Су́ва (англ. Suva) — столиця острівної держави Фіджі. Розташована на горбкуватому південно-західному березі острова Віті-Леву в південній частині Тихого океану — найбільшому з островів, що входять до складу Фіджі. Сува — столиця держави Фіджі й один із найкращих портів у південній частині Тихого океану, в якому часто зупиняються трансатлантичні лайнери й транспортні судна, що курсують у водах Тихого океану. Сува — одне із найбільших міст на тихоокеанських островах. Щорічно сюди їдуть тисячі туристів з Азії, Австралії й США. З морського порту Суви відправляються на експорт золото, цукор і деревина.
Сува Suva | |
---|---|
Країна | Фіджі |
Острів | Віті-Леву |
ПідрозділЦ | |
Населення (2007) | |
- Місто | 85,691 |
- Міський район | 172,399 |
Вебсайт: suvacity.org | |
Сува на мапі Фіджі | |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується екваторіальним кліматом. Найтепліший місяць — січень з середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — липень, з середньою температурою 22.8 °С (73 °F).
Клімат Суви | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 35 | 36 | 36 | 34 | 33 | 32 | 32 | 32 | 32 | 33 | 33 | 36 | 36 |
Середній максимум, °C | 30 | 30 | 30 | 28 | 27 | 26 | 26 | 26 | 26 | 27 | 28 | 29 | 28 |
Середня температура, °C | 26 | 26 | 26 | 25 | 24 | 23 | 23 | 23 | 23 | 24 | 24 | 25 | 24 |
Середній мінімум, °C | 23 | 23 | 23 | 22 | 21 | 20 | 20 | 20 | 20 | 21 | 21 | 22 | 21 |
Абсолютний мінімум, °C | 19 | 19 | 18 | 16 | 16 | 14 | 12 | 13 | 13 | 13 | 12 | 16 | 12 |
Норма опадів, мм | 280 | 270 | 360 | 300 | 250 | 170 | 120 | 210 | 190 | 210 | 240 | 310 | 2970 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Перші поселення з'явилися на Фіджі близько 1000 року до н. е. Остров'яни обробляли землю, розводили свійських тварин і займалися гончарною справою. Голландські дослідники відвідали Фіджі в XVII столітті, а в 1874 році острова були приєднані до Великої Британії. Столицею колонії Сува стала через 8 років, в 1882 році, коли стало ясно, що старої столиці — місту Левука вже більше нікуди розширюватися. На Фіджі європейці стали вирощувати кокоси, бавовну й цукровий очерет. Спочатку Сува являла собою маленьке поселення, що потопає в пилу влітку й у бруді взимку. Однак поступово Сува почала перетворюватися в місто, а потім й у найбільше місто на Фіджі. Під час Другої світової війни Сува була передовою базою військово-морських сил і ВПС Великої Британії. Місто стало столицею незалежної держави Фіджі 1970 року, звільнившись від колоніальної залежності від Англії. 1987 року країна вийшла зі Співдружності націй, після того як у країні відбувся державний переворот. Сьогодні це столиця Республіки Фіджі й найжвавіше місце південної частини Тихого океану після міст Австралії й Нової Зеландії. У самому місті проживає понад 201000 осіб; ще 40000 живуть уздовж 25-кілометрового шосе, що веде від Суви в .
Демографія
Сува — найбільш неоднорідне в етнічному плані місто у Фіджі. Тут живуть фіджійці, індуси, китайці, тонганці, самоанці, ротуманці, європейці. Це своєрідний «фруктовий салат», саме так називають місцевих жителів самі жителі міста. Фіджійці й індуси — нащадки робітників, завезених англійцями ще наприкінці XIX — початку XX століть для роботи на плантаціях цукрового очерету — становлять приблизно половину населення. Між ними існують постійні тертя. У ряді випадків тертя, засновані на боротьбі між цими двома етнічними групами за політичну й економічну владу, переростають у жорстокі сутички в Суві.
У міста є один недолік, це погода. Тут волого й часто буває дуже брудно. Сува постійно міняється, залежно від погоди. Вона сяє й блискає під променями сонця, і здобуває тьмяний металевий відтінок у період дощів, а дощі йдуть тут досить часто.
У місті й довкола нього побудовано безліч католицьких церков, мусульманських мечетей, індуїстських і сікхських храмів; є навіть занедбаний єврейський цвинтар.
Економіка
Дуже колоритно виглядає місцевий ринок, а все життя Суви зосереджене на центральній вулиці — , на якій розташовано банки, готелі, ресторани, нічні клуби й багато чого іншого.
Архітектура ділової частини міста добре відображає минулу присутність англійців. Багато будинків, включаючи масивний будинок уряду, збудовані в колоніальні часи. Недалеко від центру розташований будинок державного університету.
У Суві живуть люди різних національностей, хоча більшість, звичайно, самих фіджійців. Найзначніша споруда в місті — будівля Резервного банку. Любителям книг варто відвідати міську бібліотеку, яка одночасно є однією з найвідоміших визначних пам'яток. Сува славиться великою кількістю парків з різноманітною рослинністю, але все, ж головною гордістю міста є ботанічний сад.
У місті є пляж, однак і жителі й приїжджі воліють купатися й засмагати в , — містечку на березі океану, в 20 хвилинах їзди від столиці.
Крамниці, що продають безмитні товари, екзотика тропіків і незвичайні готелі залучають до Суви велику кількість туристів, що забезпечує зайнятість значної частини міського населення. Чимало фіджійців працюють на заводах по переробці цукру, виробництву напоїв, будматеріалів, миловарних заводах і тютюнових фабриках. Розвиток промисловості й туризму в 70-х роках XX століття призвів до значного росту населення столиці. Через нездатність уряду забезпечити житлом нових містян, уздовж окраїн Суви виросли численні тимчасові поселення.
Фотогалерея
- Стінсон Парад
- Центральний автовокзал у 2015 році.
- Базар у місті Сува
Примітки
- Клімат Суви
Посилання
- (англ.)
- Музей Суви (англ.)
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Фіджі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suva Su va angl Suva stolicya ostrivnoyi derzhavi Fidzhi Roztashovana na gorbkuvatomu pivdenno zahidnomu berezi ostrova Viti Levu v pivdennij chastini Tihogo okeanu najbilshomu z ostroviv sho vhodyat do skladu Fidzhi Suva stolicya derzhavi Fidzhi j odin iz najkrashih portiv u pivdennij chastini Tihogo okeanu v yakomu chasto zupinyayutsya transatlantichni lajneri j transportni sudna sho kursuyut u vodah Tihogo okeanu Suva odne iz najbilshih mist na tihookeanskih ostrovah Shorichno syudi yidut tisyachi turistiv z Aziyi Avstraliyi j SShA Z morskogo portu Suvi vidpravlyayutsya na eksport zoloto cukor i derevina Suva Suva KrayinaFidzhiOstrivViti LevuPidrozdilC Naselennya 2007 Misto 85 691 Miskij rajon 172 399 Vebsajt suvacity org Suva na mapi FidzhiSuva na mapi FidzhiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya ekvatorialnim klimatom Najteplishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 26 7 C 80 F Najholodnishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 22 8 S 73 F Klimat Suvi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 35 36 36 34 33 32 32 32 32 33 33 36 36 Serednij maksimum C 30 30 30 28 27 26 26 26 26 27 28 29 28 Serednya temperatura C 26 26 26 25 24 23 23 23 23 24 24 25 24 Serednij minimum C 23 23 23 22 21 20 20 20 20 21 21 22 21 Absolyutnij minimum C 19 19 18 16 16 14 12 13 13 13 12 16 12 Norma opadiv mm 280 270 360 300 250 170 120 210 190 210 240 310 2970 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaPershi poselennya z yavilisya na Fidzhi blizko 1000 roku do n e Ostrov yani obroblyali zemlyu rozvodili svijskih tvarin i zajmalisya goncharnoyu spravoyu Gollandski doslidniki vidvidali Fidzhi v XVII stolitti a v 1874 roci ostrova buli priyednani do Velikoyi Britaniyi Stoliceyu koloniyi Suva stala cherez 8 rokiv v 1882 roci koli stalo yasno sho staroyi stolici mistu Levuka vzhe bilshe nikudi rozshiryuvatisya Na Fidzhi yevropejci stali viroshuvati kokosi bavovnu j cukrovij ocheret Spochatku Suva yavlyala soboyu malenke poselennya sho potopaye v pilu vlitku j u brudi vzimku Odnak postupovo Suva pochala peretvoryuvatisya v misto a potim j u najbilshe misto na Fidzhi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Suva bula peredovoyu bazoyu vijskovo morskih sil i VPS Velikoyi Britaniyi Misto stalo stoliceyu nezalezhnoyi derzhavi Fidzhi 1970 roku zvilnivshis vid kolonialnoyi zalezhnosti vid Angliyi 1987 roku krayina vijshla zi Spivdruzhnosti nacij pislya togo yak u krayini vidbuvsya derzhavnij perevorot Sogodni ce stolicya Respubliki Fidzhi j najzhvavishe misce pivdennoyi chastini Tihogo okeanu pislya mist Avstraliyi j Novoyi Zelandiyi U samomu misti prozhivaye ponad 201000 osib she 40000 zhivut uzdovzh 25 kilometrovogo shose sho vede vid Suvi v DemografiyaSuva najbilsh neodnoridne v etnichnomu plani misto u Fidzhi Tut zhivut fidzhijci indusi kitajci tonganci samoanci rotumanci yevropejci Ce svoyeridnij fruktovij salat same tak nazivayut miscevih zhiteliv sami zhiteli mista Fidzhijci j indusi nashadki robitnikiv zavezenih anglijcyami she naprikinci XIX pochatku XX stolit dlya roboti na plantaciyah cukrovogo ocheretu stanovlyat priblizno polovinu naselennya Mizh nimi isnuyut postijni tertya U ryadi vipadkiv tertya zasnovani na borotbi mizh cimi dvoma etnichnimi grupami za politichnu j ekonomichnu vladu pererostayut u zhorstoki sutichki v Suvi U mista ye odin nedolik ce pogoda Tut vologo j chasto buvaye duzhe brudno Suva postijno minyayetsya zalezhno vid pogodi Vona syaye j bliskaye pid promenyami soncya i zdobuvaye tmyanij metalevij vidtinok u period doshiv a doshi jdut tut dosit chasto U misti j dovkola nogo pobudovano bezlich katolickih cerkov musulmanskih mechetej induyistskih i sikhskih hramiv ye navit zanedbanij yevrejskij cvintar EkonomikaTorgovelnij centr MHCC Miskij avtobus 20 marshrutu Duzhe koloritno viglyadaye miscevij rinok a vse zhittya Suvi zoseredzhene na centralnij vulici na yakij roztashovano banki goteli restorani nichni klubi j bagato chogo inshogo Arhitektura dilovoyi chastini mista dobre vidobrazhaye minulu prisutnist anglijciv Bagato budinkiv vklyuchayuchi masivnij budinok uryadu zbudovani v kolonialni chasi Nedaleko vid centru roztashovanij budinok derzhavnogo universitetu U Suvi zhivut lyudi riznih nacionalnostej hocha bilshist zvichajno samih fidzhijciv Najznachnisha sporuda v misti budivlya Rezervnogo banku Lyubitelyam knig varto vidvidati misku biblioteku yaka odnochasno ye odniyeyu z najvidomishih viznachnih pam yatok Suva slavitsya velikoyu kilkistyu parkiv z riznomanitnoyu roslinnistyu ale vse zh golovnoyu gordistyu mista ye botanichnij sad U misti ye plyazh odnak i zhiteli j priyizhdzhi voliyut kupatisya j zasmagati v mistechku na berezi okeanu v 20 hvilinah yizdi vid stolici Kramnici sho prodayut bezmitni tovari ekzotika tropikiv i nezvichajni goteli zaluchayut do Suvi veliku kilkist turistiv sho zabezpechuye zajnyatist znachnoyi chastini miskogo naselennya Chimalo fidzhijciv pracyuyut na zavodah po pererobci cukru virobnictvu napoyiv budmaterialiv milovarnih zavodah i tyutyunovih fabrikah Rozvitok promislovosti j turizmu v 70 h rokah XX stolittya prizviv do znachnogo rostu naselennya stolici Cherez nezdatnist uryadu zabezpechiti zhitlom novih mistyan uzdovzh okrayin Suvi virosli chislenni timchasovi poselennya FotogalereyaStinson Parad Centralnij avtovokzal u 2015 roci Bazar u misti SuvaPrimitkiKlimat SuviPosilannyaSuva u sestrinskih Vikiproyektah Suva u Vikimandrah Suva u Vikishovishi angl Muzej Suvi angl Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Fidzhi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi