Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Респу бліка Сінгапу р санскр स ह siṃha лев і प र pura місто англ Singapore місто держава яка розташована на островах Пів

Сінгапур (місто)

Сінгапур (місто)

Респу́бліка Сінгапу́р (санскр. सिंह siṃha — лев і पुर pura — місто; англ. Singapore) — місто-держава, яка розташована на островах Південно-Східної Азії, що відділені від Малаккського півострова Джохорською протокою. Площа 734,3 км²; столиця — Сінгапур. Складається з острова Сінгапур і 57 дрібних островів.

Республіка Сінгапур
англ. Republic of Singapore
малай. Republik Singapura
кит. 新加坡共和国
там. சிங்கப்பூர் குடியரசு

image image
Прапор Герб
Девіз: «Вперед, Сінгапур»
Гімн: Majulah Singapura
image
Розташування Сінгапуру
Столиця Сінгапур
country H G O
Офіційні мови Англійська
Малайська
Китайська
Тамільська
Форма правління Парламентська республіка
 - Президент Тарман Шанмугаратнам
 - Прем'єр-міністр Лоуренс Вонг
 - Голова Парламенту
Історія  
 - Заснування 29 січня 1819 
 - Самоврядування 3 червня 1959 
 - Незалежність від Британії 31 серпня 1963 
 - Унія з Малайзією 16 вересня 1963 
 - Незалежність від Малайзії 9 серпня 1965 
Площа
 - Загалом 725,1 км² (176-е)
 - Внутр. води 1.444 %
Населення
 - оцінка 2020  ▲5 850 345 (114)
 - перепис 2000  4 117 700
 - Густота 19 009 9/км² (3-е)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $ 554,855 мільярда (39-е)
 - На душу населення $ 100,345 (3/4)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $ 307 100 мільярда (36)
 - На душу населення $ 64,041 (7/8)
ІЛР (2019) ▲ 0.925 (дуже високий) (5-е)
Валюта Сінгапурський долар (SGD)
Часовий пояс  ()
Коди ISO 3166 SGP
Домен .sg
Телефонний код +65
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сінгапур

Глава держави Халіма Якоб з 14 вересня 2017 року, глава уряду Лі Сянь Лун із 2004 року. Політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для опозиції. Експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування, транспортні засоби. Населення 5,2 млн осіб (китайці 75 %, малайці 14 %, тамільці 7 %). Мови: малайська (національна), китайська, тамільська, англійська (державні).

Сінгапур був частиною багатьох імперій, оскільки був заселений в другому столітті нашої ери. Тут був торговий пункт Ост-Індської компанії в 1819 році з дозволу Джохорського султанату. Британці здобули повну владу над островом в 1824 році, а в 1826 році Сінгапур ввійшов до складу Стрейтс-Сетлментс. Під час Другої світової війни Сінгапур був окупований японцями та повернувся під владу Британії після війни. Незалежність здобуто 1959 року. Сінгапур приєднався до нової Федерації Малайзія 1963-го, але його еліти не знайшли порозуміння з малайзійським урядом, в першу чергу через різне бачення застав формування нової малайзійської нації. Сінгапур був фактично вимушений підписати 7 серпня 1965 року акт державної незалежності. Через швидке зростання багатства вважається одним з Чотирьох азійських тигрів. Економіка сильно залежить від промисловості та сфери обслуговування. Сінгапур світовий лідер у кількох галузях, тут четвертий найбільший фінансовий центр у світі, другий найбільший у світі ринок азартних ігор, третій найбільший нафтопереробний завод. Порт Сінгапуру входить до п'ятірки найзавантаженіших портів світу. В країні більше доларових мільйонерів на душу населення, ніж у будь-якій іншій країні. Світовий банк відзначає Сінгапур як державу, де найлегше у світі робити бізнес.

Сінгапур — парламентська республіка з вестмінстерською системою урядування та однопалатним парламентом. Партія Народної Дії (ПНД) перемагала на всіх виборах відколи Британія надала незалежність в 1959 році. Правова система Сінгапуру походить від системи англійського права, до якої з часом були введені зміни протягом років, наприклад ліквідація суду присяжних. Популярний образ ПНД як сильне, досвідчене та висококваліфіковане керівництво, яке спирається на кваліфікованих державних службовців та на освітню систему з наголошенням на особистих здобутках та меритократії; але яка вважається деякими виборцями, опозиційними критиками та міжнародними спостерігачами як авторитарна та така, що занадто обмежує особисті свободи.

Сінгапур один з п'яти засновників Асоціації держав Південно-східної Азії, тут також розташований секретаріат APEC, держава є членом Східно-Азійського саміту, руху неприєднання та співдружності націй.

image
Канадська міжнародна школа в Сінгапурі

Етимологія

Назва «Сінгапур» походить від малайського «сінга» (лев), слово запозичене з санскритського सिंह (siṃhá «лев»), і санскритського पुर (pura «місто»), тобто «місто лева», або «лев'яче місто». Згідно з малайською легендою, на цьому місці її герої зустріли лева.

Історія Сінгапуру

Докладніше: Історія Сінгапуру
image
Парад японських військ у Сінгапурі (лютий 1942)

Найстаріші згадки про територію сучасного Сінгапуру існують у китайській літературі. Територія має різноманітні назви за стародавніми джерелами, зокрема назву «Темасек» (або «Тумасік») — з яванської — «місто біля моря», і перша згадка про назву «Сінгапур» датується XIII ст., що в перекладі з малайської означає «Місто Лева». Назва «Тумасік» збереглась до наших днів, сьогодні у назві офіційної резиденції прем'єр-міністра Сінгапуру «Шрі Тумасік».

Відомо що з VII по XIII століття ця територія знаходилася під владою буддійської імперії Шривіджая, яка, у свою чергу, керувалася з сусіднього острова Суматра. В XI столітті територія була короткочасно окупована військом індійського короля. Острів переходив з рук у руки і в XVI столітті опинився під владою ісламського султанату Малакка. З часом стратегічно розташоване на шляху давніх морських шляхів місце зазнало повільного занепаду. У результаті португальської окупації Малакки керівний центр султанату перемістився до району Джохор, що між Малаккою та Сінгапуром. З цього часу Сінгапур підпорядковано султанатові Джохору.

Велика Британія в пошуку проміжних портів для своїх морських шляхів з колоній на сході підписала угоду 6 лютого 1819 року з султаном Джохору та керівництвом Сінгапура щодо надання дозволу англійцям створити свої поселення на цій території. Невдовзі тут була заснована британська факторія. З 1819 року Сінгапур процвітає як безмитний торговельний центр, підпорядкований Великій Британії. У 1824 році були підписані 2 угоди з голландцями, за якими Голландія визнає права британців на цю землю, та з володарями території щодо надання Сінгапурові статусу володіння Великої Британії в обмін на грошові винагороди.

З часом, у 1832 році, Сінгапур став адміністративним центром британських колоній у регіоні. У цей час до цих колоній, окрім Сінгапуру, увійшли Малакка та Пенанг. Порт Сінгапуру став найважливішим місцем на шляху транспортних суден, які сполучають Європу та Азію. До 1860 року населення зросло до більш ніж 80 тисяч мешканців за рахунок мігрантів з Китаю, Малайзії, Індії, Європи та інших країн.

У ході Другої світової війни Сінгапур бомбардувала японська авіація, і 15 лютого 1942 року окупований Японією. Після поразки Японії британці повернулися до Сінгапуру в лютому 1945 року.

У 1946 році Малакка та Пенанг приєдналися до Малайського Союзу і потім до Малайської Федерації у 1948 році. Сінгапур лишився королівською колонією Великої Британії. У 1948 році комуністами була зроблена спроба захопити владу, вони зазнали поразки, в колонії був оголошений надзвичайний стан, який протримався до 1953 року. Статус автономії надано 1959 року й у травні були обрані представники до законодавчих зборів загальним голосуванням, утверджена нова конституція, на чолі влади постав прем'єр-міністр Лі Куан Ю. 16 вересня 1963 року була сформована Малайзія, до її складу входить і Сінгапур з умовами збереження автономії в деяких політичних питаннях.

Сінгапур вийшов зі складу Малайзії 9 серпня 1965 року, і постав незалежною демократичною державою у складі Британської Співдружності Націй на чолі з президентом. Набув членство в ООН 21 вересня 1965 року.

Географія

Докладніше: Географія Сінгапуру
Докладніше: Список островів Сінгапуру

Сінгапуру належать 63 острови, включно з головним островом, який широко відомий як Сінгапурський острів або Пулау-Уджонг. До Джохору в Малайзії ведуть два головні штучні сполучення: на півночі та Друге сполучення Туаса на заході. Острови Джуронг, Пулау-Теконг, Пулау-Убін та Сентоса — найбільші з менших островів Сінгапуру. Найвища точка природна точка — пагорб Букіт-Тіма висотою 166 метрів.

Внаслідок процесу намивання землі, який збільшив площу Сінгапуру з 581,5 км2 в 1960-х до 704 км2 наразі; ця площа може зрости ще на 100 км2 до 2030 року. Деякі процеси утворюють злиття менших островів через намивання землі, щоб утворити більший та функціональніший острів, як було із островом Джуронг. 5 % землі Сінгапуру зберігають як заповідники. Через урбанізацію зникли головним чином дощові ліси, Природний заповідник Букіт Тіма єдиний значний дощовий ліс, що залишився.

У Сінгапурі екваторіальний клімат без чітко визначених сезонів, постійною температурою та тиском, високою вологістю та рясними дощами. Температура зазвичай коливається від 23 до 32 °C. Середня відносна вологість близько 79 % вранці та 73 % після обіду. Квітень та травень найгарячіші місяці року, та більш вологий сезон мусонів з листопада по січень. З липня по жовтень, часто буває легкий туман через загоряння кущів в сусідній Індонезії.


Клімат Сінгапура
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 34,3 35,2 36,0 35,8 35,4 35,0 34,0 34,2 34,3 34,6 34,2 33,8 36,0
Середній максимум, °C 30,1 31,2 31,6 31,7 31,6 31,3 30,9 30,9 30,9 31,1 30,6 30,0 31,0
Середня температура, °C 26,0 26,5 27,0 27,4 27,7 27,7 27,4 27,3 27,2 27,0 26,5 26,0
Середній мінімум, °C 23,3 23,6 23,9 24,4 24,8 24,8 24,6 24,5 24,2 24,1 23,7 23,5 24,1
Абсолютний мінімум, °C 19,4 19,7 20,2 20,7 21,2 20,8 19,7 20,2 20,7 20,6 21,1 20,6 19,4
Годин сонячного сяйва 172,4 183,2 192,7 173,6 179,8 177,7 187,9 180,6 156,2 155,2 129,6 133,5 2022,4
Норма опадів, мм 243.2 159.9 185.7 178.9 171.3 162.1 158.7 175.4 169.2 193.8 256.9 287.4
Днів з дощем 15 11 14 15 15 13 13 14 14 16 19 19 178
Вологість повітря, % 84.7 82.8 83.8 84.8 84.4 83.0 82.8 83.0 83.4 84.1 86.4 86.9 84.2
Джерело: National Environment Agency та NOAA

Економіка

Див. також: Економіка Сінгапуру
image
Карта Сінгапуру

Сінгапур, порівняно з іншими країнами регіону, має добре розвинену ринкову економіку без помітної корупції, зі стабільними цінами на товари і високою заробітною платнею. Відсоток безробітних становить приблизно 3 %.

Економіка сильно залежить від експорту, зокрема від електроніки та виробництва.

Занепад світової економіки у 2001—2003 роках завдав шкоди й Сінгапурській економіці через зниження попиту у галузі технологій. Туристичний сектор постраждав через спалах гострого респіраторного синдрому у 2003 році. Економічні показники в останні роки почали показувати позитивні результати, так, у 2004 році ВВП країни зріс на 8 %, у 2005 році спостерігалося зростання на 5,7 %.

До незалежності в 1965 році, Сінгапур був столицею Стрейтс-Сетлементс (британських володінь на Малайському півострові) та Колонією Корони (що не має місцевого самоврядування). Ця країна була також основною військово-морською базою Британії в Східній Азії. Завдяки статусу основної британської бази в регіоні, а також маючи найбільший на той час сухий док у світі, у вигляді військово-морської бази Сінгапуру, місто було розрекламоване в пресі як «Гібралтар Сходу». Відкриття Суецького каналу в 1869 році викликало бум світової торгівлі й Сінгапур перетворився на головний торговий вузол у світі, а порт Сінгапуру став одним з найбільших та найзавантаженіших портів світу. До здобуття незалежності в 1965, Сінгапур мав ВВП на душу населення $ 511 та посідав третє місце у Східній Азії за цим показником. Після здобуття незалежності, прямі іноземні інвестиції та курс держави на індустріалізацію, оснований на планах та Альберта Вінсеміуса, створили нову економіку.

image
Порт Сінгапуру, один з найбільш завантажених портів світу, з хмарочосами Сінгапура на задньому плані

На сьогодні Сінгапур має високорозвинену ринкову економіку, історично засновану на широкій транзитній торгівлі. Разом з Гонконгом, Південною Кореєю та Тайванем Сінгапур є одним з чотирьох азійських тигрів. Економіка Сінгапуру відома як одна з найбільш вільних, найбільш інноваційна, найбільш конкурентоспроможна, найсприятливіша для бізнесу та найменш корупційна у світі. В Індексі економічної свободи за 2011 рік Сінгапур посідає друге місце за вільністю економіки у світі після Гонконгу. Згідно з Індексом сприйняття корупції, Сінгапур також постійно посідає місце серед найменш корупційних країн світу, поруч з Новою Зеландією та скандинавськими країнами.

Сінгапур займає 14 місце серед найбільших експортерів та 15 місце серед найбільших імпортерів у світі. Країна має найбільший коефіцієнт торгівлі до валового національного продукту (ВНП) у світі 407,9 %, що вказує на важливість торгівлі для її економіки. Ця країна єдина в Азії країна, яка має кредитний рейтинг ААА у всіх трьох найбільших кредитно-рейтингових агентств — , Moody's та Fitch Ratings. Сінгапур приваблює велику кількість прямих іноземних інвестицій завдяки своєму розташуванню, вільним від корупції середовищем, досвідченою робочою силою, низькими податками та передовою інфраструктурою. У Сінгапурі знаходиться більше 7000 міжнаціональних корпорацій зі Сполучених Штатів, Японії та Європи. Тут розташовано також 1500 компаній з Китаю та 1500 з Індії. Іноземні фірми можна знайти практично в усіх сферах економіки. Сінгапур також є другим по величині іноземним інвестором в Індії. Приблизно 44 % робочої сили міста не є сінгапурцями. Більше десяти договорів про вільну торгівлю підписано з іншими країнами та регіонами.

Сінгапур також має один з десяти найбільших у світі золотовалютних резервів. Валютою Сінгапуру є Сінгапурський долар, який випускається Валютним управлінням Сінгапуру. Він дорівнює Брунейському долару.

Економіка Сінгапуру сильно залежить від експорту та переробки імпортних товарів, особливо в промисловості, яка склала 27,2 % ВВП в 2010 році та містить в собі значну частку електроніки, нафтопереробки, хімічної промисловості, машинобудування та біології та медицини. У 2006 році Сінгапур виготовляв 10 % світового випуску напівпровідникових пластин. Не зважаючи на свій малий розмір, Сінгапур має багатогалузеву економіку, цю стратегію уряд вважає життєво необхідною для розвитку та стабільності.

Туризм також формує значну частку економіки Сінгапуру, 10,2 мільйонів туристів відвідали країну в 2007 році. Для того щоб привабити більше туристів, в 2005 році уряд легалізував азартні ігри та дозволив створити два грально-розважальні курорти. Сінгапур рекламує себе як центр медичного туризму: близько 200000 іноземців приїжджають туди на лікування кожного року, і медичне обслуговування Сінгапуру планує в 2012 році обслуговувати один мільйон іноземних пацієнтів щорічно та отримати доход 3 мільярди доларів США. Сінгапур також є навчальним центром, і багато іноземних студентів навчається в цій країні. У 2006 році Сінгапур прийняв більше 80000 міжнародних студентів. Тут навчається також більше 5000 малайських студентів, які кожен ранок перетинають дамбу Джохор-Сінгапур з надією здобути кращу освіту в Сінгапурі. У 2009 році, 29 % всіх студентів університетів Сінгапуру були іноземцями. Студенти походять в основному з ASEAN (Асоціація держав Південно-Східної Азії), Китаю та Індії.

Сінгапур є світовим лідером в декількох сферах економіки: країна є четвертим основним фінансовим центром у світі, має другий у світі ринок казино, один з трьох найбільших центрів переробки нафти, найбільший у світі виробник нафтобурового обладнання, та є основним судноремонтником у світі. Порт Сінгапуру є одним з п'яти найбільш завантажених портів у світі. Світовий Банк визнав Сінгапур як найсприятливіше місце у світі для ведення бізнесу та надав йому статус найбільшого центру логістики у світі. Нарешті, країна також займає четверте місце у світі як центр торгівлі іноземною валютою, після Лондона, Нью-Йорка та Токіо.

У результаті світової рецесії та різкого спаду в технологічному секторі, ВВП країни в 2001 році знизився на 2,2 %. Комітет економічного обзору, засідання якого відбулось у грудні 2001 року, рекомендував деякі зміни в стратегії управління для пожвавлення економіки. З того часу Сінгапур відновив свій рівень, в основному, завдяки покращенню світової економіки; економіка виросла на 8,3 % в 2004 році, 6,4 % в 2005 та 7,9 % в 2006 роках. Після зниження −0,8 % в 2009 році, економіка відновилась в 2010 та показала 14,5 % ВВП.

Більшість робітників в Сінгапурі задіяні в сфері обслуговування, працевлаштовані 2 151 400 робітників із 3 102 500 в 2010 році. Відсоток незайнятих, економічно активних людей у віці старше 15 років, становить близько 2 %. Рівень бідності є низьким, в порівнянні з іншими країнами регіону. Уряд надає дешеве житло (в формі квартир Комісії житлового будівництва) та фінансову допомогу для ще бідніших людей. У Сінгапурі нараховується найбільший відсоток мільйонних будинків, серед яких 15,5 % будинків коштують не менше одного мільйона доларів США.

Цифри та факти

image
Центральна частина Сінгапура

Галузева зайнятість населення на 2003 рік: обробна промисловість — 18 %, будівництво — 6 %, перевезення та засоби сполучення — 11 %, послуги, зокрема фінансова та комерційна діяльність — 39 %, інші 26 %.

У 2004 році партнери в експорті були:

Партнери в імпорті на 2004 рік:

  • Малайзія — 15,3 %
  • США — 12,7 %
  • Японія — 11,7 %
  • Китай — 9,9 %
  • Тайвань — 5,7 %
  • Південна Корея — 4,3 %
  • Таїланд — 4,1 %.

Країна очолила рейтинг Світового банку «Doing Business» за 2013 рік.

Усього у Сінгапурі 5 податків, із яких один податок на прибуток, один — робітничий податок. Сумарна ставка податків 27,1 %. Займає 5-те місце в рейтингу податкових систем світу. Всього 4 види імпортних товарів підлягають оподаткуванню при ввезенні: спиртні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та автомобілі.

Державний устрій країни

Сінгапур — республіка, парламентська демократія англійської однопалатної (Вестмінстерської) системи. Головою держави є президент, якого обирають на 6 років. Голова уряду — прем'єр-міністр.

Хоча кабінет міністрів формально призначає президент, ця посада скоріше церемоніальна. Виконавча влада належить голові уряду. 1991 року президент здобув право вето на рішення парламенту стосовно монетарної і правової політики.

Законодавчий орган — парламент, до якого входять 84 депутати, вибрані загальним голосуванням раз на 5 років, а також до 9 депутатів, призначених президентом. Правлячою партією Сінгапуру з часів здобуття незалежності є і залишається Партія Народної Дії, очолювана незмінним лідером країни Лі Куаном Ю (Lee Kuan Yew). Міжнародна організація Freedom House визнає Сінгапур, як «частково вільну» країну. В країні встановлені частково демократичні — частково авторитарні порядки. Хоча виборчий процес (у частині підрахунку голосів) визнається вільним, але керівна партія критикується за цензуру в мас медіа і тиск на опозиційні партії.

Адміністративно Сінгапур поділяється на 5 регіонів.

Для поділу Сінгапуру на житлові зони, Рада з питань житла та розвитку започаткувала стратегію «нових міст», згідно з якою Сінгапур налічує 24 міста та 3 земельних володіння.

Конституція країни була прийнята 3 червня 1959 року; змінена 1965 року після надбання повної державної незалежності.

Охорона правопорядку

Сінгапур є одним із найбезпечніших (2-е місце у світі після Люксембургу) як для своїх громадян, так і для іноземних туристів, держав. Відповідно до міжнародних рейтингів, Сінгапур є однією з найменш корумпованих держав світу. У державі існує дуже великий перелік найрізноманітніших штрафів та заборон.

Населення

Докладніше: Населення Сінгапуру

Станом на 2020 рік чисельність постійного населення Сінгапуру становить 5 850 345 осіб, з них 4,0 млн громадяни Сінгапуру, тоді як решта (37 %) мають дозвіл на постійне проживання або іноземні працівники. 23 % громадян Сінгапуру народились за його межами. У 2011 році було півмільйона жителів із дозволом на постійне проживання. Чисельність постійного населення не враховує 11 млн туристів, що відвідують Сінгапур щорічно.

Середній вік сінгапурців 37 років, а середня кількість людей, що проживають в одному домі 3.5 людини. Через нестачу землі 4 з 5 сінгапурців живе в квартирах висотних будинків збудованих державою за програмою соціального житла. У 2010 році три чверті сінгапурців жили в помешканнях рівних або більших ніж чотирикімнатна квартира будівництва HDB або приватного. Процент домовласників серед громадян та резидентів рівний близько 87,2 %.. Рівень поширення мобільних телефонів надзвичайно високий і дорівнює 1400 абонентів мобільного зв'язку на 1000 осіб. Проте тільки 1 з 10 жителів володіє автомобілем.

У 2010 році, загальний рівень народжуваності був 1,1 дитини на жінку, третє найнижче значення у світі і значно нижче рівня 2,1 необхідного для підтримки чисельності населення без зміни. Щоби подолати цю проблему, протягом останніх десятиріч уряд заохочує іноземців іммігрувати до Сінгапуру. Велика кількість іммігрантів забезпечила зростання населення Сінгапуру. У Сінгапурі традиційно один із найнижчих рівнів безробіття серед розвинутих країн. Сінгапурський рівень безробіття за останнє десятиріччя не перевищував 4 %, досягнувши свого піку в 3 % протягом світової фінансової кризи 2009 року, проте згодом упав до 1,9 % в 2011 році.

Близько 40 відсотків жителів Сінгапуру іноземці, один із найвищих показників у світі. Уряд розглядає можливість обмеження таких робітників, хоча визнає, що вони грають значну роль в економіці країни. Іноземні працівники становлять 80 % у будівельній галузі та до 50 % у сфері послуг.

Згідно з урядовим переписом 2009 року 74,2 % жителів були китайцями, 13,4 % — малайцями, та 9,2 % індійського походження, тоді як жителі європейського походження становили 3,2 %. До 2010 року, кожна людина могла відмітитись як представник тільки однієї національності, по умовчанню брали національність його чи її батька, таким чином, люди змішаного походження в урядових переписах групувались виключно по батьківській лінії. Починаючи з 2010 року, люди можуть вибирати подвійну класифікацію, в якій вони вказують першу національність та другу національність, але не більше двох.

Освіта

Докладніше: Освіта в Сінгапурі
image
Адміністративний корпус Наньянського технологічного університету.

Освіта в Сінгапурі підпорядковується Міністерству освіти, яке керує освітньою політикою. Міністерство контролює процес розвитку і управління державними школами, які отримують державне фінансування, а також виконує консультативну та контрольну роль у приватних школах. Для приватних і державних шкіл існують відмінності щодо рівня їхньої автономії у виборі навчальних програм, масштабів державної допомоги і фінансування, навантаження на учнів, а також правил прийому учнів.

Діти із фізичними вадами відвідують спеціальні школи, які також підпорядковуються Міністерству освіти Сінгапуру. Витрати на освіту зазвичай становлять близько 20 відсотків національного бюджету, який субсидіює державні і підтримувані урядом приватні заклади освіти. При цьому вартість навчання для не громадян Сінгапуру є відчутно вищою, ніж для громадян країни.

У 2000 році Парламент Сінгапуру прийняв закон, що регламентує обов'язковість освіти для дітей шкільного віку, а також запроваджує відповідальність для батьків у випадку, якщо вони не забезпечують належним чином відвідування школи своїм дітям. Винятки дозволяються у випадку, якщо дитина навчається вдома або у спеціалізованій релігійній школі.

У навчальних закладах Сінгапуру викладання більшості предметів здійснюється англійською мовою, особливо це стосується математики і природничих наук. Колишній прем'єр-міністр Лі Куан Ю запропонував ідею англійської мови, як мови повсякденного спілкування, яка би полегшувала спілкування громадян різних етнічних і культурних груп, а також спрощувала би процес інтеграції Сінгапуру у світову економіку.

Етнічні групи та мови

За даними 2010 року, в країні наявні такі етнічні групи:

Мови в користуванні, за звітом перепису населення 2010 року:

  • китайська мова мандарин — 35 %
  • англійська — 23 %
  • малайська — 14,1 %
  • китайська мінь (хоккієн) — 11,4 %
  • китайська кантонська 5,7 %
  • китайська теочю — 4,9 %
  • тамільська — 3,2 %
  • інші китайські діалекти — 1,8 %
  • інші мови — 0,9 %.

Більшість сінгапурців розмовляє англійською. Існують два варіанти англійської мови: офіційна стандартна сінгапурська англійська, і простонародна креольська мова, що називається сингліш. Уряд країни заохочує двомовність, надаючи перевагу англійській, як мові міжнародного спілкування, і мандарину, як мові зв'язку з колишньою батьківщиною. Ця політика проводиться за рахунок інших китайських мов, викладання яких не ведеться у школах. Критикується також сингліш. Все ж, відмирання традиційних мов різних етнічних спільнот відбувається дуже повільно, а сингліш залишається основною говіркою на вулицях Сінгапура.

Релігійні течії країни

Докладніше: Релігія в Сінгапурі
image
Вулиці міста

Сінгапурці здебільшого матеріалістичні й прагматичні. Ідеалом для них є принцип п'яти C: cash (гроші), credit card (кредитна картка), car (авто), condo (кондомініум), country club (кантрі-клуб), але духовне життя в країні теж існує.

За даними перепису населення 2000 року в Сінгапурі сповідуються такі релігії:

Здоров'я

Сінгапур має загалом ефективну систему охорони здоров'я, незважаючи на досить низькі бюджетні витрати, як для розвинутих країн. Світова організація охорони здоров'я дає Сінгапуру шосте місце у світі у своєму звіті. Загалом, Сінгапур має найнижчий рівень дитячої смертності у світі протягом останніх двадцяти років. Середня очікувана тривалість життя в Сінгапурі 79 для чоловіків та 83 для жінок, що дає країні 15-те місце у світовому рейтингу. Майже все населення має доступ до якісної води та каналізації. Щороку від СНІДу в країні помирає менш ніж 10 осіб на 100 000. Тут високий рівень імунізації. Показник ожирінням в дорослому віці менший ніж 10 %.

Система охорони здоров'я заснована на принципах «трьох M». Що означає: Medifund, який забезпечує захист для тих, хто не може дозволити собі медичне обслуговування, Medisave, обов'язкова схема медичних заощаджень, яка охоплює близько 85 % населення, та Medishield, схема медичного страхування, що фінансується державою. Державні лікарні в Сінгапурі мають автономію щодо управлінських рішень та конкурують за пацієнтів. Для осіб з низькими доходами існують схеми субсидій. У 2008 році, система охорони здоров'я була профінансована на 31,9 %, що становить приблизно 3,5 % від ВВП Сінгапуру.

Збройні сили

Основна стаття: Збройні сили Сінгапуру

image
Військові кораблі Сінгапуру RSS Steadfast і RSS Vigilance

Незважаючи на малий розмір держави, Сінгапур має наймодерніші збройні сили в Південно-Східній Азії.

Сухопутні війська налічують близько 72 000 військовослужбовців. ВПС складаються з 3000 осіб, одного авіаційного полку та навчальної ланки. ВМС має на озброєнні підводні човни, корвети, фрегати, десятки катерів берегової охорони, дві військові бази.

Культура

Театри, музеї, бібліотеки

Парки, сади, зоопарки, акваріуми

Готелі, казино, басейни

Українсько-Сінгапурські зв'язки

image
image
Сінгапур 		image
Україна
Південно-Східна Азія
  • Посольство України в Республіці Сінгапур [ 14 червня 2009 у Wayback Machine.]
  • 2008 рік ознаменувався початком розвитку українсько-сінгапурського співробітництва у сфері освіти. У період з 13 по 15 листопада 2008 року було здійснено візит до України Сінгапурської науково-освітянської делегації у складі представників Агентства «A-STAR», Національного університету Сінгапуру (НУС) і Наньянгського технологічного університету (НТУ). У результаті сінгапурськими фахівцями було встановлено контакти із провідними українськими вищими навчальними закладами, а також обговорено перспективи подальшого розвитку двостороннього співробітництва у науково-освітянській і науково-дослідній сферах.
  • 3 квітня 2009 року у Верховній Раді України було утворено депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Сінгапур.
  • Для громадян України в Сінгапурі потрібна віза. Термін дії візи становить 90 діб, проте максимальний безвиїзний термін перебування у країні становить 30 діб. 3а наявності авіаквитків в третю країну при перебуванні в Сінгапурі до 96 годин віза не потрібна.

Див. також

Примітки

  1. . Asian Studies Network Information Center. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 2 листопада 2007.
  2. Hoe Yeen Nie (2 червня 2009). . Channel News Asia. Singapore. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2010.
  3. Population (Mid Year Estimates) & Land Area. — Statistics Singapore, 2011. — 1 липня. з джерела 21 лютого 2009. Процитовано 23 квітня 2010.
  4. Singapore. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 жовтня 2009.
  5. Human Development Report 2009. Human development index trends: Table G (PDF). United Nations. Архів (PDF) оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 жовтня 2009.
  6. Pospelov, Evgenij M. (2002). Geografičeskie nazvanija mira : toponimičeskij slovarʹ ; okolo 5000 edinic (вид. Izd. 2., stereotipnoe). Moskva: Russkie slovari. ISBN . OCLC 611927503.
  7. На суші і на морі (альманах) 1970 року — ст 172
  8. Savage, Victor R.; Yeoh, Brenda S.A. (2004). Toponymics: A Study of Singapore's Street Names. Singapore: Eastern Universities Press. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  9. . Heritage Trails. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 22 квітня 2010.
  10. (PDF). Ministry of the Environment and Water Resources. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 22 квітня 2010.
  11. Earthshots: Satellite Images of Environmental Change: Singapore. Earthshots. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  12. Interesting facts of our Garden City. National Parks Board. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 31 липня 2012.
  13. . BBC News. Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
  14. Weather Statistics. National Environment Agency. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2010.
  15. Bond, Sam (2 жовтня 2006). . Edie newsroom. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 2 червня 2011.
  16. Weather Statistics. (Singapore). Процитовано 23 October 2012.
  17. Singapore/Changi Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 1 December 2014.
  18. Timeline: Singapore. 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  19. . 2011. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 12 жовтня 2011.
  20. Port of Singapore. 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  21. GDP (per capita) (1968) by country [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.], NationMaster.com.
  22. Murphy, Craig (2006). The United Nations Development Programme: A Better Way?. Cambridge University Press. с. 101. ISBN .
  23. Kelly, Rachel (10 січня 2008). . Channel News Asia. Singapore. Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 3 листопада 2011.
  24. Li, Dickson (1 лютого 2010). . Asiaone. Singapore. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 10 травня 2011.
  25. . The Straits Times. Singapore. 5 березня 2010. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 23 серпня 2010.
  26. The Global Competitiveness Index 2009–2010 rankings and 2008–2009 comparisons (PDF). World Economic Forum. 2010. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  27. . AsiaOne. Singapore. Agence France-Presse. 26 вересня 2007. Архів оригіналу за 7 липня 2009. Процитовано 22 квітня 2010. For the second year running, Singapore tops the aggregate rankings on the ease of doing business in 2006 to 2007.
  28. Remaining countries with AAA credit ratings. 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  29. Singapore Case (PDF). 2011. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  31. . Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  32. Official Foreign Reserves [ 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.], Monetary Authority of Singapore.
  33. «Top 10 countries with Largest Foreign Exchange Reserves» [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.], Shine, 8 September 2009.
  34. Low Siang Kok (22 червня 2002). Chapter 6: Singapore Electronic Legal Tender (SELT) – A Proposed Concept. (PDF). Paris: Organisation for Economic Co-operation and Development. с. 147. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2008. Процитовано 28 грудня 2007.
  35. (Пресреліз). Monetary Authority of Singapore. 9 квітня 2007. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2010.
  36. (PDF). Department of Statistics. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2008. Процитовано 22 квітня 2010.
  37. (Пресреліз). Xilinx. 14 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 22 квітня 2010.. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  38. . 2011. Архів оригіналу за 24 жовтня 2011. Процитовано 12 жовтня 2011.
  39. Year Book of Statistics, Singapore. Singapore Tourism Board.
  40. (PDF) (Пресреліз). Ministry of Trade and Industry. 18 квітня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2007. Процитовано 22 квітня 2010. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2007. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  41. Dogra, Sapna (16 липня 2005). . Express Healthcare Management. Mumbai. Архів оригіналу за 26 жовтня 2005. Процитовано 22 квітня 2010.
  42. Developing Asian education hubs. 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  43. . 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  44. Foreign Students in Singapore. 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  45. , City of London, March 2010.
  46. Shamim, Adam (12 серпня 2011). Singapore D2 miracle dims as income gap grows. Edmonton Journal. Alberta, Canada. {{}}: Текст «agency-Bloomberg News» проігноровано ()[недоступне посилання з липня 2019]
  47. . Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  48. Burton, John (10 квітня 2006). Singapore economy grows 9.1% in first quarter. Financial Times. London.
  49. . Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  50. Yang Huiwen (7 листопада 2007). . The Straits Times. Singapore. Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 1 листопада 2011.
  51. . . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 2 липня 2011.
  52. (PDF). Ministry of Trade and Industry. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2006. Процитовано 22 квітня 2010.
  53. Loh, Dominique (31 грудня 2006). CPF increase possible if outlook stays good: PM Lee. Channel NewsAsia. Singapore. оригіналу за 27 січня 2007. Процитовано 1 листопада 2011.
  54. (Пресреліз). Ministry of Manpower. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 листопада 2011.
  55. Yuen, Belinda (November 2007). . 3 (1). Washington DC: Global Urban Development Magazine. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 1 листопада 2011.
  56. (Пресреліз). The Boston Consulting Group. 31 травня 2011. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 5 січня 2022.
  57. . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 30 вересня 2013.
  58. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  59. . Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  60. . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 23 травня 2012.
  61. (PDF). Singapore Department of Statistics. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2010. Процитовано 2 липня 2011.
  62. Key annual indicators. Singapore Department of Statistics. 2011. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 2 липня 2011.
  63. . HDB. 2011. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 2 липня 2011.
  64. (PDF). Singapore Department of Statistics. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2007. Процитовано 2 липня 2011.
  65. (PDF). Singapore Department of Statistics. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2010. Процитовано 2 липня 2011.
  66. Ng, Julia (7 лютого 2007). . Channel NewsAsia. Singapore. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 22 квітня 2010.
  67. Unemployment. MOM. 2010. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2 липня 2011.
  68. . CNA. 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 2 липня 2011. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  69. «Trends in international migrant stock: The 2008 revision» [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.], United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2009).
  70. . TV New Zealand. 2 лютого 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 11 квітня 2011.
  71. Executive summary (PDF). Building and Construction Authority. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
  72. Sudderuddin, Shuli (22 лютого 2009). . The Straits Times. Singapore. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 11 квітня 2011.
  73. (PDF). Singapore Department of Statistics. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
  74. Hoe Yeen Nie (12 січня 2010). . Channel NewsAsia. Singapore. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 18 лютого 2011.
  75. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
  76. Tucci, John (2010). The Singapore health system – achieving positive health outcomes with low expenditure. Towers Watson. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 16 березня 2011.
  77. WHO (2000). World Health Report. WHO. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2011.
  78. Singapore: Health Profile (PDF). . 13 серпня 2010. Архів (PDF) оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 16 березня 2011.
  79. The World Health Report (PDF). World Health Organisation. 2000. с. 66. Архів (PDF) оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 16 березня 2011.
  80. . World Health Organisation. May 2008. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 16 березня 2011.
  81. Науково-технічне співробітництво
  82. . Архів оригіналу за 19 липня 2009. Процитовано 23 березня 2010.

Джерела

  • (англ.)
  • (англ.)
  • (англ.)
  • «Економіка ХХІ» — Олексій Геращенко

Бібліографія

  • Із третього світу в перший. Історія Сингапуру: 1965—2000 / Л. К. Ю ; [пер. з англ. Є. Сагайдака]. — Київ: КМ-БУКС, 2018. — 760 с. — .
  • Thanh H. Vuong, Stratégies technico-commerciales asiatiques, dans Études internationales, vol. XXII, n° 3, p. 551—575, septembre 1991
  • Thanh H. Vuong & Jorge Virchez, Communauté économique de l'Asie Pacifique: essai d'anthropolgie économique et de géographie politique, Presses Inter Universitaires, Cap Rouge, Québec, QC, 2004
  • Rodolphe De Koninck, Singapour, la cité-État ambitieuse, Belin et La Documentation Française, France 2006
  • Noel Barber, Tanamera, 1981.
  • Michael Hill, Kwen Fee Lian, The Politics of Nation Building and Citizenship in Singapore., Routledge, 1995,

Посилання

Сінгапур
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Означення у Вікісловнику?
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Сінгапур у Вікімандрах?
image Сінгапур у Вікісховищі?

Урядові структури:

  • Singapore Government Directory Interactive [ 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
  • Singapore Government Online Portal
  • Singapore National Service Portal [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  • Singapore Accounting and Corporate Regulatory Authority [ 18 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  • Chief of State and Cabinet Members
  • Singapore Economic Development Board [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Загальна інформація:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Respu blika Singapu r sanskr स ह siṃha lev i प र pura misto angl Singapore misto derzhava yaka roztashovana na ostrovah Pivdenno Shidnoyi Aziyi sho viddileni vid Malakkskogo pivostrova Dzhohorskoyu protokoyu Plosha 734 3 km stolicya Singapur Skladayetsya z ostrova Singapur i 57 dribnih ostroviv Respublika Singapur angl Republic of Singapore malaj Republik Singapura kit 新加坡共和国 tam ச ங கப ப ர க ட யரச Prapor Gerb Deviz Vpered Singapur Gimn Majulah Singapura Roztashuvannya Singapuru Stolicya Singapur 1 17 pn sh 103 50 sh d country H G O Oficijni movi Anglijska Malajska Kitajska Tamilska Forma pravlinnya Parlamentska respublika Prezident Tarman Shanmugaratnam Prem yer ministr Lourens Vong Golova Parlamentu Istoriya Zasnuvannya 29 sichnya 1819 Samovryaduvannya 3 chervnya 1959 Nezalezhnist vid Britaniyi 31 serpnya 1963 Uniya z Malajziyeyu 16 veresnya 1963 Nezalezhnist vid Malajziyi 9 serpnya 1965 Plosha Zagalom 725 1 km 176 e Vnutr vodi 1 444 Naselennya ocinka 2020 5 850 345 114 perepis 2000 4 117 700 Gustota 19 009 9 km 3 e VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 554 855 milyarda 39 e Na dushu naselennya 100 345 3 4 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 307 100 milyarda 36 Na dushu naselennya 64 041 7 8 ILR 2019 0 925 duzhe visokij 5 e Valyuta Singapurskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 SGD a Chasovij poyas UTC 8 Kodi ISO 3166 SGP Domen sg Telefonnij kod 65 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Singapur Glava derzhavi Halima Yakob z 14 veresnya 2017 roku glava uryadu Li Syan Lun iz 2004 roku Politichna sistema liberalna demokratiya z obmezhennyami dlya opoziciyi Eksport elektronika naftoprodukti guma ustatkuvannya transportni zasobi Naselennya 5 2 mln osib kitajci 75 malajci 14 tamilci 7 Movi malajska nacionalna kitajska tamilska anglijska derzhavni Singapur buv chastinoyu bagatoh imperij oskilki buv zaselenij v drugomu stolitti nashoyi eri Tut buv torgovij punkt Ost Indskoyi kompaniyi v 1819 roci z dozvolu Dzhohorskogo sultanatu Britanci zdobuli povnu vladu nad ostrovom v 1824 roci a v 1826 roci Singapur vvijshov do skladu Strejts Setlments Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Singapur buv okupovanij yaponcyami ta povernuvsya pid vladu Britaniyi pislya vijni Nezalezhnist zdobuto 1959 roku Singapur priyednavsya do novoyi Federaciyi Malajziya 1963 go ale jogo eliti ne znajshli porozuminnya z malajzijskim uryadom v pershu chergu cherez rizne bachennya zastav formuvannya novoyi malajzijskoyi naciyi Singapur buv faktichno vimushenij pidpisati 7 serpnya 1965 roku akt derzhavnoyi nezalezhnosti Cherez shvidke zrostannya bagatstva vvazhayetsya odnim z Chotiroh azijskih tigriv Ekonomika silno zalezhit vid promislovosti ta sferi obslugovuvannya Singapur svitovij lider u kilkoh galuzyah tut chetvertij najbilshij finansovij centr u sviti drugij najbilshij u sviti rinok azartnih igor tretij najbilshij naftopererobnij zavod Port Singapuru vhodit do p yatirki najzavantazhenishih portiv svitu V krayini bilshe dolarovih miljoneriv na dushu naselennya nizh u bud yakij inshij krayini Svitovij bank vidznachaye Singapur yak derzhavu de najlegshe u sviti robiti biznes Singapur parlamentska respublika z vestminsterskoyu sistemoyu uryaduvannya ta odnopalatnim parlamentom Partiya Narodnoyi Diyi PND peremagala na vsih viborah vidkoli Britaniya nadala nezalezhnist v 1959 roci Pravova sistema Singapuru pohodit vid sistemi anglijskogo prava do yakoyi z chasom buli vvedeni zmini protyagom rokiv napriklad likvidaciya sudu prisyazhnih Populyarnij obraz PND yak silne dosvidchene ta visokokvalifikovane kerivnictvo yake spirayetsya na kvalifikovanih derzhavnih sluzhbovciv ta na osvitnyu sistemu z nagoloshennyam na osobistih zdobutkah ta meritokratiyi ale yaka vvazhayetsya deyakimi viborcyami opozicijnimi kritikami ta mizhnarodnimi sposterigachami yak avtoritarna ta taka sho zanadto obmezhuye osobisti svobodi Singapur odin z p yati zasnovnikiv Asociaciyi derzhav Pivdenno shidnoyi Aziyi tut takozh roztashovanij sekretariat APEC derzhava ye chlenom Shidno Azijskogo samitu ruhu nepriyednannya ta spivdruzhnosti nacij Kanadska mizhnarodna shkola v SingapuriEtimologiyaNazva Singapur pohodit vid malajskogo singa lev slovo zapozichene z sanskritskogo स ह siṃha lev i sanskritskogo प र pura misto tobto misto leva abo lev yache misto Zgidno z malajskoyu legendoyu na comu misci yiyi geroyi zustrili leva Istoriya SingapuruDokladnishe Istoriya Singapuru Parad yaponskih vijsk u Singapuri lyutij 1942 Najstarishi zgadki pro teritoriyu suchasnogo Singapuru isnuyut u kitajskij literaturi Teritoriya maye riznomanitni nazvi za starodavnimi dzherelami zokrema nazvu Temasek abo Tumasik z yavanskoyi misto bilya morya i persha zgadka pro nazvu Singapur datuyetsya XIII st sho v perekladi z malajskoyi oznachaye Misto Leva Nazva Tumasik zbereglas do nashih dniv sogodni u nazvi oficijnoyi rezidenciyi prem yer ministra Singapuru Shri Tumasik Vidomo sho z VII po XIII stolittya cya teritoriya znahodilasya pid vladoyu buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya yaka u svoyu chergu keruvalasya z susidnogo ostrova Sumatra V XI stolitti teritoriya bula korotkochasno okupovana vijskom indijskogo korolya Ostriv perehodiv z ruk u ruki i v XVI stolitti opinivsya pid vladoyu islamskogo sultanatu Malakka Z chasom strategichno roztashovane na shlyahu davnih morskih shlyahiv misce zaznalo povilnogo zanepadu U rezultati portugalskoyi okupaciyi Malakki kerivnij centr sultanatu peremistivsya do rajonu Dzhohor sho mizh Malakkoyu ta Singapurom Z cogo chasu Singapur pidporyadkovano sultanatovi Dzhohoru Velika Britaniya v poshuku promizhnih portiv dlya svoyih morskih shlyahiv z kolonij na shodi pidpisala ugodu 6 lyutogo 1819 roku z sultanom Dzhohoru ta kerivnictvom Singapura shodo nadannya dozvolu anglijcyam stvoriti svoyi poselennya na cij teritoriyi Nevdovzi tut bula zasnovana britanska faktoriya Z 1819 roku Singapur procvitaye yak bezmitnij torgovelnij centr pidporyadkovanij Velikij Britaniyi U 1824 roci buli pidpisani 2 ugodi z gollandcyami za yakimi Gollandiya viznaye prava britanciv na cyu zemlyu ta z volodaryami teritoriyi shodo nadannya Singapurovi statusu volodinnya Velikoyi Britaniyi v obmin na groshovi vinagorodi Z chasom u 1832 roci Singapur stav administrativnim centrom britanskih kolonij u regioni U cej chas do cih kolonij okrim Singapuru uvijshli Malakka ta Penang Port Singapuru stav najvazhlivishim miscem na shlyahu transportnih suden yaki spoluchayut Yevropu ta Aziyu Do 1860 roku naselennya zroslo do bilsh nizh 80 tisyach meshkanciv za rahunok migrantiv z Kitayu Malajziyi Indiyi Yevropi ta inshih krayin U hodi Drugoyi svitovoyi vijni Singapur bombarduvala yaponska aviaciya i 15 lyutogo 1942 roku okupovanij Yaponiyeyu Pislya porazki Yaponiyi britanci povernulisya do Singapuru v lyutomu 1945 roku U 1946 roci Malakka ta Penang priyednalisya do Malajskogo Soyuzu i potim do Malajskoyi Federaciyi u 1948 roci Singapur lishivsya korolivskoyu koloniyeyu Velikoyi Britaniyi U 1948 roci komunistami bula zroblena sproba zahopiti vladu voni zaznali porazki v koloniyi buv ogoloshenij nadzvichajnij stan yakij protrimavsya do 1953 roku Status avtonomiyi nadano 1959 roku j u travni buli obrani predstavniki do zakonodavchih zboriv zagalnim golosuvannyam utverdzhena nova konstituciya na choli vladi postav prem yer ministr Li Kuan Yu 16 veresnya 1963 roku bula sformovana Malajziya do yiyi skladu vhodit i Singapur z umovami zberezhennya avtonomiyi v deyakih politichnih pitannyah Singapur vijshov zi skladu Malajziyi 9 serpnya 1965 roku i postav nezalezhnoyu demokratichnoyu derzhavoyu u skladi Britanskoyi Spivdruzhnosti Nacij na choli z prezidentom Nabuv chlenstvo v OON 21 veresnya 1965 roku GeografiyaDokladnishe Geografiya Singapuru Dokladnishe Spisok ostroviv Singapuru Singapuru nalezhat 63 ostrovi vklyuchno z golovnim ostrovom yakij shiroko vidomij yak Singapurskij ostriv abo Pulau Udzhong Do Dzhohoru v Malajziyi vedut dva golovni shtuchni spoluchennya na pivnochi ta Druge spoluchennya Tuasa na zahodi Ostrovi Dzhurong Pulau Tekong Pulau Ubin ta Sentosa najbilshi z menshih ostroviv Singapuru Najvisha tochka prirodna tochka pagorb Bukit Tima visotoyu 166 metriv Vnaslidok procesu namivannya zemli yakij zbilshiv ploshu Singapuru z 581 5 km2 v 1960 h do 704 km2 narazi cya plosha mozhe zrosti she na 100 km2 do 2030 roku Deyaki procesi utvoryuyut zlittya menshih ostroviv cherez namivannya zemli shob utvoriti bilshij ta funkcionalnishij ostriv yak bulo iz ostrovom Dzhurong 5 zemli Singapuru zberigayut yak zapovidniki Cherez urbanizaciyu znikli golovnim chinom doshovi lisi Prirodnij zapovidnik Bukit Tima yedinij znachnij doshovij lis sho zalishivsya U Singapuri ekvatorialnij klimat bez chitko viznachenih sezoniv postijnoyu temperaturoyu ta tiskom visokoyu vologistyu ta ryasnimi doshami Temperatura zazvichaj kolivayetsya vid 23 do 32 C Serednya vidnosna vologist blizko 79 vranci ta 73 pislya obidu Kviten ta traven najgaryachishi misyaci roku ta bilsh vologij sezon musoniv z listopada po sichen Z lipnya po zhovten chasto buvaye legkij tuman cherez zagoryannya kushiv v susidnij Indoneziyi Klimat Singapura Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 34 3 35 2 36 0 35 8 35 4 35 0 34 0 34 2 34 3 34 6 34 2 33 8 36 0 Serednij maksimum C 30 1 31 2 31 6 31 7 31 6 31 3 30 9 30 9 30 9 31 1 30 6 30 0 31 0 Serednya temperatura C 26 0 26 5 27 0 27 4 27 7 27 7 27 4 27 3 27 2 27 0 26 5 26 0 Serednij minimum C 23 3 23 6 23 9 24 4 24 8 24 8 24 6 24 5 24 2 24 1 23 7 23 5 24 1 Absolyutnij minimum C 19 4 19 7 20 2 20 7 21 2 20 8 19 7 20 2 20 7 20 6 21 1 20 6 19 4 Godin sonyachnogo syajva 172 4 183 2 192 7 173 6 179 8 177 7 187 9 180 6 156 2 155 2 129 6 133 5 2022 4 Norma opadiv mm 243 2 159 9 185 7 178 9 171 3 162 1 158 7 175 4 169 2 193 8 256 9 287 4 Dniv z doshem 15 11 14 15 15 13 13 14 14 16 19 19 178 Vologist povitrya 84 7 82 8 83 8 84 8 84 4 83 0 82 8 83 0 83 4 84 1 86 4 86 9 84 2 Dzherelo National Environment Agency ta NOAAEkonomikaDiv takozh Ekonomika Singapuru Karta Singapuru Singapur porivnyano z inshimi krayinami regionu maye dobre rozvinenu rinkovu ekonomiku bez pomitnoyi korupciyi zi stabilnimi cinami na tovari i visokoyu zarobitnoyu platneyu Vidsotok bezrobitnih stanovit priblizno 3 Ekonomika silno zalezhit vid eksportu zokrema vid elektroniki ta virobnictva Zanepad svitovoyi ekonomiki u 2001 2003 rokah zavdav shkodi j Singapurskij ekonomici cherez znizhennya popitu u galuzi tehnologij Turistichnij sektor postrazhdav cherez spalah gostrogo respiratornogo sindromu u 2003 roci Ekonomichni pokazniki v ostanni roki pochali pokazuvati pozitivni rezultati tak u 2004 roci VVP krayini zris na 8 u 2005 roci sposterigalosya zrostannya na 5 7 Do nezalezhnosti v 1965 roci Singapur buv stoliceyu Strejts Setlements britanskih volodin na Malajskomu pivostrovi ta Koloniyeyu Koroni sho ne maye miscevogo samovryaduvannya Cya krayina bula takozh osnovnoyu vijskovo morskoyu bazoyu Britaniyi v Shidnij Aziyi Zavdyaki statusu osnovnoyi britanskoyi bazi v regioni a takozh mayuchi najbilshij na toj chas suhij dok u sviti u viglyadi vijskovo morskoyi bazi Singapuru misto bulo rozreklamovane v presi yak Gibraltar Shodu Vidkrittya Sueckogo kanalu v 1869 roci viklikalo bum svitovoyi torgivli j Singapur peretvorivsya na golovnij torgovij vuzol u sviti a port Singapuru stav odnim z najbilshih ta najzavantazhenishih portiv svitu Do zdobuttya nezalezhnosti v 1965 Singapur mav VVP na dushu naselennya 511 ta posidav tretye misce u Shidnij Aziyi za cim pokaznikom Pislya zdobuttya nezalezhnosti pryami inozemni investiciyi ta kurs derzhavi na industrializaciyu osnovanij na planah ta Alberta Vinsemiusa stvorili novu ekonomiku Port Singapuru odin z najbilsh zavantazhenih portiv svitu z hmarochosami Singapura na zadnomu plani Na sogodni Singapur maye visokorozvinenu rinkovu ekonomiku istorichno zasnovanu na shirokij tranzitnij torgivli Razom z Gonkongom Pivdennoyu Koreyeyu ta Tajvanem Singapur ye odnim z chotiroh azijskih tigriv Ekonomika Singapuru vidoma yak odna z najbilsh vilnih najbilsh innovacijna najbilsh konkurentospromozhna najspriyatlivisha dlya biznesu ta najmensh korupcijna u sviti V Indeksi ekonomichnoyi svobodi za 2011 rik Singapur posidaye druge misce za vilnistyu ekonomiki u sviti pislya Gonkongu Zgidno z Indeksom sprijnyattya korupciyi Singapur takozh postijno posidaye misce sered najmensh korupcijnih krayin svitu poruch z Novoyu Zelandiyeyu ta skandinavskimi krayinami Singapur zajmaye 14 misce sered najbilshih eksporteriv ta 15 misce sered najbilshih importeriv u sviti Krayina maye najbilshij koeficiyent torgivli do valovogo nacionalnogo produktu VNP u sviti 407 9 sho vkazuye na vazhlivist torgivli dlya yiyi ekonomiki Cya krayina yedina v Aziyi krayina yaka maye kreditnij rejting AAA u vsih troh najbilshih kreditno rejtingovih agentstv Standard amp Poor s Moody s ta Fitch Ratings Singapur privablyuye veliku kilkist pryamih inozemnih investicij zavdyaki svoyemu roztashuvannyu vilnim vid korupciyi seredovishem dosvidchenoyu robochoyu siloyu nizkimi podatkami ta peredovoyu infrastrukturoyu U Singapuri znahoditsya bilshe 7000 mizhnacionalnih korporacij zi Spoluchenih Shtativ Yaponiyi ta Yevropi Tut roztashovano takozh 1500 kompanij z Kitayu ta 1500 z Indiyi Inozemni firmi mozhna znajti praktichno v usih sferah ekonomiki Singapur takozh ye drugim po velichini inozemnim investorom v Indiyi Priblizno 44 robochoyi sili mista ne ye singapurcyami Bilshe desyati dogovoriv pro vilnu torgivlyu pidpisano z inshimi krayinami ta regionami Singapur takozh maye odin z desyati najbilshih u sviti zolotovalyutnih rezerviv Valyutoyu Singapuru ye Singapurskij dolar yakij vipuskayetsya Valyutnim upravlinnyam Singapuru Vin dorivnyuye Brunejskomu dolaru Ekonomika Singapuru silno zalezhit vid eksportu ta pererobki importnih tovariv osoblivo v promislovosti yaka sklala 27 2 VVP v 2010 roci ta mistit v sobi znachnu chastku elektroniki naftopererobki himichnoyi promislovosti mashinobuduvannya ta biologiyi ta medicini U 2006 roci Singapur vigotovlyav 10 svitovogo vipusku napivprovidnikovih plastin Ne zvazhayuchi na svij malij rozmir Singapur maye bagatogaluzevu ekonomiku cyu strategiyu uryad vvazhaye zhittyevo neobhidnoyu dlya rozvitku ta stabilnosti Turizm takozh formuye znachnu chastku ekonomiki Singapuru 10 2 miljoniv turistiv vidvidali krayinu v 2007 roci Dlya togo shob privabiti bilshe turistiv v 2005 roci uryad legalizuvav azartni igri ta dozvoliv stvoriti dva gralno rozvazhalni kurorti Singapur reklamuye sebe yak centr medichnogo turizmu blizko 200000 inozemciv priyizhdzhayut tudi na likuvannya kozhnogo roku i medichne obslugovuvannya Singapuru planuye v 2012 roci obslugovuvati odin miljon inozemnih paciyentiv shorichno ta otrimati dohod 3 milyardi dolariv SShA Singapur takozh ye navchalnim centrom i bagato inozemnih studentiv navchayetsya v cij krayini U 2006 roci Singapur prijnyav bilshe 80000 mizhnarodnih studentiv Tut navchayetsya takozh bilshe 5000 malajskih studentiv yaki kozhen ranok peretinayut dambu Dzhohor Singapur z nadiyeyu zdobuti krashu osvitu v Singapuri U 2009 roci 29 vsih studentiv universitetiv Singapuru buli inozemcyami Studenti pohodyat v osnovnomu z ASEAN Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi Kitayu ta Indiyi Singapur ye svitovim liderom v dekilkoh sferah ekonomiki krayina ye chetvertim osnovnim finansovim centrom u sviti maye drugij u sviti rinok kazino odin z troh najbilshih centriv pererobki nafti najbilshij u sviti virobnik naftoburovogo obladnannya ta ye osnovnim sudnoremontnikom u sviti Port Singapuru ye odnim z p yati najbilsh zavantazhenih portiv u sviti Svitovij Bank viznav Singapur yak najspriyatlivishe misce u sviti dlya vedennya biznesu ta nadav jomu status najbilshogo centru logistiki u sviti Nareshti krayina takozh zajmaye chetverte misce u sviti yak centr torgivli inozemnoyu valyutoyu pislya Londona Nyu Jorka ta Tokio U rezultati svitovoyi recesiyi ta rizkogo spadu v tehnologichnomu sektori VVP krayini v 2001 roci znizivsya na 2 2 Komitet ekonomichnogo obzoru zasidannya yakogo vidbulos u grudni 2001 roku rekomenduvav deyaki zmini v strategiyi upravlinnya dlya pozhvavlennya ekonomiki Z togo chasu Singapur vidnoviv svij riven v osnovnomu zavdyaki pokrashennyu svitovoyi ekonomiki ekonomika virosla na 8 3 v 2004 roci 6 4 v 2005 ta 7 9 v 2006 rokah Pislya znizhennya 0 8 v 2009 roci ekonomika vidnovilas v 2010 ta pokazala 14 5 VVP Bilshist robitnikiv v Singapuri zadiyani v sferi obslugovuvannya pracevlashtovani 2 151 400 robitnikiv iz 3 102 500 v 2010 roci Vidsotok nezajnyatih ekonomichno aktivnih lyudej u vici starshe 15 rokiv stanovit blizko 2 Riven bidnosti ye nizkim v porivnyanni z inshimi krayinami regionu Uryad nadaye desheve zhitlo v formi kvartir Komisiyi zhitlovogo budivnictva ta finansovu dopomogu dlya she bidnishih lyudej U Singapuri narahovuyetsya najbilshij vidsotok miljonnih budinkiv sered yakih 15 5 budinkiv koshtuyut ne menshe odnogo miljona dolariv SShA Cifri ta fakti Centralna chastina Singapura Galuzeva zajnyatist naselennya na 2003 rik obrobna promislovist 18 budivnictvo 6 perevezennya ta zasobi spoluchennya 11 poslugi zokrema finansova ta komercijna diyalnist 39 inshi 26 U 2004 roci partneri v eksporti buli Malajziya 15 2 SShA 13 Gonkong 9 8 Kitaj 8 6 Yaponiya 6 4 Tajvan 4 6 Tayiland 4 3 Pivdenna Koreya 4 1 Partneri v importi na 2004 rik Malajziya 15 3 SShA 12 7 Yaponiya 11 7 Kitaj 9 9 Tajvan 5 7 Pivdenna Koreya 4 3 Tayiland 4 1 Krayina ocholila rejting Svitovogo banku Doing Business za 2013 rik Usogo u Singapuri 5 podatkiv iz yakih odin podatok na pributok odin robitnichij podatok Sumarna stavka podatkiv 27 1 Zajmaye 5 te misce v rejtingu podatkovih sistem svitu Vsogo 4 vidi importnih tovariv pidlyagayut opodatkuvannyu pri vvezenni spirtni napoyi tyutyunovi virobi naftoprodukti ta avtomobili Derzhavnij ustrij krayiniSingapur respublika parlamentska demokratiya anglijskoyi odnopalatnoyi Vestminsterskoyi sistemi Golovoyu derzhavi ye prezident yakogo obirayut na 6 rokiv Golova uryadu prem yer ministr Hocha kabinet ministriv formalno priznachaye prezident cya posada skorishe ceremonialna Vikonavcha vlada nalezhit golovi uryadu 1991 roku prezident zdobuv pravo veto na rishennya parlamentu stosovno monetarnoyi i pravovoyi politiki Zakonodavchij organ parlament do yakogo vhodyat 84 deputati vibrani zagalnim golosuvannyam raz na 5 rokiv a takozh do 9 deputativ priznachenih prezidentom Pravlyachoyu partiyeyu Singapuru z chasiv zdobuttya nezalezhnosti ye i zalishayetsya Partiya Narodnoyi Diyi ocholyuvana nezminnim liderom krayini Li Kuanom Yu Lee Kuan Yew Mizhnarodna organizaciya Freedom House viznaye Singapur yak chastkovo vilnu krayinu V krayini vstanovleni chastkovo demokratichni chastkovo avtoritarni poryadki Hocha viborchij proces u chastini pidrahunku golosiv viznayetsya vilnim ale kerivna partiya kritikuyetsya za cenzuru v mas media i tisk na opozicijni partiyi Administrativno Singapur podilyayetsya na 5 regioniv Dlya podilu Singapuru na zhitlovi zoni Rada z pitan zhitla ta rozvitku zapochatkuvala strategiyu novih mist zgidno z yakoyu Singapur nalichuye 24 mista ta 3 zemelnih volodinnya Konstituciya krayini bula prijnyata 3 chervnya 1959 roku zminena 1965 roku pislya nadbannya povnoyi derzhavnoyi nezalezhnosti Ohorona pravoporyadku Singapur ye odnim iz najbezpechnishih 2 e misce u sviti pislya Lyuksemburgu yak dlya svoyih gromadyan tak i dlya inozemnih turistiv derzhav Vidpovidno do mizhnarodnih rejtingiv Singapur ye odniyeyu z najmensh korumpovanih derzhav svitu U derzhavi isnuye duzhe velikij perelik najriznomanitnishih shtrafiv ta zaboron NaselennyaDokladnishe Naselennya Singapuru Stanom na 2020 rik chiselnist postijnogo naselennya Singapuru stanovit 5 850 345 osib z nih 4 0 mln gromadyani Singapuru todi yak reshta 37 mayut dozvil na postijne prozhivannya abo inozemni pracivniki 23 gromadyan Singapuru narodilis za jogo mezhami U 2011 roci bulo pivmiljona zhiteliv iz dozvolom na postijne prozhivannya Chiselnist postijnogo naselennya ne vrahovuye 11 mln turistiv sho vidviduyut Singapur shorichno Serednij vik singapurciv 37 rokiv a serednya kilkist lyudej sho prozhivayut v odnomu domi 3 5 lyudini Cherez nestachu zemli 4 z 5 singapurciv zhive v kvartirah visotnih budinkiv zbudovanih derzhavoyu za programoyu socialnogo zhitla U 2010 roci tri chverti singapurciv zhili v pomeshkannyah rivnih abo bilshih nizh chotirikimnatna kvartira budivnictva HDB abo privatnogo Procent domovlasnikiv sered gromadyan ta rezidentiv rivnij blizko 87 2 Riven poshirennya mobilnih telefoniv nadzvichajno visokij i dorivnyuye 1400 abonentiv mobilnogo zv yazku na 1000 osib Prote tilki 1 z 10 zhiteliv volodiye avtomobilem U 2010 roci zagalnij riven narodzhuvanosti buv 1 1 ditini na zhinku tretye najnizhche znachennya u sviti i znachno nizhche rivnya 2 1 neobhidnogo dlya pidtrimki chiselnosti naselennya bez zmini Shobi podolati cyu problemu protyagom ostannih desyatirich uryad zaohochuye inozemciv immigruvati do Singapuru Velika kilkist immigrantiv zabezpechila zrostannya naselennya Singapuru U Singapuri tradicijno odin iz najnizhchih rivniv bezrobittya sered rozvinutih krayin Singapurskij riven bezrobittya za ostannye desyatirichchya ne perevishuvav 4 dosyagnuvshi svogo piku v 3 protyagom svitovoyi finansovoyi krizi 2009 roku prote zgodom upav do 1 9 v 2011 roci Blizko 40 vidsotkiv zhiteliv Singapuru inozemci odin iz najvishih pokaznikiv u sviti Uryad rozglyadaye mozhlivist obmezhennya takih robitnikiv hocha viznaye sho voni grayut znachnu rol v ekonomici krayini Inozemni pracivniki stanovlyat 80 u budivelnij galuzi ta do 50 u sferi poslug Zgidno z uryadovim perepisom 2009 roku 74 2 zhiteliv buli kitajcyami 13 4 malajcyami ta 9 2 indijskogo pohodzhennya todi yak zhiteli yevropejskogo pohodzhennya stanovili 3 2 Do 2010 roku kozhna lyudina mogla vidmititis yak predstavnik tilki odniyeyi nacionalnosti po umovchannyu brali nacionalnist jogo chi yiyi batka takim chinom lyudi zmishanogo pohodzhennya v uryadovih perepisah grupuvalis viklyuchno po batkivskij liniyi Pochinayuchi z 2010 roku lyudi mozhut vibirati podvijnu klasifikaciyu v yakij voni vkazuyut pershu nacionalnist ta drugu nacionalnist ale ne bilshe dvoh Osvita Dokladnishe Osvita v Singapuri Administrativnij korpus Nanyanskogo tehnologichnogo universitetu Osvita v Singapuri pidporyadkovuyetsya Ministerstvu osviti yake keruye osvitnoyu politikoyu Ministerstvo kontrolyuye proces rozvitku i upravlinnya derzhavnimi shkolami yaki otrimuyut derzhavne finansuvannya a takozh vikonuye konsultativnu ta kontrolnu rol u privatnih shkolah Dlya privatnih i derzhavnih shkil isnuyut vidminnosti shodo rivnya yihnoyi avtonomiyi u vibori navchalnih program masshtabiv derzhavnoyi dopomogi i finansuvannya navantazhennya na uchniv a takozh pravil prijomu uchniv Diti iz fizichnimi vadami vidviduyut specialni shkoli yaki takozh pidporyadkovuyutsya Ministerstvu osviti Singapuru Vitrati na osvitu zazvichaj stanovlyat blizko 20 vidsotkiv nacionalnogo byudzhetu yakij subsidiyuye derzhavni i pidtrimuvani uryadom privatni zakladi osviti Pri comu vartist navchannya dlya ne gromadyan Singapuru ye vidchutno vishoyu nizh dlya gromadyan krayini U 2000 roci Parlament Singapuru prijnyav zakon sho reglamentuye obov yazkovist osviti dlya ditej shkilnogo viku a takozh zaprovadzhuye vidpovidalnist dlya batkiv u vipadku yaksho voni ne zabezpechuyut nalezhnim chinom vidviduvannya shkoli svoyim dityam Vinyatki dozvolyayutsya u vipadku yaksho ditina navchayetsya vdoma abo u specializovanij religijnij shkoli U navchalnih zakladah Singapuru vikladannya bilshosti predmetiv zdijsnyuyetsya anglijskoyu movoyu osoblivo ce stosuyetsya matematiki i prirodnichih nauk Kolishnij prem yer ministr Li Kuan Yu zaproponuvav ideyu anglijskoyi movi yak movi povsyakdennogo spilkuvannya yaka bi polegshuvala spilkuvannya gromadyan riznih etnichnih i kulturnih grup a takozh sproshuvala bi proces integraciyi Singapuru u svitovu ekonomiku Etnichni grupi ta movi Za danimi 2010 roku v krayini nayavni taki etnichni grupi kitajci 74 1 malajci 13 4 indijci 9 2 inshi 3 3 Movi v koristuvanni za zvitom perepisu naselennya 2010 roku kitajska mova mandarin 35 anglijska 23 malajska 14 1 kitajska min hokkiyen 11 4 kitajska kantonska 5 7 kitajska teochyu 4 9 tamilska 3 2 inshi kitajski dialekti 1 8 inshi movi 0 9 Bilshist singapurciv rozmovlyaye anglijskoyu Isnuyut dva varianti anglijskoyi movi oficijna standartna singapurska anglijska i prostonarodna kreolska mova sho nazivayetsya singlish Uryad krayini zaohochuye dvomovnist nadayuchi perevagu anglijskij yak movi mizhnarodnogo spilkuvannya i mandarinu yak movi zv yazku z kolishnoyu batkivshinoyu Cya politika provoditsya za rahunok inshih kitajskih mov vikladannya yakih ne vedetsya u shkolah Kritikuyetsya takozh singlish Vse zh vidmirannya tradicijnih mov riznih etnichnih spilnot vidbuvayetsya duzhe povilno a singlish zalishayetsya osnovnoyu govirkoyu na vulicyah Singapura Religijni techiyi krayini Dokladnishe Religiya v Singapuri Vulici mista Singapurci zdebilshogo materialistichni j pragmatichni Idealom dlya nih ye princip p yati C cash groshi credit card kreditna kartka car avto condo kondominium country club kantri klub ale duhovne zhittya v krayini tezh isnuye Za danimi perepisu naselennya 2000 roku v Singapuri spoviduyutsya taki religiyi buddizm 42 5 islam 14 9 daosizm 8 5 induyizm 4 katolicizm 4 8 inshi hristiyani 9 8 inshi 0 7 nereligijni 14 8 Zdorov ya Singapur maye zagalom efektivnu sistemu ohoroni zdorov ya nezvazhayuchi na dosit nizki byudzhetni vitrati yak dlya rozvinutih krayin Svitova organizaciya ohoroni zdorov ya daye Singapuru shoste misce u sviti u svoyemu zviti Zagalom Singapur maye najnizhchij riven dityachoyi smertnosti u sviti protyagom ostannih dvadcyati rokiv Serednya ochikuvana trivalist zhittya v Singapuri 79 dlya cholovikiv ta 83 dlya zhinok sho daye krayini 15 te misce u svitovomu rejtingu Majzhe vse naselennya maye dostup do yakisnoyi vodi ta kanalizaciyi Shoroku vid SNIDu v krayini pomiraye mensh nizh 10 osib na 100 000 Tut visokij riven imunizaciyi Pokaznik ozhirinnyam v doroslomu vici menshij nizh 10 Sistema ohoroni zdorov ya zasnovana na principah troh M Sho oznachaye Medifund yakij zabezpechuye zahist dlya tih hto ne mozhe dozvoliti sobi medichne obslugovuvannya Medisave obov yazkova shema medichnih zaoshadzhen yaka ohoplyuye blizko 85 naselennya ta Medishield shema medichnogo strahuvannya sho finansuyetsya derzhavoyu Derzhavni likarni v Singapuri mayut avtonomiyu shodo upravlinskih rishen ta konkuruyut za paciyentiv Dlya osib z nizkimi dohodami isnuyut shemi subsidij U 2008 roci sistema ohoroni zdorov ya bula profinansovana na 31 9 sho stanovit priblizno 3 5 vid VVP Singapuru Zbrojni siliOsnovna stattya Zbrojni sili Singapuru Vijskovi korabli Singapuru RSS Steadfast i RSS Vigilance Nezvazhayuchi na malij rozmir derzhavi Singapur maye najmodernishi zbrojni sili v Pivdenno Shidnij Aziyi Suhoputni vijska nalichuyut blizko 72 000 vijskovosluzhbovciv VPS skladayutsya z 3000 osib odnogo aviacijnogo polku ta navchalnoyi lanki VMS maye na ozbroyenni pidvodni chovni korveti fregati desyatki kateriv beregovoyi ohoroni dvi vijskovi bazi KulturaTeatri muzeyi biblioteki Nacionalnij muzej Singapuru Muzej azijskih civilizacij Nacionalna biblioteka Singapuru Parki sadi zooparki akvariumi Park Marin Lajf Kent Ridzh Park Esplanada Singapurskij botanichnij sad Sadi bilya zatoki Goteli kazino basejni Marina Bay Sands Fontan BagatstvaUkrayinsko Singapurski zv yazkiSingapur UkrayinaPivdenno Shidna Aziya Posolstvo Ukrayini v Respublici Singapur 14 chervnya 2009 u Wayback Machine 2008 rik oznamenuvavsya pochatkom rozvitku ukrayinsko singapurskogo spivrobitnictva u sferi osviti U period z 13 po 15 listopada 2008 roku bulo zdijsneno vizit do Ukrayini Singapurskoyi naukovo osvityanskoyi delegaciyi u skladi predstavnikiv Agentstva A STAR Nacionalnogo universitetu Singapuru NUS i Nanyangskogo tehnologichnogo universitetu NTU U rezultati singapurskimi fahivcyami bulo vstanovleno kontakti iz providnimi ukrayinskimi vishimi navchalnimi zakladami a takozh obgovoreno perspektivi podalshogo rozvitku dvostoronnogo spivrobitnictva u naukovo osvityanskij i naukovo doslidnij sferah 3 kvitnya 2009 roku u Verhovnij Radi Ukrayini bulo utvoreno deputatsku grupu Verhovnoyi Radi Ukrayini z mizhparlamentskih zv yazkiv z Respublikoyu Singapur Dlya gromadyan Ukrayini v Singapuri potribna viza Termin diyi vizi stanovit 90 dib prote maksimalnij bezviyiznij termin perebuvannya u krayini stanovit 30 dib 3a nayavnosti aviakvitkiv v tretyu krayinu pri perebuvanni v Singapuri do 96 godin viza ne potribna Div takozhSingapurska kuhnya Disnejlend zi smertnoyu karoyuPrimitki Asian Studies Network Information Center Arhiv originalu za 23 bereznya 2007 Procitovano 2 listopada 2007 Hoe Yeen Nie 2 chervnya 2009 Channel News Asia Singapore Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 23 kvitnya 2010 Population Mid Year Estimates amp Land Area Statistics Singapore 2011 1 lipnya z dzherela 21 lyutogo 2009 Procitovano 23 kvitnya 2010 Singapore International Monetary Fund Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 zhovtnya 2009 Human Development Report 2009 Human development index trends Table G PDF United Nations Arhiv PDF originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 5 zhovtnya 2009 Pospelov Evgenij M 2002 Geograficeskie nazvanija mira toponimiceskij slovarʹ okolo 5000 edinic vid Izd 2 stereotipnoe Moskva Russkie slovari ISBN 5 271 00446 5 OCLC 611927503 Na sushi i na mori almanah 1970 roku st 172 Savage Victor R Yeoh Brenda S A 2004 Toponymics A Study of Singapore s Street Names Singapore Eastern Universities Press ISBN 978 981 210 364 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Heritage Trails Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 22 kvitnya 2010 PDF Ministry of the Environment and Water Resources Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 22 kvitnya 2010 Earthshots Satellite Images of Environmental Change Singapore Earthshots Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2011 Interesting facts of our Garden City National Parks Board Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2012 BBC News Arhiv originalu za 21 veresnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2011 Weather Statistics National Environment Agency Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2010 Bond Sam 2 zhovtnya 2006 Edie newsroom Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 2 chervnya 2011 Weather Statistics Singapore Procitovano 23 October 2012 Singapore Changi Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 1 December 2014 Timeline Singapore 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 2011 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Port of Singapore 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 GDP per capita 1968 by country 11 travnya 2011 u Wayback Machine NationMaster com Murphy Craig 2006 The United Nations Development Programme A Better Way Cambridge University Press s 101 ISBN 9780521864695 Kelly Rachel 10 sichnya 2008 Channel News Asia Singapore Arhiv originalu za 3 bereznya 2013 Procitovano 3 listopada 2011 Li Dickson 1 lyutogo 2010 Asiaone Singapore Arhiv originalu za 7 lyutogo 2010 Procitovano 10 travnya 2011 The Straits Times Singapore 5 bereznya 2010 Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2010 The Global Competitiveness Index 2009 2010 rankings and 2008 2009 comparisons PDF World Economic Forum 2010 Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2011 AsiaOne Singapore Agence France Presse 26 veresnya 2007 Arhiv originalu za 7 lipnya 2009 Procitovano 22 kvitnya 2010 For the second year running Singapore tops the aggregate rankings on the ease of doing business in 2006 to 2007 Remaining countries with AAA credit ratings 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Singapore Case PDF 2011 Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 lyutogo 2016 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Official Foreign Reserves 21 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Monetary Authority of Singapore Top 10 countries with Largest Foreign Exchange Reserves 8 listopada 2011 u Wayback Machine Shine 8 September 2009 Low Siang Kok 22 chervnya 2002 Chapter 6 Singapore Electronic Legal Tender SELT A Proposed Concept PDF Paris Organisation for Economic Co operation and Development s 147 ISBN 9789264196728 Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2008 Procitovano 28 grudnya 2007 Presreliz Monetary Authority of Singapore 9 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 22 kvitnya 2010 PDF Department of Statistics 2007 Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2010 Presreliz Xilinx 14 veresnya 2007 Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 2011 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Year Book of Statistics Singapore Singapore Tourism Board PDF Presreliz Ministry of Trade and Industry 18 kvitnya 2005 Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2007 Procitovano 22 kvitnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2007 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dogra Sapna 16 lipnya 2005 Express Healthcare Management Mumbai Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2005 Procitovano 22 kvitnya 2010 Developing Asian education hubs 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 2011 Arhiv originalu za 15 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Foreign Students in Singapore 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2011 City of London March 2010 Shamim Adam 12 serpnya 2011 Singapore D2 miracle dims as income gap grows Edmonton Journal Alberta Canada a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Tekst agency Bloomberg News proignorovano dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2014 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Burton John 10 kvitnya 2006 Singapore economy grows 9 1 in first quarter Financial Times London Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Yang Huiwen 7 listopada 2007 The Straits Times Singapore Arhiv originalu za 2 listopada 2010 Procitovano 1 listopada 2011 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 2 lipnya 2011 PDF Ministry of Trade and Industry Arhiv originalu PDF za 23 serpnya 2006 Procitovano 22 kvitnya 2010 Loh Dominique 31 grudnya 2006 CPF increase possible if outlook stays good PM Lee Channel NewsAsia Singapore originalu za 27 sichnya 2007 Procitovano 1 listopada 2011 Presreliz Ministry of Manpower 31 sichnya 2011 Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 1 listopada 2011 Yuen Belinda November 2007 3 1 Washington DC Global Urban Development Magazine Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 1 listopada 2011 Presreliz The Boston Consulting Group 31 travnya 2011 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 5 sichnya 2022 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2013 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2014 Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2014 Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 23 travnya 2012 PDF Singapore Department of Statistics 2010 Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2010 Procitovano 2 lipnya 2011 Key annual indicators Singapore Department of Statistics 2011 Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2011 HDB 2011 Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 2 lipnya 2011 PDF Singapore Department of Statistics 2010 Arhiv originalu PDF za 1 serpnya 2007 Procitovano 2 lipnya 2011 PDF Singapore Department of Statistics 2010 Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2010 Procitovano 2 lipnya 2011 Ng Julia 7 lyutogo 2007 Channel NewsAsia Singapore Arhiv originalu za 13 sichnya 2010 Procitovano 22 kvitnya 2010 Unemployment MOM 2010 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2011 CNA 2011 Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Trends in international migrant stock The 2008 revision 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine United Nations Department of Economic and Social Affairs Population Division 2009 TV New Zealand 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 11 kvitnya 2011 Executive summary PDF Building and Construction Authority Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 11 kvitnya 2011 Sudderuddin Shuli 22 lyutogo 2009 The Straits Times Singapore Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 11 kvitnya 2011 PDF Singapore Department of Statistics Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2009 Procitovano 28 veresnya 2009 Hoe Yeen Nie 12 sichnya 2010 Channel NewsAsia Singapore Arhiv originalu za 6 lyutogo 2010 Procitovano 18 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 Tucci John 2010 The Singapore health system achieving positive health outcomes with low expenditure Towers Watson Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 16 bereznya 2011 WHO 2000 World Health Report WHO Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 2 listopada 2011 Singapore Health Profile PDF 13 serpnya 2010 Arhiv PDF originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 16 bereznya 2011 The World Health Report PDF World Health Organisation 2000 s 66 Arhiv PDF originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 16 bereznya 2011 World Health Organisation May 2008 Arhiv originalu za 26 lipnya 2009 Procitovano 16 bereznya 2011 Naukovo tehnichne spivrobitnictvo Arhiv originalu za 19 lipnya 2009 Procitovano 23 bereznya 2010 Dzherela angl angl angl Ekonomika HHI Oleksij GerashenkoBibliografiyaIz tretogo svitu v pershij Istoriya Singapuru 1965 2000 L K Yu per z angl Ye Sagajdaka Kiyiv KM BUKS 2018 760 s ISBN 617 7409 00 6 Thanh H Vuong Strategies technico commerciales asiatiques dans Etudes internationales vol XXII n 3 p 551 575 septembre 1991 Thanh H Vuong amp Jorge Virchez Communaute economique de l Asie Pacifique essai d anthropolgie economique et de geographie politique Presses Inter Universitaires Cap Rouge Quebec QC 2004 Rodolphe De Koninck Singapour la cite Etat ambitieuse Belin et La Documentation Francaise France 2006 Noel Barber Tanamera 1981 Michael Hill Kwen Fee Lian The Politics of Nation Building and Citizenship in Singapore Routledge 1995 ISBN 0 415 12025 XPosilannyaSingapur 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Singapur u sestrinskih Vikiproyektah Portal Aziya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Singapur u Vikimandrah Singapur u Vikishovishi Uryadovi strukturi Singapore Government Directory Interactive 7 lyutogo 2010 u Wayback Machine Singapore Government Online Portal Singapore National Service Portal 31 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Singapore Accounting and Corporate Regulatory Authority 18 veresnya 2009 u Wayback Machine Chief of State and Cabinet Members Singapore Economic Development Board 18 grudnya 2008 u Wayback Machine Zagalna informaciya Singapore Infomap 9 lipnya 2008 u Wayback Machine WikiSatellite view of Singapore at WikiMapia 17 travnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ