Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арци́з — місто в Україні, у Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Арцизької міської громади. Залізнична станція Арциз з 1913 року. Відстань до обласного центру становить 156 км і проходить автошляхом М15E87.
| Арциз | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Одеська область | ||||||||
| Район |  Болградський район | ||||||||
| Громада | Арцизька міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA51060010010032913 | ||||||||
| Засноване | 1816 | ||||||||
| Перша згадка | 1816 (208 років) | ||||||||
| Облікова картка | Арциз | ||||||||
| Статус міста | з 4 січня 1963 року | ||||||||
| Населення | ▼ 14 355 (на 01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 17,73 км² | ||||||||
| Густота населення | 859 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 68400—68409 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4845 | ||||||||
| Координати | 45°59′40″ пн. ш. 29°25′56″ сх. д. / 45.99444° пн. ш. 29.43222° сх. д.Координати: 45°59′40″ пн. ш. 29°25′56″ сх. д. / 45.99444° пн. ш. 29.43222° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 16 м | ||||||||
| Водойма | р. Чага, р. Когильник, Балка Арцизька | ||||||||
| Назва мешканців | арци́зівець арци́зівка арци́зівці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Арциз | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 173 км | ||||||||
| - автошляхами | 156 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 623 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 68400, м. Арциз, вул. Свободи, 99 | ||||||||
| Вебсторінка | Арцизька міськрада | ||||||||
| Міський голова | Парпуланський Сергій Афанасьович | ||||||||
|
| |||||||||
Географія
У північній частині міста Балка Арцизька впадає у річку Чагу.
Етимологія
Арциз отримав назву від французького міста Арсі-сюр-Об, тобто Арсі над Об, у Шампані, де сталася локальна військова сутичка 20-21 березня 1814 року.
Місто мало варіанти назви Арсис, Альт-Арсис, Арциз або Арсі-на-Чазі. Саме тут, «по ліву її сторону, на підошві гори», і було виділено близько п'яти тисяч десятин землі німецьким переселенцям. Подарувавши новоселам землю, звільнивши від податків і рекрутської повинності, держава полишила на вільний розсуд. Ставлення регламентаційних інстанцій чудово вкладалося в улюблену формулу головного начальника краю, герцога де Рішельє: «Дуже не регулюватимемо». Нікому і на гадку не спадало диктувати колоністам, що конкретно і коли вони повинні посіяти, як розпорядитися урожаєм, будь-якою аграрною продукцією. Саме тому дбайливі вюртембержці, мекленбуржці і т. д. миттю зуміли, що називається, на порожньому місці створити справжній райський сад.
Історія
Місто виникло 1816 року в період заселення Південної Бессарабії німцями, після приєднання її до Російської імперії. Степові містечка, які засновані німцями-колоністами на Одещині у 1810—1830-х роках, отримували свої імена на спомин «перемог російської зброї», у наполеонівських війнах. Такі як Тарутине, Віттенберґ, Бородіно, Лейпциг, Фершампенуаз, Париж, Теплиця та інші.
Станом на 1886 рік у німецькій колонії, центрі Арцизької волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1503 особи, налічувалось 122 дворові господарства, існували молитовний будинок, поштова станція, крамниця, 2 заїзди, 2 їдальні, 2 трактири, 2 винарні, відбувались базари щодва тижні у вівторки.
Першими жителями Арцизу стали німці — колоністи з Варшавського герцогства. Їм були надані значні пільги: кожна родина отримала по 60 десятин землі, звільнення від податків на 50 років, а від рекрутської повинності — назавжди. Згодом Арциз став однією з найбагатших німецьких колоній. Швидкими темпами розвивалися землеробство і скотарство. Про арцизький базар знали навіть за межами Російської імперії. Звідси коней табунами відправляли до Франції, Туреччини, Польщі.
У 1844 році в Арцизі Самуелем Меске була заснована перша металообробна майстерня. Плуги, виготовлені там, дуже добре і легко ходили по землі. Саме завдяки цьому кількість клієнтів постійно зростала і компанія прогресувала. На початку ХХ ст.майтерня вже стала фабрикою плушів із слюсарним, ковальським, ливарним, столярним та малярним відділами з власним освітленням. Почали випускати нові плуги Weischkorn — трилезові, прості, легкі в експлуатації. Хороший продаж цих плугів дав можливість втілити в життя план випуску дво-і трикорпусних плугів за власним проектом. Сталь високої якості отримували з Піттсбурга (США). З 1913 по 1914 рр. вдалося замовити і отримати 640 одиниць сталі для відвалів (самоочистників) зі Штатів. Товар прибував на залізничний вокзал Лейпцига (Серпневе).
У 1914 році розпочалася війна. Я. Меске (власник) був змушений служити в армії .бізнес зупинився. У 1917 році, повернувшись з війни, йому довелося починати знову. Придбали нові верстати, преси та інші пристрої. Майстерня почала не тільки випускати, але й ремонтувати плуги, жатки та іншу с/г техніку. Освоїли випуск бурякокосилок, мотовилок, кукурудзяних сівалок. останні користувалися дуже великим попитом. В останні кілька років перед переселенням почали випускати також дискові сівалки.
Лихом для німецького населення Півдня України стали депортації, політичні репресії та цькування, які почалися в 1940-х роках і скалічили життя переважній частині населення, ліквідувавши прошарок справжніх господарів села з передовим агротехнічним досвідом колоністського землеволодіння.
Наприкінці XIX сторіччя Арциз приваблював багатьох ініціативних людей з північних районів України і Білорусі, зі Східної Польщі, з Молдавії та Румунії.
На початку 1918 року Арциз, як і вся Бессарабія, опинився під владою Румунії. 28 червня 1940 року румунський окупаційний режим змінився на радянський. Арциз став одним з районних центрів Ізмаїльської області.
З 1941 по 1944 роки Арциз окуповано німецько-румунськими військами. З 1944 року — відвойований радянськими військами.
У 1957 році Арциз був перетворений на селище міського типу (рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.); 24 жовтня 1957 до його складу ввійшли село Чорноглинське (Червоно-Глинське, колишнє Брієни) та хутір Нагорний.
З 24 серпня 1991 року Арциз — в складі Незалежної України.
23 лютого 2016 року рішенням Арцизької міської ради, на виконання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» в місті Арциз перейменовані деякі вулиці. Відтоді вулиці Арциза отримали нові назви:
| Стара назва | Нова назва | Стара назва | Нова назва |
|---|---|---|---|
| вул. Орджонікідзе | вул. Соборна | вул. Котовського | вул. Очеретове |
| вул. Ворошилова | вул. Щаслива | вул. Радянської Армії | вул. Покровська |
| вул. Чапаєва | вул. Європейська | вул. Леніна | вул. Трудова |
| вул. Щорса | вул. Аккерманська | вул. Калініна | вул. Одеська |
| вул. Кірова | вул. Надрічна | вул. Дзержинського | вул. Преображенська |
| вул. 40 років Жовтня | вул. Лугова | вул. Колгоспна | вул. Світла |
| вул. Комсомольська | вул. Бессарабська | провулок Радянський | провулок Транспортний |
17 липня 2020 року, в ході адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Арцизького району, місто увійшло до складу Болградського району.
Символіка
Гербом міста є варязький геральдичний щит. Лелека символізує мир, добро, щастя; золота виноградна лоза — працьовитість жителів і плодючість землі; каміння — єдність різних національностей; залізнична колія — розвиток промисловості. Блакитний колір — то краса і велич, червоний — мужність, золотий — багатство і справедливість. Автори герба — Постолов Сергій Костянтинович і Коваль Володимир Федорович. Герб було затверджено рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради народних депутатів 19 квітня 1991 р.
Промисловість та сільське господарство
Заводи: залізобетонних виробів, ливарно-механічний, машинобудівний; залізничне депо, електропідстанція Дубоссарської ГЕС; молочних виробів, хлібний, продовольчих товарів, м'ясокомбінат, винних виробів; 3 млини, 7 олійниць, 2 коптильні, 2 пекарні, елеватор.
У районі: виноградарство, посіви пшениці, соняшника, кукурудзи; розведення м'ясо-молочної худоби.
Освіта та наука
3 середні, 1 восьмирічна школа, 1 школа робітничої молоді, 1 спортивна школа, Будинок культури, 2 бібліотеки.
Населення
З роками збільшувався в Арцизі прошарок росіян, українців та молдаван. Переважно це були бідняки, які наймитували в господарствах колоністів, лише деякі займалися землеробством і кустарним промислом.
У 1859 році в Арцизі налічувалося 157 дворів (1521 житель).
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 11 344 | 14 115 | 16 853 | 20 240 | 16 370 | 14 859 | 14 666 |
| українська мова | російська | болгарська | молдовська | циганська | гагаузька |
|---|---|---|---|---|---|
| 22,57 % | 66,51 % | 7,90 % | 1,48 % | 0,47 % | 0,41 % |
| українці | росіяни | болгари | молдовани |
|---|---|---|---|
| 30 % | 26 % | 18 % | 4 % |
Почесні жителі міста
| ПІБ | Дата народження | Дата присвоєння звання | Заслуги громадянина |
| Баранов Василь Сергійович | 01.01.1924 | 1991 | За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової Війни |
| Декаль Володимир Іванович | 21.01.1925 | 1991 | За мужність та героїзм виявлені в роки ВВВ |
| Метьолкін Олександр Акімович | 21.08.1924 | 1991 | За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової Війни |
| Міхова Ніна Сергіївна | 20.12.1917 | Рішення виконкому від 21.08.1995 | За багаторічну плідну працю, активну громадянську роботу та з нагоди 50-річчя Перемоги в Другій Світовій Віійні |
| Запорожченко Ніна Сергіївна | 07.01.1931 | Рішення виконкому №363 від 11.09.1996 | За багаторічну сумлінну працю, активну громадянську діяльність та з нагоди 180-річчя міста |
| Афанасьєв Володимир Миколайович | 01.03.1949 | Рішення виконкому №363 від 11.09.1996 | Директор художньої школи, вчитель вищої категорії, учасник міжнародних виставок |
| Еміль Херманн | 24.02.1906 | Рішення виконкому «363 від 11.09.1996 | Перший із іноземців, колишній мешканець Арцизу, кому присвоєно це почесне звання |
| Роберт Піат | 24.09.1922 | Рішення міської ради№284-ХХІІІ від 21.08.01 | За заслуги у встановленні дружніх стостунків між містами Арциз та французьким Арсі, з нагоди 185-річчя міста Арциз |
| Шварцман Олена Іванівна | 23.04.1941 | Рішення міської ради №284-ХХХІІІ від 21.08.2001 | За активну громадську діяльність в напрямку відродження культурних традицій міста та з нагоди 185-річчя міста |
| Едвін Кельм | 08.08.1929 | Рішення міської ради №284-ХХХІІІ від 21.08.2001 | За активну діяльність у встановленні дружніх зв’язків між Німеччиною та Україною на рівні простих людей. Президент Федерації бессарабських німців у Німеччині. |
| Зігмунд Цибарт | Рішення міської ради №284-ХХХІІІ від 21.08.2001 | За активну діяльність, в тому числі і благодійну, по встановленню дружніх зв’язків між колишніми та нинішними жителями Арцизу | |
| Попов Анатолій Васильович | 13.07.1960 | Рішення міської ради №363 від 11.08.2008 | За вагомий внесок у розвиток будівельної галузі та активну громадську діяльність |
| Бородина Ганна Омелянівна | 15.12.1920 | Рішення міської ради №1770 від 30.07.2020 | За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової Війни. Активну громадянську діяльність |
| Теравський Володимир Антонович | 25.12.1935 | Рішення міської ради №1821 від 27.08.2010 | За високий професіоналізм, доросовісне ставлення до роботи активну життєву позицію |
| Стоянова Ганна Степанівна | 14.04.1949 | Рішення міської ради №197 від 28.07.2011 | За вагомий внесок у розвиток освіти міста, за активну громадську діяльність по збереженню культури та історії рідного краю, забезпечення дружніх хв’язків з жителями Німеччини та Болгарії та з нагоди 195-рісся міста |
| Коваль Володимир Федорович | 04.08.1952 | Рішення міської ради №781 від 09.08.2012 | За багаторічну плідну працю, за вагомий особистий внесок у створення та реалізацію кульутрно-мистецбкого проєкту «Буджак», герб міста Арциз, збереження і примноження національного культурного надбання, розвиток кращих традицій фотомистецтва в місті, активну громадську діяльність та з нагоди 60-річчя з Дня народження |
| Священник Генадій Мартинов | 23.04.1969 | 2016 |
Економіка
- Маслосирзавод — побудований 1958 року в Арцизі, що випускав щорічно 5 тис. тонн продукції (нині закритий).
- Птахо-м'ясокомбінат з приймальним, відгодівельними, м'ясо-жировим цехами і потужним холодильником.
- Фабрики «Звільнений ткач» і промкомбінату.
- Виноробний завод — радгосп «Комсомолець» довів площу під виноградниками до 860 га і переробляє за добу 1 тис. тонн винограду.
- «Сільгосптехніки» — має свій механізований загін, потужні ремонтні майстерні, базу матеріально-технічного постачання, автопарк.
- «Міжколгоспбуд» — комбікормовий завод, винзавод, маслосирзавод, промкомбінат та побуткомбінат.
- АТП-15118 має в своєму розпорядженні 146 автомашин.
- «Укрводзалізобетон» — завод залізобетонних виробів тресту. Його колектив випускає вироби 50 найменувань − 100 тис. кубометрів збірного залізобетону на рік, а річний обсяг будівельно-монтажних робіт обчислюється 1,5 млн руб. Підприємство успішно освоює випуск спірально-шовних труб діаметром 300 мм. На заводі працює 900 чоловік.
Інтенсифікації виробництва сприяло і злиття у 1973 році двох Арцизьких колгоспів в один — ім. Леніна.
Транспорт
20 лютого 1941 року, напередодні 23-ї річниці Червоної армії, будівництво залізничної гілки, що з'єднала Ізмаїл з Одесою, було завершено (за рішенням радянського уряду 20 серпня 1940 року почалося спорудження 90-кілометрової залізничної лінії Арциз — Ізмаїл).
З 24 вересня 2016 року через Арциз щоденно курсує нічний швидкий пасажирський поїзд «Дунай», який сполучає місто з Одесою, Подільськом, Вінницею, Києвом, Ізмаїлом та Березином тощо.
Мости
У 1940 році введено в експлуатацію 76-метровий пальовий міст через річку Когильник.
Архітектура
Пам'ятники та скульптури
- Пам'ятник Карлу Марксу демонтували 16.09.2022.
- Кірха — вул. Соборна, Арциз, Одеська область, 68400.
Арцизька євангелічно-лютеранська парафія (1899—1916)
Німці були дуже релігійними, тому у 1880 році німецькою громадою була збудована та введена в дію будівля кірхи (лютеранська церква). Вона розташована на місці, нині займаному будівлею районної бібліотеки. Цікавим є і той факт, що колоністи, як тільки встали на ноги, зміцнились, завели господарство та міцно закріпились на цій території вони одразу ж почали будівництво кірхи, на яке збирались кошти з усієї громади. Та коли вона була побудована, Арциз став ще й не тільки торговим центром регіону, а й релігійним, так як тут була побудована єдина кірха на весь тодішній Буджак.
Будівлі
За післявоєнний час невпізнанно змінився зовнішній вигляд Арциза. Розширилися межі села, збільшилася кількість населення. Тільки протягом 1950—1958 років побудовано 600 будинків. З'явилися 44 вулиці, забудовані новими будинками. У них тільки за останні десять років справили новосілля більше тисячі сімей. З появою заводу залізобетонних виробів на околиці міста виріс новий район з багатоповерховими будинками.
Нові житлові будинки в Арцизі побудовані з 1976 року. Одночасно тут були побудовані типова школа на 960 учнів, дитячий садок на 280 місць, ясла, магазин, побутові пункти.
У місті працюють універмаг, 46 продовольчих і промтоварних магазинів, 2 ресторани, 10 їдалень і кафе.
Культура
Центром культурного життя Арциза став районний будинок культури. Тут демонструвалися кінофільми, організувався самодіяльний агітколектів. Тут працювали гуртки політграмоти, атеїстичний лекторій, гуртки художньої самодіяльності — хоровий, драматичний, танцювальний та інших, ансамбль народних інструментів. У січні 1945 року відкрився кінотеатр, придбані два кінопересувки. Діяла агіткультбригада. На обласному огляді художньої самодіяльності в 1947 році колектив Арцизький культармійців зайняв друге місце, а на республіканському — третє.
У приміщенні будинку культури розміщувалася і районна бібліотека. Працювали також бібліотеки в середній школі і парткабінет райкому партії. У їх фондах налічувалося 7845 примірників книг.
Більше тисячі жителів міста беруть активну участь в роботі гуртків художньої самодіяльності та різних студій, створених при районному будинку культури і п'яти клубах.
В парку культури і відпочинку ім. 40-річчя ВЛКСМ споруджений зелений театр на 1000 місць.
Цікаво організовує дозвілля школярів будинок юнацтва, де створено 18 різних гуртків і клубів.
У місті функціонують 2 бібліотеки.
У місті є стадіон.
Про Арциз складено багато віршів і пісень. Одна з них «Здравствуй, Арциз!» (слова Ольги Фоміної, музика Миколи Дімітрова), мабуть, найповніше відображає особливості міста.
| «Здравствуй, Арциз!» |
|---|
| Рассвет окрасит крыши города В какой-то розовый янтарь. И солнышко светло и молодо С утра листает календарь. Лучи расставив паутинкою, Оно с надеждой смотрит вниз. В долину, где под легкой дымкою Уже проснулся мой Арциз. Здравствуй, Арциз, город старый и новый, Омытый дождем, засыпанный снегом, Здравствуй, Арциз, у садочках вишневых, В сиянии дня и под пасмурным небом. Верю в тебя, у твою силу и волю, Пусть время приносит и боль, и потери. Ты обретешь свою светлую долю. Верю в тебя, все равно в тебя верю! Мой добрый город дружбой славится, Гостеприимен каждый дом. Здесь первенцев приносят аисты, А люди славятся трудом. И ценим мы улыбку детскую Превыше ценностей любых, Мужскую силу, верность женскую И помним павших как живых… Здравствуй, Арциз, у лозе виноградной, В крике ребенка, в улыбке студента. Здравствуй, Арциз, простой и понятный, В свадебных маршах и траурных лентах. Верю в тебя, у твои сильные руки. Пусть даже Надежда закроет все двери, Выдержишь ты испытания и муки. Верю в тебя, все равно в тебя верю! Быть может, жизнь провинциальная Однообразьем надоест. И позовет в дорогу дальнюю Охота к перемене мест. Завертит лица, декорации Судьбы причудливый каприз. Устану и сойду на станции С родным названием «Арциз». |
Знамениті уродженці
- Сергій Басов — український футболіст, захисник ФК «Олександрія».
- [de] — німецький інженер, винахідник, підприємець, покровитель мистецтва та науки.
- Джуринський Віталій Олександрович — український бізнесмен.
- Доценко Анатолій Ігорович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 рр.
- [de] — німецький селекціонер.
- Платонов Сергій Вікторович (1980—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Бірюкова Ірина Олександрівна — генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України.
За післявоєнний період 710 робітників, колгоспників, представників інтелігенції Арциза були нагороджені орденами і медалями, серед них орденом Леніна:
- Ченцов Ф. М. — залізничник машиніст.
- Городнік В. В.- черговий по депо.
- Норін М. С. — інженер депо.
- Зінчук І. Г. — ревізор руху.
- Івашкін А. А. — приймальник паровозів.
- Бахчеван Д. Г. — бригадир комплексної бригади «Міжколгоспбуду».
- Стоянов З. С. — токар районного об'єднання «Сільгосптехніки».
- Мордвинова М. А. — вчителька Арцизької середньої школи. Удостоєна Ордена Жовтневої Революції.
Пов'язані з містом
- Чумаченко Євген Олександрович (1988—2020) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- картка Постанови Верховної ради України
- Центральна виборча комісія оприлюднила результат підрахунку голосів на виборах міського голови Арциза Одеської області // ІАВ «Народна думка», 2020-11-09
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 16
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Арциз дав нові назви вулицям [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська Бесарабія» 23 лютого 2016 (рос.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Ілона Якимюк. На Одещині демонтували пам'ятник Карлу Марксу.
Джерела
- Арциз [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Неофіційний сайт міста Арциз [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Арциз — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- На Одещині впали два Леніни, ще двох демонтували[недоступне посилання з травня 2019]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Арциз — Енциклопедія Сучасної України [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Батюшков П. Н. Бессарабия. Историческое описание. СПб., 1992, с. 144.
- Відомості Верховної Ради УРСР. 1957, № 9, с. 135
- Кулінич І. М., Кривець Н. В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. — К.: Наукова думка, 1998.
- Лазарев А. М. Молдавская советская государственность и бессарабський вопрос. Кишинёв, 1974, с. 644.
- Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 26 жовтня 2007 р.). — Одеса, 2007.
- Списки населених місць Російської імперії, т. 3. Бессарабська область. СПб., 1961, с. 22.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974—1985.
Посилання
- Погода в місті Арциз [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arci z misto v Ukrayini u Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Arcizkoyi miskoyi gromadi Zaliznichna stanciya Arciz z 1913 roku Vidstan do oblasnogo centru stanovit 156 km i prohodit avtoshlyahom M15E87 ArcizGerb ArcizaSadiba XIX st u ArciziOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Arcizka miska gromadaKod KATOTTG UA51060010010032913Zasnovane 1816Persha zgadka 1816 208 rokiv Oblikova kartka ArcizStatus mista z 4 sichnya 1963 rokuNaselennya 14 355 na 01 01 2022 Plosha 17 73 km Gustota naselennya 859 osib km Poshtovi indeksi 68400 68409Telefonnij kod 380 4845Koordinati 45 59 40 pn sh 29 25 56 sh d 45 99444 pn sh 29 43222 sh d 45 99444 29 43222 Koordinati 45 59 40 pn sh 29 25 56 sh d 45 99444 pn sh 29 43222 sh d 45 99444 29 43222Visota nad rivnem morya 16 mVodojma r Chaga r Kogilnik Balka ArcizkaNazva meshkanciv arci zivec arci zivka arci zivciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ArcizDo obl resp centru zalizniceyu 173 km avtoshlyahami 156 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 623 kmMiska vladaAdresa 68400 m Arciz vul Svobodi 99Vebstorinka Arcizka miskradaMiskij golova Parpulanskij Sergij AfanasovichArciz u Vikishovishi KartaArcizArcizCya stattya pro misto Pro zaliznichnu stanciyu div Arciz stanciya GeografiyaU pivnichnij chastini mista Balka Arcizka vpadaye u richku Chagu EtimologiyaArciz otrimav nazvu vid francuzkogo mista Arsi syur Ob tobto Arsi nad Ob u Shampani de stalasya lokalna vijskova sutichka 20 21 bereznya 1814 roku Misto malo varianti nazvi Arsis Alt Arsis Arciz abo Arsi na Chazi Same tut po livu yiyi storonu na pidoshvi gori i bulo vidileno blizko p yati tisyach desyatin zemli nimeckim pereselencyam Podaruvavshi novoselam zemlyu zvilnivshi vid podatkiv i rekrutskoyi povinnosti derzhava polishila na vilnij rozsud Stavlennya reglamentacijnih instancij chudovo vkladalosya v ulyublenu formulu golovnogo nachalnika krayu gercoga de Rishelye Duzhe ne regulyuvatimemo Nikomu i na gadku ne spadalo diktuvati kolonistam sho konkretno i koli voni povinni posiyati yak rozporyaditisya urozhayem bud yakoyu agrarnoyu produkciyeyu Same tomu dbajlivi vyurtemberzhci meklenburzhci i t d mittyu zumili sho nazivayetsya na porozhnomu misci stvoriti spravzhnij rajskij sad IstoriyaMisto viniklo 1816 roku v period zaselennya Pivdennoyi Bessarabiyi nimcyami pislya priyednannya yiyi do Rosijskoyi imperiyi Stepovi mistechka yaki zasnovani nimcyami kolonistami na Odeshini u 1810 1830 h rokah otrimuvali svoyi imena na spomin peremog rosijskoyi zbroyi u napoleonivskih vijnah Taki yak Tarutine Vittenberg Borodino Lejpcig Fershampenuaz Parizh Teplicya ta inshi Stanom na 1886 rik u nimeckij koloniyi centri Arcizkoyi volosti Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 1503 osobi nalichuvalos 122 dvorovi gospodarstva isnuvali molitovnij budinok poshtova stanciya kramnicya 2 zayizdi 2 yidalni 2 traktiri 2 vinarni vidbuvalis bazari shodva tizhni u vivtorki Pershimi zhitelyami Arcizu stali nimci kolonisti z Varshavskogo gercogstva Yim buli nadani znachni pilgi kozhna rodina otrimala po 60 desyatin zemli zvilnennya vid podatkiv na 50 rokiv a vid rekrutskoyi povinnosti nazavzhdi Zgodom Arciz stav odniyeyu z najbagatshih nimeckih kolonij Shvidkimi tempami rozvivalisya zemlerobstvo i skotarstvo Pro arcizkij bazar znali navit za mezhami Rosijskoyi imperiyi Zvidsi konej tabunami vidpravlyali do Franciyi Turechchini Polshi U 1844 roci v Arcizi Samuelem Meske bula zasnovana persha metaloobrobna majsternya Plugi vigotovleni tam duzhe dobre i legko hodili po zemli Same zavdyaki comu kilkist kliyentiv postijno zrostala i kompaniya progresuvala Na pochatku HH st majternya vzhe stala fabrikoyu plushiv iz slyusarnim kovalskim livarnim stolyarnim ta malyarnim viddilami z vlasnim osvitlennyam Pochali vipuskati novi plugi Weischkorn trilezovi prosti legki v ekspluataciyi Horoshij prodazh cih plugiv dav mozhlivist vtiliti v zhittya plan vipusku dvo i trikorpusnih plugiv za vlasnim proektom Stal visokoyi yakosti otrimuvali z Pittsburga SShA Z 1913 po 1914 rr vdalosya zamoviti i otrimati 640 odinic stali dlya vidvaliv samoochistnikiv zi Shtativ Tovar pribuvav na zaliznichnij vokzal Lejpciga Serpneve U 1914 roci rozpochalasya vijna Ya Meske vlasnik buv zmushenij sluzhiti v armiyi biznes zupinivsya U 1917 roci povernuvshis z vijni jomu dovelosya pochinati znovu Pridbali novi verstati presi ta inshi pristroyi Majsternya pochala ne tilki vipuskati ale j remontuvati plugi zhatki ta inshu s g tehniku Osvoyili vipusk buryakokosilok motovilok kukurudzyanih sivalok ostanni koristuvalisya duzhe velikim popitom V ostanni kilka rokiv pered pereselennyam pochali vipuskati takozh diskovi sivalki Lihom dlya nimeckogo naselennya Pivdnya Ukrayini stali deportaciyi politichni represiyi ta ckuvannya yaki pochalisya v 1940 h rokah i skalichili zhittya perevazhnij chastini naselennya likviduvavshi prosharok spravzhnih gospodariv sela z peredovim agrotehnichnim dosvidom kolonistskogo zemlevolodinnya Naprikinci XIX storichchya Arciz privablyuvav bagatoh iniciativnih lyudej z pivnichnih rajoniv Ukrayini i Bilorusi zi Shidnoyi Polshi z Moldaviyi ta Rumuniyi Na pochatku 1918 roku Arciz yak i vsya Bessarabiya opinivsya pid vladoyu Rumuniyi 28 chervnya 1940 roku rumunskij okupacijnij rezhim zminivsya na radyanskij Arciz stav odnim z rajonnih centriv Izmayilskoyi oblasti Z 1941 po 1944 roki Arciz okupovano nimecko rumunskimi vijskami Z 1944 roku vidvojovanij radyanskimi vijskami U 1957 roci Arciz buv peretvorenij na selishe miskogo tipu rishennyam vikonavchogo komitetu Odeskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 2 sichnya 1957 r 24 zhovtnya 1957 do jogo skladu vvijshli selo Chornoglinske Chervono Glinske kolishnye Briyeni ta hutir Nagornij Z 24 serpnya 1991 roku Arciz v skladi Nezalezhnoyi Ukrayini 23 lyutogo 2016 roku rishennyam Arcizkoyi miskoyi radi na vikonannya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo i nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini i zaboronu propagandi yih simvoliki v misti Arciz perejmenovani deyaki vulici Vidtodi vulici Arciza otrimali novi nazvi Stara nazva Nova nazva Stara nazva Nova nazvavul Ordzhonikidze vul Soborna vul Kotovskogo vul Ocheretovevul Voroshilova vul Shasliva vul Radyanskoyi Armiyi vul Pokrovskavul Chapayeva vul Yevropejska vul Lenina vul Trudovavul Shorsa vul Akkermanska vul Kalinina vul Odeskavul Kirova vul Nadrichna vul Dzerzhinskogo vul Preobrazhenskavul 40 rokiv Zhovtnya vul Lugova vul Kolgospna vul Svitlavul Komsomolska vul Bessarabska provulok Radyanskij provulok Transportnij 17 lipnya 2020 roku v hodi administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Arcizkogo rajonu misto uvijshlo do skladu Bolgradskogo rajonu SimvolikaDokladnishe Gerb Arciza Gerbom mista ye varyazkij geraldichnij shit Leleka simvolizuye mir dobro shastya zolota vinogradna loza pracovitist zhiteliv i plodyuchist zemli kaminnya yednist riznih nacionalnostej zaliznichna koliya rozvitok promislovosti Blakitnij kolir to krasa i velich chervonij muzhnist zolotij bagatstvo i spravedlivist Avtori gerba Postolov Sergij Kostyantinovich i Koval Volodimir Fedorovich Gerb bulo zatverdzheno rishennyam vikonavchogo komitetu Arcizkoyi miskoyi radi narodnih deputativ 19 kvitnya 1991 r Promislovist ta silske gospodarstvoZavodi zalizobetonnih virobiv livarno mehanichnij mashinobudivnij zaliznichne depo elektropidstanciya Dubossarskoyi GES molochnih virobiv hlibnij prodovolchih tovariv m yasokombinat vinnih virobiv 3 mlini 7 olijnic 2 koptilni 2 pekarni elevator U rajoni vinogradarstvo posivi pshenici sonyashnika kukurudzi rozvedennya m yaso molochnoyi hudobi Osvita ta nauka3 seredni 1 vosmirichna shkola 1 shkola robitnichoyi molodi 1 sportivna shkola Budinok kulturi 2 biblioteki NaselennyaZ rokami zbilshuvavsya v Arcizi prosharok rosiyan ukrayinciv ta moldavan Perevazhno ce buli bidnyaki yaki najmituvali v gospodarstvah kolonistiv lishe deyaki zajmalisya zemlerobstvom i kustarnim promislom U 1859 roci v Arcizi nalichuvalosya 157 dvoriv 1521 zhitel Tablicya zmini chiselnosti naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 2016 202011 344 14 115 16 853 20 240 16 370 14 859 14 666Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska bolgarska moldovska ciganska gagauzka22 57 66 51 7 90 1 48 0 47 0 41 Nacionalnij sklad naselennya 2001 ukrayinci rosiyani bolgari moldovani30 26 18 4 Pochesni zhiteli mistaPIB Data narodzhennya Data prisvoyennya zvannya Zaslugi gromadyaninaBaranov Vasil Sergijovich 01 01 1924 1991 Za muzhnist ta geroyizm viyavleni v roki Drugoyi Svitovoyi VijniDekal Volodimir Ivanovich 21 01 1925 1991 Za muzhnist ta geroyizm viyavleni v roki VVVMetolkin Oleksandr Akimovich 21 08 1924 1991 Za muzhnist ta geroyizm viyavleni v roki Drugoyi Svitovoyi VijniMihova Nina Sergiyivna 20 12 1917 Rishennya vikonkomu vid 21 08 1995 Za bagatorichnu plidnu pracyu aktivnu gromadyansku robotu ta z nagodi 50 richchya Peremogi v Drugij Svitovij ViijniZaporozhchenko Nina Sergiyivna 07 01 1931 Rishennya vikonkomu 363 vid 11 09 1996 Za bagatorichnu sumlinnu pracyu aktivnu gromadyansku diyalnist ta z nagodi 180 richchya mistaAfanasyev Volodimir Mikolajovich 01 03 1949 Rishennya vikonkomu 363 vid 11 09 1996 Direktor hudozhnoyi shkoli vchitel vishoyi kategoriyi uchasnik mizhnarodnih vistavokEmil Hermann 24 02 1906 Rishennya vikonkomu 363 vid 11 09 1996 Pershij iz inozemciv kolishnij meshkanec Arcizu komu prisvoyeno ce pochesne zvannyaRobert Piat 24 09 1922 Rishennya miskoyi radi 284 HHIII vid 21 08 01 Za zaslugi u vstanovlenni druzhnih stostunkiv mizh mistami Arciz ta francuzkim Arsi z nagodi 185 richchya mista ArcizShvarcman Olena Ivanivna 23 04 1941 Rishennya miskoyi radi 284 HHHIII vid 21 08 2001 Za aktivnu gromadsku diyalnist v napryamku vidrodzhennya kulturnih tradicij mista ta z nagodi 185 richchya mistaEdvin Kelm 08 08 1929 Rishennya miskoyi radi 284 HHHIII vid 21 08 2001 Za aktivnu diyalnist u vstanovlenni druzhnih zv yazkiv mizh Nimechchinoyu ta Ukrayinoyu na rivni prostih lyudej Prezident Federaciyi bessarabskih nimciv u Nimechchini Zigmund Cibart Rishennya miskoyi radi 284 HHHIII vid 21 08 2001 Za aktivnu diyalnist v tomu chisli i blagodijnu po vstanovlennyu druzhnih zv yazkiv mizh kolishnimi ta ninishnimi zhitelyami ArcizuPopov Anatolij Vasilovich 13 07 1960 Rishennya miskoyi radi 363 vid 11 08 2008 Za vagomij vnesok u rozvitok budivelnoyi galuzi ta aktivnu gromadsku diyalnistBorodina Ganna Omelyanivna 15 12 1920 Rishennya miskoyi radi 1770 vid 30 07 2020 Za muzhnist ta geroyizm viyavleni v roki Drugoyi Svitovoyi Vijni Aktivnu gromadyansku diyalnistTeravskij Volodimir Antonovich 25 12 1935 Rishennya miskoyi radi 1821 vid 27 08 2010 Za visokij profesionalizm dorosovisne stavlennya do roboti aktivnu zhittyevu poziciyuStoyanova Ganna Stepanivna 14 04 1949 Rishennya miskoyi radi 197 vid 28 07 2011 Za vagomij vnesok u rozvitok osviti mista za aktivnu gromadsku diyalnist po zberezhennyu kulturi ta istoriyi ridnogo krayu zabezpechennya druzhnih hv yazkiv z zhitelyami Nimechchini ta Bolgariyi ta z nagodi 195 rissya mistaKoval Volodimir Fedorovich 04 08 1952 Rishennya miskoyi radi 781 vid 09 08 2012 Za bagatorichnu plidnu pracyu za vagomij osobistij vnesok u stvorennya ta realizaciyu kulutrno mistecbkogo proyektu Budzhak gerb mista Arciz zberezhennya i primnozhennya nacionalnogo kulturnogo nadbannya rozvitok krashih tradicij fotomistectva v misti aktivnu gromadsku diyalnist ta z nagodi 60 richchya z Dnya narodzhennyaSvyashennik Genadij Martinov 23 04 1969 2016EkonomikaMaslosirzavod pobudovanij 1958 roku v Arcizi sho vipuskav shorichno 5 tis tonn produkciyi nini zakritij Ptaho m yasokombinat z prijmalnim vidgodivelnimi m yaso zhirovim cehami i potuzhnim holodilnikom Fabriki Zvilnenij tkach i promkombinatu Vinorobnij zavod radgosp Komsomolec doviv ploshu pid vinogradnikami do 860 ga i pereroblyaye za dobu 1 tis tonn vinogradu Silgosptehniki maye svij mehanizovanij zagin potuzhni remontni majsterni bazu materialno tehnichnogo postachannya avtopark Mizhkolgospbud kombikormovij zavod vinzavod maslosirzavod promkombinat ta pobutkombinat ATP 15118 maye v svoyemu rozporyadzhenni 146 avtomashin Ukrvodzalizobeton zavod zalizobetonnih virobiv trestu Jogo kolektiv vipuskaye virobi 50 najmenuvan 100 tis kubometriv zbirnogo zalizobetonu na rik a richnij obsyag budivelno montazhnih robit obchislyuyetsya 1 5 mln rub Pidpriyemstvo uspishno osvoyuye vipusk spiralno shovnih trub diametrom 300 mm Na zavodi pracyuye 900 cholovik Intensifikaciyi virobnictva spriyalo i zlittya u 1973 roci dvoh Arcizkih kolgospiv v odin im Lenina TransportDokladnishe Arciz stanciya 20 lyutogo 1941 roku naperedodni 23 yi richnici Chervonoyi armiyi budivnictvo zaliznichnoyi gilki sho z yednala Izmayil z Odesoyu bulo zaversheno za rishennyam radyanskogo uryadu 20 serpnya 1940 roku pochalosya sporudzhennya 90 kilometrovoyi zaliznichnoyi liniyi Arciz Izmayil Z 24 veresnya 2016 roku cherez Arciz shodenno kursuye nichnij shvidkij pasazhirskij poyizd Dunaj yakij spoluchaye misto z Odesoyu Podilskom Vinniceyu Kiyevom Izmayilom ta Berezinom tosho MostiU 1940 roci vvedeno v ekspluataciyu 76 metrovij palovij mist cherez richku Kogilnik ArhitekturaPam yatniki ta skulpturi Pam yatnik Karlu Marksu demontuvali 16 09 2022 Kirha vul Soborna Arciz Odeska oblast 68400 Arcizka yevangelichno lyuteranska parafiya 1899 1916 Nimci buli duzhe religijnimi tomu u 1880 roci nimeckoyu gromadoyu bula zbudovana ta vvedena v diyu budivlya kirhi lyuteranska cerkva Vona roztashovana na misci nini zajmanomu budivleyu rajonnoyi biblioteki Cikavim ye i toj fakt sho kolonisti yak tilki vstali na nogi zmicnilis zaveli gospodarstvo ta micno zakripilis na cij teritoriyi voni odrazu zh pochali budivnictvo kirhi na yake zbiralis koshti z usiyeyi gromadi Ta koli vona bula pobudovana Arciz stav she j ne tilki torgovim centrom regionu a j religijnim tak yak tut bula pobudovana yedina kirha na ves todishnij Budzhak Budivli Za pislyavoyennij chas nevpiznanno zminivsya zovnishnij viglyad Arciza Rozshirilisya mezhi sela zbilshilasya kilkist naselennya Tilki protyagom 1950 1958 rokiv pobudovano 600 budinkiv Z yavilisya 44 vulici zabudovani novimi budinkami U nih tilki za ostanni desyat rokiv spravili novosillya bilshe tisyachi simej Z poyavoyu zavodu zalizobetonnih virobiv na okolici mista viris novij rajon z bagatopoverhovimi budinkami Novi zhitlovi budinki v Arcizi pobudovani z 1976 roku Odnochasno tut buli pobudovani tipova shkola na 960 uchniv dityachij sadok na 280 misc yasla magazin pobutovi punkti U misti pracyuyut univermag 46 prodovolchih i promtovarnih magaziniv 2 restorani 10 yidalen i kafe KulturaCentrom kulturnogo zhittya Arciza stav rajonnij budinok kulturi Tut demonstruvalisya kinofilmi organizuvavsya samodiyalnij agitkolektiv Tut pracyuvali gurtki politgramoti ateyistichnij lektorij gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti horovij dramatichnij tancyuvalnij ta inshih ansambl narodnih instrumentiv U sichni 1945 roku vidkrivsya kinoteatr pridbani dva kinoperesuvki Diyala agitkultbrigada Na oblasnomu oglyadi hudozhnoyi samodiyalnosti v 1947 roci kolektiv Arcizkij kultarmijciv zajnyav druge misce a na respublikanskomu tretye U primishenni budinku kulturi rozmishuvalasya i rajonna biblioteka Pracyuvali takozh biblioteki v serednij shkoli i partkabinet rajkomu partiyi U yih fondah nalichuvalosya 7845 primirnikiv knig Bilshe tisyachi zhiteliv mista berut aktivnu uchast v roboti gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti ta riznih studij stvorenih pri rajonnomu budinku kulturi i p yati klubah V parku kulturi i vidpochinku im 40 richchya VLKSM sporudzhenij zelenij teatr na 1000 misc Cikavo organizovuye dozvillya shkolyariv budinok yunactva de stvoreno 18 riznih gurtkiv i klubiv U misti funkcionuyut 2 biblioteki U misti ye stadion Pro Arciz skladeno bagato virshiv i pisen Odna z nih Zdravstvuj Arciz slova Olgi Fominoyi muzika Mikoli Dimitrova mabut najpovnishe vidobrazhaye osoblivosti mista Zdravstvuj Arciz Rassvet okrasit kryshi goroda V kakoj to rozovyj yantar I solnyshko svetlo i molodo S utra listaet kalendar Luchi rasstaviv pautinkoyu Ono s nadezhdoj smotrit vniz V dolinu gde pod legkoj dymkoyu Uzhe prosnulsya moj Arciz Zdravstvuj Arciz gorod staryj i novyj Omytyj dozhdem zasypannyj snegom Zdravstvuj Arciz u sadochkah vishnevyh V siyanii dnya i pod pasmurnym nebom Veryu v tebya u tvoyu silu i volyu Pust vremya prinosit i bol i poteri Ty obretesh svoyu svetluyu dolyu Veryu v tebya vse ravno v tebya veryu Moj dobryj gorod druzhboj slavitsya Gostepriimen kazhdyj dom Zdes pervencev prinosyat aisty A lyudi slavyatsya trudom I cenim my ulybku detskuyu Prevyshe cennostej lyubyh Muzhskuyu silu vernost zhenskuyu I pomnim pavshih kak zhivyh Zdravstvuj Arciz u loze vinogradnoj V krike rebenka v ulybke studenta Zdravstvuj Arciz prostoj i ponyatnyj V svadebnyh marshah i traurnyh lentah Veryu v tebya u tvoi silnye ruki Pust dazhe Nadezhda zakroet vse dveri Vyderzhish ty ispytaniya i muki Veryu v tebya vse ravno v tebya veryu Byt mozhet zhizn provincialnaya Odnoobrazem nadoest I pozovet v dorogu dalnyuyu Ohota k peremene mest Zavertit lica dekoracii Sudby prichudlivyj kapriz Ustanu i sojdu na stancii S rodnym nazvaniem Arciz Znameniti urodzhenciSergij Basov ukrayinskij futbolist zahisnik FK Oleksandriya de nimeckij inzhener vinahidnik pidpriyemec pokrovitel mistectva ta nauki Dzhurinskij Vitalij Oleksandrovich ukrayinskij biznesmen Docenko Anatolij Igorovich 1982 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 rr de nimeckij selekcioner Platonov Sergij Viktorovich 1980 2018 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Biryukova Irina Oleksandrivna generalnij direktor Odeskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Za pislyavoyennij period 710 robitnikiv kolgospnikiv predstavnikiv inteligenciyi Arciza buli nagorodzheni ordenami i medalyami sered nih ordenom Lenina Chencov F M zaliznichnik mashinist Gorodnik V V chergovij po depo Norin M S inzhener depo Zinchuk I G revizor ruhu Ivashkin A A prijmalnik parovoziv Bahchevan D G brigadir kompleksnoyi brigadi Mizhkolgospbudu Stoyanov Z S tokar rajonnogo ob yednannya Silgosptehniki Mordvinova M A vchitelka Arcizkoyi serednoyi shkoli Udostoyena Ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi Pov yazani z mistomChumachenko Yevgen Oleksandrovich 1988 2020 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiArciz u sestrinskih VikiproyektahPortal Odeshina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Odeshina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Arciz u Vikishovishi kartka Postanovi Verhovnoyi radi Ukrayini Centralna viborcha komisiya oprilyudnila rezultat pidrahunku golosiv na viborah miskogo golovi Arciza Odeskoyi oblasti IAV Narodna dumka 2020 11 09 M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 16 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arciz dav novi nazvi vulicyam 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Besarabiya 23 lyutogo 2016 ros Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ilona Yakimyuk Na Odeshini demontuvali pam yatnik Karlu Marksu DzherelaArciz 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Neoficijnij sajt mista Arciz 27 sichnya 2013 u Wayback Machine Arciz Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Na Odeshini vpali dva Lenini she dvoh demontuvali nedostupne posilannya z travnya 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Arciz Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaBatyushkov P N Bessarabiya Istoricheskoe opisanie SPb 1992 s 144 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1957 9 s 135 Kulinich I M Krivec N V Narisi z istoriyi nimeckih kolonij v Ukrayini K Naukova dumka 1998 Lazarev A M Moldavskaya sovetskaya gosudarstvennost i bessarabskij vopros Kishinyov 1974 s 644 Strategiya regionalnogo rozvitku formuvannya ta mehanizmi realizaciyi Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Odesa 26 zhovtnya 2007 r Odesa 2007 Spiski naselenih misc Rosijskoyi imperiyi t 3 Bessarabska oblast SPb 1961 s 22 Ukrayinska radyanska enciklopediya V 12 ti tomah Za red M Bazhana 2 ge vid K Gol redakciya URE 1974 1985 PosilannyaPogoda v misti Arciz 13 grudnya 2017 u Wayback Machine