Було запропоновано цю статтю або розділ з Класифікація озерних улоговин, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2023. |
Розподіл на окремі типи озер проводиться залежно від їхньої будови, умов утворення, розміром поверхні дзеркала, солоності та ряду інших ознак.
Типи озер
За генезисом озерної улоговини
Існує багато класифікацій озер, але найкращою є класифікація Первухіна-Богословського. Згідно даної класифікації за генезисом (утворенням) озерної улоговини виділяють:
Тектонічні озера
Тектонічні озера — найбільші та найглибші озера, які займають западини, що виникли в результаті тектонічних рухів земної кори: розломи, скиди, грабени, міжгірні та рівнинні прогини. Найглибшими озерами на планеті є Байкал і Танганьїка — вони значно глибші за Баренцове море, Карське море та Східно-Сибірське море. З грандіозним розломом земної кори — — пов'язана система великих африканських озер: Туркана, Альберт, Едвард, Вікторія, Танганьїка і Ньяса. На місці велетенських скидів утворились западини Великих Озер — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо. До тектонічних розломів приурочені численні озера Скандинавії, Фінляндії і Карелії: Венерн, Веттерн, Меларен, Імандра, , та . В міжгірських прогинах знаходяться гірські озера Іссик-Куль, Телецьке та Каракуль.
Вулканічні озера
Дуже екзотично виглядають вулканічні озера, які отримали поширення в областях сучасного та давнього вулканізму. Особливо часто вулканічні озера зустрічаються у відомому Тихоокеанському вулканічному кільці. На Японських островах майже половина озер вулканічного походження. Вони поширені також в Європі, Африці, Австралії і навіть в Антарктиді. Вулканічні озера утворюються в кратерах вулканів. Такі озера невеликі, округлої форми, однак відносяться до глибоководних. Діаметр їх зазвичай не перевищує 2-3 км, але глибина сягає декількох сотень метрів. Кальдери відрізняються від кратерів більшими розмірами — це великі вулканічні западини округлої форми, які мають діаметр 25-30 км. Дно їхнє частіше пласке, схили стрімкі, глибина сягає декількох сотень метрів. Утворюються кальдери за допомогою вибухів вулкану, коли знищується частина вулканічного конуса або він просідає при відході лави і виникненні пустоти в джерелі вулкану. Маари — це згаслі вулкани вибухового типу, які мають вигляд широкої воронки, обмеженої невисоким валом.
Завальні (загатні) озера
З вулканічною діяльністю пов'язані також і загатні озера. При виверженні вулкану нерідко потоки лави загачують річкові долини або грабени, утворюючи природні греблі. До найвідоміших таких озер відносяться Севан, Тиверіадське озеро та Ківу. Дуже часто загатні озера утворюються в гірських долинах шляхом обвалів, оповзання, морен льодовиків. При цьому обвалюється велика маса гірської породи і озера утворюються буквально за декілька годин чи діб. Причиною утворення деяких озер є обвали, які виникли при землетрусах або великих опадах. До таких озер відносяться в Перу, у Ферганській долині та Синевир в Україні. В горах, де є льодовики, зустрічається багато озер, більшість з яких є загатними і утворились через кінцеві моренні вали, які перекривають долини. Іноді в гірській долині можна спостерігати ланцюжок таких загатних озер, який виглядає як сходинки.
Льодовикові озера
Льодовикові озера утворюються не тільки в горах, але й на рівнинах. За останні 2 млн років на нашій планеті неодноразово виникали похолодання. На величезній території відбувалося накопичення снігу та утворення потужних льодовикових щитів, які вкривали більшу частину Північної Америки та Європи. Остання льодовикова епоха закінчилась 10-12 тисяч років тому. Великий льодовик товщиною 1,5 км займав усю Канаду аж до сучасних Нью-Йорка, Чикаго та Сієтла. В Європі він поширився до широт Копенгагена, Берліна та Санкт-Петербурга. Льодовики залишили після себе велику кількість великих та малих западин, більшість з яких заповнилась талими водами і стали озерами. Озерні ландшафти, створені льодовиками, характерні для Канади, Скандинавії, Карелії та Прибалтики. Ерозійна діяльність льодовиків особливо яскраво виражена в областях зародження льодовиків — в центрах зледеніння. В Північній Америці такими центрами є Кордильєри, Баффінова Земля та Лабрадор, в Євразії — Скандинавія, Нова Земля, Північний Урал і Таймир. З ерозійною діяльністю льодовиків пов'язані фіордові озера, дуже поширені на узбережжі Скандинавії, Шотландії, Патагонії і південної частини Нової Зеландії. Вони займають давні долини, оброблені льодовиками і затоплені морями. При таненні льоду по краям утворювалась морена, яка загачувала фіорд. Такі озера мають велику протяжність, малу ширину та значну глибину. Найвідомішим озером є шотландське озеро Лох-Несс.
Водноерозійні та водноакумулятивні.
В утворенні озер беруть участь і річки. Вони здійснюють роботу по перетворенню поверхні суходолу. Річки розмивають, переносять і відкладають щорічно мільярди тон гірської породи. В процесі цієї роботи річок утворюються річкові озера — заплавні, плесові та дельтові. Протягом мільйонів років річки сформували глибокі та широкі долини, які сягають декількох кілометрів. Русла річок дуже мінливі, вони утворюють численні меандри у вигляді дуги чи підкови. При переміщенні широким дном долини, річка формує нове русло, а ділянки старих, втрачаючи зв'язок з новим, перетворюються в озера-стариці (заплавні). Заплавні озера виникли на заплаві внаслідок відокремлення рукава чи затоки від основного русла річковими наносами. Заплавними озерами України є Ялпуг, Кугурлуй і Кагул. Ці озера є прісноводними. Вони утворилися внаслідок затоплення заплави Дунаю її притоками, які відділені від головної річки піщаними валами чи дамбами. Протоками ці озера з'єднуються з Дунаєм і живляться його водами під час великих повеней. Таких озер дуже багато в долинах річок Північної Євразії — Об, Іртиш, Тобол, Єнісей, Амур, Лена. В умовах сухого клімату на місці русла річки часто утворюються плесові озера. Вони являють собою ланцюжок озер, що тягнуться на сотні кілометрів. Особливо часто такі озера зустрічаються на річках Австралії, коли навіть великі річки влітку пересихають, від них лишається лише ланцюжок озер. З річками пов'язані також і дельтові озера. Гирла багатьох річок закінчуються дельтами — величезними конусами наносів річок. На пласкій або злегка хвилястій поверхні дельт зустрічається велика кількість озер, які виникли в зниженнях при замулюванні численних проток. В дельті Лени, наприклад, нараховується до 30 тисяч озер, в дельті Волги — приблизно 1,7 тисяч.
Причиною утворення морських озер на морських узбережжях є морські хвилі та течії. Намиваючи піщано-галечникові коси та вали, вони відділяють гирла річок або затоки від моря, створюючи окремі водойми. Якщо гирла річок підтоплюються морем, то виникають витягнуті мілководні затоки. На узбережжях Чорного та Азовського морів їх називають лиманами. Відокремлені від моря косами або валами лимани стають озерами. Більшість лиманних озер мають прісну воду, але є озера і з солоною. Вона солона, тому що через посушливі ділянки кіс морська вода продовжує проникати в озеро і насичувати його сіллю. Такі озера називають сивашами. На рівнинних морських узбережжях зустрічаються лагунні озера. Це колишні затоки чи бухти, відокремлені від моря піщаними косами. Одне з найбільших солоних озер Криму — Сасик відноситься саме до таких озер. Лагунні озера або повністю від'єднались від моря, або сполучаються протокою — постійно чи під час припливів. Морська вода здатна проникати в такі озера через піщані коси, тому вони нерідко солоні. Такі озера зазвичай мілководні, але їхня площа може сягати декількох десятків тисяч км². Найбільшим лагунним озером світу є Маракайбо, яке розташоване у Венесуелі, до таких відноситься і найбільше озеро Антарктиди .
Провальні озера
Найдивовижнішими за своєю природою є карстові озера (провальні). Вони цікаві тим, що вода в них може раптово щезнути, а потім з'явитись знову. Вони зустрічаються там, де поверхня складена розчиненими породами. Це можуть бути кам'яна сіль, гіпс, вапняк, доломіти та крейда. Підземні води, розчиняючи гірські породи, утворюють під землею різні порожнини, що призводить до провалів. На місці таких провалів утворюються озера. Зазвичай карстові озера невеликі, округлої або овальної форми. Карстові форми рельєфу набули широкого розповсюдження на Балканському півострові, в Якутії та на західних болотах. Своєрідними провальними озерами є водойми в районах багаторічної мерзлоти. В мерзлому ґрунті дуже поширений викопний лід у вигляді лінз та жилок. При таненні криги ґрунт просідає, утворюючи улоговини, які заповнюються водою. Такі озера називаються термокарстовими. Вони дуже динамічні, швидко виникають, за декілька десятків років збільшують свої розміри, обриси та місце положення, а потім так же швидко і зникають.
Еолові (дефляційні) озера
В умовах посушливого клімату в улоговинах видування або в зниженнях між дюнами, барханами, піщаними грядами утворюються еолові озера (вітрові). Вони досить численні на рівнинах посушливих областей. Розміри еолових озер можуть бути найрізноманітнішими: від сотень м² до десятків км², глибина коливається від 2-5 до 10 м. Такі озера відрізняються непостійністю водного режиму. В суху пору року вони сильно міліють і навіть можуть зовсім зникнути, тобто перетворитись в сухі озера, які заповнюються водою лише в період нечастих злив.
Метеоритні озера
Унікальними озерами нашої планети є метеоритні озера. Вони утворюються на місці падіння метеоритів. При зіткненні із земною поверхнею залишаються вибухові кратери. Формою вони нагадують воронки від вибуху бомб. В умовах вологого клімату метеоритні кратери заповнюються водою і стають озерами. На сьогодні на Землі знайдено приблизно 120 таких водойм. Особливо багато метеоритних озер в пустельних областях — на півночі Африки, в Австралії, а також вони були знайдені на півночі Лабрадорського півострова, на острові Сааремаа в Естонії, на Чукотці.
За розміром поверхні дзеркала води
За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- дуже великі — із площею більше 1 000 км2 (Вікторія, Верхнє, Танганьїка);
- великі — із площею від 101 до 1 000 км2 (Ялпуг, Сасик);
- середні — із площею від 10 до 100 км2 (Світязь);
- малі — із площею менше 10 км2 (Синевір, Голубі озера).
За ступенем сталості
- постійні- постійно заповнені водою;
- тимчасові — заповнюються водою лише у зволожені періоди року.
За географічним положенням
За географічним положенням озера підрозділяють на
- інтразональні, які знаходяться у тій же географічній зоні, що й водозбір озера
- полізональні, водозбір яких розташований у декількох географічних зонах, або у декількох висотних ландшафтних зонах.
За характером водообміну озера
За характером водообміну озера поділяються на:
- безстічні озера — це озера, які не мають ні поверхневого, ні підземного стоку, а витрачають воду лише на випаровування. Це Каспійське та Аральське море, озера Іссик-Куль, Балхаш, Чад та ін.
- стічні озера — це озера, із поверхні яких вода витрачається на поверхневий, підземний стік та на випаровування. Це озера Байкал, Онезьке, Ладозьке. Серед стічних озер виділяються проточні озера — це озера, через які здійснюється транзитний стік річок. Це озера Чудське, Зайсан, Сарезьке.
- з перемінним стоком — це озера, які мають стік під час водопілля та паводків, а в межень належать до безстічних озер, бо водотоки, які з них витікають, пересихають.
За співвідношенням складових витратної частини рівняння водного балансу
За співвідношенням складових витратної частини рівняння водного балансу всі озера, згідно Б.Б. Богословського, поділяють на дві групи:
- стокові — це озера, у яких стік перевищує випаровування з їхньої поверхні, характерні для зони достатнього й надмірного зволоження
- випаровуючі — це озера у яких випаровування перевищує стік, характерні для зон недостатнього зволоження
За співвідношенням складових прибуткової частини
За співвідношенням складових прибуткової частини рівняння водного балансу озера поділяють на три типи:
- приточні, коли притік із водозбору переважає над опадами,
- нейтральні, коли притік із водозбору відповідає опадам
- дощові, коли опади переважають над притоком.
За ступенем солоності
За ступенем солоності озера поділяють на:
- прісні — уміст солі до 1г/кг (або 1 ‰);
- солонуваті — солоність від 1 до 25 ‰ (розташовані в зоні сте[1]пів та напівпустель);
- солоні — уміст солі дорівнює солоності вод Світового оке[1]ану (від 25 до 50 ‰) та
- соляні, або мінеральні — солоність понад 50 ‰.
За хімічним складом
За хімічним складом води озера поділяють на три групи:
- гідрокарбонатні, із переважанням іонів НСО‾ (більшість прісних озер);
- сульфатні, із переважанням сірчаних сполук (характерні такі води для солонуватих озер)
- хлоридні, із переважанням іонів Cl‾ (такі води характерні для солоних озер).
За умовами живлення водних організмів
За умовами живлення водних організмів (трофічними умовами) озера поділяють на:
- оліготрофні — це, як правило, глибокі озера, бідні на поживні речовини, мають незначну мінералізацією (окрім кальцію) але рівномірний розподіл кисню влітку та взимку;
- евтрофні озера — це зазвичай неглибокі водойми з великим умістом поживних речовин та зі зменшенням вмісту кисню від поверхні до дна;
- дистрофні озера — це озера які поширені в сильно заболочених районах та бідні на поживні речовини, мають незначну мінералізацію та знижений вміст кисню;
- мезотрофні озера — озера з середнім рівнем первинної продукції та помірним умістом елементів мінерального живлення.
Примітки
- Будз, О. П. (2008). Гідрологія: інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення (українська) . Рівне: НУВГП. с. 39—40.
- Новиков Б. І. Класифікація озерних улоговин // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — С. 165. — 480 с. — 33 000 екз. — .
- Найвідомішими озером, що утворилось на очах людей є Сарезьке озеро, яке виникло в ніч з 5 на 6 лютого 1911 року в Центральному Памірі.
- Досить цікавим є озера Нікарагуа та Манагуа, які раніше також були однією затокою моря, але від'єднались від нього і розділились через тектонічні рухи.
- Гопченко Є. Д., Шаменкова О. І. (2016). Фізична гідрологія: конспект лекцій (українська) . Одеса: ОДЕКУ. с. 139.
- wikidata.
.
Джерела
- Гопченко Є. Д., Шаменкова О. І. Фізична гідрологія: конспект лекцій — Одеса: ОДЕКУ, 2016. — 195с
- Клименко В .Г. Загальна гідрологія: Навчальний посібник для студентів. — Харків: ХНУ, 2008. — 144 c.
- Шаталов Н. Н. Африканские озера Ниос и Монун — индикаторы уникального углекислотного глубинного дыхания Земли // Український журнал дистанційного зондування Землі 21 (2019) 4–22 PDF]
- Shatalov N.N. AFRICAN LAKES NIOS AND MONE — INDICATORS OF UNIQUE CARBON ELEMENTDEEP RESPIRATION OF THE EART // Український журнал дистанційного зондування Землі 21 (2019) 4–22 PDF]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Klasifikaciya ozernih ulogovin ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z zhovtnya 2023 Rozpodil na okremi tipi ozer provoditsya zalezhno vid yihnoyi budovi umov utvorennya rozmirom poverhni dzerkala solonosti ta ryadu inshih oznak Tipi ozerZa genezisom ozernoyi ulogovini Isnuye bagato klasifikacij ozer ale najkrashoyu ye klasifikaciya Pervuhina Bogoslovskogo Zgidno danoyi klasifikaciyi za genezisom utvorennyam ozernoyi ulogovini vidilyayut Tektonichni ozera Tektonichni ozera najbilshi ta najglibshi ozera yaki zajmayut zapadini sho vinikli v rezultati tektonichnih ruhiv zemnoyi kori rozlomi skidi grabeni mizhgirni ta rivninni progini Najglibshimi ozerami na planeti ye Bajkal i Tanganyika voni znachno glibshi za Barencove more Karske more ta Shidno Sibirske more Z grandioznim rozlomom zemnoyi kori pov yazana sistema velikih afrikanskih ozer Turkana Albert Edvard Viktoriya Tanganyika i Nyasa Na misci veletenskih skidiv utvorilis zapadini Velikih Ozer Verhnye Guron Michigan Eri ta Ontario Do tektonichnih rozlomiv priurocheni chislenni ozera Skandinaviyi Finlyandiyi i Kareliyi Venern Vettern Melaren Imandra ta V mizhgirskih proginah znahodyatsya girski ozera Issik Kul Telecke ta Karakul Vulkanichni ozera Duzhe ekzotichno viglyadayut vulkanichni ozera yaki otrimali poshirennya v oblastyah suchasnogo ta davnogo vulkanizmu Osoblivo chasto vulkanichni ozera zustrichayutsya u vidomomu Tihookeanskomu vulkanichnomu kilci Na Yaponskih ostrovah majzhe polovina ozer vulkanichnogo pohodzhennya Voni poshireni takozh v Yevropi Africi Avstraliyi i navit v Antarktidi Vulkanichni ozera utvoryuyutsya v kraterah vulkaniv Taki ozera neveliki okrugloyi formi odnak vidnosyatsya do glibokovodnih Diametr yih zazvichaj ne perevishuye 2 3 km ale glibina syagaye dekilkoh soten metriv Kalderi vidriznyayutsya vid krateriv bilshimi rozmirami ce veliki vulkanichni zapadini okrugloyi formi yaki mayut diametr 25 30 km Dno yihnye chastishe plaske shili strimki glibina syagaye dekilkoh soten metriv Utvoryuyutsya kalderi za dopomogoyu vibuhiv vulkanu koli znishuyetsya chastina vulkanichnogo konusa abo vin prosidaye pri vidhodi lavi i viniknenni pustoti v dzhereli vulkanu Maari ce zgasli vulkani vibuhovogo tipu yaki mayut viglyad shirokoyi voronki obmezhenoyi nevisokim valom Zavalni zagatni ozera Ozero Sinevir Ukrayina Z vulkanichnoyu diyalnistyu pov yazani takozh i zagatni ozera Pri viverzhenni vulkanu neridko potoki lavi zagachuyut richkovi dolini abo grabeni utvoryuyuchi prirodni grebli Do najvidomishih takih ozer vidnosyatsya Sevan Tiveriadske ozero ta Kivu Duzhe chasto zagatni ozera utvoryuyutsya v girskih dolinah shlyahom obvaliv opovzannya moren lodovikiv Pri comu obvalyuyetsya velika masa girskoyi porodi i ozera utvoryuyutsya bukvalno za dekilka godin chi dib Prichinoyu utvorennya deyakih ozer ye obvali yaki vinikli pri zemletrusah abo velikih opadah Do takih ozer vidnosyatsya v Peru u Ferganskij dolini ta Sinevir v Ukrayini V gorah de ye lodoviki zustrichayetsya bagato ozer bilshist z yakih ye zagatnimi i utvorilis cherez kincevi morenni vali yaki perekrivayut dolini Inodi v girskij dolini mozhna sposterigati lancyuzhok takih zagatnih ozer yakij viglyadaye yak shodinki Lodovikovi ozera Lodovikovi ozera utvoryuyutsya ne tilki v gorah ale j na rivninah Za ostanni 2 mln rokiv na nashij planeti neodnorazovo vinikali poholodannya Na velicheznij teritoriyi vidbuvalosya nakopichennya snigu ta utvorennya potuzhnih lodovikovih shitiv yaki vkrivali bilshu chastinu Pivnichnoyi Ameriki ta Yevropi Ostannya lodovikova epoha zakinchilas 10 12 tisyach rokiv tomu Velikij lodovik tovshinoyu 1 5 km zajmav usyu Kanadu azh do suchasnih Nyu Jorka Chikago ta Siyetla V Yevropi vin poshirivsya do shirot Kopengagena Berlina ta Sankt Peterburga Lodoviki zalishili pislya sebe veliku kilkist velikih ta malih zapadin bilshist z yakih zapovnilas talimi vodami i stali ozerami Ozerni landshafti stvoreni lodovikami harakterni dlya Kanadi Skandinaviyi Kareliyi ta Pribaltiki Erozijna diyalnist lodovikiv osoblivo yaskravo virazhena v oblastyah zarodzhennya lodovikiv v centrah zledeninnya V Pivnichnij Americi takimi centrami ye Kordilyeri Baffinova Zemlya ta Labrador v Yevraziyi Skandinaviya Nova Zemlya Pivnichnij Ural i Tajmir Z erozijnoyu diyalnistyu lodovikiv pov yazani fiordovi ozera duzhe poshireni na uzberezhzhi Skandinaviyi Shotlandiyi Patagoniyi i pivdennoyi chastini Novoyi Zelandiyi Voni zajmayut davni dolini obrobleni lodovikami i zatopleni moryami Pri tanenni lodu po krayam utvoryuvalas morena yaka zagachuvala fiord Taki ozera mayut veliku protyazhnist malu shirinu ta znachnu glibinu Najvidomishim ozerom ye shotlandske ozero Loh Ness Vodnoerozijni ta vodnoakumulyativni V utvorenni ozer berut uchast i richki Voni zdijsnyuyut robotu po peretvorennyu poverhni suhodolu Richki rozmivayut perenosyat i vidkladayut shorichno milyardi ton girskoyi porodi V procesi ciyeyi roboti richok utvoryuyutsya richkovi ozera zaplavni plesovi ta deltovi Protyagom miljoniv rokiv richki sformuvali gliboki ta shiroki dolini yaki syagayut dekilkoh kilometriv Rusla richok duzhe minlivi voni utvoryuyut chislenni meandri u viglyadi dugi chi pidkovi Pri peremishenni shirokim dnom dolini richka formuye nove ruslo a dilyanki starih vtrachayuchi zv yazok z novim peretvoryuyutsya v ozera starici zaplavni Zaplavni ozera vinikli na zaplavi vnaslidok vidokremlennya rukava chi zatoki vid osnovnogo rusla richkovimi nanosami Zaplavnimi ozerami Ukrayini ye Yalpug Kugurluj i Kagul Ci ozera ye prisnovodnimi Voni utvorilisya vnaslidok zatoplennya zaplavi Dunayu yiyi pritokami yaki viddileni vid golovnoyi richki pishanimi valami chi dambami Protokami ci ozera z yednuyutsya z Dunayem i zhivlyatsya jogo vodami pid chas velikih povenej Takih ozer duzhe bagato v dolinah richok Pivnichnoyi Yevraziyi Ob Irtish Tobol Yenisej Amur Lena V umovah suhogo klimatu na misci rusla richki chasto utvoryuyutsya plesovi ozera Voni yavlyayut soboyu lancyuzhok ozer sho tyagnutsya na sotni kilometriv Osoblivo chasto taki ozera zustrichayutsya na richkah Avstraliyi koli navit veliki richki vlitku peresihayut vid nih lishayetsya lishe lancyuzhok ozer Z richkami pov yazani takozh i deltovi ozera Girla bagatoh richok zakinchuyutsya deltami velicheznimi konusami nanosiv richok Na plaskij abo zlegka hvilyastij poverhni delt zustrichayetsya velika kilkist ozer yaki vinikli v znizhennyah pri zamulyuvanni chislennih protok V delti Leni napriklad narahovuyetsya do 30 tisyach ozer v delti Volgi priblizno 1 7 tisyach Dofinivskij liman Ukrayina Prichinoyu utvorennya morskih ozer na morskih uzberezhzhyah ye morski hvili ta techiyi Namivayuchi pishano galechnikovi kosi ta vali voni viddilyayut girla richok abo zatoki vid morya stvoryuyuchi okremi vodojmi Yaksho girla richok pidtoplyuyutsya morem to vinikayut vityagnuti milkovodni zatoki Na uzberezhzhyah Chornogo ta Azovskogo moriv yih nazivayut limanami Vidokremleni vid morya kosami abo valami limani stayut ozerami Bilshist limannih ozer mayut prisnu vodu ale ye ozera i z solonoyu Vona solona tomu sho cherez posushlivi dilyanki kis morska voda prodovzhuye pronikati v ozero i nasichuvati jogo sillyu Taki ozera nazivayut sivashami Na rivninnih morskih uzberezhzhyah zustrichayutsya lagunni ozera Ce kolishni zatoki chi buhti vidokremleni vid morya pishanimi kosami Odne z najbilshih solonih ozer Krimu Sasik vidnositsya same do takih ozer Lagunni ozera abo povnistyu vid yednalis vid morya abo spoluchayutsya protokoyu postijno chi pid chas pripliviv Morska voda zdatna pronikati v taki ozera cherez pishani kosi tomu voni neridko soloni Taki ozera zazvichaj milkovodni ale yihnya plosha mozhe syagati dekilkoh desyatkiv tisyach km Najbilshim lagunnim ozerom svitu ye Marakajbo yake roztashovane u Venesueli do takih vidnositsya i najbilshe ozero Antarktidi Provalni ozera Najdivovizhnishimi za svoyeyu prirodoyu ye karstovi ozera provalni Voni cikavi tim sho voda v nih mozhe raptovo sheznuti a potim z yavitis znovu Voni zustrichayutsya tam de poverhnya skladena rozchinenimi porodami Ce mozhut buti kam yana sil gips vapnyak dolomiti ta krejda Pidzemni vodi rozchinyayuchi girski porodi utvoryuyut pid zemleyu rizni porozhnini sho prizvodit do provaliv Na misci takih provaliv utvoryuyutsya ozera Zazvichaj karstovi ozera neveliki okrugloyi abo ovalnoyi formi Karstovi formi relyefu nabuli shirokogo rozpovsyudzhennya na Balkanskomu pivostrovi v Yakutiyi ta na zahidnih bolotah Svoyeridnimi provalnimi ozerami ye vodojmi v rajonah bagatorichnoyi merzloti V merzlomu grunti duzhe poshirenij vikopnij lid u viglyadi linz ta zhilok Pri tanenni krigi grunt prosidaye utvoryuyuchi ulogovini yaki zapovnyuyutsya vodoyu Taki ozera nazivayutsya termokarstovimi Voni duzhe dinamichni shvidko vinikayut za dekilka desyatkiv rokiv zbilshuyut svoyi rozmiri obrisi ta misce polozhennya a potim tak zhe shvidko i znikayut Eolovi deflyacijni ozera Meteoritne ozero Elgigitgin na Chukotci Rosiya V umovah posushlivogo klimatu v ulogovinah viduvannya abo v znizhennyah mizh dyunami barhanami pishanimi gryadami utvoryuyutsya eolovi ozera vitrovi Voni dosit chislenni na rivninah posushlivih oblastej Rozmiri eolovih ozer mozhut buti najriznomanitnishimi vid soten m do desyatkiv km glibina kolivayetsya vid 2 5 do 10 m Taki ozera vidriznyayutsya nepostijnistyu vodnogo rezhimu V suhu poru roku voni silno miliyut i navit mozhut zovsim zniknuti tobto peretvoritis v suhi ozera yaki zapovnyuyutsya vodoyu lishe v period nechastih zliv Meteoritni ozera Unikalnimi ozerami nashoyi planeti ye meteoritni ozera Voni utvoryuyutsya na misci padinnya meteoritiv Pri zitknenni iz zemnoyu poverhneyu zalishayutsya vibuhovi krateri Formoyu voni nagaduyut voronki vid vibuhu bomb V umovah vologogo klimatu meteoritni krateri zapovnyuyutsya vodoyu i stayut ozerami Na sogodni na Zemli znajdeno priblizno 120 takih vodojm Osoblivo bagato meteoritnih ozer v pustelnih oblastyah na pivnochi Afriki v Avstraliyi a takozh voni buli znajdeni na pivnochi Labradorskogo pivostrova na ostrovi Saaremaa v Estoniyi na Chukotci Za rozmirom poverhni dzerkala vodi Za rozmirom poverhni dzerkala vodi ozera podilyayut na duzhe veliki iz plosheyu bilshe 1 000 km2 Viktoriya Verhnye Tanganyika veliki iz plosheyu vid 101 do 1 000 km2 Yalpug Sasik seredni iz plosheyu vid 10 do 100 km2 Svityaz mali iz plosheyu menshe 10 km2 Sinevir Golubi ozera Za stupenem stalosti postijni postijno zapovneni vodoyu timchasovi zapovnyuyutsya vodoyu lishe u zvolozheni periodi roku Za geografichnim polozhennyam Za geografichnim polozhennyam ozera pidrozdilyayut na intrazonalni yaki znahodyatsya u tij zhe geografichnij zoni sho j vodozbir ozera polizonalni vodozbir yakih roztashovanij u dekilkoh geografichnih zonah abo u dekilkoh visotnih landshaftnih zonah Za harakterom vodoobminu ozera Za harakterom vodoobminu ozera podilyayutsya na bezstichni ozera ce ozera yaki ne mayut ni poverhnevogo ni pidzemnogo stoku a vitrachayut vodu lishe na viparovuvannya Ce Kaspijske ta Aralske more ozera Issik Kul Balhash Chad ta in stichni ozera ce ozera iz poverhni yakih voda vitrachayetsya na poverhnevij pidzemnij stik ta na viparovuvannya Ce ozera Bajkal Onezke Ladozke Sered stichnih ozer vidilyayutsya protochni ozera ce ozera cherez yaki zdijsnyuyetsya tranzitnij stik richok Ce ozera Chudske Zajsan Sarezke z pereminnim stokom ce ozera yaki mayut stik pid chas vodopillya ta pavodkiv a v mezhen nalezhat do bezstichnih ozer bo vodotoki yaki z nih vitikayut peresihayut Za spivvidnoshennyam skladovih vitratnoyi chastini rivnyannya vodnogo balansu Za spivvidnoshennyam skladovih vitratnoyi chastini rivnyannya vodnogo balansu vsi ozera zgidno B B Bogoslovskogo podilyayut na dvi grupi stokovi ce ozera u yakih stik perevishuye viparovuvannya z yihnoyi poverhni harakterni dlya zoni dostatnogo j nadmirnogo zvolozhennya viparovuyuchi ce ozera u yakih viparovuvannya perevishuye stik harakterni dlya zon nedostatnogo zvolozhennyaZa spivvidnoshennyam skladovih pributkovoyi chastini Za spivvidnoshennyam skladovih pributkovoyi chastini rivnyannya vodnogo balansu ozera podilyayut na tri tipi pritochni koli pritik iz vodozboru perevazhaye nad opadami nejtralni koli pritik iz vodozboru vidpovidaye opadam doshovi koli opadi perevazhayut nad pritokom Za stupenem solonosti Za stupenem solonosti ozera podilyayut na prisni umist soli do 1g kg abo 1 solonuvati solonist vid 1 do 25 roztashovani v zoni ste 1 piv ta napivpustel soloni umist soli dorivnyuye solonosti vod Svitovogo oke 1 anu vid 25 do 50 ta solyani abo mineralni solonist ponad 50 Za himichnim skladom Za himichnim skladom vodi ozera podilyayut na tri grupi gidrokarbonatni iz perevazhannyam ioniv NSO bilshist prisnih ozer sulfatni iz perevazhannyam sirchanih spoluk harakterni taki vodi dlya solonuvatih ozer hloridni iz perevazhannyam ioniv Cl taki vodi harakterni dlya solonih ozer Za umovami zhivlennya vodnih organizmiv Za umovami zhivlennya vodnih organizmiv trofichnimi umovami ozera podilyayut na oligotrofni ce yak pravilo gliboki ozera bidni na pozhivni rechovini mayut neznachnu mineralizaciyeyu okrim kalciyu ale rivnomirnij rozpodil kisnyu vlitku ta vzimku evtrofni ozera ce zazvichaj negliboki vodojmi z velikim umistom pozhivnih rechovin ta zi zmenshennyam vmistu kisnyu vid poverhni do dna distrofni ozera ce ozera yaki poshireni v silno zabolochenih rajonah ta bidni na pozhivni rechovini mayut neznachnu mineralizaciyu ta znizhenij vmist kisnyu mezotrofni ozera ozera z serednim rivnem pervinnoyi produkciyi ta pomirnim umistom elementiv mineralnogo zhivlennya PrimitkiBudz O P 2008 Gidrologiya interaktivnij kompleks navchalno metodichnogo zabezpechennya ukrayinska Rivne NUVGP s 39 40 Novikov B I Klasifikaciya ozernih ulogovin Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 T 2 Z O S 165 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 012 3 Najvidomishimi ozerom sho utvorilos na ochah lyudej ye Sarezke ozero yake viniklo v nich z 5 na 6 lyutogo 1911 roku v Centralnomu Pamiri Dosit cikavim ye ozera Nikaragua ta Managua yaki ranishe takozh buli odniyeyu zatokoyu morya ale vid yednalis vid nogo i rozdililis cherez tektonichni ruhi Gopchenko Ye D Shamenkova O I 2016 Fizichna gidrologiya konspekt lekcij ukrayinska Odesa ODEKU s 139 wikidata DzherelaGopchenko Ye D Shamenkova O I Fizichna gidrologiya konspekt lekcij Odesa ODEKU 2016 195s Klimenko V G Zagalna gidrologiya Navchalnij posibnik dlya studentiv Harkiv HNU 2008 144 c Shatalov N N Afrikanskie ozera Nios i Monun indikatory unikalnogo uglekislotnogo glubinnogo dyhaniya Zemli Ukrayinskij zhurnal distancijnogo zonduvannya Zemli 21 2019 4 22 PDF Shatalov N N AFRICAN LAKES NIOS AND MONE INDICATORS OF UNIQUE CARBON ELEMENTDEEP RESPIRATION OF THE EART Ukrayinskij zhurnal distancijnogo zonduvannya Zemli 21 2019 4 22 PDF