Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Середньошведська низовина низовина у центральній частині Швеції між Богусленом на узбережжі Каттегату до Стокгольмського

Середньошведська низовина

Середньошведська низовина

Середньошведська низовина — низовина у центральній частині Швеції, між Богусленом на узбережжі Каттегату до Стокгольмського архіпелагу і Руслагену на Балтійським морем і. На півночі обмежена височинами Норрланд та Свеаланд, а на півдні Південношведською височиною. Довжина близько 500 км, ширина до 200 км.

Середньошведська низовина
59° пн. ш. 15° сх. д. / 59° пн. ш. 15° сх. д. / 59; 15Координати: 59° пн. ш. 15° сх. д. / 59° пн. ш. 15° сх. д. / 59; 15
Країна image Швеція
Тип низовина
image
image
Середньошведська низовина
Середньошведська низовина (Швеція)
image
Середньошведська низовина низовина у районі містечка Фло

Історія формування

Низовина сформувались в період останнього зледеніння у Європі — Віслинського зледеніння, що завершилось 11.7 тис.р. тому. В період 10,3 тис. р. тому Середньошведська низовина була дном протоки, що з'єднувала Атлантичний океан із Іолдійовим морем (воно розміщувалось в сучасній центральній і південній частині Балтійського моря). В період із 10,3 тис. до 8,5 тис. р. тому увесь Скандинавський півострів зазнав інтенсивного підняття. Не винятком стала і Середньошведська низовина. Дана територія піднялась вище рівня Світового океану і стала частиною суходолу. І лише найнижчі її ділянки стали улоговинами сучасних великих озер Швеції. Склад води у басейні Анцилового моря (яке утворилось на місці Іолдійового моря) був прісний і власне це море було озером, ця прісна вода, що формувалась із водно-льодовикових потоків Скандинавського льодовикового щита і стало основою для вод озер Середньошведської низовини.

Тектонічна та геологічна будова

Більша територія низовини розміщена в межах Балтійського кристалічного щита, що в основному складений із гранітів, гнейсів, кристалічних сланців та інших метаморфізованих та магматичних порід. Вік найдавніших порід становить 2,8 млрд років. Внаслідок четвертинних зледенінь, льодовик згладив більшість території Центральної шведської низовини, де були більш піддатливі породи утворились улоговини, а місцях виходу гранітів і інших твердих порід залишились підвищення. Сьогодні улоговини в основному заповненні прісною водою і в них утворились озера, а підвищені ділянки відповідають, або пагорбам, або островам в межах озер.

Рельєф

Рельєф низовини пересічений, наявні гори-останці (висотою до 300 м), які чергуються з горбисто-моренними і озерно-льодовиковими ландшафтами. Висота низовини в районі міста Гетеборг — 12 м, в межах озер Венерн — 44 м, Веттерн — 88,5 м, Ельмарен — 22,2 м, Меларен — 0,7 м, а деякі райони Стокгольмського архіпелагу ~ 0-1 м. Це свідчення підняття низовини в центральній частині і її поступове опускання в бік протоки Каттегат та узбережжя Балтійського моря.

Гідрологія

В межах низовини розміщенні численні озера, а це Венерн, Веттерн, Меларен, Ельмарен. Ці чотири озера є найбільшими озерами Швеції за площею. Озера мають тектонічно-льодовикове походження. На Центральношведській низовині протікає і одна із великих річок — Гета-Ельв. Центральна шведська низовина входить в десятку найбільших шведських регіонів із запасами підземних вод. Підземні води на узбережжі Балтійського моря низовини мають велику кількість хлору в результаті наявності викопної морської води.

Ландшафт

Середньошведська низовина розташована в межах зони мішаних лісів, як і більшість південної частини Швеції. Тут спостерігаються ліси з ялини, сосни, місцями з домішкою дуба, змішані з різними видами листяних дерев. Так, береза росте значною мірою скрізь. Бук зустрічається у південній частині низовини. Поширеними видом дерев також є ясен.

Антропогенний вплив

Більшість територій низовини зазвичай розорано і густо заселено. У долині озера Меларен розташовані найродючіші землі Швеції. Тому територія використовується у сільському господарстві для вирощування с/г культур: пшениця, картопля та цукровий буряк. В межах низовини сконцентрована найбільша кількість населення та розташовані великі міста — Стокгольм, Вестерос, Норрчепінг, Упсала, Еребру. На території низовини побудований судноплавний Гета-канал, який об'єднує Балтійське море із системою найбільших озер Швеції — Венерн та Веттерн, а потім рухається в бік протоки Каттегат.

Галерея

Джерела

  • Södra barrskogsregionen [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • Велика Радянська енциклопедія Центральна шведська низовина [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Södra Sverige [ 18 березня 2015 у Wayback Machine.]
  • Polish Geological Institute Special Papers [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Анцилове море [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Формальне визначення та датування GSSP (Глобальна стратегічна секція та точки) на базі голоцену за допомогою крижаного ядра Гренландії NGRIP та обраних допоміжних записів [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • ЭСБЕ/Гета-канал

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Serednoshvedska nizovina nizovina u centralnij chastini Shveciyi mizh Boguslenom na uzberezhzhi Kattegatu do Stokgolmskogo arhipelagu i Ruslagenu na Baltijskim morem i Na pivnochi obmezhena visochinami Norrland ta Svealand a na pivdni Pivdennoshvedskoyu visochinoyu Dovzhina blizko 500 km shirina do 200 km Serednoshvedska nizovina59 pn sh 15 sh d 59 pn sh 15 sh d 59 15 Koordinati 59 pn sh 15 sh d 59 pn sh 15 sh d 59 15Krayina ShveciyaTip nizovinaSerednoshvedska nizovinaSerednoshvedska nizovina Shveciya Serednoshvedska nizovina nizovina u rajoni mistechka FloIstoriya formuvannyaNizovina sformuvalis v period ostannogo zledeninnya u Yevropi Vislinskogo zledeninnya sho zavershilos 11 7 tis r tomu V period 10 3 tis r tomu Serednoshvedska nizovina bula dnom protoki sho z yednuvala Atlantichnij okean iz Ioldijovim morem vono rozmishuvalos v suchasnij centralnij i pivdennij chastini Baltijskogo morya V period iz 10 3 tis do 8 5 tis r tomu uves Skandinavskij pivostriv zaznav intensivnogo pidnyattya Ne vinyatkom stala i Serednoshvedska nizovina Dana teritoriya pidnyalas vishe rivnya Svitovogo okeanu i stala chastinoyu suhodolu I lishe najnizhchi yiyi dilyanki stali ulogovinami suchasnih velikih ozer Shveciyi Sklad vodi u basejni Ancilovogo morya yake utvorilos na misci Ioldijovogo morya buv prisnij i vlasne ce more bulo ozerom cya prisna voda sho formuvalas iz vodno lodovikovih potokiv Skandinavskogo lodovikovogo shita i stalo osnovoyu dlya vod ozer Serednoshvedskoyi nizovini Tektonichna ta geologichna budovaBilsha teritoriya nizovini rozmishena v mezhah Baltijskogo kristalichnogo shita sho v osnovnomu skladenij iz granitiv gnejsiv kristalichnih slanciv ta inshih metamorfizovanih ta magmatichnih porid Vik najdavnishih porid stanovit 2 8 mlrd rokiv Vnaslidok chetvertinnih zledenin lodovik zgladiv bilshist teritoriyi Centralnoyi shvedskoyi nizovini de buli bilsh piddatlivi porodi utvorilis ulogovini a miscyah vihodu granitiv i inshih tverdih porid zalishilis pidvishennya Sogodni ulogovini v osnovnomu zapovnenni prisnoyu vodoyu i v nih utvorilis ozera a pidvisheni dilyanki vidpovidayut abo pagorbam abo ostrovam v mezhah ozer RelyefRelyef nizovini peresichenij nayavni gori ostanci visotoyu do 300 m yaki cherguyutsya z gorbisto morennimi i ozerno lodovikovimi landshaftami Visota nizovini v rajoni mista Geteborg 12 m v mezhah ozer Venern 44 m Vettern 88 5 m Elmaren 22 2 m Melaren 0 7 m a deyaki rajoni Stokgolmskogo arhipelagu 0 1 m Ce svidchennya pidnyattya nizovini v centralnij chastini i yiyi postupove opuskannya v bik protoki Kattegat ta uzberezhzhya Baltijskogo morya GidrologiyaV mezhah nizovini rozmishenni chislenni ozera a ce Venern Vettern Melaren Elmaren Ci chotiri ozera ye najbilshimi ozerami Shveciyi za plosheyu Ozera mayut tektonichno lodovikove pohodzhennya Na Centralnoshvedskij nizovini protikaye i odna iz velikih richok Geta Elv Centralna shvedska nizovina vhodit v desyatku najbilshih shvedskih regioniv iz zapasami pidzemnih vod Pidzemni vodi na uzberezhzhi Baltijskogo morya nizovini mayut veliku kilkist hloru v rezultati nayavnosti vikopnoyi morskoyi vodi LandshaftSerednoshvedska nizovina roztashovana v mezhah zoni mishanih lisiv yak i bilshist pivdennoyi chastini Shveciyi Tut sposterigayutsya lisi z yalini sosni miscyami z domishkoyu duba zmishani z riznimi vidami listyanih derev Tak bereza roste znachnoyu miroyu skriz Buk zustrichayetsya u pivdennij chastini nizovini Poshirenimi vidom derev takozh ye yasen Antropogennij vplivBilshist teritorij nizovini zazvichaj rozorano i gusto zaseleno U dolini ozera Melaren roztashovani najrodyuchishi zemli Shveciyi Tomu teritoriya vikoristovuyetsya u silskomu gospodarstvi dlya viroshuvannya s g kultur pshenicya kartoplya ta cukrovij buryak V mezhah nizovini skoncentrovana najbilsha kilkist naselennya ta roztashovani veliki mista Stokgolm Vesteros Norrcheping Upsala Erebru Na teritoriyi nizovini pobudovanij sudnoplavnij Geta kanal yakij ob yednuye Baltijske more iz sistemoyu najbilshih ozer Shveciyi Venern ta Vettern a potim ruhayetsya v bik protoki Kattegat GalereyaSkandinavskij pivostriv 7500 r tomu Ozero Venern Mishani lisi perevazhayuchij landshaft Serednoshvedskoyi nizovini Vid na kukurudzyani polya nepodalik mistechka Grestorp Sudnoplavnij Geta kanalDzherelaSodra barrskogsregionen 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Velika Radyanska enciklopediya Centralna shvedska nizovina 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Sodra Sverige 18 bereznya 2015 u Wayback Machine Polish Geological Institute Special Papers 15 sichnya 2018 u Wayback Machine Ancilove more 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Formalne viznachennya ta datuvannya GSSP Globalna strategichna sekciya ta tochki na bazi golocenu za dopomogoyu krizhanogo yadra Grenlandiyi NGRIP ta obranih dopomizhnih zapisiv 9 veresnya 2017 u Wayback Machine ESBE Geta kanal

Дата публікації:
Топ