Алака́нський діале́кт або валенсі́йський алака́нський діале́кт (кат. valencià alacantí) — діалект каталанської мови (валенсійської мови) в Автономній області Валенсія, поширений на півдні Валенсії в районі міста Алакан або Алакант (іспанською — Аліканте). Входить до групи західних діалектів каталанської мови.
Часто алаканський діалект класифікується як субдіалект валенсійського діалекту каталанської мови.
Характерні риси діалекту
- Як і в південноваленсійському діалекті, означений артикль як чоловічого, так і жіночого роду набуває форми es перед іменником, що починається з приголосної: es bous — «бики», es vaques — «корови»; перед іменниками, що починаються з голосної, артикль зберігає свою звичайну літературну форму: els alacantins — «чоловіки, мешканці Алакана», les alacantines — «жінки, мешканки Алакана».
- Літературна вимова буквосполучення -ix- (без [j]): caixa → ['kaʃa].
- Перехід дифтонгу [ɔw] в [aw]: bou → [baw] «бик», ou → [aw] «яйце», pou → [paw].
- Зникнення міжголосного -d- у суфіксі -uda: grenyuda → grenyua, vençuda → vençua. Аналогічний процес в деяких інших словах: roda → roa, cadira → caira «стілець», poder → poer. У кумарці міжголосне -d- зникає в усіх словах.
- Частотніше вживання вказівного займенника aquí «тут, близько» замість нормативного валенсійського ací, замість нормативного валенсійського açò вживається регіональна форма astò.
- Кінцеве -r не вимовляється.
- Велика кількість запозичень з іспанської мови (більша, ніж в інших діалектах): llimpiar замість netejar «прибирати», sacar замість traure «витягати», assul замість blau «синій», niebla замість boira, mueble замість moble «меблі». Не зважаючи на це, у Долині Віналопо (кат. la Vall del Vinalopó, включає муніципалітети , Ґуардамар-дел-Сегура, Санта-Пола) зберігаються слова abans, ans та denans, що їх в інших субдіалектах валенсійського діалекту заступлено запозиченням з іспанської antes.
- Як і у північноваленсійському діалекті, фіксується палаталізація групи tz: setze ['sedze] → ['seddʒe].
- Як у південноваленсійському субдіалекті фіксується зміна вимови голосних у залежності від попередньої голосної, так звана вокальна гармонія (кат. una harmonia vocàlica). Паралельно існує два типи вокальної гармонії, коли кінцева -a починає читатися по різному:
- читається, як [-ɛ] або [-ɔ], якщо у попередньому складі є відповідно [ɛ] чи [ɔ]: dona → ['dɔ•nɔ], terra → ['tɛ•rɛ].
- читається, як [-ɛ], якщо у попередньому складі є [ɛ] (наявність [-ɔ] не впливає на зміну фонеми): dona → ['dɔ•na], terra → ['tɛ•rɛ].
Див. також
Західна група
| Східна група
|
Примітки
- Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
- Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.
Посилання
- . (кат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alaka nskij diale kt abo valensi jskij alaka nskij diale kt kat valencia alacanti dialekt katalanskoyi movi valensijskoyi movi v Avtonomnij oblasti Valensiya poshirenij na pivdni Valensiyi v rajoni mista Alakan abo Alakant ispanskoyu Alikante Vhodit do grupi zahidnih dialektiv katalanskoyi movi Dialekti katalanskoyi moviVokalna garmoniya u dialektah katalanskoyi movi v Avtonomnij oblasti Valensiya Chasto alakanskij dialekt klasifikuyetsya yak subdialekt valensijskogo dialektu katalanskoyi movi Harakterni risi dialektuYak i v pivdennovalensijskomu dialekti oznachenij artikl yak cholovichogo tak i zhinochogo rodu nabuvaye formi es pered imennikom sho pochinayetsya z prigolosnoyi es bous biki es vaques korovi pered imennikami sho pochinayutsya z golosnoyi artikl zberigaye svoyu zvichajnu literaturnu formu els alacantins choloviki meshkanci Alakana les alacantines zhinki meshkanki Alakana Literaturna vimova bukvospoluchennya ix bez j caixa kaʃa Perehid diftongu ɔw v aw bou baw bik ou aw yajce pou paw Zniknennya mizhgolosnogo d u sufiksi uda grenyuda grenyua vencuda vencua Analogichnij proces v deyakih inshih slovah roda roa cadira caira stilec poder poer U kumarci mizhgolosne d znikaye v usih slovah Chastotnishe vzhivannya vkazivnogo zajmennika aqui tut blizko zamist normativnogo valensijskogo aci zamist normativnogo valensijskogo aco vzhivayetsya regionalna forma asto Kinceve r ne vimovlyayetsya Velika kilkist zapozichen z ispanskoyi movi bilsha nizh v inshih dialektah llimpiar zamist netejar pribirati sacar zamist traure vityagati assul zamist blau sinij niebla zamist boira mueble zamist moble mebli Ne zvazhayuchi na ce u Dolini Vinalopo kat la Vall del Vinalopo vklyuchaye municipaliteti Guardamar del Segura Santa Pola zberigayutsya slova abans ans ta denans sho yih v inshih subdialektah valensijskogo dialektu zastupleno zapozichennyam z ispanskoyi antes Yak i u pivnichnovalensijskomu dialekti fiksuyetsya palatalizaciya grupi tz setze sedze seddʒe Yak u pivdennovalensijskomu subdialekti fiksuyetsya zmina vimovi golosnih u zalezhnosti vid poperednoyi golosnoyi tak zvana vokalna garmoniya kat una harmonia vocalica Paralelno isnuye dva tipi vokalnoyi garmoniyi koli kinceva a pochinaye chitatisya po riznomu chitayetsya yak ɛ abo ɔ yaksho u poperednomu skladi ye vidpovidno ɛ chi ɔ dona dɔ nɔ terra tɛ rɛ chitayetsya yak ɛ yaksho u poperednomu skladi ye ɛ nayavnist ɔ ne vplivaye na zminu fonemi dona dɔ na terra tɛ rɛ Div takozhDialekti katalanskoyi movi Katalanska mova Valensijska movaZahidna grupa Pivnichno zahidnij dialekt Ribagorskij subdialekt Palyaskij subdialekt Lyejdskij subdialekt Pivnichnovalensijskij ebrskij abo valensijskij perehidnij dialekt Valensijskij perehidnij abo katalanskij turtozkij subdialekt Kasteljoskij abo vlasne pivnichnovalensijskij subdialekt Valensijskij pivdennokatalanskij dialekt Subdialekt dialekt apichat abo centralnovalensijskij subdialekt dialekt Pivdennovalensijskij subdialekt dialekt na jogo osnovi stvoreno valensijsku movu u vidpovidnosti do normi AVL sho regulyuyetsya Valensijskoyu movnoyu akademiyeyu Alakanskij subdialekt dialekt Malorkskij subdialekt dialekt u municipalitetah Tarbena ta La Val de Galinera Shidna grupa Pivnichnokatalanskij rusiljonskij dialekt Kapsijskij subdialekt subdialekt Kapsi Centralnokatalanskij abo centralnij dialekt na jogo osnovi stvoreno literaturnu katalansku movu u vidpovidnosti do normi IEC sho regulyuyetsya Institutom katalonskih studij Subdialekt salat Barselonskij subdialekt Tarragonskij subdialekt Subdialekt shipelya Pivnichnij perehidnij subdialekt Balearskij ostrivnij dialekt Algerskij dialektPrimitkiInodi klasifikuyetsya yak subdialekt pivnichno zahidnogo dialektu Inodi klasifikuyetsya yak subdialekt valensijskogo pivdennokatalanskogo dialektu Posilannya kat Portal Kataloniya