Рома́нські мо́ви — група мов і діалектів, що входять до індоєвропейської мовної родини і генетично висхідних до спільного предка — латини. Наука, що вивчає романські мови, їх походження, розвиток, класифікацію, тощо називається романістика і є одним з підрозділів мовознавства (лінгвістика).
Термін «романські» походить від лат. romanus («притаманний Риму», згодом — «Римській імперії»). Це латинське слово в ранньому Середньовіччі означало народне мовлення, відмінне як від класичної латини, так і від германських та інших діалектів.
Загалом мовців у світі близько 1 млрд. Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн (зокрема французьку — 30 країн, іспанську — 23 країни, португальську — 8, італійську — 4, румунську — 2 країни). Французька та іспанська є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї ООН. Ще декілька романських мов мають статус парціальної («часткової») мови у відповідних країнах: галісійська, каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії, ретороманська у Швейцарії. Решта романських мов є мовами хатнього вжитку без особливого соціального статусу: окситанська у Франції, сард(ин)ська в Італії, аромунська — поза Румунією на Балканах.
Ядром формування романських мов є колишні землі Римської імперії навколо Середземного моря, де збереглося романське мовлення — це т. зв. «Стара Романія». Внаслідок колоніальної експансії у 16-19 ст. романські мови зазнали світового поширення («Нова Романія» або Латинська Америка та численні країни Африки).
Романські мови пов'язані поступовими переходами, що утруднює їхню класифікацію. Виділяють мови «суцільної Романії» (від португальської до італійської), які найповніше продовжують спільнороманський мовний тип (А. Алонсо, В. фон Вартбург). Їм протистоять, з одного боку, «внутрішня» мова — сардська з численними архаїчними рисами, а з іншого — «зовнішні» мови — французька, ретороманська, балкано-романські із значними інноваціями та більшими впливами субстрату, адстрату, суперстрату (В. Гак).
Спільні риси звукової системи — 7 голосних, найповніше збережених в італійській мові (в окремих мовах є ще носові голосні, передні огублені та середні); групи латинських приголосних зазнали в них спрощення і перетворення. Романські мови — флективні з сильною тенденцією до аналітизму. Морфологічне вираження нерегулярне. Іменник має 2 числа, 2 роди, у балк.-романських 2 відмінки; є різноманітні форми артиклів. Займенники зберігають елементи відмінкової системи. Прикметник в цілому узгоджується з іменником. Дієслово має систему розвинених форм (бл. 50 простих і складні); є 4 способи і 16 часів, 2 стани, своєрідні неособові форми, з якими утворюються перифрази зі становим значенням. Порядок слів у реченні переважно SPO. Прикметник-означення звичайно іде після означеного. Словник успадкував в основному народний лексичний фонд, є чимало запозичень з кельтських, германських, у новіші часи з класичної латини та давньогрецької (через латину); в балкано-романських — зі слов'янських мов. Письмо на латинській основі, письмові пам'ятки — від 10 ст.
Запозичення до української мови
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (травень 2022) |
Внаслідок поширення в Середні віки в Україні латини як мови шкільного навчання чимало латинських слів проникло до загальнонародного словника: піст, пава, оцет, шавлія, аркуш, літера, кімната, коляда, мур, мурувати, гармата, тортури, тополя, черешня, м'ята, конвалія, пастернак, галушка, байстрюк, келих, бурса, студент, професор, ректор, шпаргалка, ; ще в праслов'янський період засвоєні: болото, свиня, вино, млин; в епоху Просвіти прийшли нові масові запозичення з латини: нуль, лекція, нація, апеляція, календар, операція, екзамен, канікули, казус, кодекс, статут, пропозиція, пропорція і численні інші. Усього з латини та її нащадків — романських мов — походить до чверті словникового складу сучасної української мови (приблизно стільки ж — у багатьох інших мовах Європи).
Внаслідок історичних контактів у 14-15 ст. з генуезькими портами в Криму до українського словника проникли: скринька, шкарбун, комора, комин, барило, пляшка, олія, керсетка, стрічка, ковдра, манатки, жупан, цапка, реманент, стайня, люстро, шабля, фати, руїни, мармур, кошт, бенкет, цвинтар, , цить!, крейда. Значно більше італізмів прийшло згодом: фронтон, макарони, фреска, малярія, рулон, балкон, салон, каса, банк, бандит, колір, мета, фортуна, шпигун, банкрут, капелюх, палац, фортеця, окуляри, газета, кар'єра, сопрано, …
У приморських говірках зберігся ще чималий пласт італізмів генуезьких часів. Це така професійна лексика моряків та рибалок як: бунація «штиль», забунацало, тромонтан «півн. вітер», левант «схід. вітер», пунент «зах. вітер», вольти «повороти», пайоли, скалада, рашкетка, кавила, фунда, орца, бастуння, віра, майна тощо.
Через інші мови прийшли французькі запозичення: фасад, кабінет, бюро, квартира, готель, фотель, ресторан, пляж, перлина, душ, екран, пейзаж, пленер, бульвар, пальто, букет, бювет, роль, жест, шезлонг, костюм, одеколон, портрет, патріот, парфуми, перукар, рояль, берет, шовініст, турист, багаж, шантаж, макіяж, альбом, серйозний, солідний, мінеральний, натуральний і сотні інших.
Романська сусідка української мови — румунська мова стала джерелом таких українських слів як: кодра, царина, квасоля, бесаги, цап, ремиґати, бринза (частина цих слів вживана лише в українських діалектах навколо Карпат).
Зі свого боку до румунської мови прийшли такі українські слова як: draniță «драниця», hrișcă «гречка», cireadă «череда», cojoc «кожух», știucă «щука», crupi «крупи», iesle «ясла», tata «тато» й інші.
Класифікація романських мов
Нижче подано класифікацію усіх романських мов та їхніх діалектів.
Італо-романська підгрупа | Західноро-манська підгрупа | Галло-іберійська підгрупа | Окситано-романська підгрупа визнається не всіма мовознавцями | Окситанська oc/oci (гасконський діалект gsc (вкл. аранську говірку); північні діалекти: лімузенський lms ▪ овернський auv ▪ віваро-альпійський; південні діалекти: ланґедокський lnc ▪ провансальський prv (вкл. говірку Ніцци) ▪ шуадит sdt) ▪ Каталанська ca/cat (східні діалекти: центральнокаталанський (вкл. субдіалекти: барселонський ▪ шіпелья ▪ таррагонський ▪ салат ▪ північний перехідний) ▪ північнокаталанський (русільйонський) (субдіалект: капсійський) ▪ балеарський (мальоркський) ▪ алґерський; західні діалекти: північно-західний (вкл. субдіалекти: рібагорський ▪ пальяський ▪ льєйдський) ▪ північноваленсійський (ебрський) (вкл. субдіалекти: валенсійський перехідний (каталанський туртозький) ▪ кастельйоський (власне північноваленсійський)) ▪ валенсійський (вкл. стандарт AVL не затвердж. ca-valencia/val ▪ апічат ▪ південноваленсійський ▪ алаканський ▪ мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) | ||
Ломбардські мови | Західноломбардська lmo (діалекти: альпійський ломбардський ▪ західний ломбардський передальпійський ▪ західний нижньо-ломбардський ▪ міланський) ▪ Східноломбардська lmo (діалекти: район м. Барґамо ▪ район м. Брешія) ▪ Галло-сікулійські діалекти (Сицилія) | |||||
Лігурійська мова | Лігурійська lij (діалекти: монегаський ▪ генуезький) | |||||
Інші галло-італійські мови | П'ємонтська pms та юдео-п'ємонтська ▪ Еміліано-романьйольська eml (діалекти: еміліанський (вкл. говірку м. Болонья) ▪ романьйольський) | |||||
Іберо-романська підгрупа | Західноібе-рійська підгрупа | Галісійсько-португальська мова | Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪ Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪ Креольські на основі португальської: корлайська vkp ▪ малакканська (Індонезія) mcm | |||
Іспанська мова | Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪ Ладіно | |||||
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪ Леонська ▪ Мірандська mwl ▪ Естремадурська ext | ||||||
Східноіберійська підгрупа | Каталанська ca/cat (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) ▪ Окситанська oc/oci (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) | |||||
Галло-романська підгрупа | Мова ойл | Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліону та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська) frc; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю scf ▪ мова Реюньйону rcf ▪ креольська мова Луїзіани lou ▪ каріпуна (Центральна Америка) kmv ▪ мова Гвіани gcr ▪ мова Гваделупи gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів) crs ▪ мова Сент-Люсії acf) ▪ Мова ойл (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪ піккардська ▪ валлонська мова wa/wln) | ||||
Франко-провансальська мова | Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський) | |||||
Венеційські мови | Венеційська vec (діалекти: центральний ▪ східний або узбережний ▪ західний ▪ північно-центральний ▪ північний) ▪ Істро-венеційська | |||||
Рето-романська підгрупа | Ретороманська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладінські діалекти) ▪ Ладінська (Італія) lld ▪ Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний) | |||||
Піренейська підгрупа | Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний) | |||||
†Мозарабська підгрупа | † mxi | |||||
Італійська ita (діалекти: тосканський ▪ центральноіталійський) ▪ Неаполітанська / ннапулітано nap (діалекти: маркільяно мерідіонале ▪ молізано ▪ пулієзе ▪ кампано ▪ лукано) ▪ Сицилійська scn ▪ Істрійська ▪ Юдео-італійська ▪ †Далматинська dlm (діалекти: рагузький ▪ вельйотський) ▪ Корсиканська cos (італо-далматинська підгрупа або південнороманська підгрупа) | ||||||
Східноро-манська підгрупа | Румунська (дако-румунська) мова | Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪ молдовський скасов. mol ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський) | ||||
Інші східнороманські мови | Арумунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪ Меглено-румунська ruq ▪ Істро-румунська ruo | |||||
Сардська мова | Сардська srd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro) | |||||
Інші південнороманські мови | Сассарська sdc (або діалект корсиканської) ▪ Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський) |
Романські мови на мапі Європи
Див. також
Джерела
- Костянтин Тищенко. Мови Європи
- Костянтин Тищенко. Історія Запозичення Слів до Українського Словника
Посилання
- Романські мови // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 441. — .
Примітки
- За I. Kniezsa, С.Семчинським та ін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roma nski mo vi grupa mov i dialektiv sho vhodyat do indoyevropejskoyi movnoyi rodini i genetichno vishidnih do spilnogo predka latini Nauka sho vivchaye romanski movi yih pohodzhennya rozvitok klasifikaciyu tosho nazivayetsya romanistika i ye odnim z pidrozdiliv movoznavstva lingvistika Rozpovsyudzhennya romanskih mov u sviti francuzka ispanska portugalska italijska rumunska Termin romanski pohodit vid lat romanus pritamannij Rimu zgodom Rimskij imperiyi Ce latinske slovo v rannomu Serednovichchi oznachalo narodne movlennya vidminne yak vid klasichnoyi latini tak i vid germanskih ta inshih dialektiv Zagalom movciv u sviti blizko 1 mlrd Romanski movi yak derzhavni chi oficijni vzhivayut 66 krayin zokrema francuzku 30 krayin ispansku 23 krayini portugalsku 8 italijsku 4 rumunsku 2 krayini Francuzka ta ispanska ye oficijnimi ta robochimi movami Generalnoyi Asambleyi OON She dekilka romanskih mov mayut status parcialnoyi chastkovoyi movi u vidpovidnih krayinah galisijska katalanska ta oksitanska u formi aranskoyi govirki v Ispaniyi retoromanska u Shvejcariyi Reshta romanskih mov ye movami hatnogo vzhitku bez osoblivogo socialnogo statusu oksitanska u Franciyi sard in ska v Italiyi aromunska poza Rumuniyeyu na Balkanah Klasifikaciya romanskih mov Yadrom formuvannya romanskih mov ye kolishni zemli Rimskoyi imperiyi navkolo Seredzemnogo morya de zbereglosya romanske movlennya ce t zv Stara Romaniya Vnaslidok kolonialnoyi ekspansiyi u 16 19 st romanski movi zaznali svitovogo poshirennya Nova Romaniya abo Latinska Amerika ta chislenni krayini Afriki Romanski movi pov yazani postupovimi perehodami sho utrudnyuye yihnyu klasifikaciyu Vidilyayut movi sucilnoyi Romaniyi vid portugalskoyi do italijskoyi yaki najpovnishe prodovzhuyut spilnoromanskij movnij tip A Alonso V fon Vartburg Yim protistoyat z odnogo boku vnutrishnya mova sardska z chislennimi arhayichnimi risami a z inshogo zovnishni movi francuzka retoromanska balkano romanski iz znachnimi innovaciyami ta bilshimi vplivami substratu adstratu superstratu V Gak Spilni risi zvukovoyi sistemi 7 golosnih najpovnishe zberezhenih v italijskij movi v okremih movah ye she nosovi golosni peredni ogubleni ta seredni grupi latinskih prigolosnih zaznali v nih sproshennya i peretvorennya Romanski movi flektivni z silnoyu tendenciyeyu do analitizmu Morfologichne virazhennya neregulyarne Imennik maye 2 chisla 2 rodi u balk romanskih 2 vidminki ye riznomanitni formi artikliv Zajmenniki zberigayut elementi vidminkovoyi sistemi Prikmetnik v cilomu uzgodzhuyetsya z imennikom Diyeslovo maye sistemu rozvinenih form bl 50 prostih i skladni ye 4 sposobi i 16 chasiv 2 stani svoyeridni neosobovi formi z yakimi utvoryuyutsya perifrazi zi stanovim znachennyam Poryadok sliv u rechenni perevazhno SPO Prikmetnik oznachennya zvichajno ide pislya oznachenogo Slovnik uspadkuvav v osnovnomu narodnij leksichnij fond ye chimalo zapozichen z keltskih germanskih u novishi chasi z klasichnoyi latini ta davnogreckoyi cherez latinu v balkano romanskih zi slov yanskih mov Pismo na latinskij osnovi pismovi pam yatki vid 10 st Zapozichennya do ukrayinskoyi moviposhirennya romanskih mov u minulomu ta sogodenni u Yevropi Chornim kolorom vidileno kolishnyu zonu poshirennya Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2022 Vnaslidok poshirennya v Seredni viki v Ukrayini latini yak movi shkilnogo navchannya chimalo latinskih sliv proniklo do zagalnonarodnogo slovnika pist pava ocet shavliya arkush litera kimnata kolyada mur muruvati garmata torturi topolya chereshnya m yata konvaliya pasternak galushka bajstryuk kelih bursa student profesor rektor shpargalka she v praslov yanskij period zasvoyeni boloto svinya vino mlin v epohu Prosviti prijshli novi masovi zapozichennya z latini nul lekciya naciya apelyaciya kalendar operaciya ekzamen kanikuli kazus kodeks statut propoziciya proporciya i chislenni inshi Usogo z latini ta yiyi nashadkiv romanskih mov pohodit do chverti slovnikovogo skladu suchasnoyi ukrayinskoyi movi priblizno stilki zh u bagatoh inshih movah Yevropi Vnaslidok istorichnih kontaktiv u 14 15 st z genuezkimi portami v Krimu do ukrayinskogo slovnika pronikli skrinka shkarbun komora komin barilo plyashka oliya kersetka strichka kovdra manatki zhupan capka remanent stajnya lyustro shablya fati ruyini marmur kosht benket cvintar cit krejda Znachno bilshe italizmiv prijshlo zgodom fronton makaroni freska malyariya rulon balkon salon kasa bank bandit kolir meta fortuna shpigun bankrut kapelyuh palac fortecya okulyari gazeta kar yera soprano U primorskih govirkah zberigsya she chimalij plast italizmiv genuezkih chasiv Ce taka profesijna leksika moryakiv ta ribalok yak bunaciya shtil zabunacalo tromontan pivn viter levant shid viter punent zah viter volti povoroti pajoli skalada rashketka kavila funda orca bastunnya vira majna tosho Cherez inshi movi prijshli francuzki zapozichennya fasad kabinet byuro kvartira gotel fotel restoran plyazh perlina dush ekran pejzazh plener bulvar palto buket byuvet rol zhest shezlong kostyum odekolon portret patriot parfumi perukar royal beret shovinist turist bagazh shantazh makiyazh albom serjoznij solidnij mineralnij naturalnij i sotni inshih Romanska susidka ukrayinskoyi movi rumunska mova stala dzherelom takih ukrayinskih sliv yak kodra carina kvasolya besagi cap remigati brinza chastina cih sliv vzhivana lishe v ukrayinskih dialektah navkolo Karpat Zi svogo boku do rumunskoyi movi prijshli taki ukrayinski slova yak draniță dranicya hrișcă grechka cireadă chereda cojoc kozhuh știucă shuka crupi krupi iesle yasla tata tato j inshi Klasifikaciya romanskih movNizhche podano klasifikaciyu usih romanskih mov ta yihnih dialektiv LatinaKlasichna latinaNarodna latinaCerkovna latinaKontinentalna romanskaSardinska movaItalo romanski zahidni Balkano romanski shidni ZahidnoromanskiIbero romanskiGallo romanskiItalijskaDalmatinskaGalisijsko portugalskaMosarabskaIspanskaOksitano romanskiFrancuzkaRumunskaArumunskaGalisijskaPortugalskaKatalonskaOksitanska Italo romanska pidgrupa Zahidnoro manska pidgrupa Gallo iberijska pidgrupa Oksitano romanska pidgrupa viznayetsya ne vsima movoznavcyami Oksitanska oc oci gaskonskij dialekt gsc vkl aransku govirku pivnichni dialekti limuzenskij lms overnskij auv vivaro alpijskij pivdenni dialekti langedokskij lnc provansalskij prv vkl govirku Nicci shuadit sdt Katalanska ca cat shidni dialekti centralnokatalanskij vkl subdialekti barselonskij shipelya tarragonskij salat pivnichnij perehidnij pivnichnokatalanskij rusiljonskij subdialekt kapsijskij balearskij malorkskij algerskij zahidni dialekti pivnichno zahidnij vkl subdialekti ribagorskij palyaskij lyejdskij pivnichnovalensijskij ebrskij vkl subdialekti valensijskij perehidnij katalanskij turtozkij kasteljoskij vlasne pivnichnovalensijskij valensijskij vkl standart AVL ne zatverdzh ca valencia val apichat pivdennovalensijskij alakanskij malorkskij u municipalitetah Tarbena ta La Val de Galinera Lombardski movi Zahidnolombardska lmo dialekti alpijskij lombardskij zahidnij lombardskij peredalpijskij zahidnij nizhno lombardskij milanskij Shidnolombardska lmo dialekti rajon m Bargamo rajon m Breshiya Gallo sikulijski dialekti Siciliya Ligurijska mova Ligurijska lij dialekti monegaskij genuezkij Inshi gallo italijski movi P yemontska pms ta yudeo p yemontska Emiliano romanjolska eml dialekti emilianskij vkl govirku m Bolonya romanjolskij Ibero romanska pidgrupa Zahidnoibe rijska pidgrupa Galisijsko portugalska mova Portugalska pt por dialekti Portugaliyi pivdenni ta centralni vkl Azorski o vi dialekt m Lisabon pivnichni barrankenjo dialekti Braziliyi pivnichni pivdenni dialekti Urugvayu dialekti inshih krayin Afrika krayini PALOR Makao Shidnij Timor Galisijska dialekti shidnij centralnij zahidnij Kreolski na osnovi portugalskoyi korlajska vkp malakkanska Indoneziya mcmIspanska mova Ispanska es spa vkl standartnu abo nejtralnu ispansku pivnichni dialekti aragonskij kastilskij pivdenni dialekti la manchskij estremadurskij mursijskij andaluzkij dialekt Kanarskih o viv latino amerikanski varianti karibskij pivdenno amerikanskij tihookeanskij centralnoamerikanskij argentinsko urugvajsko paragvajskij visokogirnij latino amerikanskij vkl pivnichnoamerikanskij Meksika SShA varianti movi na inshih kontinentah Marokko Ekvatorialna Gvineya Filippini LadinoAsturijska ast dialekti zahidnij centralnij shidnij kantabrijskij montanyezkij Leonska Mirandska mwl Estremadurska extShidnoiberijska pidgrupa Katalanska ca cat shidnoiberijska pidgrupa abo oksitano romanska pidgrupa Oksitanska oc oci shidnoiberijska pidgrupa abo oksitano romanska pidgrupa Gallo romanska pidgrupa Mova ojl Francuzka fr fre fra varianti movi u Franciyi standartna yevropejska francuzka rozmovna Pivdnya Franciyi rozmovna Elzasu rozmovna Bretani rozmovna Korsiki rozmovna Lionu ta Lione rozmovna Savojyi rozmovna Marselya Belgiya Valloniya ta Bryussel Shvejcariya Lyuksemburg Italiya Vale d Aosta Kanada ta SShA standartna francuzka Kvebeku zhual Ontario Luyiziana akadijska frc Gayiti Afrika ta Blizkij Shid Magrib Afrika pivdennishe Sahari Livan Indokitaj V yetnam Laos Kambodzha Francuzka Gviana Nova Kaledoniya Kreolski movi na osnovi francuzkoyi mova Gayiti ht hat mova San Migelyu scf mova Reyunjonu rcf kreolska mova Luyiziani lou karipuna Centralna Amerika kmv mova Gviani gcr mova Gvadelupi gcf seselva mova Sejshelskih o viv crs mova Sent Lyusiyi acf Mova ojl burgundska govirka Fransh Konte lotaringska shampanska govirka Burbone govirka Berri govirka Puatu gallo normandska dzhersijska govirka pikkardska vallonska mova wa wln Franko provansalska mova Arpitanska franko provansalska frp dialekti lionskij dialekt Dofine savojskij dialekt Fransh Konte dialekt Vo dialekt Valdoten faetarskij p yemontskij Venecijski movi Venecijska vec dialekti centralnij shidnij abo uzberezhnij zahidnij pivnichno centralnij pivnichnij Istro venecijskaReto romanska pidgrupa Retoromanska rm roh rejnski dialekti ladinski dialekti Ladinska Italiya lld Friulska fur dialekti centralnij pivnichnij pivdenno shidnij zahidnij Pirenejska pidgrupa Aragonska an arg dialekti pivdennij shidnij zahidnij centralnij Mozarabska pidgrupa mxiItalijska ita dialekti toskanskij centralnoitalijskij Neapolitanska nnapulitano nap dialekti markilyano meridionale molizano puliyeze kampano lukano Sicilijska scn Istrijska Yudeo italijska Dalmatinska dlm dialekti raguzkij veljotskij Korsikanska cos italo dalmatinska pidgrupa abo pivdennoromanska pidgrupa Shidnoro manska pidgrupa Rumunska dako rumunska mova Rumunska rum ron pivnichni dialekti banatskij maramureskij moldovskij skasov mol transilvanskij pivdenni dialekti muntenskij oltenskij Inshi shidnoromanski movi Arumunska rup dialekti moskopolskij gramustyanskij farsherotski bitolskij strugskij vardarskij Megleno rumunska ruq Istro rumunska ruoSardska mova Sardska srd dialekti pivnichnij logudorezkij src centralnij nuorezkij pivdennij kampidanezkij sro Inshi pivdennoromanski movi Sassarska sdc abo dialekt korsikanskoyi Korsikanska cos dialekti oltramontano korso galurezkij sdn ta sartenskij sassarskij sdcabo okrema mova perehidnij dialekt vkl m Ayachcho dialekti sismontano pivnichnij dialekt krajnoyi pivnochi kaprajskij Romanski movi na mapi YevropiKatalanska Ispanska Portugalska Galyego 13 13 14 14 Korsikanska 15 15 Sassarska 16 16 Istro rumunska Aragonska Oksitanska 9 Francuzka Valonska Rumunska Aromunska Retoromanska 1 2 4 3 5 6 7 8 1 P yemontska 2 Ligurijska 3 4 5 Emiliano romanjolska 6 Venecijska 7 Ladinska 8 Friulska 9 Franko provansalska Italijska 10 10 Neapolitanska 11 11 Sicilijska Sardska 12 12 IstrijskaDiv takozhLatinskij SoyuzDzherelaKostyantin Tishenko Movi Yevropi Kostyantin Tishenko Istoriya Zapozichennya Sliv do Ukrayinskogo SlovnikaPosilannyaRomanski movi Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 441 ISBN 978 966 439 921 7 PrimitkiZa I Kniezsa S Semchinskim ta in