Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меларен — озеро в середній Швеції, в ленах Стокгольм, Уппсала, Седерманланд та Вестманланд. Третє за площею озеро країни (після Венерна та Веттерна) . Площа 1140 км², максимальна глибина 64 м, простягається на 120 км зі сходу на захід. Озеро впадає у Балтійське море через свої природні виходи Норрстрем і Седерстрем (обігаючи острів Стадсгольмен), а також через штучний канал Седертельє та водний шлях [en]. Найсхідніша бухта Меларен, у центрі Стокгольма, називається Ріддарф'ярден. Озеро розташоване у Свеаланді і межує з провінціями Уппланд, Седерманланд, Нерке і Вестманланд. Два найбільших острова у Меларені — [en] (91 км²) і [en] (79 км²).
| Меларен (Mälaren) швед. Mälaren | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 59°30′ пн. ш. 17°12′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 17.200° сх. д.Координати: 59°30′ пн. ш. 17°12′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 17.200° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Швеція | |||
| Регіон | лен Стокгольм лен Уппсала Вестманланд лен Седерманланд | |||
| Розташування | Mälaren.png | |||
| Прибережні країни | Швеція | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1140 км² | |||
| Висота | 0,7 м | |||
| Глибина середня | 13 м | |||
| Глибина макс. | 64 м | |||
| Довжина | 120 км | |||
| Ширина | 65 км | |||
| Берегова лінія | 1172 км | |||
| Об'єм | 14 300 000 000 кубічний метр | |||
| Вода | ||||
| Період оновлення | 2,2 рік[2] | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | d | |||
| Вливаються | Арбугаон, , Гедстреммен, Кольбексон, Свартон | |||
| Витікають | Норрстрем | |||
| Площа басейну | 21 460 км² | |||
| Країни басейну | Швеція | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Стокгольм, Седертельє, Чепінґ, Вестерос, Ескільстуна, Уппсала, , Больста, | |||
| Острови | ||||
| Geonames | 2693132 | |||
 | ||||
  Меларен (Швеція) | ||||
| | ||||
 Меларен (Mälaren) у Вікісховищі | ||||
На березі Меларена розташовано багато шведських міст, зокрема столиця країни — Стокгольм. У долині Меларену розташовані найродючіші землі Швеції.
Поселення доби вікінгів Бірка на острові [en] і Ховгорден на сусідньому острові [en] з 1993 року входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, як і палац Дроттнінггольм на острові [en]. Курган Бйорна I Залізнобокого знаходиться на острові Мунсе.
Етимологія
Етимологічне походження назви «Mälaren» походить від давньоскандинавського слова «mælir», яке з'явилося в історичних записах в 1320-х роках і означає гравій. Раніше озеро було відоме як «Lǫgrinn», що в перекладі з давньоскандинавської означає «Озеро».
Геологія
До кінця останнього льодовикового періоду близько 11 000 років тому більша частина Північної Європи та Північної Америки була покрита льодовиковими щитами товщиною до 3 км. Наприкінці льодовикового періоду, коли льодовики відступили, земля пригнічена величезною масою льодовикового покриву зазнала розвантаження що призвело до післяльодовикового відскоку. Спочатку відскок був швидким, приблизно 7,5 см/рік. Цей етап тривав близько 2000 років і відбувався під час руйнації льодовика. Після завершення дегляціації підйом сповільнився приблизно до 2,5 см/рік, а після цього експоненціально зменшився. Сьогодні типові темпи підйому становлять близько 1 см/рік або менше, і дослідження показують, що відскок триватиме ще приблизно 10 000 років. Загальне підняття від кінця зледеніння може становити до 400 м.
В епоху вікінгів Меларен був затокою Балтійського моря, і морські судна могли плавати озером далеко вглиб Швеції. Бірка зручно знаходилася поблизу торгових шляхів через канал Седертельє. Через післяльодовиковий відскок канал Седертельє та гирло затоки Ріддарф’єрден стали настільки мілководними приблизно до 1200 року, що кораблі змушені були розвантажувати свої вантажі біля входу, і поступово затока перетворилася на озеро. Занепад Бірки і подальше заснування Стокгольму у точці впадіння Ріддарф’єрдену частково через відскок після льодовика, який змінив топографію басейну Меларен. На початок 2020-х поверхня озера в середньому становить 0,7 м над рівнем моря.
Фауна
В озері зустрічається понад 30 видів риб, а саме окунь звичайний, лящ, колючка триголкова, верховодка звичайна і щука. Серед птахів найрозповсюдженими є: крячок річковий, мартин сріблястий, мартин звичайний, мартин сизий, крижень, чернь чубата, казарка канадська, звичайний гоголь, мартин чорнокрилий, набережник, орлан-білохвіст, гуска сіра, казарка білощока, гагара чорношия, крех середній та нерозень.
Див. також
- 3057 Меларен — астероїд, названий на честь озера.
Примітки
- Mälaren. // Sjöareal och sjöhöjd [ 2012-11-15 у Wayback Machine.]. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 489. (швед.) — на сайті SMHI [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] Шведського інституту метеорології й гідрології.
- http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-13
- Mälaren на сайті Nationalencyklopedin [ 14 березня 2020 у Wayback Machine.] шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
- ”Mälaren [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.]”. Nationalencyklopedin. Accessed 4 November 2016.
- Grimes, Heilan Yvette. The Norse Myths. P.285, 286
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2022.
- Friman, Helena, Söderström, Göran. (2008). Stockholm: en historia i kartor och bilder.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меларен
 | Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Melaren ozero v serednij Shveciyi v lenah Stokgolm Uppsala Sedermanland ta Vestmanland Tretye za plosheyu ozero krayini pislya Venerna ta Vetterna Plosha 1140 km maksimalna glibina 64 m prostyagayetsya na 120 km zi shodu na zahid Ozero vpadaye u Baltijske more cherez svoyi prirodni vihodi Norrstrem i Sederstrem obigayuchi ostriv Stadsgolmen a takozh cherez shtuchnij kanal Sedertelye ta vodnij shlyah en Najshidnisha buhta Melaren u centri Stokgolma nazivayetsya Riddarf yarden Ozero roztashovane u Svealandi i mezhuye z provinciyami Uppland Sedermanland Nerke i Vestmanland Dva najbilshih ostrova u Melareni en 91 km i en 79 km Melaren Malaren shved MalarenMalovnichij bereg Melarena Malovnichij bereg Melarena59 30 pn sh 17 12 sh d 59 500 pn sh 17 200 sh d 59 500 17 200 Koordinati 59 30 pn sh 17 12 sh d 59 500 pn sh 17 200 sh d 59 500 17 200Roztashuvannya Krayina ShveciyaRegion len Stokgolm len Uppsala Vestmanland len SedermanlandRoztashuvannya Malaren pngPriberezhni krayini ShveciyaGeologichni dani Rozmiri Plosha poverhni 1140 km Visota 0 7 mGlibina serednya 13 mGlibina maks 64 mDovzhina 120 kmShirina 65 kmBeregova liniya 1172 kmOb yem 14 300 000 000 kubichnij metrVoda Period onovlennya 2 2 rik 2 Basejn Vodnij basejn dVlivayutsya Arbugaon Gedstremmen Kolbekson SvartonVitikayut NorrstremPlosha basejnu 21 460 km Krayini basejnu ShveciyaInshe Mista ta poselennya Stokgolm Sedertelye Cheping Vesteros Eskilstuna Uppsala Bolsta OstroviGeonames 2693132Mapa ozera Melaren Mapa ozera Melaren Melaren Shveciya Melaren Malaren u Vikishovishi Na berezi Melarena roztashovano bagato shvedskih mist zokrema stolicya krayini Stokgolm U dolini Melarenu roztashovani najrodyuchishi zemli Shveciyi Poselennya dobi vikingiv Birka na ostrovi en i Hovgorden na susidnomu ostrovi en z 1993 roku vhodyat do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO yak i palac Drottninggolm na ostrovi en Kurgan Bjorna I Zaliznobokogo znahoditsya na ostrovi Munse EtimologiyaEtimologichne pohodzhennya nazvi Malaren pohodit vid davnoskandinavskogo slova maelir yake z yavilosya v istorichnih zapisah v 1320 h rokah i oznachaye gravij Ranishe ozero bulo vidome yak Lǫgrinn sho v perekladi z davnoskandinavskoyi oznachaye Ozero GeologiyaDokladnishe Serednoshvedska nizovina Do kincya ostannogo lodovikovogo periodu blizko 11 000 rokiv tomu bilsha chastina Pivnichnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki bula pokrita lodovikovimi shitami tovshinoyu do 3 km Naprikinci lodovikovogo periodu koli lodoviki vidstupili zemlya prignichena velicheznoyu masoyu lodovikovogo pokrivu zaznala rozvantazhennya sho prizvelo do pislyalodovikovogo vidskoku Spochatku vidskok buv shvidkim priblizno 7 5 sm rik Cej etap trivav blizko 2000 rokiv i vidbuvavsya pid chas rujnaciyi lodovika Pislya zavershennya deglyaciaciyi pidjom spovilnivsya priblizno do 2 5 sm rik a pislya cogo eksponencialno zmenshivsya Sogodni tipovi tempi pidjomu stanovlyat blizko 1 sm rik abo menshe i doslidzhennya pokazuyut sho vidskok trivatime she priblizno 10 000 rokiv Zagalne pidnyattya vid kincya zledeninnya mozhe stanoviti do 400 m V epohu vikingiv Melaren buv zatokoyu Baltijskogo morya i morski sudna mogli plavati ozerom daleko vglib Shveciyi Birka zruchno znahodilasya poblizu torgovih shlyahiv cherez kanal Sedertelye Cherez pislyalodovikovij vidskok kanal Sedertelye ta girlo zatoki Riddarf yerden stali nastilki milkovodnimi priblizno do 1200 roku sho korabli zmusheni buli rozvantazhuvati svoyi vantazhi bilya vhodu i postupovo zatoka peretvorilasya na ozero Zanepad Birki i podalshe zasnuvannya Stokgolmu u tochci vpadinnya Riddarf yerdenu chastkovo cherez vidskok pislya lodovika yakij zminiv topografiyu basejnu Melaren Na pochatok 2020 h poverhnya ozera v serednomu stanovit 0 7 m nad rivnem morya FaunaV ozeri zustrichayetsya ponad 30 vidiv rib a same okun zvichajnij lyash kolyuchka trigolkova verhovodka zvichajna i shuka Sered ptahiv najrozpovsyudzhenimi ye kryachok richkovij martin sriblyastij martin zvichajnij martin sizij krizhen chern chubata kazarka kanadska zvichajnij gogol martin chornokrilij naberezhnik orlan bilohvist guska sira kazarka biloshoka gagara chornoshiya kreh serednij ta nerozen Div takozh3057 Melaren asteroyid nazvanij na chest ozera PrimitkiMalaren Sjoareal och sjohojd 2012 11 15 u Wayback Machine SMHI 25 november 2009 S 489 shved na sajti SMHI 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Shvedskogo institutu meteorologiyi j gidrologiyi http wldb ilec or jp Details Lake EUR 13 Malaren na sajti Nationalencyklopedin 14 bereznya 2020 u Wayback Machine shvedskoyi Nacionalnoyi enciklopediyi shved Malaren 19 chervnya 2018 u Wayback Machine Nationalencyklopedin Accessed 4 November 2016 Grimes Heilan Yvette The Norse Myths P 285 286 PDF Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2022 Friman Helena Soderstrom Goran 2008 Stockholm en historia i kartor och bilder Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2022 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Melaren Ce nezavershena stattya z geografiyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi