Гідрографія України описує всю сукупність внутрішніх вод країни в рідкому, водотоків (річок, струмків, каналів) і водойм (озер, водосховищ, ставів, боліт і прибережних маршів), та твердому стані, як на земній поверхні, так і під нею (підземні води), також прилеглих вод Світового океану (Чорне і Азовське моря, затоки, бухти тощо), що омивають її територію.
Водний баланс
Прибережні води
на півдні та південному сході омивають води Чорного (понад 1630 км²) та Азовського морів (км²), що дає великі можливості щодо використання їхніх природних ресурсів, транспортного сполучення водами Світового океану з іншими країнами. Природні комплекси морів сильно впливають на природні умови прибережних територій.
Чорне море
Чорне море — внутрішнє море Атлантичного океану, через Босфорську протоку, Мармурове море і протоку Дарданелли воно з'єднується із Середземним морем, а через Керченську протоку — з Азовським. Загальна площа Чорного моря — 422 тис. км²; об'єм вод — 547 тис. км³; максимальна глибина — 2245 м; середня — 1256 м. Чорне море омиває береги 6 держав: України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Акваторією моря проходить умовна межа між Європою та Азією. Положення Чорного моря на перехресті торговельних шляхів здавна обумовило його велику роль у розвитку прилеглих територій.
Западина Чорного моря сформувалася в епоху альпійського горотворення на місці опускання однієї з ділянок прадавнього океану Тетіс. Близько 9,5-7,5 тис. років тому на місці Чорного моря було велике прісноводне озеро вдвічі менше за площу сучасного моря, яке, після ряду тектонічних рухів, почали затоплювати морські води через протоку Босфор. Ця подія докорінно змінила природу озера, перетворивши його на внутрішнє море і затопивши величезні території на півночі (ділянки Східноєвропейської платформи та Скіфської плити). Тут сформувалася широка смуга (до 200 км) морського шельфу з глибинами до 100 м. У прибережній смузі моря видобувають будівельні матеріали (галька, гравій, пісок), на шельфі розвідані поклади природного газу.
Береги Чорного моря слабко порізані; великі затоки та бухти майже відсутні, єдиний великий півострів — Кримський (26,8 тис. км²). Він поєднується з материком вузьким Перекопським перешийком, на захід від якого найбільша Каркінітська затока (8,7 тис. км²), а на схід — солона затока Азовського моря Сиваш (2,5 тис. км²). На сході Кримського півострова невеликий Керченський півострів (приблизно 3 тис. км²). У береги Кримського півострова вдаються Каламітська затоки на заході та Феодосійська затока на сході. На північно-західному узбережжі, між Дунаєм і Дніпром багато лиманів (Дністровський, Дніпровсько-Бузький та інші). Усі чорноморські острови лежать поблизу берегів, найбільші з них: Джарилгач (56 км²), Довгий, Березань, Зміїний.
Чорне море розташоване в межах двох кліматичних поясів: помірного (на півночі) та субтропічного (на півдні) із жарким сухим літом та відносно теплою вологою зимою. Середня температура повітря в січні в північно-західній частині 0…–3 °С, поблизу берегів можливе утворення криги, через значне надходження прісної води від великих річок. Влітку поверхневі води прогріваються до +24…+26 °С, на мілководді до +29 °С.
Солоність поверхневого шару води в Чорному морі — 18 ‰. У загальній схемі течій Чорного моря виділяються два величезні замкнуті кругообіги, що рухаються проти годинникової стрілки. Особливістю природи моря є наявність сірководню в нижньому безжиттєвому шарі (глибше 100—150 м) чорноморської води.
- Чорне море з космосу
- Коса острова Джарилгач
- Чорноморське узбережжя Криму
- Цвітіння фітопланктону на поверхні моря з космосу
- Одеський порт
представлена водоростями: зостера, цистозейра, ульва, філофора. У північно-західній частині Чорного моря зосереджене велике скупчення водорості філофори. Там створено ботанічний заказник «Філофорне поле Зернова». порівняно небагатий, який через погіршення екологічного стану помітно скоротився. В акваторії моря відомо близько 180 видів риб. Найбільш поширені дрібні: тюлька, хамса, шпроти, бички. Рідкісними стали скумбрія, кефаль, камбала, тунець, майже зовсім зникли осетрові. Акули представлені єдиним видом — катран. Придонні бентосні організми представлені мідіями, устрицями, рапанами, креветками. Морські ссавці представлені рядом видів дельфінів: афаліна, білобочка, азовка. Прибережні заболочені території (дельта Дунаю, прибережні солоні лагуни-лимани) — важливі місцями міграції та розмноження численних рідкісних та зникаючих видів птахів.
Екологічні проблеми загострились через надмірну господарську діяльність у прибережній зоні, неощадливе ставлення до морських природних ресурсів. У прибережній зоні розташована велика кількість курортних та промислових міст, сільських поселень, ведеться видобуток корисних копалин, що продукують великі обсяги забруднених стоків. Для відновлення екологічної рівноваги природного комплексу моря усі причорноморські країни підписали Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту..
Азовське море
Азовське море — омиває південно-східні береги України (1472 км). Як і Чорне, воно є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Це наймілкіше (максимальна глибина 15 м, середня — 7 м), найпрісніше (10—12 ‰) та найбільш віддалене від Світового океану море. Воно з'єднане з Чорним морем вузькою (5—7 км) і мілкою (5—13 м) Керченською протокою. Площа моря 39 тис. км², об'єм вод — 290 км³.
У геологічному плані Азовське море лежить на затоплених ділянках Східноєвропейської платформи та Скіфської плити, що обумовлює рекордно малі глибини улоговини моря (до 15 м). Улоговина морського дна за своєю формою нагадує блюдце з наростанням глибини в напрямку центру. У північно-західній частині моря наявні поклади залізних руд. Дно моря потенційне на нерозвідані нафтогазові родовища. У затоці Сиваш видобувають кам'яну сіль, оксид магнію, бром, лікувальні грязі. Щорічно, внаслідок випаровування, до вод солоної (солоність подекуди сягає 270 ‰) лагуни Сиваш надходить близько 12 млн тонн солей. Солоність затоки подекуди сягає 270 ‰. Від XVI століття українські чумаки прямували до берегів Сиваша, щоб виміняти в кримських татар сіль.
Береги Азовського моря на заході, півночі та сході — низинні, з довгими вузькими піщанисто-черепашковими косами (Арабатська Стрілка, Федотова, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Крива), що відділяють мілководні затоки (Сиваш, Таганрозька) й лимани (Молочний, Утлюцький). На півдні береги переважно урвисті. Вузькою Генічеською протокою затока Сиваш сполучається з Азовським морем.
Азовське море лежить в південній частині помірного поясу з м'якою похмурою зимою та дуже теплим, відносно сухим літом. Середні температури повітря січня –1…–6 °С, липня — +22…+24 °С. Середньорічна кількість опадів зменшується із заходу на схід від 500 до 340 мм. Мілководна й невелика за розмірами водойма швидко прогрівається (+25…+28 °С, біля берегів до +32 °С), а її води інтенсивно перемішуються по всій глибині; взимку так само легко воно охолоджується, вкриваються кригою (у суворі зими все море). Теплі й лагідні води моря та мілководні пляжі створюють комфортні умови для створення . Слабка солоність поверхневих вод Азовського моря обумовлена ізольованістю та значним припливом річкових вод (Дон, Кубань), що оновлюють його води повністю за 8 років. В останні десятиліття спостерігається тенденція до збільшення солоності, через зростаюче використання вод річок на потреби іригації сільськогосподарських масивів.
- Азовське море з космосу
- Типова піщано-черепашкова коса північного узбережжя
- Солона затока Сиваш з космосу
- Води Сивашу
- Маріупольський порт взимку
Видовий склад рослинного і тваринного світу Азовського моря бідніший, ніж у Чорному морі, але його потенційна біопродуктивність, через кращу освітленість мілкіших вод, більш інтенсивне перемішування та насичення киснем, набагато більша. За таких умов швидко розвиваються планктон та бентосні організми: молюски, рачки, що слугують поживою для риб. У середині XX століття щорічний вилов риби сягав 300 тис. тонн — найвищі показники серед морів Світового океану. З тих часів значно змінились не лише обсяги, але й якісний склад. Цінні види риби (осетер, севрюга, камбала, кефаль, білуга) замінили види, що колись йшли на кісткове борошно для підгодівлі сільськогосподарських тварин і підживлення ґрунту (хамса, тюлька, бички, піленгас). Ссавці представлені одним видом дельфінів — азовкою. Серед рослин переважають діатомові, бурі, червоні та зелені водорості, морська трава.
Окрім зменшення продуктивності планктону, внаслідок обміління головних річкових артерій азовоморського басейну, лімітуючим фактором стали слугувати медузи, що стали запливати з Чорного моря. Хижий вид-вселенець молюск рапана витіснив природних фільтрувальників води — мідій та устриць. Одночасно кількість неочищених стічних вод від промисловості (Маріуполь, Таганрог, Азов, Ростов-на-Дону), з полів, водного транспорту та приморських курортів тільки збільшувалась, що, разом із браконьєрством, призвело до колапсу рибного господарства в регіоні, море опинилося на межі екологічної катастрофи.
Річки
В Україні налічується більше 63 тис. річок загальною довжиною понад 206 тис. км. Серед них 3,3 тис. річок мають довжину понад 10 км. Великих річок (довжиною 500 км і більше) налічується 15: Дунай (загальна довжина 2850 км), Дніпро (2201 км), Дністер (1362 км), Десна (1130 км), Сіверський Донець (1053 км), Прут (967 км), Тиса (966 км), Південний Буг (806 км), Сейм (784 км), Прип'ять (775 км), Західний Буг (772 км), Псел (717 км), Горинь (659 км), Інгулець (549 км), Серет (513 км). Загальний похил території України з півночі на південь, тому переважна більшість річок несе свої води до Чорного й Азовського морів. Лише невеличка частина мають стік до Балтійського моря та належать до внутрішнього стоку. Найбільше значення мають річкові системи Дніпра (286 тис. км²)[⇨], Південного Бугу (64 тис. км²)[⇨], Сіверського Дінця (55 тис. км²)[⇨], Дністра (54 тис. км²)[⇨], Дунаю (31 тис. км²)[⇨].
Поєднання кліматичних (кількість та інтенсивність опадів і температура) і геоморфологічних (склад гірських порід, їх розміщення, рельєф) чинників утворюють неповторні особливості окремих річок. Найгустіша мережа річок у регіонах із найбільшою кількістю опадів — у Карпатських (до 1,1 км/км²) та Кримських горах (0,6—0,7 км/км²); найнижча — на півдні (у степах між річками Дніпро і Молочна він наближається до 0) й південному сході України. Більшість річок України рівнинні, течуть із півночі на південь та з північного заходу на південний схід і мають невелику (0,2—0,5 м/с). Невелика кількість гірських річок мають значно більшу швидкість течії (1—2 м/с).
Найбільші показники річкового стоку у карпатських річок — середньорічний показник 18,65 км³ води. Найбільший об'єм стоку у Дніпра — 44,2 км³/рік, у Дністра — 6,6 км³/рік. Середні витрати води Дніпра біля Києва — 1370 м³/c, в гирлі — 1700 м³/c. Загалом показник річкового стоку річок змінюється відповідно до коливань кількості опадів і температури повітря. Ці показники важливі при будівництві гребель, мостів, зрошувальних систем.
У природі річки слугують головною ланкою у великому кругообігу води, являють собою середовище існування різноманітних організмів (гідробіонтів). Не менш важлива роль річок для господарської діяльності людини. Річки є головним джерелом прісної води для населення, сільського господарства та промисловості постачальником відновлюваних біологічних ресурсів, водними шляхами сполучення. Більшість великих міст України розташовані на річках, передусім на Дніпрі.
Кількість річкових терас у долинах рівнинних річок України невелика, від 2 до 7. Твердий стік, або кількість твердих речовин, що переноситься водним потоком, залежить від характеру течії та ґрунту, рельєфу, наявності рослинного покриву, атмосферних опадів. Найвищі його показники у гірських річок Карпат і Криму. Їхні річища неглибокі та більш прямі, повторюють конфігурацію ущелин, долини здебільшого вузькі з крутими схилами, заплави вузькі, а коли річка прорізає тверді породи, зовсім відсутні.
Показники падіння та похилу річки залежать від рельєфу, разом із витратою води вони визначають потенційну енергію річки. Найбільшими величинами похилу відрізняються стрімкі річки Карпат і Кримських гір — до 60—70 м/км у верхів'ях, де швидка течія, до 5—10 м/км у передгір'ях, де течія сповільнюється. Середній показник похилу Дніпра — 0,1 м/км.
Живлення річок України комплексне — снігове, ґрунтове й дощове: основна частина води (60 %) надходить під час весняного сніготанення; підземні й ґрунтові води додають ще 30 % (переважно взимку), значення дощового живлення (10 %) зростає влітку й восени. У Карпатських горах частка дощового живлення річок істотно більша, переважає саме дощове.
Режим річок України складний. Взимку відбувається льодостав, річки вкриваються льодом (зазвичай з грудня по березень), спостерігається низький рівень води, невеликі її витрати. Навесні річка скресає, сніг тане й настає повінь — різке зростання рівня й витрат води, вихід з берегів і затоплення заплав. Під час спекотного літа та прохолодної погоди пізньої осені, коли поверхневий стік у річку невеликий або взагалі відсутній, рівень і витрати води знижуються — відбувається межень. У Карпатах частими є різкі підвищення рівня води в річках на нетривалий час — поводі (паводки).
Басейн Дніпра
Дніпро — найбільша річка України, що бере початок на схилах Валдайської височини в Росії, тече з півночі на південь територією Білорусі та України і впадає до Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря. Береги Дніпра-Славути та його численних притоко стали колискою української нації. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська держава. Загальна довжина — 2201 км, з них у межах України — 1121 км. Площа водозбірного басейну — 504,3 тис. км², з яких на територію України припадає 296,3 тис. км² (49,1 % площі країни). Середні витрати води — 1170 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с.
Дніпро бере початок на Валдайській височині на висоті 242 м над рівнем моря. Верхня течія рівнинна, верхів'я басейну розташовані в лісистій місцевості. Річка повільно тече в південному напрямку спочатку територією Смоленської області Росії, потім Білорусі, поступово збільшуючи об'єм води. Річкова долина поступово збільшується і розширюється потужними терасами. На території України Дніпро вище Києва приймає води найбільших своїх приток — Прип'яті (правої) та Десни (лівої), що дренують Українське Полісся. Далі Дніпро спочатку повертає на південний схід і тече уздовж круч високого правого берега, у фундаменті якого тверді кристалічні породи Українського щита. Який він прорізає в районі колишніх Дніпрових порогів, скритих зараз водами Дніпровського водосховища. Вся течія Дніпра в межах України від північного кордону і до самого Чорного моря зарегульована каскадом великих Дніпровських водосховищ та гребель гідроелектростанцій, що забезпечують водою та електроенергією господарство й населення України, слугують транспортною магістраллю, місцем промислового розведення риб. У нижній течії Дніпро прямує на південний захід до Дніпровської дельти (350 км²), що є частиною більшого Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря. У гирлі Дніпра неповторна природна екосистема , що являють собою невеликі острівці, рукави, протоки, малі озера, тихі заводі, заболочені ділянки.
- Водозбірний басейн Дніпра в межах України
- Дніпрові кручі правого берега у Витачеві
- На берегах Росі
-
- Антонівський міст через Дніпро в Херсоні
Річкова система Дніпра налічує понад 15 тис. річок, серед яких 89 протяжністю 100 км і більше. Найбільші притоки: Прип'ять, Десна, Інгулець, Самара, Оріль, Ворскла, Базавлук, Псел, Сула, Рось, Тетерів. Всі вони мають рівнинний характер течії.
Через загальний напрямок течії Дніпра, із півночі на південь, час замерзання і змінюється в тому ж напрямі: льодостав на півночі спостерігається від початку грудня на півночі до кінця грудня на півдні, скресання й весняні повені — на початку квітня у верхній течії та на початку березня на півдні. Льодовий режим нестійкий, часто крига на деякий час скресає.
На берегах Дніпра стоять Київ — столиця України, Черкаси, Кременчук, Кам'янське, Дніпро, Запоріжжя, Нікополь, Херсон та інші міста. На притоках Дніпра стоять Чернігів (Десна), Полтава (Ворскла), Суми (Псел), Павлоград (Самара), Луцьк (Стир), Рівне (Устя), Житомир (Тетерів), Біла Церква (Рось), Кривий Ріг (Саксагань та Інгулець) та інші.
Басейн Дністра
Дністер — третя за довжиною річка України. Загальна довжина — 1362 км, з них у межах України — 961 км. Площа водозбірного басейну — 72,1 тис. км², з яких на територію України припадає 53,9 тис. км² (8,9 % площі країни). Середні витрати води — 320 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с. Витоки Дністра розташовані у лісі на північних схилах Українських Карпат на висоті 818 м над рівнем моря. Дністром проходить частина молдовсько-українського державного кордону. У верхній течії Дністер типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною, численними порогами й кам'янистим дном. У середній течії Дністер тече каньйоноподібною долиною, утворюючи велику кількість меандрів. Ця ділянка річкової долини вважається одним із природних чудес України. У нижній течії Дністер спокійна рівнинна річка із широкою (до 22 км) подекуди заболоченою долиною. Річка впадає широким гирлом (до 6 км) до Дністровського лиману, який, у свою чергу, вузькою протокою сполучається із Чорним морем. У пониззі Дністра розвинені плавні, що слугують нерестовищами для багатьох видів риб. У верхів'ях переважають праві (карпатські) притоки: Стрипа, Лімниця, Стрий, у середній течії більшість — ліві (подільські): Мурафа, Смотрич, Збруч, Серет. Живлення річки переважно дощове, із значною частиною снігового. Через те що значна частина басейну Дністра розташована в горах, у літньо-осінній період (зрідка зимовий) бувають повіді, іноді руйнівної сили. Ними формується понад половина річного стоку. У Дністра одночасно яскраво проявляються риси гірської та рівнинної річки.
- Водозбірний басейн Дністра в межах України
- Протипаводкові споруди на карпатських притоках
- Долина Смотрича на Подільській височині поблизу Тернополя
- Дністровський каньйон
- Дністровські плавні
На Дністрі стоять Самбір, Галич, Хотин, Могилів-Подільський та інші міста. На берегах річок його басейну стоять Івано-Франківськ (Бистриці Надвірнянська і Солотвинська), Тернопіль (Серет), Кам'янець-Подільський (Смотрич), Дрогобич (Тисмениця), Стрий (Стрий), Калуш (Лімниця), Білгород-Дністровський і Овідіополь (Дністровський лиман).
Басейн Південного Бугу
Південний Буг — третя за довжиною річка в Україні (шоста, якщо рахувати за загальною довжиною поза межами України) і найдовша з тих, що цілковито течуть територією країни. Загальна довжина — 849 км. Площа водозбірного басейну — 64,4 тис. км², з яких всі знаходяться в межах країни (10,7 % площі країни). Середні витрати води — 109 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с. Витік Південного Бугу розташований на болотах Поділля (поблизу села Холодець Хмельницької області) на висоті 321 м над рівнем моря. Тече річка з північного заходу на південний схід. У верхній течії має низькі й заболочені береги, водозбірний басейн розчленований густою мережею ярів та балок. У середній течії долина звужується, береги стають високими й скелястими, течію перерізають численні пороги та перекати, бо прорізає тверді гірські породи Українського кристалічного щита. Місцевість біля села Мигія широко відома серед прихильників водного туризму і веслувального слалому своїми Мигійськими порогами. У нижній течії річка знов стає рівнинною, береги знижуються, а долина розширюється. Впадає Південний Буг в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. Найбільші притоки: Інгул, Синюха, Соб, Рів, Кодима. Живлення річки переважно снігове та дощове. Нестійкий льодостав із товщиною льоду від 15 до 35 см спостерігається від початку грудня на півночі до другої половини грудня на півдні. річки відбувається з першої половини березня на півдні до другої половини березня на півночі, повне очищення від льоду відбувається на початку квітня — наприкінці березня.
- Водозбірний басейн Південного Бугу
- Стела біля витоків Південного Бугу
- Набережна Південного Бугу у Вінниці
- Мигійські пороги
- Варварівський міст у Миколаєві, що відділяє річку від лиману
На Дністрі стоять Хмельницький, Хмільник, Вінниця, Ладижин, Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Миколаїв та інші міста. На берегах річок його басейну стоять Умань (Уманка), Кропивницький (Інгул) та інші.
Басейн Сіверського Дінця
Сіверський Донець — найбільша притока Дону та найбільша річка басейну Азовського моря. Загальна довжина — 1053 км, з них у межах України — 631 км. Площа водозбірного басейну — 98,9 км², з яких на територію України припадає 55,3 км² (9,2 % площі країни). Середні витрати води — 149 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с. Витоки річки лежать на Середньоросійській височині в Росії, у балці на висоті близько 200 м над рівнем моря. На території України річка робить кілька крутих вигинів, змінюючи напрям течії з південного на східний. За характером течії Сіверський Донець типова рівнинна річка, що тече в широкою і відносно глибокою долиною, яка звужується в районі Донецького кряжу. Ширина річища змінюється від 20—30 до 100—200 м, на окремих ділянках мальовничо прорізає крейдові породи, що утворюють круті праві береги. При впаданні в Дон за межами України на висоті приблизно 5 м над рівнем моря Сіверський Донець розділяється на три рукави, що впадають в Таганрозьку затоку. Живлення річки мішане з переважанням снігового. Під час весняних повеней Сіверський Донець місцями розливається більше ніж на 3 км вбік лівого берега. Взимку річка замерзає, товщина льоду від 20 до 50 см, а в суворі зими із морозами до —40 С лід намерзає до 90 см. Водночас посеред зими окремі ділянки річки часом скресають, з часом намерзаючи наново. Від криги річка звільняється з середини березня. Найбільші притоки: Уда, Красна, Оскіл, Айдар, Деркул, Лугань, Казенний Торець.
- Водозбірний басейн Дону та його притоки Сіверського Дінця на території України
-
- Свято-Успенська Святогірська лавра на крутих берегах Сіверського Донця
- Айдар, ліва притока Донця
- Долина Сіверського Дінця в середній течії
На Сіверському Донці стоять Чугуїв, Ізюм, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ та інші міста. На берегах річок його басейну стоять Харків (Лопань), Слов'янськ і Краматорськ (Казенний Торець), Алчевськ (Довга), Куп'янськ (Оскіл), Лозова (Лозова), Старобільськ (Айдар), Луганськ (Лугань), Довжанськ (Кундрюча) та інші.
Басейн Західного Бугу
Західний Буг — головна притока річки Вісла, що впадає до Балтійського моря. Загальна довжина — 772 км, з них у межах України — 401 км. Площа водозбірного басейну — 73,5 км², з яких на територію України припадає 12,9 тис. км² (2,1 % площі країни). Середні витрати води — 108 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с. Окрім Західного Бугу, до басейну Вісли на території України відносяться притоки річки Сян.
На Західному Бузі стоїть Червоноград. На берегах річок басейну Вісли стоять Львів (Полтва) і Нововолинськ (Студянка).
Басейн Дунаю
Дунай — друга найдовша, після Волги, річка Європи тече територією України лише у своєму пониззі (один з рукавів дельти — Кілійське гирло, що слугує державним кордоном з Румунією). Загальна довжина — 2960 км, з них у межах України — 175 км. Площа водозбірного басейну — 817 тис. км², з яких на територію України припадає лише 30,6 тис. км² (5 % площі країни). Середні витрати води — 6330 м³/с, річний стік — км³, коефіцієнт стоку — %, модуль стоку — л/с. Бере початок Дунай на східному схилі масиву Шварцвальд у Німеччині на висоті 678 м і тече територією 9 країн. На своєму шляху річка вузькою долиною Залізних Воріт перетинає Південні Карпати, які слугують своєрідною межею між середньою та нижньою течією річки. У своїй нижній течії Дунай — потужна рівнинна річка з малим похилом і повільною течією. Тут він має багато спільного з іншими рівнинними річками України. Замерзає Дунай лише в дуже холодні зими, у січні-лютому. Живлення річки мішане з переважанням атмосферних опадів у вигляді дощу та талих вод снігів і альпійських льодовиків у верхній течії. Дельта Дунаю (загальна площа 5,7 тис. км², у межах України 1,2 тис. км²) являє собою комплекс 3 основних гирл і безлічі менших вузьких проток і поросших очеретом плавневих боліт. На території дельти утворено біосферний заповідник «Дунайські плавні». До дунайського басейну відносяться річки південно-західних схилів Карпат (Закарпатська, південь Івано-Франківської та більша частина Чернівецької областей) і частина водотоків Буджаку (південний захід Одеської області). Найбільші притоки: Тиса, Прут і Сирет.
- Водозбірний басейн Дунаю в межах України
- Потік Прута зі схилів Говерли
- Тиса в Рахові
- Птахи в Дунайських плавнях
- Нульовий кілометр Дунаю в Кілійському гирлі
На Дунаї стоять Рені, Ізмаїл та Кілія. На притоках його басейну стоять Ужгород (Уж), Мукачево (Латориця), Коломия і Чернівці (Прут) та інші міста.
Басейн річок Чорного моря
Сумарна площа водозбірних басейнів 18,1 тис. км² (2,9 % площі країни). Найбільші річки: Тилігул, Великий і Малий Куяльник, Когильник.
На берегах інших річок басейну Чорного моря стоять Ананьїв (Тилігул) і Арциз (Когильник).
Басейн річок Азовського моря
Сумарна площа водозбірних басейнів 36,7 тис. км² (6,1 % площі країни). Найбільші річки: Молочна, Кальміус.
На берегах річок басейну Азовського моря стоять Мелітополь (Молочна), Бердянськ (Берда), Маріуполь і Донецьк (Кальміус), Макіївка (Грузька), Чистякове (Севастянівка), Хрустальний (Міус).
Річки Кримського півострова
Сумарна площа водозбірних басейнів 27,2 тис. км² (4,5 % площі країни). Найбільші річки: Салгир.
На річках Кримського півострова стоять Сімферополь (Салгир), Алушта (Улу-Узень і Демерджі), Севастополь (Чорна), Ялта (Учан-Су і Дерекойка), Бахчисарай (Чурук-Су), Феодосія (Байбуга).
Безстічні області
В Україні замкнені області без стоку до вод Світового океану незначні. Найбільша територія безстічних замкнених улоговин (13,7 тис. км², 2 % території країни) знаходиться на півдні країни, між нижньою течією Дніпра на півночі, чорноморською Каркінітською затокою на південному заході й затокою Сиваш Азовського моря.
Водоспади і пороги
Пороги та водоспади найбільш характерні для гірських річок. Найвищий в Україні водоспад Учан-Су (98,5 м) в Кримських горах на однойменній річці довжиною всього 8,4 км. Найвищій водоспад Українських Карпат — Шипот (14 м).
- Водоспад Учан-Су
- Водоспад Шипот
- Токівський водоспад
- Дніпрові пороги до спорудження ГЕС
До створення 1932 року Дніпровської ГЕС Дніпровими порогами, у вигляді скельних виходів твердих гірських порід Українського щита в річищі, славилась найбільша річка країни. З ними пов'язані героїчні сторінки історії України козацької доби — Запорізьке козацтво.
Канали
Штучні водотоки України — канали, за своїм призначенням поділяють на 5 типів:
- Обводнювальні. Вода яких використовується в промисловості, для комунальних і сільськогосподарських потреб. Такими каналами, наприклад, дніпровська вода надходить до Харкова, Кривого Рогу, міст Донецької області. Найбільші з них: Дніпро — Донбас, Дніпро — Інгулець, Дніпро — Кривий Ріг, Сіверський Донець — Донбас.
- Зрошувальні. Вода яких використовуються в сільському господарстві для отримання стабільно високих врожаїв. Найбільші з них: Каховський канал.
- Обводнювально-зрошувальні. Найбільші з них: Північнокримський канал.
- Дренажні. Найбільші з них: .
- Транспортні. Найбільші з них: Керч-Єнікальський, Бузько-Дніпровсько-лиманський.
- Гребля каналу Сіверський Донець — Донбас
- Каховський зрошувальний канал
- Карта Північнокримського каналу
- Зневоднений Північнокримський канал
- Шлюз на меліоративному каналі в Чернігівській області
Озера
В Україні налічується понад 20 тис. озер, природних водойм в замкнених поглибленнях суходолу з характерним уповільненим . 43 озера в Україні мають площу понад 10 км². Найбільше за площею водного дзеркала прісне озеро країни — Ялпуг (149 км²); найглибше — Світязь (58 м); найвисокогірніше — Бребенескул (в масиві Чорногора на висоті 1801 м). Географія розміщення озер територією країни нерівномірна, найбільше їх по долинах річок, поблизу чорноморського та азовського узбережь, у пониззі Дунаю та на Західному Поліссі. Найбільша кількість озер нараховується в Одеській та Волинській областях, найменша — в Запорізькій та Донецькій.
Озерні води в Україні використовуються для потреб зрошення сільгоспугідь, видобування корисних копалин (торф, сапропель, лікувальні грязі), водопостачання житолово-комунального господарства, риборозведення та як місця відпочинку.
За походженням найбільше в Україні заплавних озер. Вони утворилися на рівнинних ділянках долин річок, в заплавах, як стариці, залишки колишніх річкових вигинів (меандрів). Вони переважно неглибокі, характерної продовгуватої або підковоподібної форми. Живляться переважно під час річкових повеней, за рахунок атмосферних опадів. Характерні для цього типу озера: Лиман у басейні Сіверського Дінця, Люб'язь і Нобель у басейні Прип'яті. У пониззі річок на Причорноморській низовині утворюються найбільші за площею заплавні озера (): Ялпуг, Кугурлуй, Кагул (всі в Одеській області).
У легкорозчинних гірських породах (вапняк, гіпс, кам'яна сіль) утворюються карстові озера округлої, чи овальної форми та значної глибини. Характерні для цього типу озера: Світязь (глибина 58 м, одне з Шацьких озер), Сомин (глибина 57 м) на Поліссі.
Озера льодовикового походження давноминулих гелогічних часів зустрічаються на Поліссі — Лука, або нещодавніх — в Українських Карпатах: Бребенескул, Несамовите.
- Ялпуг поблизу Ізмаїла
- Світязь з висоти
- Бребенескул
- Синевир
- Ропа Куяльницького лиману
Серед невеличкої кількості загатних озер, що утворилися внаслідок обвалу чи зсуву схилу упоперек гірського потоку, виділяється одне з природних чудес України — озеро Синевир. У його чистих водах водиться пструг, а його береги на висоті 989 м в оточенні гірських схилів, вкритих лісами — улюблене місце відпочинку туристів. Посеред озера крихітний острівець, через що озеро поетично називають «морським оком».
Унікальне невеличке Липовецьке розташоване в бічному кратері згаслого вулкана Українських Карпат. Воно живиться підземними водами та атмосферними опадами, взимку замерзає.
Озера лиманного типу (лимани) утворюються на ділянках моря, що відокремилися від загальної акваторії пересипами з піску, гальки й зруйнованих стулок молюсків, намитих морськими хвилями та течіями. Таких озер багато на узбережжі Чорного моря: Сасик. На місці затопленого водами моря гирла або пониззя річки утворюються річкові лимани: Дністровський у пониззі Дністра, Хаджибейський — Малого Куяльника, Куяльницький — Великого Куяльника, Дніпровсько-Бузький — Південного Бугу й Дніпра, Молочний — Молочної. Лимани часто постійно або в певні сезони з'єднані з морем. Улоговини південноукраїнських лиманів утворились в минулі геологічні часи, коли рівень суходолу був вищим, а рівень моря — нижчим за сучасний, річки — більш повноводними. Опускання земної кори й зменшення стоку річок викликали наступ моря й затоплення частини річкових долин. Вода в лиманах солона (у більшості), або солонувата, внаслідок значного опріснення (Дніпровсько-Бузький). Показники солоності змінюються в залежності від сезону, переважання річкових чи морських вод, відкритості, чи закритості від морських вод.
Водосховища
В Україні споруджено понад 1 тис. водосховищ, найбільші з яких розташовані на річках Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг та інших. Найбільший в країни складається з 6 штучних водойм, що розташовані одна за одною за течією річки: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське (колишнє Дніпродзержинське), Дніпровське (колишнє імені Леніна) і Каховське. Перше велике водосховище цього каскаду було створене при Дніпрогесі у Запоріжжі, воно своїми водами скрило Дніпровські пороги й покращило судноплавство Дніпром.
- Київське водосховище з висоти пташиного польоту
- Гребля Дніпровського водосховища
- Евтрофікація «цвітіння» вод Каховського водосховища, супутниковий знімок
- Води Дністровського водосховища
- Світанок на березі Печенізького водосховища, Харківщина
Водосховища, особливо створеними на рівнинних річках, викликають низку негативних наслідків: підтоплення населених пунктів та земель аграрного фонду; розмивання та ; уповільнення течії, зменшення розчиненого кисню та евтрофікація (заростання) водойм, внаслідок чого бідніє різноманіття ; замулювання вод та заболочування узбережж; накопичення шкідливих відходів у донному мулі. Заради запобігання негативним явищам, береги водосховищ укріплюють, штучно розводять види риб, що у великій кількості поїдають водорості й стримують заростання водойми.
Стави
На річках і струмках України створено понад 49,4 тис. ставів загальною площею водного дзеркала понад 2,89 тис. км² та об'ємом води 3,97 км³. На географію поширення ставів територією країни впливають регіональні відмінності рельєфу, гідрографії, клімату, типів ґрунтів та цілей експлуатації. Тому вона досить нерівномірна. Найбільше ставів на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області — близько 4,9 тис.) і на Придніпровській височині (зокрема у Дніпропетровській області — 3,3 тис.). Найменше ставів у Карпатах (у Закарпатській області — 584) та на сході країни (у Луганській області — 360). Найбільша кількість ставів за річковими басейнами: Дніпро — понад 48 %, Південний Буг — 20 %, Дністер — 11 %. Найменше ставів у районі басейну річок Причорномор'я — 1,1 %.
- Карта-схема географії ставів по регіонах України
-
Болота
На болота, ділянки суходолу з надлишковим зволоженням, в Україні припадає приблизно 2 % загальної площі території — 9,4 тис. км². Характерною рисою боліт є наявність шару торфу потужністю понад 30 см, що утворюється при розкладанні залишків рослин. За умовами живлення й особливостями рослинності розрізняють два основні типи боліт — верхові (існування яких забезпечується за рахунок атмосферних опадів) та низинні (живлення підземними або поверхневими водами). Перших в Україні небагато, характерні вони лише для Українських Карпат та Західного Полісся. 90 % українських боліт відносяться до другої групи, які відрізняються більш багатим флористичним складом рослинного покриву, підвищеним мінеральним складом вод та приурочені здебільшого до річкових заплав. На болотах зростають цінні лікарські та медоносні трави. Приблизно 15 % низинних боліт в Україні узято під охорону держави, серед яких особливо цінні віднесено до міжнародної мережі водно-болотних угідь згідно Рамсарської конвенції.
- Заболочений ліс на Соминському масиві, Рівненщина
- Туман на , Рівненщіна
- Заболочені береги річки Жолобниця, Житомирщина
- Верхове болото Чорне Багно, Закарпаття
Географія поширення боліт в Україні характеризується тяжінням до найбільш зволожених частин території, півночі Волинської (1,17 тис. км²), Рівненської (1,07 тис. км²) та Чернігівської областей (1,15 тис. км²) — Українського Полісся; в окремих його районах болота займають понад 5 % території, а загалом понад 6 тис. км². Заболоченість українського лісостепу становить від 1 до 2 %, а степової частини — менше 1 %. Сильній заболоченості саме Полісся сприяє ряд природних чинників: більша кількість атмосферних опадів, більш густа річкова мережа, загальний рельєф Поліської западини, характер місцевих ґрунтів і підстильних гірських порід, спадок останнього льодовика, що залишив по собі велику кількість озер, що чергуються із заболоченими ділянками.
Болота забезпечують рівномірний стік річок, регулюють рівень ґрунтових вод, очищують природні води, локально підвищують вологість атмосферного повітря. Заради збільшення сільськогосподарських угідь у другій половині XX століття значні площі українських боліт були дреновані, осушені та розорані. Це з часом призвело до зниження рівня ґрунтових вод, обміління місцевих річок та озер, стало одним із головних чинників загибелі цінних лісових ділянок і зниження продуктивності луків навіть на прилеглих територіях, почастішали пожежі на пересушених торф'яниках улітку, які важко загасити і вони тривалий час забруднюють повітря шкідливими аерозолями.
Підземні води
Підземні води України заповнюють пори та порожнини гірських порід у верхній частині літосфери. Поклади підземних вод утворюються переважно в результаті просочування атмосферних опадів, талої води снігу й льоду крізь водопроникні гірські породи в місцях їх виходу на поверхню. Глибина залягання підземних вод та їхні запаси залежать як від надходження води з поверхні, так і від геологічної будови. Особливо цінні міжпластові води, які накопичуються тривалий час просочуючись через гірські породи, що їх відфільтровують до відносно чистого і прісного стану.
У деяких підземних водах розчинено багато мінералів з гірських порід, тому вони стають мінеральними, включають значну кількість розчинених солей у вигляді аніонів і катіонів. Більшість таких мінеральних вод мають лікувальні властивості. В Україні є 12 унікальних родовищ мінеральних підземних вод: , , — в Закарпатській області; , — у Львівській; — в Донецькій.
Термальні води підходять близько до земної поверхні в Закарпатті () і на півночі Криму. Вони використовуються здебільшого в бальнеологічних та рекреаційних цілях. Мають для місцевого використання.
- Криниця з журавлем у селі Байдівка
- Артезіанське джерело в Києві
- Джерело Савлух-Су в Криму
- Бювет мінеральної води в Миргороді
- Бювет мінеральної води «Нафтуся» у Трускавцю
- на Закарпатті
Цінними водними ресурсами підземні води западин і міжпластових прогинів, в таких артезіанських басейнах вода перебуває під тиском, тому вона може сама виходити на поверхню через пробурені свердловини. В Україні найбільше значення мають три: Дніпровсько-Донецький (майже ½ всіх запасів), Волино-Подільський і Причорноморський артезіанські басейни. Окремо виділяють , і гідрогеологічні області.
У результаті інтенсивного господарського використання (промислового, іригаційного, житлово-комунального) підземні води зазнали значних змін: збільшилась їхня мінералізація, підвищилась концентрація шкідливих речовин. Одним з небезпечних джерел забруднення місцевих підземних вод є стічні води, води шламосховищ, відстійники рідких відходів промислових підприємств і звалища твердих побутових відходів.
Водні ресурси
В Україні загальні водні ресурси, води, що використовуються або можуть бути використані людиною, становлять 94 км³, з яких доступні на сучасному етапі розвитку технології для використання 56,2 км³.
Забезпеченість України питною водою на 80 % здійснюється поверхневими водами. Формуються він переважно за рахунок атмосферних опадів, що формують місцевий (53 км³ на рік, або 1,2 тис. м³ у перерахунку на одну людину) і транзитний поверхневий стік (157 км³). Забезпеченість прісними підземними водами становить 0,16 тис. м³ на одного мешканця країн. Найбільші експлуатаційні запаси прісних підземних вод зосереджені в Луганській і Львівській областях, найменші — Чернівецькій і Вінницькій.
Забезпеченість України прісною водою суттєво відрізняється за регіонами. Високі показники мають північно-західні території — Закарпатська, Волинська, Житомирська та Чернігівська, низькі — південні регіони, з яких найбільше — Крим.
Показники водозабезпеченості в Україні менші за такі самі в більшості європейських країн. Проте витрати води на одиницю виробленої продукції в Україні значно перевищують такі самі показники розвинених країн (Франції — у 2,5 рази, Німеччини — у 4,3 рази, Швеції — у 4,2 рази). Це гостро ставить питання раціонального водокористування, обліку водовитрат, впровадження оборотного водопостачання для промислових підприємств, зниження споживання води, перебудова очисних споруд на новітні технології.
Див. також
Примітки
- Це удвічі нижче за солоність поверхневих вод Світового океану — 36 ‰.
- Це в 14 разів менше за Чорне море.
- Це у п'ять разів більше за протяжність екватора.
- Це більше за площу Чернівецької області, або майже половина площі Волинської.
- Формується у водозбірних басейнах поза межами України і переноситься річками через державний кордон.
Джерела
- Атлас. Україна у світі, 2020.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 193-197.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 198-202.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 113-114.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 116.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 115.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 117-118.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 116-117.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 119-120.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 121-122.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 123.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 114.
- Пестушко В. Ю., 2016, с. 116-119.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 124-127.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К. : Інтерпрес, 2014. — 164 с. — .
- Довгань Г. Д., 2016, с. 127-128.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 130-131.
- Довгань Г. Д., 2016, с. 132-133.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. Україна у світі: природа, населення. 8 клас / ред. С. В. Капустенко, В. І. Остроух, І. О. Європіна, Д. В. Ісаєв. — К. : ДНВП «Картографія», 2020. — 32 с. — .
- Довідковий атлас світу / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — 3000 прим. — .
- Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. . — К. : Вища школа, 1995. — 306 с.
- Довгань Г. Д., Стадник О. Г. Географія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. — Х. : Ранок, 2016. — 272 с. — .
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Заставний Ф. Д. Україна. Природа, населення, економіка. — Л. : Апріорі, 2011. — 504 с. — .
- Луцик А. В. та ін. Малі річки України : Довідник. — К. : Урожай, 1991.
- Пестушко В. Ю., Уварова Г. Ш., Довгань А. І. Географія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. — К. : Генеза, 2016. — 272 с. — .
- Водний фонд України : Штучні водойми — водосховища і ставки : Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К. : Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- (рос.) Левковский С. С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. — К. : Вища школа, 1979.
- (рос.) Справочник по водним ресурсам / Под ред. Б. И. Стрельца. — К. : Урожай, 1987.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrografiya Ukrayini opisuye vsyu sukupnist vnutrishnih vod krayini v ridkomu vodotokiv richok strumkiv kanaliv i vodojm ozer vodoshovish staviv bolit i priberezhnih marshiv ta tverdomu stani yak na zemnij poverhni tak i pid neyu pidzemni vodi takozh prileglih vod Svitovogo okeanu Chorne i Azovske morya zatoki buhti tosho sho omivayut yiyi teritoriyu Gidrografiya UkrayiniVodnij balansPriberezhni vodina pivdni ta pivdennomu shodi omivayut vodi Chornogo ponad 1630 km ta Azovskogo moriv km sho daye veliki mozhlivosti shodo vikoristannya yihnih prirodnih resursiv transportnogo spoluchennya vodami Svitovogo okeanu z inshimi krayinami Prirodni kompleksi moriv silno vplivayut na prirodni umovi priberezhnih teritorij Chorne more Dokladnishe Chorne more Chorne more vnutrishnye more Atlantichnogo okeanu cherez Bosforsku protoku Marmurove more i protoku Dardanelli vono z yednuyetsya iz Seredzemnim morem a cherez Kerchensku protoku z Azovskim Zagalna plosha Chornogo morya 422 tis km ob yem vod 547 tis km maksimalna glibina 2245 m serednya 1256 m Chorne more omivaye beregi 6 derzhav Ukrayini Rosiyi Gruziyi Turechchini Bolgariyi ta Rumuniyi Akvatoriyeyu morya prohodit umovna mezha mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Polozhennya Chornogo morya na perehresti torgovelnih shlyahiv zdavna obumovilo jogo veliku rol u rozvitku prileglih teritorij Zapadina Chornogo morya sformuvalasya v epohu alpijskogo gorotvorennya na misci opuskannya odniyeyi z dilyanok pradavnogo okeanu Tetis Blizko 9 5 7 5 tis rokiv tomu na misci Chornogo morya bulo velike prisnovodne ozero vdvichi menshe za ploshu suchasnogo morya yake pislya ryadu tektonichnih ruhiv pochali zatoplyuvati morski vodi cherez protoku Bosfor Cya podiya dokorinno zminila prirodu ozera peretvorivshi jogo na vnutrishnye more i zatopivshi velichezni teritoriyi na pivnochi dilyanki Shidnoyevropejskoyi platformi ta Skifskoyi pliti Tut sformuvalasya shiroka smuga do 200 km morskogo shelfu z glibinami do 100 m U priberezhnij smuzi morya vidobuvayut budivelni materiali galka gravij pisok na shelfi rozvidani pokladi prirodnogo gazu Beregi Chornogo morya slabko porizani veliki zatoki ta buhti majzhe vidsutni yedinij velikij pivostriv Krimskij 26 8 tis km Vin poyednuyetsya z materikom vuzkim Perekopskim pereshijkom na zahid vid yakogo najbilsha Karkinitska zatoka 8 7 tis km a na shid solona zatoka Azovskogo morya Sivash 2 5 tis km Na shodi Krimskogo pivostrova nevelikij Kerchenskij pivostriv priblizno 3 tis km U beregi Krimskogo pivostrova vdayutsya Kalamitska zatoki na zahodi ta Feodosijska zatoka na shodi Na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi mizh Dunayem i Dniprom bagato limaniv Dnistrovskij Dniprovsko Buzkij ta inshi Usi chornomorski ostrovi lezhat poblizu beregiv najbilshi z nih Dzharilgach 56 km Dovgij Berezan Zmiyinij Chorne more roztashovane v mezhah dvoh klimatichnih poyasiv pomirnogo na pivnochi ta subtropichnogo na pivdni iz zharkim suhim litom ta vidnosno teployu vologoyu zimoyu Serednya temperatura povitrya v sichni v pivnichno zahidnij chastini 0 3 S poblizu beregiv mozhlive utvorennya krigi cherez znachne nadhodzhennya prisnoyi vodi vid velikih richok Vlitku poverhnevi vodi progrivayutsya do 24 26 S na milkovoddi do 29 S Solonist poverhnevogo sharu vodi v Chornomu mori 18 U zagalnij shemi techij Chornogo morya vidilyayutsya dva velichezni zamknuti krugoobigi sho ruhayutsya proti godinnikovoyi strilki Osoblivistyu prirodi morya ye nayavnist sirkovodnyu v nizhnomu bezzhittyevomu shari glibshe 100 150 m chornomorskoyi vodi Chorne more z kosmosu Kosa ostrova Dzharilgach Chornomorske uzberezhzhya Krimu Cvitinnya fitoplanktonu na poverhni morya z kosmosu Odeskij port predstavlena vodorostyami zostera cistozejra ulva filofora U pivnichno zahidnij chastini Chornogo morya zoseredzhene velike skupchennya vodorosti filofori Tam stvoreno botanichnij zakaznik Filoforne pole Zernova porivnyano nebagatij yakij cherez pogirshennya ekologichnogo stanu pomitno skorotivsya V akvatoriyi morya vidomo blizko 180 vidiv rib Najbilsh poshireni dribni tyulka hamsa shproti bichki Ridkisnimi stali skumbriya kefal kambala tunec majzhe zovsim znikli osetrovi Akuli predstavleni yedinim vidom katran Pridonni bentosni organizmi predstavleni midiyami ustricyami rapanami krevetkami Morski ssavci predstavleni ryadom vidiv delfiniv afalina bilobochka azovka Priberezhni zabolocheni teritoriyi delta Dunayu priberezhni soloni laguni limani vazhlivi miscyami migraciyi ta rozmnozhennya chislennih ridkisnih ta znikayuchih vidiv ptahiv Ekologichni problemi zagostrilis cherez nadmirnu gospodarsku diyalnist u priberezhnij zoni neoshadlive stavlennya do morskih prirodnih resursiv U priberezhnij zoni roztashovana velika kilkist kurortnih ta promislovih mist silskih poselen vedetsya vidobutok korisnih kopalin sho produkuyut veliki obsyagi zabrudnenih stokiv Dlya vidnovlennya ekologichnoyi rivnovagi prirodnogo kompleksu morya usi prichornomorski krayini pidpisali Strategichnij plan dij shodo reabilitaciyi ta zahistu Azovske more Dokladnishe Azovske more Azovske more omivaye pivdenno shidni beregi Ukrayini 1472 km Yak i Chorne vono ye vnutrishnim morem basejnu Atlantichnogo okeanu Ce najmilkishe maksimalna glibina 15 m serednya 7 m najprisnishe 10 12 ta najbilsh viddalene vid Svitovogo okeanu more Vono z yednane z Chornim morem vuzkoyu 5 7 km i milkoyu 5 13 m Kerchenskoyu protokoyu Plosha morya 39 tis km ob yem vod 290 km U geologichnomu plani Azovske more lezhit na zatoplenih dilyankah Shidnoyevropejskoyi platformi ta Skifskoyi pliti sho obumovlyuye rekordno mali glibini ulogovini morya do 15 m Ulogovina morskogo dna za svoyeyu formoyu nagaduye blyudce z narostannyam glibini v napryamku centru U pivnichno zahidnij chastini morya nayavni pokladi zaliznih rud Dno morya potencijne na nerozvidani naftogazovi rodovisha U zatoci Sivash vidobuvayut kam yanu sil oksid magniyu brom likuvalni gryazi Shorichno vnaslidok viparovuvannya do vod solonoyi solonist podekudi syagaye 270 laguni Sivash nadhodit blizko 12 mln tonn solej Solonist zatoki podekudi syagaye 270 Vid XVI stolittya ukrayinski chumaki pryamuvali do beregiv Sivasha shob viminyati v krimskih tatar sil Beregi Azovskogo morya na zahodi pivnochi ta shodi nizinni z dovgimi vuzkimi pishanisto cherepashkovimi kosami Arabatska Strilka Fedotova Obitichna Berdyanska Bilosarajska Kriva sho viddilyayut milkovodni zatoki Sivash Taganrozka j limani Molochnij Utlyuckij Na pivdni beregi perevazhno urvisti Vuzkoyu Genicheskoyu protokoyu zatoka Sivash spoluchayetsya z Azovskim morem Azovske more lezhit v pivdennij chastini pomirnogo poyasu z m yakoyu pohmuroyu zimoyu ta duzhe teplim vidnosno suhim litom Seredni temperaturi povitrya sichnya 1 6 S lipnya 22 24 S Serednorichna kilkist opadiv zmenshuyetsya iz zahodu na shid vid 500 do 340 mm Milkovodna j nevelika za rozmirami vodojma shvidko progrivayetsya 25 28 S bilya beregiv do 32 S a yiyi vodi intensivno peremishuyutsya po vsij glibini vzimku tak samo legko vono oholodzhuyetsya vkrivayutsya krigoyu u suvori zimi vse more Tepli j lagidni vodi morya ta milkovodni plyazhi stvoryuyut komfortni umovi dlya stvorennya Slabka solonist poverhnevih vod Azovskogo morya obumovlena izolovanistyu ta znachnim priplivom richkovih vod Don Kuban sho onovlyuyut jogo vodi povnistyu za 8 rokiv V ostanni desyatilittya sposterigayetsya tendenciya do zbilshennya solonosti cherez zrostayuche vikoristannya vod richok na potrebi irigaciyi silskogospodarskih masiviv Azovske more z kosmosu Tipova pishano cherepashkova kosa pivnichnogo uzberezhzhya Solona zatoka Sivash z kosmosu Vodi Sivashu Mariupolskij port vzimku Vidovij sklad roslinnogo i tvarinnogo svitu Azovskogo morya bidnishij nizh u Chornomu mori ale jogo potencijna bioproduktivnist cherez krashu osvitlenist milkishih vod bilsh intensivne peremishuvannya ta nasichennya kisnem nabagato bilsha Za takih umov shvidko rozvivayutsya plankton ta bentosni organizmi molyuski rachki sho sluguyut pozhivoyu dlya rib U seredini XX stolittya shorichnij vilov ribi syagav 300 tis tonn najvishi pokazniki sered moriv Svitovogo okeanu Z tih chasiv znachno zminilis ne lishe obsyagi ale j yakisnij sklad Cinni vidi ribi oseter sevryuga kambala kefal biluga zaminili vidi sho kolis jshli na kistkove boroshno dlya pidgodivli silskogospodarskih tvarin i pidzhivlennya gruntu hamsa tyulka bichki pilengas Ssavci predstavleni odnim vidom delfiniv azovkoyu Sered roslin perevazhayut diatomovi buri chervoni ta zeleni vodorosti morska trava Okrim zmenshennya produktivnosti planktonu vnaslidok obmilinnya golovnih richkovih arterij azovomorskogo basejnu limituyuchim faktorom stali sluguvati meduzi sho stali zaplivati z Chornogo morya Hizhij vid vselenec molyusk rapana vitisniv prirodnih filtruvalnikiv vodi midij ta ustric Odnochasno kilkist neochishenih stichnih vod vid promislovosti Mariupol Taganrog Azov Rostov na Donu z poliv vodnogo transportu ta primorskih kurortiv tilki zbilshuvalas sho razom iz brakonyerstvom prizvelo do kolapsu ribnogo gospodarstva v regioni more opinilosya na mezhi ekologichnoyi katastrofi RichkiGolovni richkovi basejni Ukrayini Dokladnishe Richki Ukrayini V Ukrayini nalichuyetsya bilshe 63 tis richok zagalnoyu dovzhinoyu ponad 206 tis km Sered nih 3 3 tis richok mayut dovzhinu ponad 10 km Velikih richok dovzhinoyu 500 km i bilshe nalichuyetsya 15 Dunaj zagalna dovzhina 2850 km Dnipro 2201 km Dnister 1362 km Desna 1130 km Siverskij Donec 1053 km Prut 967 km Tisa 966 km Pivdennij Bug 806 km Sejm 784 km Prip yat 775 km Zahidnij Bug 772 km Psel 717 km Gorin 659 km Ingulec 549 km Seret 513 km Zagalnij pohil teritoriyi Ukrayini z pivnochi na pivden tomu perevazhna bilshist richok nese svoyi vodi do Chornogo j Azovskogo moriv Lishe nevelichka chastina mayut stik do Baltijskogo morya ta nalezhat do vnutrishnogo stoku Najbilshe znachennya mayut richkovi sistemi Dnipra 286 tis km Pivdennogo Bugu 64 tis km Siverskogo Dincya 55 tis km Dnistra 54 tis km Dunayu 31 tis km Poyednannya klimatichnih kilkist ta intensivnist opadiv i temperatura i geomorfologichnih sklad girskih porid yih rozmishennya relyef chinnikiv utvoryuyut nepovtorni osoblivosti okremih richok Najgustisha merezha richok u regionah iz najbilshoyu kilkistyu opadiv u Karpatskih do 1 1 km km ta Krimskih gorah 0 6 0 7 km km najnizhcha na pivdni u stepah mizh richkami Dnipro i Molochna vin nablizhayetsya do 0 j pivdennomu shodi Ukrayini Bilshist richok Ukrayini rivninni techut iz pivnochi na pivden ta z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid i mayut neveliku 0 2 0 5 m s Nevelika kilkist girskih richok mayut znachno bilshu shvidkist techiyi 1 2 m s Najbilshi pokazniki richkovogo stoku u karpatskih richok serednorichnij pokaznik 18 65 km vodi Najbilshij ob yem stoku u Dnipra 44 2 km rik u Dnistra 6 6 km rik Seredni vitrati vodi Dnipra bilya Kiyeva 1370 m c v girli 1700 m c Zagalom pokaznik richkovogo stoku richok zminyuyetsya vidpovidno do kolivan kilkosti opadiv i temperaturi povitrya Ci pokazniki vazhlivi pri budivnictvi grebel mostiv zroshuvalnih sistem U prirodi richki sluguyut golovnoyu lankoyu u velikomu krugoobigu vodi yavlyayut soboyu seredovishe isnuvannya riznomanitnih organizmiv gidrobiontiv Ne mensh vazhliva rol richok dlya gospodarskoyi diyalnosti lyudini Richki ye golovnim dzherelom prisnoyi vodi dlya naselennya silskogo gospodarstva ta promislovosti postachalnikom vidnovlyuvanih biologichnih resursiv vodnimi shlyahami spoluchennya Bilshist velikih mist Ukrayini roztashovani na richkah peredusim na Dnipri Kilkist richkovih teras u dolinah rivninnih richok Ukrayini nevelika vid 2 do 7 Tverdij stik abo kilkist tverdih rechovin sho perenositsya vodnim potokom zalezhit vid harakteru techiyi ta gruntu relyefu nayavnosti roslinnogo pokrivu atmosfernih opadiv Najvishi jogo pokazniki u girskih richok Karpat i Krimu Yihni richisha negliboki ta bilsh pryami povtoryuyut konfiguraciyu ushelin dolini zdebilshogo vuzki z krutimi shilami zaplavi vuzki a koli richka prorizaye tverdi porodi zovsim vidsutni Pokazniki padinnya ta pohilu richki zalezhat vid relyefu razom iz vitratoyu vodi voni viznachayut potencijnu energiyu richki Najbilshimi velichinami pohilu vidriznyayutsya strimki richki Karpat i Krimskih gir do 60 70 m km u verhiv yah de shvidka techiya do 5 10 m km u peredgir yah de techiya spovilnyuyetsya Serednij pokaznik pohilu Dnipra 0 1 m km Zhivlennya richok Ukrayini kompleksne snigove gruntove j doshove osnovna chastina vodi 60 nadhodit pid chas vesnyanogo snigotanennya pidzemni j gruntovi vodi dodayut she 30 perevazhno vzimku znachennya doshovogo zhivlennya 10 zrostaye vlitku j voseni U Karpatskih gorah chastka doshovogo zhivlennya richok istotno bilsha perevazhaye same doshove Rezhim richok Ukrayini skladnij Vzimku vidbuvayetsya lodostav richki vkrivayutsya lodom zazvichaj z grudnya po berezen sposterigayetsya nizkij riven vodi neveliki yiyi vitrati Navesni richka skresaye snig tane j nastaye povin rizke zrostannya rivnya j vitrat vodi vihid z beregiv i zatoplennya zaplav Pid chas spekotnogo lita ta proholodnoyi pogodi piznoyi oseni koli poverhnevij stik u richku nevelikij abo vzagali vidsutnij riven i vitrati vodi znizhuyutsya vidbuvayetsya mezhen U Karpatah chastimi ye rizki pidvishennya rivnya vodi v richkah na netrivalij chas povodi pavodki Basejn Dnipra Dokladnishe Dnipro Dnipro najbilsha richka Ukrayini sho bere pochatok na shilah Valdajskoyi visochini v Rosiyi teche z pivnochi na pivden teritoriyeyu Bilorusi ta Ukrayini i vpadaye do Dniprovsko Buzkogo limanu Chornogo morya Beregi Dnipra Slavuti ta jogo chislennih pritoko stali koliskoyu ukrayinskoyi naciyi Ponad tisyachu rokiv tomu na shirokih dniprovskih prostorah vinikla Kiyivska derzhava Zagalna dovzhina 2201 km z nih u mezhah Ukrayini 1121 km Plosha vodozbirnogo basejnu 504 3 tis km z yakih na teritoriyu Ukrayini pripadaye 296 3 tis km 49 1 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 1170 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Dnipro bere pochatok na Valdajskij visochini na visoti 242 m nad rivnem morya Verhnya techiya rivninna verhiv ya basejnu roztashovani v lisistij miscevosti Richka povilno teche v pivdennomu napryamku spochatku teritoriyeyu Smolenskoyi oblasti Rosiyi potim Bilorusi postupovo zbilshuyuchi ob yem vodi Richkova dolina postupovo zbilshuyetsya i rozshiryuyetsya potuzhnimi terasami Na teritoriyi Ukrayini Dnipro vishe Kiyeva prijmaye vodi najbilshih svoyih pritok Prip yati pravoyi ta Desni livoyi sho drenuyut Ukrayinske Polissya Dali Dnipro spochatku povertaye na pivdennij shid i teche uzdovzh kruch visokogo pravogo berega u fundamenti yakogo tverdi kristalichni porodi Ukrayinskogo shita Yakij vin prorizaye v rajoni kolishnih Dniprovih porogiv skritih zaraz vodami Dniprovskogo vodoshovisha Vsya techiya Dnipra v mezhah Ukrayini vid pivnichnogo kordonu i do samogo Chornogo morya zaregulovana kaskadom velikih Dniprovskih vodoshovish ta grebel gidroelektrostancij sho zabezpechuyut vodoyu ta elektroenergiyeyu gospodarstvo j naselennya Ukrayini sluguyut transportnoyu magistrallyu miscem promislovogo rozvedennya rib U nizhnij techiyi Dnipro pryamuye na pivdennij zahid do Dniprovskoyi delti 350 km sho ye chastinoyu bilshogo Dniprovsko Buzkogo limanu Chornogo morya U girli Dnipra nepovtorna prirodna ekosistema sho yavlyayut soboyu neveliki ostrivci rukavi protoki mali ozera tihi zavodi zabolocheni dilyanki Vodozbirnij basejn Dnipra v mezhah Ukrayini Dniprovi kruchi pravogo berega u Vitachevi Na beregah Rosi Ostriv Horticya i Dniproges poblizu kolishnih Dniprovih porogiv Antonivskij mist cherez Dnipro v Hersoni Richkova sistema Dnipra nalichuye ponad 15 tis richok sered yakih 89 protyazhnistyu 100 km i bilshe Najbilshi pritoki Prip yat Desna Ingulec Samara Oril Vorskla Bazavluk Psel Sula Ros Teteriv Vsi voni mayut rivninnij harakter techiyi Cherez zagalnij napryamok techiyi Dnipra iz pivnochi na pivden chas zamerzannya i zminyuyetsya v tomu zh napryami lodostav na pivnochi sposterigayetsya vid pochatku grudnya na pivnochi do kincya grudnya na pivdni skresannya j vesnyani poveni na pochatku kvitnya u verhnij techiyi ta na pochatku bereznya na pivdni Lodovij rezhim nestijkij chasto kriga na deyakij chas skresaye Na beregah Dnipra stoyat Kiyiv stolicya Ukrayini Cherkasi Kremenchuk Kam yanske Dnipro Zaporizhzhya Nikopol Herson ta inshi mista Na pritokah Dnipra stoyat Chernigiv Desna Poltava Vorskla Sumi Psel Pavlograd Samara Luck Stir Rivne Ustya Zhitomir Teteriv Bila Cerkva Ros Krivij Rig Saksagan ta Ingulec ta inshi Basejn Dnistra Dokladnishe Dnister Dnister tretya za dovzhinoyu richka Ukrayini Zagalna dovzhina 1362 km z nih u mezhah Ukrayini 961 km Plosha vodozbirnogo basejnu 72 1 tis km z yakih na teritoriyu Ukrayini pripadaye 53 9 tis km 8 9 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 320 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Vitoki Dnistra roztashovani u lisi na pivnichnih shilah Ukrayinskih Karpat na visoti 818 m nad rivnem morya Dnistrom prohodit chastina moldovsko ukrayinskogo derzhavnogo kordonu U verhnij techiyi Dnister tipova girska richka z vuzkoyu j glibokoyu dolinoyu chislennimi porogami j kam yanistim dnom U serednij techiyi Dnister teche kanjonopodibnoyu dolinoyu utvoryuyuchi veliku kilkist meandriv Cya dilyanka richkovoyi dolini vvazhayetsya odnim iz prirodnih chudes Ukrayini U nizhnij techiyi Dnister spokijna rivninna richka iz shirokoyu do 22 km podekudi zabolochenoyu dolinoyu Richka vpadaye shirokim girlom do 6 km do Dnistrovskogo limanu yakij u svoyu chergu vuzkoyu protokoyu spoluchayetsya iz Chornim morem U ponizzi Dnistra rozvineni plavni sho sluguyut nerestovishami dlya bagatoh vidiv rib U verhiv yah perevazhayut pravi karpatski pritoki Stripa Limnicya Strij u serednij techiyi bilshist livi podilski Murafa Smotrich Zbruch Seret Zhivlennya richki perevazhno doshove iz znachnoyu chastinoyu snigovogo Cherez te sho znachna chastina basejnu Dnistra roztashovana v gorah u litno osinnij period zridka zimovij buvayut povidi inodi rujnivnoyi sili Nimi formuyetsya ponad polovina richnogo stoku U Dnistra odnochasno yaskravo proyavlyayutsya risi girskoyi ta rivninnoyi richki Vodozbirnij basejn Dnistra v mezhah Ukrayini Protipavodkovi sporudi na karpatskih pritokah Dolina Smotricha na Podilskij visochini poblizu Ternopolya Dnistrovskij kanjon Dnistrovski plavni Na Dnistri stoyat Sambir Galich Hotin Mogiliv Podilskij ta inshi mista Na beregah richok jogo basejnu stoyat Ivano Frankivsk Bistrici Nadvirnyanska i Solotvinska Ternopil Seret Kam yanec Podilskij Smotrich Drogobich Tismenicya Strij Strij Kalush Limnicya Bilgorod Dnistrovskij i Ovidiopol Dnistrovskij liman Basejn Pivdennogo Bugu Dokladnishe Pivdennij Bug Pivdennij Bug tretya za dovzhinoyu richka v Ukrayini shosta yaksho rahuvati za zagalnoyu dovzhinoyu poza mezhami Ukrayini i najdovsha z tih sho cilkovito techut teritoriyeyu krayini Zagalna dovzhina 849 km Plosha vodozbirnogo basejnu 64 4 tis km z yakih vsi znahodyatsya v mezhah krayini 10 7 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 109 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Vitik Pivdennogo Bugu roztashovanij na bolotah Podillya poblizu sela Holodec Hmelnickoyi oblasti na visoti 321 m nad rivnem morya Teche richka z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid U verhnij techiyi maye nizki j zabolocheni beregi vodozbirnij basejn rozchlenovanij gustoyu merezheyu yariv ta balok U serednij techiyi dolina zvuzhuyetsya beregi stayut visokimi j skelyastimi techiyu pererizayut chislenni porogi ta perekati bo prorizaye tverdi girski porodi Ukrayinskogo kristalichnogo shita Miscevist bilya sela Migiya shiroko vidoma sered prihilnikiv vodnogo turizmu i vesluvalnogo slalomu svoyimi Migijskimi porogami U nizhnij techiyi richka znov staye rivninnoyu beregi znizhuyutsya a dolina rozshiryuyetsya Vpadaye Pivdennij Bug v Dniprovsko Buzkij liman Chornogo morya Najbilshi pritoki Ingul Sinyuha Sob Riv Kodima Zhivlennya richki perevazhno snigove ta doshove Nestijkij lodostav iz tovshinoyu lodu vid 15 do 35 sm sposterigayetsya vid pochatku grudnya na pivnochi do drugoyi polovini grudnya na pivdni richki vidbuvayetsya z pershoyi polovini bereznya na pivdni do drugoyi polovini bereznya na pivnochi povne ochishennya vid lodu vidbuvayetsya na pochatku kvitnya naprikinci bereznya Vodozbirnij basejn Pivdennogo Bugu Stela bilya vitokiv Pivdennogo Bugu Naberezhna Pivdennogo Bugu u Vinnici Migijski porogi Varvarivskij mist u Mikolayevi sho viddilyaye richku vid limanu Na Dnistri stoyat Hmelnickij Hmilnik Vinnicya Ladizhin Pervomajsk Yuzhnoukrayinsk Voznesensk Mikolayiv ta inshi mista Na beregah richok jogo basejnu stoyat Uman Umanka Kropivnickij Ingul ta inshi Basejn Siverskogo Dincya Dokladnishe Siverskij Donec Siverskij Donec najbilsha pritoka Donu ta najbilsha richka basejnu Azovskogo morya Zagalna dovzhina 1053 km z nih u mezhah Ukrayini 631 km Plosha vodozbirnogo basejnu 98 9 km z yakih na teritoriyu Ukrayini pripadaye 55 3 km 9 2 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 149 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Vitoki richki lezhat na Serednorosijskij visochini v Rosiyi u balci na visoti blizko 200 m nad rivnem morya Na teritoriyi Ukrayini richka robit kilka krutih viginiv zminyuyuchi napryam techiyi z pivdennogo na shidnij Za harakterom techiyi Siverskij Donec tipova rivninna richka sho teche v shirokoyu i vidnosno glibokoyu dolinoyu yaka zvuzhuyetsya v rajoni Doneckogo kryazhu Shirina richisha zminyuyetsya vid 20 30 do 100 200 m na okremih dilyankah malovnicho prorizaye krejdovi porodi sho utvoryuyut kruti pravi beregi Pri vpadanni v Don za mezhami Ukrayini na visoti priblizno 5 m nad rivnem morya Siverskij Donec rozdilyayetsya na tri rukavi sho vpadayut v Taganrozku zatoku Zhivlennya richki mishane z perevazhannyam snigovogo Pid chas vesnyanih povenej Siverskij Donec miscyami rozlivayetsya bilshe nizh na 3 km vbik livogo berega Vzimku richka zamerzaye tovshina lodu vid 20 do 50 sm a v suvori zimi iz morozami do 40 S lid namerzaye do 90 sm Vodnochas posered zimi okremi dilyanki richki chasom skresayut z chasom namerzayuchi nanovo Vid krigi richka zvilnyayetsya z seredini bereznya Najbilshi pritoki Uda Krasna Oskil Ajdar Derkul Lugan Kazennij Torec Vodozbirnij basejn Donu ta jogo pritoki Siverskogo Dincya na teritoriyi Ukrayini Zlittya richok Lopan i Harkiv u Harkovi Svyato Uspenska Svyatogirska lavra na krutih beregah Siverskogo Doncya Ajdar liva pritoka Doncya Dolina Siverskogo Dincya v serednij techiyi Na Siverskomu Donci stoyat Chuguyiv Izyum Rubizhne Syevyerodoneck Lisichansk ta inshi mista Na beregah richok jogo basejnu stoyat Harkiv Lopan Slov yansk i Kramatorsk Kazennij Torec Alchevsk Dovga Kup yansk Oskil Lozova Lozova Starobilsk Ajdar Lugansk Lugan Dovzhansk Kundryucha ta inshi Basejn Zahidnogo Bugu Vodozbirnij basejn Visli ta yiyi pritoki Zahidnij Bug na teritoriyi Ukrayini Dokladnishe Zahidnij Bug Zahidnij Bug golovna pritoka richki Visla sho vpadaye do Baltijskogo morya Zagalna dovzhina 772 km z nih u mezhah Ukrayini 401 km Plosha vodozbirnogo basejnu 73 5 km z yakih na teritoriyu Ukrayini pripadaye 12 9 tis km 2 1 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 108 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Okrim Zahidnogo Bugu do basejnu Visli na teritoriyi Ukrayini vidnosyatsya pritoki richki Syan Na Zahidnomu Buzi stoyit Chervonograd Na beregah richok basejnu Visli stoyat Lviv Poltva i Novovolinsk Studyanka Basejn Dunayu Dokladnishe Dunaj Dunaj druga najdovsha pislya Volgi richka Yevropi teche teritoriyeyu Ukrayini lishe u svoyemu ponizzi odin z rukaviv delti Kilijske girlo sho sluguye derzhavnim kordonom z Rumuniyeyu Zagalna dovzhina 2960 km z nih u mezhah Ukrayini 175 km Plosha vodozbirnogo basejnu 817 tis km z yakih na teritoriyu Ukrayini pripadaye lishe 30 6 tis km 5 ploshi krayini Seredni vitrati vodi 6330 m s richnij stik km koeficiyent stoku modul stoku l s Bere pochatok Dunaj na shidnomu shili masivu Shvarcvald u Nimechchini na visoti 678 m i teche teritoriyeyu 9 krayin Na svoyemu shlyahu richka vuzkoyu dolinoyu Zaliznih Vorit peretinaye Pivdenni Karpati yaki sluguyut svoyeridnoyu mezheyu mizh serednoyu ta nizhnoyu techiyeyu richki U svoyij nizhnij techiyi Dunaj potuzhna rivninna richka z malim pohilom i povilnoyu techiyeyu Tut vin maye bagato spilnogo z inshimi rivninnimi richkami Ukrayini Zamerzaye Dunaj lishe v duzhe holodni zimi u sichni lyutomu Zhivlennya richki mishane z perevazhannyam atmosfernih opadiv u viglyadi doshu ta talih vod snigiv i alpijskih lodovikiv u verhnij techiyi Delta Dunayu zagalna plosha 5 7 tis km u mezhah Ukrayini 1 2 tis km yavlyaye soboyu kompleks 3 osnovnih girl i bezlichi menshih vuzkih protok i porosshih ocheretom plavnevih bolit Na teritoriyi delti utvoreno biosfernij zapovidnik Dunajski plavni Do dunajskogo basejnu vidnosyatsya richki pivdenno zahidnih shiliv Karpat Zakarpatska pivden Ivano Frankivskoyi ta bilsha chastina Cherniveckoyi oblastej i chastina vodotokiv Budzhaku pivdennij zahid Odeskoyi oblasti Najbilshi pritoki Tisa Prut i Siret Vodozbirnij basejn Dunayu v mezhah Ukrayini Potik Pruta zi shiliv Goverli Tisa v Rahovi Ptahi v Dunajskih plavnyah Nulovij kilometr Dunayu v Kilijskomu girli Na Dunayi stoyat Reni Izmayil ta Kiliya Na pritokah jogo basejnu stoyat Uzhgorod Uzh Mukachevo Latoricya Kolomiya i Chernivci Prut ta inshi mista Basejn richok Chornogo morya Vodozbirni basejni richok Chornogo morya v Ukrayini Sumarna plosha vodozbirnih basejniv 18 1 tis km 2 9 ploshi krayini Najbilshi richki Tiligul Velikij i Malij Kuyalnik Kogilnik Na beregah inshih richok basejnu Chornogo morya stoyat Ananyiv Tiligul i Arciz Kogilnik Basejn richok Azovskogo morya Vodozbirni basejni richok Azovskogo morya v Ukrayini Sumarna plosha vodozbirnih basejniv 36 7 tis km 6 1 ploshi krayini Najbilshi richki Molochna Kalmius Na beregah richok basejnu Azovskogo morya stoyat Melitopol Molochna Berdyansk Berda Mariupol i Doneck Kalmius Makiyivka Gruzka Chistyakove Sevastyanivka Hrustalnij Mius Richki Krimskogo pivostrova Vodozbirni basejni richok Krimskogo pivostrova Ukrayini Sumarna plosha vodozbirnih basejniv 27 2 tis km 4 5 ploshi krayini Najbilshi richki Salgir Na richkah Krimskogo pivostrova stoyat Simferopol Salgir Alushta Ulu Uzen i Demerdzhi Sevastopol Chorna Yalta Uchan Su i Derekojka Bahchisaraj Churuk Su Feodosiya Bajbuga Bezstichni oblasti V Ukrayini zamkneni oblasti bez stoku do vod Svitovogo okeanu neznachni Najbilsha teritoriya bezstichnih zamknenih ulogovin 13 7 tis km 2 teritoriyi krayini znahoditsya na pivdni krayini mizh nizhnoyu techiyeyu Dnipra na pivnochi chornomorskoyu Karkinitskoyu zatokoyu na pivdennomu zahodi j zatokoyu Sivash Azovskogo morya Vodospadi i porogi Dokladnishe Vodospadi Ukrayini Porogi ta vodospadi najbilsh harakterni dlya girskih richok Najvishij v Ukrayini vodospad Uchan Su 98 5 m v Krimskih gorah na odnojmennij richci dovzhinoyu vsogo 8 4 km Najvishij vodospad Ukrayinskih Karpat Shipot 14 m Vodospad Uchan Su Vodospad Shipot Tokivskij vodospad Dniprovi porogi do sporudzhennya GES Do stvorennya 1932 roku Dniprovskoyi GES Dniprovimi porogami u viglyadi skelnih vihodiv tverdih girskih porid Ukrayinskogo shita v richishi slavilas najbilsha richka krayini Z nimi pov yazani geroyichni storinki istoriyi Ukrayini kozackoyi dobi Zaporizke kozactvo Kanali Dokladnishe Shtuchni vodotoki Ukrayini kanali za svoyim priznachennyam podilyayut na 5 tipiv Obvodnyuvalni Voda yakih vikoristovuyetsya v promislovosti dlya komunalnih i silskogospodarskih potreb Takimi kanalami napriklad dniprovska voda nadhodit do Harkova Krivogo Rogu mist Doneckoyi oblasti Najbilshi z nih Dnipro Donbas Dnipro Ingulec Dnipro Krivij Rig Siverskij Donec Donbas Zroshuvalni Voda yakih vikoristovuyutsya v silskomu gospodarstvi dlya otrimannya stabilno visokih vrozhayiv Najbilshi z nih Kahovskij kanal Obvodnyuvalno zroshuvalni Najbilshi z nih Pivnichnokrimskij kanal Drenazhni Najbilshi z nih Transportni Najbilshi z nih Kerch Yenikalskij Buzko Dniprovsko limanskij Greblya kanalu Siverskij Donec Donbas Kahovskij zroshuvalnij kanal Karta Pivnichnokrimskogo kanalu Znevodnenij Pivnichnokrimskij kanal Shlyuz na meliorativnomu kanali v Chernigivskij oblastiOzeraDokladnishe Ozera Ukrayini V Ukrayini nalichuyetsya ponad 20 tis ozer prirodnih vodojm v zamknenih pogliblennyah suhodolu z harakternim upovilnenim 43 ozera v Ukrayini mayut ploshu ponad 10 km Najbilshe za plosheyu vodnogo dzerkala prisne ozero krayini Yalpug 149 km najglibshe Svityaz 58 m najvisokogirnishe Brebeneskul v masivi Chornogora na visoti 1801 m Geografiya rozmishennya ozer teritoriyeyu krayini nerivnomirna najbilshe yih po dolinah richok poblizu chornomorskogo ta azovskogo uzberezh u ponizzi Dunayu ta na Zahidnomu Polissi Najbilsha kilkist ozer narahovuyetsya v Odeskij ta Volinskij oblastyah najmensha v Zaporizkij ta Doneckij Ozerni vodi v Ukrayini vikoristovuyutsya dlya potreb zroshennya silgospugid vidobuvannya korisnih kopalin torf sapropel likuvalni gryazi vodopostachannya zhitolovo komunalnogo gospodarstva riborozvedennya ta yak miscya vidpochinku Za pohodzhennyam najbilshe v Ukrayini zaplavnih ozer Voni utvorilisya na rivninnih dilyankah dolin richok v zaplavah yak starici zalishki kolishnih richkovih viginiv meandriv Voni perevazhno negliboki harakternoyi prodovguvatoyi abo pidkovopodibnoyi formi Zhivlyatsya perevazhno pid chas richkovih povenej za rahunok atmosfernih opadiv Harakterni dlya cogo tipu ozera Liman u basejni Siverskogo Dincya Lyub yaz i Nobel u basejni Prip yati U ponizzi richok na Prichornomorskij nizovini utvoryuyutsya najbilshi za plosheyu zaplavni ozera Yalpug Kugurluj Kagul vsi v Odeskij oblasti U legkorozchinnih girskih porodah vapnyak gips kam yana sil utvoryuyutsya karstovi ozera okrugloyi chi ovalnoyi formi ta znachnoyi glibini Harakterni dlya cogo tipu ozera Svityaz glibina 58 m odne z Shackih ozer Somin glibina 57 m na Polissi Ozera lodovikovogo pohodzhennya davnominulih gelogichnih chasiv zustrichayutsya na Polissi Luka abo neshodavnih v Ukrayinskih Karpatah Brebeneskul Nesamovite Ozera Ukrayini Yalpug poblizu Izmayila Svityaz z visoti Brebeneskul Sinevir Ropa Kuyalnickogo limanu Sered nevelichkoyi kilkosti zagatnih ozer sho utvorilisya vnaslidok obvalu chi zsuvu shilu upoperek girskogo potoku vidilyayetsya odne z prirodnih chudes Ukrayini ozero Sinevir U jogo chistih vodah voditsya pstrug a jogo beregi na visoti 989 m v otochenni girskih shiliv vkritih lisami ulyublene misce vidpochinku turistiv Posered ozera krihitnij ostrivec cherez sho ozero poetichno nazivayut morskim okom Unikalne nevelichke Lipovecke roztashovane v bichnomu krateri zgaslogo vulkana Ukrayinskih Karpat Vono zhivitsya pidzemnimi vodami ta atmosfernimi opadami vzimku zamerzaye Ozera limannogo tipu limani utvoryuyutsya na dilyankah morya sho vidokremilisya vid zagalnoyi akvatoriyi peresipami z pisku galki j zrujnovanih stulok molyuskiv namitih morskimi hvilyami ta techiyami Takih ozer bagato na uzberezhzhi Chornogo morya Sasik Na misci zatoplenogo vodami morya girla abo ponizzya richki utvoryuyutsya richkovi limani Dnistrovskij u ponizzi Dnistra Hadzhibejskij Malogo Kuyalnika Kuyalnickij Velikogo Kuyalnika Dniprovsko Buzkij Pivdennogo Bugu j Dnipra Molochnij Molochnoyi Limani chasto postijno abo v pevni sezoni z yednani z morem Ulogovini pivdennoukrayinskih limaniv utvorilis v minuli geologichni chasi koli riven suhodolu buv vishim a riven morya nizhchim za suchasnij richki bilsh povnovodnimi Opuskannya zemnoyi kori j zmenshennya stoku richok viklikali nastup morya j zatoplennya chastini richkovih dolin Voda v limanah solona u bilshosti abo solonuvata vnaslidok znachnogo oprisnennya Dniprovsko Buzkij Pokazniki solonosti zminyuyutsya v zalezhnosti vid sezonu perevazhannya richkovih chi morskih vod vidkritosti chi zakritosti vid morskih vod Vodoshovisha Dokladnishe Vodoshovisha Ukrayini V Ukrayini sporudzheno ponad 1 tis vodoshovish najbilshi z yakih roztashovani na richkah Dnipro Dnister Siverskij Donec Pivdennij Bug ta inshih Najbilshij v krayini skladayetsya z 6 shtuchnih vodojm sho roztashovani odna za odnoyu za techiyeyu richki Kiyivske Kanivske Kremenchucke Kam yanske kolishnye Dniprodzerzhinske Dniprovske kolishnye imeni Lenina i Kahovske Pershe velike vodoshovishe cogo kaskadu bulo stvorene pri Dniprogesi u Zaporizhzhi vono svoyimi vodami skrilo Dniprovski porogi j pokrashilo sudnoplavstvo Dniprom Kiyivske vodoshovishe z visoti ptashinogo polotu Greblya Dniprovskogo vodoshovisha Evtrofikaciya cvitinnya vod Kahovskogo vodoshovisha suputnikovij znimok Vodi Dnistrovskogo vodoshovisha Svitanok na berezi Pechenizkogo vodoshovisha Harkivshina Vodoshovisha osoblivo stvorenimi na rivninnih richkah viklikayut nizku negativnih naslidkiv pidtoplennya naselenih punktiv ta zemel agrarnogo fondu rozmivannya ta upovilnennya techiyi zmenshennya rozchinenogo kisnyu ta evtrofikaciya zarostannya vodojm vnaslidok chogo bidniye riznomanittya zamulyuvannya vod ta zabolochuvannya uzberezhzh nakopichennya shkidlivih vidhodiv u donnomu muli Zaradi zapobigannya negativnim yavisham beregi vodoshovish ukriplyuyut shtuchno rozvodyat vidi rib sho u velikij kilkosti poyidayut vodorosti j strimuyut zarostannya vodojmi Stavi Dokladnishe Stavi Ukrayini Na richkah i strumkah Ukrayini stvoreno ponad 49 4 tis staviv zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala ponad 2 89 tis km ta ob yemom vodi 3 97 km Na geografiyu poshirennya staviv teritoriyeyu krayini vplivayut regionalni vidminnosti relyefu gidrografiyi klimatu tipiv gruntiv ta cilej ekspluataciyi Tomu vona dosit nerivnomirna Najbilshe staviv na Shidnomu Podilli zokrema u Vinnickij oblasti blizko 4 9 tis i na Pridniprovskij visochini zokrema u Dnipropetrovskij oblasti 3 3 tis Najmenshe staviv u Karpatah u Zakarpatskij oblasti 584 ta na shodi krayini u Luganskij oblasti 360 Najbilsha kilkist staviv za richkovimi basejnami Dnipro ponad 48 Pivdennij Bug 20 Dnister 11 Najmenshe staviv u rajoni basejnu richok Prichornomor ya 1 1 Karta shema geografiyi staviv po regionah Ukrayini Stav u seli Dmitrivka na KiyivshiniBolotaDokladnishe Na bolota dilyanki suhodolu z nadlishkovim zvolozhennyam v Ukrayini pripadaye priblizno 2 zagalnoyi ploshi teritoriyi 9 4 tis km Harakternoyu risoyu bolit ye nayavnist sharu torfu potuzhnistyu ponad 30 sm sho utvoryuyetsya pri rozkladanni zalishkiv roslin Za umovami zhivlennya j osoblivostyami roslinnosti rozriznyayut dva osnovni tipi bolit verhovi isnuvannya yakih zabezpechuyetsya za rahunok atmosfernih opadiv ta nizinni zhivlennya pidzemnimi abo poverhnevimi vodami Pershih v Ukrayini nebagato harakterni voni lishe dlya Ukrayinskih Karpat ta Zahidnogo Polissya 90 ukrayinskih bolit vidnosyatsya do drugoyi grupi yaki vidriznyayutsya bilsh bagatim floristichnim skladom roslinnogo pokrivu pidvishenim mineralnim skladom vod ta priurocheni zdebilshogo do richkovih zaplav Na bolotah zrostayut cinni likarski ta medonosni travi Priblizno 15 nizinnih bolit v Ukrayini uzyato pid ohoronu derzhavi sered yakih osoblivo cinni vidneseno do mizhnarodnoyi merezhi vodno bolotnih ugid zgidno Ramsarskoyi konvenciyi Zabolochenij lis na Sominskomu masivi Rivnenshina Tuman na Rivnenshina Zabolocheni beregi richki Zholobnicya Zhitomirshina Verhove boloto Chorne Bagno Zakarpattya Geografiya poshirennya bolit v Ukrayini harakterizuyetsya tyazhinnyam do najbilsh zvolozhenih chastin teritoriyi pivnochi Volinskoyi 1 17 tis km Rivnenskoyi 1 07 tis km ta Chernigivskoyi oblastej 1 15 tis km Ukrayinskogo Polissya v okremih jogo rajonah bolota zajmayut ponad 5 teritoriyi a zagalom ponad 6 tis km Zabolochenist ukrayinskogo lisostepu stanovit vid 1 do 2 a stepovoyi chastini menshe 1 Silnij zabolochenosti same Polissya spriyaye ryad prirodnih chinnikiv bilsha kilkist atmosfernih opadiv bilsh gusta richkova merezha zagalnij relyef Poliskoyi zapadini harakter miscevih gruntiv i pidstilnih girskih porid spadok ostannogo lodovika sho zalishiv po sobi veliku kilkist ozer sho cherguyutsya iz zabolochenimi dilyankami Bolota zabezpechuyut rivnomirnij stik richok regulyuyut riven gruntovih vod ochishuyut prirodni vodi lokalno pidvishuyut vologist atmosfernogo povitrya Zaradi zbilshennya silskogospodarskih ugid u drugij polovini XX stolittya znachni ploshi ukrayinskih bolit buli drenovani osusheni ta rozorani Ce z chasom prizvelo do znizhennya rivnya gruntovih vod obmilinnya miscevih richok ta ozer stalo odnim iz golovnih chinnikiv zagibeli cinnih lisovih dilyanok i znizhennya produktivnosti lukiv navit na prileglih teritoriyah pochastishali pozhezhi na peresushenih torf yanikah ulitku yaki vazhko zagasiti i voni trivalij chas zabrudnyuyut povitrya shkidlivimi aerozolyami Pidzemni vodiDokladnishe Pidzemni vodi Ukrayini zapovnyuyut pori ta porozhnini girskih porid u verhnij chastini litosferi Pokladi pidzemnih vod utvoryuyutsya perevazhno v rezultati prosochuvannya atmosfernih opadiv taloyi vodi snigu j lodu kriz vodopronikni girski porodi v miscyah yih vihodu na poverhnyu Glibina zalyagannya pidzemnih vod ta yihni zapasi zalezhat yak vid nadhodzhennya vodi z poverhni tak i vid geologichnoyi budovi Osoblivo cinni mizhplastovi vodi yaki nakopichuyutsya trivalij chas prosochuyuchis cherez girski porodi sho yih vidfiltrovuyut do vidnosno chistogo i prisnogo stanu U deyakih pidzemnih vodah rozchineno bagato mineraliv z girskih porid tomu voni stayut mineralnimi vklyuchayut znachnu kilkist rozchinenih solej u viglyadi anioniv i kationiv Bilshist takih mineralnih vod mayut likuvalni vlastivosti V Ukrayini ye 12 unikalnih rodovish mineralnih pidzemnih vod v Zakarpatskij oblasti u Lvivskij v Doneckij Termalni vodi pidhodyat blizko do zemnoyi poverhni v Zakarpatti i na pivnochi Krimu Voni vikoristovuyutsya zdebilshogo v balneologichnih ta rekreacijnih cilyah Mayut dlya miscevogo vikoristannya Krinicya z zhuravlem u seli Bajdivka Artezianske dzherelo v Kiyevi Dzherelo Savluh Su v Krimu Byuvet mineralnoyi vodi v Mirgorodi Byuvet mineralnoyi vodi Naftusya u Truskavcyu na Zakarpatti Cinnimi vodnimi resursami pidzemni vodi zapadin i mizhplastovih proginiv v takih artezianskih basejnah voda perebuvaye pid tiskom tomu vona mozhe sama vihoditi na poverhnyu cherez probureni sverdlovini V Ukrayini najbilshe znachennya mayut tri Dniprovsko Doneckij majzhe vsih zapasiv Volino Podilskij i Prichornomorskij artezianski basejni Okremo vidilyayut i gidrogeologichni oblasti U rezultati intensivnogo gospodarskogo vikoristannya promislovogo irigacijnogo zhitlovo komunalnogo pidzemni vodi zaznali znachnih zmin zbilshilas yihnya mineralizaciya pidvishilas koncentraciya shkidlivih rechovin Odnim z nebezpechnih dzherel zabrudnennya miscevih pidzemnih vod ye stichni vodi vodi shlamoshovish vidstijniki ridkih vidhodiv promislovih pidpriyemstv i zvalisha tverdih pobutovih vidhodiv Div takozh Gidrogeologiya Ukrayini ta Mineralni vodi UkrayiniVodni resursiDokladnishe Vodni resursi Ukrayini V Ukrayini zagalni vodni resursi vodi sho vikoristovuyutsya abo mozhut buti vikoristani lyudinoyu stanovlyat 94 km z yakih dostupni na suchasnomu etapi rozvitku tehnologiyi dlya vikoristannya 56 2 km Zabezpechenist Ukrayini pitnoyu vodoyu na 80 zdijsnyuyetsya poverhnevimi vodami Formuyutsya vin perevazhno za rahunok atmosfernih opadiv sho formuyut miscevij 53 km na rik abo 1 2 tis m u pererahunku na odnu lyudinu i tranzitnij poverhnevij stik 157 km Zabezpechenist prisnimi pidzemnimi vodami stanovit 0 16 tis m na odnogo meshkancya krayin Najbilshi ekspluatacijni zapasi prisnih pidzemnih vod zoseredzheni v Luganskij i Lvivskij oblastyah najmenshi Cherniveckij i Vinnickij Zabezpechenist Ukrayini prisnoyu vodoyu suttyevo vidriznyayetsya za regionami Visoki pokazniki mayut pivnichno zahidni teritoriyi Zakarpatska Volinska Zhitomirska ta Chernigivska nizki pivdenni regioni z yakih najbilshe Krim Pokazniki vodozabezpechenosti v Ukrayini menshi za taki sami v bilshosti yevropejskih krayin Prote vitrati vodi na odinicyu viroblenoyi produkciyi v Ukrayini znachno perevishuyut taki sami pokazniki rozvinenih krayin Franciyi u 2 5 razi Nimechchini u 4 3 razi Shveciyi u 4 2 razi Ce gostro stavit pitannya racionalnogo vodokoristuvannya obliku vodovitrat vprovadzhennya oborotnogo vodopostachannya dlya promislovih pidpriyemstv znizhennya spozhivannya vodi perebudova ochisnih sporud na novitni tehnologiyi Div takozhGeografiya UkrayiniPrimitkiCe udvichi nizhche za solonist poverhnevih vod Svitovogo okeanu 36 Ce v 14 raziv menshe za Chorne more Ce u p yat raziv bilshe za protyazhnist ekvatora Ce bilshe za ploshu Cherniveckoyi oblasti abo majzhe polovina ploshi Volinskoyi Formuyetsya u vodozbirnih basejnah poza mezhami Ukrayini i perenositsya richkami cherez derzhavnij kordon DzherelaAtlas Ukrayina u sviti 2020 Dovgan G D 2016 s 193 197 Dovgan G D 2016 s 198 202 Dovgan G D 2016 s 113 114 Dovgan G D 2016 s 116 Dovgan G D 2016 s 115 Dovgan G D 2016 s 117 118 Dovgan G D 2016 s 116 117 Dovgan G D 2016 s 119 120 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2021 Dovgan G D 2016 s 121 122 Dovgan G D 2016 s 123 Dovgan G D 2016 s 114 Pestushko V Yu 2016 s 116 119 Dovgan G D 2016 s 124 127 Vodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s ISBN 978 965 098 2 Dovgan G D 2016 s 127 128 Dovgan G D 2016 s 130 131 Dovgan G D 2016 s 132 133 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas Ukrayina u sviti priroda naselennya 8 klas red S V Kapustenko V I Ostrouh I O Yevropina D V Isayev K DNVP Kartografiya 2020 32 s ISBN 978 966 946 307 4 Dovidkovij atlas svitu vidp red V V Molochko K DNVP Kartografiya 2010 328 s 3000 prim ISBN 978 966 475 507 5 Goryev L M Peleshenko V I Hilchevskij V K K Visha shkola 1995 306 s Dovgan G D Stadnik O G Geografiya pidruch dlya 8 klasu zagalnoosvit navch zakladiv H Ranok 2016 272 s ISBN 978 617 09 2883 2 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Zastavnij F D Ukrayina Priroda naselennya ekonomika L Apriori 2011 504 s ISBN 978 617 629 010 0 Lucik A V ta in Mali richki Ukrayini Dovidnik K Urozhaj 1991 Pestushko V Yu Uvarova G Sh Dovgan A I Geografiya pidruch dlya 8 klasu zagalnoosvit navch zakladiv K Geneza 2016 272 s ISBN 978 966 11 0705 1 Vodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s ros Levkovskij S S Vodnye resursy Ukrainy Ispolzovanie i ohrana K Visha shkola 1979 ros Spravochnik po vodnim resursam Pod red B I Strelca K Urozhaj 1987 Posilannya