Чепінг — населенний пункт у Вестманланді та центр комуни Чепінг в лені Вестманланд. Регіон розташований біля західної частині озера Меларен. Чепінг має порт.
Чепінг Köping | |
---|---|
Координати: 59°30′51″ пн. ш. 15°59′30″ сх. д. / 59.51417° пн. ш. 15.99167° сх. д. | |
Країна | Швеція |
Ландскап | Вестманланд |
Лен | Вестманланд |
Комуна | Чепінг |
Населення (2018) | |
- Усього | 18,887 |
- Густота | 1,8/км² |
Часовий пояс | CET () |
- Літній час | CEST () |
Чепінг | |
Історія
Люди довго жили на місці, яке щонайменш було місцем поховання вікінгів. Біля Чепінгу розташовувалося старе місце де проводилися ярмарки. Назва «Чепінг» вперше згадується в документі 1257 року, коли тут відбувався єпископат. Будучи містом, Чепінг відомий з 1349 року, про це свідчить лист в якому посилалося на міську печатку. В регіоні розташовувався замок місцевого фогта, що згадується вперше у 1375 році і який був зруйнований Енгельбректом Енгельбректсонрм у повстанні 1434. Цей замок був перебудований в 1580-х роках під час правління Йохана III. Карл IX продовжив роботу, але пізніше робота припинилася і замок занепав. У 1660-х роках залишилися лише руїни. Залишки лишилися до побудови залізниці.
Найстарішою церквою в місті повинна була бути церква, присвячена Санкт-Олофу, яка була розташована на сучасній вулиці Мулгатан. Церква була в поганому стані на початку 15 століття, згнила і була знесена в 1440-х роках. Після цього сучасна , яка була зруйнована вогнем у 1437 році стала найстарішою у місті. Після реконструкції вона мала достатній розмір, як для національних, так і для міських зборів.
Найстаріші відомі права міста були видані Стеном Стуре старшим у Еребру 19 січня 1474 року, коли пан Стен був регентом. Ці права міста були підтверджені в 1529 році Густавом Вазою. Вже тоді Чепінг був незначним в порівнянні з Вестеросом і Арбугою.
У 1641 році королева Крістіна подарувала місту поля ченців на схід від річки, і в кінцевому підсумку «нове місто» виросло з власною площею. Однак незабаром Чепінг знову занепав. У епоху свободи відбулося певне процвітання, в Чепінзі була заснована фабрика вовняної та трикотажної тканини, що отримувала державну підтримку у 1734. Близько 1750 року в місті було 216 домогосподарств. Судноплавство підтримувалося за допомогою 18 місцевих суден, але більша частина перевезених товарів перевозилася на баржі до озера Меларен. У 1856 році була заснована механічна майстерня Чепінга, яка з декількома сотнями співробітників на довгий час стала одним з важливих роботодавців Чепінгу.
У 1866 році була відкрита залізнична лінія Чепінг-Уттерсберг, яка згодом перетворилася на залізницю Чепінг-Уттерсберг-Ріддаргиттан. У 1867 році була відкрита залізнична лінія Арбуга-Чепінг. У 1889 році вибухнула пожежа, яка знищила великі частини населеного пункту. Її розпочав десятирічний Малакіас Андерссон, який по тому провів вісім років у виправній колонії.
Розвиток населення
Розвиток населення в Чепінгу 1960—2015 рр. | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Населення | Площа (га) | ||
1960 | 16 819 | |||
1965 | 19 273 | |||
1970 | 21 740 | |||
1975 | 20 059 | |||
1980 | 19 765 | |||
1990 | 18 854 | 1 165 | ||
1995 | 18 488 | 1 175 | ||
2000 | 17 296 | 1 184 | ||
2005 | 17 358 | 1 185 | ||
2010 | 17 743 | 1 186 | ||
2015 | 18 355 | 1 015 |
Місто
Значні частини населенного пункту були зруйновані під час великої пожежі в 1889 році; У найбільш центральних частинах збереглися деякі старі квартали. Після пожежі в місті виросло , яке все ще характеризує частину центра міста, а також післявоєнну архітектуру. Багато будівель були розроблені архітектором Теодором Далем, наприклад, аптечний будинок, будівля суду, механічна майстерня Чепінгу. Характерну церковну башту розробив Нікодемус Тессін старший у зв'язку з розширенням середньовічної церкви в 17 ст. У парку між церквою і Великою площею є скульптура Карла Вільгельма Шеєле, хіміка і фармацевта в Чепінгу, виконана Карлом Міллесом
Сполучення
Чепінг має хороші сполучення, серед іншого, E18 і має значний порт. Чепінг був кінцевою станцією для першої в Швеції залізничної колії для локомотивів Чепінг-Гулт. Залізниця до Чепінгу була остаточно прокладена в 1867 році. Кілька років по тому, у 1875 році, Чепінг був поєднаний зі Стокгольмом через залізницю Стокгольм-Вестерос-Бергслагенс.
Бізнес і торгівля
Чепінг має другий за величиною шведський порт і є регіональним центром. Існує також значна виробнича промисловість. Volvo, GKN, Sandvik AB і Yara є серед компаній, які мають приміщення в Чепінгу. Компанія Hästens має свою базу в Чепінгу, також виробник ліжок Lectus має свою продукцію і базу в Чепінгу. Чепінг також є центральним складом для Tibnor, який є провідним дистриб'ютором сталі і металів на півночі.
Див. також
Примітки
- Міські зони 2015; населення 2010–2018 рр., площа земель, частка перекритих будинками для відпочинку, , 5 квітня 2017 р. і 28 березня 2019 р. читати онлайн [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- , ред. (1933). Svensk uppslagsbok. Bd 16. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB. с. 622.
- Nordisk familjebok, band 12 (вид. 3). 1930.[]
- Det medeltida Dalarna och Västmanland — En arkeologisk guidebok, Jonas M. Nordin s. 118
- Det medeltida Dalarna och Västmanland — En arkeologisk guidebok, Jonas M. Nordin s. 117
- , ред. (1933). Svensk uppslagsbok. Bd 16. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB. с. 623.
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheping naselennij punkt u Vestmanlandi ta centr komuni Cheping v leni Vestmanland Region roztashovanij bilya zahidnoyi chastini ozera Melaren Cheping maye port Cheping Koping Koordinati 59 30 51 pn sh 15 59 30 sh d 59 51417 pn sh 15 99167 sh d 59 51417 15 99167 KrayinaShveciyaLandskapVestmanlandLenVestmanlandKomunaCheping Naselennya 2018 Usogo 18 887 Gustota 1 8 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Cheping U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cheping znachennya IstoriyaCheping blizko 1700 roku Vid Suecia antiqua et hodierna Lyudi dovgo zhili na misci yake shonajmensh bulo miscem pohovannya vikingiv Bilya Chepingu roztashovuvalosya stare misce de provodilisya yarmarki Nazva Cheping vpershe zgaduyetsya v dokumenti 1257 roku koli tut vidbuvavsya yepiskopat Buduchi mistom Cheping vidomij z 1349 roku pro ce svidchit list v yakomu posilalosya na misku pechatku V regioni roztashovuvavsya zamok miscevogo fogta sho zgaduyetsya vpershe u 1375 roci i yakij buv zrujnovanij Engelbrektom Engelbrektsonrm u povstanni 1434 Cej zamok buv perebudovanij v 1580 h rokah pid chas pravlinnya Johana III Karl IX prodovzhiv robotu ale piznishe robota pripinilasya i zamok zanepav U 1660 h rokah zalishilisya lishe ruyini Zalishki lishilisya do pobudovi zaliznici Najstarishoyu cerkvoyu v misti povinna bula buti cerkva prisvyachena Sankt Olofu yaka bula roztashovana na suchasnij vulici Mulgatan Cerkva bula v poganomu stani na pochatku 15 stolittya zgnila i bula znesena v 1440 h rokah Pislya cogo suchasna yaka bula zrujnovana vognem u 1437 roci stala najstarishoyu u misti Pislya rekonstrukciyi vona mala dostatnij rozmir yak dlya nacionalnih tak i dlya miskih zboriv Najstarishi vidomi prava mista buli vidani Stenom Sture starshim u Erebru 19 sichnya 1474 roku koli pan Sten buv regentom Ci prava mista buli pidtverdzheni v 1529 roci Gustavom Vazoyu Vzhe todi Cheping buv neznachnim v porivnyanni z Vesterosom i Arbugoyu U 1641 roci koroleva Kristina podaruvala mistu polya chenciv na shid vid richki i v kincevomu pidsumku nove misto viroslo z vlasnoyu plosheyu Odnak nezabarom Cheping znovu zanepav U epohu svobodi vidbulosya pevne procvitannya v Chepinzi bula zasnovana fabrika vovnyanoyi ta trikotazhnoyi tkanini sho otrimuvala derzhavnu pidtrimku u 1734 Blizko 1750 roku v misti bulo 216 domogospodarstv Sudnoplavstvo pidtrimuvalosya za dopomogoyu 18 miscevih suden ale bilsha chastina perevezenih tovariv perevozilasya na barzhi do ozera Melaren U 1856 roci bula zasnovana mehanichna majsternya Chepinga yaka z dekilkoma sotnyami spivrobitnikiv na dovgij chas stala odnim z vazhlivih robotodavciv Chepingu U 1866 roci bula vidkrita zaliznichna liniya Cheping Uttersberg yaka zgodom peretvorilasya na zaliznicyu Cheping Uttersberg Riddargittan U 1867 roci bula vidkrita zaliznichna liniya Arbuga Cheping U 1889 roci vibuhnula pozhezha yaka znishila veliki chastini naselenogo punktu Yiyi rozpochav desyatirichnij Malakias Andersson yakij po tomu proviv visim rokiv u vipravnij koloniyi Rozvitok naselennya Rozvitok naselennya v Chepingu 1960 2015 rr Rik Naselennya Plosha ga 1960 16 819 1965 19 273 1970 21 740 1975 20 059 1980 19 765 1990 18 854 1 165 1995 18 488 1 175 2000 17 296 1 184 2005 17 358 1 185 2010 17 743 1 186 2015 18 355 1 015MistoKolishnij aptechnij budinok u Chepingu za proektom Teodora Dalya Znachni chastini naselennogo punktu buli zrujnovani pid chas velikoyi pozhezhi v 1889 roci U najbilsh centralnih chastinah zbereglisya deyaki stari kvartali Pislya pozhezhi v misti viroslo yake vse she harakterizuye chastinu centra mista a takozh pislyavoyennu arhitekturu Bagato budivel buli rozrobleni arhitektorom Teodorom Dalem napriklad aptechnij budinok budivlya sudu mehanichna majsternya Chepingu Harakternu cerkovnu bashtu rozrobiv Nikodemus Tessin starshij u zv yazku z rozshirennyam serednovichnoyi cerkvi v 17 st U parku mizh cerkvoyu i Velikoyu plosheyu ye skulptura Karla Vilgelma Sheyele himika i farmacevta v Chepingu vikonana Karlom MillesomSpoluchennyaCheping maye horoshi spoluchennya sered inshogo E18 i maye znachnij port Cheping buv kincevoyu stanciyeyu dlya pershoyi v Shveciyi zaliznichnoyi koliyi dlya lokomotiviv Cheping Gult Zaliznicya do Chepingu bula ostatochno prokladena v 1867 roci Kilka rokiv po tomu u 1875 roci Cheping buv poyednanij zi Stokgolmom cherez zaliznicyu Stokgolm Vesteros Bergslagens Biznes i torgivlyaCheping maye drugij za velichinoyu shvedskij port i ye regionalnim centrom Isnuye takozh znachna virobnicha promislovist Volvo GKN Sandvik AB i Yara ye sered kompanij yaki mayut primishennya v Chepingu Kompaniya Hastens maye svoyu bazu v Chepingu takozh virobnik lizhok Lectus maye svoyu produkciyu i bazu v Chepingu Cheping takozh ye centralnim skladom dlya Tibnor yakij ye providnim distrib yutorom stali i metaliv na pivnochi Div takozhKalklinbananPrimitkiMiski zoni 2015 naselennya 2010 2018 rr plosha zemel chastka perekritih budinkami dlya vidpochinku 5 kvitnya 2017 r i 28 bereznya 2019 r chitati onlajn 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine red 1933 Svensk uppslagsbok Bd 16 Malmo Svensk Uppslagsbok AB s 622 Nordisk familjebok band 12 vid 3 1930 storinka Det medeltida Dalarna och Vastmanland En arkeologisk guidebok Jonas M Nordin s 118 Det medeltida Dalarna och Vastmanland En arkeologisk guidebok Jonas M Nordin s 117 red 1933 Svensk uppslagsbok Bd 16 Malmo Svensk Uppslagsbok AB s 623