Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Керч Єніка льський канал і підхідні канали до нього абр КЄК і КПК система штучних морських судноплавних каналів в аквато

Керч-Єнікальський канал

Керч-Єнікальський канал

Керч-Єніка́льський канал і підхідні канали до нього (абр. КЄК і КПК) — система штучних морських судноплавних каналів в акваторії Керченської протоки. Транспортний шлях між Азовським і Чорним морями та вхід до порту Керч.

Керч-Єнікальський канал
image
Країна image Україна / image Росія
Початок спорудження 1874
Завершення спорудження 1877
Початок Чорне море
Координати початку 45°13′09″ пн. ш. 36°27′43″ сх. д. / 45.2193083° пн. ш. 36.462111° сх. д. / 45.2193083; 36.462111
Гирло Азовське море
45°27′06″ пн. ш. 36°41′07″ сх. д. / 45.4519306° пн. ш. 36.6854000° сх. д. / 45.4519306; 36.6854000Координати: 45°27′06″ пн. ш. 36°41′07″ сх. д. / 45.4519306° пн. ш. 36.6854000° сх. д. / 45.4519306; 36.6854000
Протяжність 24,3 км
Похил 0
image
Керч-Єнікальський канал і підхідні канали
1. Павлівське коліно КЄК
2. Бурунське коліно КЄК
3. Енікальське коліно КЄК
4. Чушкинське коліно КЄК
5. Фарватер 52
6. Фарватер 50 і Підхідний канал Керченського порту
7. Фарватер 28 (Керченська поромна переправа)

Керч-Єнікальський канал і підхідні канали
1. Павлівське коліно КЄК
2. Бурунське коліно КЄК
3. Енікальське коліно КЄК
4. Чушкинське коліно КЄК
5. Фарватер 52
6. Фарватер 50 і Підхідний канал Керченського порту
7. Фарватер 28 (Керченська поромна переправа)

Історія

Основний канал був прокладений наприкінці XIX століття з метою більшої зручності комерційного мореплавства. Облаштування каналу тривало з 1874 до 1877 року. Канал названий «Керч-Єнікальським» за назвою Керч-Єнікальського градоначальства, у віданні якого він перебував. Первісна глибина каналу — 5,7 метра.

У 1903 році канал був поглиблений до 6,4 метра, а в 1908 — до 7,3 м. Загальна довжина каналу склала 26,4 км. Це поглиблення було недостатнім для нормального на той час судноплавства і було зумовлене нестачею виділених на роботи коштів. Пізніше була розроблена програма робіт з подальшого поглиблення каналу до 28 футів (8,5 м) і збільшення його довжини до 32 верст 315 сажнів (34 км 810 м), яка мала фінансуватися за законом від 17 квітня 1912 року «Про відпуск з державного казначейства коштів у порядку витрат на портобудівництво».

Однак Перша світова, а потім громадянська війни перешкодили втіленню цієї програми в життя. Під час Другої Світової війни канал був значно пошкоджений, замулений, його дно було всіяне вибухонебезпечними предметами і затонулими кораблями.

Основні канальні роботи в період 1945—1965 років були спрямовані на підтримку глибини каналу (все ті ж 7,3 метри), а також на підйом затонулих суден, розчищення каналу і брівок від затонулих предметів. У 1965—1966 роках Керч-Єнікальський канал був заглиблений з боку Чорного моря до Керченського підхідного каналу порту, були розширені вхідна частина каналу й ділянка з боку острова Тузла. У 1969—1970 роках канал був розширений до 120 м і поглиблений до 9-9,75 м; також був збільшений радіус закруглення поворотів.

У 1970 році прохідна осадка по Керч-Єнікальському каналу була оголошена у 8 метрів. Після 1970 року проводилися тільки ремонтне черпання. Після 2004 року робіт з реконструкції каналу не проводилося.

Загальні відомості

Канал починається в Чорному морі (координати початку каналу — 45°13′09″ пн. ш. 36°27′43″ сх. д. / 45.2193083° пн. ш. 36.462111° сх. д. / 45.2193083; 36.462111), проходить через Керченську протоку і закінчується в Азовському морі (координати — 45°27′06″ пн. ш. 36°41′07″ сх. д. / 45.4519306° пн. ш. 36.6854000° сх. д. / 45.4519306; 36.6854000). Довжина каналу — 24,3 км, ширина — 120 м, глибина — до 9,3 м. Канал складається з чотирьох колін: Павловського, Бурунського, Єнікальського і Чушкинського (перераховані з півдня на північ). Коліна, крім Чушкинського, названі по берегах Керченського півострова, Чушкинське — за назвою коси Чушка, вздовж якої воно проходить. Згідно з розпорядженням капітана Керченського морського порту встановлені такі експлуатаційні глибини колін Керч-Єнікальського каналу (останні дані на 27.01.2016): павлівське коліно 8,3 м, бурунське — 9,2 м, єнікальське — 9,2 м, чушкинське — 9,3 м.

На схід від Павловського і Бурунського колін КЄК проходить фарватер 50 глибиною 4,5 м, який з'єднується з Єнікальським коліном у тій же точці, що і Бурунське коліно. Фарватер 52 йде від Керченського порту паралельно з підхідним каналом, перетинає Єнікальське коліно, а потім йде до Азовського моря поруч із Єнікальським і Чушкинським колінами. Його мінімальна глибина — 3 метри. Коліна фарватеру 50 і фарватеру 52, паралельні Керч-Єнікальському каналу, а також акваторія шириною 70 м на схід від правої бровки КЄК від західної кромки фарватеру 50 до східної кромки фарватеру 52 утворюють Таманський судноплавний шлях. Таманський судноплавний шлях перебуває в управлінні й на обслуговуванні Порту Кавказ (Росія). Керування рухом суден, що проходять ним, здійснюється «Регіональною службою управління рухом суден» (РСУРС). Можливості пересування мілководним таманським судноплавним шляхом за правою бровкою КЄК до 2014 року використовували переважно російські малотоннажні судна каботажного плавання, аби уникнути сплати канального та інших зборів Керченському морському порту.

Постановка суден з осадкою до 8 метрів на якір на вході до Керченської протоки здійснюється в межах якірних стоянок № 450 з боку Чорного моря (координати центру — 45°11′17″ пн. ш. 36°29′07″ сх. д. / 45.18806° пн. ш. 36.48528° сх. д. / 45.18806; 36.48528) і № 453 з боку Азовського (координати центру — 45°28′06″ пн. ш. 36°37′07″ сх. д. / 45.46833° пн. ш. 36.61861° сх. д. / 45.46833; 36.61861). Якірна стоянка № 471 є зоною митного контролю Керченського морського торговельного порту і призначена для вантажних операцій. Для суден з осадкою до 6 метрів призначене якірне місце № 452 (перевантажувальний рейд).

Протягом 2011 року кількість проходів суден Керч-Єнікальським каналом складала понад 14 тисяч в обидва боки (у середньому за добу каналом проходило від 30 до 40 суден), фарватером 50-52 — близько 8,4 тисяч (у середньому за добу близько 20 суден).

З початком будівництва «Керченського мосту» наказом Міністерства транспорту Росії «в інтересах безпеки мореплавства» на двох відрізках акваторії по трасі будівництва мосту введені обмеження руху суден: перший — від Таманського півострова уздовж коси Тузла й острова Тузла до правої бровки Керч-Єнікальського каналу; і другий — від лівої бровки Керч-Єнікальського каналу до Керчі.

Управління рухом суден, обмеження

Керч-Єнікальський канал перебуває в управлінні й на обслуговуванні Керченського морського торговельного порту. До окупації Криму Росією рух суден каналом регулювався «Правилами плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього», затвердженими Міністерством транспорту України від 9 жовтня 2002 року. 27 лютого 2015 року дію «Правил…» тимчасово зупинено. З 21 жовтня 2015 в каналі де-факто діють правила плавання, встановлені Російською Федерацією. Безпосереднє управління рухом суден, що проходять КЄК, здійснюється (СУРС) порту.

У 2002 році наказом міністерства транспорту України були затверджені «Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього», у яких, серед іншого, встановлювалися такі обмеження габаритів суден, що проходять по КЄК — довжина до 215 м, осадка до 8 м. Можливість входу в канал суден з розмірами, що перевищують вказані, розглядалася капітаном порту Керч у кожному конкретному випадку. Для суден довжиною понад 215 метрів плавання допускається лише у світлий час доби при буксирному забезпеченні. Для суден з осадкою менше 3,5 метрів дозволено забровочне плавання по Єнікальському коліну в смузі шириною 200 м вздовж червоної (лівої) брівки каналу. Рух суден на КЄК — двосторонній, за винятком ділянки від пари буїв № 19 і № 20 до пари буїв № 23 та № 24 (від початку Єнікальського коліна до Керченського підхідного каналу порту), в якому встановлено односторонній рух для суден довжиною понад 140 метрів. Односторонній рух встановлюється для суден довжиною понад 165 метрів і шириною більше 25 метрів; для суден з великою осадкою, при поганій керованості судна, при великому куті дрейфу; для суден з небезпечними вантажами; при обмеженій видимості. При тумані, снігопаді, зливових дощах і при швидкості вітру понад 14 м/с вхід суден у Керч-Єнікальський канал заборонений.

Після переходу Керч-Єнікальського каналу під контроль Російської Федерації була оголошена допустима для проходу каналом довжина суден 160 метрів. Допустима осадка залишилася такою ж — 8 метрів. З неузгодженим із суміжними країнами спорудженням Росією мостового переходу через Керченську протоку та встановленням між островом Тузла і Керчю, над Енікальським коліном КЄК, його аркових конструкцій рух ним великотонажних кораблів був суттєво обмежений: згідно з проектом, висота «Керченського мосту» в місці проходження суден складає 35 метрів. Це означає, що в українські порти Азовського моря, зокрема до найбільшого в східній Україні Маріупольського морського торговельного порту можуть потрапити кораблі надводною висотою не більше 33 метрів. Проектувальники мосту також запевняють, що глибина фарватеру під ним сягає 9 метрів, що дозволяє проходити під мостом суднам з осадкою 8 метрів. 24 травня 2017 року в повідомленні капітана морського порту Керч було оголошено, що після встановлення арок мостового переходу, відповідно до рекомендацій АТ «Союзморнііпроект» і ТОВ «СГМ» судна, що прямують Керч-Єнікальським каналом, повинні задовольняти таким умовам: довжина — 160 м, ширина — 31 м, осадка — 8 м, надводний габарит — 33 м. Такі обмеження унеможливлюють прохід каналом суден типу «Panamax» і частково обмежують суднам типу , які мають порівняно невеликі надводні габарити. Втім, як вважає експерт Андрій Клименко, «наслідків для судноплавства міст теоретично і технологічно створити не повинен; обмеження — це політика, а не технології».

З квітня 2018 року Російська Федерація здійснює штучну затримку суден, що прямують з Маріупольського і Бердянського портів у Чорне море й у зворотному напрямку через КЄК. При очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря в Керченській протоці в липні 2018 року середня затримка на одне судно склала 24,8 годин, а у вересні — 47,0 год. Україна подала до Постійної палати третейського суду в Гаазі меморандум проти Росії за порушення Конвенції ООН з морського права в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці.

Відповідно до заяви Міністерства оборони України, судноплавство у районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальською протокою України заборонене як небезпечне, з 05:00 20 липня 2023 року.

Канальний та інші збори

image
Теплохід проекту 1157 «Сормовський» (тоннаж 4200 тон) проходить КЄК. 2007 рік

Прохід цивільних (суден) Керч-Єнікальським каналом платний. Компанія-судновласник сплачує канальний збір, лоцманський збір, навігаційний збір, маяковий збір. Найбільш вагомим у грошовому вираженні є канальний збір — він становить понад 80 % від усіх перерахованих зборів. Одержувачем канального збору є Керченський морський торговий порт, на який покладено функції регулювання руху суден у каналі та підтримання його в робочому стані. Отримані кошти повинні витрачатися на днопоглиблення та інший поточний ремонт каналу.

На початку 2000-х років, до окупації Криму Росією, надходження від проходження суден Керч-Єнікальським каналом щорічно становили приблизно 6 мільйонів доларів США.

Станом на 2016 рік де-факто ставки канального і маякового зборів відповідають визначеним [ru] і для суден далекого плавання, що рухаються через канал транзитом, становлять від 7.00 до 9,95 руб/GT, маяковий збір — від 1,25 до 1,9 руб/GT залежно від типу судна. Для транзитних суден каботажного плавання канальний збір становить від 3,50 до 4,85 руб/GT, а маяковий — від 0,64 до 0,87 руб/GT. Крім того, для розрахунку зборів із суден застосовується п'ять коефіцієнтів залежно від валової місткості судна, починаючи з 1,7 для суден валовою місткістю від 1500 GT до 2200 GT включно, і закінчуючи 0,4 для суден валовою місткістю від 4601 GT і вище.

Порядок проходження каналом військових кораблів

image
Інцидент у Керченській протоці 25 листопада 2018
image
Російський ПСКР «Дон» таранить буксир «Яни Капу». 25 листопада 2018

До 1991 року Азовське море і Керченська протока мали статус внутрішніх вод СРСР. Плавання іноземних військових кораблів у них заборонялося, а порти і військово-морські бази в них були оголошені «закритими» для відвідування іноземними військовими кораблями. Кораблі ВМФ СРСР і прикордонних військ користувались правом пріоритетного проходу протокою, звільнялись від обов'язкового лоцманського проведення Керч-Єнікальським каналом і каналом КПК.

Після розпаду СРСР управління КЄК перейшло до України. Відповідно до «Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього» кораблі й допоміжні судна Військово-Морських Сил України і Морської охорони Прикордонних військ України отримали право пріоритетного проходу, звільнялися від обов'язкового лоцманського проведення каналом, сплати зборів за послуги ЦРРС і лоцманське забезпечення. Відповідно до «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» 2003 року, який визначав акваторію Азовського моря та Керченської протоки як «історичні внутрішні води України і Російської Федерації», кораблі ВМФ і ПС ФСБ Росії також користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства, при плаванні каналами і фарватерами Керченської протоки мають привілеї визначені «Загальними правилами плавання і стоянки суден у морських портах СРСР і на підходах до них».

Після окупації Криму Росією у 2014 році й переходу Керч-Єнікальського каналу під де-факто управління Росією його міжнародно-правовий статус і порядок проходження ним військових і цивільних суден іноземних країн, Росії й України формально не змінився: відповідно до п. 1 ст. 2 «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» військові кораблі України і Росії користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства, отже, можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь-який час за умови дотримання безпеки судноплавства. Ці положення угоди підкріплюються статтям Конвенції ООН з морського права 1982 року про право [en] (ст. 17 «Конвенції…») і [en] (ст. 38 «Конвенції…») проходу.

Втім, Російська Федерація, в порушення положень двосторонніх угод і міжнародного морського права, практикує перешкоджання і недопуск кораблів і суден ВМС України до проходу каналом: 23 вересня 2018 прохід Керченської протоки кораблем управління «Донбас» і морським буксиром «Корець» при переході з Одеси в Маріуполь супроводжувався провокаційними діями з боку кораблів Прикордонної служби і Чорноморського флоту, військових літаків Росії; 25 листопада 2018 при переході за тим же маршрутом на вході в Керченську протоку були обстріляні й захоплені російськими кораблями два малі броньовані катери ВМС України «Бердянськ» і «Нікополь», рейдовий буксир «Яни Капу». Україна і ряд держав визнали акти агресії з боку Росії в Чорному морі й Керченські протоці блокадою Азовського моря.

Див. також

Примітки

  1. . krymania.ru. Архів оригіналу за 1 Січня 2019. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  2. Мочульский К. В. Керчь-Еникальский канал // Морской порт Керчь. — Керчь, 1966. // Фонды КГИКЗ. — ТИ-8170. (рос.)
  3. Керчь-Еникальский канал. Научно-популярная энциклопедия «Вода России». оригіналу за 1 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  4. Распоряжение об объявлении допустимых осадок судов на акватории и у причалов морского порта Керчь (PDF). Федеральное государственное бюджетное учреждение «Администрация морских портов Черного моря». 21 октября 2015. (PDF) оригіналу за 9 вересень 2017. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  5. Обязательные постановления по морскому торговому порту Кавказ (PDF). ФГУП «Росморпорт». (PDF) оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  6. Навигационные услуги с использованием СУДС : ФГУП «Росморпорт». ФГУП «Росморпорт». оригіналу за 16 грудень 2017. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  7. Приказ Министерства транспорта Российской Федерации «Об утверждении обязательных постановлений в морском порту Керчь». Действующее законодательство Российской Федерации. 21 октября 2015. оригіналу за 01.01.2019. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  8. Центр регулювання руху суден «Керч» прийнято у постійну експлуатацію. ДП «Дельта-лоцман». 21 вересня 2012. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  9. Приказ Министерства транспорта Российской Федерации «Об установлении запретных для плавания районов в зоне строительства транспортного перехода через Керченский пролив». Действующее законодательство Российской Федерации. 29 декабря 2015. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  10. Наказ міністерства транспорту «Про затвердження Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього». Законодавство України. 9 жовтня 2002. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  11. Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього (дію призупинено). Адміністрація морських портів України. 27 лютого 2015. оригіналу за 1 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  12. Максим Драбок (7 серпня 2017). П'ять загроз Керченського мосту для України і не тільки. Deutsche Welle. оригіналу за 27 квітень 2018. Процитовано 1 січня 2019.
  13. . 24 мая 2017 года. Архів оригіналу за 23 Січня 2019. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  14. Андрій Клименко (2 серпня 2018). Блокування портів Маріуполя та Бердянська силами РФ: статистика та тенденції. Майдан закордонних справ. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  15. Андрій Клименко (5 жовтня 2018). . Майдан закордонних справ. Архів оригіналу за 23 Січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  16. Лілія Ржеутська (22 лютого 2018). Чи досягне Україна покарання РФ за блокування доступу до морів?. Deutsche Welle. оригіналу за 27 квітень 2018. Процитовано 1 січня 2019.
  17. Україна дала дзеркальну відповідь на погрози РФ щодо судноплавства в Чорному морі. epravda.com.ua. 20 липня 2023.
  18. Сборы от Керчь-Еникальского каналы ежегодно составляют около $6 млн. news.finance.ua. 22 октября 2003. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019. (рос.)
  19. Приказ Федеральной антимонопольной службы Об утверждении ставок портовых сборов за услуги, оказываемые государственным унитарным предприятием Республики Крым «Крымские морские порты» в морском порту Керчь. garant.ru. 10 березня 2016. оригіналу за 9 грудень 2018. Процитовано 1 січня 2019.(рос.)
  20. Правовой режим внутренних морских вод и портов // Основы международного морского права. — Москва : Военное издательство, 1987. — С. 34. (рос.)
  21. А. А. Александров, А. П. Броневицкий, В. А Кузнецов, Г. М. Кузнецов, А. Б. Орлов, Ю. Е. Титов, С. С. Юшин. Особенности плавания в прибрежных водах СССР // Справочник по управлению кораблем / Под общей редакцией А. А. Александрова. — Москва : Военное издательство, 1974. — 533 с. (рос.)
  22. Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Законодавство України. 24 грудня 2003. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  23. У ВМС дали правовий коментар щодо дій Росії проти українських кораблів. Радіо «Свобода». 25 листопада 2018. оригіналу за 3 січень 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  24. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права. Законодавство України. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  25. Перехід українських кораблів через Керченську протоку проходив у складній обстановці — ВМС. Радіо «Свобода». 23 вересня 2018. оригіналу за 3 січень 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  26. Україна звернулася до Ради безпеки ООН через напад російських кораблів на українські. Радіо «Свобода». 25 листопада 2018. оригіналу за 26 листопад 2018. Процитовано 2 січня 2019.
  27. Німеччина закликала Росію припинити блокаду Азовського моря. Українська правда. 26 листопада 2018. оригіналу за 2 січень 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  28. Несподівані друзі та байдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці. Українська правда. 29 листопада 2018. оригіналу за 30 листопад 2018. Процитовано 2 січня 2019.

Посилання

  • (PDF). Адміністрація морських портів України. 27 лютого 2015. Архів оригіналу (PDF) за 3 Січня 2019. Процитовано 2 січня 2019. (дію призупинено)
  • (RTF). (в ред. Приказа Министерства транспорта России от 10.03.2016 № 49). 21 октября 2015. Архів оригіналу за 3 Січня 2019. Процитовано 2 січня 2019. (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kerch Yenika lskij kanal i pidhidni kanali do nogo abr KYeK i KPK sistema shtuchnih morskih sudnoplavnih kanaliv v akvatoriyi Kerchenskoyi protoki Transportnij shlyah mizh Azovskim i Chornim moryami ta vhid do portu Kerch Kerch Yenikalskij kanalKrayina Ukrayina RosiyaPochatok sporudzhennya 1874Zavershennya sporudzhennya 1877Pochatok Chorne moreKoordinati pochatku 45 13 09 pn sh 36 27 43 sh d 45 2193083 pn sh 36 462111 sh d 45 2193083 36 462111Girlo Azovske more45 27 06 pn sh 36 41 07 sh d 45 4519306 pn sh 36 6854000 sh d 45 4519306 36 6854000 Koordinati 45 27 06 pn sh 36 41 07 sh d 45 4519306 pn sh 36 6854000 sh d 45 4519306 36 6854000Protyazhnist 24 3 kmPohil 0Kerch Yenikalskij kanal i pidhidni kanali 1 Pavlivske kolino KYeK 2 Burunske kolino KYeK 3 Enikalske kolino KYeK 4 Chushkinske kolino KYeK 5 Farvater 52 6 Farvater 50 i Pidhidnij kanal Kerchenskogo portu 7 Farvater 28 Kerchenska poromna pereprava Kerch Yenikalskij kanal i pidhidni kanali 1 Pavlivske kolino KYeK 2 Burunske kolino KYeK 3 Enikalske kolino KYeK 4 Chushkinske kolino KYeK 5 Farvater 52 6 Farvater 50 i Pidhidnij kanal Kerchenskogo portu 7 Farvater 28 Kerchenska poromna pereprava IstoriyaOsnovnij kanal buv prokladenij naprikinci XIX stolittya z metoyu bilshoyi zruchnosti komercijnogo moreplavstva Oblashtuvannya kanalu trivalo z 1874 do 1877 roku Kanal nazvanij Kerch Yenikalskim za nazvoyu Kerch Yenikalskogo gradonachalstva u vidanni yakogo vin perebuvav Pervisna glibina kanalu 5 7 metra U 1903 roci kanal buv pogliblenij do 6 4 metra a v 1908 do 7 3 m Zagalna dovzhina kanalu sklala 26 4 km Ce pogliblennya bulo nedostatnim dlya normalnogo na toj chas sudnoplavstva i bulo zumovlene nestacheyu vidilenih na roboti koshtiv Piznishe bula rozroblena programa robit z podalshogo pogliblennya kanalu do 28 futiv 8 5 m i zbilshennya jogo dovzhini do 32 verst 315 sazhniv 34 km 810 m yaka mala finansuvatisya za zakonom vid 17 kvitnya 1912 roku Pro vidpusk z derzhavnogo kaznachejstva koshtiv u poryadku vitrat na portobudivnictvo Odnak Persha svitova a potim gromadyanska vijni pereshkodili vtilennyu ciyeyi programi v zhittya Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni kanal buv znachno poshkodzhenij zamulenij jogo dno bulo vsiyane vibuhonebezpechnimi predmetami i zatonulimi korablyami Osnovni kanalni roboti v period 1945 1965 rokiv buli spryamovani na pidtrimku glibini kanalu vse ti zh 7 3 metri a takozh na pidjom zatonulih suden rozchishennya kanalu i brivok vid zatonulih predmetiv U 1965 1966 rokah Kerch Yenikalskij kanal buv zagliblenij z boku Chornogo morya do Kerchenskogo pidhidnogo kanalu portu buli rozshireni vhidna chastina kanalu j dilyanka z boku ostrova Tuzla U 1969 1970 rokah kanal buv rozshirenij do 120 m i pogliblenij do 9 9 75 m takozh buv zbilshenij radius zakruglennya povorotiv U 1970 roci prohidna osadka po Kerch Yenikalskomu kanalu bula ogoloshena u 8 metriv Pislya 1970 roku provodilisya tilki remontne cherpannya Pislya 2004 roku robit z rekonstrukciyi kanalu ne provodilosya Zagalni vidomostiKanal pochinayetsya v Chornomu mori koordinati pochatku kanalu 45 13 09 pn sh 36 27 43 sh d 45 2193083 pn sh 36 462111 sh d 45 2193083 36 462111 prohodit cherez Kerchensku protoku i zakinchuyetsya v Azovskomu mori koordinati 45 27 06 pn sh 36 41 07 sh d 45 4519306 pn sh 36 6854000 sh d 45 4519306 36 6854000 Dovzhina kanalu 24 3 km shirina 120 m glibina do 9 3 m Kanal skladayetsya z chotiroh kolin Pavlovskogo Burunskogo Yenikalskogo i Chushkinskogo pererahovani z pivdnya na pivnich Kolina krim Chushkinskogo nazvani po beregah Kerchenskogo pivostrova Chushkinske za nazvoyu kosi Chushka vzdovzh yakoyi vono prohodit Zgidno z rozporyadzhennyam kapitana Kerchenskogo morskogo portu vstanovleni taki ekspluatacijni glibini kolin Kerch Yenikalskogo kanalu ostanni dani na 27 01 2016 pavlivske kolino 8 3 m burunske 9 2 m yenikalske 9 2 m chushkinske 9 3 m Na shid vid Pavlovskogo i Burunskogo kolin KYeK prohodit farvater 50 glibinoyu 4 5 m yakij z yednuyetsya z Yenikalskim kolinom u tij zhe tochci sho i Burunske kolino Farvater 52 jde vid Kerchenskogo portu paralelno z pidhidnim kanalom peretinaye Yenikalske kolino a potim jde do Azovskogo morya poruch iz Yenikalskim i Chushkinskim kolinami Jogo minimalna glibina 3 metri Kolina farvateru 50 i farvateru 52 paralelni Kerch Yenikalskomu kanalu a takozh akvatoriya shirinoyu 70 m na shid vid pravoyi brovki KYeK vid zahidnoyi kromki farvateru 50 do shidnoyi kromki farvateru 52 utvoryuyut Tamanskij sudnoplavnij shlyah Tamanskij sudnoplavnij shlyah perebuvaye v upravlinni j na obslugovuvanni Portu Kavkaz Rosiya Keruvannya ruhom suden sho prohodyat nim zdijsnyuyetsya Regionalnoyu sluzhboyu upravlinnya ruhom suden RSURS Mozhlivosti peresuvannya milkovodnim tamanskim sudnoplavnim shlyahom za pravoyu brovkoyu KYeK do 2014 roku vikoristovuvali perevazhno rosijski malotonnazhni sudna kabotazhnogo plavannya abi uniknuti splati kanalnogo ta inshih zboriv Kerchenskomu morskomu portu Postanovka suden z osadkoyu do 8 metriv na yakir na vhodi do Kerchenskoyi protoki zdijsnyuyetsya v mezhah yakirnih stoyanok 450 z boku Chornogo morya koordinati centru 45 11 17 pn sh 36 29 07 sh d 45 18806 pn sh 36 48528 sh d 45 18806 36 48528 i 453 z boku Azovskogo koordinati centru 45 28 06 pn sh 36 37 07 sh d 45 46833 pn sh 36 61861 sh d 45 46833 36 61861 Yakirna stoyanka 471 ye zonoyu mitnogo kontrolyu Kerchenskogo morskogo torgovelnogo portu i priznachena dlya vantazhnih operacij Dlya suden z osadkoyu do 6 metriv priznachene yakirne misce 452 perevantazhuvalnij rejd Protyagom 2011 roku kilkist prohodiv suden Kerch Yenikalskim kanalom skladala ponad 14 tisyach v obidva boki u serednomu za dobu kanalom prohodilo vid 30 do 40 suden farvaterom 50 52 blizko 8 4 tisyach u serednomu za dobu blizko 20 suden Z pochatkom budivnictva Kerchenskogo mostu nakazom Ministerstva transportu Rosiyi v interesah bezpeki moreplavstva na dvoh vidrizkah akvatoriyi po trasi budivnictva mostu vvedeni obmezhennya ruhu suden pershij vid Tamanskogo pivostrova uzdovzh kosi Tuzla j ostrova Tuzla do pravoyi brovki Kerch Yenikalskogo kanalu i drugij vid livoyi brovki Kerch Yenikalskogo kanalu do Kerchi Upravlinnya ruhom suden obmezhennyaKerch Yenikalskij kanal perebuvaye v upravlinni j na obslugovuvanni Kerchenskogo morskogo torgovelnogo portu Do okupaciyi Krimu Rosiyeyu ruh suden kanalom regulyuvavsya Pravilami plavannya suden Kerch Yenikalskim kanalom i pidhidnimi kanalami do nogo zatverdzhenimi Ministerstvom transportu Ukrayini vid 9 zhovtnya 2002 roku 27 lyutogo 2015 roku diyu Pravil timchasovo zupineno Z 21 zhovtnya 2015 v kanali de fakto diyut pravila plavannya vstanovleni Rosijskoyu Federaciyeyu Bezposerednye upravlinnya ruhom suden sho prohodyat KYeK zdijsnyuyetsya SURS portu U 2002 roci nakazom ministerstva transportu Ukrayini buli zatverdzheni Pravila plavannya suden Kerch Yenikalskim kanalom i pidhidnimi kanalami do nogo u yakih sered inshogo vstanovlyuvalisya taki obmezhennya gabaritiv suden sho prohodyat po KYeK dovzhina do 215 m osadka do 8 m Mozhlivist vhodu v kanal suden z rozmirami sho perevishuyut vkazani rozglyadalasya kapitanom portu Kerch u kozhnomu konkretnomu vipadku Dlya suden dovzhinoyu ponad 215 metriv plavannya dopuskayetsya lishe u svitlij chas dobi pri buksirnomu zabezpechenni Dlya suden z osadkoyu menshe 3 5 metriv dozvoleno zabrovochne plavannya po Yenikalskomu kolinu v smuzi shirinoyu 200 m vzdovzh chervonoyi livoyi brivki kanalu Ruh suden na KYeK dvostoronnij za vinyatkom dilyanki vid pari buyiv 19 i 20 do pari buyiv 23 ta 24 vid pochatku Yenikalskogo kolina do Kerchenskogo pidhidnogo kanalu portu v yakomu vstanovleno odnostoronnij ruh dlya suden dovzhinoyu ponad 140 metriv Odnostoronnij ruh vstanovlyuyetsya dlya suden dovzhinoyu ponad 165 metriv i shirinoyu bilshe 25 metriv dlya suden z velikoyu osadkoyu pri poganij kerovanosti sudna pri velikomu kuti drejfu dlya suden z nebezpechnimi vantazhami pri obmezhenij vidimosti Pri tumani snigopadi zlivovih doshah i pri shvidkosti vitru ponad 14 m s vhid suden u Kerch Yenikalskij kanal zaboronenij Pislya perehodu Kerch Yenikalskogo kanalu pid kontrol Rosijskoyi Federaciyi bula ogoloshena dopustima dlya prohodu kanalom dovzhina suden 160 metriv Dopustima osadka zalishilasya takoyu zh 8 metriv Z neuzgodzhenim iz sumizhnimi krayinami sporudzhennyam Rosiyeyu mostovogo perehodu cherez Kerchensku protoku ta vstanovlennyam mizh ostrovom Tuzla i Kerchyu nad Enikalskim kolinom KYeK jogo arkovih konstrukcij ruh nim velikotonazhnih korabliv buv suttyevo obmezhenij zgidno z proektom visota Kerchenskogo mostu v misci prohodzhennya suden skladaye 35 metriv Ce oznachaye sho v ukrayinski porti Azovskogo morya zokrema do najbilshogo v shidnij Ukrayini Mariupolskogo morskogo torgovelnogo portu mozhut potrapiti korabli nadvodnoyu visotoyu ne bilshe 33 metriv Proektuvalniki mostu takozh zapevnyayut sho glibina farvateru pid nim syagaye 9 metriv sho dozvolyaye prohoditi pid mostom sudnam z osadkoyu 8 metriv 24 travnya 2017 roku v povidomlenni kapitana morskogo portu Kerch bulo ogolosheno sho pislya vstanovlennya arok mostovogo perehodu vidpovidno do rekomendacij AT Soyuzmorniiproekt i TOV SGM sudna sho pryamuyut Kerch Yenikalskim kanalom povinni zadovolnyati takim umovam dovzhina 160 m shirina 31 m osadka 8 m nadvodnij gabarit 33 m Taki obmezhennya unemozhlivlyuyut prohid kanalom suden tipu Panamax i chastkovo obmezhuyut sudnam tipu yaki mayut porivnyano neveliki nadvodni gabariti Vtim yak vvazhaye ekspert Andrij Klimenko naslidkiv dlya sudnoplavstva mist teoretichno i tehnologichno stvoriti ne povinen obmezhennya ce politika a ne tehnologiyi Z kvitnya 2018 roku Rosijska Federaciya zdijsnyuye shtuchnu zatrimku suden sho pryamuyut z Mariupolskogo i Berdyanskogo portiv u Chorne more j u zvorotnomu napryamku cherez KYeK Pri ochikuvanni dozvolu na prohid do Azovskogo morya v Kerchenskij protoci v lipni 2018 roku serednya zatrimka na odne sudno sklala 24 8 godin a u veresni 47 0 god Ukrayina podala do Postijnoyi palati tretejskogo sudu v Gaazi memorandum proti Rosiyi za porushennya Konvenciyi OON z morskogo prava v Chornomu ta Azovskomu moryah ta u Kerchenskij protoci Vidpovidno do zayavi Ministerstva oboroni Ukrayini sudnoplavstvo u rajonah Pivnichno shidnoyi chastini Chornogo morya ta Kerch Yenikalskoyu protokoyu Ukrayini zaboronene yak nebezpechne z 05 00 20 lipnya 2023 roku Kanalnij ta inshi zboriTeplohid proektu 1157 Sormovskij tonnazh 4200 ton prohodit KYeK 2007 rik Prohid civilnih suden Kerch Yenikalskim kanalom platnij Kompaniya sudnovlasnik splachuye kanalnij zbir locmanskij zbir navigacijnij zbir mayakovij zbir Najbilsh vagomim u groshovomu virazhenni ye kanalnij zbir vin stanovit ponad 80 vid usih pererahovanih zboriv Oderzhuvachem kanalnogo zboru ye Kerchenskij morskij torgovij port na yakij pokladeno funkciyi regulyuvannya ruhu suden u kanali ta pidtrimannya jogo v robochomu stani Otrimani koshti povinni vitrachatisya na dnopogliblennya ta inshij potochnij remont kanalu Na pochatku 2000 h rokiv do okupaciyi Krimu Rosiyeyu nadhodzhennya vid prohodzhennya suden Kerch Yenikalskim kanalom shorichno stanovili priblizno 6 miljoniv dolariv SShA Stanom na 2016 rik de fakto stavki kanalnogo i mayakovogo zboriv vidpovidayut viznachenim ru i dlya suden dalekogo plavannya sho ruhayutsya cherez kanal tranzitom stanovlyat vid 7 00 do 9 95 rub GT mayakovij zbir vid 1 25 do 1 9 rub GT zalezhno vid tipu sudna Dlya tranzitnih suden kabotazhnogo plavannya kanalnij zbir stanovit vid 3 50 do 4 85 rub GT a mayakovij vid 0 64 do 0 87 rub GT Krim togo dlya rozrahunku zboriv iz suden zastosovuyetsya p yat koeficiyentiv zalezhno vid valovoyi mistkosti sudna pochinayuchi z 1 7 dlya suden valovoyu mistkistyu vid 1500 GT do 2200 GT vklyuchno i zakinchuyuchi 0 4 dlya suden valovoyu mistkistyu vid 4601 GT i vishe Poryadok prohodzhennya kanalom vijskovih korablivIncident u Kerchenskij protoci 25 listopada 2018Rosijskij PSKR Don taranit buksir Yani Kapu 25 listopada 2018 Do 1991 roku Azovske more i Kerchenska protoka mali status vnutrishnih vod SRSR Plavannya inozemnih vijskovih korabliv u nih zaboronyalosya a porti i vijskovo morski bazi v nih buli ogolosheni zakritimi dlya vidviduvannya inozemnimi vijskovimi korablyami Korabli VMF SRSR i prikordonnih vijsk koristuvalis pravom prioritetnogo prohodu protokoyu zvilnyalis vid obov yazkovogo locmanskogo provedennya Kerch Yenikalskim kanalom i kanalom KPK Pislya rozpadu SRSR upravlinnya KYeK perejshlo do Ukrayini Vidpovidno do Pravil plavannya suden Kerch Yenikalskim kanalom i pidhidnimi kanalami do nogo korabli j dopomizhni sudna Vijskovo Morskih Sil Ukrayini i Morskoyi ohoroni Prikordonnih vijsk Ukrayini otrimali pravo prioritetnogo prohodu zvilnyalisya vid obov yazkovogo locmanskogo provedennya kanalom splati zboriv za poslugi CRRS i locmanske zabezpechennya Vidpovidno do Dogovoru mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu pro spivrobitnictvo u vikoristanni Azovskogo morya i Kerchenskoyi protoki 2003 roku yakij viznachav akvatoriyu Azovskogo morya ta Kerchenskoyi protoki yak istorichni vnutrishni vodi Ukrayini i Rosijskoyi Federaciyi korabli VMF i PS FSB Rosiyi takozh koristuyutsya v Azovskomu mori ta Kerchenskij protoci svobodoyu sudnoplavstva pri plavanni kanalami i farvaterami Kerchenskoyi protoki mayut privileyi viznacheni Zagalnimi pravilami plavannya i stoyanki suden u morskih portah SRSR i na pidhodah do nih Pislya okupaciyi Krimu Rosiyeyu u 2014 roci j perehodu Kerch Yenikalskogo kanalu pid de fakto upravlinnya Rosiyeyu jogo mizhnarodno pravovij status i poryadok prohodzhennya nim vijskovih i civilnih suden inozemnih krayin Rosiyi j Ukrayini formalno ne zminivsya vidpovidno do p 1 st 2 Dogovoru mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu pro spivrobitnictvo u vikoristanni Azovskogo morya i Kerchenskoyi protoki vijskovi korabli Ukrayini i Rosiyi koristuyutsya v Azovskomu mori ta Kerchenskij protoci svobodoyu sudnoplavstva otzhe mozhut zdijsnyuvati prohid cherez Kerchensku protoku u bud yakij chas za umovi dotrimannya bezpeki sudnoplavstva Ci polozhennya ugodi pidkriplyuyutsya stattyam Konvenciyi OON z morskogo prava 1982 roku pro pravo en st 17 Konvenciyi i en st 38 Konvenciyi prohodu Vtim Rosijska Federaciya v porushennya polozhen dvostoronnih ugod i mizhnarodnogo morskogo prava praktikuye pereshkodzhannya i nedopusk korabliv i suden VMS Ukrayini do prohodu kanalom 23 veresnya 2018 prohid Kerchenskoyi protoki korablem upravlinnya Donbas i morskim buksirom Korec pri perehodi z Odesi v Mariupol suprovodzhuvavsya provokacijnimi diyami z boku korabliv Prikordonnoyi sluzhbi i Chornomorskogo flotu vijskovih litakiv Rosiyi 25 listopada 2018 pri perehodi za tim zhe marshrutom na vhodi v Kerchensku protoku buli obstrilyani j zahopleni rosijskimi korablyami dva mali bronovani kateri VMS Ukrayini Berdyansk i Nikopol rejdovij buksir Yani Kapu Ukrayina i ryad derzhav viznali akti agresiyi z boku Rosiyi v Chornomu mori j Kerchenski protoci blokadoyu Azovskogo morya Div takozhAzovo Chornomorskij kanal Mist cherez Kerchensku protoku Incident u Kerchenskij protociPrimitki krymania ru Arhiv originalu za 1 Sichnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Mochulskij K V Kerch Enikalskij kanal Morskoj port Kerch Kerch 1966 Fondy KGIKZ TI 8170 ros Kerch Enikalskij kanal Nauchno populyarnaya enciklopediya Voda Rossii originalu za 1 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Rasporyazhenie ob obyavlenii dopustimyh osadok sudov na akvatorii i u prichalov morskogo porta Kerch PDF Federalnoe gosudarstvennoe byudzhetnoe uchrezhdenie Administraciya morskih portov Chernogo morya 21 oktyabrya 2015 PDF originalu za 9 veresen 2017 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Obyazatelnye postanovleniya po morskomu torgovomu portu Kavkaz PDF FGUP Rosmorport PDF originalu za 18 veresen 2017 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Navigacionnye uslugi s ispolzovaniem SUDS FGUP Rosmorport FGUP Rosmorport originalu za 16 gruden 2017 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Prikaz Ministerstva transporta Rossijskoj Federacii Ob utverzhdenii obyazatelnyh postanovlenij v morskom portu Kerch Dejstvuyushee zakonodatelstvo Rossijskoj Federacii 21 oktyabrya 2015 originalu za 01 01 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Centr regulyuvannya ruhu suden Kerch prijnyato u postijnu ekspluataciyu DP Delta locman 21 veresnya 2012 originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Prikaz Ministerstva transporta Rossijskoj Federacii Ob ustanovlenii zapretnyh dlya plavaniya rajonov v zone stroitelstva transportnogo perehoda cherez Kerchenskij proliv Dejstvuyushee zakonodatelstvo Rossijskoj Federacii 29 dekabrya 2015 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Nakaz ministerstva transportu Pro zatverdzhennya Pravil plavannya suden Kerch Yenikalskim kanalom i pidhidnimi kanalami do nogo Zakonodavstvo Ukrayini 9 zhovtnya 2002 originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Pravila plavannya suden Kerch Yenikalskim kanalom i pidhidnimi kanalami do nogo diyu prizupineno Administraciya morskih portiv Ukrayini 27 lyutogo 2015 originalu za 1 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Maksim Drabok 7 serpnya 2017 P yat zagroz Kerchenskogo mostu dlya Ukrayini i ne tilki Deutsche Welle originalu za 27 kviten 2018 Procitovano 1 sichnya 2019 24 maya 2017 goda Arhiv originalu za 23 Sichnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Andrij Klimenko 2 serpnya 2018 Blokuvannya portiv Mariupolya ta Berdyanska silami RF statistika ta tendenciyi Majdan zakordonnih sprav originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Andrij Klimenko 5 zhovtnya 2018 Majdan zakordonnih sprav Arhiv originalu za 23 Sichnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Liliya Rzheutska 22 lyutogo 2018 Chi dosyagne Ukrayina pokarannya RF za blokuvannya dostupu do moriv Deutsche Welle originalu za 27 kviten 2018 Procitovano 1 sichnya 2019 Ukrayina dala dzerkalnu vidpovid na pogrozi RF shodo sudnoplavstva v Chornomu mori epravda com ua 20 lipnya 2023 Sbory ot Kerch Enikalskogo kanaly ezhegodno sostavlyayut okolo 6 mln news finance ua 22 oktyabrya 2003 originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Prikaz Federalnoj antimonopolnoj sluzhby Ob utverzhdenii stavok portovyh sborov za uslugi okazyvaemye gosudarstvennym unitarnym predpriyatiem Respubliki Krym Krymskie morskie porty v morskom portu Kerch garant ru 10 bereznya 2016 originalu za 9 gruden 2018 Procitovano 1 sichnya 2019 ros Pravovoj rezhim vnutrennih morskih vod i portov Osnovy mezhdunarodnogo morskogo prava Moskva Voennoe izdatelstvo 1987 S 34 ros A A Aleksandrov A P Bronevickij V A Kuznecov G M Kuznecov A B Orlov Yu E Titov S S Yushin Osobennosti plavaniya v pribrezhnyh vodah SSSR Spravochnik po upravleniyu korablem Pod obshej redakciej A A Aleksandrova Moskva Voennoe izdatelstvo 1974 533 s ros Dogovir mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu pro spivrobitnictvo u vikoristanni Azovskogo morya i Kerchenskoyi protoki Zakonodavstvo Ukrayini 24 grudnya 2003 originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 U VMS dali pravovij komentar shodo dij Rosiyi proti ukrayinskih korabliv Radio Svoboda 25 listopada 2018 originalu za 3 sichen 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 Konvenciya Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava Zakonodavstvo Ukrayini originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 Perehid ukrayinskih korabliv cherez Kerchensku protoku prohodiv u skladnij obstanovci VMS Radio Svoboda 23 veresnya 2018 originalu za 3 sichen 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 Ukrayina zvernulasya do Radi bezpeki OON cherez napad rosijskih korabliv na ukrayinski Radio Svoboda 25 listopada 2018 originalu za 26 listopad 2018 Procitovano 2 sichnya 2019 Nimechchina zaklikala Rosiyu pripiniti blokadu Azovskogo morya Ukrayinska pravda 26 listopada 2018 originalu za 2 sichen 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 Nespodivani druzi ta bajduzhi susidi hto pidtrimav Ukrayinu pislya napadu RF u Kerchenskij protoci Ukrayinska pravda 29 listopada 2018 originalu za 30 listopad 2018 Procitovano 2 sichnya 2019 Posilannya PDF Administraciya morskih portiv Ukrayini 27 lyutogo 2015 Arhiv originalu PDF za 3 Sichnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 diyu prizupineno RTF v red Prikaza Ministerstva transporta Rossii ot 10 03 2016 49 21 oktyabrya 2015 Arhiv originalu za 3 Sichnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2019 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ