Це алфавітний список столиць світу, який можна відсортувати як за назвою столиці, так і за назвою країни чи регіону.
Незалежні держави-члени ООН
Станом на 1 січня 2021 року у світі визнано незалежними 194 держави: у Європі — 44, в Азії — 47, в Америці — 35, в Африці — 54, в Австралії та Океанії — 14. Єдина держава, яка визнана ООН, але не є її членом — Ватикан.
№ | Столиця | Країна | Частина світу | Примітки |
---|---|---|---|---|
1 | Абу-Дабі | ОАЕ | Азія | |
2 | Абуджа | Нігерія | Африка | Лагос був столицею з 1914 по 1991 роки. |
3 | Аддис-Абеба | Ефіопія | Африка | |
4 | Аккра | Гана | Африка | |
5 | Алжир | Алжир | Африка | |
6 | Амман | Йорданія | Азія | |
7 | Амстердам (де-юре) Гаага (де-факто) | Нідерланди | Європа | Конституція Нідерландів визначає столицею країни місто Амстердам. Проте урядові організації (уряд, вищий суд, ) та дипломатичні місії перебувають у місті Гаага. |
8 | Андорра-ла-Велья | Андорра | Європа | |
9 | Анкара | Туреччина | Азія | |
10 | Антананариву | Мадагаскар | Африка | |
11 | Апіа | Самоа | Австралія і Океанія | |
12 | Асмера | Еритрея | Африка | |
13 | Асунсьйон | Парагвай | Америка | |
14 | Афіни | Греція | Європа | |
15 | Ашгабат | Туркменістан | Азія | |
16 | Багдад | Ірак | Азія | |
17 | Баку | Азербайджан | Азія | |
18 | Бамако | Малі | Африка | |
19 | Бангкок | Таїланд | Азія | |
20 | Бангі | Центральноафриканська Республіка | Африка | |
21 | Бандар-Сері-Бегаван | Бруней | Азія | |
22 | Банжул | Гамбія | Африка | |
23 | Бастер | Сент-Кіттс і Невіс | Америка | |
24 | Бейрут | Ліван | Азія | |
25 | Белград | Сербія | Європа | |
26 | Бельмопан | Беліз | Америка | |
27 | Берлін | Німеччина | Європа | |
28 | Берн | Швейцарія | Європа | |
29 | Бісау | Гвінея-Бісау | Африка | |
30 | Бішкек | Киргизстан | Азія | |
31 | Богота | Колумбія | Америка | |
32 | Браззавіль | Республіка Конго | Африка | |
33 | Бразиліа | Бразилія | Америка | |
34 | Братислава | Словаччина | Європа | |
35 | Бриджтаун | Барбадос | Америка | |
36 | Брюссель | Бельгія | Європа | Також де-факто столиця Європейський Союз. |
37 | Будапешт | Угорщина | Європа | |
38 | Буенос-Айрес | Аргентина | Америка | |
39 | Бухарест | Румунія | Європа | |
40 | Вадуц | Ліхтенштейн | Європа | |
41 | Валлетта | Мальта | Європа | |
42 | Варшава | Польща | Європа | |
43 | Ватикан | Ватикан | Європа | Місто-держава. Єдина незалежна країна, що не є членом ООН |
44 | Вашингтон | США | Америка | |
45 | Веллінгтон | Нова Зеландія | Австралія і Океанія | |
46 | В'єнтьян | Лаос | Азія | |
47 | Відень | Австрія | Європа | |
48 | Вікторія | Сейшельські Острови | Африка | |
49 | Вільнюс | Литва | Європа | |
50 | Віндгук | Намібія | Африка | |
51 | Габороне | Ботсвана | Африка | |
52 | Гавана | Куба | Америка | |
53 | Гватемала | Гватемала | Америка | |
54 | Гельсінкі | Фінляндія | Європа | |
55 | Гітега | Бурунді | Африка | Бужумбура була столицею з 1962 по 2018 роки. |
56 | Дакар | Сенегал | Африка | |
57 | Дакка | Бангладеш | Азія | |
58 | Дамаск Джерабулус* | Сирія | Азія | Дамаск — офіційна столиця держави, яка контролюється урядом партії Баас. Місто на півночі країни — тимчасове перебування урядових структур Сирійської опозиції, єдиного визнаного Лігою арабських держав та рядом західних держав перехідного коаліційного уряду країни під час громадянської війни. |
59 | Делі | Індія | Азія | Колката була столицею Британської Індії до 1911 року. |
60 | Джакарта | Індонезія | Азія | |
61 | Джибуті | Джибуті | Африка | |
62 | Джорджтаун | Гаяна | Америка | |
63 | Джуба | Південний Судан | Африка | |
64 | Ділі | Східний Тимор | Азія | |
65 | Додома (офіційна) Дар-ес-Салам (де-факто) | Танзанія | Африка | Дар-ес-Салам , як колишня столиця і найбільше місто країни залишається місцем резиденції уряду, президента, і ряду дипломатичних місій закордонних держав. |
66 | Доха | Катар | Азія | |
67 | Дублін | Ірландія | Європа | |
68 | Душанбе | Таджикистан | Азія | |
69 | Ель-Кувейт | Кувейт | Азія | |
70 | Ер-Ріяд | Саудівська Аравія | Азія | |
71 | Єреван | Вірменія | Азія | |
72 | Єрусалим (спірний статус) | Ізраїль (де-факто) Палестина (проголошено) | Азія | Згідно із «Законом про Єрусалим» місто слугує офіційною столицею і місцем перебування урядових структур держави Ізраїль. Резолюція Ради Безпеки ООН 478 від 20 серпня 1980 року проголосила цей закон недійсним і закликала членів організації відкликати власні дипломатичні місії з Єрусалиму. Більшість країн тримають власні дипломатичні представництва в Тель-Авіві, міжнародно визнаній столиці держави Ізраїль, і пропонують врегулювання питання згідно з планом поділу країни. У травні 2018 року США офіційно визнали Єрусалим столицею Ізраїлю і перенесли до нього власну амбасаду. Палестинська держава офіційно оголосила Східний Єрусалим власною столицею, проте урядові організації продовжують перебувати в Раммалі. |
73 | Загреб | Хорватія | Європа | |
74 | Ісламабад | Пакистан | Азія | Карачі була першою столицею країни, доки не була перенесена до Равалпінді 1958 року. Равалпінді слугує місцем тимчасового перебування ряду урядових структур доки нова столиця, Ісламабад, розбудовується. |
75 | Кабул | Афганістан | Азія | |
76 | Кампала | Уганда | Африка | |
77 | Канберра | Австралія | Австралія і Океанія | |
78 | Каракас | Венесуела | Америка | |
79 | Кастрі | Сент-Люсія | Америка | |
80 | Катманду | Непал | Азія | |
81 | Каїр | Єгипет | Африка | |
82 | Кишинів | Молдова | Європа | |
83 | Київ | Україна | Європа | |
84 | Кігалі | Руанда | Африка | |
85 | Кінгстаун | Сент-Вінсент і Гренадини | Америка | |
86 | Кінгстон | Ямайка | Америка | |
87 | Кіншаса | ДР Конго | Африка | |
88 | Кіто | Еквадор | Америка | Найвища офіційна столиця світу, що лежить на висоті 2850 м над рівнем моря. |
89 | Конакрі | Гвінея | Африка | |
90 | Копенгаген | Данія | Європа | |
91 | Куала-Лумпур (офіційна) Путраджая (адміністративна) | Малайзія | Азія | В офіційній столиці, Куала-Лумпур, знаходиться резиденція короля і засідає парламент. До нового міста Путраджая винесені адміністративні урядові будівлі. |
92 | Ломе | Того | Африка | |
93 | Лондон | Велика Британія | Європа | Згідно з «Актом про унію» від 1707 року Лондон є столицею Англії, а Единбург — столицею Шотландського королівства. |
94 | Луанда | Ангола | Африка | |
95 | Лусака | Замбія | Африка | |
96 | Любляна | Словенія | Європа | |
97 | Люксембург | Люксембург | Європа | |
98 | Лібревіль | Габон | Африка | |
99 | Лілонгве | Малаві | Африка | |
100 | Ліма | Перу | Америка | Куско задеклароване «історичною столицею» (ісп. Capital Historica), що є лише символічним жестом, закріпленим у 49 статті . |
101 | Лісабон | Португалія | Європа | |
102 | Маджуро | Маршаллові Острови | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 21 жовтня 1986 року. |
103 | Мадрид | Іспанія | Європа | |
104 | Малабо | Екваторіальна Гвінея | Африка | |
105 | Мале | Мальдіви | Азія | |
106 | Манагуа | Нікарагуа | Америка | |
107 | Манама | Бахрейн | Азія | |
108 | Маніла | Філіппіни | Азія | |
109 | Мапуту | Мозамбік | Африка | |
110 | Масеру | Лесото | Африка | |
111 | Маскат | Оман | Азія | |
112 | Мбабане (адміністративна) Лобамба (парламент, королівська резиденція) | Есватіні | Африка | |
113 | Мехіко | Мексика | Америка | |
114 | Могадішо | Сомалі | Африка | |
115 | Монако | Монако | Європа | Місто-держава. |
116 | Монровія | Ліберія | Африка | |
117 | Монтевідео | Уругвай | Америка | |
118 | Мороні | Коморські Острови | Африка | |
119 | Москва | Росія | Європа | |
120 | Мінськ | Білорусь | Європа | |
121 | Найп'їдо | М'янма | Азія | |
122 | Найробі | Кенія | Африка | |
123 | Нассау | Багамські Острови | Америка | |
124 | Нгерулмуд | Палау | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 1 жовтня 1994 року. |
125 | Нджамена | Чад | Африка | |
126 | Нуакшот | Мавританія | Африка | |
127 | Нукуалофа | Тонга | Австралія і Океанія | |
128 | Астана | Казахстан | Азія | |
129 | Ніамей | Нігер | Африка | |
130 | Нікосія | Кіпр | Азія | |
131 | Осло | Норвегія | Європа | |
132 | Оттава | Канада | Америка | |
133 | Палікір | Федеративні Штати Мікронезії | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 3 листопада 1986 року. |
134 | Панама | Панама | Америка | |
135 | Парамарибо | Суринам | Америка | |
136 | Париж | Франція | Європа | |
137 | Пекін | КНР | Азія | |
138 | Південна Тарава | Кірибаті | Австралія і Океанія | |
139 | Пномпень | Камбоджа | Азія | |
140 | Подгориця (офіційна) Цетине (резиденція президента) | Чорногорія | Європа | |
141 | Порт-Віла | Вануату | Австралія і Океанія | |
142 | Порт-Луї | Маврикій | Африка | |
143 | Порт-Морсбі | Папуа Нова Гвінея | Австралія і Океанія | |
144 | Порт-о-Пренс | Гаїті | Америка | |
145 | Порт-оф-Спейн | Тринідад і Тобаго | Америка | |
146 | Порто-Ново (офіційна) Котону (де-факто) | Бенін | Африка | |
147 | Прага | Чехія | Європа | |
148 | Прая | Кабо-Верде | Африка | |
149 | Преторія (виконавча влада) Блумфонтейн (верховний суд) Кейптаун (парламент) | ПАР | Африка | |
150 | Пхеньян | Північна Корея | Азія | |
151 | Рабат | Марокко | Африка | |
152 | Рейк'явік | Ісландія | Європа | |
153 | Рига | Латвія | Європа | |
154 | Рим | Італія | Європа | |
155 | Розо | Домініка | Америка | |
156 | Сан-Марино | Сан-Марино | Європа | |
157 | Сан-Сальвадор | Сальвадор | Америка | |
158 | Сан-Томе | Сан-Томе і Принсіпі | Африка | |
159 | Сан-Хосе | Коста-Рика | Америка | |
160 | Сана (де-юре) Аден (де-факто, тимчасово) | Ємен | Азія | Коли столиця країни, місто Сана, була окупована повстанцями-хуситами у лютому 2015 року, урядові організації тимчасово перебрались до Адена. |
161 | Санто-Домінго | Домініканська Республіка | Америка | |
162 | Сантьяго (офіційна) Вальпараїсо (парламент) | Чилі | Америка | |
163 | Сараєво | Боснія і Герцеговина | Європа | |
164 | Сент-Джонс | Антигуа і Барбуда | Америка | |
165 | Сент-Джорджес | Гренада | Америка | |
166 | Сеул | Південна Корея | Азія | |
167 | Скоп'є | Північна Македонія | Європа | |
168 | Софія | Болгарія | Європа | |
169 | Стокгольм | Швеція | Європа | |
170 | Сува | Фіджі | Австралія і Океанія | |
171 | Сукре (де-юре) Ла-Пас (де-факто) | Болівія | Америка | Ла-Пас найвище у світі місто (3650 м над рівнем моря), що виконує столичні функції. Це вище за офіційну столицю Еквадору, місто Кіто. |
172 | Сінгапур | Сінгапур | Азія | Місто-держава. |
173 | Таллінн | Естонія | Європа | |
174 | Ташкент | Узбекистан | Азія | |
175 | Тбілісі (офіційна) Кутаїсі (парламент) | Грузія | Азія | |
176 | Тегеран | Іран | Азія | |
177 | Тегусігальпа | Гондурас | Америка | |
178 | Тирана | Албанія | Європа | |
179 | Токіо | Японія | Азія | |
180 | Триполі | Лівія | Африка | |
181 | Туніс | Туніс | Африка | |
182 | Тхімпху | Бутан | Азія | |
183 | Уагадугу | Буркіна-Фасо | Африка | |
184 | Улан-Батор | Монголія | Азія | |
185 | Фрітаун | Сьєрра-Леоне | Африка | |
186 | Фунафуті | Тувалу | Австралія і Океанія | |
187 | Ханой | В'єтнам | Азія | |
188 | Хараре | Зімбабве | Африка | |
189 | Хартум | Судан | Африка | |
190 | Хоніара | Соломонові Острови | Австралія і Океанія | |
191 | Шрі-Джаяварденепура-Котте (офіційна) Коломбо (де-факто) | Шрі-Ланка | Азія | Коломбо виконувало роль столиці до 1980 року, проте й досі більшість урядових організацій залишаються в старій столиці, що також слугує фінансовим центром країни. |
192 | Ямусукро (офіційна) Абіджан (де-факто) | Кот-д'Івуар | Африка | Абіджан, колишня столиця, залишається місцем перебування більшості урядових організацій. |
193 | Ярен (де-факто) | Науру | Австралія і Океанія | У країні не визначено офіційної столиці. Урядові організації перебувають в окрузі Ярен. |
194 | Яунде | Камерун | Африка |
Залежні країни
Невизнані та частково визнані держави
№ | Столиця | Країна | Примітки |
---|---|---|---|
1 | Ель-Аюн (проголошена) Тифариті (де-факто) | Західна Сахара [c] | Арабська Демократична Республіка Сахраві (САДР) . Більшість території на яку вона претендує окуповано Марокко. У Тифариті тимчасово перебуває уряд САДР. Ряд урядових і військових організацій держави перебувають у таборі біженців у Тіндуфі (Алжир). |
2 | Лефкоша (Нікосія) | Північний Кіпр | Самопроголошена держава на півночі Кіпру. Визнана єдиною країною-членом ООН, що її підтримує — Туреччиною. |
3 | Приштина | Косово | Де-факто незалежна держава, визнана 113 з 193 країн-членів ООН і Тайванем. Сербія і ряд країн (у тому числі й Україна) продовжують вважати Косово частиною Сербії, як Автономний край Косово і Метохію. |
4 | Рамалла (де-факто) Єрусалим (проголошено) | Палестина | Державу Палестина визнали 138 з 194 незалежних держав світу. Має статус держави-спостерігача при ООН з 29 листопада 2012 року. |
5 | Степанакерт (Ханкенді) | Нагірно-Карабаська Республіка | Самопроголошена держава на території Азербайджану, не визнана жодною з держав-членів ООН, навіть Вірменією, що її підтримує. |
6 | Сухум (Сухумі) | Республіка Абхазія | Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. |
7 | Тайбей | Республіка Китай | Офіційно уряд Республіки Китай (Тайвань) з 1949 року змагається з Китайською Народною Республікою за виключне право представляти китайську націю й урядувати над усім Китаєм. Тайвань контролює острів Тайвань і ряд прилеглих невеликих архіпелагів і островів. Республіка Китай 1971 року була позбавлена права представляти весь Китай в ООН та його дочірніх організаціях на користь КНР, проте вона продовжує брати участь в роботі деяких з них (Всесвітня організація охорони здоров'я, Світова організація торгівлі, Міжнародний олімпійський комітет та ін.), здебільшого під нейтральною назвою «Китайський Тайбей». ООН визнає Тайвань, як особливу провінцію КНР, що є невід'ємною його складовою. |
8 | Тирасполь | Придністров'я | Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава переважно на лівому березі Дністра, де-юре частина Молдови. |
9 | Харгейса | Сомаліленд | Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава, де-юре частина Сомалі. |
10 | Цхінвал (Цхінвалі) | Південна Осетія | Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. |
Див. також
Примітки
- Netherlands : ( )[англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Burundi : ( )[англ.] : [арх. 10 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Tanzania : ( )[англ.] : [арх. 13 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Sharkansky I., 1996.
- Israel : ( )[англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Pakistan : ( )[англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Jacobs, Frank (19 червня 2012). . New York Times. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 28 червня 2012.
- Western Sahara : ( )[англ.] : [арх. 21 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Cyprus : ( )[англ.] : [арх. 18 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Kosovo : ( )[англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Taiwan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Література
- (англ.) (1996). Governing Jerusalem: Again on the world's agenda. Wayne State University Press. с. 23. ISBN .
Посилання
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce alfavitnij spisok stolic svitu yakij mozhna vidsortuvati yak za nazvoyu stolici tak i za nazvoyu krayini chi regionu Nezalezhni derzhavi chleni OONStanom na 1 sichnya 2021 roku u sviti viznano nezalezhnimi 194 derzhavi u Yevropi 44 v Aziyi 47 v Americi 35 v Africi 54 v Avstraliyi ta Okeaniyi 14 Yedina derzhava yaka viznana OON ale ne ye yiyi chlenom Vatikan Stolicya Krayina Chastina svitu Primitki1 Abu Dabi OAE Aziya2 Abudzha Nigeriya Afrika Lagos buv stoliceyu z 1914 po 1991 roki 3 Addis Abeba Efiopiya Afrika4 Akkra Gana Afrika5 Alzhir Alzhir Afrika6 Amman Jordaniya Aziya7 Amsterdam de yure Gaaga de fakto Niderlandi Yevropa Konstituciya Niderlandiv viznachaye stoliceyu krayini misto Amsterdam Prote uryadovi organizaciyi uryad vishij sud ta diplomatichni misiyi perebuvayut u misti Gaaga 8 Andorra la Velya Andorra Yevropa9 Ankara Turechchina Aziya10 Antananarivu Madagaskar Afrika11 Apia Samoa Avstraliya i Okeaniya12 Asmera Eritreya Afrika13 Asunsjon Paragvaj Amerika14 Afini Greciya Yevropa15 Ashgabat Turkmenistan Aziya16 Bagdad Irak Aziya17 Baku Azerbajdzhan Aziya18 Bamako Mali Afrika19 Bangkok Tayiland Aziya20 Bangi Centralnoafrikanska Respublika Afrika21 Bandar Seri Begavan Brunej Aziya22 Banzhul Gambiya Afrika23 Baster Sent Kitts i Nevis Amerika24 Bejrut Livan Aziya25 Belgrad Serbiya Yevropa26 Belmopan Beliz Amerika27 Berlin Nimechchina Yevropa28 Bern Shvejcariya Yevropa29 Bisau Gvineya Bisau Afrika30 Bishkek Kirgizstan Aziya31 Bogota Kolumbiya Amerika32 Brazzavil Respublika Kongo Afrika33 Brazilia Braziliya Amerika34 Bratislava Slovachchina Yevropa35 Bridzhtaun Barbados Amerika36 Bryussel Belgiya Yevropa Takozh de fakto stolicya Yevropejskij Soyuz 37 Budapesht Ugorshina Yevropa38 Buenos Ajres Argentina Amerika39 Buharest Rumuniya Yevropa40 Vaduc Lihtenshtejn Yevropa41 Valletta Malta Yevropa42 Varshava Polsha Yevropa43 Vatikan Vatikan Yevropa Misto derzhava Yedina nezalezhna krayina sho ne ye chlenom OON44 Vashington SShA Amerika45 Vellington Nova Zelandiya Avstraliya i Okeaniya46 V yentyan Laos Aziya47 Viden Avstriya Yevropa48 Viktoriya Sejshelski Ostrovi Afrika49 Vilnyus Litva Yevropa50 Vindguk Namibiya Afrika51 Gaborone Botsvana Afrika52 Gavana Kuba Amerika53 Gvatemala Gvatemala Amerika54 Gelsinki Finlyandiya Yevropa55 Gitega Burundi Afrika Buzhumbura bula stoliceyu z 1962 po 2018 roki 56 Dakar Senegal Afrika57 Dakka Bangladesh Aziya58 Damask Dzherabulus Siriya Aziya Damask oficijna stolicya derzhavi yaka kontrolyuyetsya uryadom partiyi Baas Misto na pivnochi krayini timchasove perebuvannya uryadovih struktur Sirijskoyi opoziciyi yedinogo viznanogo Ligoyu arabskih derzhav ta ryadom zahidnih derzhav perehidnogo koalicijnogo uryadu krayini pid chas gromadyanskoyi vijni 59 Deli Indiya Aziya Kolkata bula stoliceyu Britanskoyi Indiyi do 1911 roku 60 Dzhakarta Indoneziya Aziya61 Dzhibuti Dzhibuti Afrika62 Dzhordzhtaun Gayana Amerika63 Dzhuba Pivdennij Sudan Afrika64 Dili Shidnij Timor Aziya65 Dodoma oficijna Dar es Salam de fakto Tanzaniya Afrika Dar es Salam yak kolishnya stolicya i najbilshe misto krayini zalishayetsya miscem rezidenciyi uryadu prezidenta i ryadu diplomatichnih misij zakordonnih derzhav 66 Doha Katar Aziya67 Dublin Irlandiya Yevropa68 Dushanbe Tadzhikistan Aziya69 El Kuvejt Kuvejt Aziya70 Er Riyad Saudivska Araviya Aziya71 Yerevan Virmeniya Aziya72 Yerusalim spirnij status Izrayil de fakto Palestina progolosheno Aziya Zgidno iz Zakonom pro Yerusalim misto sluguye oficijnoyu stoliceyu i miscem perebuvannya uryadovih struktur derzhavi Izrayil Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 478 vid 20 serpnya 1980 roku progolosila cej zakon nedijsnim i zaklikala chleniv organizaciyi vidklikati vlasni diplomatichni misiyi z Yerusalimu Bilshist krayin trimayut vlasni diplomatichni predstavnictva v Tel Avivi mizhnarodno viznanij stolici derzhavi Izrayil i proponuyut vregulyuvannya pitannya zgidno z planom podilu krayini U travni 2018 roku SShA oficijno viznali Yerusalim stoliceyu Izrayilyu i perenesli do nogo vlasnu ambasadu Palestinska derzhava oficijno ogolosila Shidnij Yerusalim vlasnoyu stoliceyu prote uryadovi organizaciyi prodovzhuyut perebuvati v Rammali 73 Zagreb Horvatiya Yevropa74 Islamabad Pakistan Aziya Karachi bula pershoyu stoliceyu krayini doki ne bula perenesena do Ravalpindi 1958 roku Ravalpindi sluguye miscem timchasovogo perebuvannya ryadu uryadovih struktur doki nova stolicya Islamabad rozbudovuyetsya 75 Kabul Afganistan Aziya76 Kampala Uganda Afrika77 Kanberra Avstraliya Avstraliya i Okeaniya78 Karakas Venesuela Amerika79 Kastri Sent Lyusiya Amerika80 Katmandu Nepal Aziya81 Kayir Yegipet Afrika82 Kishiniv Moldova Yevropa83 Kiyiv Ukrayina Yevropa84 Kigali Ruanda Afrika85 Kingstaun Sent Vinsent i Grenadini Amerika86 Kingston Yamajka Amerika87 Kinshasa DR Kongo Afrika88 Kito Ekvador Amerika Najvisha oficijna stolicya svitu sho lezhit na visoti 2850 m nad rivnem morya 89 Konakri Gvineya Afrika90 Kopengagen Daniya Yevropa91 Kuala Lumpur oficijna Putradzhaya administrativna Malajziya Aziya V oficijnij stolici Kuala Lumpur znahoditsya rezidenciya korolya i zasidaye parlament Do novogo mista Putradzhaya vineseni administrativni uryadovi budivli 92 Lome Togo Afrika93 London Velika Britaniya Yevropa Zgidno z Aktom pro uniyu vid 1707 roku London ye stoliceyu Angliyi a Edinburg stoliceyu Shotlandskogo korolivstva 94 Luanda Angola Afrika95 Lusaka Zambiya Afrika96 Lyublyana Sloveniya Yevropa97 Lyuksemburg Lyuksemburg Yevropa98 Librevil Gabon Afrika99 Lilongve Malavi Afrika100 Lima Peru Amerika Kusko zadeklarovane istorichnoyu stoliceyu isp Capital Historica sho ye lishe simvolichnim zhestom zakriplenim u 49 statti 101 Lisabon Portugaliya Yevropa102 Madzhuro Marshallovi Ostrovi Avstraliya i Okeaniya Samovryadna derzhava u vilnij asociaciyi iz SShA vid 21 zhovtnya 1986 roku 103 Madrid Ispaniya Yevropa104 Malabo Ekvatorialna Gvineya Afrika105 Male Maldivi Aziya106 Managua Nikaragua Amerika107 Manama Bahrejn Aziya108 Manila Filippini Aziya109 Maputu Mozambik Afrika110 Maseru Lesoto Afrika111 Maskat Oman Aziya112 Mbabane administrativna Lobamba parlament korolivska rezidenciya Esvatini Afrika113 Mehiko Meksika Amerika114 Mogadisho Somali Afrika115 Monako Monako Yevropa Misto derzhava 116 Monroviya Liberiya Afrika117 Montevideo Urugvaj Amerika118 Moroni Komorski Ostrovi Afrika119 Moskva Rosiya Yevropa120 Minsk Bilorus Yevropa121 Najp yido M yanma Aziya122 Najrobi Keniya Afrika123 Nassau Bagamski Ostrovi Amerika124 Ngerulmud Palau Avstraliya i Okeaniya Samovryadna derzhava u vilnij asociaciyi iz SShA vid 1 zhovtnya 1994 roku 125 Ndzhamena Chad Afrika126 Nuakshot Mavritaniya Afrika127 Nukualofa Tonga Avstraliya i Okeaniya128 Astana Kazahstan Aziya129 Niamej Niger Afrika130 Nikosiya Kipr Aziya131 Oslo Norvegiya Yevropa132 Ottava Kanada Amerika133 Palikir Federativni Shtati Mikroneziyi Avstraliya i Okeaniya Samovryadna derzhava u vilnij asociaciyi iz SShA vid 3 listopada 1986 roku 134 Panama Panama Amerika135 Paramaribo Surinam Amerika136 Parizh Franciya Yevropa137 Pekin KNR Aziya138 Pivdenna Tarava Kiribati Avstraliya i Okeaniya139 Pnompen Kambodzha Aziya140 Podgoricya oficijna Cetine rezidenciya prezidenta Chornogoriya Yevropa141 Port Vila Vanuatu Avstraliya i Okeaniya142 Port Luyi Mavrikij Afrika143 Port Morsbi Papua Nova Gvineya Avstraliya i Okeaniya144 Port o Prens Gayiti Amerika145 Port of Spejn Trinidad i Tobago Amerika146 Porto Novo oficijna Kotonu de fakto Benin Afrika147 Praga Chehiya Yevropa148 Praya Kabo Verde Afrika149 Pretoriya vikonavcha vlada Blumfontejn verhovnij sud Kejptaun parlament PAR Afrika150 Phenyan Pivnichna Koreya Aziya151 Rabat Marokko Afrika152 Rejk yavik Islandiya Yevropa153 Riga Latviya Yevropa154 Rim Italiya Yevropa155 Rozo Dominika Amerika156 San Marino San Marino Yevropa157 San Salvador Salvador Amerika158 San Tome San Tome i Prinsipi Afrika159 San Hose Kosta Rika Amerika160 Sana de yure Aden de fakto timchasovo Yemen Aziya Koli stolicya krayini misto Sana bula okupovana povstancyami husitami u lyutomu 2015 roku uryadovi organizaciyi timchasovo perebralis do Adena 161 Santo Domingo Dominikanska Respublika Amerika162 Santyago oficijna Valparayiso parlament Chili Amerika163 Sarayevo Bosniya i Gercegovina Yevropa164 Sent Dzhons Antigua i Barbuda Amerika165 Sent Dzhordzhes Grenada Amerika166 Seul Pivdenna Koreya Aziya167 Skop ye Pivnichna Makedoniya Yevropa168 Sofiya Bolgariya Yevropa169 Stokgolm Shveciya Yevropa170 Suva Fidzhi Avstraliya i Okeaniya171 Sukre de yure La Pas de fakto Boliviya Amerika La Pas najvishe u sviti misto 3650 m nad rivnem morya sho vikonuye stolichni funkciyi Ce vishe za oficijnu stolicyu Ekvadoru misto Kito 172 Singapur Singapur Aziya Misto derzhava 173 Tallinn Estoniya Yevropa174 Tashkent Uzbekistan Aziya175 Tbilisi oficijna Kutayisi parlament Gruziya Aziya176 Tegeran Iran Aziya177 Tegusigalpa Gonduras Amerika178 Tirana Albaniya Yevropa179 Tokio Yaponiya Aziya180 Tripoli Liviya Afrika181 Tunis Tunis Afrika182 Thimphu Butan Aziya183 Uagadugu Burkina Faso Afrika184 Ulan Bator Mongoliya Aziya185 Fritaun Syerra Leone Afrika186 Funafuti Tuvalu Avstraliya i Okeaniya187 Hanoj V yetnam Aziya188 Harare Zimbabve Afrika189 Hartum Sudan Afrika190 Honiara Solomonovi Ostrovi Avstraliya i Okeaniya191 Shri Dzhayavardenepura Kotte oficijna Kolombo de fakto Shri Lanka Aziya Kolombo vikonuvalo rol stolici do 1980 roku prote j dosi bilshist uryadovih organizacij zalishayutsya v starij stolici sho takozh sluguye finansovim centrom krayini 192 Yamusukro oficijna Abidzhan de fakto Kot d Ivuar Afrika Abidzhan kolishnya stolicya zalishayetsya miscem perebuvannya bilshosti uryadovih organizacij 193 Yaren de fakto Nauru Avstraliya i Okeaniya U krayini ne viznacheno oficijnoyi stolici Uryadovi organizaciyi perebuvayut v okruzi Yaren 194 Yaunde Kamerun AfrikaZalezhni krayini Stolicya Krayina Primitki1 Avarua Ostrovi Kuka Samovryadna derzhava u vilnij asociaciyi z Novoyu Zelandiyeyu 2 Adamstaun Pitkern Britanska zamorska teritoriya 3 Alofi Niue Samovryadna krayina u vilnij asociaciyi z Novoyu Zelandiyeyu 4 Valli Angilya Britanska zamorska teritoriya 5 Villemstad Kyurasao Samovryadna krayina v skladi korolivstva Niderlandiv 6 Gamilton Bermudski Ostrovi Britanska zamorska teritoriya 7 Gustaviya Sen Bartelemi Zamorska spilnota Franciyi 8 Gibraltar Gibraltar Britanska zamorska teritoriya 9 Dzhejmstaun Ostrovi Svyatoyi Yeleni Voznesinnya i Tristan da Kunya Britanska zamorska teritoriya 10 Dzhordzhtaun Kajmanovi Ostrovi Britanska zamorska teritoriya 11 Dzhordzhtaun Ostriv Voznesinnya Chastina britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Ostrovi Svyatoyi Yeleni Voznesinnya i Tristan da Kunya 12 Duglas Ostriv Men Koronne volodinnya britanskoyi koroni 13 Edinburg Semi Moriv Tristan da Kunya Chastina britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Ostrovi Svyatoyi Yeleni Voznesinnya i Tristan da Kunya 14 Episkopi Akrotiri i Dekeliya Britanska zamorska teritoriya 15 Zahidnij ostriv Kokosovi ostrovi Avstraliyi 16 King Edvard Pojnt Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi Ostrovi Britanska zamorska teritoriya 17 Kingston Ostriv Norfolk Avstraliyi 18 Kobern Taun Ostrovi Terks i Kajkos Britanska zamorska teritoriya 19 Marigo Sen Marten Zamorska spilnota Franciyi 20 Mata Utu Vollis i Futuna Zamorska spilnota Franciyi 21 Numea Nova Kaledoniya Svoyeridna spilnota Franciyi 22 Nuuk Gothob Grenlandiya Samovryadna krayina v skladi korolivstva Daniya 23 Oranyestad Aruba Samovryadna krayina v skladi korolivstva Niderlandiv 24 Pago Pago Amerikanske Samoa Teritoriya SShA 25 Papeete Francuzka Polineziya Zamorska spilnota Franciyi 26 Plimut oficijna Brejds de fakto Montserrat Britanska zamorska teritoriya Plimut buv zalishenij pislya katastrofichnogo viverzhennya vulkana Sufriyer 1997 roku Uryadovi organizaciyi buli pereneseni do poselennya Brejds u pivnichno zahidnij chastini ostrova 27 Port Stenli Folklendski Ostrovi Britanska zamorska teritoriya 28 Rod Taun Britanski Virginski Ostrovi Britanska zamorska teritoriya 29 Sajpan Pivnichni Marianski Ostrovi Teritoriya SShA 30 San Huan Puerto Riko Teritoriya SShA 31 Sen P yer Sen P yer i Mikelon Zamorska spilnota Franciyi 32 Sent Geliyer Dzhersi Koronne volodinnya britanskoyi koroni 33 Sent Piter Port Gernsi Koronne volodinnya britanskoyi koroni 34 Torsgavn Farerski ostrovi Samovryadna krayina v skladi korolivstva Daniya 35 Flaying Fish Kouv Ostriv Rizdva Avstraliyi 36 Filipsburg Sint Marten Samovryadna krayina v skladi korolivstva Niderlandiv 37 Hagatna Guam Teritoriya SShA 38 Hanga Roa Ostriv Pashi Osobliva teritoriya Chili 39 Sharlotta Amaliya Amerikanski Virginski Ostrovi Teritoriya SShA Neviznani ta chastkovo viznani derzhavi Stolicya Krayina Primitki1 El Ayun progoloshena Tifariti de fakto Zahidna Sahara c Arabska Demokratichna Respublika Sahravi SADR Bilshist teritoriyi na yaku vona pretenduye okupovano Marokko U Tifariti timchasovo perebuvaye uryad SADR Ryad uryadovih i vijskovih organizacij derzhavi perebuvayut u tabori bizhenciv u Tindufi Alzhir 2 Lefkosha Nikosiya Pivnichnij Kipr Samoprogoloshena derzhava na pivnochi Kipru Viznana yedinoyu krayinoyu chlenom OON sho yiyi pidtrimuye Turechchinoyu 3 Prishtina Kosovo De fakto nezalezhna derzhava viznana 113 z 193 krayin chleniv OON i Tajvanem Serbiya i ryad krayin u tomu chisli j Ukrayina prodovzhuyut vvazhati Kosovo chastinoyu Serbiyi yak Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiyu 4 Ramalla de fakto Yerusalim progolosheno Palestina Derzhavu Palestina viznali 138 z 194 nezalezhnih derzhav svitu Maye status derzhavi sposterigacha pri OON z 29 listopada 2012 roku 5 Stepanakert Hankendi Nagirno Karabaska Respublika Samoprogoloshena derzhava na teritoriyi Azerbajdzhanu ne viznana zhodnoyu z derzhav chleniv OON navit Virmeniyeyu sho yiyi pidtrimuye 6 Suhum Suhumi Respublika Abhaziya Samoprogoloshena derzhava de yure chastina Gruziyi Viznana ryadom krayin chleniv OON Rosiyeyu Nikaragua Nauru Venesueloyu 7 Tajbej Respublika Kitaj Oficijno uryad Respubliki Kitaj Tajvan z 1949 roku zmagayetsya z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu za viklyuchne pravo predstavlyati kitajsku naciyu j uryaduvati nad usim Kitayem Tajvan kontrolyuye ostriv Tajvan i ryad prileglih nevelikih arhipelagiv i ostroviv Respublika Kitaj 1971 roku bula pozbavlena prava predstavlyati ves Kitaj v OON ta jogo dochirnih organizaciyah na korist KNR prote vona prodovzhuye brati uchast v roboti deyakih z nih Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya Svitova organizaciya torgivli Mizhnarodnij olimpijskij komitet ta in zdebilshogo pid nejtralnoyu nazvoyu Kitajskij Tajbej OON viznaye Tajvan yak osoblivu provinciyu KNR sho ye nevid yemnoyu jogo skladovoyu 8 Tiraspol Pridnistrov ya Samoprogoloshena neviznana zhodnoyu z krayin chleniv OON derzhava perevazhno na livomu berezi Dnistra de yure chastina Moldovi 9 Hargejsa Somalilend Samoprogoloshena neviznana zhodnoyu z krayin chleniv OON derzhava de yure chastina Somali 10 Chinval Chinvali Pivdenna Osetiya Samoprogoloshena derzhava de yure chastina Gruziyi Viznana ryadom krayin chleniv OON Rosiyeyu Nikaragua Nauru Venesueloyu Div takozhSpisok krayin z kilkoma stolicyami Spisok krayin de stolicya ne ye najbilshim mistomPrimitkiNetherlands angl arh 3 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Burundi angl arh 10 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Tanzania angl arh 13 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Sharkansky I 1996 Israel angl arh 3 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Pakistan angl arh 27 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Jacobs Frank 19 chervnya 2012 New York Times Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 28 chervnya 2012 Western Sahara angl arh 21 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Cyprus angl arh 18 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Kosovo angl arh 3 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Taiwan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Literatura angl 1996 Governing Jerusalem Again on the world s agenda Wayne State University Press s 23 ISBN 0 8143 2592 0 Posilannya Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 angl Arhiv originalu za 18 serpnya 2018 ros