49 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liskij povit Okrug Peremiskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Lisko Stvorenij 1854 Plosha 1832 km 1910 Naselennya 98 462 1910 Najbilshi mista Lisko Baligorod Litovishi Ustriki Dolishni Liskij povit nim Bezirk Lisko pol powiat liski vid 4 bereznya 1931 Lyeskij povit pol powiat leski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNRu Polshi ta SRSR Centrom povitu bulo m Lisko U skladi Avstro UgorshiniProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Peremishl administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Peremishlskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Peremishl Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do chastini poperednogo Liskogo povitu z 18 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Baligorod z 62 gmin povit Lyutoviska z 24 gmin povit Ustriki Dolni z 39 gmin 8 gmin povitu Dobromil Obersdorf Smolnicya Volicya Rudavka Nanova Shtejnfels Stebnik ta Smerechna z Princentalem ta 1 gmina povitu Bereziv Voroblik Korolivskij Odnak u poviti isnuvali chotiri okremi sudovi okrugi poviti Lisko Baligorod Lyutoviska j Ustriki Dolni Peremishlskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 159 gmin samovryadni gromadi i 146 filvarkiv ta zajmav ploshu 1832 km V 1900 roci naselennya stanovilo 95 362 osobi v 1910 roci 98 462 osobi Bilshist naselennya buli ukrayincyami grekokatolikami 69 yevreyi stanovili blizko 14 naselennya U skladi ZUNRGolovoyu Povitovoyi UNRadi buv obranij o Vasilij Misik paroh u Vankovij Ukrayincyam do 18 listopada 1918 r vdavalosya utrimuvati vladu v misti Lisku Pislya vtrati Liska vladu utrimuvali na terenah sil povitu do 23 sichnya 1919 r Dlya cogo buli priznacheni povitovi komisari po sudovih okrugah Sudovij okrug Baligorod povitovij komisar notarius Teodozij Budzinovskij Sudovij okrug Lyutoviska povitovij komisar suddya Josafat Rubinovich jogo zminiv suddya Mihajlo Pristash potim buv Antin Staruh selyanin iz Berezhnici UNDP Delegatom do UNRadi vid povitu buv obranij Antin Staruh Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuU 1920 r buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva Liskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Naselennya 111 600 Plosha 1 832 km Gustota 61 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Lisko Mapa povitu Povitova vladaZmini administrativnogo podilu1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Stanom na 1934 rik Silski gmini Liskij povit Gmina Baligorod Gmina Tisna Gmina Chorna Gmina Gochev Gmina Lisko Gmina Litovishi Gmina Lobizva Gmina Lukove Gmina Vilshanicya Gmina Polyana Gmina Ropyenka Gmina Stuposyani Gmina Ustriki Dolishni Gmina Volya Migova Gmina Vovkoviya Gmina Zatvarnicya Mista Lisko Ustriki DolishniSRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti za Syan oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 listopada 1939 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR pravoberezhna chastina Syanickogo povitu v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchena do Liskogo povitu 17 sichnya 1940 roku pidradyanska teritoriya povitu podilena na rajoni Liskivskij z miskoyi gmini Lisko i silskih gmin Lisko Vilshanicya Ropyenka ta pravoberezhnih sil Syanickogo povitu Nizhno Ustrickij z miskoyi gmini Ustriki Dolishni i silskih gmin Ustriki Dolishni Lobizva Chorna Polyana Litovishi ta pravoberezhni chastini gmin Vovkoviya Zatvarnicya i Stuposyani U chervni 1941 roku z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami U lipni 1944 roku radyanski vijska zavolodili ciyeyu teritoriyeyu U berezni 1945 roku v ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon teritoriyu zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi NaselennyaU 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 71 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 124 780 meshkanciv 92 245 ukrayinomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 73 97 i 810 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 0 65 6105 ukrayinciv latinnikiv 4 89 13 910 polyakiv 11 15 50 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 04 10 995 yevreyiv 8 81 i 665 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 53 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 111 575 naselennya nibi to bulo azh 31 840 28 54 polyakiv pri 70 346 63 05 ukrayinciv 8 475 7 6 yevreyiv i 547 0 49 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1942 zvitami Div takozhLvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 Primitki Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2016 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 45 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi