Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод у тому числі в межах Українських Карпат Нафтуся

Мінеральні води України

На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, у тому числі в межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільник, Миронівка, Біла Церква та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород).

  • Дніпропетровщина: Лиманське (кур. «Солоний лиман», Новомосковський р-н), Нікопольське, Чаплинське, «Криворізька» [вода], «Дніпропетрівська», «Царичанська», «Знаменівська» (Новомосковськ);
  • Вінниччина: (Хмільницьке), родовище столових вод «Регіна» (4 джерела); родовища мінеральних радонових вод, Бронницьке (св. № 38), Садківська (св. 128-г), Тростянчик (св. №), Козятинське (св. № 1997) родовища підземних мінеральних лікувально-столових вод.
  • Донеччина: «Золотий колодязь» (Добропілля), Велико-Анадольське (радонове; Волноваха), Слов'янське;
  • Житомирщина: «Житомирська» [вода];
  • Закарпаття (бл. 360 джерел): Келечинське, Сойминське — Міжгірське (курорт «Верховина»), Гірськотисенське та Рахівське (с-ще Кваси, кур. «Горна Тиса», а також с-ще Кобилецька Поляна), Шаянське, «Драгівська», (Свалявська група курортів) (мін. води «Свалява»): Полянське (кур. «Сонячне Закарпаття», вода «Поляна Квасова»), Плосківське, Новополянське (кур. «Поляна», мінвода «Поляна–Купель»), Голубинське («Лужанська», курорт «Квітка Полонини»), Берегварське (курорт «Карпати»), (Синяцьке) (сульфідні), Усть-Чорнівське (Тячів), «Яворницька» …;
  • Запорізька обл.: Мелітопольське (мінвода «Мелітопольська»), Приазовське, Акимівське (кур. Кирилівка), Бердянське та у Приморському р-ні;
  • Івано-Франковщина: Осмолодівське (Рожнятовський р-н), Слободське і Коршевське (Коломия), Делятинське (Надвірна), Долинське (розсольні), у Придністров'ї [с-ще Більшівці, Городенка, курорт «Черче» (у тому числі сульфідні)], Завадівське (Калуш), мінводи — «Верховинська», «Перегинська», «Роксоляна», а також найвідоміша «Буркут» (Буркут Верховинського р-ну; аналог кисловодського «Нарзану»);
  • Київщина: Миронівське (також у Владіславовці), Білоцерківське, у курортній місцевості Конча-Заспа, поблизу Броварів, столові мінводи — «Київська», «Оболонь», «Бориспільська», «Березаньська», «Чорнобильська» (у минулому), «Курортна», «Софія Київська», «Каліпсо»;
  • на Кіровоградщині джерела радонових вод, на базі яких діє зокрема (санаторій Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня), вода «Кришталева»;
  • Крим (відомо понад 100 (200) мін. джерел): Аджи-Су (поблизу Бахчисарая), Євпаторійське, Сакське («Кримська»), Паша–Тене та Феодосійське («Феодосія», «Кримський нарзан»), у курортній місцевості Мєлас (біля Форосу), Лазурне (Алушта), понад 20 груп джерел сульфідних вод на Керченському півострові, води — «Айвазовська», «Ялтинська»;
  • Луганщина: Старобільське та Новопсковське, Луганське (вода «Луганська»);
  • Волинь: («Незамерзаюче джерело») поблизу Маневичів;
  • Львівщина (понад 100 мін. джерел): Моршинське, Трускавецьке (понад 25 мінеральних джерел 10 різновидів мінвод: , , «Нафтуся», («Трускавецька»), «Юзя»), (Східницьке) (курортна місцевість Східниця), (Солуки), Любень-Великий та Немирівське [сульфідні (сірководневі)], Шкло (також сульфідні), мінеральні води «Олеська» та інші;
  • Миколаївщина: мінеральні води здебільшого приурочені до Причерноморського артезіанського басейну (на півдні), та у межах Українського гідрогеологічного масиву (на півночі, напр. Криво-Озерське родовище) поширені радонові (у Бузькому Гарді), «Снігурівська» [вода];
  • Одещина: Татарбунарське, Арцизьке, Одеське (курорт «Великий Фонтан»), , Сергіївське (мінвода «Вікторія»), Савранське («Огруд» Слюсарєве, «Савранська джерельна»), «Великодолинський нарзан»;
  • Полтавщина: (Миргородське), та у Великобагачанському, Новосанжарському, Кременчуцькому, Хорольському та інших р-нах (води «Гоголівська», «Сорочинська», «Великобагачанська» «Новосанжарська», «Семенівська», «Хорольська»);
  • Рівненщина: Степаньське (курорт «Горинь»), у Корецькому, Острозькому р-нах («Острозька» вода), «Червона Калина» у Жобрині та поблизу Олександрії (Рівненський р-н);
  • Тернопільщина: у Теребовлянському (Конопківське, смт Микулинці), Кременецькому, Борщівському і Тернопільському р-нах, мінводи — «Тернопільська», «Медобори», «Перлина гір»;
  • Харківщина: крем'янисті — (Березівське) (Дергачівський р-н), на курорті Рай-Оленівка та у Харкові;
  • Херсонщина: різноманітні води на Сході, Північному Сході та на Арабатській Стрілці;
  • Хмельниччина: (Збручанське) (типу «Нафтуся»), Новозбручанське, Полонське (радонові), а також у Кам'янець-Подільському і Дунаївецькому р-нах, «Кам'янець-Подільська» вода, «Оболонська-2» (з-д «Оболонь», Красилів), «Шепетовська», «Хмельницька»;
  • Черкащина: Звенигородське, Баландинське (Кам'янський р-н), Тальнівське (Колодязне), води «Тальнівська» і «Черкаська» (с. Жаботин Кам'янського р-ну);
  • Чернігівщина: Чернігівське (с. Ладинка; санаторій «Десна»), бішофітні води на курорті Качанівка (Ічня), вода «Поліська» (Менського р-ну);
  • Буковина: Новоселицьке (с. Щербинці), Будинецьке (Сторожинецького р-ну, вода «Буковинська»), Брусницьке (у Кіцманьському р-ні, «Брусницька»), Сторожинецькому, Путильському р-нах та в околицях Чернівців, води «Зеленчанка» та «Кельменчанка»;
image
Пляшка води «Поляна Квасова»

а також Денишівське (Житомирщина: Дениші (?) (сан. Денеші); Рівненщина: Корець, село Даничів (?)), Колодязненське (на Черкащині: біля Умані і Тальне (?); у Криму: поблизу Сімферополя або Красногвардійського (?); на Рівненщині: с-ще Березне, с. Прислуч (?); на Харківщині: біля селища Дворічна (?)) і інші.

Мінеральні води використовують у медицині (бальнеологія, бальнеотерапія), деякі — в теплоенергетиці. У ширшому розумінні до мінеральних вод долучають також (природні промислові води), з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти, і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом між прісними і мінеральними водами звичайно вважають мінералізацію 1 г/дм3. Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найпоширеніші мінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні).

Див. також

Джерела

Література

  • Минеральные воды Закарпатья: Химический состав, пути формирования, перспективы использования / С. П. Билак ; Под ред. В. В. Колодия. — Львов: Вища шк, 1986. — 168 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Na teritoriyi Ukrayini viyavleno blizko 500 dzherel riznih mineralnih vod u tomu chisli v mezhah Ukrayinskih Karpat Naftusya Svalyava Polyana Kvasova ta in Ukrayinskogo shita Hmilnik Mironivka Bila Cerkva ta in Dniprovsko Doneckoyi zapadini Mirgorod Dnipropetrovshina Limanske kur Solonij liman Novomoskovskij r n Nikopolske Chaplinske Krivorizka voda Dnipropetrivska Carichanska Znamenivska Novomoskovsk Vinnichchina Hmilnicke rodovishe stolovih vod Regina 4 dzherela rodovisha mineralnih radonovih vod Bronnicke sv 38 Sadkivska sv 128 g Trostyanchik sv Kozyatinske sv 1997 rodovisha pidzemnih mineralnih likuvalno stolovih vod Donechchina Zolotij kolodyaz Dobropillya Veliko Anadolske radonove Volnovaha Slov yanske Zhitomirshina Zhitomirska voda Zakarpattya bl 360 dzherel Kelechinske Sojminske Mizhgirske kurort Verhovina Girskotisenske ta Rahivske s she Kvasi kur Gorna Tisa a takozh s she Kobilecka Polyana Shayanske Dragivska Svalyavska grupa kurortiv min vodi Svalyava Polyanske kur Sonyachne Zakarpattya voda Polyana Kvasova Ploskivske Novopolyanske kur Polyana minvoda Polyana Kupel Golubinske Luzhanska kurort Kvitka Polonini Beregvarske kurort Karpati Sinyacke sulfidni Ust Chornivske Tyachiv Yavornicka Zaporizka obl Melitopolske minvoda Melitopolska Priazovske Akimivske kur Kirilivka Berdyanske ta u Primorskomu r ni Ivano Frankovshina Osmolodivske Rozhnyatovskij r n Slobodske i Korshevske Kolomiya Delyatinske Nadvirna Dolinske rozsolni u Pridnistrov yi s she Bilshivci Gorodenka kurort Cherche u tomu chisli sulfidni Zavadivske Kalush minvodi Verhovinska Pereginska Roksolyana a takozh najvidomisha Burkut Burkut Verhovinskogo r nu analog kislovodskogo Narzanu Kiyivshina Mironivske takozh u Vladislavovci Bilocerkivske u kurortnij miscevosti Koncha Zaspa poblizu Brovariv stolovi minvodi Kiyivska Obolon Borispilska Berezanska Chornobilska u minulomu Kurortna Sofiya Kiyivska Kalipso na Kirovogradshini dzherela radonovih vod na bazi yakih diye zokrema sanatorij Znam yanska oblasna balneologichna likarnya voda Krishtaleva Krim vidomo ponad 100 200 min dzherel Adzhi Su poblizu Bahchisaraya Yevpatorijske Sakske Krimska Pasha Tene ta Feodosijske Feodosiya Krimskij narzan u kurortnij miscevosti Myelas bilya Forosu Lazurne Alushta ponad 20 grup dzherel sulfidnih vod na Kerchenskomu pivostrovi vodi Ajvazovska Yaltinska Luganshina Starobilske ta Novopskovske Luganske voda Luganska Volin Nezamerzayuche dzherelo poblizu Manevichiv Lvivshina ponad 100 min dzherel Morshinske Truskavecke ponad 25 mineralnih dzherel 10 riznovidiv minvod Naftusya Truskavecka Yuzya Shidnicke kurortna miscevist Shidnicya Soluki Lyuben Velikij ta Nemirivske sulfidni sirkovodnevi Shklo takozh sulfidni mineralni vodi Oleska ta inshi Mikolayivshina mineralni vodi zdebilshogo priurocheni do Prichernomorskogo artezianskogo basejnu na pivdni ta u mezhah Ukrayinskogo gidrogeologichnogo masivu na pivnochi napr Krivo Ozerske rodovishe poshireni radonovi u Buzkomu Gardi Snigurivska voda Odeshina Tatarbunarske Arcizke Odeske kurort Velikij Fontan Sergiyivske minvoda Viktoriya Savranske Ogrud Slyusaryeve Savranska dzherelna Velikodolinskij narzan Poltavshina Mirgorodske ta u Velikobagachanskomu Novosanzharskomu Kremenchuckomu Horolskomu ta inshih r nah vodi Gogolivska Sorochinska Velikobagachanska Novosanzharska Semenivska Horolska Rivnenshina Stepanske kurort Gorin u Koreckomu Ostrozkomu r nah Ostrozka voda Chervona Kalina u Zhobrini ta poblizu Oleksandriyi Rivnenskij r n Ternopilshina u Terebovlyanskomu Konopkivske smt Mikulinci Kremeneckomu Borshivskomu i Ternopilskomu r nah minvodi Ternopilska Medobori Perlina gir Harkivshina krem yanisti Berezivske Dergachivskij r n na kurorti Raj Olenivka ta u Harkovi Hersonshina riznomanitni vodi na Shodi Pivnichnomu Shodi ta na Arabatskij Strilci Hmelnichchina Zbruchanske tipu Naftusya Novozbruchanske Polonske radonovi a takozh u Kam yanec Podilskomu i Dunayiveckomu r nah Kam yanec Podilska voda Obolonska 2 z d Obolon Krasiliv Shepetovska Hmelnicka Cherkashina Zvenigorodske Balandinske Kam yanskij r n Talnivske Kolodyazne vodi Talnivska i Cherkaska s Zhabotin Kam yanskogo r nu Chernigivshina Chernigivske s Ladinka sanatorij Desna bishofitni vodi na kurorti Kachanivka Ichnya voda Poliska Menskogo r nu Bukovina Novoselicke s Sherbinci Budinecke Storozhineckogo r nu voda Bukovinska Brusnicke u Kicmanskomu r ni Brusnicka Storozhineckomu Putilskomu r nah ta v okolicyah Chernivciv vodi Zelenchanka ta Kelmenchanka Plyashka vodi Polyana Kvasova a takozh Denishivske Zhitomirshina Denishi san Deneshi Rivnenshina Korec selo Danichiv Kolodyaznenske na Cherkashini bilya Umani i Talne u Krimu poblizu Simferopolya abo Krasnogvardijskogo na Rivnenshini s she Berezne s Prisluch na Harkivshini bilya selisha Dvorichna i inshi Mineralni vodi vikoristovuyut u medicini balneologiya balneoterapiya deyaki v teploenergetici U shirshomu rozuminni do mineralnih vod doluchayut takozh prirodni promislovi vodi z yakih vidobuvayut jod brom bor ta inshi komponenti i termalni vodi yaki vikoristovuyutsya z energetichnoyu metoyu Porogom mizh prisnimi i mineralnimi vodami zvichajno vvazhayut mineralizaciyu 1 g dm3 Ponad 80 dzherel mineralnih vod Ukrayini vikoristovuyutsya dlya 50 kurortiv 20 balneolikaren 40 zavodiv likuvalno stolovih vod Najposhirenishi mineralni vodi vuglekisli sirkovodnevi zalizisti jodobromni bromni radonovi radioaktivni Div takozhMineralni vodiDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Goryev L M Peleshenko V I Hilchevskij V K K Visha shkola 1995 307 s ISBN 5 11004522 4 Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi K Nika Centr 2012 312 s 27 serpnya 2021 u Wayback Machine Formuvannya mineralnih vod Ukrayini Monografiya Za red V M Shestopalova K Nauk dumka 2009 311 c Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s LiteraturaMineralnye vody Zakarpatya Himicheskij sostav puti formirovaniya perspektivy ispolzovaniya S P Bilak Pod red V V Kolodiya Lvov Visha shk 1986 168 s PosilannyaPortal Gastronomiya MINERALNI VODI 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya
Топ