Історію Сінгапуру можна прослідкувати з 11 сторіччя. Важливість острова зросла протягом 14 століття. У часи правління Парамесвара принца Шривіджаяну, тут був важливий порт.
Стародавні часи
Найперша письмова згадка про Сінгапур з’явилась у китайському звіті III століття, що описував острів Пу Луо Чунг (蒲罗中). Це була транслітерація малайської назви «Пулау Уджонґ», або «острів на краю» (півострова Малакка). Напіфміфологічні Малайські аннали містять розповідь про принца Шриваджаяну Шрі Трі Буана (також відомого як Санґ Ніла Утама), який приплив на острів у середині 13-го століття. Коли він побачив лева, принц прийняв це як сприятливий знак і заснував поселення Сінгапур, що в перекладі з малайської значить «Місто лева». З іншого боку, малоймовірно що леви жили на острові, хоча тигри продовжували траплятися аж до початку 20-го століття.
1320 року Монгольська імперія послала торговельну місію до місця, яке називалось Лонг Йя Мен (або протока Драконового Зуба). Вважається, що це була гавань Кеппел у південній частині острова .
Китайський мандрівник відвідав острів близько 1330 року і описав маленьке поселення Дан Ма Сі (淡马锡, з малайського Тамасік) з малайським і китайським населенням.
, японська епічна поема, написана 1365 року, також згадує поселення Темасек (морське місто) на острові. Нещодавні розкопки у Форті Канінг знайшли свідчення, що підтверджують роль Темасеку як важливого порту в 14 столітті .
У 1390-х роках принц Палембангу, Парамесвара, утік до Темасеку після того, як його скинуло з трону Королівство Меджепегіт. Протягом 14 століття Темасек опинився в центрі боротьби між Сіамом (зараз Таїланд) і Імперією Меджепегіт (Ява) за контроль над Малайським півостровом. Згідно з Седжара Мелайю, Темасек було переможено під час однієї з атак Меджепегіту. Парамесвара правив островом кілька років, поки не був змушений відступити до Мелаки, де він заснував Малакський султанат .
Сінгапур став важливим торговельним портом Малакського Султанату , а пізніше - . На початку 15 століття Сінгапур був васалом Сіаму, але заснований Іскандаром Малакський султанат швидко поширив свою владу на острів. Після захоплення Малакки португальцями в 1511 році, малайський адмірал втік на Сінгапур та заснував нову столицю на Джохорі – Ламу, а в Сінгапурі залишив портового офіцера. Португальці знищили поселення на Сінгапурі в 1587 році, і острів зник в невідомості на наступні два століття .
За іншою версією, порт на острові Сінгапур знищили ачехські мародери в 1613 році.
Від заснування британського порту до незалежності
Сучасна історія Сінгапуру починається 1819 року коли англійський державний діяч Стемфорд Рафлз заснував британський порт на острові. За британського колоніального правління зросла його важливість як центру китайсько-індійської торгівлі та в Південно-Східній Азії і поселення швидко перетворилось у велике портове місто.
Під час Другої світової війни Сінгапур захопила Японська імперія, окупація тривала з 1942 року по 1945. Після закінчення війни Сінгапур повернувся під британський контроль, але з більшим рівнем самоуправління, що зрештою закінчилось злиттям Сінгапуру із Малайською Федерацією і утворенням Малайзії (1963). Проте громадянські заворушення та конфлікт між Партією народної дії та Національним фронтом Малайзії призвели до відокремлення Сінгапуру. 9 серпня 1965 року Сінгапур стає незалежною державою .
Поставши перед житловою кризою та високим рівнем безробіття, Сінгапур розпочав програму модернізації, яка була націлена на розбудову промислової галузі, будувались великі масиви соціального житла, вкладались значні кошти в освіту. З часів незалежності економіка Сінгапуру зростала в середньому на дев’ять процентів в рік. На кінець 1990-х це була одна з найбагатших країн світу, з розвинутою ринковою економікою, міцними міжнародними торговельними зв’язками, та найвищим показником ВВП на душу населення в Азії за винятком Японії .
1965-1979
Після несподіваного здобуття незалежності, перед Сінгапуром лежало майбутнє повне невизначеності. В цей час саме йшла і крім того консервативна фракція UMNO виступала рішучо проти відділення. Перед Сінгапуром постала небезпека атаки з боку Індонезії або насильницька реінтеграція в Малайзійську федерацію на невигідних умовах. Велика частина міжнародних ЗМІ скептично поставились до перспектив виживання Сінгапуру. Крім питання суверенітету, гостро стояли проблеми із безробіттям, житлом, освітою, нестачею природних ресурсів та землі. Безробіття було в межах 10-12%, що в будь-який момент могло спровокувати громадські заворушення.
Сінгапур відразу почав шукати міжнародного визнання свого суверенітету. Нова держава приєдналась до ООН 21 вересня 1965 року, й таким чином стала 117-им членом цієї організації, а в жовтні цього ж року приєдналась до Співдружності націй. Міністр закордонних справ очолив нове міністерство, яке допомогло встановити незалежність Сінгапуру та встановити дипломатичні стосунки з іншими країнами. 22 грудня 1965 року, були внесені зміни до конституції згідно з якими голова штату став президентом республіки Сінгапур, а штат Сінгапур перетворився на Республіку Сінгапур. Пізніше Сінгапур став одним із співзасновників Асоціації держав Південно-Східної Азії 8 серпня 1967 року та був прийнятий до Руху неприєднання в 1970 році.
1961 року був заснований щоб формувати та втілювати національні економічні стратегії, зосереджуючись на стимулюванні виробничої галузі Сінгапуру. Були засновані промислові парки, особливо в , за допомогою податкових пільг приваблювались іноземні інвестиції. Індустріалізація перетворила виробничу галузь, таким чином тут стали виробляти товари із високою доданою вартістю та отримувати значні прибутки. В цей час значно виросла галузь послуг, яку стимулювало велика кількість кораблів, що прибували в порт та зростаюча торгівля. Ці досягнення допомогли зменшити безробіття. Сінгапуру також вдалось переконати завдяки привабливим умовам великі нафтові компанії як Shell та відкрити нафтопереробні заводи в Сінгапурі, завдяки яким Сінгапур став третім найбільшим центром нафтопереробки у світі. Уряд щедро фінансував систему освіти, що прийняла головною мовою навчання англійською мовою та наголошував на важливості практичних навичок для кваліфікованої робочої сили, розрахованих на потреби промисловості.
Нестача соціального житла хорошої якості, погані санітарні умови, високий рівень безробіття призводили до соціальних проблем: від злочинів до поганого здоров’я. Поширення одноповерхових поселень призводило до проблем з безпекою і врешті стало причиною пожежі в районі Букіт Хо Сві в 1961 році, коли загинуло 4 людини, а 16 000 тисяч залишилось бездомними. Заснований ще до незалежності продовжував загалом успішну роботу, споруджувались величезні житлові проекти, щоб забезпечити доступним житлом та розселити нетрі. Протягом десяти років більшість населення було поселено в цих будинках. У 1968 році була запропонована програма Центрального страхового фонду, що дозволяла громадянам використовувати гроші з пенсійних рахунків для купівлі соціального житла, це допомогло поступово підвищити процент власників житла в Сінгапурі.
Британські війська залишились в Сінгапурі після здобуття незалежності, але 1968 року Лондон оголосив про рішення вивести війська після 1971 року. Завдяки таємній допомозі радників з Ізраїлю Сінгапуру вдалось швидко створити збройні сили та завдяки національній програмі призову, яка була запропонована в 1976. З часів незалежності, на оборону Сінгапур витрачав приблизно 5 процентів ВВП в рік. На сьогоднішній день Збройні сили Сінгапуру є одні з найкраще озброєних в Азії.
1980-ті та 1990-ті
Подальші економічні успіхи тривали протягом 1980-х, рівень безробіття впав до 3%, а реальний ріст ВВП в середньому на рік становив 8% аж до 1999 року. Протягом 1980-х Сінгапур починає вдосконалювати високотехнологічні галузі промисловості, такі як виробництво підкладок, щоб мати змогу конкурувати із сусідами з дешевшою робочою силою. 1981 року був відкритий аеропорт Чангі та були створені Сінгапурські авіалінії, що стали головним авіаперевізником країни. Порт Сінгапуру став одним з найбільш завантажених портів світу. Сфера послуг та туризму також значно зросли протягом цього періоду. Сінгапур постав як важливий транспортний вузол та важливий туристичний центр.
продовжував проектувати та будувати нові житлові масиви, такі як Анг Мо Кіо. Забудови цього періоду мають більші та якісніші стандартні квартири і супроводжувались кращою інфраструктурою. На даний момент, 80-90% процентів населення живе в квартирах побудованих за програмами HDB. 1987 року була запущена перша гілка , яка поєднала багато з нових мікрорайонів з центром міста.
У політичному житті Сінгапуру продовжувала домінувати Партія Народної Дії. ПНД вигравала всі місця в парламенті у виборах з 1966 року по 1981 рік. Деякі активісти та політичні опозиціонери вважають керівництво ПНД авторитарним та вважають, що суворе регулювання політичної та медіа активності урядом порушує політичні права громадян. Як приклад авторитаризму опозиційні партії наводять засудження опозиційного політика Чі Сун Хуана за незаконні протести та позови зо образу гідності проти Дж. Б. Джейеретнама. Недостатнє розділення влади між судовою системою та урядом призводить до подальших звинувачень від опозиційних партій в судових помилках.
Система влади Сінгапуру пройшла через кілька значних змін. 1984 року були впроваджена посада невиборних членів парламенту, щоб включити до парламенту трьох представників від опозиційних партій, що набрали найбільше голосів, але не увійшли до парламенту. 1988 року були створені Групові виборчі округи, що мали на меті забезпечити представників від національних меншин в парламенті. 1990 року була створена посада Призначених членів парламенту, щоб дало змогу безпартійним громадським діячам потрапити до парламенту без виборів. 1991 року були внесені зміни до Конституції, щоб зробити посаду президента виборною. Президент має право вето на використання національних резервів та може призначати на деякі державні посади. Партії від опозиції негативно оцінили створення Групових виборчих округів, оскільки нова система ускладнила для них можливість прорватися до парламенту, а мажоритарна виборча система схильна до виключення партій меншості.
У 1990 році Лі Куан Ю передав керівництво в руки Го Чок Тонгу, який став другим прем’єр-міністром Сінгапуру. Для Го був властивий більш відкритий та консультативний стиль керівництва. В той час країна продовжувала модернізуватись. 1997 року Сінгапур пережив Азійську фінансову кризу та жорсткі заходи на її подолання, такі як урізання витрат Центрального страхового фонду.
2000-ні
На початку 2000-х років Сінгапур пройшов через кілька криз, включно із спалахом атипової пневмонії в 2003 році та загрозою тероризму. У грудні 2001 року було викрито змовників, що збирались підкласти вибухові пристрої під посольства та об’єкти інфраструктури. Було арештовано 36 членів групи згідно із Законом про внутрішню безпеку. Були прийняті серйозні проти-терористичні заходи, щоб розпізнати та запобігти потенційним терористичним актам та мінімізувати шкоду від них, якщо вони все-таки трапляться. Більше уваги стали приділяти просуванню соціальної інтеграції та довіри між різними спільнотами.
2004 року Лі Сянь Лун, старший син Лі Куаня Ю, став третім прем’єр-міністром Сінгапуру. Він запропонував кілька змін політики, зокрема зменшення тривалості національного призову з двох з половиною до двох років та легалізацію ігорного бізнесу. Додаткові зусилля були прикладені для підняття світового престижу міста, зокрема відновлення Сінгапурського Гран-прі в 2008 році, та проведення Літніх юнацьких олімпійських ігор в 2010 році.
Загальні вибори 2006 року стали важливою віхою, через помітне використання Інтернету та блогів на освітлення та коментування виборів, які перекривали офіційні медіа. ПНД залишилась при владі, отримавши 82 з 84 парламентських крісла та 66% процентів голосів. 2005 року померли два колишніх президенти Сінгапуру Ві Кім Ві та Деван Наїр.
Загальні вибори 2011 року були ще одним водорозділом, оскільки вперше в Груповому виборчому окрузі правляча партія ПНД програла опозиційній партії.
Примітки
- . Asian Studies @ University of Texas at Austin. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 7 July 2006.
- . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 18 June 2006.
- . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 18 June 2006.
- Community Television Foundation of South Florida (10 січня 2006). . Public Broadcasting Service. Архів оригіналу за 22 грудня 2006. Процитовано 23 листопада 2012.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - Archaeology in Singapore – Fort Canning Site. Southeast-Asian Archaeology. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 9 липня 2006.
- Borschberg, P. (2010). The Singapore and Melaka Straits. Violence, Security and Diplomacy in the 17th century. Singapore: NUS Press. с. 157—158. ISBN .
- . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 1 травня 2007.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
- World Economic Outlook Database, September 2006. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 7 травня 2009. Процитовано 14 лютого 2012.
- . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2006.
- . Channel NewsAsia. 22 лютого 2006. Архів оригіналу за 23 лютого 2006. Процитовано 14 лютого 2012.
- . Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 10 грудня 2004. Процитовано 17 липня 2006.
- Singapore Infomap - Coming of Age. Ministry of Information, Communications and the Arts. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 17 липня 2006.
- . Singapore Civil Defence Force. Архів оригіналу за 10 травня 2006. Процитовано 17 липня 2006.
- . Central Provident Fund. Архів оригіналу за 4 жовтня 2006. Процитовано 17 липня 2006.
- N. Vijayan (7 січня 1997). . Ministry of Defence (Singapore). Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 18 липня 2006.
- Lim Gek Hong (7 березня 2002). . Ministry of Defence (Singapore). Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 17 липня 2006.
- History of Changi Airport. Civil Aviation Authority of Singapore. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2012.
- "1982 - The Year Work Began" [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.], Land Transport Authority. Retrieved 7 December 2005.
- . Singapore-elections.com. Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 14 лютого 2012.
- . BBC. 5 травня 2006. Архів оригіналу за 15 січня 2009. Процитовано 14 лютого 2012.
- Report 2005 - Singapore. Amnesty International. December 2004. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2012.
- Parliamentary Elections Act. Singapore Statutes Online. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 8 травня 2006.
- Ho Khai Leong (2003) Shared Responsibilities, Unshared Power: The Politics of Policy-Making in Singapore. Eastern Univ Pr.
- . Elections Department Singapore. 18 квітня 2006. Архів оригіналу за 27 серпня 2008. Процитовано 14 лютого 2012.
- Chua Beng Huat (1995). Communitarian Ideology and Democracy in Singapore. Taylor & Francis,
- white Paper - The Jemaah Islamiyah Arrests and the Threat of Terrorism. Ministry of Home Affairs, Singapore. 7 січня 2003. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2012.
- . AFX News Limited. 11 November 2005. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 14 лютого 2012.
- . Singapore Police Force. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 14 лютого 2012.
- Inter-Racial and Religious Confidence Circles. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2012.
- Lee Hsien Loong (18 квітня 2005). . Channel NewsAsia. Архів оригіналу за 20 квітня 2005. Процитовано 14 лютого 2012.
- . Today (Singapore newspaper). 18 March 2006. Архів оригіналу за 21 листопада 2006. Процитовано 14 лютого 2012.
- Singapore's PAP returned to power. Channel NewsAsia. 7 May 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2009. Процитовано 14 лютого 2012.
- . Channel NewsAsia. 28 Dec 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 14 лютого 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriyu Singapuru mozhna proslidkuvati z 11 storichchya Vazhlivist ostrova zrosla protyagom 14 stolittya U chasi pravlinnya Paramesvara princa Shrividzhayanu tut buv vazhlivij port Starodavni chasiPripushennya hudozhnika shodo viglyadu Paramesvari yakij praviv Singapurom v 1390 h rokah Najpersha pismova zgadka pro Singapur z yavilas u kitajskomu zviti III stolittya sho opisuvav ostriv Pu Luo Chung 蒲罗中 Ce bula transliteraciya malajskoyi nazvi Pulau Udzhong abo ostriv na krayu pivostrova Malakka Napifmifologichni Malajski annali mistyat rozpovid pro princa Shrivadzhayanu Shri Tri Buana takozh vidomogo yak Sang Nila Utama yakij pripliv na ostriv u seredini 13 go stolittya Koli vin pobachiv leva princ prijnyav ce yak spriyatlivij znak i zasnuvav poselennya Singapur sho v perekladi z malajskoyi znachit Misto leva Z inshogo boku malojmovirno sho levi zhili na ostrovi hocha tigri prodovzhuvali traplyatisya azh do pochatku 20 go stolittya 1320 roku Mongolska imperiya poslala torgovelnu misiyu do miscya yake nazivalos Long Jya Men abo protoka Drakonovogo Zuba Vvazhayetsya sho ce bula gavan Keppel u pivdennij chastini ostrova Kitajskij mandrivnik vidvidav ostriv blizko 1330 roku i opisav malenke poselennya Dan Ma Si 淡马锡 z malajskogo Tamasik z malajskim i kitajskim naselennyam yaponska epichna poema napisana 1365 roku takozh zgaduye poselennya Temasek morske misto na ostrovi Neshodavni rozkopki u Forti Kaning znajshli svidchennya sho pidtverdzhuyut rol Temaseku yak vazhlivogo portu v 14 stolitti U 1390 h rokah princ Palembangu Paramesvara utik do Temaseku pislya togo yak jogo skinulo z tronu Korolivstvo Medzhepegit Protyagom 14 stolittya Temasek opinivsya v centri borotbi mizh Siamom zaraz Tayiland i Imperiyeyu Medzhepegit Yava za kontrol nad Malajskim pivostrovom Zgidno z Sedzhara Melajyu Temasek bulo peremozheno pid chas odniyeyi z atak Medzhepegitu Paramesvara praviv ostrovom kilka rokiv poki ne buv zmushenij vidstupiti do Melaki de vin zasnuvav Malakskij sultanat Singapur stav vazhlivim torgovelnim portom Malakskogo Sultanatu a piznishe Na pochatku 15 stolittya Singapur buv vasalom Siamu ale zasnovanij Iskandarom Malakskij sultanat shvidko poshiriv svoyu vladu na ostriv Pislya zahoplennya Malakki portugalcyami v 1511 roci malajskij admiral vtik na Singapur ta zasnuvav novu stolicyu na Dzhohori Lamu a v Singapuri zalishiv portovogo oficera Portugalci znishili poselennya na Singapuri v 1587 roci i ostriv znik v nevidomosti na nastupni dva stolittya Za inshoyu versiyeyu port na ostrovi Singapur znishili achehski maroderi v 1613 roci Vid zasnuvannya britanskogo portu do nezalezhnostiSuchasna istoriya Singapuru pochinayetsya 1819 roku koli anglijskij derzhavnij diyach Stemford Raflz zasnuvav britanskij port na ostrovi Za britanskogo kolonialnogo pravlinnya zrosla jogo vazhlivist yak centru kitajsko indijskoyi torgivli ta v Pivdenno Shidnij Aziyi i poselennya shvidko peretvorilos u velike portove misto Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Singapur zahopila Yaponska imperiya okupaciya trivala z 1942 roku po 1945 Pislya zakinchennya vijni Singapur povernuvsya pid britanskij kontrol ale z bilshim rivnem samoupravlinnya sho zreshtoyu zakinchilos zlittyam Singapuru iz Malajskoyu Federaciyeyu i utvorennyam Malajziyi 1963 Prote gromadyanski zavorushennya ta konflikt mizh Partiyeyu narodnoyi diyi ta Nacionalnim frontom Malajziyi prizveli do vidokremlennya Singapuru 9 serpnya 1965 roku Singapur staye nezalezhnoyu derzhavoyu Postavshi pered zhitlovoyu krizoyu ta visokim rivnem bezrobittya Singapur rozpochav programu modernizaciyi yaka bula nacilena na rozbudovu promislovoyi galuzi buduvalis veliki masivi socialnogo zhitla vkladalis znachni koshti v osvitu Z chasiv nezalezhnosti ekonomika Singapuru zrostala v serednomu na dev yat procentiv v rik Na kinec 1990 h ce bula odna z najbagatshih krayin svitu z rozvinutoyu rinkovoyu ekonomikoyu micnimi mizhnarodnimi torgovelnimi zv yazkami ta najvishim pokaznikom VVP na dushu naselennya v Aziyi za vinyatkom Yaponiyi 1965 1979Promislovij rajon buv pobudovanij v 1960 ti roki shob industrializuvati ekonomiku Pislya nespodivanogo zdobuttya nezalezhnosti pered Singapurom lezhalo majbutnye povne neviznachenosti V cej chas same jshla i krim togo konservativna frakciya UMNO vistupala rishucho proti viddilennya Pered Singapurom postala nebezpeka ataki z boku Indoneziyi abo nasilnicka reintegraciya v Malajzijsku federaciyu na nevigidnih umovah Velika chastina mizhnarodnih ZMI skeptichno postavilis do perspektiv vizhivannya Singapuru Krim pitannya suverenitetu gostro stoyali problemi iz bezrobittyam zhitlom osvitoyu nestacheyu prirodnih resursiv ta zemli Bezrobittya bulo v mezhah 10 12 sho v bud yakij moment moglo sprovokuvati gromadski zavorushennya Singapur vidrazu pochav shukati mizhnarodnogo viznannya svogo suverenitetu Nova derzhava priyednalas do OON 21 veresnya 1965 roku j takim chinom stala 117 im chlenom ciyeyi organizaciyi a v zhovtni cogo zh roku priyednalas do Spivdruzhnosti nacij Ministr zakordonnih sprav ocholiv nove ministerstvo yake dopomoglo vstanoviti nezalezhnist Singapuru ta vstanoviti diplomatichni stosunki z inshimi krayinami 22 grudnya 1965 roku buli vneseni zmini do konstituciyi zgidno z yakimi golova shtatu stav prezidentom respubliki Singapur a shtat Singapur peretvorivsya na Respubliku Singapur Piznishe Singapur stav odnim iz spivzasnovnikiv Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi 8 serpnya 1967 roku ta buv prijnyatij do Ruhu nepriyednannya v 1970 roci 1961 roku buv zasnovanij shob formuvati ta vtilyuvati nacionalni ekonomichni strategiyi zoseredzhuyuchis na stimulyuvanni virobnichoyi galuzi Singapuru Buli zasnovani promislovi parki osoblivo v za dopomogoyu podatkovih pilg privablyuvalis inozemni investiciyi Industrializaciya peretvorila virobnichu galuz takim chinom tut stali viroblyati tovari iz visokoyu dodanoyu vartistyu ta otrimuvati znachni pributki V cej chas znachno virosla galuz poslug yaku stimulyuvalo velika kilkist korabliv sho pribuvali v port ta zrostayucha torgivlya Ci dosyagnennya dopomogli zmenshiti bezrobittya Singapuru takozh vdalos perekonati zavdyaki privablivim umovam veliki naftovi kompaniyi yak Shell ta vidkriti naftopererobni zavodi v Singapuri zavdyaki yakim Singapur stav tretim najbilshim centrom naftopererobki u sviti Uryad shedro finansuvav sistemu osviti sho prijnyala golovnoyu movoyu navchannya anglijskoyu movoyu ta nagoloshuvav na vazhlivosti praktichnih navichok dlya kvalifikovanoyi robochoyi sili rozrahovanih na potrebi promislovosti Nestacha socialnogo zhitla horoshoyi yakosti pogani sanitarni umovi visokij riven bezrobittya prizvodili do socialnih problem vid zlochiniv do poganogo zdorov ya Poshirennya odnopoverhovih poselen prizvodilo do problem z bezpekoyu i vreshti stalo prichinoyu pozhezhi v rajoni Bukit Ho Svi v 1961 roci koli zaginulo 4 lyudini a 16 000 tisyach zalishilos bezdomnimi Zasnovanij she do nezalezhnosti prodovzhuvav zagalom uspishnu robotu sporudzhuvalis velichezni zhitlovi proekti shob zabezpechiti dostupnim zhitlom ta rozseliti netri Protyagom desyati rokiv bilshist naselennya bulo poseleno v cih budinkah U 1968 roci bula zaproponovana programa Centralnogo strahovogo fondu sho dozvolyala gromadyanam vikoristovuvati groshi z pensijnih rahunkiv dlya kupivli socialnogo zhitla ce dopomoglo postupovo pidvishiti procent vlasnikiv zhitla v Singapuri Britanski vijska zalishilis v Singapuri pislya zdobuttya nezalezhnosti ale 1968 roku London ogolosiv pro rishennya vivesti vijska pislya 1971 roku Zavdyaki tayemnij dopomozi radnikiv z Izrayilyu Singapuru vdalos shvidko stvoriti zbrojni sili ta zavdyaki nacionalnij programi prizovu yaka bula zaproponovana v 1976 Z chasiv nezalezhnosti na oboronu Singapur vitrachav priblizno 5 procentiv VVP v rik Na sogodnishnij den Zbrojni sili Singapuru ye odni z najkrashe ozbroyenih v Aziyi 1980 ti ta 1990 tiVid na rajon Bukit Batok Zahid Zavdyaki shirokomasshtabnomu budivnictvu socialnogo zhitla bilshist naselennya ye vlasnikami kvartir Podalshi ekonomichni uspihi trivali protyagom 1980 h riven bezrobittya vpav do 3 a realnij rist VVP v serednomu na rik stanoviv 8 azh do 1999 roku Protyagom 1980 h Singapur pochinaye vdoskonalyuvati visokotehnologichni galuzi promislovosti taki yak virobnictvo pidkladok shob mati zmogu konkuruvati iz susidami z deshevshoyu robochoyu siloyu 1981 roku buv vidkritij aeroport Changi ta buli stvoreni Singapurski avialiniyi sho stali golovnim aviapereviznikom krayini Port Singapuru stav odnim z najbilsh zavantazhenih portiv svitu Sfera poslug ta turizmu takozh znachno zrosli protyagom cogo periodu Singapur postav yak vazhlivij transportnij vuzol ta vazhlivij turistichnij centr prodovzhuvav proektuvati ta buduvati novi zhitlovi masivi taki yak Ang Mo Kio Zabudovi cogo periodu mayut bilshi ta yakisnishi standartni kvartiri i suprovodzhuvalis krashoyu infrastrukturoyu Na danij moment 80 90 procentiv naselennya zhive v kvartirah pobudovanih za programami HDB 1987 roku bula zapushena persha gilka yaka poyednala bagato z novih mikrorajoniv z centrom mista U politichnomu zhitti Singapuru prodovzhuvala dominuvati Partiya Narodnoyi Diyi PND vigravala vsi miscya v parlamenti u viborah z 1966 roku po 1981 rik Deyaki aktivisti ta politichni opozicioneri vvazhayut kerivnictvo PND avtoritarnim ta vvazhayut sho suvore regulyuvannya politichnoyi ta media aktivnosti uryadom porushuye politichni prava gromadyan Yak priklad avtoritarizmu opozicijni partiyi navodyat zasudzhennya opozicijnogo politika Chi Sun Huana za nezakonni protesti ta pozovi zo obrazu gidnosti proti Dzh B Dzhejeretnama Nedostatnye rozdilennya vladi mizh sudovoyu sistemoyu ta uryadom prizvodit do podalshih zvinuvachen vid opozicijnih partij v sudovih pomilkah Zagroza terorizmu prizvela do pidvishennya zahodiv bezpeki ta rozgortannya na osoblivih podiyah Sistema vladi Singapuru projshla cherez kilka znachnih zmin 1984 roku buli vprovadzhena posada nevibornih chleniv parlamentu shob vklyuchiti do parlamentu troh predstavnikiv vid opozicijnih partij sho nabrali najbilshe golosiv ale ne uvijshli do parlamentu 1988 roku buli stvoreni Grupovi viborchi okrugi sho mali na meti zabezpechiti predstavnikiv vid nacionalnih menshin v parlamenti 1990 roku bula stvorena posada Priznachenih chleniv parlamentu shob dalo zmogu bezpartijnim gromadskim diyacham potrapiti do parlamentu bez viboriv 1991 roku buli vneseni zmini do Konstituciyi shob zrobiti posadu prezidenta vibornoyu Prezident maye pravo veto na vikoristannya nacionalnih rezerviv ta mozhe priznachati na deyaki derzhavni posadi Partiyi vid opoziciyi negativno ocinili stvorennya Grupovih viborchih okrugiv oskilki nova sistema uskladnila dlya nih mozhlivist prorvatisya do parlamentu a mazhoritarna viborcha sistema shilna do viklyuchennya partij menshosti U 1990 roci Li Kuan Yu peredav kerivnictvo v ruki Go Chok Tongu yakij stav drugim prem yer ministrom Singapuru Dlya Go buv vlastivij bilsh vidkritij ta konsultativnij stil kerivnictva V toj chas krayina prodovzhuvala modernizuvatis 1997 roku Singapur perezhiv Azijsku finansovu krizu ta zhorstki zahodi na yiyi podolannya taki yak urizannya vitrat Centralnogo strahovogo fondu 2000 niNa pochatku 2000 h rokiv Singapur projshov cherez kilka kriz vklyuchno iz spalahom atipovoyi pnevmoniyi v 2003 roci ta zagrozoyu terorizmu U grudni 2001 roku bulo vikrito zmovnikiv sho zbiralis pidklasti vibuhovi pristroyi pid posolstva ta ob yekti infrastrukturi Bulo areshtovano 36 chleniv grupi zgidno iz Zakonom pro vnutrishnyu bezpeku Buli prijnyati serjozni proti teroristichni zahodi shob rozpiznati ta zapobigti potencijnim teroristichnim aktam ta minimizuvati shkodu vid nih yaksho voni vse taki traplyatsya Bilshe uvagi stali pridilyati prosuvannyu socialnoyi integraciyi ta doviri mizh riznimi spilnotami 2004 roku Li Syan Lun starshij sin Li Kuanya Yu stav tretim prem yer ministrom Singapuru Vin zaproponuvav kilka zmin politiki zokrema zmenshennya trivalosti nacionalnogo prizovu z dvoh z polovinoyu do dvoh rokiv ta legalizaciyu igornogo biznesu Dodatkovi zusillya buli prikladeni dlya pidnyattya svitovogo prestizhu mista zokrema vidnovlennya Singapurskogo Gran pri v 2008 roci ta provedennya Litnih yunackih olimpijskih igor v 2010 roci Zagalni vibori 2006 roku stali vazhlivoyu vihoyu cherez pomitne vikoristannya Internetu ta blogiv na osvitlennya ta komentuvannya viboriv yaki perekrivali oficijni media PND zalishilas pri vladi otrimavshi 82 z 84 parlamentskih krisla ta 66 procentiv golosiv 2005 roku pomerli dva kolishnih prezidenti Singapuru Vi Kim Vi ta Devan Nayir Zagalni vibori 2011 roku buli she odnim vodorozdilom oskilki vpershe v Grupovomu viborchomu okruzi pravlyacha partiya PND prograla opozicijnij partiyi Primitki Asian Studies University of Texas at Austin Arhiv originalu za 23 bereznya 2007 Procitovano 7 July 2006 U S Library of Congress Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 18 June 2006 U S Library of Congress Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 18 June 2006 Community Television Foundation of South Florida 10 sichnya 2006 Public Broadcasting Service Arhiv originalu za 22 grudnya 2006 Procitovano 23 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Archaeology in Singapore Fort Canning Site Southeast Asian Archaeology Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2006 Borschberg P 2010 The Singapore and Melaka Straits Violence Security and Diplomacy in the 17th century Singapore NUS Press s 157 158 ISBN 978 9971 69 464 7 U S Library of Congress Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 1 travnya 2007 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 World Economic Outlook Database September 2006 International Monetary Fund Arhiv originalu za 7 travnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2012 U S Library of Congress Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2006 Channel NewsAsia 22 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2006 Procitovano 14 lyutogo 2012 Ministry of Foreign Affairs Arhiv originalu za 10 grudnya 2004 Procitovano 17 lipnya 2006 Singapore Infomap Coming of Age Ministry of Information Communications and the Arts Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 17 lipnya 2006 Singapore Civil Defence Force Arhiv originalu za 10 travnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2006 Central Provident Fund Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2006 N Vijayan 7 sichnya 1997 Ministry of Defence Singapore Arhiv originalu za 26 chervnya 2007 Procitovano 18 lipnya 2006 Lim Gek Hong 7 bereznya 2002 Ministry of Defence Singapore Arhiv originalu za 26 chervnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2006 History of Changi Airport Civil Aviation Authority of Singapore Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2012 1982 The Year Work Began 5 chervnya 2011 u Wayback Machine Land Transport Authority Retrieved 7 December 2005 Singapore elections com Arhiv originalu za 14 chervnya 2006 Procitovano 14 lyutogo 2012 BBC 5 travnya 2006 Arhiv originalu za 15 sichnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2012 Report 2005 Singapore Amnesty International December 2004 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2012 Parliamentary Elections Act Singapore Statutes Online Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 8 travnya 2006 Ho Khai Leong 2003 Shared Responsibilities Unshared Power The Politics of Policy Making in Singapore Eastern Univ Pr ISBN 978 981 210 218 8 Elections Department Singapore 18 kvitnya 2006 Arhiv originalu za 27 serpnya 2008 Procitovano 14 lyutogo 2012 Chua Beng Huat 1995 Communitarian Ideology and Democracy in Singapore Taylor amp Francis ISBN 978 0 203 03372 2 white Paper The Jemaah Islamiyah Arrests and the Threat of Terrorism Ministry of Home Affairs Singapore 7 sichnya 2003 Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2012 AFX News Limited 11 November 2005 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 14 lyutogo 2012 Singapore Police Force Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 14 lyutogo 2012 Inter Racial and Religious Confidence Circles Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2012 Lee Hsien Loong 18 kvitnya 2005 Channel NewsAsia Arhiv originalu za 20 kvitnya 2005 Procitovano 14 lyutogo 2012 Today Singapore newspaper 18 March 2006 Arhiv originalu za 21 listopada 2006 Procitovano 14 lyutogo 2012 Singapore s PAP returned to power Channel NewsAsia 7 May 2006 Arhiv originalu za 16 lipnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2012 Channel NewsAsia 28 Dec 2011 Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012