Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Острів Довгий | |
|---|---|
| Острів Довгий | |
| Географія | |
| 46°23′39″ пн. ш. 31°45′08″ сх. д. / 46.39416666669477252° пн. ш. 31.752222222249777417° сх. д.Координати: 46°23′39″ пн. ш. 31°45′08″ сх. д. / 46.39416666669477252° пн. ш. 31.752222222249777417° сх. д. | |
| Місцерозташування | Чорне море |
| Природоохоронна територія | Чорноморський біосферний заповідник |
| Акваторія | Чорне море, Ягорлицька затока |
| Площа | 4,7 км² |
| Довжина | 7,2 км |
| Ширина | 1,4 км |
| Країна | |
 Україна | |
| Регіон | Миколаївська область |
| Район | Очаківський |
| Населення | незаселений (2017) |
  Острів Довгий Острів Довгий (Миколаївська область) | |
До́вгий — найбільший острів Ягорлицької затоки Чорного моря між Кінбурнською косою та Ягорлицьким півостровом в Очаківському районі Миколаївської області. До 60-х років XX століття адміністративно належав до Херсонської області. Довжина становить 7,2 км, ширина — до 1,4 км, площа — 470 га. Витягнутий з північно-західного напрямку на південно-східний. Територія острова входить до складу Чорноморського біосферного заповідника.
Походження
Острів акумулятивного походження, сформований з морських піщано-черепашкових відкладів. Разом з найближчим до нього о. Круглий є реліктом піщано-черепашкової . Підводні вали зв'язують о. Довгий з південним краєм Кінбурнської коси, від о. Круглий відділений неширокою і неглибокою протокою.
Географія острова
Берегова лінія з боку Ягорлицької затоки звивиста, порізана вузькими невеликими затоками, з боку Тендрівської коси та відкритого моря — переважно прямолінійна. Берега дуже низькі. Вздовж узбережжя є піщані берегові вали висотою до 2–3 м. Внутрішня поверхня слабко погорбована, заболочена. Переважають дернові піщані ґрунти та солончаки. На острові багато дрібних і великих озер, число яких зростає в південно-східному напрямку. Деякі з них з'єднуються із затокою під час підйому води. Влітку частина озер пересихає. Покровська коса захищає острів від морських хвиль.
Через те, що поверхня острова заболочена, на ньому немає жодних будівель. Ставити тут намет можна, але не на тривалий час. Неподалік острова розташований знаменитий Кінбурнський півострів, з якого можна дістатися на Довгий. Для любителів активного спорту можна самостійно доплисти на байдарці. Знову ж таки, через болота прогулянки на острові можуть бути не простими та небезпечними. Велика кількість озер порізала територію острова та залишила лише вузькі стежки.
Флора і фауна
На літоральній полосі переважає солончакова рослинність. Берега острова та численні озера покритті заростями очерету звичайного. Підвищені ділянки вкриті степовою рослинністю. З південної сторони знаходиться галявина, де росте морська капуста, колосняк чорноморський, полин.
Густі зарості очерету та звивиста берегова лінія служать чудовим прихистком і місцем гніздування для численних водно-болотних птахів. Тут відпочивають та годуються різні види птахів під час сезонних міграцій. На острові гніздиться гага звичайна (пухівка) — птах, звичний ареал проживання якого значно північніше і який занесений до Червоної книги України. 1975 року два гнізда виду на острові Довгий у Ягорлицькій затоці вперше зареєструвала орнітолог Чорноморського заповідника Тетяна Ардамацька. Фактично з цього часу розпочалася історія формування унікальної південної популяції морської арктичної качки, оскільки острів Великий — найпівденніший пункт її гніздування. З кожним роком чисельність цього птаха збільшується. Тут ця арктична качка виводить потомство і зимує.
Після 2000-их років в крайній південно-східній частині острова (урочище Галка) почав гніздитися баклан великий. Серед видів, занесених до Червоної книги України, тут зустрічаються пісочник морський, ходуличник, кулик-сорока та степова гадюка. Зі сторони моря льоду практично не буває, тому острів є місцем зимівлі лебедів та інших птахів.
В заростях очерету живуть лисиці, які потрапляють сюди по льоду взимку з материка, та єнотовидні собаки. Ці хижаки не дають спокійно гніздитися качкам та чайкам, тому у весняно-літній період птахів тут значно менше, ніж на островах Тендрівської затоки.
Примітки
- Острів Довгий - imykolayivchanyn.com (укр.). 7 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
Джерела
- Арктична гостя (пухівка)//Часопис [[https://web.archive.org/web/20171202230735/http://birdlife.org.ua/4 Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.] «Птах»].- № 4, 2010 р.
- Остров Долгий [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dovgij ostriv Lat dir Sub yekt krayini Lon dirOstriv DovgijOstriv DovgijShablon Ostriv zobrazhennya vidsutnyeGeografiya46 23 39 pn sh 31 45 08 sh d 46 39416666669477252 pn sh 31 752222222249777417 sh d 46 39416666669477252 31 752222222249777417 Koordinati 46 23 39 pn sh 31 45 08 sh d 46 39416666669477252 pn sh 31 752222222249777417 sh d 46 39416666669477252 31 752222222249777417MisceroztashuvannyaChorne morePrirodoohoronna teritoriyaChornomorskij biosfernij zapovidnikAkvatoriyaChorne more Yagorlicka zatokaPlosha4 7 km Dovzhina7 2 kmShirina1 4 kmKrayina UkrayinaRegionMikolayivska oblastRajonOchakivskijNaselennyanezaselenij 2017 Ostriv DovgijOstriv Dovgij Mikolayivska oblast Mapa Kinburnskogo pivostrova Kinburnsku kosu vidileno zelenim Znizu po centru o Dovgij Do vgij najbilshij ostriv Yagorlickoyi zatoki Chornogo morya mizh Kinburnskoyu kosoyu ta Yagorlickim pivostrovom v Ochakivskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti Do 60 h rokiv XX stolittya administrativno nalezhav do Hersonskoyi oblasti Dovzhina stanovit 7 2 km shirina do 1 4 km plosha 470 ga Vityagnutij z pivnichno zahidnogo napryamku na pivdenno shidnij Teritoriya ostrova vhodit do skladu Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika PohodzhennyaOstriv akumulyativnogo pohodzhennya sformovanij z morskih pishano cherepashkovih vidkladiv Razom z najblizhchim do nogo o Kruglij ye reliktom pishano cherepashkovoyi Pidvodni vali zv yazuyut o Dovgij z pivdennim krayem Kinburnskoyi kosi vid o Kruglij viddilenij neshirokoyu i neglibokoyu protokoyu Geografiya ostrovaBeregova liniya z boku Yagorlickoyi zatoki zvivista porizana vuzkimi nevelikimi zatokami z boku Tendrivskoyi kosi ta vidkritogo morya perevazhno pryamolinijna Berega duzhe nizki Vzdovzh uzberezhzhya ye pishani beregovi vali visotoyu do 2 3 m Vnutrishnya poverhnya slabko pogorbovana zabolochena Perevazhayut dernovi pishani grunti ta solonchaki Na ostrovi bagato dribnih i velikih ozer chislo yakih zrostaye v pivdenno shidnomu napryamku Deyaki z nih z yednuyutsya iz zatokoyu pid chas pidjomu vodi Vlitku chastina ozer peresihaye Pokrovska kosa zahishaye ostriv vid morskih hvil Cherez te sho poverhnya ostrova zabolochena na nomu nemaye zhodnih budivel Staviti tut namet mozhna ale ne na trivalij chas Nepodalik ostrova roztashovanij znamenitij Kinburnskij pivostriv z yakogo mozhna distatisya na Dovgij Dlya lyubiteliv aktivnogo sportu mozhna samostijno doplisti na bajdarci Znovu zh taki cherez bolota progulyanki na ostrovi mozhut buti ne prostimi ta nebezpechnimi Velika kilkist ozer porizala teritoriyu ostrova ta zalishila lishe vuzki stezhki Flora i faunaNa litoralnij polosi perevazhaye solonchakova roslinnist Berega ostrova ta chislenni ozera pokritti zarostyami ocheretu zvichajnogo Pidvisheni dilyanki vkriti stepovoyu roslinnistyu Z pivdennoyi storoni znahoditsya galyavina de roste morska kapusta kolosnyak chornomorskij polin Gusti zarosti ocheretu ta zvivista beregova liniya sluzhat chudovim prihistkom i miscem gnizduvannya dlya chislennih vodno bolotnih ptahiv Tut vidpochivayut ta goduyutsya rizni vidi ptahiv pid chas sezonnih migracij Na ostrovi gnizditsya gaga zvichajna puhivka ptah zvichnij areal prozhivannya yakogo znachno pivnichnishe i yakij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1975 roku dva gnizda vidu na ostrovi Dovgij u Yagorlickij zatoci vpershe zareyestruvala ornitolog Chornomorskogo zapovidnika Tetyana Ardamacka Faktichno z cogo chasu rozpochalasya istoriya formuvannya unikalnoyi pivdennoyi populyaciyi morskoyi arktichnoyi kachki oskilki ostriv Velikij najpivdennishij punkt yiyi gnizduvannya Z kozhnim rokom chiselnist cogo ptaha zbilshuyetsya Tut cya arktichna kachka vivodit potomstvo i zimuye Pislya 2000 ih rokiv v krajnij pivdenno shidnij chastini ostrova urochishe Galka pochav gnizditisya baklan velikij Sered vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini tut zustrichayutsya pisochnik morskij hodulichnik kulik soroka ta stepova gadyuka Zi storoni morya lodu praktichno ne buvaye tomu ostriv ye miscem zimivli lebediv ta inshih ptahiv V zarostyah ocheretu zhivut lisici yaki potraplyayut syudi po lodu vzimku z materika ta yenotovidni sobaki Ci hizhaki ne dayut spokijno gnizditisya kachkam ta chajkam tomu u vesnyano litnij period ptahiv tut znachno menshe nizh na ostrovah Tendrivskoyi zatoki PrimitkiOstriv Dovgij imykolayivchanyn com ukr 7 zhovtnya 2022 Procitovano 31 zhovtnya 2022 DzherelaArktichna gostya puhivka Chasopis https web archive org web 20171202230735 http birdlife org ua 4 Arhivovano2 grudnya 2017 u Wayback Machine Ptah 4 2010 r Ostrov Dolgij 1 grudnya 2017 u Wayback Machine ros