Розпо́діл держа́вної вла́ди — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути розподілена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: виконавча, судова й законодавча. Деякі європейські держави, а також Тайвань, законодавчо відокремлюють контрольну, екзаменаційну, юридичну, а також засновницьку та виборчу гілки. Запропонована Джоном Локом. Термін увів французький філософ просвітитель Шарль-Луї де Монтеск'є (фр. séparation des pouvoirs, лат. trias politica) в таких своїх працях, як «Перські листи» (1721), «Про дух законів» (1748).
Принцип поділу влади був уперше закріплений у Конституції США 1787 p., Декларації прав людини і громадянина 1789 р. у Франції, і Конституції Франції 1791 р.
На території України цей принцип мав відображення в Конституції Пилипа Орлика 1710 року, хоча офіційно конституційним актом цей документ не став, але ідеї системи стримування і противаг були висвітлені.
Соціальне значення
Розподіл влади (влада одна) на гілки — важлива й необхідна умова формування правової, соціальної держави, її основоположний принцип. Цей принцип справедливо належить до основних досягнень світової цивілізації і загально — людської культури. Соціальна цінність розподілу влади полягає у тому, що він покликаний запобігти можливості зосередження повноти влади в руках якої-небудь гілки влади чи державного органу. Тому його справедливо вважають важливою гарантією політичної свободи особистості.
Поділ державної влади є необхідною умовою демократичного політичного режиму. Авторитарні, особливо тоталітарні, політичні режими заперечують поділ влади. Комуністична ідеологія відкидає його навіть теоретично, обґрунтовуючи принцип єдності влади, відповідно до якого мандат на здійснення якої-небудь державної функції є похідним від представницької влади. Вважається, що адміністративні та судові дії держави виконуються за дорученням представницьких органів державної влади і як такі є не владою, а лише функцією, здійснюваною від її імені. Практична реалізація в соціалістичних країнах принципу єдності влади призвела до зосередження всієї повноти державної влади навіть не у формально представницькому органі, а в руках апарату комуністичної партії і небачених зловживань владою.
Моделі поділу державної влади
Поділ влади, який характеризується формальною ізольованістю кожної з її гілок і відсутністю між ними тісних функціональних відносин, визначається як «жорсткий». Найповніше він проявляється у президентській республіці.
Інший «м'який» характер має поділ влади за парламентарних форм правління, де різниця між законодавчою й виконавчою владою не має суттєвого значення, оскільки тією й іншою володіє партія парламентської більшості, лідер якої одночасно керує урядом і контролює цю більшість. Реальний поділ державної влади тут відбувається всередині парламенту між сформованим партією чи коаліцією партій парламентської більшості урядом та опозицією.
Окрім того, в змішаних республіках існує «змішана модель поділу влади». Типовою ознакою змішаних форм правління є сполучення рис президентської і парламентарної республік. Як і в президентській республіці, тут главу держави обирають на загальних виборах. Іноді він наділений значними повноваженнями у сфері виконавчої влади або навіть очолює її. З іншого боку, як і в парламентарній республіці, суб'єктами виконавчої влади є прем'єр-міністр і уряд в цілому, які несуть відповідальність перед представницьким органом. У наші дні змішані республіканські форми правління є досить поширеними: тільки в Європі їх мають Австрія, Болгарія, Ірландія, Ісландія, Македонія, Польща, Румунія, Словенія, Фінляндія, Франція і Хорватія. До змішаної форми тяжіє і більшість країн, що утворилися на терені колишнього СРСР.
Зміст принципу
В основу принципу розподілу влад покладено поділ єдиної за своєю природою державної влади на відокремлені, взаємно врівноважені гілки, кожна з яких являє собою систему державних органів.
Політичне обґрунтування поділу влади на три галузі («гілки») полягає в тому, щоб поділити і збалансувати державно-владні повноваження за принципом компетентності між різними державними органами, встановити взаємний контроль, унеможливити узурпацію влади — зосередження всіх повноважень або більшої їх частини у єдиному органі державної влади або в посадової особи і тим самим запобігти сваволі. Влада в демократичній державі у вигляді її трьох галузей (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Будучи «поділеною», влада в державі має залишатися цілісною, єдиною. Юридичне вираження єдності і гармонійності влади полягає в такому:
- органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідну для здійснення функцій і виконання завдань держави;
- різні органи держави не можуть диктувати одним і тим же суб'єктам за тих же обставин взаємовиключні .
Цей принцип включає певну систему вимог:
- розподіл функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці;
- закріплення певної самостійності кожного органу влади під час здійснення своїх повноважень, неприпустимість втручання у прерогативи один одного та їх злиття;
- наділення кожного органу можливістю протиставити свою думку рішенню іншого органу держави та виключення зосередження всієї влади в одній гілці;
- наявність в органів влади взаємного контролю та неможливість зміни компетенції органів держави неконституційним шляхом.
Принцип поділу влади доповнюється системою стримувань та противаг, яка передбачає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для взаємного стримування й підтримки відносної рівноваги сил. Система стримування і противаг, з одного боку, сприяє співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку — створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.
Поділ влади — це лише один з багатьох елементів механізму демократичного здійснення державної влади і сам по собі не є гарантією демократії. Більше того, за незбалансованої системи стримувань і противаг жорсткий поділ влади може спричинити протистояння гілок влади. Особливої гостроти протистояння законодавчої та очолюваної главою держави виконавчої гілок влади набуває за президентської та змішаної форм республіканського правління у періоди так званого розділеного правління, коли президент і парламентська більшість представляють різні партійно-політичні сили. Іноді це протистояння доходить до відкритої збройної , як це сталося, наприклад, у 1993 р. в Росії.
Ефективність державної влади залежить не тільки від її поділу, а й від багатьох інших елементів механізму здійснення влади, які у своїй сукупності характеризуються поняттям «форма держави».
Гілки влади
Розподіл влади. Один з ключових принципів лібералізму, який передбачає поділ влади на три гілки — законодавчу, виконавчу та судову. Цей принцип вперше сформулював Лок, а найповніше — Монтеск'є. Найбільш довершеної форми на практиці досягнув у США.
Найбільш поширеним є поділ державної влади на три гілки:
Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову (право щорічного затвердження бюджету країни), і установчу (участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів), і контрольну функції.
Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, відповідальний, підзвітний та підконтрольний їй. Виконавча влада покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність.
Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі.
Відокремленість судової гілки в системі поділу державної влади проявляється передусім у принципах незалежності судів і суддів та підпорядкування їх лише конституції і законам, безстроковості (довічності) обрання або призначення суддів та їх недоторканності. Формування суддівського корпусу відбувається з участю вищих органів законодавчої і виконавчої влади.
Система стримувань і противаг
[]Система «стримувань і противаг» — це сукупність законодавчо закріплених повноважень, засобів, форм, методів, процедур, головним завданням яких є забезпечення реалізації принципу розподілу єдиної державної влади, недопущення домінування однієї гілки влади над іншою і досягнення динамічної стабільності між ними.
Система «стримування і противаг» є основою демократичного політичного режиму. Саме вона забезпечує демократичний, правовий характер держави та ефективність її функціонування. В різних країнах має свої особливості, залишаючи при цьому незмінним головний принцип: на будь-яку спробу будь-якої гілки влади перебрати на себе функції та повноваження іншої гілки остання має законодавчо закріплені механізми протидії.
Реалізація системи стримувань і противаг пов'язується з необхідністю не лише запобігти надмірній концентрації влади, а й забезпечити стабільність і сталість діяльності державних інститутів, слугувати ліпшій їх організації та злагодженості діяльності, подоланню можливого протистояння всередині державного механізму.
У широкому сенсі стримування і противаги є особливими формами й методами, за допомогою яких підтримується їхні відносна рівновага. «Стримування» і "противаги, з одного боку, вони створюють потенціал для вирішення конфліктів шляхом переговорів, угод і компромісів, а з іншого, заохочують органи влади до взаємного пристосування та співпраці.
Періодизація етапів генезису системи стримування і противаг
- дослідження доктрини системи «стримування і противаг» в працях античних філософів та зародження елементів цієї системи в державному будівництві країн тих часів;
- розвиток доктрини системи «стримування і противаг» в політично-правовій думці середньовічних мислителів;
- розроблення класичної моделі принципу розподілу влад та виділення в ній системи «стримування і противаг»;
- закріплення системи «стримування і противаг» в конституційно правових актах та її впровадження в механізмі організації та функціонування органів державної влади;
- сприйняття системи «стримування і противаг» як необхідної складової теорії правової держави та її широка реалізація в механізмі державної влади країн світу;
- розвиток і модифікація системи «стримування і противаг» у сучасній конституційній теорії та практиці.
Системі «стримування і противаг» притаманні наступні специфічні ознаки
- вона застосовується лише в країнах, де реалізований принцип розподілу влади;
- системність та цілісність її елементів, тобто концепція стримувань і противаг діє як цілісна система взаємопов'язаних елементів, поодинокі елементи якої не здатні
забезпечити баланс влади в системі;
- реалізується через систему політико-правових засобів втручання однієї гілки влади у сферу компетенції іншої, а також незалежному самостійному політико-правовому статусі гілок державної влади;
- запобігає узурпації влади, створюючи систему комплексних елементів контролю за діяльність гілок державної влади;
- зазначена система застосовується щодо всіх органів державної влади;
- зміст такої системи залежить від характеру і рівня розвитку державного механізму країни, стану економіки, від історичних, національних, політичних та інших
традицій, які склалися в суспільстві;
- гарантує основні права і свободи людей, тим самим створюючи базу для демократичної правової держави.
Система стримувань і противаг на прикладі України
Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України і Верховний Суд України. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження.
У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»:
- право «вето» Президента на законопроєкт, прийнятий Верховною Радою;
- імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста;
- прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку;
- участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу);
- контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради у визначених Конституцією випадках;
- парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.
Характерні риси системи «стримування і противаг» щодо України
Риси системи «стримування і противаг» залежать від форми державного правління. Україна належить до змішаної форми правління, якій притаманні наступні ознаки:
- обрання президента та парламенту на загальних виборах;
- право президента розпустити парламент;
- широке коло спільних повноважень президента та парламенту країни, передусім становчих (формування уряду, судової гілки влади), контрольних (подвійна відповідальність уряду — і перед президентом, і перед парламентом);
- вкрай обмежені можливості відправити президента країни у відставку (досить складна процедура імпічменту);
- право відкладального вето президента країни;
- контрасигнування актів президента країни главою уряду або профільним міністром.[]
Історія ідеї поділу влади
Перші філософські вчення та ідеї поділу влади. Ідеї, покладені в основу сучасного принципу поділу влади, вивчались та освітлювались в працях Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона. Першим хто вказав на необхідність розподілу державних функцій між окремими органами (посадовими особами) був Платон (теорія ідеальної держави). Задля підвищення ефективності державного управління Платон запропонував відокремити функції: управління, законодавства, суддівства та військової справи.
Більш ґрунтовно зазначений принцип розподілу державної влади висвітлено Аристотелем в четвертій книзі трактату «Політика». Арістотель вказує, що організація державної влади в державі, як політичному союзі, можлива при державному устрою, який він позначає терміном «політія», при такому правління всі функції повинні виконуватись різними органами, кожну з влади має представляти окремий орган. Саме так він сформулював ідею поділу влади в державі на три частини: законодавчу, посадову, судову.
Запровадження теорії поділу влади
Подальший розвиток теорії поділу влади пов'язане з іменами Джона Лока і французьких просвітителів, а також з іменем Шарля Луї Монтеск'є. Джон Лок одним з перших надав остаточну класифікацію трьом основним функціям державної влади: видання законів, виконання законів та здійснення правосуддя. Так, саме йому належить теза про універсальний характер зазначених функцій. Глави ХІ — ХІІІ другої книги праці під назвою «Два трактати про державне правління» у вченнях Джона Лока обґрунтовують не лише необхідність поділу державної влади на три гілки, але показують, яким чином єдина влада народу розвивається в систему взаємодії трьох самостійних влад. В подальшому ідею про необхідність поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову з метою недопущення надмірної концентрації всієї державної влади в «одних руках» і, відповідно, зловживанню нею, вивчав Шарля Луї де Монтеск'є. Основна теза вчення Ш. Л. Монтеск'є: «Державна влада (як один з різновидів влади) завжди прагне тільки до одного — до якомога широкого розповсюдження власного впливу на можливі об'єкти державної влади».
Перше законодавче закріплення принципу поділу влади в іноземному праві
Починаючи з кінця XVIII — початку XIX ст. принцип поділу влади отримує визнання в багатьох державах. Вперше та послідовно принцип поділу влади був закріплений в Конституції США 1787 року, при цьому «батьки-засновники» Александр Гамільтон, Джеймс Медісон, Джон Джей здійснили розробку та вдосконалення класичної моделі теорії. Вони вдосконалили теорію моделлю «вертикального» поділу влади, а саме способами розмежування повноважень між центральною владою і владою штатів. Крім того, у зміст класичної моделі була включена система «стримування і противаг» (англ. checks and balances). Практичне застосування цієї системи викладено в рішенні Верховного Суду США Марбері проти Медісона (1803). Подальшим практичним застосування принципу поділу влади стало прийняття французької Декларації прав людини і громадянина (1789). Оскільки в цьому документі зазначено конкретний припис, за яким «суспільство, в якому не забезпечено гарантії прав і не проведено розподіл влади, не має конституції».
Законодавче закріплення принципу поділу влади на прикладі України
Вперше в українській суспільно-політичній думці ідеї, близькі за змістом до теорії влади, знайшли своє відображення в документі під назвою «Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького, укладеного між Пилипом Орликом новообраним гетьманом Війська Запорозького і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким…» 1710 року ".Так, пунктом VI цього документу визначалися загальні засади організації та функціонування влади в козацькій державі, які з формальної точки зору видаються достатньо близькими до класичних постулатів конституційного принципу поділу як такого. Також можна побачити в цьому документі механізм «стримувань і противаг» у системі організації державної влади. Так, «ясновельможний гетьман, а також його наступники», мали «саме тільки з Генеральною Радою радитися про безпеку Вітчизни, про спільне благо і про всі громадські справи і не мали права нічого вирішувати, розпочинати і здійснювати своєю волею без попереднього розгляду і схвалення» цією Радою. Водночас членами Генеральної Ради мали бути радники («чільні», «народні» та «генеральні»), а для самої Ради передбачався фактично трьохсесійний порядок її роботи, однак сам Гетьман отримував право скликати останню за власною ініціативою в будь-який інший час.
В період розвитку національних конституційно-правових доктрин ідеї поділу влади найшли своє відображення в проєкті «Основного Закону Самостійної України» Миколи Міхновського (1873—1924), опублікованому у 1905 році. На думку сучасних дослідників в основу організації державної влади в даному конституційному проєкті було покладено принцип її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Початок ХХ століття. 29 квітня 1918 року Українською ухвалена Конституція УНР, Розділ ІІІ «Органи влади УНР» передбачав поділ державної влади між трьома гілками, коли вища законодавча влада була надана Всенародним Зборам, вища виконавча влада — Раді Народних Міністрів, а вищим органом судової влади було встановлено Генеральний Суд УНР.
Незалежність. Новий етап практичної реалізації та законодавчого закріплення принципу поділу влади в Україні розпочався з відновленням її державної незалежності в 1991 році. При цьому основу для політико-правової трансформації Української РСР у незалежну, самостійну, Українську державу закладено ще положеннями Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року. Саме в декларації вказано, що «державна влада в Республіці (в Українській РСР) здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову».
Принцип поділу влади знайшов своє належне застосування в чинній Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Статтею 6 Основного Закону держави прямо передбачено, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».
Примітки
- Голова редкол. Ю. С. Шемшученко. Юридична енциклопедія — К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 2001. — Т. 3. — 792 с.[5]
- Стецюк Н. В. «Конституція Пилипа Орлика» (1710) в оцінці Олександра Оглоблина // Вибори і демократія. — 2010. — № 2-3 (19). — С. 105—111.
- Колодій А. М. Громадянське суспільство: доктрина та вітчизняна практика — Право України. — 2013. — № 9 .– С. 270—285.
- Микола Томенко. Історія української конституції: навч.посіб. — К.:Освіта, 2009. — 464 с.
- Упор., прим В.Литвинова, перед. В.Шевчука. Тисяча років української суспільно- політичної думки. У 9-ти т./– Т.4. — Кн.1.: Перша третина XVIII ст. — К.: Дніпро, 2001. — 520 с.
Див. також
Джерела
- Кучук А. Поділ державної влади та правоохороннадіяльність// Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — C. 68−71.
- Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права.- Київ,2005. — 455 с.
- Гетьманчук М. П.& Політологія. — Львів,2000. — 290 с.
- Кириченко В. М. Теорія держави і права. — Київ,2003. — 508 с.
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Київ, 2010. — 625 с.
- Нестерович В.Ф. Органи судової влади як об’єкти лобіювання в Україні – виклик національній правовій системі / В.Ф. Нестерович. Вісник Верховного Суду України. 2010. № 3. С. 38-42.
- Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.
- Кучук А. Поділ державної влади та правоохороннадіяльність// Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — C. 68−71.
- Жук Н. Система стримувань і противаг у державному апараті: витоки та основний зміст// Вісник Академії правових наук України. — 2003 . − № 4 (35). − С. 52−62.
- Бульба О. Деякі аспекти реалізації принципу поділу влади в державах Центральної та Східної Європи// Право України. — 2008. — № 4. — C. 151−156.
- Заєць А. Принцип розподілу влади в новітній українській конституційно-правовій практиці// Вісник Академії правових наук України. −1998. — № 2. — С. 40−50.
- Кучук А. Поділ державної влади та правоохоронна діяльність// Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — C. 68−71.
- Процюк І. В. Поділ влади– фундаментальний принцип демократичної правової державності// Держ. буд-во та місцевесамоврядування. — 2005. — Вип. 9. — С.14-24.
Література
- С. Бульбенюк. Концентрація влади // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.364
- Л. Герасіна. Дисперсія влади // Політична енциклопедія. — с.219
- Поділ влади // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 418. — .
- Л. Шкляр. Поділ влади // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.562
Посилання
- Контрасигнування актів глави держави [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Поділ влади [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 607. — .
- Стримання (стримування) і противаги [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 669. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozpo dil derzha vnoyi vla di pravova teoriya ta princip zgidno z yakimi derzhavna vlada povinna buti rozpodilena na tri nezalezhni odna vid odnoyi ale pri neobhidnosti kontrolyuyuchi odna odnu gilki vikonavcha sudova j zakonodavcha Deyaki yevropejski derzhavi a takozh Tajvan zakonodavcho vidokremlyuyut kontrolnu ekzamenacijnu yuridichnu a takozh zasnovnicku ta viborchu gilki Zaproponovana Dzhonom Lokom Termin uviv francuzkij filosof prosvititel Sharl Luyi de Montesk ye fr separation des pouvoirs lat trias politica v takih svoyih pracyah yak Perski listi 1721 Pro duh zakoniv 1748 Princip podilu vladi buv upershe zakriplenij u Konstituciyi SShA 1787 p Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina 1789 r u Franciyi i Konstituciyi Franciyi 1791 r Na teritoriyi Ukrayini cej princip mav vidobrazhennya v Konstituciyi Pilipa Orlika 1710 roku hocha oficijno konstitucijnim aktom cej dokument ne stav ale ideyi sistemi strimuvannya i protivag buli visvitleni Socialne znachennyaRozpodil vladi vlada odna na gilki vazhliva j neobhidna umova formuvannya pravovoyi socialnoyi derzhavi yiyi osnovopolozhnij princip Cej princip spravedlivo nalezhit do osnovnih dosyagnen svitovoyi civilizaciyi i zagalno lyudskoyi kulturi Socialna cinnist rozpodilu vladi polyagaye u tomu sho vin poklikanij zapobigti mozhlivosti zoseredzhennya povnoti vladi v rukah yakoyi nebud gilki vladi chi derzhavnogo organu Tomu jogo spravedlivo vvazhayut vazhlivoyu garantiyeyu politichnoyi svobodi osobistosti Podil derzhavnoyi vladi ye neobhidnoyu umovoyu demokratichnogo politichnogo rezhimu Avtoritarni osoblivo totalitarni politichni rezhimi zaperechuyut podil vladi Komunistichna ideologiya vidkidaye jogo navit teoretichno obgruntovuyuchi princip yednosti vladi vidpovidno do yakogo mandat na zdijsnennya yakoyi nebud derzhavnoyi funkciyi ye pohidnim vid predstavnickoyi vladi Vvazhayetsya sho administrativni ta sudovi diyi derzhavi vikonuyutsya za doruchennyam predstavnickih organiv derzhavnoyi vladi i yak taki ye ne vladoyu a lishe funkciyeyu zdijsnyuvanoyu vid yiyi imeni Praktichna realizaciya v socialistichnih krayinah principu yednosti vladi prizvela do zoseredzhennya vsiyeyi povnoti derzhavnoyi vladi navit ne u formalno predstavnickomu organi a v rukah aparatu komunistichnoyi partiyi i nebachenih zlovzhivan vladoyu Modeli podilu derzhavnoyi vladiPodil vladi yakij harakterizuyetsya formalnoyu izolovanistyu kozhnoyi z yiyi gilok i vidsutnistyu mizh nimi tisnih funkcionalnih vidnosin viznachayetsya yak zhorstkij Najpovnishe vin proyavlyayetsya u prezidentskij respublici Inshij m yakij harakter maye podil vladi za parlamentarnih form pravlinnya de riznicya mizh zakonodavchoyu j vikonavchoyu vladoyu ne maye suttyevogo znachennya oskilki tiyeyu j inshoyu volodiye partiya parlamentskoyi bilshosti lider yakoyi odnochasno keruye uryadom i kontrolyuye cyu bilshist Realnij podil derzhavnoyi vladi tut vidbuvayetsya vseredini parlamentu mizh sformovanim partiyeyu chi koaliciyeyu partij parlamentskoyi bilshosti uryadom ta opoziciyeyu Okrim togo v zmishanih respublikah isnuye zmishana model podilu vladi Tipovoyu oznakoyu zmishanih form pravlinnya ye spoluchennya ris prezidentskoyi i parlamentarnoyi respublik Yak i v prezidentskij respublici tut glavu derzhavi obirayut na zagalnih viborah Inodi vin nadilenij znachnimi povnovazhennyami u sferi vikonavchoyi vladi abo navit ocholyuye yiyi Z inshogo boku yak i v parlamentarnij respublici sub yektami vikonavchoyi vladi ye prem yer ministr i uryad v cilomu yaki nesut vidpovidalnist pered predstavnickim organom U nashi dni zmishani respublikanski formi pravlinnya ye dosit poshirenimi tilki v Yevropi yih mayut Avstriya Bolgariya Irlandiya Islandiya Makedoniya Polsha Rumuniya Sloveniya Finlyandiya Franciya i Horvatiya Do zmishanoyi formi tyazhiye i bilshist krayin sho utvorilisya na tereni kolishnogo SRSR Zmist principuV osnovu principu rozpodilu vlad pokladeno podil yedinoyi za svoyeyu prirodoyu derzhavnoyi vladi na vidokremleni vzayemno vrivnovazheni gilki kozhna z yakih yavlyaye soboyu sistemu derzhavnih organiv Politichne obgruntuvannya podilu vladi na tri galuzi gilki polyagaye v tomu shob podiliti i zbalansuvati derzhavno vladni povnovazhennya za principom kompetentnosti mizh riznimi derzhavnimi organami vstanoviti vzayemnij kontrol unemozhliviti uzurpaciyu vladi zoseredzhennya vsih povnovazhen abo bilshoyi yih chastini u yedinomu organi derzhavnoyi vladi abo v posadovoyi osobi i tim samim zapobigti svavoli Vlada v demokratichnij derzhavi u viglyadi yiyi troh galuzej zakonodavchoyi vikonavchoyi sudovoyi ye politichnoyu formoyu virazhennya vladi narodu Buduchi podilenoyu vlada v derzhavi maye zalishatisya cilisnoyu yedinoyu Yuridichne virazhennya yednosti i garmonijnosti vladi polyagaye v takomu organi derzhavnoyi vladi v sukupnosti mayut kompetenciyu neobhidnu dlya zdijsnennya funkcij i vikonannya zavdan derzhavi rizni organi derzhavi ne mozhut diktuvati odnim i tim zhe sub yektam za tih zhe obstavin vzayemoviklyuchni Cej princip vklyuchaye pevnu sistemu vimog rozpodil funkcij i povnovazhen kompetenciyi mizh derzhavnimi organami vidpovidno do vimog podilu praci zakriplennya pevnoyi samostijnosti kozhnogo organu vladi pid chas zdijsnennya svoyih povnovazhen nepripustimist vtruchannya u prerogativi odin odnogo ta yih zlittya nadilennya kozhnogo organu mozhlivistyu protistaviti svoyu dumku rishennyu inshogo organu derzhavi ta viklyuchennya zoseredzhennya vsiyeyi vladi v odnij gilci nayavnist v organiv vladi vzayemnogo kontrolyu ta nemozhlivist zmini kompetenciyi organiv derzhavi nekonstitucijnim shlyahom Princip podilu vladi dopovnyuyetsya sistemoyu strimuvan ta protivag yaka peredbachaye konkurenciyu riznih organiv vladi nayavnist zasobiv dlya vzayemnogo strimuvannya j pidtrimki vidnosnoyi rivnovagi sil Sistema strimuvannya i protivag z odnogo boku spriyaye spivrobitnictvu i vzayemnomu pristosuvannyu organiv vladi a z inshogo boku stvoryuyut potencial dlya konfliktiv yaki najchastishe virishuyutsya shlyahom peregovoriv ugod i kompromisiv Podil vladi ce lishe odin z bagatoh elementiv mehanizmu demokratichnogo zdijsnennya derzhavnoyi vladi i sam po sobi ne ye garantiyeyu demokratiyi Bilshe togo za nezbalansovanoyi sistemi strimuvan i protivag zhorstkij podil vladi mozhe sprichiniti protistoyannya gilok vladi Osoblivoyi gostroti protistoyannya zakonodavchoyi ta ocholyuvanoyi glavoyu derzhavi vikonavchoyi gilok vladi nabuvaye za prezidentskoyi ta zmishanoyi form respublikanskogo pravlinnya u periodi tak zvanogo rozdilenogo pravlinnya koli prezident i parlamentska bilshist predstavlyayut rizni partijno politichni sili Inodi ce protistoyannya dohodit do vidkritoyi zbrojnoyi yak ce stalosya napriklad u 1993 r v Rosiyi Efektivnist derzhavnoyi vladi zalezhit ne tilki vid yiyi podilu a j vid bagatoh inshih elementiv mehanizmu zdijsnennya vladi yaki u svoyij sukupnosti harakterizuyutsya ponyattyam forma derzhavi Gilki vladiRozpodil vladi Odin z klyuchovih principiv liberalizmu yakij peredbachaye podil vladi na tri gilki zakonodavchu vikonavchu ta sudovu Cej princip vpershe sformulyuvav Lok a najpovnishe Montesk ye Najbilsh dovershenoyi formi na praktici dosyagnuv u SShA Najbilsh poshirenim ye podil derzhavnoyi vladi na tri gilki Zakonodavcha vlada ce delegovana narodom svoyim predstavnikam u parlamenti derzhavna vlada yaka maye viklyuchne pravo prijmati zakoni Vona zdijsnyuye i finansovu pravo shorichnogo zatverdzhennya byudzhetu krayini i ustanovchu uchast parlamentu u formuvanni vishih vikonavchih i sudovih organiv i kontrolnu funkciyi Vikonavcha vlada ce vlada yaka volodiye pravom bezposerednogo upravlinnya v derzhavi Nosiyem ciyeyi vladi u masshtabi krayini ye uryad yakij zabezpechuye vikonannya zakoniv ta inshih aktiv zakonodavchoyi vladi vidpovidalnij pidzvitnij ta pidkontrolnij yij Vikonavcha vlada poklikana vidpracovuvati shlyahi ta zasobi realizaciyi zakoniv zajmatisya potochnim upravlinnyam zdijsnyuvati rozporyadchu diyalnist Sudova vlada ce nezalezhna vlada yaka ohoronyaye pravo vistupaye arbitrom u sporah pro pravo zdijsnyuye pravosuddya Sudova vlada obmezhena normami ta principami prava zdijsnyuyetsya u formi sudovoyi proceduri j ne mozhe zalezhati vid sub yektivnogo vplivu inshih gilok vladi Yurisdikciya sudiv poshiryuyetsya na vsi pravovi vidnosini sho vinikayut u derzhavi Vidokremlenist sudovoyi gilki v sistemi podilu derzhavnoyi vladi proyavlyayetsya peredusim u principah nezalezhnosti sudiv i suddiv ta pidporyadkuvannya yih lishe konstituciyi i zakonam bezstrokovosti dovichnosti obrannya abo priznachennya suddiv ta yih nedotorkannosti Formuvannya suddivskogo korpusu vidbuvayetsya z uchastyu vishih organiv zakonodavchoyi i vikonavchoyi vladi Sistema strimuvan i protivag dzherelo Sistema strimuvan i protivag ce sukupnist zakonodavcho zakriplenih povnovazhen zasobiv form metodiv procedur golovnim zavdannyam yakih ye zabezpechennya realizaciyi principu rozpodilu yedinoyi derzhavnoyi vladi nedopushennya dominuvannya odniyeyi gilki vladi nad inshoyu i dosyagnennya dinamichnoyi stabilnosti mizh nimi Sistema strimuvannya i protivag ye osnovoyu demokratichnogo politichnogo rezhimu Same vona zabezpechuye demokratichnij pravovij harakter derzhavi ta efektivnist yiyi funkcionuvannya V riznih krayinah maye svoyi osoblivosti zalishayuchi pri comu nezminnim golovnij princip na bud yaku sprobu bud yakoyi gilki vladi perebrati na sebe funkciyi ta povnovazhennya inshoyi gilki ostannya maye zakonodavcho zakripleni mehanizmi protidiyi Realizaciya sistemi strimuvan i protivag pov yazuyetsya z neobhidnistyu ne lishe zapobigti nadmirnij koncentraciyi vladi a j zabezpechiti stabilnist i stalist diyalnosti derzhavnih institutiv sluguvati lipshij yih organizaciyi ta zlagodzhenosti diyalnosti podolannyu mozhlivogo protistoyannya vseredini derzhavnogo mehanizmu U shirokomu sensi strimuvannya i protivagi ye osoblivimi formami j metodami za dopomogoyu yakih pidtrimuyetsya yihni vidnosna rivnovaga Strimuvannya i protivagi z odnogo boku voni stvoryuyut potencial dlya virishennya konfliktiv shlyahom peregovoriv ugod i kompromisiv a z inshogo zaohochuyut organi vladi do vzayemnogo pristosuvannya ta spivpraci Periodizaciya etapiv genezisu sistemi strimuvannya i protivag doslidzhennya doktrini sistemi strimuvannya i protivag v pracyah antichnih filosofiv ta zarodzhennya elementiv ciyeyi sistemi v derzhavnomu budivnictvi krayin tih chasiv rozvitok doktrini sistemi strimuvannya i protivag v politichno pravovij dumci serednovichnih misliteliv rozroblennya klasichnoyi modeli principu rozpodilu vlad ta vidilennya v nij sistemi strimuvannya i protivag zakriplennya sistemi strimuvannya i protivag v konstitucijno pravovih aktah ta yiyi vprovadzhennya v mehanizmi organizaciyi ta funkcionuvannya organiv derzhavnoyi vladi sprijnyattya sistemi strimuvannya i protivag yak neobhidnoyi skladovoyi teoriyi pravovoyi derzhavi ta yiyi shiroka realizaciya v mehanizmi derzhavnoyi vladi krayin svitu rozvitok i modifikaciya sistemi strimuvannya i protivag u suchasnij konstitucijnij teoriyi ta praktici Sistemi strimuvannya i protivag pritamanni nastupni specifichni oznaki vona zastosovuyetsya lishe v krayinah de realizovanij princip rozpodilu vladi sistemnist ta cilisnist yiyi elementiv tobto koncepciya strimuvan i protivag diye yak cilisna sistema vzayemopov yazanih elementiv poodinoki elementi yakoyi ne zdatni zabezpechiti balans vladi v sistemi realizuyetsya cherez sistemu politiko pravovih zasobiv vtruchannya odniyeyi gilki vladi u sferu kompetenciyi inshoyi a takozh nezalezhnomu samostijnomu politiko pravovomu statusi gilok derzhavnoyi vladi zapobigaye uzurpaciyi vladi stvoryuyuchi sistemu kompleksnih elementiv kontrolyu za diyalnist gilok derzhavnoyi vladi zaznachena sistema zastosovuyetsya shodo vsih organiv derzhavnoyi vladi zmist takoyi sistemi zalezhit vid harakteru i rivnya rozvitku derzhavnogo mehanizmu krayini stanu ekonomiki vid istorichnih nacionalnih politichnih ta inshih tradicij yaki sklalisya v suspilstvi garantuye osnovni prava i svobodi lyudej tim samim stvoryuyuchi bazu dlya demokratichnoyi pravovoyi derzhavi Sistema strimuvan i protivag na prikladi UkrayiniSub yektami sistemi strimuvan i protivag za Konstituciyeyu Ukrayini ye Verhovna Rada Ukrayini Prezident Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini Konstitucijnij Sud Ukrayini i Verhovnij Sud Ukrayini Dana sistema virazhayetsya nasampered cherez povnovazhennya cih organiv sho vklyuchayut suvoro viznacheni vzayemni obmezhennya U Konstituciyi Ukrayini peredbacheni taki instituti sistemi strimuvan i protivag pravo veto Prezidenta na zakonoproyekt prijnyatij Verhovnoyu Radoyu impichment Prezidenta z boku Verhovnoyi Radi sho prizvodit do jogo usunennya z posta prijnyattya Verhovnoyu Radoyu rezolyuciyi nedoviri Kabinetu Ministriv yaka maye naslidkom jogo vidstavku uchast Verhovnoyi Radi u formuvanni Konstitucijnogo Sudu priznachennya tretini skladu kontrol Konstitucijnogo Sudu za vidpovidnistyu Konstituciyi zakoniv ta inshih pravovih aktiv Verhovnoyi Radi Prezidenta Kabinetu Ministriv Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim dostrokove pripinennya Prezidentom povnovazhen Verhovnoyi Radi u viznachenih Konstituciyeyu vipadkah parlamentskij kontrol Upovnovazhenim Verhovnoyi Radi z prav lyudini ombudsmanom za dotrimannyam konstitucijnih prav i svobod lyudini ta in Harakterni risi sistemi strimuvannya i protivag shodo Ukrayini Risi sistemi strimuvannya i protivag zalezhat vid formi derzhavnogo pravlinnya Ukrayina nalezhit do zmishanoyi formi pravlinnya yakij pritamanni nastupni oznaki obrannya prezidenta ta parlamentu na zagalnih viborah pravo prezidenta rozpustiti parlament shiroke kolo spilnih povnovazhen prezidenta ta parlamentu krayini peredusim stanovchih formuvannya uryadu sudovoyi gilki vladi kontrolnih podvijna vidpovidalnist uryadu i pered prezidentom i pered parlamentom vkraj obmezheni mozhlivosti vidpraviti prezidenta krayini u vidstavku dosit skladna procedura impichmentu pravo vidkladalnogo veto prezidenta krayini kontrasignuvannya aktiv prezidenta krayini glavoyu uryadu abo profilnim ministrom dzherelo Istoriya ideyi podilu vladiPershi filosofski vchennya ta ideyi podilu vladi Ideyi pokladeni v osnovu suchasnogo principu podilu vladi vivchalis ta osvitlyuvalis v pracyah Platona Aristotelya Polibiya Cicerona Pershim hto vkazav na neobhidnist rozpodilu derzhavnih funkcij mizh okremimi organami posadovimi osobami buv Platon teoriya idealnoyi derzhavi Zadlya pidvishennya efektivnosti derzhavnogo upravlinnya Platon zaproponuvav vidokremiti funkciyi upravlinnya zakonodavstva suddivstva ta vijskovoyi spravi Bilsh gruntovno zaznachenij princip rozpodilu derzhavnoyi vladi visvitleno Aristotelem v chetvertij knizi traktatu Politika Aristotel vkazuye sho organizaciya derzhavnoyi vladi v derzhavi yak politichnomu soyuzi mozhliva pri derzhavnomu ustroyu yakij vin poznachaye terminom politiya pri takomu pravlinnya vsi funkciyi povinni vikonuvatis riznimi organami kozhnu z vladi maye predstavlyati okremij organ Same tak vin sformulyuvav ideyu podilu vladi v derzhavi na tri chastini zakonodavchu posadovu sudovu Zaprovadzhennya teoriyi podilu vladi Podalshij rozvitok teoriyi podilu vladi pov yazane z imenami Dzhona Loka i francuzkih prosvititeliv a takozh z imenem Sharlya Luyi Montesk ye Dzhon Lok odnim z pershih nadav ostatochnu klasifikaciyu trom osnovnim funkciyam derzhavnoyi vladi vidannya zakoniv vikonannya zakoniv ta zdijsnennya pravosuddya Tak same jomu nalezhit teza pro universalnij harakter zaznachenih funkcij Glavi HI HIII drugoyi knigi praci pid nazvoyu Dva traktati pro derzhavne pravlinnya u vchennyah Dzhona Loka obgruntovuyut ne lishe neobhidnist podilu derzhavnoyi vladi na tri gilki ale pokazuyut yakim chinom yedina vlada narodu rozvivayetsya v sistemu vzayemodiyi troh samostijnih vlad V podalshomu ideyu pro neobhidnist podilu derzhavnoyi vladi na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu z metoyu nedopushennya nadmirnoyi koncentraciyi vsiyeyi derzhavnoyi vladi v odnih rukah i vidpovidno zlovzhivannyu neyu vivchav Sharlya Luyi de Montesk ye Osnovna teza vchennya Sh L Montesk ye Derzhavna vlada yak odin z riznovidiv vladi zavzhdi pragne tilki do odnogo do yakomoga shirokogo rozpovsyudzhennya vlasnogo vplivu na mozhlivi ob yekti derzhavnoyi vladi Pershe zakonodavche zakriplennya principu podilu vladi v inozemnomu praviPochinayuchi z kincya XVIII pochatku XIX st princip podilu vladi otrimuye viznannya v bagatoh derzhavah Vpershe ta poslidovno princip podilu vladi buv zakriplenij v Konstituciyi SShA 1787 roku pri comu batki zasnovniki Aleksandr Gamilton Dzhejms Medison Dzhon Dzhej zdijsnili rozrobku ta vdoskonalennya klasichnoyi modeli teoriyi Voni vdoskonalili teoriyu modellyu vertikalnogo podilu vladi a same sposobami rozmezhuvannya povnovazhen mizh centralnoyu vladoyu i vladoyu shtativ Krim togo u zmist klasichnoyi modeli bula vklyuchena sistema strimuvannya i protivag angl checks and balances Praktichne zastosuvannya ciyeyi sistemi vikladeno v rishenni Verhovnogo Sudu SShA Marberi proti Medisona 1803 Podalshim praktichnim zastosuvannya principu podilu vladi stalo prijnyattya francuzkoyi Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina 1789 Oskilki v comu dokumenti zaznacheno konkretnij pripis za yakim suspilstvo v yakomu ne zabezpecheno garantiyi prav i ne provedeno rozpodil vladi ne maye konstituciyi Zakonodavche zakriplennya principu podilu vladi na prikladi UkrayiniVpershe v ukrayinskij suspilno politichnij dumci ideyi blizki za zmistom do teoriyi vladi znajshli svoye vidobrazhennya v dokumenti pid nazvoyu Pravovij uklad ta Konstituciyi vidnosno prav i volnostej Vijska Zaporozkogo ukladenogo mizh Pilipom Orlikom novoobranim getmanom Vijska Zaporozkogo i generalnoyu starshinoyu polkovnikami a rivno zh i samim Vijskom Zaporozkim 1710 roku Tak punktom VI cogo dokumentu viznachalisya zagalni zasadi organizaciyi ta funkcionuvannya vladi v kozackij derzhavi yaki z formalnoyi tochki zoru vidayutsya dostatno blizkimi do klasichnih postulativ konstitucijnogo principu podilu yak takogo Takozh mozhna pobachiti v comu dokumenti mehanizm strimuvan i protivag u sistemi organizaciyi derzhavnoyi vladi Tak yasnovelmozhnij getman a takozh jogo nastupniki mali same tilki z Generalnoyu Radoyu raditisya pro bezpeku Vitchizni pro spilne blago i pro vsi gromadski spravi i ne mali prava nichogo virishuvati rozpochinati i zdijsnyuvati svoyeyu voleyu bez poperednogo rozglyadu i shvalennya ciyeyu Radoyu Vodnochas chlenami Generalnoyi Radi mali buti radniki chilni narodni ta generalni a dlya samoyi Radi peredbachavsya faktichno trohsesijnij poryadok yiyi roboti odnak sam Getman otrimuvav pravo sklikati ostannyu za vlasnoyu iniciativoyu v bud yakij inshij chas V period rozvitku nacionalnih konstitucijno pravovih doktrin ideyi podilu vladi najshli svoye vidobrazhennya v proyekti Osnovnogo Zakonu Samostijnoyi Ukrayini Mikoli Mihnovskogo 1873 1924 opublikovanomu u 1905 roci Na dumku suchasnih doslidnikiv v osnovu organizaciyi derzhavnoyi vladi v danomu konstitucijnomu proyekti bulo pokladeno princip yiyi podilu na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu Pochatok HH stolittya 29 kvitnya 1918 roku Ukrayinskoyu uhvalena Konstituciya UNR Rozdil III Organi vladi UNR peredbachav podil derzhavnoyi vladi mizh troma gilkami koli visha zakonodavcha vlada bula nadana Vsenarodnim Zboram visha vikonavcha vlada Radi Narodnih Ministriv a vishim organom sudovoyi vladi bulo vstanovleno Generalnij Sud UNR Nezalezhnist Novij etap praktichnoyi realizaciyi ta zakonodavchogo zakriplennya principu podilu vladi v Ukrayini rozpochavsya z vidnovlennyam yiyi derzhavnoyi nezalezhnosti v 1991 roci Pri comu osnovu dlya politiko pravovoyi transformaciyi Ukrayinskoyi RSR u nezalezhnu samostijnu Ukrayinsku derzhavu zakladeno she polozhennyami Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini prijnyatoyi Verhovnoyu Radoyu Ukrayinskoyi RSR 16 lipnya 1990 roku Same v deklaraciyi vkazano sho derzhavna vlada v Respublici v Ukrayinskij RSR zdijsnyuyetsya za principom yiyi podilu na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu Princip podilu vladi znajshov svoye nalezhne zastosuvannya v chinnij Konstituciyi Ukrayini prijnyatij Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 28 chervnya 1996 roku Statteyu 6 Osnovnogo Zakonu derzhavi pryamo peredbacheno sho derzhavna vlada v Ukrayini zdijsnyuyetsya na zasadah yiyi podilu na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu Organi zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya u vstanovlenih ciyeyu Konstituciyeyu mezhah i vidpovidno do zakoniv Ukrayini PrimitkiGolova redkol Yu S Shemshuchenko Yuridichna enciklopediya K Vid vo Ukrayinska enciklopediya 2001 T 3 792 s 5 Stecyuk N V Konstituciya Pilipa Orlika 1710 v ocinci Oleksandra Ogloblina Vibori i demokratiya 2010 2 3 19 S 105 111 Kolodij A M Gromadyanske suspilstvo doktrina ta vitchiznyana praktika Pravo Ukrayini 2013 9 S 270 285 Mikola Tomenko Istoriya ukrayinskoyi konstituciyi navch posib K Osvita 2009 464 s Upor prim V Litvinova pered V Shevchuka Tisyacha rokiv ukrayinskoyi suspilno politichnoyi dumki U 9 ti t T 4 Kn 1 Persha tretina XVIII st K Dnipro 2001 520 s Div takozhZlittya gilok derzhavnoyi vladi Koalicijna ugodaDzherelaKuchuk A Podil derzhavnoyi vladi ta pravoohoronnadiyalnist Pidpriyemnictvo gospodarstvo i pravo 2009 1 C 68 71 Vedyernikov Yu A Teoriya derzhavi i prava Kiyiv 2005 455 s Getmanchuk M P amp Politologiya Lviv 2000 290 s Kirichenko V M Teoriya derzhavi i prava Kiyiv 2003 508 s Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Kiyiv 2010 625 s Nesterovich V F Organi sudovoyi vladi yak ob yekti lobiyuvannya v Ukrayini viklik nacionalnij pravovij sistemi V F Nesterovich Visnik Verhovnogo Sudu Ukrayini 2010 3 S 38 42 Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s Kuchuk A Podil derzhavnoyi vladi ta pravoohoronnadiyalnist Pidpriyemnictvo gospodarstvo i pravo 2009 1 C 68 71 Zhuk N Sistema strimuvan i protivag u derzhavnomu aparati vitoki ta osnovnij zmist Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2003 4 35 S 52 62 Bulba O Deyaki aspekti realizaciyi principu podilu vladi v derzhavah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Pravo Ukrayini 2008 4 C 151 156 Zayec A Princip rozpodilu vladi v novitnij ukrayinskij konstitucijno pravovij praktici Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini 1998 2 S 40 50 Kuchuk A Podil derzhavnoyi vladi ta pravoohoronna diyalnist Pidpriyemnictvo gospodarstvo i pravo 2009 1 C 68 71 Procyuk I V Podil vladi fundamentalnij princip demokratichnoyi pravovoyi derzhavnosti Derzh bud vo ta miscevesamovryaduvannya 2005 Vip 9 S 14 24 LiteraturaS Bulbenyuk Koncentraciya vladi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 364 ISBN 978 966 611 818 2 L Gerasina Dispersiya vladi Politichna enciklopediya s 219 Podil vladi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 418 ISBN 978 966 937 233 8 L Shklyar Podil vladi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 562 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaKontrasignuvannya aktiv glavi derzhavi 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Podil vladi 17 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 607 ISBN 966 7492 04 4 Strimannya strimuvannya i protivagi 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 669 ISBN 966 7492 05 2